Актуальність теми дослідження. Становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави передбачає необхідність проведення політичних, соціально-економічних та правових реформ, реформування та вдосконалення існуючої податкової системи України.

Реформування податкової системи потребує чіткого усвідомлення філософії оподаткування, ролі самого платника податку та правового врегулювання податкової системи України.

Актуальності, за сучасних економічних перетворень в Україні, суттєвих змінах у суспільних відносинах, набувають питання пов'язанні з наповненням бюджету держави, у тому числі за рахунок сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів), та, відповідно статті 67 Конституції України, є обов'язковими для всіх громадян.

Чинна податкова система України, види податків, порядок їх обчислення, перелік об'єктів оподаткування, платників податків, правове регулювання податкової системи закріплені Законом України "Про систему оподаткування", Постановою Верховної Ради України "Про основні положення податкової політики в Україні", постановами Кабінету Міністрів України та іншими нормативними актами.

Історичний досвід, набутий Україною за роки незалежності, переконливо свідчить, що ефективне правове регулювання податкової системи України є не тільки важливою передумовою суспільного розвитку, але й нагальною потребою економічного зростання. Необхідність і важливість правового регулювання податкової системи доведена провідними науковцями світу, та підтверджена історичним розвитком більшості держав.

На жаль, історичний розвиток України як суверенної та незалежної держави свідчить про неефективний правовий вплив податкової системи як інструменту державного регулювання економіки.

В даний час правове регулювання податкової системи в Україні здійснюється за відсутності єдиної загальнодержавної програми (концепції), що обумовлює її безсистемний та непослідовний характер. Наслідком цього є складність та суперечливість податкового законодавства, внесення численних змін до податкових законів, надмірне податкове навантаження на платників податків, зниження ділової активності суб'єктів господарювання, численні конфлікти між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків, значні масштаби переведення економіки в тіньовий сектор тощо.

Теоретичним підґрунтям дослідження є наукові здобутки таких вітчизняних та зарубіжних вчених юристів, як А.Б. Аверьянова, В.А. Анрейцева, О.Ф. Андрійко, В.І. Антипова, В.Л. Андрущенка, А.І. Берлача, В.Т. Білоуса, В.В. Буряковського, Л.К. Воронової, О.Д. Василика, Л.М. Касьяненко, М.П. Кучерявенка, Р.А. Калюжного, В.В. Коваленка, М.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Костицького, А.А. Нечай, П.В. Мельника, В.І. Олефіра, С.В. Онишко, П.С. Пацурківського, В.П. Петкова, В.М. Поповича, В.Й. Развадовського, О.Л. Рябченко, А.О. Селіванова, А.М. Соколовської, В.М. Суторміна, Л.В. Трофімової, Д.Г. Черніка, В.К. Шкарупи та інших.

Незаперечним фактом є необхідність правового врегулювання місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо формування місцевих бюджетів за рахунок податків, зборів та інших надходжень.

Наглядним позитивним прикладом створення сучасної ефективної моделі місцевого самоврядування є проведений державно-правовий експеримент з питань зміцнення та розвитку місцевого самоврядування, який був законодавчо закріплений і проходив у м. Ірпінь, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області.

Назріла гостра необхідність прийняття Податкового кодексу України, яким би законодавчо були врегульовані та закріплені загальнодержавні та місцеві податки, збори (обов'язкові платежі).

Наведені вище обставини зумовили необхідність проведення дисертаційного дослідження, присвяченого правовому регулюванню податкової системи України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету державної податкової служби України - "Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування" (номер державної реєстрації 0105V000657), відповідає завданням ДПА України щодо правового регулювання податкової системи України та забезпечення відповідних надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Тема дослідження узгоджується з п. п.4.2, 4.3 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України №160 від 7 квітня 2003 року.

Напрям досліджень відповідає стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженої Указом Президента України від 14 квітня 2000 року.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 17 березня 2004 року, протокол №7.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розгляд теоретичних положень правового регулювання податкової системи України; розробка практичних рекомендацій правового регулювання сучасної податкової системи, з метою якнайбільшого сприяння наповнення державного і місцевих бюджетів за рахунок податків, зборів (обов'язкових платежів), а також законодавчих пропозицій за темою дослідження.

Відповідно до мети дослідження визначені такі основні завдання:

провести історико-правовий аналіз зародження, розвитку та формування податків, податкової системи на території України з часів існування Київської Русі до створення сучасної незалежної України;

шляхом аналізу податкового законодавства України виявити основні недоліки існуючої податкової системи України;

проаналізувати законодавче забезпечення та правове регулювання загальнодержавних і місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів);

дослідити міжнародний досвід правового регулювання податкової системи з метою розробки рекомендацій щодо удосконалення законодавства України у сфері оподаткування;

визначити напрями реформування існуючої податкової системи України шляхом удосконалення її правового регулювання.

Об'єктом дослідження визначено суспільні відносини, що виникають у сфері правового регулювання податкової системи України.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регламентують організаційно-правовий механізм податкової системи України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціально-юридичних методів дослідження, які використовуються не ізольовано, а в поєднанні з іншими.

За допомогою історико-правового і логічного методів досліджено виникнення і розвиток податків та податкової системи на території України (підрозділи 1.2, 1.3). Системний метод використовувався під час встановлення головних чинників, що визначають шляхи вдосконалення правового регулювання податкової системи України в сучасних умовах (підрозділ 2.4). За допомогою організаційно-структурного, функціонального і системного методів досліджено структуру, систему діючих загальнодержавних та місцевих податків, зборів, (обов'язкових платежів) (підрозділи 2.1, 2.2).

правовое регулювання податкова система

Логіко-семантичний метод сприяв розкриттю сутності та удосконаленню поняття" податок" (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовим методом досліджено сутність правового регулювання існуючих податкових систем України та окремих зарубіжних країн (підрозділ 2.3).

Застосовуючи системно-структурний метод розкрито сутність податкової системи України, її роль і місце в забезпеченні формування державного та місцевого бюджетів (підрозділи 2.1, 2.2, статистичний - досліджено тенденції розвитку та правового регулювання сучасної податкової системи України (підрозділи 2.1, 2.2).

При висвітленні окремих теоретичних і прикладних завдань використовувалися конкретно-соціологічні методи: аналіз, анкетування, узагальнення, що дозволили розкрити уявлення про виникнення, еволюцію, законодавче регулювання податкової системи та забезпечити емпіричну базу дослідження.

Емпіричну базу дослідження складає також аналіз даних, що відображають реалізацію податкового законодавства за період з 1991 по 2006 роки, та статистичні дані звітності загальнодержавних та місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) у процесі формування державного та місцевих бюджетів.

У роботі використані результати дослідження динаміки розвитку загальнодержавних та місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 1991 по 2006 роки. За спеціально розробленими анкетами опитано 327 працівників державної податкової служби України, з яких 26,8 % становлять слідчі податкової міліції, 41,2 % - оперативні працівники податкової міліції, 32 % - податкові інспектори, та використані результати здійсненого автором порівняльного аналізу правового регулювання податкових систем України та окремих зарубіжних країн.

Наукова новизна полягає як у самій постановці проблеми, так і у способі її розв'язання. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних, монографічних досліджень проблеми правового регулювання податкової системи України.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо удосконалення чинного податкового законодавства України.

Найістотнішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розроблення зазначеної проблематики є такі положення і висновки:

уперше:

узагальнено історико-правовий розвиток правового регулювання податків, зборів (обов'язкових платежів) та податкової системи України;

дано авторське визначення понять" податок" і" податкова система України":" податок - це обов'язковий, безоплатний внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснений юридичними і фізичними особами у відповідних розмірах, порядку та умовах встановлених законодавством України"; під" податковою системою України" розуміється" сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, їх законодавчо закріплені види, розмір і коло осіб для сплати".

сформульовано пропозиції щодо внесення доповнень до Закону України" Про систему оподаткування" та проекту Податкового кодексу України перерахованих визначень та законодавчого закріплення на всій території України набутого позитивного досвіду розподілу місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) за результатами державно-правового експерименту розвитку місцевого самоврядування, який проводився в місті Ірпінь, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області;

обґрунтовано, що шляхом систематизації і аналітичної роботи можливе зменшення кількості нормативно-правових документів, що регулюють податкову систему, оскільки їх значна кількість не сприяє ефективній роботі;

доведено необхідність чіткого визначення видів загальнодержавних і місцевих податків та механізму правового регулювання податкової системи у Податковому кодексі України;

визначено напрями вдосконалення правового регулювання податкової системи України з урахуванням набутого позитивного досвіду таких зарубіжних країн, як Росія, Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Молдова, Естонія, США, Франція, ФРН, Швейцарія;

набули подальшого розвитку шляхи реформування податкової системи України на основі чіткої економічно обґрунтованої концепції, яка служитиме методологічною основою її розвитку;

аргументовано положення щодо можливості визначення органами місцевого самоврядування права вибору та встановлення окремих видів місцевих податків, зборів, обов'язкових платежів з урахуванням потреб конкретного регіону, що сприяло б дієвому впливу на соціально-економічні процеси і стимулювало інвестиційну діяльність та правове регулювання податкової системи України з метою поступового зниження податкового тягаря платників податків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки і вирішення проблем реформування та правового регулювання податкової системи України, відповідно до вимог сучасного суспільства;

у правотворчості - для вдосконалення податкового законодавства та розробки Верховною Радою України нових нормативно-правових актів, у тому числі комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України, Державною податковою адміністрацією України та іншими органами, що здійснюють адаптацію законодавства України з питань правового регулювання податкової системи. Зокрема, розроблено пропозиції до проекту Податкового кодексу України, проекту Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про систему оподаткування" та проекту Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - (реєстр № 03061), які були враховані та використані (акт впровадження Комітету Верховної Ради України від 10.05.2002 року №06-15/15-222);

у правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність органів державної податкової служби України з стягнення податків і наповнення державного та місцевого бюджетів;

у навчальному процесі - матеріали дослідження використані для написання навчально-практичних посібників з проблем правового регулювання податкової системи України, підготовки підручників, практикумів, курсів лекцій з предметів" Податкове право"", Порівняльне податкове право і практична діяльність юриста", при викладанні відповідних дисциплін у Національному університеті державної податкової служби України (акт впровадження від 22.05.2007р.). Положення дисертації дістали практичну реалізацію при викладанні курсів"Реєстрація та облік платників податків в органах державної податкової служби України" та" Модернізація державної податкової служби України" в Інституті післядипломної освіти державної податкової служби України, де проходять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівники органів ДПС України (акт впровадження від 23.05.2007р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднені в доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах: науково-практичній конференції"Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України" (м. Ірпінь, 1999р.); міжвузівській науково-практичній конференції" Проблеми правового регулювання діяльності суб'єктів підприємництва" (м. Донецьк, 2000р.); науково-практичній конференції" Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу" (м. Ірпінь, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції" Актуальні проблеми модернізації податкових і інших правоохоронних органів України та протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності" (м. Ірпінь, 2006р.); відомчому семінарі - " Податкова політика. Досвід та основні напрями у сфері податкових реформ" (м. Київ, ДПА України, 2006р.); круглому столі - " Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі" (м. Ірпінь, 2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукове дослідження проведене автором особисто. Усі сформульовані в ньому положення, рекомендації та висновки обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень.

Для аргументації окремих положень роботи використовувалися праці інших учених, на які обов'язково зроблено посилання. Ідеї та розробки, що належать співавторам, разом із якими були опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.

Публікації. Основні положення і висновки проведеного дослідження викладено у чотирьох наукових працях, що опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, навчальному посібнику під грифом Міністерства освіти та науки України та двох тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації за планом складається зі вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить - 221 сторінку, з яких 179 - основний текст рукопису, додатки на 25 сторінках. Список використаних джерел - на 17 сторінках і містить 198 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь її наукової розробки та науково-теоретичне підґрунтя; зв'язок роботи з державними програмами розбудови та правового регулювання податкової системи України; науковими програмами, планами проведення науково-дослідних робіт Національного університету державної податкової служби України; визначається об'єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження; висвітлюється наукова новизна, емпірична база, методологічна основа і практичне значення отриманих результатів, а також форми та ступінь їхньої апробації.

Розділ 1 "Історичні етапи розвитку та становлення податкової системи на території України" складається із чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 "Еволюція поняття "податок" розкривається сутність, природа податку та його роль у існуванні та розвитку держави. Висвітлюються погляди щодо поняття та еволюції визначення податку як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: В.Л. Андрущенка, А.І. Берлача, В.В. Буряковського, Л.К. Воронової, О.А. Водолазкої, Д.І. Голосніченка, В.В. Глухова, Є.Н. Євстігнєєва, М.П. Кучерявенка, В.Я. Кармазіна, С.В. Коломбет, П.В. Мельника, С.В. Онишко, В.М. Опаріна, П.О. Пятаченка, В.М. Пушкарьова, В.Л. Сірецького, В.М. Федосова, Д.Г. Черніка, Ю.В. Чередніченка, Ф.О. Ярошенка та інших.

Автором показано, що податки є невід'ємною частиною існування держави. На прикладі Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Східних слов'ян, Київської Русі видно, що з розвитком суспільства податкові форми постійно змінювалися, наближаючись до сучасного стану, але незмінною залишалася сама сутність поняття "податок" як процесу усуспільнення частини індивідуальних доходів.

На ранніх стадіях існування держави виникнення постійних податків було пов'язано, в першу чергу, з необхідністю утримання війська та забезпечення потреб панівних класів.

Дисертантом виділено історичні стадії розвитку податку. На перших порах існування держави при сплаті податку панувала ідея "даріння", пізніше домінує ідея "допомоги державі" і, нарешті, з'являється ідея "примусу" з боку держави, що переростає в законодавче закріплення стягнення податків, зборів, інших обов'язкових платежів, незалежно від волі платників.

Прослідкувавши еволюційний розвиток терміну податок та проаналізувавши різні погляди вчених на його визначення, дослідивши історичний розвиток законодавчо-нормативних актів про поняття "податок", здобувач дійшла висновку, що не існує єдиного загальноприйнятого визначення цього терміну. Дисертант дає авторське визначення поняття податку, як "обов'язкового, безоплатного внеску до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійсненого юридичними і фізичними особами, у визначених розмірах, порядку та умовах, встановлених законодавством України" і вносить пропозицію доповнення Закону України" Про сиcтему оподаткування" та проекту Податкового кодексу України щодо визначення цього поняття.

У підрозділі 1.2 "Податки на території України періоду Київської Русі (ІХ - ХІІІ ст.) розглядаються види податків, зборів та виконання різного роду повинностей на користь князя в Київській Русі за правління князів Ігоря, Олега, Святослава, Володимира Мономаха, Ярослава Мудрого, княгині Ольги. Одним з перших видів податку була данина, що сплачувалася в натуральній формі.

За правління княгині Ольги (945-957 рр.), було зроблено першу спробу впорядкування збору податків, що ґрунтувалися на визначені примітивного адміністративно-територіального устрою і фінансової системи держави, тобто встановлювалися спеціальні місця, куди звозилася данина, яка пізніше централізовано відправлялася до княжого двору.

Данина і полюддя були основною формою натуральної повинності на ранній стадії становлення державності в Київській Русі. Разом з тим у той період засобами платежу були іноземні металеві гроші, але у незначній кількості, що мали назву "шляги". Автором здійснено дослідження чотирьох етапів розвитку данини. Для першого етапу характерна неперіодичність, данина переважно носить характер військової контрибуції. На другому етапі до данини включаються всі платежі на користь князя. Третій етап - данина займає визначальне місце у сплаті податків. На четвертому - данина трансформується в незначне джерело доходів. Пізніше, як вид оподаткування населення був дим, "двір" - коли податки стягувалися залежно від кількості печей, димарів. Величина податку встановлювалась на кожний двір чи податну особу, яка носила назву "тягло". У подальшому широке розповсюдження отримав такий вид податку, як поплужне - поземельний податок, який сплачували залежні селяни в натуральній формі. Одиницями оподаткування виступали плуг, соха. Для визначення розміру податків служив так званий "сошний лист", тобто своєрідний вимір земельної площі, що була основою поземельного податку. Крім сплати податків, селяни виконували на користь князя різні повинності.

З 1054 року на території Київської Русі починається період феодальної роздробленості. На початку ХІІІ століття її територія після завоювання монголо-татарами знаходилася у складі Золотої Орди. Це позначилося важким тягарем на населенні, яке перебувало під подвійним гнітом і сплачувало податки як на користь Золотої Орди, так і на користь феодалів. Цей період завершується послабленням позицій Золотої Орди і відвоюванням земель Київської Русі Великим князівством Литовським.

З проведеного аналізу автором було зроблено висновок, що на той період була відсутня чітка регламентація процесу сплати податків, яка сприяла збільшенню їхніх розмірів, що призводило до значних зловживань з боку збирачів податків.

У підрозділі 1.3 "Податкова система на території України під час іноземного панування (середина ХІV - початок ХХ ст.) аналізуються податки часів Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, існування Запорізької Січі, правління Петра І та періоду Російської імперії.

За часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої основною одиницею оподаткування було дворище - окреме селянське господарство. Основними видами податків того періоду були данина, подимщина, серебщина, поголовщина, воловщина, стація, ординщина, посощина тощо. Селяни на користь князя виконували ще й інші види повинностей. Залежно від характеру повинностей селяни поділялися на три категорії: тяглі, ремісничі, службові та чиншові.

Окремої уваги заслуговує період існування Запорізької Січі, де була створена система збору податків та зборів і все підпорядковувалося інтересам козацької держави. На території Запорізької Січі одним з основних джерел прибутку були так звані "мостові" - мито, тобто плата за перевіз товарів транзитом через її територію, прибутки від торгівлі, від оподаткування жителів та різних видів акцизних зборів - торгове мито, судове мито, мито з шинків тощо.

Податкова політика за правління Петра І була спрямована на обкладення податками населення, яке проживало на території України. Для того періоду характерною була наявність великої кількості різного виду податків та зборів, які постійно видозмінювалися. Існували спеціальні посади в штаті фінансових органів держави, до обов'язків яких входило постійне вигадування різних видів податків. Основною ознакою цього періоду стало законодавче оформлення податкової системи та виникнення кризи подвірного оподаткування. Замість подвірного оподаткування та десятків подвірних зборів і повинностей був введений подушний та єдиний грошовий податки.

Дисертантом здійснено аналіз податків на території України за часів Російської імперії у ХVІІІ-ХІХ століттях. Поширеними податками того періоду були так званий "питний" податок та митні збори. В той час проявилася явна криза подушного податку. Набував все більшого поширення прибутково-майновий податок, до складу якого входили промисловий, поземельний та податок на нерухомість. Характерною особливістю того періоду була заміна натуральних податків грошовими.

Здобувачем досліджуються і аналізуються види податків, що існували на території сучасної Західної України. На цій основі автором було зроблено висновок, що податкова система набуває чіткого законодавчого врегулювання.

У підрозділі 1.4 "Податкова система України в 1917-1991 роках" висвітлюються податки за існування Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, перших років радянської влади, періоду НЕПу, довоєнного періоду, років Великої Вітчизняної війни та податки 50 - 90-х років ХХ ст.

За існування Центральної Ради якихось особливих податків введено не було, в основному підвищувалися тарифи. Було підвищено акцизні ставки, поштово-телеграфні тарифи, введено податок на вино. За Гетьманату було законодавчо закріплено оподаткування прилюдних вистав, а також втричі підвищено ставки поземельного податку. З приходом до влади Директорії податкова політика залишилася поза увагою уряду, поряд з цим в обіг було введено велику кількість грошової маси, що в кінцевому рахунку позначилося на стані економіки та житті населення.

В перші роки радянської влади до кінця 1918 року були створені передумови для реформування існуючої на той час податкової системи, що передбачали: усунення великої кількості податків і заміну їх єдиним прибутково-майновим; оподаткування не лише прибутків, але й майна; стягнення податків не тільки грошима, але й натурою.

Найхарактернішими податковими заходами в перші роки радянської влади стало введення так званих надзвичайних революційних податків, що ґрунтувалися на класовому принципі та носили тимчасовий характер.

У період НЕПу (1921-1929 рр.) були введені трудгужподаток, єдиний натуральний податок на продукцію сільського господарства, прибутково-майновий, зі спадщини, грошовий, подвірний та податок з державних і кооперативних організацій. Була проведена заміна продрозверстки продподатком. Основними джерелами поповнення казни були промисловий та сільськогосподарський податки. Головною особливістю цього періоду можна назвати існування великої кількості різного роду податків, платежів і митних зборів.

Довоєнний період (1930-1941 рр.) ознаменувався проведенням податкової реформи, основним завданням якої було усунення великої кількості платежів і митних зборів, що отримали широке розповсюдження. Внаслідок проведеної реформи залишилося всього дві форми податків - податок з обігу та відрахування від прибутку. Податкова система була уніфікована. Так лише один податок з обігу увібрав у себе 53 платежі. Внаслідок реформи було скасовано місцеві податки.

Для довоєнних років було характерним введення воєнного податку, податку з холостяків, одиноких і бездітних громадян, податку з видовищ, а також місцеві податки і збори. Проведено реформування системи прибуткового оподаткування населення. Вся податкова політика того часу була направлена на підвищення обороноздатності країни.

Для періоду 50 - 90-х років ХХ ст. характерним було законодавче закріплення прибуткового податку з колгоспів, сільськогосподарського податку з населення, прибуткового податку з іноземних фізичних і юридичних осіб, прибуткового податку з кооперативних та громадських організацій. Відбулося реформування та законодавче закріплення сільськогосподарського податку, відрахувань від прибутку підприємств.

Законодавчо до місцевих податків і зборів було віднесено земельний податок, податок з власників транспортних засобів, податок з власників будівель, курортний збір та разовий збір на колгоспних ринках. Цей період завершується розпадом Радянського Союзу, виходом з його складу України і створенням незалежної суверенної держави.

Здобувачем зроблено висновок, що в 50 - 90 роках ХХ століття характерними ознаками застосування податкового законодавства було: зниження податкового тиску на населення; шляхом нормативного розподілу, держава остаточно перейшла до вилучень прибутків з підприємств; податок на прибуток був свідченням наближення до загальноприйнятої практики оподаткування.

Розділ 2 "Законодавче закріплення податкової системи України" складається із чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 "Законодавче закріплення загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) " висвітлюються етапи становлення, розвитку та законодавчого закріплення загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів на території України.

Здобувачем вивчено та проаналізовано законодавчі акти і механізм правового регулювання загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 1991 по 2006 роки.

На основі існуючої класифікації автор дійшла висновку про необхідність класифікації за іншими критеріями.

Досліджується і аналізується структура податкових надходжень до зведеного бюджету України за період з 1992 по 2006 роки, що засвідчує їхню пряму залежність від правового регулювання податкової системи.

На основі аналізу нормативно-правового законодавства, літературних джерел, дисертантом досліджено поняття" податкова система України", дається його авторське визначення, як "сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, їх законодавчо закріплені види, розмір і коло осіб для сплати" та вноситься пропозиція про доповнення Закону України" Про систему оподаткування" та проекту Податкового кодексу України, запропонованої редакції визначення податкової системи України. Автором обґрунтовується доцільність та необхідність прийняття Податкового кодексу України.

У підрозділі 2.2 "Правове регулювання місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) " здобувачем вивчено та проаналізовано податкове законодавство, що регулює місцеві податки, збори (обов'язкові платежі) за роки існування незалежної України.

В динамічному розвитку досліджуються та аналізуються види місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів), визначається їх місце та роль у наповненні місцевих бюджетів.

Автор пропонує підняти статус органів місцевого самоврядування при визначенні та встановленні конкретних видів місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) залежно від того чи іншого регіону.

Здобувачем вивчено досвід проведеного державно-правового експерименту з питань зміцнення та розвитку місцевого самоврядування, який проходив у місті Ірпінь, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області. У зв'язку з чим дисертант пропонує набутий позитивний досвід формування місцевого бюджету за рахунок місцевих податків, зборів, обов'язкових платежів, поширити на всю територію України.

Автором обґрунтовано основні вимоги, що висуваються до місцевого оподаткування, пропозиції щодо зміцнення місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів), доцільність визначення встановлення та законодавчого закріплення конкретних видів податків місцевими органами самоврядування.

У підрозділі 2.3 "Порівняльно-правова характеристика податкової системи України та окремих зарубіжних країн" дисертантом вивчено та проаналізовано діюче законодавство та існуюча податкова система Російської Федерації. В свій час, там нараховувалося близько 300 різних податків, зборів (обов'язкових платежів). З прийняттям Податкового кодексу Російської Федерації на законодавчому рівні було систематизовано та врегульовано основні види загальнодержавних та місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів), визначено їх види, кількість, порядок сплати.

Здобувачем пропонується врахувати позитивні напрацювання, пов'язані з правовим регулюванням податкової системи Російської Федерації в роботі органів ДПС України.

Проаналізовано і висвітлено питання формування податкових систем Таджикистану, Киргизстану, Казахстану, Молдови, Естонії.

Дисертантом зроблено порівняльно-правову характеристику податкової системи цих країн з існуючою податковою системою України.

Висвітлюються питання правового регулювання та формування існуючих податкових систем США, Франції, ФРН, Швейцарії. Здобувачем запропоновано врахувати набутий позитивний досвід правового регулювання цих країн у правовому регулюванні податкової системи України.

У підрозділі 2.4 "Організаційно-правові питання удосконалення податкової системи України" на основі аналізу розвитку існуючої податкової системи України обґрунтовується об'єктивна необхідність її реформування. Автором пропонується розробити єдину концепцію суспільно-економічного розвитку держави з урахуванням загальнодержавної фінансово-економічної політики.

Розглядаються шляхи удосконалення правового регулювання податкової системи України, до яких належать: наукове обґрунтування загальнодержавної концепції оподаткування; ліквідація необґрунтованих податкових пільг та встановлення пільг, що стимулюють виробництво й інвестиційну діяльність; вдосконалення механізму оподаткування у зовнішньоекономічній діяльності; систематизація і зменшення кількості нормативно-правових актів у галузі оподаткування; реальне зниження податкового навантаження населення; підвищення податкової культури населення; посилення ролі місцевих податків, зборів, обов'язкових платежів у формуванні доходів місцевих бюджетів тощо.

Обґрунтовується необхідність розширення податкової бази як необхідної умови вдосконалення правового регулювання податкової системи України.

Висновки