Конституція Пилипа Орлика 1710 року про права людини

Історичне значення та умови написання Конституції Пилипа Орлика. Договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, названий конституцією. Правовий уклад конституції відносно прав і вольностей війська запорізького.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.10.2014
Размер файла 43,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра теорії та історії держави і права

Реферат

На тему:

«Конституція Пилипа Орлика 1710 року про права людини»

Виконав: Курсант н.в.ГБ-331 В.Г. Журавель

Перевірила: В.О. Боняк

Дніпропетровськ 2014

План

Вступ

1. Історія написання

2. Деякі досі невідомі свідчення сина гетьмана, генерала французької армії графа Григора Орлика

3. Правовий уклад конституції відносно прав і вольностей війська запорожського

4. Преамбула

5. Статті конституції

6. Присяга

7. Використана література

конституція орлик гетьман право

Вступ

Вісімнадцяте століття, а точніше, його останні два десятиріччя, - це час, коли схвалювалися конституції: 1787 конституція Сполучених штатів Америки, 1791 конституції Франції та Польщі. В Російській імперії спроби створити конституцію мали місце тільки у першій чверті ХІХ ст. Але закінчилися трагічним повстанням декабристів 1825 р.

І тут ми можемо з гордістю стверджувати, що україна вела у цьому перед. Наша конституція була схвалена 5 квітня 1710 р.

1. Історія написання

Конституція Пилипа Орлика -- договір гетьмана Війська Запорозького, Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

Цей вікопомний документ української політичної думки склався як договір поміж трьома основними політичними силами козацької держави: гетьманом генеральною старшиною та військом запорозьким.

Як і польська конституція 3 травня 1791 р., Конституція гетьмана пилипа орлика була схвалена у часи боротьби за незалежність: польська конституція постала поміж першим (1772) та другим (1793) поділами Польші, що в той час не обіймала усіх польських територій. Влада гетьмана П. Орлика поширювалася на правобережну україну, що тоді була під зверхністю Туреччини, союзниці карла ХІІ. Обидві конституції діяли досить короткиій час: польська у 1791-1795 рр. (до третього, кінцевого, поділу Польщі), а українська у 1710-1714 рр.

2. Деякі досі невідомі свідчення сина гетьмана, генерала французької армії графа Григора Орлика

Ілько Борщак, що поміж двома світовими війнами працював в архівах франції, знайшов у бібліотеціархіві замку дентевіль (східна франція), що належав дружині генерала Григора Орлика, сина гетьмана Пилипа Орлика, цінні документи, і між іншим, також скорочений латинський текст конституції 1710 р. З примітками Пилипа Орлика (у копії, зробленій Григором). Там подано інформацію про те, як складалася конституція, «я один писав гетьман Орлик зложив найбільшу частину договору (тобто конституції прим. І. Борщака) й зредагував цілий договір. Я зложив це за певним планом...».

Отже, конституція 1710 р. Не була лише емігрантським твором. Це був загальноукраїнський політичний акт. Це також підтверджують слова самого гетьмана у його примітці до VI -і статті конституції, яка збереглася у повній латинській та неповній українській редакціях. Гетьман Орлик писав: «над цим ми працювали більше місяця. Мої висланці їздили і приїзджали два рази на україну та з україни. Мені це найбільше завдало праці, бо я мусив зложити цифрами проект для знатної старшини україни (правління гетьмана Івана Скоропадського). П. Войнаровський допомагав мені в цьому».

Стаття VI-а визначила державу війська запорозького та народу (мало-)руського як станову виборну гетьманську монархію парламентарного типу. Дуже важливо, що репрезентанти Лівобережноі України, незважаючи на терор режиму Петра І, взяли участь у впровадженні в Українській державі парламентської системи.

На закінчення варто подати записку генерала Григора Орлика (хрещеника Івана Мазепи) про преамбулу до конституції 1710 р. Ось що він пише: “ця хартія(цебто конституція 1710р.) мала широкий вступ, який є в мене. Козацькою Мовою й який малює долю й недолю козацького народу. Той вступ, як оповідав мені батько, було прийнято одноголосно по коротких дискусіях. Батько сам умістив уривок про те, що козацький народ завжди висловлювався проти автократії.

3. Правовий уклад конституції відносно прав і вольностей війська запорожського

Був укладений між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і самим Військом Запорозьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим гетьманом на вільних виборах урочистою присягою року Божого 1710 квітня п'ятого дня у Бендерах.

4. Преамбула

Подиву гідний і незбагненний Бог у своїх присудах, милосердний і безмежно терпеливий, справедливий у покараннях. Споконвіку, ще від створення цього видимого світу, Він одні держави і народи вивищує на праведних терезах Свого промислу, а інші впокорює за гріхи і беззаконня, одні уярмлює інші визволяє, одні возвеличує - інші повергає. Отак і войовничий прадавній козацький народ, раніше званий хозарським, Господь спершу возвеличив лицарською вдачею, просторими володіннями і вікопомною славою. Той народ своїми завзятими походами морем і сухопуттю не лише довколишні племена, а й саму Східну імперію (Візантію) потрясав таким страхом, що східний Імператор, прагнучи жити з ним у мирі, заручився тривким подружнім зв'язком із його зверхником - нарік своєму синові дочку кагана, тобто князя козаків.

Опісля прославлений у вишніх праведний Бог-суддя через при-множені кривдні вчинки і гріхи відвернувся від того козацького народа, покаравши його множеством покут, упокорив і пригнітив його ледве не довічною руїною. А наостанок підкорив польському королівству зброєю звитяжних Болеслава Хороброго і Стефана Баторія, королів польських. І хоча невстережиий і незбагненний у своїх праведних присудах Бог, упокорюючи, вразив наших пращурів незліченною кількістю порпзок, Він не був у гніві немилосердно суворим, а забажав, змилувавшись, щоби козацький народ відновив свою минулу незалежність, скинувши осоружне уже польське ярмо. Для того закликав ревного заступника за православну віру, палкого оборонця одвічних прав і вольностей Вітчизни, звитяжного гетьмана вічної пам'яті Богдана Хмельницького, який з Його Божественною допомогою і завдяки непереможній підтримці найяснішого короля Швеції вічної пам'яті славного Карла XII об'єднаними силами Війська Запорозького та союзної Кримської держави та ще завдяки власній проникливості, старанню, величі даху і замислу визволив з польської неволі Військо Запорозьке і закріпачений, пригноблений руський народ, - та й добровільно піддався сам і весь народ козацький віддав під самодержавну руку Московської імперії. Мав-бо надію на те, що нона, як єдиновірна з нами, буде непорушне дотримуватися своїх зобов'язань, які викладені у договорах і статтях, скріплених присягою, і повік оберігатиме своїм покровительством Військо Запорозьке і вільний руський народ, шануючи суверенність їхніх прав і вольностеи.

Однак по кончині блаженної пам'яті гетьмана Богдана Хмельницького ота Московська імперія всіма можливими способами і засобами намагалася обмежити права і вольності Війська Запо-розького, нею ж підтверджені, і скасувати їх до решти, а на вільний козацький народ, якого не здолала завоювати збройне, віроломно накинути невольничу кормигу. Отож, скільки б разів Військо Запорозьке не зазнавало отакої наруги, воно було змушене власною кров'ю, з відчайдушною мужністю захищати недоторканість своїх прав і вольностей. У тій боротьбі його милостиво підтримував сам Бог, месник за кривди.

І врешті, вже цілком недавно, за проводу ясновельможного гетьмана блаженної пам'яті небіжчика Івана Мазепи, Московська імперія замірилась-таки доконати своїх злочинних намірів і, відплачуючи нам злом за добро,- замість почуття вдячності за роки неоціненної вірної служби, замість того, щоб прихильно подбати про військову скарбницю, вичерпану до останку воєнними діями, - забажала у відплату за безліч лицарських подвигів і битв, у яких козаки не щадили своєї крові, перетворити їх у сзоє регулярне військо міста приневолити у своє підданство, права і вольності скасувати, а Військо Запорозьке, що перебуває у низових околицях Дніпра, до решти викорінити і саме ім'я його навіки стерти з пам'яті. Усе те було очевидним, і нині ще існують тому свідоцтва, свідчення і починання.

Тоді ясновельможний гетьман блаженної пам'яті Іван Мазепа, щиро уболіваючи за соборність Вітчизни, за недоторканість прав і вольностей Війська Запорозького, пристрасно бажаючи побачити ще за днів свого видатного гетьманування, а по смерті для віковічної пам'яті свого імені лишити нашу Вітчизну і все Військо Запорозьке - реєстрове і низове - не тільки незалежними, а й у розквіті розширених і примножених свобод, удався під необор-ний захист найяснішого і наймогутнішого короля Швеції Карла XII, котрий особливіш Божим Провидінням вступив зі своїм військом в Україну. Таким чином Іван Мазепа пішов слідами свого попередника, незрівнянного гетьмана блаженної пам'яті Богдана Хмельницького, який налагоджував стосунки з найяснішим коро-лем Швеції Карлом X, дідом-одноіменцем його королівської величності Карла XII, шукаючи щирого взаємопорозуміння та спри яиня у воєнно-політичних планах визволення нашої Вітчизни з осоружної уже польської неволі, й також дістав відповідну своїм прагненням підтримку у відсічі польській зброї.

Та незбагненні присуди Божі, бо відчайдушним намислам блаженного небіжчика гетьмана не лише не судилося здійснитися внаслідок лихого випадку мінливої військової фортуни, але й сам він тут, у Бендерах, несподівано скорився долі всіх смертних. Про-те осиротіле по кончині свого визначного гетьмана Військо Запорозьке не зневірилось здобути собі жадану свободу. Твердо покладаючись на Божу поміч, на покровительство найяснішого і наймогутнішого короля Швеції та усвідомлюючи слушність своїх по-чинань, які завжди увінчувались успіхом, Військо Запорозьке вирішило — при повному схваленні генеральної старшини і для ствердження своєю волею задуму найяснішої королівської величності Швеції, нашого покровителя, - обрати нового гетьмана, щоб таки здійснити свої наміри а також щоб поліпшити військовий лад. На виборах, коли Військо Запорозьке зібралося визначеного дня на загальну раду у відповідному до цього акту місці під Бендерами на чолі з паном Костянтином Гордієнком, своїм кошовим отаманом, - от тоді всі й обрали собі непримушеним голосуванням у цілковитій згоді з генеральною старшиною і послами від Війська Запорозького, яке перебуває на Січі, вишикувавшись за стародавнім звичаєм і давніми законами, його милість пана Пилипа Орлика за гетьмана. Гідпий-бо він честі гетьманського уряду і здатний з Божою допомогою, при підтримці найяснішої королівської величності Швеції, завдяки глибокому розумінню речей і видатному досвідові, взяти на себе важкий і небезпечний в оцих тривожних обставинах обов'язок гетьманату і всією душею сумлінно опікуватися суспільними справами Вітчизни, раду радити, уряд рядити і провадити.

Коли ж декотрі з колишніх гетьманів, віддано слугуючи московському самодержавству, заходились із зухвалою настирливістю привласнювати собі понад право і слушність необмежену владу, чим не посоромились посягнути на споконвічні звичаї і вольності Війська Запорозького і завдали тяжкого лиха посполитому люду. Тому ми, присутня тут генеральна старшина, і кошовий отаман з Військом Запорозьким, щоб запобігти у майбутньому таким прикрим випадкам, уклали саме у цей надзвичайно сприятливий для здійснення такої справи час угоду з ясновельможним паном його милістю Пилипом Орликом, новообраним гетьманом. Адже Військо Запорозьке вдалося під покровительство найяснішої королівської величності Швеції з єдиною метою (і нині, не вагаючись, непохитно її відстоює), заради відновлення і зміцнення своїх зневажених прав і вольностей.

Також постановили, щоб не тільки його ясновельможність за дай, Боже щасливого свого гетьманування свято дотримувався духу оцих угод і конституцій (що висловлено у наступних пунктах), про що присяг своєю честю, але щоб їх незмінно виконували й інші гетьмани наступники того уряду у Війську Запорозькому.

5. Статті конституції

ІІІ

Оскільки народ, колись званий хозарським, а потім козацьким, починає і веде свій родовід від войовничих і непереможних гетів, а, крім того, закони близького сусідства нерозривно в'яжуть і тісно поєднують долю козацького народу з Кримською державою, то Військо Запорозьке неодноразово вступало з нею у збройну спілку і приймало її союзницьку підмогу для оборони своєї Вітчизни і своїх вольностей.

Тому, наскільки у майбутньому буде можливим, ясновельможний гетьман повинен домогтися у иайяснішого хана через послів відновлення колишніх побратимських стосунків із Кримською державою, оружної підтримки від неї і підтвердження вічної приязні, з огляду на які сусідні держави у майбутньому не зазіхали б на Україну і не наважувались би чинити їй будь-якого насильства.

А по завершенні війни, коли Господь Бог своєю допомогою благословить новообраного гетьмана посісти резиденцію під час жаданого і співзвучного нашим задумам миру, - тоді він буде зобов'язаний, докладаючи з передбачливою пильністю всіх зусиль відповідно до свого високого уряду, дбати про те, щоб не було ані найменших порушень тривкого договору з Кримською державою. Щоби побратимські стосунки з нею не зневажалися і не порушувалися са-мовільно зухвалими порушниками з нашого боку, які, за звичкою розбійного люду, не соромляться ламати і переступати не лише звичаї дружби і сусідства, але й мирні договори.

VII

Якщо б провинився хто з генеральних старшин, полковників, генеральних радників, значних товаришів чи Інших урядовців, а понадто з рядових козаків чи то образивши проти звичаю геть-манську честь якимось зухвальством, чи виявившись винним у якомусь інакшому переступі, то ясновельможний гетьман не повинен карати того винуватця за такі провини засобами своєї влади чи особисто призначати йому кару.

Така справа кримінальна чи якась інша має бути передана на розгляд Генерального суду. І хоч би яке неприхильне, а проте безстороннє рішення він ухвалив - такому повинен кожен правопорушник підкоритися.

XI

Вдови, козачі дружини і їхні осиротілі діти, козачі господарства і жінки у відсутність їхніх чоловіків, коли ті будуть зайнятими у воєнних походах або на якихось інших військових службах, щоб не притягалися до виконання жодних повинностєй ані до громадських робіт, які входять в обов'язки посполитих, та щоб не обкладалися повітовими податками, погоджено і затверджено.

XVI

Не раз нужденний шод нарікає, благаючи спасу, і висловлює свої образи й обурення тим, що орендарі, а також ярмаркові комісари що кроку переслідують силою силенною незвиклих і непомірних здирств. Через ті утиски убогому чоловікові незмога й приступити до ярмарку, аби продати яку дрібницю для порятунку від нужди чи що для домашньої потреби пристарати без ярмаркового мита. А як трапиться попастися на якійсь дрібній провині, то вже обдеруть оті ярмаркові комісари до нитки.

Отже, орендарі і їхні підлеглі нехай стягають мито до військової скарбниці з ввозу і вивозу лише певних товарів і лише в точно визначеному універсалами розмірі, не вимагаючи від купців нічого зайвого і не чинячи ані найменшого здирства вірним убогим людям.

Рівно ж і ярмаркові комісари нехай стягають мито лише з тих осіб, які зобов'язані його сплачувати, а не з убогих людей, котрі приїжджають на ярмарок, аби щось дешево продати чи прикупити для власних потреб.

Також нехай утримаються заводити будь-які судові справи - не лише кримінальні, а й інші поточні та не завдають непомірних утисків і здирств посполитим і містам.

За всім тим нехай ясновельможний гетьман проникливо слідкує, використовуючи з належним старанням свою владу.

Його доброї волі уряду і проводу довірено усі права і вольпості у Вітчизні для непорушного дотримання і охорони та для успішного виконання оцих угод і конституцій, котрі його ясновельможність владна ствердити власноручним підписом, військовою печаткою і відповідною присягою.

6. Присяга

Я, Пилип Орлик, новообраний гетьман Війська Запорозького, присягаюсь перед Господом Богом, уславленим у Святій Трійці, в тому, що я, обраний вільними голосами за давніми законами та отчистим звичаєм у згоді з найяснішою королівською величністю Швейцарії, нашим покровителем, лроголошений і возведений на високий гетьманський уряд генеральною старшиною і всім Військом Запорозьким, що перебуває тут, при боці найяснішої королівської величності, а Низовим товариством з берегів Дніпра - через послів,- зобов'язуюсь і буду:

незмінно здійснювати у всіх розділах, уривках, поняттях і клаузулах подані тут уклад прав та конституції поміж мною і Військом Запорозьким, одностайно схвалені, узаконені й усталені на нинішній раді, присвяченій виборам;

до решти відданим і, вірним нашій Вітчизні і ревно дбатиму про суспільне благо і соборність Матері-Малоросії;

зміцнювати, скільки змоги, хисту і сил, права і вольності Війська Запорозького;

не входити у жодні змови з чужими державами і народами, а також у межах, Вітчизни, що замишляли б їй згубу і будь-яке лихо;

викривати генеральній старишні, полковникам і усім, хто має на те повноваження, таємні чужинецькі підступи, зловорожі Вітчизні, ії правам і вольностям;

шанувати гідних і особливо заслужених перед Вітчизною та виявляти, як велить звичай, прихильність усьому - значному і меншому - товариству побратимів;

здійснювати покарання причетних до злочинів згідно з буквою закону і повсякчас дотримувати справедливості.

Нехай мені у тому допоможе Бог, пречисте Євангеліє і безвинні муки Христа.

Цю присягу скріплюю і посвідчую власноручним, підписом і військовою печаткою.

Здійснилося в Бендерах року Божого 1710, квітня п'ятого дня.

Пилип Орлик, гетьман Війська Запорозького, рукою власною.

7. Список літератури

1. Довідник з історії України. 2-е видання. К., 2001. С. 344.

2. Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія. Підготувала Вовк О. Б. // Архіви України. - 2010. - Випуск 3-4 (269): липень-вересень. С. 145-166.

3. Історія одного документу // газета "День". №172-173, п'ятниця, 24 вересня 2010.

4. http://uk.wikipedia.org/wiki.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Пилип Орлик посідає особливе місце серед українських гетьманів. Як гетьман–емігрант, як послідовний борець за ідею незалежної України й автор незвичайної угоди гетьмана з козацтвом, яка в історії дістала назву першої Конституції української держави.

    реферат [29,8 K], добавлен 06.03.2003

  • Історія конституційного розвитку України в період боротьбі за незалежність України початку XVIII ст., конституція Пилипа Орлика. Конституційні акти в період Радянської України. Розроблення і прийняття нової Конституції 1996 року, її основні положення.

    курсовая работа [35,3 K], добавлен 04.03.2011

  • Цивільне і шлюбно-сімейне право за "Руською правдою". Князівські Церковні Статути - жерело права в Древній Русі. Статут Ярослава присвячувався сімейно-шлюбним відносинам, злочинам проти родини і моральності. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика.

    реферат [23,2 K], добавлен 29.05.2010

  • Правові пам'ятки як важливий елемент національної української культури. Історія права України. Звичаєве право. "Руська Правда". Литовські статути і магдебурзьке право в Україні. "Березневі статті" Богдана Хмельницького. Конституція Пилипа Орлика.

    реферат [24,0 K], добавлен 22.02.2008

  • Порівняльний аналіз змісту преамбули Конституції УРСР та України. Основа економічної системи України. Носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні згідно з Конституцією. Судова влада за Конституцією УРСР 1978 р. і Конституцією України 1996 р.

    доклад [11,1 K], добавлен 09.12.2010

  • Значення Конституції України як нормативно-правового акту. Сутність, юридичні властивості, основні функції, ознаки та структура Конституції України. Форми конституційно-правової відповідальності як засобу забезпечення правової охорони конституції.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 31.10.2014

  • Становище українських земель в XVII-XVIII ст. Гетьман Пилип Орлик. Укладення договору між гетьманом і військом запорозьким. Зміст і характеристика основних положень конституції. Адміністративно-територіальний устрій України та міжнародні відносини.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 15.11.2013

  • Юридичні та фактичні конституції. Народні та октройовані конституції. Теорії народного суверенітету. Інші типології конституцій зарубіжних країн. Юридичний фундамент державного і громадського життя. Права і свободи, обов'язки людини та громадянина.

    реферат [22,5 K], добавлен 19.10.2012

  • Вивчення історичних передумов та проблем впровадження в життя національної політики Росії з прийняттям Конституції 1993 року. Створення правової бази функціонування різних форм національно-культурної автономії на федеральному, регіональному рівнях.

    реферат [22,0 K], добавлен 16.06.2015

  • Розробка та прийняття Конституції США 1787 року. Конституція США про повноваження й порядок роботи Конгресу США. Конституція США про статус і повноваження Президента США. Конституція США про Верховний суд. Конституція США про федеративний устрій держави.

    курсовая работа [32,6 K], добавлен 03.11.2004

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.