Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю як фактор підвищення ефективності національного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю як фактор підвищення ефективності національного виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Розвиненість зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) характеризує відкритість економіки, її включеність до загальносвітових економічних процесів. У свою чергу стан, масштаб і структура ЗЕД визначені внутрішнім економічним розвитком тієї чи іншої країни. Поєднання одного з іншим ніде і ніколи не відбувається стихійно. Воно здійснюється під керівництвом і за безпосередньою участю держави.

До сучасного етапу реформування економіки підприємництво усвідомило необхідність сильної держави, оскільки змогло переконатися в тому, що слабка держава - це слабка економіка (і навпаки), її криміналізація, від чого утрачають усі верстви суспільства.

Щодо бізнесу взагалі, зовнішньоекономічному зокрема, інтереси держави суперечливі: тактично в кожен даний момент часу воно зацікавлено брати з бізнесу максимум можливого; стратегічно - воно зацікавлено в стійкому розвитку цих можливостей. Суперечливість інтересів самої держави стосовно суб'єктів підприємницької діяльності доповнюється суперечливістю інтересів держави і бізнесу.

З одного боку, необхідність формування і поповнення валютних резервів - життєво важлива функція держави, пов'язана з вирішенням загальнодержавних задач реструктуризації управління країною й економічної модернізації матеріально-технічної бази, оплати державних боргів і відсотків по них. Однак якщо їй підпорядковано всі інші функції, відбувається пригнічування тих підрозділів економіки, які стають джерелом надходження валютних ресурсів.

З іншого боку, егоїстичні інтереси зовнішньоекономічного підприємництва, не обмежувані державним регулюванням (політикою, законодавством), рано чи пізно приводять до відтоку капіталу з країни в легальній чи нелегальній формі, що суперечить інтересам країни, яка потребує інвестицій. У противагу цьому з розвитком реформ усе більше прискорюється усвідомлення того, що бізнес має соціальну відповідальність, відповідальність за долю країни. З метою розв'язання цих протиріч у науці необхідний пошук механізму збалансованості інтересів, у тому числі й у частині, що відноситься до державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, а в практиці - організація конструктивного діалогу влади (на різних рівнях) і бізнесу замість окремих пільг або протидії.

Зовнішньоекономічна діяльність - один із самих науково і практично досліджуваних об'єктів економіки на пострадянському просторі. Практично - оскільки дозволяє приєднатися до світових ринкових процесів, їхніх законів, правил і норм із мінімальними помилками. Теоретично - оскільки вимагає усвідомлення тенденцій і закономірностей розвитку світової торгівлі, ролі національних держав у її розвитку. Експортери усе більше усвідомлюють необхідність партнерських відносин з державою, без чого цивілізована, стійка зовнішньоекономічна діяльність неможлива.

Зарубіжна література - Ф. Бродель, Л. Ерхард, Ф. Рузвельт - дає уявлення про історичний досвід розвитку ЗЕД, про особливості ролі держави в тій чи іншій країні, методи і форми його регулювання експорту-імпорту, обумовлених специфічними умовами країни в той чи інший проміжок часу і задачами, які їй необхідно буде вирішувати.

У роботах Абалкіна Л., Бланкарта Ш., Гальчинського А., Геєца В., Гурне Б., Лукінова І., Стінгліца Дж.Ю. і Шамхалова Ф. розкривається роль держави в економіці взагалі, у регулюванні ЗЕД - зокрема, сформульовано і розглянуто усе ще дискусійні питання функцій державного економічного регулювання. У роботах Л. Вардомського, Г. Дзися, Ю. Макогона і В. Януковича досліджено регіональні аспекти ЗЕД. У літературі і законах також відображено окремі сторони державного управління ЗЕД - такі як, наприклад, валютне регулювання, митна політика і податкові проблеми, участь країни в міжнародних фінансово-економічних організаціях. Різнобічність підходів є відображенням того, що держава здійснює владні функції по управлінню економікою шляхом прямого і непрямого впливу на господарські суб'єкти за допомогою різних інструментів. Прийшов час, і з'явилися можливість і необхідність узагальнити наробітки теорії і практики в розумінні ролі держави в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю і відобразити результати узагальнення в пропозиціях по формуванню цілісного механізму державного регулювання на несуперечливій основі - на основі узгодження інтересів держави, суспільства, бізнесу. Актуальність даного дослідження обумовлена також необхідністю систематизації інструментів державного регулювання ЗЕД і їхнього упорядкування в єдиному механізмі управління.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління за темою: «Ринкове реформування управління економікою України: регіональний аспект» (№державної реєстрації 0100U003069), розділ «Механізм ринкового управління економікою», у рамках якого автором досліджено теоретичні і практичні аспекти змістовно-функціональної сутності державного управління ЗЕД.

Мета дослідження - виявити зміст і визначити критерії ефективності й адаптивний механізм державного управління ЗЕД, що дозволяє стимулювати зростання економіки за допомогою розвитку зовнішньоекономічної діяльності і забезпечує взаємну зацікавленість один у одному держави і підприємницьких структур.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення логічно упорядкованої послідовності таких задач, як

виявлення принципової змістовності державного управління ЗЕД і чинників посилення його ролі в економіці України, що реформується;

виділення функцій управління таким специфічним об'єктом, як зовнішньоекономічна діяльність, і аналіз їхньої адаптивності і взаємозв'язку;

установлення залежності соціально-економічного розвитку країни від зовнішньоекономічної діяльності й інформаційне відображення його ролі у виборі ефективної політики державного управління ЗЕД;

аналітичне визначення реалізації різних груп інтересів у результатах ЗЕД і їхньому розподілі для обґрунтованого вибору напрямків політики узгодження інтересів і стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;

формування моделі змістовно-інформаційної структури ефективного державного керування ЗЕД.

Послідовне вирішення зазначених задач визначило логіку і зміст дисертаційної роботи.

Предмет дослідження - співвідношення і взаємозв'язок державного управління і ринкового самоврядування.

Об'єкт дослідження - зовнішньоекономічна сфера державного управління (експорт чорних металів).

Методи дослідження. Методологічною основою роботи стали положення класичної економічної теорії, праці сучасних вчених у сфері економіки й управління, діючі законодавчі і нормативні акти з питань державного регулювання економіки.

У дисертації використовувалися методи якісного і кількісного системного аналізу соціально-економічних процесів у масштабах країни, регіону, галузі, синтезу локальних результатів аналізу в різних секторах і на різних рівнях управління. Взаємозв'язки між явищами вивчалися шляхом порівняння структури і динаміки наявних статистичних показників, приведення абсолютних величин до порівнянних середніх і відносних параметрів і побудови на цій основі індексів, рейтингових оцінок, ранжируваних рядів.

Аналітична обробка статистичної інформації проведена методом кореляційного аналізу з використанням сучасних ПЕОМ.

Інформаційною базою для дослідження стали законодавчі і нормативно-правові документи України, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні збірники і бюлетені по Україні і Донецькій області, інформація фінансових і податкових органів, експертні оцінки вітчизняних і зарубіжних фахівців, особисті дослідження автора.

Основна ідея роботи: ефективне таке державне управління економікою та її окремими секторами, яке забезпечує узгодження різних груп інтересів і тим самим стимулює ділову активність.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці змістовно-інформаційної моделі державного управління ЗЕД, ефективність якого визначається зміцненням позицій України на світових ринках і посиленням впливу зовнішньоекономічної діяльності на розвиток національної економіки.

1. Розкрито відображення взаємозв'язків держави й економіки в принципах державного управління, що складають його зміст, і здійснено їхню систематизацію, що дозволила виділити інтереси і соціально-економічну відповідальність бізнесу і держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності, відобразити їх у динаміці результатів. Критерієм відповідності результатів принципам управління визначено зміцнення положення національної економіки і її суб'єктів на світовому ринку.

2. Виділено функції державного управління ЗЕД, що реалізують принципи і змістовно спрямовані на створення гнучкої, оперативно адаптуємої системи регулювання і дерегулювання експорту, що забезпечують інтереси національної присутності на зовнішніх ринках; розкрито цілі і методи реалізації функцій.

3. Розроблено інформаційну модель ролі зовнішньоекономічної діяльності в системі соціально-економічних інтересів країни і на основі аналізу вітчизняної практики експорту чорних металів запропоновано використовувати узгодження інтересів держави, регіону й експорту як критерій оцінки ефективності державного управління ЗЕД.

4. Визначено функціональну організацію ефективного державного управління ЗЕД на основі виявлення цілей і методів реалізації функцій.

5. Запропоновано модель змістовно-інформаційної структури державного управління ЗЕД.

Практичне значення отриманих результатів полягає в побудові теоретично обґрунтованої й адаптованої до реальних умов України моделі державного управління ЗЕД. Це дозволило сформу-лювати конкретні пропозиції щодо ефективної реалізації функцій державного управління в зовнішньоекономічній сфері.

Основні результати дослідження використані в практичній роботі Донецької облдержадміністрації (довідка №10-10-1494 від 21.06.01 р.), Донецького міськвиконкому (довідка №01/8-128 від 12.07.01 р.), Донецького обласного управління статистики (довідка №01-406а/18 від 02.09.01 р.) та ВАТ «ММЗ «Истил (Україна)» (довідка №22 від 17.08.01 р.); при викладанні курсу менеджменту ЗЕД у Донецькій державній академії управління.

Особистий внесок здобувача полягає в систематизації принципів, що визначають зміст процесу державного управління ЗЕД, і управлінських функцій, що реалізують ці принципи; розробці інформаційної моделі ролі ЗЕД у системі соціально-економічних інтересів; побудові змістовно-інформаційної структури процесу державного управління ЗЕД.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації проведених досліджень були представлені й обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Стратегія управління економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область-2010)» (м. Донецьк, 1999 р.), «Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень» (м. Донецьк, 2000 р.), «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвес-тицій (регіональний аспект)» (м. Слов'яногірськ, 2001 р.), «Проблеми забезпечення економічної безпеки» (м. Донецьк, 2001 р.), «Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству» (м. Донецьк, 2001 р.), «Соціально-економічні аспекти глобалізації» (м. Донецьк, 2001 р.), «Теорія та практика управління у трансформаційний період» (м. До-нецьк, 2001 р.) на підсумкових наукових конференціях у Донецькій державній академії управління (м. Донецьк, 1999 р., 2000 р., 2001 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано у відкритому друці 7 самостійних робіт загальним обсягом 3,2 друк. арк.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 125 найменувань і 18 додатків. Основний зміст викладений на 182 сторінках друкованого тексту, містить 21 таблицю і 5 рисунків.

Загальна характеристика роботи

зовнішньоекономічний політика державний управління

Розділ 1. Необхідність і зміст державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. На основі вивчення літератури і зарубіжної практики зовнішньоекономічної діяльності виявлено дві групи чинників, що обумовлюють необхідність зростання політико-економічної ролі держави. Перша група чинників пов'язана з обмеженими спроможностями ринку задовольняти суспільно значимі потреби і негативні наслідки його необмеженої волі, друга - з необхідністю забезпечувати внутрішню і зовнішню економічну безпеку країни і її участь у єдиному світовому цивілізаційному потоці розвитку на основі залучення національних суб'єктів економіки до сучасних форм і методів господарювання. Тому зовнішньоекономічна політика визначена як найважливіша складова всіх програм розвитку країни і така, що потребує спеціального управління з боку держави. Оскільки ЗЕД взаємопов'язана з внутрішнім економічним станом країни, підтверджено, що зовнішньоекономічна роль державного управління полягає, насамперед, у формуванні законодавства і механізму організаційно-економічного регулювання, що забезпечують зацікавлену, відкриту реалізацію суб'єктами ЗЕД їхніх потенційних можливостей. Встановлено об'єктивне зростання ролі держави в країнах, які, як Україна, одночасно реформують економіку і вперше самостійно виходять на світовий ринок.

Проведений аналіз показав, що Україна скористалася експортними можливостями чорної металургії, але неефективно використовувала результати зовнішньоекономічної діяльності як у тому, що стосується валютних надходжень, так і освоєння усередині країни форм і методів економічних відносин. Для виправлення такого становища також потрібне посилення ролі держави, яке не зводиться до розширення масштабів державного втручання в економіку. На основі вивчення досвіду США, Німеччини і Японії показано, що держава - завжди активний учасник економічних відносин, а зміна характеру її участі, що знайшла відображення в кейнсіанстві (неокейнсіанстві) і монетаризмі, пов'язана з конкретно-історичними й економічними умовами країни. Показано, що, переслідуючи власні цілі, підприємці обмежені в перспективних можливостях управління чинниками виробництва і ринку й об'єктивно зацікавлені в державі як силі, єдино здатній гармонізувати внутрішні умови країни і зовнішній ринок. Держава здійснює адаптацію національних виробників до стандартів світової економіки економічною політикою, макроекономічними прогнозами, законодавчим примушенням підприємця до правил поведінки в світі, що динамічно розвивається, захистом. Загальний висновок сформульовано так: бізнес має потребу в стійкій, передбачуваній і протекціоністсько-стимулюючій загальній, здійснюваній державою системі управління зовнішньоекономічною діяльністю за умови урахування й захисту інтересів національного підприємництва. Реалізація цих висновків здійснюється на основі принципів, систематизованих і змістовно розкритих у дисертації.

Принципи реалізуються за допомогою функцій, що виконуються державою. У результаті аналізу літератури, законодавства і практики здійснення ЗЕД в Україні виділено такі функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю: створення рівних умов господарювання і конкуренції упорядкуванням законодавчої та організаційно-адміністративної системи взаємин держави й економіки відповідно до сучасних вимог міжнародних економічних відносин і можливостей країни; орієнтація бізнесу на ЗЕД як один із найважливіших напрямків збереження і зростання числа робочих місць, підвищення соціальної відповідальності бізнесу; захист національного виробника, що пристосовує національні умови до міжнародних економічних відносин та стимулює експорт товарів (послуг) і імпорт капіталів; забезпечення внутрішньої економічної стабільності як умови стійкого розвитку ЗЕД методами державних замовлень (закупівель), кредитно-грошової політики компенсаційного типу, бюджетно-податкової політики і контролю за механізмом і практикою ціноутворення; валютне регулювання, яке здійснюється методами курсоутворення і правилами використання можливостей ЗЕД та врівноважує інтереси експорту та імпорту, держави і суб'єктів ЗЕД; забезпечення безпеки бізнесу законодавчим і правозастосованим захистом власності, стійкістю законодавства й участю держави в міжнародних економічних і фінансових організаціях.

Поряд із функціями визначено і систематизовано цілі і методи їхньої реалізації. Сформульовано базові правила функціонального державного управління, однакові для всіх секторів економіки: 1) те, що може робити і робить добре ринок, має бути залишено за ним (лібералізація); 2) те, що ринок не може робити чи робить погано, має робити держава (обмеження, регулювання); 3) адміністративний (державний, регіональний) механізм запускається і використовується тільки і винятково на основі права.

Таким чином, у результаті теоретичного дослідження вирішено дві поставлені перед ним задачі:

1) виявлено принципи державного управління ЗЕД, що формують його зміст, і чинники, що підсилюють роль держави в реформуванні економіки України;

2) визначено і систематизовано функції державного управління ЗЕД, цілі і методи їхньої реалізації, їхня адаптивність і взаємозв'язок.

Розділ 2. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності в сучасному соціально-економічному контексті. Теоретичне обґрунтування змісту державного управління як сукупності визначених принципів і функцій, за допомогою яких воно здійснюється, забезпечило цілеспрямований, зорієнтований на соціально-економічну ефективність аналіз ЗЕД як об'єкта управління. На основі статистичних даних, систематизованих в аналітичних рядах динаміки, були досліджені процеси ЗЕД, що відбуваються на рівні окремого підприємства як наріжного елемента будь-якої економічної системи; у масштабі галузі, що представляє собою сумарну, а тому в значній мірі вільну від випадковостей характеристику однотипних підприємств; на рівні країни й окремого регіону, де взаємодія різних груп суспільних інтересів має безпосередній характер, а державна соціально-економічна політика здобуває найбільшу предметність.

Але також очевидно, що економічна ситуація в галузі і країні характеризується нестійкими і суперечливими тенденціями, результуючий вектор яких указує на деяке пожвавлення економіки після затяжної і глибокої кризи. Визначальним чинником позитивних зрушень стало нарощування зовнішньоекономічних зусиль у експортоорієнтованих галузях. При цьому відсутність внутрішньої збалансованості економіки дозволяє констатувати, що зростання експорту стало не відображенням ефективності національного виробництва, а безальтернативним засобом виживання галузі в умовах обвального скорочення внутрішнього ринку. Для розвитку експортного потенціалу й ефективного системного використання результатів експорту необхідно державне управління, що дозволяє поєднати поточне споживання зі стратегічними цілями галузевої і технологічної реструктуризації, досягнення відповідності активності ЗЕД і соціально-економічного благополуччя територій, що забезпечують експортні надходження.

Установлено невідповідність інформаційної бази управління ролі ЗЕД у загальній соціально-економічній системі країни і сформульовано вимоги до неї. Це - структурна організованість інформації, що відповідає групами інтересів ЗЕД і цілям державного управління; реалізм формування, що виходить з реальних можливостей діючого статистичного і фінансового обліку; відображення взаємозв'язків і взаємозумовленості показників (процесів, що за ними стоять); агрегування, що відповідає критеріям ефективності різних рівнів управління.

У результаті порівняльного аналізу запропонованої структури інформації і функцій державного управління зроблено такі висновки:

1) жодна з функцій державного управління ЗЕД не реалізується відповідно до можливостей об'єкта, що свідчить про відсутність цілісної системи такого управління;

2) не всі функції мають адекватне кількісне відображення в показниках, що є об'єктивним наслідком їхньої взаємодії (автокореляції). Тому показники відображають не тільки окремі функції, реалізація яких має кількісні вимірники, але й інтегральний підсумок їхньої взаємодії.

Аналіз ролі ЗЕД у соціально-економічних системах різних рівнів (підприємство, регіон, країна) та її інформаційного відображення в реалізації функцій державного управління дозволив обґрунтувати вибір державної економічної політики, спрямованої на узгодження різних груп інтересів і стимулювання ЗЕД, удосконалювання її інформаційної бази й організації.

Розділ 3. Реалізація функцій державного управління ЗЕД: питання ефективності. З огляду на неоднозначність впливу ЗЕД на збалансованість усієї системи соціально-економічних інтересів і внутрішньо властиві функціям управління взаємозв'язки і взаємозалежності, для підготовки інформаційної бази управління необхідне застосування адекватних методів кількісного аналізу даних.

Дослідження показало, що специфіці поставленої задачі й інформаційних можливостей відповідає метод рангової кореляції, що дозволяє з достатнім ступенем надійності оцінити тісноту взаємозв'язків безпосередніх і віддалених результатів ЗЕД, а, отже, формувати обґрунтовану державну політику управління цією сферою.

Багатомірність проблеми змусила шукати закономірності, що цікавлять дослідника, на різних рівнях управління (країна, регіон, підприємство), у часі (у динаміці за ряд років) і в просторі (по регіонах країни, а усередині регіону - по найбільших підприємствах-експортерах).

Підсумком ітеративного аналізу стало отримання системи коефіцієнтів попарної рангової кореляції, що відображають тісноту взаємозв'язку між активністю ЗЕД і рівнем задоволення різних груп суспільних інтересів. Це дозволило об'єктивно позначити реальну роль ЗЕД у соціально-економічній системі країни (рис. 1) і дати обґрунтовану оцінку виконання функцій державного управління в розглянутій сфері. Результати аналізу показують, що активізація ЗЕД створює можливості для вирішення наявних економічних і соціальних проблем на всіх рівнях управління, однак ці можливості реалізуються, головним чином, усередині підприємств-експортерів. Неминуча в таких випадках зростаюча диференціація, обумовлена неефективним виконанням соціальної функції державного управління і недостатнім використанням перерозподільних можливостей бюджетної політики, означає неефективне використання державою потенціалу ЗЕД і її результатів.

Проведений аналіз показав, що в інформаційному відображенні ЗЕД немає чіткої залежності між рівнем зовнішньоекономічної активності і декларуємими фінансовими результатами експортерів. Це свідчить про деформування мотивації підприємців, відтворення умов для тінізації економіки, що серйозно перешкоджає встановленню відносин цивілізованого взаємовигідного партнерства між державою і бізнесом.

Поєднання змістовного й інформаційного аспектів досліджуваної проблеми дозволило схематично представити загальну структуру процесу ефективного державного управління ЗЕД (рис. 2).

Наповнення схеми реальним змістом у результаті проведеного кількісного і якісного аналізу дозволило сформулювати деякі вимоги до управлінської програми і визначити окремі її елементи відповідно до виділених функцій державного управління.

Створення рівних умов господарювання і захист національного виробника, будучи за суттю різними функціями державного управління, при наявному рівні розвитку ринкових відносин і інтегрованості у світове господарство поки можуть розглядатися агреговано. Реалізації цих функцій повинні сприяти: державна підтримка подолання антидемпінгових бар'єрів; активізація інтеграції в міжнародні економічні організації в сполученні з застосуванням «точечного» протекціонізму у відношенні окремих товарних груп і виробників; концентрація в органах влади поряд з адміністративними необхідних фінансових ресурсів і використання їх для пільгового, цільового кредитування, страхування, субсидування, спрямованих на підвищення конкурентоздатності на якісно новій основі; поліпшення інвестиційного іміджу країни за допомогою розвитку ринкової інфраструктури і стабілізації законотворчості; лібералізація валютного регулювання.

Управлінська програма повинна передбачати підвищення ефективності соціальної функції державного управління. Це пов'язано з удосконалюванням механізму перерозподілу економічних вигід від ЗЕД за допомогою делегування значної частини перерозподільних функцій з центра в регіони, де здійснюється безпосередня взаємодія підприємств-експортерів з носіями державних інтересів - організаціями регіонального управління.

Комплексний аналіз соціально-економічної ситуації дозволив констатувати, що поки в країні не довершено формування ринкового механізму і, відповідно, відсутні класичні інструменти державного регулювання внутрішньої економічної динаміки, забезпечення внутрішньої стабільності невіддільно від задачі стимулювання ЗЕД.

З урахуванням структури українського виробничого потенціалу і геополітичного положення країни стратегічною концепцією управлінської програми, що забезпечує в перспективі внутрішню стабільність і зовнішньоекономічну стійкість, має стати пріоритетна орієнтованість вітчизняної економіки на експорт.

Забезпеченню безпеки бізнесу повинна сприяти передбачена в програмі реалізація принципу взаємовигоди у відносинах держави і підприємців у формі державних замовлень, орендних і концесійних угод, спільного підприємництва, загальних інвестиційних проектів, надання державних гарантій, поглиблення співробітництва в рамках спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, створення підприємницьких союзів і об'єднань.

Здійснення зазначених заходів, крім сугубо економічного ефекту, сприяло б необхідним для встановлення нормального партнерства структуризації і легітимації суспільних інтересів. Останнє припускає також подолання подвійних стандартів у політиці декларування підприємцями-експортерами реальних фінансових результатів своєї діяльності. Держава повинна спонукати до цього підприємців своїми управлінськими діями - у сфері оптимізації оподатковування й акуратного виконання своїх фіскальних зобов'язань, наприклад у частині повернення ПДВ підприємствам-експортерам.

Розподіл інтегральної по суті управлінської діяльності на окремі напрямки досить умовний, однак необхідний, оскільки дозволяє будувати оптимальну управлінську програму, чітко представляючи собі, з яких істотних змістовних компонентів вона має складатися.

Висновки

1. З переходом до ринку роль держави не зменшується, а змінюється змістовно, масштаби і характер державного втручання в економіку обумовлені можливостями ринку вирішувати економічні задачі як окремих суб'єктів, так і суспільства в цілому.

В умовах наростання інтеграції економічних відносин у число найважливіших сфер державного регулювання висувається ЗЕД. Особливості соціально-економічних трансформацій в Україні додають специфіку зовнішньоекономічній політиці держави, роблячи особливо актуальним підтримку, захист і стимулювання національного виробника.

2. Зміст взаємозв'язку держави й економіки відображається в принципах державного управління економікою в цілому й окремими її секторами. Відповідно, змістовна сторона державного управління ЗЕД може бути представлена як реалізація принципів: товарного проникнення на світовий ринок; забезпечення стійкої присутності на ринку і його розширення; економізації відносин з партнерами і мобілізації експортоорієнтованих зусиль і ресурсів; адаптації до світового ринку на основі інновацій; інтенсифікації використання фактора часу; ефективної раціоналізації зусиль і ресурсів ЗЕД.

3. Стійкі принципи державного управління ЗЕД реалізуються у функціях, що адаптують керуючу роль держави до конкретних умов і їхніх змін.

У числі функцій визначено: створення рівних умов господарювання і конкуренції, соціальна функція, захист національного виробника на зовнішньому ринку, забезпечення внутрішньої економічної стабільності, валютне регулювання, забезпечення безпеки бізнесу.

4. Комплексний економіко-статистичний аналіз показав, що визначальним чинником збереження національної економіки і позитивних зрушень, що намітилися в ній, стало нарощування обсягів експорту (насамперед, у чорній металургії). Разом з тим відсталість технологічної бази і деформованість галузевої структури обумовили збільшення соціальних, економічних і структурних проблем, особливо в регіонах з високою концентрацією підприємств-експортерів металу. Тому найважливішою проблемою державного рівня є оптимізація поєднання стратегії розвитку з тактикою забезпечення платіжного балансу країни при дотриманні регіональних інтересів.

5. Ефективна реалізація функцій державного управління можлива лише при наявності належного інформаційного забезпечення, організованого виходячи зі змістовної сутності управління.

Неоднозначність впливу ЗЕД на соціально-економічну ситуацію й інтегральний характер взаємодії функцій державного управління обумовили необхідність застосування адекватних методів організації інформації і її аналізу. Вивчення реального інформаційного масиву показало, що взаємозв'язки між процесами і явищами в ході здійснення ЗЕД у найкращому ступені виявляються за допомогою рангових кореляцій.

6. У ході багаторівневого аналізу встановлено, що в сучасних умовах відображення якісної розмаїтості інтегрованих між собою функцій управління в кількісних показниках можливо тільки за умови обґрунтованого агрегування останніх. Підсумком такого агрегування стала побудова інформаційної моделі державного управління, що відображає роль ЗЕД у системі соціально-економічних інтересів.

7. «Накладення» запропонованої інформаційної моделі на функціонально структуровану управлінську задачу продемонструвало обмеженість можливостей кількісного відображення агрегованою кількісною інформацією інтегрованих якісних процесів у сфері ЗЕД, дозволило виявити неефективність реалізації окремих функцій державного управління і, відповідно, визначити найбільш проблемні «точки», що вимагають першочергового додання управлінських зусиль.

8. Застосування теоретично обґрунтованих висновків про зміст процесу державного управління ЗЕД до реальної соціально-економічної ситуації, відображеної в інформаційній базі, дозволило одержати функціонально упорядковане уявлення про організацію управлінських дій - функціонально-організаційну модель державного управління. Поєднання обох запропонованих моделей - інформаційної і функціонально-організаційної - дало змогу представити узагальнену змістовно-інформаційну структуру процесу ефективного державного управління ЗЕД.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Яворский А.И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия и региональный социально-экономический эффект // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2000. - С. 308-313.

2. Яворский А.И. О проблеме информационного обеспечения государ-ственного управления внешнеэкономической деятельностью // Економка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2000. - Вип. 41. - С. 102-107.

3. Яворский А.И. Экспортоориентированные отрасли в контексте социально-экономических интересов // Проблемы развития внешне-экономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2001. - С. 521-523.

4. Яворский А.И. Государственное управление внешнеэкономической деятельностью и конкурентоспособность национального производ-ства // Економіка промисловості. - 2001. - №2 (12). - С. 45-49.

5. Яворский А.И. Основания и содержательно-информационная структура государственного управления внешнеэкономической деятельностью // Тези доповідей всеукраїнської наук.-практ. конф. «Теорія та практика управління у трансформаційний період». - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2001. - Том 1: Проблеми регіонального управління. - С. 174-176.

6. Яворский А.И. Управление внешнеэкономической деятельностью: общественные интересы и экономические реалии // Менеджмент. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля. - 2001. - С. 158-164.

7. Яворский А.И. Экспортоориентированное производство: интересы государства, региона и предприятия в информационном отражении // Менеджер. - 2001. - №2 (14).

Размещено на Allbest.ru