Размещено на http://www.allbest.ru/

національний аграрний університет

УДК 347.73 (043.3)

Правові основи фінансування комунального господарства

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Глух Марина Василівна

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському міжнародному університеті

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Савченко Леся Анатоліївна, Київський міжнародний університет, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук Нечай Анна Анатоліївна, Науково-дослідний інститут фінансового права Національного університету державної податкової служби України, заступник директора

кандидат юридичних наук, доцент Сідак Микола Васильович, Ужгородський національний університет, заступник декана факультету міжнародних відносин

Захист відбудеться 15 квітня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному аграрному університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. № 3, кімн. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корп. № 4, кімн. 28.

Автореферат розісланий 14 березня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиО.В. Артеменко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особливе місце серед галузей, що складають господарюючі комплекси територій, займає комунальне господарство. У нових соціально-економічних умовах воно не може залишатися незмінним. Під час реформування економіки та урізноманітнення форм власності держава втрачає монополію на надання комунальних послуг. Одночасно зменшується обсяг контрольованих державою засобів виробництва, що зменшує фінансові можливості держави.

Теорії, що визначають поняття комунального господарства, були сформовані ще при суспільних відносинах, які істотно відрізняються від сучасних. Саме тому вони не можуть повністю задовольнити вимоги сьогодення.

У більшості робіт учених комунальне господарство досліджується в складі тих галузей, які надають платні послуги, або в сукупності з житловим господарством. Такий підхід є традиційним і заснований на загальних ознаках, що притаманні як житловому, так і комунальному господарству. Проте, на наш погляд, він є дещо хибним, оскільки в економіці комунального господарства існують особливості, які дозволяють відділити його від житлової та інших галузей господарства територій і розглядати у вигляді окремо взятої галузі територіально-господарського комплексу.

Теоретичною базою дослідження стали наукові праці Л.К. Воронової, присвячені правовому регулюванню видатків державного бюджету; А.А. Нечай, дисертаційне дослідження якої стосувалося публічних видатків у державі; Д.А. Бекерської, яка розглядала позабюджетні фонди коштів установ, що фінансуються з державного бюджету: О.М. Горбунової, С.В. Запольського, С.Т. Кадькаленка, Ю.О. Крохіної, Н.А. Куфакової, Н.І. Хімічевої, які зосереджували увагу на окремих питаннях фінансування.

Вітчизняні юристи-фінансисти розглядали правове регулювання лише окремих видів державних видатків: К.Г. Грищенко - на вищу освіту; А.М. Цвєтков - на утримання центральних органів виконавчої влади України; Н.Я. Якимчук - на науку. Аналізували правові основи фінансування видатків рекреаційних підприємств, які мають власну базу розміщення (на прикладі Автономної Республіки Крим) - Ю.В. Скакун, органів Служби безпеки України - А.І. Сирота, у сфері охорони навколишнього природного середовища - С.В.Кузнєцова, житлового будівництва в Україні - О.В. Сударенко, Міністерства внутрішніх справ України -А.Г. Чубенко та деякі інші. комунальний господарство державний фінансування

В Україні дотепер не здійснювалося дослідження правових основ фінансування комунального господарства, необхідність якого обумовлюється як проблемами, що існують у сфері комунального господарства, які потребують теоретичного обґрунтування, так і недосконалістю правового регулювання зазначених відносин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження обрана з урахуванням заходів, що проводяться в Україні і стосуються реформування житлово-комунального господарства. Так, у Загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки (затверджена Законом України від 24 червня 2004 року № 1869-IV) вказується на необхідність нормативно-правового та науково-технічного забезпечення питань регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства для досягнення поліпшення фінансово-економічного стану підприємств даної сфери. Також дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Інституту міжнародних відносин Київського міжнародного університету “Міжнародно-правові, політичні та економічні засади Європейської інтеграції України” (державний реєстраційний номер 0104U003161) ), де автор є одним із виконавців.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне вивчення правового регулювання фінансування комунального господарства в сучасний період розвитку та становлення України як правової соціальної держави, а також поглиблення теорії фінансового права, визначення сфери фінансово-правового регулювання відносин, що виникають в процесі фінансування комунального господарства. Поставлена мета досягається завдяки вирішенню таких завдань:

– визначити поняття “комунальне господарство”, види комунального господарства, його місце в системі фінансово-правового механізму держави;

– сформулювати принципи державних і місцевих видатків у цілому і видатків на утримання комунального господарства зокрема;

– з'ясувати особливості фінансових правовідносин у сфері комунального господарства;

– охарактеризувати повноваження органів публічної влади щодо фінансування комунального господарства;

– проаналізувати основні джерела фінансування комунального господарства, а також визначити місце позабюджетних коштів у фінансуванні комунального господарства;

– вивчити та узагальнити зарубіжний досвід фінансування комунального господарства;

– обґрунтувати основні напрямки вдосконалення нормативно-правової бази щодо фінансування комунального господарства в контексті європейської інтеграції.

Об'єкт дослідження - фінансові правовідносини, що виникають у сфері комунального господарства, які мають публічно-правову природу та пов'язані з рухом публічних фондів коштів.

Предмет дослідження - нормативно-правові акти України, що виступають засобами правового регулювання фінансування комунального господарства.

Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети та завдань дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено загальнонаукові та спеціальні методи, що забезпечують об'єктивний аналіз досліджуваного предмета. З урахуванням специфіки теми роботи автор застосовує діалектичний метод, за допомогою якого визначається сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовувався при переході від загальних підстав визначення фінансових правовідносин, їхньої характеристики до аналізу на цій основі питань правового режиму саме фінансових ресурсів комунального господарства (підрозділи 1.2, 2.2). Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі українського законодавства, дослідженні співвідношення його з аналогічними нормами законодавства зарубіжних країн (підрозділ 3.1). Використання історичного методу дозволило розглянути особливості реформування комунального господарства, дослідити його стан протягом певного періоду (підрозділ 3.2). За допомогою формально-юридичного методу автор тлумачив правові норми, які регулюють фінансування комунального господарства (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2). Статистичний метод надав можливість дослідити динаміку виконання програм фінансування комунального господарства (підрозділ 3.2).

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що дисертаційне дослідження є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним, узагальненим дослідженням правових основ фінансування комунального господарства, в якому визначені та обґрунтовані основні напрями вдосконалення чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері фінансування комунального господарства. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових наукових положень, уточненні змісту окремих понять і термінів, що мають значення для науки, практики та вдосконалення законодавства, а саме:

уперше:

– сформульовано поняття “комунальне господарство” як сукупність підприємств і установ, що здійснюють на території місцевої громади господарську діяльність, спрямовану на задоволення колективних (суспільних) потреб населення та охарактеризовано його особливості як об'єкта фінансування;

– визначено принципи фінансування державних і місцевих видатків у цілому і видатків на утримання комунального господарства зокрема: плановості; предметно-цільового призначення коштів; доцільності виділення (надання) коштів; максимальної ефективності використання коштів; здійснення фінансового контролю з метою забезпечення дотримання фінансової дисципліни;

удосконалено:

– підхід щодо визначення фінансових правовідносин, що складаються в галузі комунального господарства;

набули подальшого розвитку:

– теоретичні засади визначення понять “видатки державного (місцевих) бюджетів”, “фінансування видатків державного (місцевих) бюджетів”;

– узагальнення зарубіжного досвіду фінансування комунального господарства країн Європейського Союзу, Російської Федерації та США;

запропоновано:

– прийняти Закон України “Про фінансування комунального господарства”, в якому визначити поняття комунального господарства, його види і принципи, основні повноваження органів публічної влади щодо його фінансування, а також особливості залучення позабюджетних коштів на фінансування галузі;

– авторські варіанти внесення змін до окремих статей Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів;

обґрунтовано необхідність реформування житлово-комунального господарства для підвищення ефективності фінансування комунального господарства на сучасному етапі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - при подальшій розробці теоретичних проблем фінансового права;

- у сфері правотворчості - для вдосконалення чинного законодавства, а саме Бюджетного кодексу України, інших нормативно-правових актів, що стосуються фінансування комунального господарства;

- у правозастосовчій діяльності - для вдосконалення діяльності органів публічної влади щодо фінансування комунального господарства;

- у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з дисципліни “Фінансове право” та викладанні вказаного курсу.

Деякі положення, сформульовані в дослідженні, реалізовані Інститутом законодавства Верховної Ради України при здійсненні аналізу законопроектів, що подавалися на розгляд до Верховної Ради України (довідка № 129/39 від 22.06.2007); Ірпінською міською радою Київської області при підготовці нормативних документів, які регулюють питання фінансування житлово-комунального господарства на рівні міста, селищ (акт про впровадження від 21.02.2006); Національною академією державної податкової служби України ДПА України при викладанні курсу “Фінансове право”, “Фінансове право (проблеми теорії)” та при підготовці навчально-методичного забезпечення з названих курсів (акт про впровадження від 07.12.2006); Київським міжнародним університетом при викладанні курсів “Фінансове право”, “Податкове право” та при підготовці навчально-методичного забезпечення з названих курсів (акт про впровадження від 10.09.2007).

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто і викладено в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки, на яких базується дисертаційне дослідження, а також рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства були оприлюднені в доповідях на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема: “Федеральні і регіональні аспекти фінансового права” (Саратов, Росія, 2-3 жовтня 2003 р.); “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 18-19 грудня 2003 р.); “10 років Конституції Росії в дзеркалі юридичної науки і практики ” (Москва, Росія, 18-19 грудня 2003 р.); “Розвиток наукових досліджень'2005” (Полтава, 2005 р.); “Реформування держави і права в контексті євро інтеграції” (Ірпінь, 19 травня 2006 р.); “Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (Ірпінь, 23-24 листопада 2007 р.).

Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Київського міжнародного університету.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано десять наукових праць, чотири з яких - наукові статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 213 сторінок. Обсяг основного тексту - 185 сторінок, список використаних джерел - 265 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито сутність і стан досліджуваної проблеми; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету і завдання дослідження, його наукову новизну та практичне значення; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікацій.

Перший розділ “Загальна характеристика комунального господарства як об'єкта фінансування” складається з трьох підрозділів, присвячених аналізу наукових підходів щодо характеристики комунального господарства як об'єкта фінансування.

У підрозділі 1.1. “Поняття комунального господарства, його ознаки як об'єкта фінансування” з метою визначення поняття “комунальне господарство” дисертант аналізує його зміст та складові частини.

Нині існує два підходи до визначення терміна “комунальне господарство”, що обумовлено двоякістю природи місцевого самоврядування, яке має ознаки публічної влади і господарюючого суб'єкта. На основі аналізу літературних джерел дається визначення “комунальне господарство”, схарактеризовано його ознаки, моделі і види.

Зазначається, що комунальне господарство об'єднує багато підгалузей, які виробляють продукцію і послуги та забезпечують життєдіяльність населення, підприємств і організацій, що розташовані на даній території. До них відносяться: благоустрій населених пунктів; ресурсопостачання; побутове обслуговування.

Основною ознакою, за якою можна класифікувати елементи комунального господарства, є роль та місце елемента в реалізації суспільних потреб. Залежно від цього можна виділити комунальні підприємства, діяльність яких повністю підпорядкована інтересам населення місцевої громади; інші підприємства й установи, діяльність яких частково пов'язана з реалізацією суспільних інтересів населення місцевої громади; органи місцевого самоврядування, що здійснюють особливу функцію - регулюють діяльність двох попередніх елементів в інтересах населення місцевої громади.

Автор підтримує точку зору вчених, які підкреслюють, що фінансування підприємств комунального господарства здійснюється в основному з двох джерел: оплата споживачів, якими можуть виступати населення, комерційні, громадські і бюджетні організації; бюджетні дотації різниці в реальній вартості послуги і адміністративно встановленого рівня її оплати для того чи іншого споживача (населення).

Аналізуючи літературні джерела щодо визначення поняття “державні (місцеві) видатки”, нормативні акти, які стосуються організації та здійснення фінансування, робиться висновок про необхідність закріплення в Бюджетному кодексі України саме поняття “фінансування державних (місцевих) видатків”. А також обґрунтовується необхідність законодавчого закріплення понять “принципи фінансування державних і місцевих видатків”, “принципи фінансування видатків на утримання комунального господарства”.

У підрозділі 1.2. “Особливості фінансових правовідносин у сфері комунального господарства” досліджуються особливості фінансових правовідносин у сфері комунального господарства.

На основі аналізу фундаментальних наукових праць з фінансового права автор дійшов висновку, що підприємства комунального господарства належать до суб'єктів фінансових правовідносин. У свою чергу, фінансові правовідносини у сфері комунального господарства виникають між підприємствами комунального господарства і підприємствами інших галузей - при внесенні коштів на пайову участь у будівництві житлових будинків, об'єктів соціально-культурної сфери, доріг на основі розпоряджень місцевих органів влади; підприємствами комунального господарства і підприємствами інших галузей - при оплаті основних фондів за рахунок коштів, що виділяються з бюджету на ці цілі (централізовані капітальні вкладення і капітальні вкладення на благоустрій територій) або за рахунок коштів, що залишаються в розпорядженні підприємств, якщо придбання основних засобів передбачено програмою капітальних вкладень державних органів влади; комунальними підприємствами і місцевими органами державної влади - при внесенні податків і зборів до місцевого бюджету і місцевих позабюджетних фондів, при одержанні бюджетних коштів на капітальні вкладення, капітальний ремонт, встановлення норм рентабельності, встановленні тарифів, відшкодування різниці в цінах і тарифах, фінансуванні поточних видатків і витрат; між підприємствами комунального господарства і державою при внесенні податків і зборів у державний і місцевий бюджети, а також під час виділення з бюджетів коштів на фінансування цільових програм.

Автором сформульовано визначення поняття “фінансові правовідносини, які виникають у комунальному господарстві”, - це система грошових відносин, які виражають формування, розподіл і використання грошових фондів коштів місцевого самоврядування, а також формування і використання грошових фондів окремих комунальних підприємств. Також охарактеризовано основні особливості фінансових правовідносин.

Підрозділ 1.3. “Фінансово-правовий механізм функціонування комунального господарства” присвячений дослідженню особливостей побудови фінансового механізму комунального господарства в ринкових умовах, а саме: зацікавленість території в розвитку комунального господарства (відповідна територіальна громада повинна бути зацікавленою в належному функціонуванні комунального господарства); специфіка економіки конкретної території (розвиток комунального господарства є основною сферою діяльності відповідної територіальної громади); багатогалузевий характер комунального господарства (до складу комунального господарства належить діяльність щодо формування ринку платних споживчих послуг для населення, для виробничого споживання та стосовно формування ринку умовно-платних послуг); своєрідність соціального захисту населення відповідної території (встановлення економічно обґрунтованих тарифів і надання пільг з оплати послуг соціально незахищеним верствам населення).

На основі аналізу понять “фінансовий механізм” і “правовий механізм” автором запропоновано визначення “фінансово-правового механізму комунального господарства”.

Другий розділ “Правовий механізм формування фінансових ресурсів у галузі комунального господарства” складається з трьох підрозділів, у яких характеризується законодавство України, що визначає повноваження держави та органів місцевого самоврядування у сфері фінансування комунального господарства й аналізуються джерела фінансування комунального господарства.

Підрозділ 2.1. “Повноваження органів публічної влади у сфері фінансування комунального господарства” присвячений дослідженню повноважень центрального органу виконавчої влади галузі (Міністерства з питань житлово-комунального господарства) в різні періоди його існування та органів місцевого самоврядування щодо фінансування комунального господарства.

Пропонується прийняти низку нормативно-правових актів, які дозволять прискорити реформу комунального господарства і провести її ефективно.

Висновки

У висновках викладені підсумки дослідження, зроблені узагальнення і пропозиції щодо основних напрямків удосконалення фінансування комунального господарства.

Нині можна говорити про створення нового, багаторівневого механізму фінансування комунального господарства. Система фінансування комунального господарства передбачає залучення не лише коштів державного та місцевих бюджетів, а й коштів населення, юридичних осіб різних форм власності та господарювання.

Аналіз наукової юридичної та економічної літератури і нормативно-правових актів дозволив нам дати визначення поняття “комунальне господарство” та охарактеризувати його види, моделі й особливості як об'єкта фінансування, а також сформулювали висновки і пропозиції щодо вдосконалення механізму правого регулювання фінансування комунального господарства. Зокрема:

1. З метою створення оптимального механізму правового регулювання фінансування комунального господарства необхідно прийняти Закон України “Про фінансування комунального господарства”, який визначатиме правові основи забезпечення фінансування витрат, пов'язаних із функціонуванням і реформуванням комунального господарства.

Закон має містити загальнотеоретичні положення щодо визначення основних понять, зокрема, “комунальне господарство”, “види комунального господарства”, “основні складові комунального господарства”, “джерела фінансування комунального господарства”, “принципи фінансування комунального господарства” тощо. Також у ньому, для створення оптимального механізму правового регулювання фінансування комунального господарства, слід визначити поняття комунального замовлення, розмежувати повноваження держави та органів місцевого самоврядування, що дасть змогу чітко визначити терміни, етапи й нормативне забезпечення фінансування даної галузі, а також з'ясувати, скільки коштів витрачається безпосередньо державою й органами місцевого самоврядування на утримання житлово-комунального господарства, чи використовуються ці кошти ефективно, раціонально й економно.

2. Пропонується доповнити Бюджетний кодекс України в частині визначення “видатків бюджету” (пункт 13 частини першої статті 2), “фінансування видатків державного (місцевих) бюджетів”(стаття 2) для удосконалення чинного бюджетного законодавства щодо визначення базових понять.

3. З метою спрощення процедури виділення коштів на фінансування комунального господарства доцільно законодавчо закріпити принципи видатків на утримання комунального господарства: плановості; предметно-цільового призначення коштів; доцільності виділення (надання) коштів; максимальної ефективності використання; здійснення фінансового контролю. Це сприятиме поліпшенню фінансування комунального господарства.

4. Виділено особливості фінансових правовідносин у галузі комунального господарства: 1) стабільність відносин комунальних підприємств з місцевим бюджетом; 2) знаходження фінансових правовідносин комунального господарства в структурі як галузевих фінансів (фінансів комунального господарства), так і в структурі державного (місцевого) бюджету; 3) належність їх як до виробничої сфери, так і до соціально-культурної сфери, оскільки в склад галузі входять підгалузі, які виробляють продукцію і послуги виробничого призначення, і підгалузі, що надають послуги соціального характеру. Це дозволить більш чітко і детально визначити особливості окремих груп таких відносин, визначити упорядкувальний вплив держави на такі зв'язки відповідно до виробленої й закріпленої фінансово-правовими нормами моделі фінансового механізму України.

5. У дисертації обґрунтовано необхідність використання в науці фінансового права поняття “фінансово-правовий механізм комунального господарства” - це система правових засобів і форм, за допомогою яких держава й органи місцевого самоврядування впливають на утворення фондів коштів, їх розподіл і використання в комунальному господарстві. Відповідно дане поняття має бути закріплено законодавчо.

6. Оскільки концесія може виступати ефективним засобом управління комунальною власністю, разом з такими традиційними методами, як укладення договору оренди, передача майна в господарське відання або оперативне управління, необхідно внести доповнення до Закону України “Про концесії” в частині визначення суб'єкта, який залучатиме інвестиції в розвиток галузі комунального господарства.

7. У процесі дослідження встановлено, що джерелами фінансування комунального господарства є кошти: населення, організацій-споживачів, державного бюджету, місцевих бюджетів, юридичних осіб, акціонерних товариств, споживачів послуг у вигляді інвестиційної складової тарифу, а також - асигнування з місцевого бюджету (прямі дотації за різницю в тарифах) і разові внески громадян для фінансування конкретних заходів.

8. Реформування житлово-комунального господарства передбачає здійснення державної політики з підвищення ефективності та надійності функціонування комунального господарства, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

9. У зарубіжних країнах фінансування комунального господарства, відбувається на раціональному поєднанні централізації і децентралізації коштів, що дало конкретні позитивні результати. Завдяки цьому активізовано ринок послуг і поліпшено умови існування споживачів. Подібну практику доцільно застосувати при організації місцевого водопроводу, газо-, електро-, теплопостачання, тобто до роботи тих служб, які, як правило, прийнято вважати технічно монопольними.

10. Враховуючи досвід зарубіжних країн можна у маленьких містах і селищах для розвитку централізованих систем комунального забезпечення ширше застосовувати індивідуальні й групові установки комунального обслуговування (водо-, газо-, теплопостачання), які в подальшому при потребі можна підключати до мереж централізованого забезпечення.

11. Вбачається доцільним створення спеціалізованого Банку житлово-комунального господарства, який би здійснював пільгове кредитування всієї сфери комунального господарства. Цей банк має бути заснований за спільної участі держави, приватного капіталу та органів місцевого самоврядування.

12. Для вдосконалення нормативно-правової бази щодо фінансування комунального господарства в контексті європейської інтеграції необхідно прийняти: Закони України “Про скасування тимчасової заборони щодо стягнення з громадян пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”, “Про Банк житлово-комунального господарства”; постанову Кабінету Міністрів України “Про формування тарифів на житлово-комунальні послуги”; положення “Про Національну комісію регулювання сфери житлово-комунальних послуг”.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Глух М.В. Економіко-правовий механізм фінансування комунального господарства // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - 2003. - № 4 (22). - С. 169-174.

2. Глух М.В. Поняття комунального господарства та джерела його фінансування // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 227: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 77-81.

3. Глух М.В. Зарубіжний досвід державного управління в системі житлово-комунального господарства // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - 2005. - № 4 (31). - С. 200-207.

4. Глух М.В. Фінансова діяльність органів місцевого самоврядування у комунальній сфері // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - 2006. - № 1-2 (33-34). - С. 178-183.

5. Глух М.В. Коммунальное хозяйство: понятие, источники финансирования // Научные труды. Российская академия юридических наук. Выпуск 4: В трех томах. - М.: Издательская группа “Юрист”, 2004. - Том 3. - С. 558-590.

6. Глух М.В. Особливості фінансування галузі комунального господарства // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали наук.-практ. конференції (18-19 грудня 2003 року). - Ірпінь: НАДПСУ, 2004. - Ч.1. - С. 220-223.

7. Глух М.В. Проблемы реформирования коммунального хозяйства // Федеральные и региональные аспекты финансового права: круглый стол, посвященный 75-летию академика Н.И. Химичевой: Тезисы выступлений (2-3 октября 2003 года) / Под ред. Е.В. Покачаловой. - Саратов: Изд-во ГОУ ВПО “Саратовская государственная академия права”, 2004. - С. 75-76.

8. Глух М.В. Інститут комунального замовлення - основний інструмент фінансового забезпечення функціонування комунального господарства // “Розвиток наукових досліджень`2005”: Матеріали науково-практичної конференції, м. Полтава, 7-9 листопада 2005 р. - Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2005. - Т. 3. - С. 21-24.

9. Зарубіжний та вітчизняний досвід організації проведення реформ у сфері комунального господарства // Реформування держави і права України у контексті євроінтеграції: круглий стіл, присвячений 10-річчю юридичного факультету: тези виступів (19 травня 2006 року). - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2007. - С. 63-66.

10. Поняття та особливості фінансових правовідносин у сфері комунального господарства // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права: Тези доп. Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 листопада 2007 року / Науково-дослідний інститут фінансового права. - К.: ПП “Укртехнопрінт”, 2007. - С. 32-35.

АНОТАЦІЯ

Глух М.В. Правові основи фінансування комунального господарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний аграрний університет. - Київ, 2008.

У дисертації розглядається стан фінансового забезпечення комунального господарства з позицій фінансового права.

У дисертаційному дослідженні розкрито особливості фінансових правовідносин у сфері комунального господарства. Охарактеризовано повноваження органів публічної влади у сфері фінансування комунального господарства та визначено джерела фінансування галузі. Вказуються особливості залучення позабюджетних коштів для фінансування комунального господарства. Обґрунтовано необхідність прийняття Закону України “Про фінансування комунального господарства”.

У ході дослідження проаналізовано зарубіжний досвід фінансування комунального господарства та окреслено основні напрямки вдосконалення нормативно-правових актів щодо фінансування комунального господарства в Україні в контексті європейської інтеграції.

Ключові слова: бюджетне фінансування, комунальне господарство, об'єкт фінансування, позабюджетні кошти, органи місцевого самоврядування, фінансово-правовий механізм, фінансування.

АННОТАЦИЯ

Автором сформулированы и охарактеризованы принципы финансирования коммунального хозяйства. Предложено закрепить эти принципы, а также принципы финансирования государственных и местных расходов в целом, в законодательстве Украины.

Подчеркивается важность для науки финансового права исследования категории “финансовые правоотношения”. На основе анализа фундаментальных научных трудов по финансовому праву сделан вывод, что предприятия коммунального хозяйства принадлежат к субъектам финансовых правоотношений. Также выделены особенности финансовых правоотношений, которые возникают в области коммунального хозяйства.

Обоснована необходимость использования в науке финансового права категории “финансово-правовой механизм коммунального хозяйства” и соответственно закрепления данной категории в законодательстве Украины.

Исследована система и полномочия органов публичной власти в сфере финансирования коммунального хозяйства. В частности, проанализированы полномочия центрального органа исполнительной власти в сфере коммунального хозяйства, Министерства по вопросам жилищно-коммунального хозяйства на разных этапах его существования и органов местного самоуправления по финансированию коммунального хозяйства, разграничены их полномочия.

Учитывая опыт Российской Федерации по использованию коммунального заказа как одного из инструментов финансового обеспечения потребностей функционирования и развития коммунального хозяйства, обоснована позиция о необходимости существования института коммунального заказа в Украине.

В процессе исследования установлено, что основными источниками финансирования текущей деятельности и развития коммунального хозяйства должны быть: средства населения; средства от местных налогов на содержание городской инфраструктуры; разовые взносы граждан; средства местных бюджетов на развитие и реконструкцию объектов коммунального хозяйства; средства государственного бюджета, выделяемые на государственную поддержку развития жилищно-коммунального хозяйства, обеспечение льгот по оплате строительства, обслуживания и ремонта жилья и других объектов жилищно-коммунального хозяйства; средства акционерных обществ, специально созданных органами местного самоуправления; средства потребителей услуг в виде инвестиционной составляющей тарифа.