Правове становище кредитних спілок в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Перехід України до соціально-орієнтованої ринкової економіки і вихід із глибокої економічної кризи можливий при умові формування повноцінної фінансово-кредитної системи. Кризова ситуація вимагає пошуку різних форм соціального захисту населення. Поряд із державною підтримкою найбільш вразливих груп населення, необхідно поступово впроваджувати форми соціального захисту, що ґрунтуються на принципах добровільного страхування та взаємодопомоги. Саме останнім відповідає рух кредитних спілок, що займають важливе місце в розвитку небанківських інституцій України.

Фінансовий ринок України перебуває в стадії формування. Він ще не має всього різноманіття форм фінансових посередників, які є в розвинутих країнах. Існуючі в Україні фінансові установи - комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії, довірчі товариства та ін. - не викликають особливої довіри і не задовольняють потреб у фінансових послугах. Особливо це стосується задоволення потреб населення. Найбільш потужні фінансові установи України - комерційні банки, надають перевагу обслуговуванню юридичних осіб і не хочуть надавати послуги фізичним особам через незначний розмір операцій. Комерційним банкам не вигідно приймати та обслуговувати дрібні вклади й надавати дрібні кредити. Ощадні послуги населенню надає Ощадний банк але він нараховує на вклади низькі відсотки, які часто навіть не перекривають інфляції. Надання позичок здійснюють ломбарди, але там, як правило, дуже кабальні для людей умови. Перелічені фінансові установи незадовільняють потреб населення на належному рівні. У зв'язку з цим кредитні спілки можуть успішно працювати на цьому ринку. Їм не треба шукати іншої ніші на фінансовому ринку України. В Україні кредитівка завжди була формою самоорганізації громадян. Люди не чекали, поки хтось про них подбає, а дбали самі про себе.

Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні затверджене Указом Президента України 20 вересня 1993 року, а згодом і Закон України “Про кредитні спілки” від 20 грудня 2001 року № 2908 - ІІІ започаткували основи створення кредитної спілки. Можливість взяти позичку під значно нижчі проценти, ніж у банку, використавши її для започаткування або розширення власної справи - це те, на що має право кожен член кредитної спілки, незалежно від його вкладу.

Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” кредитні спілки віднесено до окремої категорії фінансових установ парабанківської системи - кредитних, які, на відміну від інших парабанків, мають право залучати на основі ліцензії, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, кошти на депозити та розміщувати їх у фінансові кредити на власний ризик.

Отже, привабливість кредитних спілок серед фінансових установ грошового ринку полягає в тому, що вони виконують дві базові банківські операції - акумулювання грошових коштів і розміщення їх у кредити, і одночасно функціонують на кооперативних засадах, які є демократичними і гуманними.

Кредитні спілки започаткували також вигідний для населення вид споживчого кредиту - купівлю товарів на виплату (розстрочку). Зараз такий вид кредиту впровадили й українські банки.

Розвиток кооперативного руху пов'язаний з певними проблемами. Основні з них - це нагромадження практичного досвіду створення та роботи кредитних спілок, вдосконалення законодавчої бази щодо фінансових аспектів діяльності кредитної спілки, налагодження відносин із міжнародними організаціями.

Сьогодні особливо актуальним і потрібним є завдання висвітлити і обґрунтувати потенційні можливості кредитних спілок у накопиченні заощаджень домашніх господарств та їх спрямуванні на фінансову підтримку населення та дрібного бізнесу.

З відродженням кредитно-кооперативного руху в Україні кредитні спілки зможуть виконувати своє головне завдання - служити народу України. Саме тому, на нашу думку, потрібен детальний аналіз законодавства, практики його застосування та рівень врахування теоретичних положень, принципів теорії права у сфері фінансового та кооперативного права.

На сьогоднішній день фахівцями Національної асоціації кредитних спілок України відпрацьовано основні технології проведення фінансових операцій, які можуть здійснювати кредитні спілки. Уже вироблено певні операційні стандарти й механізми. При цьому існує ще ряд проблем, які вже протягом декількох років не можуть вирішити законодавці. З цієї позиції визріла необхідність дослідити юридичну природу кредитної спілки, її характерні риси й особливості. Цього вимагає стан соціально-економічного розвитку суспільства, а також практика застосування законодавства, що регулює діяльність кредитних спілок. Також більш чіткого вирішення вимагають питання державного нагляду та підтримки кредитної спілки.

Актуальність теми дослідження підтверджується і ступенем її нерозкритості. На даний час фактично немає жодної фундаментальної монографії на тему правового становища кредитних спілок.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні проблем правового статусу кредитних спілок. На основі аналізу наукових досліджень вчених юристів та економістів, нормативно-правових актів України та законодавства інших країн ставиться за мету визначити організаційно-правові засади створення та діяльності кредитних спілок в Україні, структуру, функції і компетенцію органів управління кредитних спілок, організаційні та майнові відносини їх членів для подальшого вдосконалення чинного законодавства та правозастосувальної практики.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі основні завдання:

- визначити правове становище кредитних спілок як позабанківського кредитно-фінансового інституту;

- з'ясувати місце кредитних спілок в інфраструктурі фінансових установ;

- обґрунтувати законодавче визначення кредитної спілки;

- з'ясувати причини й умови, які впливають на розвиток кредитних спілок в Україні;

- обґрунтувати необхідність виділення трьох основних типів кредитних спілок: ринкового, соціального та інфраструктурного напрямків;

- дослідити співвідношення кредитної спілки з кооперативом, громадською організацією й іншими господарськими утвореннями;

- провести правовий аналіз структури та функціонування кредитних спілок;

- обґрунтувати здійснення функцій контролю за діяльністю кредитних спілок;

- провести правовий аналіз права членства в кредитній спілці;

- визначити види майнових груп операцій кредитної спілки;

- розкрити правове регулювання майнових відносин у кредитних спілках та їх об'єднаннях.

1. Організаційно-правове забезпечення створення і функціонування кредитних спілок та їх, об'єднань

Організаційно-правові питання створення кредитних спілок в Україні. Розглядаються проблеми організації та створення кредитних спілок. Термін створення та діяльності включає врегульовані правом умови фактичного виникнення та легітимації підприємства у статусі правового господарюючого суб'єкта, суб'єкта права.

Основними принципами діяльності кредитних спілок прийнято вважати: добровільність вступу та свободи виходу з кредитної спілки, рівноправність її членів, самоврядування, гласність, законність. На думку автора, добровільність вступу до кредитної спілки є принципом створення, а не діяльності кредитної спілки, який полягає у тому, що ніхто не може бути примушений вступити до кредитної спілки.

Аналізуючи викладені вченими точки зору на проблему класифікації кредитних спілок в Україні та, досліджуючи практику їх діяльності автор умовно виділяє три основні їх типи:

- спілки соціального напрямку, які засновуються на базі трудових колективів, громадських об'єднань, церковних приходів. Вони мають низькі відсотки на кредити, внаслідок чого не спроможні протистояти інфляції, існують, як правило, на пожертвування, спрямовані на дешеві дрібні позики при максимальній віддачі на вклади, позики носять короткостроковий характер;

- спілки ринкового напрямку, що засновуються за територіальним принципом, за професійною ознакою, на базі численної та диверсифікованої характером членів громадської організації, ведуть гнучку процентну політику, практикують кредитування на різні терміни та під різні види гарантування, пропонують кілька видів вкладів;

- спілки інфраструктурного спрямування засновуються, як правило, за територіальним принципом, а де-факто є інфраструктурою рієлтерських, страхових та інвестиційних фірм.

Законодавець передбачив, що кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб. Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, у якому важливими на думку автора є відомості, що підтверджують наявність хоча б однієї з таких ознак: спільне місце роботи та навчання, належність до однієї професійної спілки, іншої громадської або релігійної організації, проживання в одному селі, селищі, місті, що немає районного поділу, районі або районі в місті.

Гарантією прав членів кредитної спілки є можливість створення на добровільних засадах асоціації кредитних спілок з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів. Розрізняють такі види асоціацій кредитних спілок: місцеві - у рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, якщо членами такого об'єднання є більш як третя частина кількості кредитних спілок, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але у кількості не менше трьох кредитних спілок; всеукраїнські - асоціації кредитних спілок, діяльність яких поширюється на територію всієї України, за умови, що членами таких асоціацій є кредитні спілки більш ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць.

Крім того, дозволяється створювати об'єднані кредитні спілки, які є неприбутковими організаціями, заснованими кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємного кредитування.

Кошти кредитної спілки формуються за рахунок грошових внесків членів кредитної спілки. Оскільки кредитна спілка може бути членом об'єднаної кредитної спілки, вона може залучати для кредитування також кошти останньої. Тому викликає сумнів доцільності включення у законодавче визначення кредитної спілки положення, що фінансові послуги кредитна спілка здійснює за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

У зв'язку з цим, пропонуємо внести зміни до Закону України “Про кредитні спілки”, виклавши ч. 1 ст. 1 у такій редакції: “Кредитна спілка - це заснована фізичними особами на кооперативних засадах та принципах добровільності, рівноправності, самоврядування і гласності неприбуткова організація, метою якої є задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків”.

Організаційно-правові питання діяльності кредитних спілок в Україні.

Розглядається правовий статус та місце кредитних спілок у фінансовій системі України. В умовах, коли фінансовий ринок України перебуває у стадії формування і такого різноманіття форм фінансових посередників, які є в розвинутих країнах, не спостерігається особлива увага науковців - юристів і економістів на вивчення питання функціонування кредитних спілок, що могли б стати вагомим елементом структури економічних відносин в Україні. Існуючі на сьогодні фінансові установи - комерційні банки, страхові, та інвестиційні кампанії, пенсійні фонди, довірчі товариства та інші - не повною мірою задовольняють потреби населення у фінансових послугах, оскільки найпотужніші фінансові установи надають перевагу обслуговуванню юридичних осіб і не хочуть надавати послуги фізичним особам через незначний розмір операцій.

Аналіз структури існуючих кредитних спілок показує, що сучасні українські кредитні спілки є адаптованими до умов перехідної економіки у формі “міських народних банків”. Поза кооперативним рухом до цього часу залишається значна частина сільського населення, тоді як за своєю логікою кредитна спілка могла б стати основою для формування єдиної багаторівневої розгалуженої системи фінансової самодопомоги в аграрному секторі економіки України.

Визначаючи правовий статус кредитної спілки автор вказує на основні ознаки, які найбільш повно характеризують кредитну спілку: неприбутковість; взаємне кредитування та надання фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки; добровільність вступу та свобода виходу; рівноправність членів; самоврядування; гласність; об'єднання за певними ознаками (спільне місце роботи, навчання, належність до однієї місцевої профспілкової, громадської чи релігійної організації, проживання на певній території); легалізація діяльності; демократизація управління, пропорційність розподілу доходів.

Припинення діяльності кредитних спілок.

Розглянуто порядок, способи та підстави припинення кредитної спілки. Припинення діяльності є специфічною правовою роботою. У зміст поняття “припинення” входять юридичні підстави (“умови”), акти та процесуально-правові дії щодо припинення діяльності кредитної спілки як суб'єкта права.

Припинення діяльності може бути двох видів, шляхом реорганізації (злиття - двох і більше спілок в одну, тобто перехід прав і обов'язків кожної з них до спілки, що виникла в наслідок правового акту злиття; приєднання однієї спілки до іншої означає, що до неї переходять права і обов'язки приєднаної спілки; поділ - створення на базі однієї існуючої спілки двох і більше спілок, це поділ усього майна спілки) або ліквідації. Юридичними підставами добровільного припинення кредитної спілки є ініціатива її членів або передбачені законодавством чи установчими документами обставини. Мотиви ініціативи самої кредитної спілки законодавство не регулює (наприклад, зменшення кількості членів спілки нижче 50 осіб, відсутність ділової діяльності або функціонування спілки, тощо). Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення відповідного запису до Державного реєстру.

Ліквідація кредитної спілки провадиться: за рішення її вищого органу управління; на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної кредитної спілки у зв'язку з виявленими фальсифікації викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом; за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Держфінпослуг, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішення її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Держфінпослуг, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор, тощо), порядку та строків припинення.

Припинення діяльності кредитної спілки можливе також за рішенням суду у випадках: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні кредитної спілки, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність кредитної спілки за вказаним її місцезнаходженням.

2. Управління кредитними спілками

Структура органів управління в кредитних спілках та в об'єднаннях кредитних спілок.

Розглянуто принципи організації управління та структуру органів кредитної спілки.

Організація управління в кредитних спілках здійснюється за трьома основними принципами, які визначаються загальним і статутним законодавством та практикою. За відомою аналогією можна говорити, що йдеться про правове розмежування у формі управлінської структури товариства трьох влад: вищої, контрольної і виконавчої.

Перший принцип - це розмежування компетенційними, правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій власника і функцій централізованого управління діяльністю товариства. Даний принцип втілює організацію і виражає діяльність та управлінську компетенцію вищого органу спілки - загальних зборів.

Другий принцип - централізація керівництва поточною (звичайною) діяльністю спілки в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником, який без доручення діє від імені спілки. Централізацію втілюють і виражають виконавчі органи, якими за загальним правилом є правління спілки, голова і члени правління.

Третій принцип - вищого і постійного поточного контролю співвласників спілки за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління.

Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

У широкому розумінні повноваження по управлінню кредитною спілкою здійснюються таким чином: член спілки - повноваження здійснюються на річних або надзвичайних загальних зборах. Члени обирають правління, кредитний комітет та спостережну раду, а також члени можуть призначати стороннього аудитора, який перевіряє діяльність кредитної спілки; члени правління повноваження здійснюються на засіданнях правління; члени комітету отримують спеціальні повноваження від членів спілки на зборах, працюють за відповідними положеннями; всі керівники підрозділів та інші штатні співробітники мають певні повноваження відповідно до штатного розпису.

Функції і компетенція органів управління кредитних спілок та об'єднань кредитних спілок.

Розглядаються система функцій, структура і компетенція органів управління кредитних спілок та їх об'єднань.

За змістом функції прийнято поділяти на організаційні та фінансово-господарські. На думку автора, організаційні та фінансово-господарські функції притаманні також органам управління кредитної спілки. Разом з тим, оскільки законодавство передбачає у кредитній спілці діяльність ревізійної комісії, автор вважає за необхідне виділити також контролюючу функцію, яка частково притаманна і спостережній раді кредитної спілки. Отже, органи управління кредитної спілки здійснюють такі функції: організаційну, фінансово-господарську і контролюючу.

Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів, які здійснюють дві функції: організаційну і фінансово-господарську. Серед організаційних функцій необхідно виділити: засновницьку (прийняття рішення про створення та припинення діяльності кредитної спілки; прийняття рішення про припинення діяльності спілки, призначення ліквідаційної комісії; затвердження ліквідаційного балансу); нормотворчу (затвердження статуту кредитної спілки; внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки; затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів кредитної спілки, визначення її організаційної структури); посадову (обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб кредитної спілки).

До фінансово-господарської функції загальних зборів належить визначення найбільш важливих господарських питань кредитної спілки. Збори визначають: затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії; збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків; прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки.

Правління та його голова в межах своїх повноважень здійснюють організаційні та фінансово-господарські функції: визначення порядку надання послуг членам кредитної спілки; встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою; вирішення питань про прийняття нових членів та припинення членства у кредитної спілки; затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішення кредитного комітету про надання кредиту; визначення в межах, передбачених статутом кредитної спілки, порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів; затвердження штатного розпису кредитної спілки та умов оплати праці її працівників; прийняття рішення про вступ кредитної спілки до об'єднань.

До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать: розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля; вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю.

Функції спостережної ради кредитної спілки поділяються на контролюючі у сфері управління та контролюючі у сфері господарської діяльності. До контрольних у сфері управління належать: затвердження положень про порядок надання послуг членам кредитної спілки; встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою; вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці; затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки; призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету; визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів.

Ревізійна комісія відповідно до покладених на неї завдань контролює та перевіряє фінансово-господарську діяльність правління кредитної спілки, дотримання ним вимог Статуту та внутрішніх нормативних актів, тобто здійснює, як і спостережна рада кредитної спілки, контролюючі функції.

Правові питання контролю за діяльністю кредитних спілок та їх об'єднань.

Розглянуті питання співвідношення нагляду і контролю за діяльністю кредитних спілок та їх об'єднань. Контроль - це процес забезпечення досягнень організацією своїх цілей. Цей процес складається з встановлення стандартів, вимірів фактично досягнутих результатів і проведення коректувань в тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від встановлених стандартів.

Державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно із законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

Нагляд за виконанням та додержанням законності кредитними спілками здійснюють органи прокуратури, а податкові та фінансові органи здійснюють контроль за джерелами та розмірами надходжень та сплатою податків. Порядок здійснення фінансового контролю полягає, в першу чергу, в тому, що кредитні спілки у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати, а також іншу документацію, встановлену вимогами чинного законодавства.

Податкові органи контролюють лише правильність нарахування та своєчасність сплати податків, правоохоронні органи - дотримання законів, у яких нічого не сказано про особливості кредитних спілок. Таким чином, кредитні спілки в Україні не мають чітко встановлених рамок і механізмів діяльності, що створює можливості для різних зловживань і може призвести до дискредитації ідеї взаємодопомоги й економічного самозахисту населення.

Спираючись на міжнародний досвід обов'язок регулювання і нагляду за діяльністю кредитних спілок покладено на Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

На думку автора, поряд з спеціалізованими державними органами, такими як податкова адміністрація, КРУ, правоохоронні органи, які здійснюють контроль за відповідними ланками діяльності кредитної спілки, функцію контролю слід також покласти на Національну асоціацію кредитних спілок України, яка, спираючись на історичний і світовий досвід, надасть велику допомогу Державній комісій з регулювання ринків фінансових послуг України в забезпеченні розвитку, та здійснення нагляду за діяльністю кредитних спілок в Україні.

3. Право членства і майнові відносини в кредитних спілках

Порядок та умови набуття права членства в кредитних спілках.

Висвітлені питання щодо членства в кредитних спілках. Право членства в кредитній спілці - це сукупність (система) правових норм законів і підзаконних внутрішніх локальних правових актів, (правил) стосовно реалізації конституційного права громадянина стати членом спілки, порядку і умов вступу до спілки та виходу з її складу, юридичного оформлення цих фактів, виникнення статутних прав і обов'язків, визначення і реалізації його повноважень, як поєднання членських прав та обов'язків про припинення членства і виходу із спілки.

Право членства в кредитній спілці є загальним, добровільним, індивідуальним і особистим правом громадян. Воно надає громадянину юридичну можливість задовольнити свої матеріальні, культурно-побутові потреби та інтереси, заради чого він став її членом, а також стати суб'єктом організаційно-правових, управлінських, майнових, соціальних та інших громадських відносин між ним (громадянином) і спілкою. Ці відносини, пов'язані із спільним взаємним кредитуванням та наданням фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Вирішення питання про прийняття громадянина до членів спілки за своєю організаційно-правовою сутністю і природою становить поєднання двох волевиявлень - волі особи, яка бажає стати членом спілки, і волю вищого органу самоврядування спілки - загальних зборів. Додержання зазначеної засади спрямоване на забезпечення виконання вимог закону щодо добровільності членства в кредитній спілці.

Рішення про прийняття особи в члени спілки є актом правозастосування, і являє собою юридичний факт, що призводить до виникнення юридичних правовідносин.

Базою існування будь-якої кредитної спілки є її члени та їх довір'я до неї. І тому питання членства є центральним питанням. Засновниками та членами кредитної спілки можуть бути лише фізичні особи. Члени спілки повністю контролюють її діяльність і несуть за неї повну відповідальність, поділяючи між собою як успіхи, так і невдачі.

Права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань.

Розглядається система прав та обов'язків членів кредитних спілок. Права та обов'язки членів кредитної спілки визначаються нормами права. Ці норми становлять загальні обов'язкові правила поведінки як для спілки, так і для її членів. Норми права, що регулюють діяльність кредитних спілок, містяться в державно-правових та локальних актах, що приймаються органами управління кредитних спілок і їх об'єднань.

Юридичні гарантії додержання прав членів спілки здійснюються шляхом застосування процедурно-процесуальних правил, що закріплені в статуті спілки, зокрема правило щодо порядку оформлення членства у спілці, процедура роботи органів самоврядування.

Додержання правомочностей членів спілки економічного змісту у переважній більшості залежить як від суб'єктивних, так і об'єктивних факторів. Суб'єктивні фактори становлять рівень професіоналізму керівництва діяльністю спілки. Юридична гарантія члена спілки одержувати частку доходу, що розподіляється за результатами господарської діяльності за рік між членами спілки. Результати господарювання та розмір часток перебувають у прямій залежності від об'єктивних умов господарської діяльності, економічних можливостей спілки.

Правові норми, правила щодо прав та обов'язків, передбачених Примірним статутом кредитної спілки, є нормами об'єктивного права, тобто не мають прямої юридичної дії. Норми права про права та обов'язки члена кредитної спілки, які мають властивості прямої дії і породжують суб'єктивні права та юридичні обов'язки з питань членства і діяльності кредитної спілки, містяться виключно в статуті кожної конкретної кредитної спілки. Застосування лише цих локальних правових норм внаслідок вчинення відповідних юридичних фактів призводить до виникнення, зміни або припинення внутрішніх правовідносин.

Внутрішніми ці правовідносини є тому, що вони функціонують всередині конкретної кредитної спілки. Правомочності кожного члена спілки і правомочності органів самоврядування спілки реалізовуються лише в самій спілці, не виходять за її межі. Ці правомочності залежно від предмета суспільних відносин і виду правовідносин розмежовуються як організаційно-правові, трудові, соціальні та ін.

Правове регулювання майнових відносин у кредитних спілках та їх об'єднаннях.

Зазначається, що майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки.

Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Резервний капітал, призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.

Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.

Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних, осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.

Кредитна спілка створює інші резерви та фонди відповідно до нормативно-правових актів Уповноваженого органу, статуту та рішень загальних зборів кредитної спілки.

Висновки

правовий кредитний процесуальний спілка

1. Кредитна спілка є неприбутковою організацією, створеною групою фізичних осіб для забезпечення останніх фінансовими послугами на основі кооперації. Метою діяльності кредитної спілки є надання різноманітних фінансових послуг виключно своїм членам. Члени спілки є одночасно її власниками і клієнтами, тому кредитна спілка поєднує інтереси власників (максимізація прибутку) та клієнтів (мінімізація витрат);

2. Капітал кредитної спілки формується за рахунок грошових внесків своїх членів. Оскільки кредитна спілка може бути членом об'єднаної кредитної спілки, вона може залучати для кредитування також кошти останньої. Тому пропонуємо внести зміни до Закону України "Про кредитні спілки", виклавши ч. 1 ст. 1 у такій редакції: "Кредитна спілка - це заснована фізичними особами на кооперативних засадах та принципах добровільності, рівноправності, самоврядування і гласності неприбуткова організація, метою якої є задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків".

3. Основними причинами і умовами, що гальмують розвиток кредитних спілок в Україні, є: соціально-економічного характеру - криза економіки в цілому, висока інфляція і нестабільність гривні; організаційно-управлінського характеру - обмеженість кредитних ресурсів та незадовільний фінансовий стан позичальників, дискредитація кредитних спілок деякими державними органами, що підриває довіру до системи, ускладнений порядок стягнення заборгованості з боржника; нормативно-правового характеру - нестабільність законодавства в цілому, хаотичність створення законодавчого поля під впливом різних чинників.

4. В Україні існує три основні типи кредитних спілок: спілки соціального напрямку, які засновуються на базі трудових колективів, громадських об'єднань, церковних приходів; спілки ринкового напрямку, що засновуються за територіальним принципом, за професійною ознакою, на базі численної та диверсифікованої характером членів громадської організації; спілки інфраструктурного спрямування, які засновуються, як правило, за територіальним принципом, а де-факто є інфраструктурою рієлтерських, страхових та інвестиційних фірм.

5. Необхідно розширити перелік видів діяльності кредитної спілки наступними операціями: перерахування та переказ коштів членів на їх рахунки у кредитній спілці; проведення розрахункового та касового обслуговування своїх членів; правом виступати гарантом або поручителем виконання членами кредитної спілки зобов'язань перед третіми особами.

6. Організація управління в кредитних спілках здійснюється за трьома основними принципами, які визначаються загальним і статутним законодавством та практикою. Перший - розмежування компетенційними, правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій власника і функцій централізованого управління діяльністю товариства. Другий - централізація керівництва поточною (звичайною) діяльністю спілки в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником. Третій - вищого і постійного поточного контролю співвласників спілки за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. Таким чином, управлінська структура товариства поділяється на три основні гілки: вищу, контрольну і виконавчу.

7. Органи управління кредитної спілки здійснюють такі функції: організаційну, фінансово-господарську і контролюючу. Необхідність поділу функцій на три види обумовлено структурою органів управління кредитної спілки, їх повноваженнями, метою та завданнями створення.

8. Правомочності членів кредитної спілки організаційного характеру становлять їхні права та обов'язки щодо правил вступу до спілки, юридичного оформлення членства, регулювання припинення членства, оформлення цього юридичного факту. Здійснення своїх прав кожним членом кредитної спілки, полягає в їх правовому забезпеченні. Воно проводиться шляхом визначення і закріплення цих прав у відповідних законодавчих актах, а також локальних нормативних актах, що їх приймають органи управління кредитними спілками, організаційно-управлінському забезпеченні додержання норм права з питань правомочностей членів спілки, а також правової охорони їхніх прав за допомогою існуючих правових засобів.

9. Право членства в кредитній спілці характеризується такими основними ознаками: по-перше: воно є загальним правом, охоплює всіх без винятку громадян України; по-друге, воно є рівним правом для всіх громадян незалежно від статі, раси, національності, освіти і кваліфікації; по-третє, воно є особистим правом.

10. Юридичні гарантії додержання прав членів спілки здійснюються шляхом застосування процедурно-процесуальних правил, що закріплені в статуті кредитної спілки. Йдеться про порядок оформлення членства в спілці (про вступ та вихід) та процедуру роботи органів самоврядування (вибори, кворум на загальних зборах та ін.). Додержання зазначених правил має суб'єктивний характер, адже залежить виключно від сумлінності керівників і спеціалістів спілки, від додержання ними посадових і службових правомочностей.

Додержання правомочностей членів кредитної спілки економічного змісту у переважній більшості залежить як від суб'єктивних, так і об'єктивних факторів. Суб'єктивні фактори становлять рівень професіональної обізнаності керівників і спеціалістів конкретної кредитної спілки. Результати господарювання та розмір часток, які одержують члени кредитної спілки перебувають у прямій залежності від об'єктивних умов господарської діяльності, економічних можливостей спілки та їх об'єднань.

11. Поряд із спеціалізованими державними органами, такими як податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління, правоохоронні органи, які здійснюють контроль за відповідними ланками діяльності кредитної спілки, безпосередню функцію контролю разом з Держфінпослуг необхідно покласти на Національну асоціацію кредитних спілок України. Зазначена громадська організація, як засвідчує історичний і світовий досвід, за належної підтримки держави має всі можливості забезпечити ефективний розвиток, діяльність та громадський нагляд за функціонуванням кредитних спілок в Україні.

Національна асоціація кредитних спілок України має бути наділена наступними функціями: контроль та ліцензування діяльності кредитних спілок; розробка, затвердження та внесення змін до Типового статуту кредитної спілки; видання пропозицій та положень, регулюючих діяльність кредитних спілок та їх об'єднань.

Література

1. Духневич А. Перспективи розвитку і правове регулювання діяльності сільської кооперації у формі кредитних спілок // Право України. - 2001. - № 9. - С.41 - 43.

2. Духневич А.В. Юридична природа кредитної спілки // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - 2002. - № 3. - С.304 - 308.

3. Духневич А.В. Припинення діяльності кредитної спілки // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. - 2002. - Випуск VIII. - С.67 - 70.

4. Духневич А.В. Кредитні правовідносини у сільському господарстві // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003 . - № 3. - С.93 - 96.

5. Духневич А.В. Кредитні спілки в аграрному секторі економіки України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003 . - № 4. - С.197 - 199.

Размещено на Allbest.ru