Основи адміністративної відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного та дистанційного навчання

Кафедра конституційного та адміністративного права

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: Адміністративна відповідальність

Виконала:

Студентка 3 курсу ІЗДН

Групи ПР-303з

Гермаш Д.С.

Напрям № 6.030401 «Правознавство»

Київ 2014

Зміст

1. Суб'єкт адміністративного правопорушення

2. Громадські роботи як адміністративне стягнення

Список використаних джерел

1. Суб'єкт адміністративного правопорушення

Суб'єкт правопорушення - це особа, яка його здійснила. Нею, як правило, може бути повнолітня і обов'язково осудна особа.

За доктриною сучасного адміністративного права суб'єктом протиправного діяння, я отже, адміністративної відповідальності, є фізична особа, людина в стані дієздатності та осудності. Саме таке широке визначення й здатне охопити всі різновиди суб'єкта відповідальності, на відміну, скажемо, від терміну «громадянин», що використовується у цивільному законодавстві.

Щодо юридичних осіб, законодавство до останнього часу дотримується традиційної концепції, згідно з якою такі визнаються безвідповідальними в адміністративному (кримінальному) аспекті й на них поширюється цивільна відповідальність за шкоду та збитки, як і деякі заходи адміністративного припинення.

Суб'єкти відповідальності, фізичні особи мають певні індивідуальні характеристики, які можна поділити на загальні, властиві всім суб'єктам (вік, осудність) та соціальні, що визначають індивідуальну характеристику суб'єкта, особливості його соціального, фізичного, професійного, службового, статевого статусу, родинні зв'язки, відношення до власності, до військової служби, ймовірну колишню протиправну поведінку і т.д., і т.п.

Згідно з спеціальними ознаками суб'єктів адміністративної відповідальності, їх можна поділити на кілька різновидів.

1. громадяни (у тому числі іноземні громадяни та особи без громадянства). Відповідальність цих суб'єктів може наставати лише з досягненням 16-річного віку до моменту вчинення проступку (а не на момент притягнення до відповідальності за нього). Причому, при віці від 16 до 18 років справи розглядаються в райміськсудах.

2. Іноземці, які не мають дипломатичного імунітету. Це - іноземці, які перебувають в Україні за приватними візами, у комерційних справах, співвласники спільних підприємств, студенти, туристи. Питання про відповідальність іноземців, що мають дипломатичний імунітет, за порушення адміністративного характеру вирішується дипломатичним шляхом (Віденська конвенція, 1969рю). За окремі проступки іноземці і особи без громадянства не можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності. Це порушення правил користування суспільними фондами, нехтування загальним військовим обов'язком та ін.

3. Так звані працівники - особи, що виконують професійну діяльність або взагалі зайняті у суспільній праці. Серед таких - працівники транспорту, торгівлі, сільського господарства, землекористувачі, мисливці, особи, відповідальні за експлуатацію розмножувальної техніки та ін.

4. Особи, які у адміністративно-правові відносини з органами виконавчої влади щодо реалізації власних прав - водії особистого транспорту, особистих маломірних суден, громадяни. Що мають дозвіл на зберігання вогнепальної зброї та ін.

5. Суб'єкти, якими стають громадяни на підставі родинних зв'язків, життєвих обставин або їхнього фізичного стану. Це батьки та особи, що їх замінюють, громадяни, хворі на венеричні захворювання, пасажири, що перетинають державні кордони, та ін.

6. Службові особи, оскільки службовим обов8язком може бути виконання (дотримання) певних загальнообов'язкових правил (санітарних, протипожежних, паспортних), що забезпечується нормами адміністративної відповідальності.

7. Особи, які виконують службові обов'язки у громадському порядку з наданням їм законом владних повноважень.

8. Народні депутати. Для них законодавством передбачено депутатський імунітет від адміністративної відповідальності. За своєю суттю цей імунітет є процесуальним, оскільки поширюється лише на адміністративні проступки, що розглядаються у судовому порядку. До того ж він обмежений територіально - діє на території місцевої Ради. Давання згоди Радою, згідно з поданням прокурора, на притягання депутата до адміністративної відповідальності робить останнього деліктоздатним.

2. Громадські роботи як адміністративне стягнення

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначається органами місцевого самоврядування.

Вони призначаються в судовому порядку на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбувається не більше як чотири години на день. Виконання стягнення у вигляді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію.

Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється на основі участі порушників у суспільно корисній праці, види якої визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи порушники виконують у вільний від роботи чи навчання час.

Строк стягнення у вигляді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.

Щороку на початку року кримінально-виконавча інспекція надсилає запити до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам (далі - власники підприємств) щодо погодження переліку об'єктів та видів суспільно корисних робіт, на яких порушники відбуватимуть громадські роботи. Підставою для виконання стягнення у вигляді громадських робіт є постанова суду, яка набрала законної сили.

Постанова суду про застосування громадських робіт кримінально виконавчою інспекцією приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня її отримання. Протягом десяти робочих днів порушник повинен приступити до відбування громадських робіт, крім випадків, коли цьому перешкоджають поважні причини (хвороба, відрядження, неотримання виклику тощо).

У день отримання постанови суду дані про порушника заносяться до журналу обліку порушників, на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських (виправних) робіт. У триденний строк кримінально виконавча інспекція надсилає до суду, який виніс постанову, повідомлення про прийняття постанови суду до виконання .

На кожного порушника в кримінально-виконавчій інспекції заводиться особова справа та заповнюється облікова картка порушника, на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, в якій ведеться сумарний облік відпрацьованих порушником годин. Облікова картка зберігається в особовій справі порушника у конверті, який наклеюється на другу сторінку обкладинки особової справи.

В особовій справі зберігаються всі матеріали, пов'язані з виконанням стягнення, які підшиваються у хронологічній послідовності. Аркуші особової справи нумеруються і заносяться до опису. Номери особової справи та облікової картки мають збігатися з номером реєстрації постанови суду в журналі обліку порушників. Особові справи порушників зберігаються у спеціально відведеному місці окремо від особових справ осіб, засуджених до кримінального покарання у виді громадських робіт.

У разі надходження до кримінально-виконавчої інспекції одночасно двох і більше постанов суду стосовно одного й того самого порушника про застосування громадських робіт виконання їх здійснюється в послідовності відповідно до реєстрації у журналі обліку порушників. Щодо кожної постанови суду на порушника заводиться окрема особова справа.

Після отримання постанови суду порушнику надсилається виклик до кримінально-виконавчої інспекції . Неповнолітня особа викликається з батьками або особою, яка їх заміняє. З порушником проводиться бесіда, під час якої роз'яснюються порядок та умови виконання стягнення, наслідки ухилення від відбування громадських робіт, передбачені статтею 321-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Посадова особа кримінально-виконавчої інспекції складає довідку про проведену бесіду ,в якій порушник власноруч зазначає про ознайомлення з порядком відбування громадських робіт.

Порушник заповнює анкету особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських (виправних) робіт , що долучається до його особової справи. правопорушення адміністративний кримінальний

З метою здійснення контролю за відбуванням порушником громадських робіт кримінально-виконавча інспекція надсилає запит за його основним місцем роботи (навчання) щодо надання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (керівником навчального закладу) інформації про посаду, яку обіймає порушник, та правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації (навчального закладу). Усі питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуються судом, який виніс постанову.

Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об'єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, кримінально-виконавча інспекція у десятиденний строк з дня отримання постанови суду видає порушнику направлення на один з цих об'єктів.

Власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом видається наказ або розпорядження про початок відбування порушником громадських робіт. У наказі (розпорядженні) повинно бути зазначено відомості про закріплення за порушником відповідальної особи, ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки при виконанні стягнення. На строк громадських робіт власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом складається графік виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт у якому зазначаються час та місце відбування цих робіт.

Витяг з наказу (розпорядження) та графік завіряються підписом керівника та печаткою підприємства і цього самого дня (або наступного дня) надсилаються до кримінально-виконавчої інспекції. Зазначені документи долучаються до особової справи порушника.

До відбутого строку громадських робіт зараховується тільки той час, протягом якого порушник виконував суспільно корисну працю на визначених об'єктах, що підтверджено повідомленням власника підприємства. Власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом заповнюється табель виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт ,копія якого щомісяця надсилається до кримінально-виконавчої інспекції протягом відбуття порушником громадських робіт.

Інформація про кількість відпрацьованих порушником годин заноситься до облікової картки. Не менше одного разу протягом строку відбування громадських робіт кримінально-виконавча інспекція проводить контрольну перевірку за місцем відбування порушником стягнення, за результатами якої складається акт перевірки відбування порушником адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві (в установі, організації), а другий з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі порушника.

Щодо порушників, які ухиляються від відбування громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає подання про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт (додаток 13) та особову справу до суду для вирішення питання про заміну невідбутого строку громадських робіт адміністративним арештом.

Стосовно порушників, які ухиляються від відбування громадських робіт і до яких згідно із статтею 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути застосований адміністративний арешт, кримінально-виконавча інспекція надсилає подання до суду для вирішення питання по суті відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Список використаних джерел

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення офіц. текст: за станом на 14.11.2012 р. - К.: Видавництво центр учбової літератури, 2012. - 200с.

2. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. доц. А.Т.Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. - Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. - 99 с.

3. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. пос. / За заг. ред. доц. А.Т.Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. - Х: УВС, 2000. - 99 с.

4. Адміністративне право України: Підручник: За заг.ред. д.ю.н., проф. Коломоєць Т.О. - Київ: «Істина», 2008. - с.

5. Адміністративне право України: Навч. Посіб. / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулевськрї. - К: Істина, 2007 р.

6. Ківалов С.В., Біла Л.P. «Адміністративне право України» (Навчально-методичний посібник),- Одеса: 2002.

7. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. -- К.: КІВС, 2003. --112с.

8. Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. - 2006. - № 2.

Размещено на Allbest.ru