Конкурентна політика держави та механізми її впровадження у трансформаційну економіку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ТА МЕХАНІЗМИ

ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ У ТРАНСФОРМАЦІЙНУ ЕКОНОМІКУ

Мороз Володимир Михайлович

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Захист відбудеться 9 лютого 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м. Харків, просп. Московський, 75).

Автореферат розісланий “ 5 ” січня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лебець В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Поглиблення економічних перетворень і активізація інтеграційних процесів потребують утвердження України як впливової європейської держави. Застосування урядом інструментарію економічної політики повинно відбуватися з урахуванням рівня розвитку суспільно-економічних відносин. Вільне переміщення трудових ресурсів, товарів, послуг та капіталу обумовлює конкурування не лише на рівні товаровиробників і споживачів, а й на рівні інститутів політичної системи. Концепція конкурентоспроможності країни як система поглядів у теорії економічного розвитку окрім економічних показників охоплює й оцінює якість політичних процесів та суспільного управління, рівень освіти, наукової бази, верховенство закону, розвиненість інформаційної інфраструктури, сприятливість культури та системи цінностей для інновацій. Все це обумовлює необхідність переосмислення концептуальних підходів до обґрунтування конкурентної політики як складової механізму трансформації економіки.

Досвід розвинених країн світу свідчить, що формування напрямів державної конкурентної політики повинно відбуватись у площині забезпечення гідного рівня життя населення. Вирішення цього завдання передбачає встановлення балансу між інтересами суспільства, держави та ринку. Разом з тим, у процесі реалізації державної політики виникають протиріччя між цілями та засобами щодо їх реалізації. Вирішення таких протиріч стає можливим саме через запровадження сучасної конкурентної політики, що за своєю суттю є системною, комплексною та універсальною.

У зв'язку з цим набуває актуальності науково-прикладне завдання щодо теоретичного обґрунтування напрямків реалізації державної конкурентної політики у трансформаційній економіці України.

Існуючі підходи до тлумачення конкурентної політики як категорії переважно економічного змісту приводять до іноді хибного визначення цілей, функцій, принципів, структури та механізмів державного управління для більшості галузей економіки і сфер суспільного життя, що не позначилося на швидкому підйомі якості життя громадян України в поєднанні із зростанням обсягу тіньової економіки.

Основою для обґрунтування конкурентної політики як суспільно-політичної категорії можна вважати роботи Р. Арона, Д. Белла, Е. Гідденса, Дж. Гелбрейта, П. Друкера, Р. Інглегарта, М. Кастельса, Д. Медоуз, Дж. Міля, М. Портера, Й. Рандерса, В. Ростоу, А. Сміта, Т. Стюарта, О. Тоффлера, А. Турена, Л. Туроу, Ф. Фукуями, С. Хантингтона та ін. Вагомий внесок у дослідження проблем формування конкурентного середовища внесли Б. Альстренд, Е. Вайнінг, Д. Веймер, Т. Верлен, С. Гошал, Л. Ерхард, Дж. Куінн, Р. Лукас, Г. Минцберг, А. Пігу, Д. Рісмент, Дж. Стігліц, Л. Туроу, Дж. В. Робінсон, Е. Чемберлін. У контексті осмислення загальнонаціональних трансформаційних перетворень заслуговують уваги роботи вітчизняних вчених Я. Базилюка, В. Бакуменка, В. Бодрова, З. Борисенко, В. Воротіна, Б. Гаврилишина, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Дєгтяря, Я. Жаліло, О. Куценко, Ю. Оболенського, Ю. Полунєєва, В. Тертички, А. Халецької.

Поряд з цим, недостатньо дослідженим залишається питання теоретичного обґрунтування сутності та форм конкурентної політики. Потребують обґрунтування технології прийняття та реалізації рішень органів державної влади щодо підвищення рівня конкурентоспроможності держави. Їх відсутність зумовила вибір даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, отриманих при виконанні науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та фінансів Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темами: “Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088), “Підвищення ефективності державного регулювання розвитку галузей економіки” (державний реєстраційний номер 0106U001262). У процесі виконання цих досліджень були обґрунтовані підходи до побудови системи критеріїв щодо оцінювання результативності діяльності органів державної влади.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є теоретичне обґрунтування сутності державної конкурентної політики та вдосконалення механізмів її реалізації в процесі трансформації економіки України.

Відповідно до поставленої мети було передбачено вирішити такі завдання:

-узагальнити основні наукові підходи до визначення особливостей трансформаційної економіки як об'єкта державного управління;

-проаналізувати критерії конкурентоспроможності національного ринкового середовища;

-визначити сутність державної конкурентної політики;

-довести наявність зв'язку між рівнем розвитку національного конкурентного середовища, обсягом тіньової економіки та рівнем життя населення;

-з'ясувати основні напрями реалізації політики розвитку національного конкурентного середовища;

-запропонувати рекомендації щодо удосконалення механізмів реалізації державної конкурентної політики у трансформаційну економіку України.

Об'єктом дослідження є трансформація суспільно-економічних відносин в Україні.

Предметом дослідження є науково-теоретичні засади формування державної конкурентної політики та вдосконалення механізмів її реалізації у трансформаційну економіку України.

Методи дослідження. У дисертації використано такі загальнонаукові методи:

-за допомогою логічного, діалектичного методів та методу порівняльного аналізу уточнено понятійний апарат і сформовано теоретичне підґрунтя дослідження (підрозділи 1.1 - 1.2; 3.1);

-за допомогою історичного та методу порівняльного аналізу охарактеризовано підходи до визначення понять “трансформації”, “механізм державного управління” та “конкурентоспроможність держави” (підрозділи 1.1 - 1.3; 3.1. - 3.2);

-на основі системного аналізу, методів статистичного спостереження і експертної оцінки здійснено співставлення критеріїв, що застосовуються для оцінювання конкурентоспроможності держави, рівня життя населення та корупції у країні (підрозділи 2.1 - 2.3);

-метод моделювання застосовується при розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму трансформації економіки та опрацювання шляхів підвищення конкурентоспроможності України в умовах інтеграційних процесів (підрозділи 3.2 - 3.3);

-застосування методу аналізу і синтезу дозволяє з'ясувати і обґрунтувати підходи до формування засад національної конкурентної політики держави (підрозділи 1.3; 3.1 - 3.2) та виділити спільні критерії оцінювання конкурентоспроможності (підрозділ 2.1).

Методологічною основою дисертаційного дослідження послужили діалектичний метод пізнання дійсності та фундаментальні положення теорії державного управління.

Інформаційними джерелами дослідження стали праці відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, матеріали наукових центрів та інститутів, нормативно-правові акти України, статистичні матеріали тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні ролі та місця конкурентної політики як категорії суспільно-політичного характеру в парадигмі трансформаційного суспільства та розробки пропозицій її реалізації. В результаті наукових досліджень у дисертаційній роботі:

вперше:

-обґрунтовано сутність конкурентної політики держави, форми її відображення з урахуванням не лише економічної, а й суспільно-політичної природи існування та розвитку конкурентного середовища (це дозволить мінімізувати негативний вплив неспроможностей влади та ринку на рівень життя населення, а також узгодити суперечності які виникають між визначеними напрямами державної політики на етапі їх формування та впровадження);

-запропоновано систему індикаторів, які відображають рівень розвитку суспільства через оцінювання конкурентоспроможності країни, корупції та рівня життя населення, що забезпечує принцип системності по відношенню до об'єкта оцінювання та відповідає вимогам щодо незалежності суб'єктів оцінювання (такий підхід може бути використаний органами державної влади для підтримки паритету між інтересами ринку, суспільства та держави у контексті ефективності, справедливості та стабільності економічного стану;

удосконалено:

-категорійно-понятійний апарат концепції конкурентоспроможності країни через опрацювання змісту таких дефініцій як конкурентоспроможність держави та конкурентна політика, що дозволяє врахувати їх суспільно-політичну природу в механізмі трансформації економіки України (змістовне наповнення цих дефініцій може сприяти розвитку теоретичних засад концепції конкурентоспроможності держави);

-окремі положення теоретичних засад механізму трансформації економіки України в частині визначення засобів досягнення державою поставленої мети шляхом доповнення важелями конкурентної політики, як такими, що забезпечують подолання протиріччя між природою соціальної трансформації суспільства та діяльністю суб'єкта влади (це дозволить прискорити трансформаційні перетворення у суспільстві та спрямувати діяльність суб'єктів влади щодо розбудови національного інституційного середовища у відповідності до сучасного цивілізаційного процесу);

дістало подальший розвиток:

-концептуальні засади трансформаційних перетворень, а саме теоретичні підходи до обґрунтування сутності перехідного періоду як фази розвитку суспільно-економічних відносин;

-концепція конкурентоспроможності держави (запропоновано інституційні, структурні та ринкові складові механізму конкурентної політики, що певним чином систематизує та доповнює наявну систему знань щодо шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності держави).

Практичне значення одержаних результатів. Упровадження одержаних наукових результатів дозволяє мінімізувати негативний вплив протиріч, що виникають між окремими напрямами державної політики, на рівень життя громадян. Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть бути використані:

-центральними органами державного управління у процесі прийняття і реалізації управлінських рішень, спрямованих на реалізацію стратегії економічного зростання;

-органами влади всіх рівнів управління для обґрунтування та здійснення оперативних і тактичних управлінських рішень;

-у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України, її регіональних інститутів та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів державного управління, зокрема при розробці та викладанні модулів “Конкурентна політика”, “Макроекономічна політика та аналіз її ефективності”, “Державне регулювання макроекономічних процесів та інституційна економіка”, та “Стратегічне планування”;

-у навчальному процесі вищих навчальних закладів економічного та гуманітарного профілів при розробці й викладанні дисциплін пов'язаних з загальними напрямами державної політики та засобами її реалізації.

Практичне значення теоретичних розробок дисертаційної роботи полягає в тому, що на їх основі обґрунтовано низку конкретних пропозицій щодо можливих напрямів підвищення конкурентоспроможності України. Запропоновані в дисертації положення, висновки і рекомендації мають практичне значення та адресну спрямованість. Вони прийняті до впровадження Харківською обласною державною адміністрацією в частині закріплення пріоритету конкурентної політики та засобів її реалізації в існуючому механізмі трансформаційних перетворень (довідка про впровадження №04-15/1079 від 19.05.2006 р.), Полтавською обласною державною адміністрацією в частині застосування елементів індикативного планування у процесі формування та реалізації регіональної економічної політики й забезпечення прозорості оцінювання результативності прийнятих рішень (довідка про впровадження №8-3/768 від 7.06.2006 р.) та Центром законодавчих ініціатив Донецької обласної ради в частині формування підходів до розбудови концепції національної конкурентоспроможності в контексті теорії економічного розвитку (довідка про впровадження №49/22 від 12.05.2006 р.).

Обґрунтований автором механізм впровадження конкурентної політики дозволяє зменшити негативні наслідки від порушення балансу між інтересами суспільства, держави та ринку у контексті розуміння економічної ефективності та соціальної справедливості.

Результати дисертаційного дослідження в частині визначення головних індикаторів соціально-економічного розвитку суспільства певним чином доповнюють існуючу систему оцінювання результативності діяльності органів державної влади та сприяють розбудові концепції конкурентоспроможності України, що має забезпечити розвиток національного потенціалу держави в умовах інтеграційних процесів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею і містить одержані автором нові результати у сфері науки державного управління, що в сукупності сприяють розв'язанню важливого науково-прикладного завдання щодо вдосконалення механізмів впровадження державної конкурентної політики у трансформаційну економіку України. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать А.О. Дєгтярю, у співавторстві з яким опублікована окрема наукова праця.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені, обговорені на науково-практичних конференціях “Адміністративне реформування територіальних органів влади” (м. Харків, 2002 р.), “Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні” (м. Харків, 2002 р.), “Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні” (м. Харків, 2003 р.), “Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні” (м. Харків, 2004 р.), “Якість життя як основний показник ефективності державного та муніципального управління” (м. Курськ, 2005 р.), Міжнародних наукових конгресах “Державне управління і місцеве самоврядування” (м. Харків, 2004 р., 2005 р., 2006 р.), а також на теоретичних семінарах “Школи молодого вченого” (м. Феодосія 2004 р.).

Публікації. Основні положення та результати, що були отримані в ході дисертаційного дослідження, викладено у 13 наукових працях: колективній монографії (підрозділ 4.1 - 1,54 обл.-вид. арк.), 6 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління; 6 статтях в інших наукових виданнях, збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,96 обл.-вид. арк., з них 5,49 обл.-вид. арк. належать особисто автору.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 250 сторінок. Таблиці та рисунки винесено у додатки. Список використаних джерел із 192 найменувань наведений на 18 сторінках. Робота має 24 додатки на 41 сторінці, у т. ч. 15 рисунків на 14 сторінках та 9 таблиць на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв'язок дослідження з науковими проектами, програмами і планами, формулюється мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікацію.

Перший розділ - “Науково-теоретичні засади механізмів впровадження державної конкурентної політики у трансформаційну економіку” - містить результати узагальнення концептуальних підходів щодо формування конкурентної політики держави в умовах трансформаційних перетворень, що відбуваються у країнах з перехідною економікою, а також аналіз негативних чинників, які стримують розвиток національного конкурентного середовища.

Розуміння сутності конкурентної політики держави вбачається можливим лише на підставі осмислення процесу соціальної трансформації суспільства як складної динамічної відкритої системи. Розвиток цієї системи обумовив глибокі інституційні перетворення, що знаходять своє відображення у структурі світової економіки.

Серед характерних ознак, що дозволяють класифікувати економіку як трансформаційну, виділяють наявність руху її від нестійкого стану до усталеної форми розвитку, яку супроводжують ринкова економіка та парламентська демократія.

Застосування різних підходів до з'ясування сутності трансформаційних перетворень в економіці не вичерпало теоретико-методологічних питань перехідного періоду. Неспроможність традиційних економічних шкіл тлумачити нову парадигму розвитку суспільно-економічних відносин обумовлена природою виникнення та розвитку сучасних процесів трансформації. Порушення класичного для економічних концепцій порядку економічних перетворень за зворотнім напрямом спонукає до пошуку нових підходів які забезпечили б мінімізацію витрат суспільства на етапі трансформації (рис.1).

Ріс. 1. Шляхи розвитку країн, що перебувають у процесі трансформаційних перетворень постсоціалістичної країни

Розбудова інститутів трансформації за традиційною схемою породжує їх своєрідну невідповідність суспільним процесам. Концепції, що виникли в умовах формування та розвитку капіталізму, виявляються не придатними для пояснення сучасних трансформаційних перетворень. Біфуркаційний сценарій розвитку суспільства не передбачає наявності історичної траєкторії розвитку, а тому застосування синтезу економічних вчень традиційних шкіл стає не можливим. Тому подальше дослідження місця та ролі конкурентної політики у механізмі трансформації економіки України вважаємо за необхідне вести у контексті соціально-індустріального підходу з урахуванням визначальних принципів поведінки складної відкритої системи.

Розуміння сутності трансформаційних процесів пов'язане із визначенням протиріч, що визначають вектор розвитку суспільства, а саме суперечностей між суспільством, державою та ринком у контексті узгодження інтересів на принципах розподілу влади, перерозподілу результатів політичної і економічної діяльності суспільства.

Розв'язання цих суперечностей вбачається можливим через узгодженість ціннісних орієнтирів носіїв відповідних поглядів, що потребує певного часу. Поряд з цим, зволікання у становленні інституціонального середовища обумовить втрату можливостей які надає досягнення біфуркаційної точки розвитку системи. Тому, вкрай необхідно вплинути на сам механізм державного управління, який може сприяти адекватному використанню переваг біфуркаційного сценарію розвитку. Зміна механізму державного управління спричиняє вплив як на систему цінностей особистості, так й на інституціональну структуру національного укладу.

Механізм досягнення державою мети свого існування не може розглядатись як сукупність засобів, що є притаманними окремим напрямам державної політики, з огляду на наявність протиріч між ними. Тому виникає питання про формування комплексу засобів у межах єдиного механізму, дія якого буде ефективною. Отже, припущення полягає у тому, що конкурентна політика, за певних обставин, може стати складовою універсального механізму, що здатний вирішувати задачі будь-якого суспільно-економічного спрямування.

Другий розділ - “Оцінка ефективності та результативності державного управління у механізмі запровадження конкурентної політики у державі” - проаналізовано основні наукові підходи до оцінювання рівня конкурентоспроможності країни; визначено суб'єкти, об'єкти та критерії такого оцінювання; визначено роль і місце такої категорії як рівень життя населення, у контексті її взаємозв'язку зі станом розвитку національного конкурентного середовища та обсягом тіньової економіки.

Логічним продовженням дослідження стає аналіз сучасних підходів до оцінювання рівня конкурентоспроможності країни. Інформаційною базою такого аналізу стали результати досліджень Міжнародного інституту розвитку менеджменту (IMD), Всесвітнього економічного форуму (WEF) та міжнародної компанії Дж.І. Остіна (JAA). Методики IMD, WEF та JAA не тотожні, хоча мають деякі спільні критерії оцінювання, серед яких: рівень розвитку макроекономічної моделі; рівень технологічного-інноваційного забезпечення виробництва та надання послуг; ринкового середовища; суспільної самосвідомості. Саме навколо цих категорій відбувається формування засад національної конкурентоспроможності країни. Беручи до уваги предмет оцінювання конкурентного середовища за кожним з критеріїв відповідної методики, можна наголосити на неможливості розгляду рівня конкурентоспроможності держави лише на підставі суто економічних показників. Тому з'ясування сутності конкурентної політики має відбуватися на основі чинників, що характеризують такі неекономічні явища, як якість політичних процесів та суспільного управління, рівень освіти, медичного обслуговування, наукової бази, інституціонального середовища, розвиненість інформаційної інфраструктури, сприятливість культури та системи цінностей для інновацій тощо. Характеристика кожної з наведеної вище категорії передбачає оцінювання, тобто порівняння отриманого результату з іншими. Таке порівняння, у контексті оцінювання рівня життя, стає можливим при аналізі результатів роботи фахівців у межах Програми Розвитку Організації Об'єднаних націй (ПРООН). Методика розрахунку рівня життя передбачає визначення показників, що характеризують тривалість життя, рівень освіти та ВВП на душу населення. Отримані результати відображають результативність діяльності уряду щодо виконання своїх обов'язків у контексті конкурентоспроможності політики що реалізується по відношенню до відповідної політики урядів інших держав. Отже, показник рівня життя населення є визначальним в оцінюванні результативності роботи органів державної влади за напрямом підвищення рівня національної конкурентоспроможності як середовища для реалізації інших напрямів державної політики.

Встановлено, що одним із чинників, який суттєво впливає на національну конкурентоспроможність країни, є тіньова економіка. Її паралельне існування поряд з офіційною економікою обумовлює конкурування легального та неофіційного капіталів за частку ринку. Виведення ресурсів за межі нормативно-правового поля держави спотворює національне конкурентне середовище. Одним з джерел існування тіньової економіки є корупція. державний політика трансформаційний економіка

Оцінювання рівня корупції може здійснюватися на підставі аналізу результатів досліджень міжнародної організації Трансперенсі Інтернешнл (TI). З'ясовано, що результати досліджень WEF та IMD приймаються фахівцями ТІ за основу для власного аналізу. Взаємозв'язок досліджень наукових шкіл на рівні спільного використання результатів обумовлює залежність результатів конкурентної політики держави від рівня корупції.

У дисертації проведено аналіз критеріїв, за якими фахівці провідних наукових шкіл світу оцінюють конкурентоспроможність національного ринкового середовища, визначено спільні критерії оцінювання. Встановлено зв'язок між станом розвитку національного конкурентного середовища, обсягом тіньової економіки та рівнем життя населення, що створює базу для з'ясування основних напрямів впливу органів влади на формування, підтримку та розвиток національного конкурентного середовища.

Третій розділ дисертації - “Вдосконалення механізму конкурентної політики держави в умовах трансформації суспільно-економічних відносин” - містить пропозиції щодо обґрунтування сутності та форм проявів конкурентної політики держави, запропоновано комплексну методику оцінки результативності діяльності органів державної влади, в якій провідне місце відводиться групам критеріїв, пов'язаних з оцінюванням рівнів конкурентоспроможності, корупції та життя населення.