Адміністративно-територіальний устрій Жидачівського району

До міських рад належать Жидачівська та Ходорівська із населенням 11,3 тис. осіб та 9,9 тис. осіб відповідно.

До селищних рад належать:

-Гніздичівська (4,9 тис. осіб). Населені пункти: Гніздичів, Королівка, Покрівці;

-Журавнівська (4,1 тис. осіб). Населені пункти: Журавно, Новошино;

-Новострілищанська (1,1 тис. осіб). Населені пункти: Нові Стрілища, Старі Стрілища, Лінія.

До сільських рад належать:

-Баковецька (1,2 тис.осіб). Населені пункти: Баківці, Квітневе, Закривець, Репехів, Трибоківці;

-Бережницька (3,0 тис.осіб). Населені пункти: Бережниця, Заболотівці, Загурщина, Журавків, Рогізно;

-Бортниківська (1,9 тис.осіб). Населені пункти: Бортники, Букавина, Молотів, Демидів;

-Вербицька (2,1 тис.осіб). Населені пункти: Вербиця, Вовчатиці, Садки, Сугрів;

-Вільховецька (3,2 тис.осіб). Населені пункти: Вільхівці, Волиця-Гніздичівська, Іванівці, Туради, Тейсарів, Пчани;

-Вибранівська (1,6 тис.осіб). Населені пункти: Вибранівка, Березина, Борусів, Бринці Загірні, Бринці Церковні, Чижичі;

-Володимирецька (1,4 тис.осіб). Населені пункти: Володимирці, Подорожнє, Заграбівка, Маринка;

-Грусятицька (1,2 тис.осіб). Населені пункти: Грусятичі, Ліщин;

-Дев'ятниківська (0,8 тис.осіб). Населені пункти: Дев'ятники, Калинівка, Прибілля, Юшківці;

-Жирівська (2,5 тис.осіб). Населені пункти: Жирова, Бородчиці, Городище, Заліски;

-Загірочківська (1,2 тис.осіб). Населені пункти: Загірочко, Добрівляни;

-Зарічанська (2,1 тис.осіб). Населені пункти: Заріччя, Дем'янка Наддністряна, Дем'янка Лісна, Межиріччя;

-Зарічненська (1,5 тис.осіб). Населені пункти: Зарічне, Демівка, Корчівка, Лисків, Романівка;

-Кніселівська (0,6 тис.осіб). Населені пункти: Кнісело, Бертишів, Орішківці;

-Лівчицька ( 1,1 тис.осіб). Населені пункти: Лівчиці;

-Любшанська ( 1,4 тис.осіб). Населені пункти: Любша, Антонівка, Мазурівка;

-Мельницька (0,9 тис.осіб). Населені пункти: Мельничі, Лютинка, Буянів;

-Млиниська (1,5 тис.осіб). Населені пункти: Млиниська, Голешів, Смогів, Лапшин;

-Молодинчецька (0.9 тис.осіб). Населені пункти: Молодинче, Новосільці, Підліски, Черемхів;

-Монастирецька (2,3 тис.осіб). Населені пункти: Монастирець, Которино, Протеси, Старе Село;

-Облазницька (1, тис.осіб). Населені пункти: Облазниця, Воля Облазницька, Жирівське, Дунаєць;

-Отиневицька (2,2 тис.осіб). Населені пункти: Отиневичі, Городищенське, Дуліби;

-Піддністрянська (1,7 тис.осіб). Населені пункти: Піддністряни, Кам'яне, Рудківці;

-Рудянська ( 0,9 тис.осіб). Населені пункти: Руда, Ганівці;

-Сидорівська ( 0,9 тис.осіб). Населені пункти: Сидорівка, Крехів, Сулятичі;

-Соколівська ( 0,8 тис.осіб). Населені пункти: Соколівка, П'ятничани, Кологори;

-Чертізька (1,0 тис.осіб). Населені пункти: Чертіж, Дубравка, Тарнавка;

-Чорноострівська (1,9 тис.осіб). Населені пункти: Чорний Острів, Бориничі, Голдовичі, Дроховичі, Лучани.

Аналізуючи адміністративно-територіальний устрій Жидачівського району, варто зосередити увагу на окремих проблемних аспектах розглянутого питання, зокрема, тих, що видаються особливо актуальними з огляду на підготовку адміністративно-територіальної реформи в Україні. Проведення такої реформи повинно відбуватись із врахуванням іноземного досвіду, зокрема, тенденції до посилення процесів децентралізації.

Наявна система адміністративно-територіального устрою України суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування, а також стандартам ЄС, оскільки має більше трьох рівнів устрою, а базові адміністративно-територіальні одиниці не є рівноправними. Європейський Союз впровадив загальну класифікацію територіальних одиниць під назвою «Система НТСО» (номенклатура територіально-статистичних одиниць). Остання передбачає віднесення усіх адміністративно-територіальних одиниць до одного із трьох рівнів на основі граничного рівня населення: перший рівень - 3-7 млн мешканців ; другий рівень - 800 тис - 3 млн мешканців; третій рівень 150-800 тис. мешканців певного адміністративно-територіального утворення.

В Україні ж склалася ситуація, коли до населених пунктів, які не мають органів влади першого і другого рівня, але мають ради, належить понад 12000 малих міст, селищ і сіл з різною кількістю населення. Однією із причин надмірної подрібненості адміністративно-територіальних одиниць на базовому рівні стала недосконалість процедур та критеріїв для формування адміністративно-територіальних одиниць та віднесення поселень до категорії сіл, селищ та міст. Важливою проблемою залишається відсутність у багатьох випадках точно визначених меж адміністративно-територіальних одиниць або встановлення значної частини меж таких одиниць без урахування місцевих природних та інших факторів, перспектив розвитку територій.

Серед інших проблем адміністративно-територіального устрою держави, у тому числі Жидачівського району, варто наголосити на існування великого числа територіальних громад та недостатності їх фінансових ресурсів для самостійного формування місцевих бюджетів. Можливим виходом з окресленої ситуації було б укрупнення територіальних громад, а відтак їх об'єднання. Щоправда, Конституція України поки що закріплює право на об'єднання лише для громад сусідніх сіл; закону, який би докладно регулював ці питання належним чином, немає.

На реалізацію реформи місцевого самоврядування, Концепцію якої було схвалено Урядом 1 квітня 2014 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було підготовлено пропозиції щодо змін до Конституції України, оскільки саме вона визначає основи системи влади в державі, і без змін провести реформу неможливо.

Пропозиції щодо змін до Основного закону підготовлені на основі: положень Європейської Хартії місцевого самоврядування; пропозицій вітчизняних експертів (напрацювання Конституційної асамблеї, Конституційної комісії парламенту, груп експертів в області конституційного права і місцевого самоврядування); з врахуванням позиції польських експертів, які мають успішний досвід впровадження реформи місцевого самоврядування.

Серед питань, які узгоджувались в дискусіях українських та польських експертів:

-наскільки запропонована модель змін до Конституції (з урахуванням українських реалій) відповідає практичному досвіду польських колег;

-яким має бути ступінь деталізованості тексту (у польській Конституції виклад дуже лаконічний, в українських традиціях недостатня деталізованість може призвести до різних тлумачень).

Пропозиції вносились з урахуванням обмеження на зміни у першому розділі Конституції. Такі зміни можуть бути внесені тільки шляхом референдуму, що призвело б до суттєвого сповільнення конституційних перетворень. Так, в українській Конституції закріплене поняття місцевого самоврядування, яке не може бути змінене без внесення відповідних змін у перший розділ Основного Закону. У польській Конституції існує поняття територіального самоврядування, яке діє на рівні громад (ґмін), районів (повітів) і регіонів (воєводств).

Такий трирівневий територіальний устрій Польщі став результатом уведеної в дію 1 січня 1999 року реформи, якою було запроваджено три рівні територіального самоврядування: ґмінне, повітове та воєводське. Основною метою реформи була децентралізація публічної влади, яку як базовий принцип проголошує ч.1 ст.15 Конституції Республіки Польща: «Територіальний устрій Польщі гарантує децентралізацію публічної влади. Устрій самоврядування не є ієрархічним. Структури самоврядування мають доповнюватись, а не взаємно накладатись. Ані повітове, ні воєводське самоврядування не здійснюють нагляду над ґмінним самоврядуванням.»

Базовою ланкою територіального устрою Польщі є ґміна. На території держави існує 2489 ґмін, а якщо врахувати міста із статусом повіту, які також виконують функції, покладені на ґміну, то їх загальна кількість - 2554. Середня чисельність населення ґміни становить 5-8 тис. осіб. Особливості правового статусу ґміни залежно від її виду (сільська, місько-сільська або міська) передбачаються у її статуті. Ґміна може створювати допоміжні одиниці: дільниці, квартали та інші. Органами місцевого самоврядування ґміни є рада ґміни. Колегіальним органом виконавчої влади в ґміні є виконавча рада у складі її голови (війта, бурмистра, президента міста) та інших членів.

Другою (проміжною) ланкою територіального устрою Польщі є повіт. Середня чисельність населення повіту - 83 тисячі чоловік, всього на території Польщі існує 308 повітів та 65 міст зі статусом повіту. Органами самоврядування повіту є рада повіту (представницький орган) та управління повіту на чолі зі старостою (виконавча влада). Виконавчим органом у повіті є виконавча рада, що складається із п'яти-семи чоловік.

Третім рівнем територіального устрою Польщі є воєводство, що є найбільшою територіальною одиницею та основою для регіонального самоврядування. До складу воєводств входить різна кількість повітів - від 11 до 38 та ґмін - від 71 до 325. Середня чисельність населення воєводства - 2417 тисяч чоловік. Самоврядними органами цього територіального рівня є сеймик воєводства (представницький та контролюючий орган), а також управління воєводства (виконавчий орган).

Основні зміни до Конституції України щодо децентралізації державної влади передбачають:

1)запровадження трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України - область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування;

2)передачу функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня;

3)розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень;

4)чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь в загальнодержавних податках;

5)ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями.

З метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2014 року №451-р «Про організацію громадського обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади», а також розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 23 червня 2014 року №253/0/5-14 головою Жидачівської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження «Про організацію проведення у Жидачівському районі обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади».

Розпорядженням, зокрема, передбачено створення районного організаційного комітету з проведення обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади та затвердження його складу.

Районний організаційний комітет з проведення обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади включає: першого заступника голови Жидачівської районної державної адміністрації, заступника голови Жидачіської районної ради, керівника апарату Жидачіської районної державної адміністрації, керівника відділу економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Жидачівської районної державної адміністрації. Також до членів районного організаційного комітету належать:

-заступник голови районної державної адміністрації;

-начальник відділу організаційно-кадрової роботи апарату районної державної адміністрації;

-начальник юридичного відділу апарату райдержадміністрації;

-начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації;

-керівник відділу культури та туризму районної державної адміністрації;

-керівник відділу освіти районної державної адміністрації;

-начальник фінансового управління районної державної адміністрації;

-голова комісії з питань регулювання земельних відносин, просторового розвитку, архітектури, будівництва та адміністративно-територіального устрою Жидачівської районної ради (за згодою);

-голова комісії з питань бюджету та фінансової політики Жидачівської районної ради (за згодою);

-голова ГО «Районні Асоціації місцевих рад «Ради Жидачівщини» (за згодою);

-Жидачівський міський голова (за згодою);

-Ходорівський міський голова (за згодою);

-Журавенський селищний голова (за згодою);

-Гніздичівський селищний голова (за згодою);

-Новострілищанський селищний голова (за згодою).

Розпорядженням також передбачено затвердження Плану заходів з проведення обговорення у Жидачівському районі змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади. Останній включає наступні заходи:

1)забезпечити створення на веб-сайті райдержадміністрації окремого розділу з питань проведення обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади;

2)розміщувати інформацію про хід проведення обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади, аналітичні та презентаційні матеріали;

3)організувати регулярні публікації в друкованих та електронних засобах масової інформації району матеріалів обговорення проекту змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади;

4)організувати виступи керівників райдержадміністрації, її структурних підрозділів в радіопрограмах з роз'ясненням положень змін до Конституції України;

5)забезпечити проведення зустрічей керівників райдержадміністрації, її структурних підрозділів з представниками засобів масової інформації з метою роз'яснення положень змін до Конституції України;

6)організувати проведення публічних дискусій, «круглих столів», розміщення у бібліотеках та державних установах інформаційних стендів з порівняльним аналізом діючої Конституції України та статей проекту змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади.

Що ж стосується проекту змін, то в основному вони стосуватимуться розділів IX (Адміністративно-територіальний устрій) і XI (Місцеве самоврядування), які викладені в новій редакції. Пропонуються також деякі зміни в розділи IV (Верховна Рада), V (Президент України), VI (Кабінет Міністрів. Інші органи виконавчої влади) Конституції України. У ст. 133 визначатиметься трьохрівнева система адміністративно-територіального устрою, а також міститиметься визначення громади. Під останньою пропонується розуміти утворену в порядку, визначеному законом, адміністративно-територіальну одиницю, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території.

Таким чином, здійснення реформи адміністративно-територіального устрою в Україні у відповідності до стандартів Європейського Союзу дало б можливість в подальшому впроваджувати процеси бюджетної децентралізації та удосконалити формування бюджету, ефективніше використовувати фінансові ресурси бюджетів відповідного рівня. Консолідація до міст прилеглих сіл і селищ дасть можливість сформувати єдиний місцевий бюджет, вивільнена дохідна база може бути перерозподілена для здійснення видатків між адміністративно-територіальними одиницями базового рівня, укрупнення адміністративно-територіальних одиниць призведе до скорочення загальної кількості адміністрацій, що дозволить зекономити на витратах на державне управління. Створений відповідно до європейських вимог трьохрівневий адміністративно-територіальний устрій передбачатиме, що усі базові адміністративно-територіальні одиниці матимуть рівні права, адміністративну і фінансову спроможність для надання державних і самоврядних послуг. Це дасть змогу порівняно просто визначити, які послуги має надавати кожна адміністративно-територіальна одиниця та уникнути дублювання їх функцій.

Висновки

Навчально-ознайомча практики в органах місцевого самоврядування та місцевих державних адміністраціях, в інших органах виконавчої влади дає можливість узагальнити знання, здобуті при вивченні курсів конституційного та адміністративного права України, конституційного права зарубіжних країн, сприяє виробленню практичних навиків застосування засвоєного матеріалу.

Під час проходження практики студенти отримують можливість ознайомитися із сучасними методами, формами організації праці їх майбутньої професії, що сприяє формуванню у них професійних умінь та навичок, необхідних для прийняття самостійних рішень при вирішенні конкретних правових питань. Навчальна практика виховує у них потребу систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.

За час проходження навчально-ознайомчої практики в юридичному відділі Жидачівської районної державної адміністрації я з'ясувала основні завдання та функції цього органу, його повноваження та структуру. Я ознайомилася із положеннями нормативно-правових актів, що регулюють діяльність райдержадміністрації, а також із основними проблемами та перспективами в роботі цього органу. Поруч з цим, я брала участь у підготовці розпоряджень голови райдержадміністрації, розгляді скарг, заяв та пропозицій фізичних та юридичних осіб, а також розробці відповідей на них.

Таким чином, навчальна практика допомогла мені узагальнити та закріпити теоретичні знання, набуті під час вивчення курсів конституційного та адміністративного права України, а також показала необхідність уміння застосувати ці знання на практиці.

Додатки до Розділу I

1. Регламент Жидачівської районної державної адміністрації, затверджений розпорядженням голови Жидачівської районної державної адміністрації від 08.05.2013 р. №207

2.Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації «Про граничну чисельність працівників апарату та структурних підрозділів районної державної адміністрації» від 30.05.2014 р. № 215

Додатки до Розділу II

1. Положення про юридичний відділ апарату Жидачівської райдержадміністрації, затверджене розпорядженням голови Жидачівської районної державної адміністрації від 12.03.2009 р. №233

2. Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації «Про внесення змін в Положення про юридичний відділ апарату Жидачівської райдержадміністрації, затверджене розпорядженням голови райдержадміністрації від 12.03.2009 р. № 233»

3. Посадова інструкція начальника юридичного відділу апарату райдержадміністрації, затверджена головою райдержадміністрації від 05.07.2010 р.

4. Посадова інструкція головного спеціаліста юридичного відділу апарату райдержадміністрації, затверджена головою райдержадміністрації від 05.07.2010 р.

5. Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власнику земельної частки (паю) Кунинець Ользі Василівні, жительці с. Лапаївка, вул. Кармелюка, 14/24 Пустомитівського району» від 11.07.2014 р. № 280

6. Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрацїі «Про надання дозволу на поселення в стаціонарне відділення Жидачівського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) гр. Боднара С.М. на повне державне забезпечення» від 11.07.2014 № 281

7. Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації «Про передачу програмно-апаратних комплексів системи відео спостереження» від 15.07.2014 р. № 283

Додатки до Розділу III

1. Розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації «Про організацію проведення у Львівській області обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади» від 23.06.2014 р. №253

2. Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації «Про організацію проведення у Жидачівському районі обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади» від 03.07.2014 р. № 274

Размещено на Allbest.ru