Організаційно-правове забезпечення охорони праці в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

з трудового права

Організаційно-правове забезпечення охорони праці в Україні

Виконала:

Зеленська Л.І.

Професійний добір - сукупність заходів, метою яких є добір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за станом їх здоров'я, професійними знаннями та навичками, анатомо-фізіологічними, психофізіологічними, психологічними особливостями та віком.

Медичні обстеження для професійного добору здійснюють відповідно до правил Міністерства охорони здоров'я України.

Під час професійного добору необхідно враховувати переліки робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонена праця неповнолітніх і жінок.

У деяких міжгалузевих і галузевих правилах безпеки існують вимоги до кваліфікації, стажу роботи, віку, освітнього рівня і т. ін.

Закон України “Про охорону праці”, ст. 5: “…До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи”.

Головною метою психофізіологічної експертизи є: збереження працездатності, здоров'я, профілактики формування і розвитку професійного захворювання, зниження рівня аварійності та травматизму на виробництві, пов'язаних з психофізіологічними причинами, підвищення рівня охорони праці шляхом підтвердження відповідності працівника за професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи, що потребує професійного добору.

Психофізіологічна експертиза проводиться для працівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, де технологічний процес, використовуване обладнання передбачає виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

Відповідно до вимог ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону про охорону праці роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах де існує потреба у професійному доборі.

НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ від 21.05.2007 №246. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р., за №846/14113 Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій: ”…Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи”.

Строки періодичних психофізіологічних експертиз повинні передувати строкам проведення медичних оглядів працівників певних категорій, порядок проведення яких затверджено відповідним наказом МОЗ України. За будь-яких умов періодична психофізіологічна експертиза проводиться не рідше одного разу на три роки.

Відповідно до положень Кодексу законів про працю…

Власник або уповноважений ним орган при укладенні трудового договору (Стаття 24) вправі вимагати від громадянина подання не лише документу, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Випадком, передбаченим законом і є проведення психофізіологічної експертизи працівників для допуску до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Стаття 13 кодексу зобов'язує роботодавця забезпечити усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснювати профілактичні заходи, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Близько 65 відсотків випадків, що призвели до виробничих аварій та травматизму були неадекватні дії працівників, зумовлені невідповідністю професійно важливих якостей вимогам професії.

Роботодавець повинен (Стаття 161 кодексу) розробляти та реалізовувати заходи щодо охорони праці, що особливо актуально при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», одним з таких заходів є проведення психофізіологічної експертизи.

Види робіт…

Усі види підземних робіт…

Підземні роботи - роботи, виконання яких пов'язано з перебуванням під землею (шахти, рудники, буд-во метрополітену тощо). Підземні роботи виконуються в умовах з відхиленням від звичайних і тому регулюються, крім загальних норм про працю, спеціальними правовими нормами, що встановлюють як особливості праці під землею, так і відповідні обмеження для залучення окремих працівників до роботи під землею, а також певні гарантії та пільги. Згідно з чинним законодавством України про працю на підземних роботах, як правило, забороняється праця жінок і неповнолітніх.

Для працівників, зайнятих на підземних роботах, встановлено скорочений робочий день (зміна), а саме 36 годин на тиждень, переваги в оплаті праці порівняно з працівниками, які працюють не під землею, передбачено пільги при призначенні трудових пенсій за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника. Пенсії призначаються у вищих розмірах і при зменшенні трудового стажу і віку працівника, за умови, щоб трудовий стаж на підземних роботах становив не менше половини стажу, необхідного для призначення пенсії.

Робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах…

До замкнутих просторів відносяться приміщення, не сполучені безпосередньо з атмосферою, вхід в які здійснюється через люки перетином до 1 м. кв.

Входити в замкнуті приміщення I категорії після їх відкриття до повного з'ясування відсутності в них небезпечних концентрацій шкідливих, вибухонебезпечних газів або наявності необхідної кількості кисню забороняється. Робітники, що допускаються до виконання робіт у замкнутих просторах повинні бути кожного разу заздалегідь проінструктовані про запобіжні заходи. Кесонні роботи - це роботи, що виконуються в спеціальних спорудах (кесонах) під підвищеним тиском, наприклад при будівлі опор мостів, проходці стовбурів шахт і тунелів в пливунах і т. д.

Стиснене повітря подається в кесон від компресорів під тиском не більше 4 атм. Для забезпечення чистоти повітря в кесоні повинен підтримуватися обмін повітря, який дорівнює 25 м. куб/год на людину. Температура повітря в кесоні повинна бути в межах 16-26° залежно від рівня тиску. Влітку повітря для охолодження зрошується водою, взимку - підігрівається електрокалорифера. При зовнішній температурі нижче 10 працюючим в кесонах видають теплу накидку і валянки для переходу від шлюзу до душової. Після роботи обов'язковий прийом теплого душу. При прийомі на кесонну роботу проводиться психофізіологічна експертиза. Обов'язковими є щотижневі медогляди. На місці кесонних робіт обов'язково цілодобове чергування спеціально навчених фельдшерів, що спостерігають за дотриманням правил безпеки і роблять невідкладну медичну допомогу постраждалим.

Водолазні роботи.

При короткочасних спусках на глибину до 10-15 м. можна застосовувати маску з кисневим приладом для дихання. Для робіт на великих глибинах обов'язковим є застосування м'якого скафандру і жорстких апаратів. М'які скафандри не оберігають водолаза від тиску води. У жорстких пристроях водолаз знаходиться в умовах нормального атмосферного тиску. Дихання водолаза забезпечується подачею з поверхні під тиском чистого повітря, який витісняє забруднене повітря з скафандра або спеціальних балонів, що знаходяться в скафандрі (див. Киснево-дихальна апаратура). В організації водолазних робіт передбачається ряд заходів по охороні праці і техніці безпеки. При водолазних роботах повинен виконуватися ряд профілактичних та гігієнічних заходів. Робочий час водолазів при роботі під водою повинен становити до 4 год. в день. Водолази проходять медичне обстеження при надходженні на роботу і щорічно проходять його знову. Медичне забезпечення водолазних робіт на глибинах від 20 до 60 м. здійснюється лікарем або фельдшером, які мають спеціальну підготовку, а на глибинах понад 60 м. - лікарем-фізіологом. Медичний склад відповідає за медогляди водолазів перед зануренням, стежить за виконанням правил спуску і підйому, у разі необхідності, надає медичну допомогу, стежить за розпорядком дня і режиму харчування водолазів.

Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи пов'язані з підйомом на висоту.

До виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодше 18 років та які пройшли:

- професійний добір відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі;

- медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій;

- спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці;

- навчання та перевірку знань з протипожежної безпеки осіб, які виконують вогневі роботи, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

Для створення безпечних умов під час виконання робіт на висоті необхідно:

- забезпечити наявність, міцність і стійкість огороджень, риштувань, настилів, драбин тощо;

- забезпечити працівників необхідними засобами захисту та використовувати їх за призначенням;

- ураховувати метеорологічні умови, а також стан здоров'я працівників, які виконують роботи на висоті.

Роботи по обслуговуванню діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи пов'язані з діючим енергетичним обладнанням.

До обслуговування електричних установок допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, курс навчання безпечним методам роботи і отримали посвідчення з присвоєнням кваліфікаційної групи техніки безпеки.

В залежності від рівня знань і складнощів виконання робіт персоналу обслуговування електроустановок присвоюються І-V кваліфікаційні групи з техніки безпеки. І кваліфікаційну групу мають особи, які не мають спеціальної електротехнічної підготовки, але знають правила безпечного поводження з електричним струмом і уміють працювати з переносним електроінструментом. Електроустановки, в яких задіяні напруги вище 1000 В обслуговуються персоналом не нижче ІV кваліфікаційної групи.

Роботодавець повинен забезпечити наявність на всіх установках високої чи низької напруги незалежно від наявності загороджень обов'зково потрібно закріплювати попереджувальні плакати відповідного змісту: «Стій! Напруга!», «Висока напруга! Небезпечно для життя!», «Не включати! Робота на лінії», «Не відкривати! Працюють люди» тощо.

Для попередження електротравматизму від контакту з металічними частинами електрообладнання, які опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, обов'язковим є застосування заземлення, занулення і захисного відключення.

Опір заземлюючого пристрою за самих несприятливих умов влітку при найбільшому просиханні ґрунту і взимку при найбільшому його промерзанні (в цей час опір найбільший) не повинен перевищувати 4 Ом при використанні напруг 220/380 В. Для підвальних і сирих приміщень опір заземлення електроустановок повинен бути не більше 2 Ом.

Огляд заземлюючого пристрою проводиться персоналом не менше одного разу в місяць, а також кожного разу при перестановці обладнання.

Вимір опору заземлення заземлюючих пристроїв здійснюють перед пуском їх в експлуатацію і далі не менше одного разу в 6 місяців, а на підземних роботах - один раз на місяць. Результати вимірювань заносяться в спеціальний журнал.

Особа, відповідальна за електрогосподарство, повинна забезпечити:

1. Розроблення і проведення організаційних і технічних заходів;

2. Удосконалення мережі електропостачання споживача з виділенням на резервні зовнішні живильні лінії навантажень струмоприймачів екологічної та аварійної броні;

3. Розроблення комплексу заходів, спрямованих на запобігання травматизму, зниженню рівня промислової безпеки, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, можливим негативним екологічним та іншим наслідкам у разі припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку;

4. Розслідування технологічних порушень в роботі електроустановок та оперативне повідомлення про них територіальному підрозділу Держенергонагляду;

5. Проведення діагностування технічного стану електроустановок;

6. Облік та аналіз аварій і нещасних випадків, а також ужиття заходів з усунення причин їх виникнення;

7. Розроблення виробничих інструкцій та інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки для працівників енергетичної служби;

8. Надання інформації на вимогу Держенергонагляду у відповідності до нормативно-правових актів;

9. Ведення документації з електрогосподарства згідно з вимогами нормативно-правових актів;

10. Розроблення інструкцій про порядок дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж;

11. Додержання вимог санітарних норм і правил щодо умов праці на робочих місцях обслуговуючого персоналу;

12. Працівник, який виявив порушення цих Правил або помітив несправність електроустановки, колективного або індивідуального засобу захисту, зобов'язаний повідомити про це свого безпосереднього керівника, а за його відсутності - керівника вищого рівня.

У тих випадках, коли несправність в електроустановці становить явну небезпеку для людей чи для самої установки, а усунути цю несправність може працівник, який її виявив, він повинен зробити це негайно за умови дотримання вимог правил безпеки, а потім повідомити про цей випадок безпосереднього керівника.

Керівники підприємств повинні забезпечити безперешкодний доступ на свої об'єкти посадових осіб органів державного нагляду та контролю, надання їм інформації і документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень та виконання виданих цими органами приписів у зазначені терміни. Контроль і нагляд за виконанням вимог зазначених вище Правил, відповідно до своїх обов'язків, здійснюють спеціалісти енергослужби, служби охорони праці підприємства та організацій вищого рівня.

Роботи, пов'язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах.

Обмеження, що встановлюються у сфері поводження з вибуховими матеріалами: виробництво, зберігання, перевезення, реалізація вибухових матеріалів та проведення вибухових робіт провадяться суб'єктами господарювання, які мають відповідний дозвіл або ліцензію.

До роботи у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються працівники з відповідною кваліфікацією, які не мають протипоказань щодо стану їх здоров'я та одержали згоду органу внутрішніх справ. Керівництво роботами у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють особи, які мають базову вищу освіту. Вимоги до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду. До проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються особи, які мають повну загальну середню освіту і в установленому законодавством порядку здобули відповідну професійно-технічну освіту та пройшли стажування.

Роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї.

Працівник органу внутрішніх справ, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний:

- Забезпечити зберігання зброї і постійно підтримуватиїї у справному стані;

- Точно виконувати вимоги, що встановлені цією Інструкцією;

- Отримавши вогнепальну зброю, перевірити, чи вона не заряджена, оглянути її в зібраному стані та патрони. Вважати зброю зарядженою доти, доки вона не буде перевірена і розряджена;

- Розрядивши вогнепальну зброю, поводитися з нею, як із зарядженою;

- Під час виконання службових обов'язків, проведення навчальних стрільб, змагань пістолет необхідно носити в кобурі на ремені, який має бути надійно застебнутий;

- Здати вогнепальну зброю до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ негайно після виконання службових обов'язків. У разі неможливості своєчасно прибути до органу (підрозділу) внутрішніх справ повідомити про це безпосереднього начальника і далі діяти за його вказівкою.

Категорично забороняється:

- При поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності вогнепальна зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45-60 градусів;

- Залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам;

- Користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні;

- Виймати вогнепальну зброю з кобури без потреби;

- Тримати палець на спусковому гачку без необхідності;

- Знімати запобіжник з положення "запобігання" у всіх випадках, не пов'язаних зі стрільбою;

- Проводити чищення вогнепальної зброї у невідведених для цього місцях;

- Закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола, що при пострілі може призвести до його роздуття чи розриву;

- Проводити чищення зброї бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, палити будь-що під час її чищення;

- При поводженні з патронами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.

Аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж.

Державні та комунальні аварійно-рятувальні служби у разі здійснення заходів щодо запобігання виникненню і ліквідації надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків мають право:

- обстежувати з метою профілактики виникнення надзвичайних ситуацій об'єкти і території, що ними обслуговуються;

- подавати власникам підприємств, установ та організацій, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог безпеки;

- скасовувати власні погодження планів реагування на надзвичайні ситуації або їх окремі позиції у разі невідповідності фактичному стану безпеки об'єкта чи території;

- використовувати на договірних засадах засоби зв'язку, транспорту та інші матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування людей та виконання термінових робіт або доставки в зони надзвичайних ситуацій особового складу, спеціального оснащення і вантажів;

- безоплатно і безперешкодно одержувати від підприємств, установ та організацій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання покладених на аварійно-рятувальну службу завдань;

- безперешкодного доступу на об'єкти і території з метою виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

- вимагати від усіх осіб, які знаходяться в зоні надзвичайної ситуації, додержання правил, запроваджених встановленими заходами безпеки;

- брати участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються.

Аварійно-рятувальні служби, що створюються громадськими організаціями, мають права, передбачені абзацами п'ятим - дев'ятим, а аварійно-рятувальні служби, що створюються підприємствами, установами та організаціями, абзацами шостим - дев'ятим частини першої цієї статті, а також права, що визначаються їх статутами чи положеннями про них.

Роботи, пов'язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом.

Повинен проводитись контроль за виконанням загальнодержавних програм, планів заходів з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Обов'язковим є розробка профілактичних заходів щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та контролює їх виконання. Повинна проводитись перевірка транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Екіпаж повітряного судна, обладнаного засобами радіозв'язку, повинен здійснювати безперервне прослуховування відповідних каналів радіозв'язку органу обслуговування повітряного руху. Порядок ведення зв'язку під час виконання польотів визначається авіаційними правилами України. Заборонено виконання польоту повітряного судна в контрольованому повітряному просторі без двостороннього радіозв'язку з органом обслуговування повітряного руху.

Особа, яка належить до авіаційного персоналу, має відповідати кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою, станом здоров'я та мати належним чином оформлене свідоцтво згідно з авіаційними правилами України. Власнику свідоцтва забороняється провадити професійну діяльність, передбачену свідоцтвом та відповідними рейтингами, перебуваючи під впливом будь-якої психотропної речовини, що може призвести до нездатності належним чином здійснювати професійні функції з дотриманням встановлених вимог безпеки. Пілоту комерційної авіації дозволяється виконувати функції командира повітряного судна під час здійснення польотів до досягнення ним 60 років, 65 років - якщо польоти виконуються у складі екіпажу на повітряному судні, сертифікованому для виконання польотів більш як одним пілотом, і другий пілот молодший 60 років. Пілоту комерційної авіації, який виконує функції другого пілота, дозволяється виконувати свої обов'язки під час здійснення польотів до досягнення 65 років. Пілот авіації загального призначення має право виконувати польоти за наявності чинного медичного сертифіката.

Роботи, пов'язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем). Для прикладу розглянемо диспетчера по управлінню рухом залізничного транспорту.

Здійснює оперативне керівництво єдиною зміною станції. Веде по 4-6 годинним періодам поточне планування роботи станції, організовує виконання плану прийому, розформування-формування, відправлення поїздів та місцевої роботи, регулювальних завдань з відправлення порожніх вагонів. Коригує план роботи станції і доводить до виконавців, забезпечує контроль його виконання відповідно до графіка руху і плану формування поїздів, технологічним процесом роботи станції, встановленими нормами простою транспортних і місцевих вагонів. Веде диспетчерський графік виконаної роботи станції. Вживає заходів з ліквідації збоїв та ускладнень в роботі станції. Інструктує працівників зміни з техніки безпеки, контролює дотримання трудової і технологічної дисципліни.

Диспетчер має право…

Представляти на розгляд керівництва пропозиції щодо питань своєї діяльності. Отримувати від фахівців структурних підрозділів підприємства інформацію, пов'язану з питаннями своєї діяльності. Підписувати і візувати документи в межах своєї компетенції. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.

Роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів.

Роботи, пов'язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання.

Роботи, які безпосередньо пов'язані з виробництвом чорних та кольорових металів.

В загальному роботи, для яких потребується професійний добір, є роботами з підвищеною небезпекою або роботами пов'язаними з нервово-емоційними напруженнями.

Працівники вище вказаних робіт мають право на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Чинне законодавство в таких умовах працюючим передбачає пільги й компенсації, що дають змогу зберігати здоров'я і продовжувати професійну діяльність працюючих. Законодавчо передбачені такі пільги:

- скорочена тривалість робочого часу, додаткова оплачувана відпустка, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі, скорочений час виходу на пенсію;

- лікувально-профілактичне харчування (ЛПХ), при розрізному характері робіт грошова компенсація на придбання ЛПХ, молока або рівноцінних продуктів;

- додаткові перерви працюючим в умовах високої температури понад +30°С і інфрачервоного випромінювання для збереження нормального теплового балансу;

- спеціальні перерви для обігріву і відпочинку при виконанні робіт на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях в холодну пору року;

- спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. охорона закон соціальний

Крім вказаного роботодавець може додатково за власні кошти встановлювати пільги і компенсації не передбачені законодавчими нормативами. При зміненні терміну дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець має не пізніше ніж за 2 місяці письмово проінформувати працівника про зміну виробничих умов, розміри відповідних пільг або компенсацій.

Соціальний захист працюючих.

Закон "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" прийнятий Верховною Радою 23.09.1999 р. Відповідно до цього закону, страхування від нещасних випадків, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (ФССНВ).

Право на забезпечення соціального страхування від нещасних випадків настає з того дня коли працівник почав працювати згідно з трудовим договором. Кошти державного соціального страхування використовуються на допомогу в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом родини, карантині. Допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (ЛКК), а також на санаторно-курортне лікування, будинки відпочинку, на ЛПХ або інші заходи. Чим вищий ризик тим вищими мають бути галузеві страхові штрафи. Це передбачає певні знижки або надбавки до галузевого страхового тарифу при відповідно низькому або високому рівні травматизму.

Размещено на Allbest.ru