Правове регулювання митних режимів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

УДК 339.543

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ

Спеціальність: 12.00.07 - теорія управління;

адміністративне право і процес; фінансове право.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Крестьянінов Олексій Олександрович

Харків - 2002

АНОТАЦІЇ

Крестьянінов О.О. Правове регулювання митних режимів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2002.

Дослідження присвячено проблемам правового регулювання митних режимів. Робота містить глибокий аналіз адміністративного й митного законодавства, яке регулює правові відносини щодо застосування митних режимів. У дисертації дається авторське визначення адміністративно-правових та митних режимів як системи правових норм. Виявлено співвідношення адміністративно-правових і митних режимів, відповідно, як інститутів адміністративного і митного права. Окреслено сукупність суспільних відносин, що входять до сфери правового регулювання митних режимів, та особливості застосування окремих їх видів, порядок проведення митного контролю і митного оформлення при застосуванні цих режимів.

У дисертації надані пропозиції щодо подальшого вдосконалення законодавства, яке регулює застосування митних режимів в Україні, щодо систематизації митного законодавства та закріплення в Митному кодексі України запропонованих автором понять, видів та правових засад застосування митних режимів.

Ключові слова: адміністративно-правовий режим; митна справа; митний режим; митне право - комплексна галузь права; інститут митного права; митний контроль; митне оформлення.

Крестьянинов А.А. Правовое регулирование таможенных режимов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право.

Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2002.

Диссертационное исследование посвящено проблемам правового регулирования таможенных режимов. Работа содержит глубокий анализ административного и таможенного законодательства, регулирующего правовые отношения, связанные с применением административно-правовых и таможенных режимов.

В диссертации проводится классификация административно-правовых режимов в зависимости от: условий, которые вызывают необходимость формирования специального управления, предназначенного для их устранения; масштаба воли граждан и организаций в использовании своих возможностей для реализации субъективных прав; критерия цели административно-правовых режимов; степени принадлежности к обеспечению внешней и внутренней безопасности страны и др. В работе дано авторское определение административно-правовых и таможенных режимов как системы правовых норм. Выявлено место таможенных режимов в системе административно-правовых режимов.

Диссертация является первым в Украине всесторонним исследованием проблем правового регулирования таможенных режимов. Впервые таможенные режимы рассматриваются как самостоятельный институт таможенного права. Проводится их классификация, очерчена совокупность общественных отношений, которые входят в сферу правового регулирования таможенных режимов. Выявлены особенности отдельных видов, порядок проведения таможенного контроля и таможенного оформления при применении этих режимов.

В диссертации даны предложения по дальнейшему совершенствованию и систематизации таможенного законодательства, а также закреплению в Таможенном кодексе Украины предлагаемых автором понятий, видов и правовых основ применения таможенных режимов.

Ключевые слова: административно-правовой режим; таможенное дело; таможенный режим; таможенное право - комплексная отрасль права; институт таможенного права; таможенный контроль; таможенное оформление.

Krestyaninov O.O. The legal regulation of customs regimes. -Manuscript.

The dissertation on the scientific degree of the candidate of the law sciences, the speciality 12.00.07. - Theory of management; Administrative law and procedure; Financial law.

Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2002.

The researches are devoted to the problem of the legal regulation of customs regimes. The work consists of the deep analysis of Administrative and Customs Legislation, which regulates the legal relations as to the adoption of the customs regimes. The concept of the administrative- legal and customs regimes as the system of new norms is defined in the dissertation in a new way. The correlations of administrative-legal and customs regimes accordingly as the institutions of Administrative and Customs Law are made known. The totality of social relations which come into the sphere of legal regulation of customs regimes and the peculiarities of the adoption of their separate aspects, the order of the carrying out customs control and customs registration at the time of the adoption of these regimes are determined.

The prepositions as for the further improvement of the legislation, which regulates the adoption of customs regimes in Ukraine, the systematization of customs legislation and the establishment of the proposed by the author concepts, aspects and legal foundations of the adoption of customs regimes to the Customs Code of Ukraine are given in the dissertation.

Key words: administrative-legal regime; customs business; customs regimes; customs law - the complex branch of law; institution of customs law; customs control; customs registration.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, професор Битяк Юрій Прокопович, завідувач кафедри адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, член-кореспондент АПрН України

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Авер'янов Вадим Борисович, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, завідувач відділу проблем державного управління та адміністративного права, член-кореспондент АПрН України, Заслужений юрист України

- доктор юридичних наук, доцент Кучерявенко Микола Петрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри фінансового права

Провідна установа - Національна академія внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ

Захист відбудеться 22 травня 2002р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

Автореферат розісланий 19 квітня 2002р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.П. Битяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес побудови в Україні демократичної соціальної правової держави, головним завданням якої є утвердження і забезпечення прав та свобод людини, безпосередньо пов'язаний із необхідністю вдосконалення механізму правового регулювання в певних сферах суспільних відносин, що потребують спеціальних заходів для підтримання нормального життя людей та існування державних інститутів. В основному це завдання виконується шляхом застосування системи адміністративно-правових режимів, зокрема, митних у митній сфері.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що в цілому проблема застосування адміністративно-правових режимів на сьогодні в Україні вирішена. Їх загальні правові засади визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Але цього не можна сказати про окремі види адміністративно-правових режимів, наприклад, про режими у сфері митно-правових відносин. В Україні чітко простежується відсутність належної регламентації одного з найважливіших правових інститутів - митних режимів. Чинне законодавство, у тому числі й Митний кодекс України, не відповідають сучасному стану митної політики і митної справи, мають багато прогалин, що стримує розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств і як наслідок - економічних відносин нашої держави з іншими країнами світу. Більшість важливих питань щодо митної діяльності, застосування митних режимів урегульовано лише підзаконними відомчими актами, які не зрідка вступають у колізію із законодавчими і мають сумнівну юридичну силу.

Для вирішення цієї проблеми нагальним є прийняття нового Митного кодексу України, який повинен відповідати вимогам міжнародних договорів і конвенцій, ураховувати міжнародну теорію та практику як у сфері митного права, так і у сфері застосування митних режимів. Світова практика має величезний досвід щодо застосування митних режимів, який Україна тільки розпочинає освоювати й використовувати. Від того, як буде проходити цей процес, залежить вступ нашої держави до світової спільності (Світової організації торгівлі, Всесвітнього митного союзу та ін.). Новому Митному кодексу України належить стати водночас і підґрунтям, і ядром для подальшого розвитку митного законодавства країни. Одним із головних завдань, яке він має вирішити в даному напрямку, є законодавче встановлення правових підстав переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів та інших предметів, закріплення правових засад митних режимів.

Незважаючи на актуальність зазначеної проблеми, на роль митної справи й митної політики у становленні України як суверенної держави, на даний час у правовій науці майже не існує теоретичних наробок щодо цього питання.

Необхідність наукового дослідження місця митних режимів у системі адміністративно-правових режимів, інституту “митні режими” як однієї з найголовніших категорій митної справи, поняття, видів і порядку застосування митних режимів, заходів забезпечення прав та свобод фізичних і юридичних осіб при застосуванні митних режимів, а також розробки рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики застосування митних режимів і обумовили вибір теми дисертаційної роботи. Значний вплив на вибір теми мали конституційні положення стосовно забезпечення прав та свобод людини і громадянина, а також необхідність пошуку шляхів реалізації інших приписів Основного Закону та нормативно-правових актів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми “Права людини та проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування” №0186.0.070865, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження охоплює досягнення таких цілей, як-то: визначення системи адміністративно-правових режимів в Україні та місця митних режимів у цій системі; розробка теоретичної бази, необхідної для вирізнення митних режимів як окремого інституту митного права; напрацювання пропозицій щодо вдосконалення й систематизації чинного законодавства про митні режими та порядку їх застосування. Теоретична база дослідження ґрунтується на результатах комплексної наукової розробки таких правових явищ, як адміністративно-правові й митні режими. Опрацьовано також сукупність правових актів, що встановлюють і регламентують адміністративно-правові й митні режими в Україні, проаналізовано практику застосування митних режимів митними органами.

Окреслена мета дослідження визначила низку завдань, дослідження, розробка й вирішення яких складають основний зміст дисертації. Вони охоплюють: правовий митний законодавство адміністративний

аналіз чинного законодавства України у галузі регулювання адміністративно-правових режимів, вивчення й узагальнення спеціальної правової літератури, що стосується адміністративно-правових режимів, визначення їх поняття, видів і системи;

історичний аналіз розвитку митної справи в Україні;

аналіз стану правового регулювання митної справи в Україні та огляд спеціальної літератури що висвітлює митні режими;

виявлення місця й ролі митних режимів у системі адміністративно-правових режимів;

визначення та законодавче закріплення поняття митних режимів, їх видів та змісту;

розробка конкретних рекомендацій щодо систематизації законодавства, яке регламентує застосування митних режимів в Україні;

надання пропозицій митним органам України щодо застосування митних режимів, опрацьованих на основі узагальнення статистичних даних та практики діяльності митниць.

Об'єктом дослідження є поняття, юридична природа, ознаки, зміст, мета адміністративно-правових і митних режимів, митні режими, як окремий інститут митного права, види й система митних режимів, порядок вибору, застосування та зміни митних режимів, а також визначення шляхів удосконалення й систематизації законодавства, що регламентує ці питання.

Предметом дослідження є теоретичні і методологічні проблеми правових відносин, пов'язаних із застосуванням митних режимів в Україні.

Методологічну основу дослідження становлять сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові теорії про державу і право, розробки у сфері філософії права, державного управління, адміністративного права і процесу, митного права, соціології. У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, історико-правовий, порівняльно-правовий, системно-структурний та інші методи. На основі діалектичного методу пізнання розглянуто особливості формування предмета галузі адміністративного й митного права у сучасних умовах. При дослідженні виникнення і становлення митних режимів в Україні застосовувався історико-правовий метод. Структурно-функціональний метод використовувався при виявленні характерних ознак митних режимів. При з'ясуванні системи адміністративно-правових та митних режимів, проведенні їх класифікації на види застосовувався системно-структурний метод. Порівняльно-правовий метод використовувався при визначенні поняття адміністративно-правових та митних режимів, розробленні механізму їх застосування. У процесі виконання дисертаційної роботи проведено аналіз наукової літератури та нормативних актів, які відносяться до теми дослідження, що дає можливість говорити про його об'єктивність і обґрунтованість. Використано результати попередніх розробок і публікацій автора.

Науково-теоретичною базою дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених із філософії, теорії права, конституційного, адміністративного, цивільного, фінансового та інших галузей права. Зокрема, використовувалися праці В.Б.Авер'янова, С.С.Алексєєва, А.П.Альохіна, О.Ф.Андрійко, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, К.Г.Борисова, Б.М.Габричидзе, В.М.Гаращука, І.П.Голосниченка, С.Т.Гончарука, В.В.Зуй, В.Б.Ісакова, Р.А.Калюжного, О.О.Кармолицького, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, Ю.М.Козлова, О.М.Козиріна, І.Б.Коліушка, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, А.І.Кредісова, Є.Б.Кубка, М.П.Кучерявенка, А.В.Малька, Н.І.Матузова, В.Я.Настюка, Д.М.Овсянка, І.С.Розанова, В.Б.Рушайла, К.К.Сандровського, А.О.Селіванова, Т.В.Скудалової, Ю.М.Старилова, В.П.Стовпового, Л.К.Терещенка, Ю.А.Тихомирова, М.М.Тищенка, Г.Й.Ткач, В.Г.Храбскова, Г.Н.Чмеля, Ю.С.Шемшученка, М.Г.Шульги, А.Н. Яцушка та інших.

Емпіричною базою роботи є Конституція України, міжнародні договори й конвенції, закони й постанови Верховної Ради України, укази й розпорядження Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної митної служби України (Державного митного комітету України) та інших центральних органів виконавчої влади, опубліковані в офіційних виданнях, а також вивчення й узагальнення практики діяльності митних органів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є першим у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням теоретичних проблем правового регулювання митних режимів в Україні, їх системи та видів.

Елементи наукової новизни містяться у низці висновків і положень, напрацьованих автором роботи. До їх числа можна віднести наступні:

сформульовано авторське визначення адміністративно-правових режимів як системи правових норм, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підтримання громадського порядку, охорони суспільної безпеки, нормального існування усіх важливих інституцій держави та суспільства;

вперше зроблена спроба визначити місце митних режимів у системі адміністративно-правових режимів в Україні, та наведено авторське обґрунтування видів адміністративно-правових та митних режимів, їх особливостей;

на основі аналізу чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів встановлено, що на даний час митні режими регламентуються значною кількістю правових норм, які входять до складу правового інституту “адміністративно-правові режими” та знаходяться у різних джерелах, які вимагають відповідної систематизації;

вперше зроблено та обґрунтовано висновок, що митні режими є самостійним інститутом митного права;

з урахуванням особливостей митних режимів проведено розмежування понять митного режиму у загальному й спеціальному значеннях, здійснено аналіз їх змісту;

по-новому розглянуто спеціальний митний режим як систему правових норм, які визначають у митних цілях: статус товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; статус юридичних і фізичних осіб, які мають до цього відношення; сукупність митних процедур, пов'язаних із розміщенням товарів та інших предметів під обраний митний режим, знаходженням під його дією та припиненням його дії;

у новому аспекті висвітлені особливості застосування окремих видів митних режимів, порядок проведення митного контролю та митного оформлення при їх застосуванні;

вперше обґрунтовано необхідність проведення систематизації законодавства, що регулює митні режими, у новому Митному кодексі України, та обов'язковість закріплення у ньому їх поняття, видів та механізму застосування;

запропоновано ряд нових принципів переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, таких як: свобода вибору та зміни митного режиму, обов'язковість декларування митного режиму, підлеглості митному режиму та ін.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що викладені в ній положення, узагальнення та висновки, як видається, можна використати:

- у науково-дослідних роботах - для відтворення цілісної картини правового регулювання митних режимів;

- у правотворчості - з метою вдосконалення й систематизації чинного митного законодавства щодо застосування митних режимів;

- у навчальному процесі під час викладання у юридичних вузах курсів “Адміністративне право України” та “Митне право”;

- у практичній діяльності при застосуванні адміністративно-правових і митних режимів судами, органами державного управління, зокрема, митними органами, юридичними та фізичними особами.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана й неодноразово обговорювалася на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні теоретичні положення й висновки дисертації також обговорювалися на: Міжнародній науковій конференції “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (21-22 жовтня 1999р., м. Дніпропетровськ); Науково-практичній конференції “Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов'язків” (17 лютого 2000р., м. Харків); Другій національній науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (25-27 травня 2000р., м. Суми); Науково-практичній конференції “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (8 грудня 2000р., м.Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (27 грудня 2000р., м. Харків) та Науково-практичній конференції “Митна політика України на сучасному етапі” (8-9 листопада 2001р., м. Дніпропетровськ). Теоретичні положення дисертації використовувалися під час проведення практичних занять із курсів “Адміністративне право України” та “Митне право”.

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття у семи статтях загальним обсягом 1,8 друкованих аркуша (чотири з них надруковані у провідних фахових виданнях) та двох тезах.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдання і предмету дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (187 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність та ступінь дослідження проблеми, визначаються мета та завдання дослідження, його методологічна і теоретична основа, розкриваються практичне і теоретичне значення роботи, її новизна, формулюються основні положення, що виносяться на захист. Міститься інформація відносно зв'язку роботи з науковими програмами, апробації та публікацій результатів дослідження, структури та обсягу дисертації.

Розділ 1 “Адміністративно-правові режими в Україні, їх призначення і суть” містить два підрозділи. Підрозділ 1.1. “Поняття і класифікація адміністративно-правових режимів” присвячений аналізу та детальній характеристиці поняття адміністративно-правових режимів, їх класифікації. Автор проводить аналіз поняття адміністративно-правових режимів виходячи із більш загального поняття “правовий режим”. Специфіка конкретного правового режиму визначається низкою елементів: об'єктом спрямування дії “режимних” норм; комплексом правових (юридико-організаційних) засобів, за допомогою яких здійснюється безпосереднє правове регулювання суспільних відносин (заборона, дозвіл чи позитивне зобов'язання). Поєднання використовуваних засобів правового регулювання (а точніше, який саме з них має переважне значення у даній сфері правовідносин) є одним з визначальних моментів при вирізненні галузевих режимів правового регулювання. Правові режими загальнодозволяючого профілю характерні для сфери цивільного і сімейного права; режими дозвільного профілю - для сфери охорони навколишнього природного середовища; режими, засновані на позитивних зобов'язаннях, переважають у сфері адміністративного, фінансового (податкового) й виправно-трудового права.

Для галузі адміністративного права характерна наявність правових режимів, які належать до сфери державного управління. Їх специфіка проявляється в особливому порядку виникнення і формування змісту прав та обов'язків учасників адміністративно-правових відносин і їх здійснення, у наявності відповідних санкцій, у специфічних засобах реалізації, а також у дії єдиних принципів і загальних положень, що поширюються на дану сукупність правових норм.

Специфічним інститутом державного управління, який повинен забезпечити управління в особливих, неординарних ситуаціях, коли з боку держави необхідні додаткові зусилля для підтримання нормальної обстановки, є адміністративно-правові режими. Державне управління у таких умовах здійснюється завдяки спеціальним адміністративно-правовим заходам. При цьому, зростає обсяг адміністративно-правового регулювання, поширюється сфера управлінського впливу органів виконавчої влади, що, у свою чергу, певною мірою звужує правовий статус громадян, обмежує обсяг їх особистих прав і свобод. Тому автор робить висновок, що адміністративно-правові режими можуть бути встановлені лише законами.

Кожний адміністративно-правовий режим складається із низки елементів, що визначають його структуру: мети адміністративно-правового режиму; адміністративно-правового методу, який ґрунтується на засадах влади й підкорення, імперативному типі регулювання і виражається в юридичній нерівності суб'єктів правовідносин; встановленої в законодавчому порядку сукупності правил діяльності, дій або поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів та їх посадових осіб, і реалізації ними своїх прав у певних ситуаціях (умовах), тобто “режимних правил”; спеціальних служб державного управління (“режимних органів”), на які покладено завдання здійснення мети адміністративно-правового режиму; просторово-часових рамок дії адміністративно-правового режиму. Ці елементи дозволяють виділити у структурі адміністративно-правових режимів дві взаємопов'язані сторони - змістовну і формальну.

Дисертант проводить аналіз існуючих у спеціальній науковій літературі класифікацій адміністративно-правових режимів залежно від: умов, що викликають необхідність формування спеціального управління, пристосованого для їх усунення; масштабу волі громадян та організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав; критерію мети адміністративно-правових режимів; ступеню належності до забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки країни та ін.

У підрозділі 1.2. “Види адміністративно-правових режимів. Місце митних режимів в системі адміністративно-правових режимів” зазначається, що особливе місце у системі адміністративно-правових режимів посідають надзвичайні режими, до яких відносять правові режими воєнного та надзвичайного стану, а також режими зон надзвичайної екологічної ситуації. Ці режими виділяються, особливим характером застосовуваних режимних заходів, завдяки чому потребують ретельного нормативного регулювання. За думкою автора, мета застосування конкретного надзвичайного режиму є основним критерієм для виділення цих видів правових режимів. У групі надзвичайних режимів окремо виділяється режим “особливого стану”, засоби якого по жорсткості та обсягу правообмежень значно поступаються засобам режиму надзвичайного стану та недостатні для оголошення останнього. Спеціальний правовий режим встановлено на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок доступу до інформації, що складає державну таємницю, встановлюється адміністративно-правовим режимом таємності. Державний суверенітет України в економічній сфері забезпечує правовий режим виключної (морської) економічної зони України. Правовий режим спеціальної економічної зони визначає частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. Безпека держави досягається також завдяки режиму охорони державного кордону, який складається із “підрежимів” державного кордону України, прикордонного режиму та режиму у пунктах пропуску через державний кордон України.

Захист економічних кордонів та національної безпеки України здійснюється через систему митних режимів. Митний режим є постійно діючим загальнодержавним режимом переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Наявність у структурі митного режиму спеціальних “режимних норм”, “режимних правил” та інших елементів дозволяє розглядати його як один із видів адміністративно-правових режимів.

У дисертації робиться висновок, що адміністративно-правові режими - це встановлена у законодавчому порядку система норм, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підтримання громадського порядку, охорони суспільної безпеки, нормального існування всіх життєво важливих інституцій держави та суспільства за допомогою адміністративно-правових засобів регулювання та спеціально створених служб і органів державного управління.

Наявність відокремленої спільності взаємопов'язаних норм права, які регулюють зазначені суспільні відносини, дозволяють виділити інститут адміністративного права - “адміністративно-правові режими”. До сфери регулювання митних режимів відноситься більш вузька група суспільних відносин порівняно з інститутом “адміністративно-правові режими” - це встановлення порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України. Тому митні режими, як і інші види адміністративно-правових режимів, потрібно розглядати як підінститут галузі адміністративного права.

Розділ 2 “Митні режими в Україні, їх види та зміст” містить чотири підрозділи. У підрозділі 2.1. “Митні режими як інститут митного права” проводиться аналіз розвитку митного права за радянських часів. Історично ставлення до нього поступово змінювалось. Спочатку митне право розглядалось лише як митне законодавство, потім - як інститут або підгалузь адміністративного права. В останній час правознавці схиляються до точки зору, згідно з якою митне право виокремлюється у самостійну (комплексну) галузь. Автор також схиляється до останньої позиції.

Митне право характеризується наявністю власних предмету та методу. Предметом митного права є суспільні відносини, які складаються в економічній сфері і пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України. Комплексний характер митного права обумовлено наявністю так званого комплексного методу, особливість якого полягає у застосуванні для регулювання митних відносин практично усіх існуючих у чинній системі права методів впливу на суб'єктів: імперативного та диспозитивного, діючих як окремо, так і в сукупності.

Найважливішим базовим поняттям митного права є поняття “митна справа”, яке має велике значення для визначення митної політики, як складової частини зовнішньої та внутрішньої політики держави. Структуру митної справи складають наступні елементи: митна політика; митне регулювання; переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів; митні режими; митні платежі; митне оформлення; митний контроль; валютний контроль; митні пільги; ведення митної статистики; боротьба з контрабандою та іншими порушеннями митних правил і застосування заходів відповідальності за ці правопорушення; проходження служби в митних органах та ін. Справедливим вбачається виділення митної політики у якості найважливішого складового елементу митної справи.

Митні режими представляють собою комплексний правовий інститут із специфічним змістом та структурою, який забезпечує регулювання суспільних відносин, пов'язаних із переміщенням через митний кордон держави товарів та інших предметів як фізичними, так і юридичними особами. Інститут “митні режими” охоплює такі групи відносин:

-щодо встановлення загальних правил митних режимів;

-між різними ланками виконавчої влади, а також між різними ланками Державної митної служби України щодо порядку застосування митних режимів;

-між митними органами та фізичними і юридичними особами, щодо переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;

-щодо володіння, користування, розпорядження товарами та іншими предметами, які переміщуються через митний кордон України;

-щодо захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які переміщують товари та інші предмети через митний кордон України;

-щодо встановлення відповідальності за порушення правил митних режимів, та притягнення до відповідальності осіб, які порушують ці правила та інші.

Принципи митних режимів - це основоположні ідеї, які відбивають закономірності в економічних відносинах, пов'язаних із процесом переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України, та служать базою для подальшого розвитку митного законодавства у цій сфері. До загальних принципів митних режимів відносяться: верховенство права; пріоритет прав людини і громадянина; дотримання прав підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян; рівне право фізичних та юридичних осіб на ввезення в Україну та вивезення з її території товарів та інших предметів.

Митні режими це комплексний правовий інститут, який об'єднує в собі норми різних галузей права: митного, адміністративного, цивільного, податкового та ін. Комплексність митних режимів також обумовлюється й тим, що свою функцію вони виконують за допомогою поєднання адміністративно-правових та цивільно-правових заходів регулювання, тарифних та нетарифних методів.

Правовий інститут “митні режими” - це система правових норм, які регулюють відносини: що складаються у процесі переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України; щодо володіння, користування, розпорядження товарами та іншими предметами, які переміщуються через митний кордон України; що безпосередньо пов'язані із вищезазначеними відносинами (забезпечення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб при переміщенні товарів та інших предметів, відповідальність за порушення правил митних режимів та ін.).

У підрозділі 2.2. “Поняття митного режиму. Види митних режимів в Україні, порядок їх вибору та застосування” автор розрізняє поняття “загальний митний режим” та “спеціальний митний режим”. Загальний митний режим це постійний, загальнодержавний режим, який встановлює засади порядку переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів та інших предметів. До компонентів загального митного режиму автор відносить: єдину митну територію; загальний порядок переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України; встановлену на законодавчому рівні систему загальних обмежень та заборон, щодо ввезення в Україну, вивезення за її межі або транзиту через її територію окремих товарів чи інших предметів; засади митного контролю; засади митного оформлення; закріплення на законодавчому рівні митних платежів, якими обкладаються товари при переміщенні через митний кордон України; загальні правила користування товарами та іншими предметами, що знаходяться під впливом дії митного режиму та ін.

За допомогою спеціальних митних режимів встановлюється конкретний порядок переміщення товарів через митний кордон України; умови їх знаходження та допустимого використання на митній території (або за її межами); права та обов'язки бенефіціара митного режиму; у деяких випадках, також вимоги до певних товарів, правового статусу особи, яка переміщує їх через митний кордон. Автор вважає, що спеціальний митний режим потрібно розглядати як систему правових норм, що визначають у митних цілях: статус товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; статус юридичних і фізичних осіб, які мають до цього відношення; сукупність митних процедур, пов'язаних із розміщенням товарів та інших предметів під обраний митний режим, знаходженням під його дією та припиненням його дії. Це поняття повинно мати законодавче закріплення (Митним кодексом України).

Види митних режимів: експорт, реекспорт, тимчасове ввезення, тимчасове вивезення, імпорт, реімпорт, транзит, переробка на митній території, переробка за межами митної території, вільна митна зона, магазин безмитної торгівлі, митний склад, відмова на користь держави та знищення. Критеріями виокремлення спеціальних митних режимів є наступні: походження товарів, що розміщуються під дію митного режиму; напрям переміщення товарів і транспортних засобів; сплата митних платежів або встановлення пільг щодо їх сплати; правила користування, володіння й розпорядження товарами та іншими предметами, які знаходяться під дією митного режиму; термін знаходження під режимом; статус товарів після завершення митного оформлення та ін.

Серед найважливіших принципів застосування митних режимів автор виділяє свободу вибору та зміни митного режиму, обов'язковість декларування митного режиму, підлеглість митному режиму. Розглядаються сутність, умови застосування спеціальних митних режимів та перспективи їх розвитку.

Підрозділ 2.3. “Митний контроль та митне оформлення при застосуванні митних режимів” присвячено проблемам застосування митних режимів. Товари, транспортні засоби та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем і підлягають митному оформленню. Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Митне оформлення провадиться посадовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Митний контроль можна класифікувати на види залежно від: а)його предмету - на митний контроль товарів, митний контроль транспортних засобів, митний контроль інших предметів; б) прямування товарів (від заявленого митного режиму) - на експортний, імпортний контроль та контроль за доставкою транзитних товарів. Митними органами також провадиться документальний (за поданими декларантом документами) та фактичний контроль (відповідність заявлених декларантом відомостей фактично переміщуваним товарам). Формами митного контролю є: перевірка необхідних документів; митний огляд (огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистий огляд), переогляд, облік предметів, які переміщуються через митний кордон України, а також інші форми, застосування яких не суперечить законодавству України.

Митне оформлення - це дії посадових осіб митних органів, які провадяться у встановленій послідовності і спрямовані на забезпечення виконання чинного законодавства, встановленого порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, у тому числі, дотримання заходів нетарифного регулювання при розміщенні товарів і транспортних засобів під відповідний митний режим. Митне оформлення проводиться у чотири етапи: 1)”акредитація”; 2)“забезпечення заходів тарифного регулювання”; 3)“забезпечення заходів нетарифного регулювання”; 4)завершення митного оформлення. Залежно від обраного суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності митного режиму можуть змінюватися чи доповнюватися кожен із наведених етапів митного оформлення.

Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками зовнішньоекономічної діяльності необхідних для митного оформлення й митного контролю відомостей про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, зокрема, про їх митний режим. Декларування виконує декілька функцій: а)забезпечення митних органів необхідними для митних цілей відомостями про товари, транспортні засоби та інші предмети; б)підтвердження декларантом законності здійснюваних дій щодо товарів, транспортних засобів та інших предметів, що розміщуються під обраний митний режим; в)контрольну - перевірку відповідності задекларованих відомостей фактичним даним.

Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною, в електронному виді тощо) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю й митного оформлення.

Підрозділ 2.4. “Забезпечення прав і свобод юридичних і фізичних осіб при застосуванні митних режимів”. Дисертант вважає за необхідне створення певного правового балансу, при якому взаємовідносини між митними органами та громадянами і юридичними особами відбувалися б винятково у межах встановлених законодавством взаємних прав та обов'язків. Передумовами такого балансу повинна стати низка гарантій (умов) як загального характеру, так і спеціально-юридичного (організаційно-правового). До загальних потрібно віднести: політичні (режим демократії і широкої гласності); економічні (рівень добробуту і наявність у держави необхідних ресурсів, фактична гарантованість прав громадян); ідеологічні (правова культура службовців і громадян, правосвідомість, визнання абсолютної цінності основних прав людини) та організаційні (кваліфікація державних службовців, чіткий і раціональний розподіл повноважень, заходи по зменшенню рівня таємності, створення відомчих центрів інформації і зв'язку з громадськістю). До спеціально-юридичних (організаційно-правових) - створення особливих органів держави й недержавних структур, які використовуючи специфічні засоби, прийоми і форми роботи, забезпечують захист прав і законних інтересів громадян.

До безпосередніх форм (засобів) забезпечення прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб у сфері митних відносин дисертант відносить: право на оскарження дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб; відомчий контроль з боку вищих митних органів; прокурорський нагляд; право звернутись за допомогою до адвоката (чи іншого спеціаліста-юриста); право на допомогу митних брокерів (декларантів) та ін.

У висновках узагальнюються результати дисертаційної роботи та формулюються рекомендації щодо їх науково-практичного застосування. Серед них:

-відзначено актуальність існування специфічного інституту адміністративного права - адміністративно-правових режимів, та роль митних режимів у системі адміністративно-правових режимів;

-виокремлено митні режими у самостійний інститут комплексної галузі права - митного права;

-визначено поняття митного режиму;

-обґрунтовано необхідність проведення систематизації законодавства про митні режими та вдосконалення правового регулювання умов їх застосування та ін.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ РОБОТАХ АВТОРА

1.Крестьянинов А.А. Место таможенных режимов в системе административно-правовых режимов// Проблеми законності. Вип.37: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України. -1999. - 0,3 друк. арк.

2.Крестьянинов А.А. Понятие и виды таможенных режимов// Проблеми законності. Вип. 41: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України. -2000. - 0,25 друк. арк.

3.Крестьянинов А.А. Правовое регулирование статуса должностных лиц таможенных органов// Проблеми законності. Вип. 44: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України. -2000. - 0,25 друк. арк.

4.Крестьянінов О.О. Адміністративно-правові режими як особливий інститут державного управління// Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 12. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - 2001. - 0,25 друк. арк.

5.Крестьянинов А.А. Система и виды таможенных платежей// Зб. наук. праць з фінан. права. - Акад. прав. наук України, Нац. юрид. акад. України.: Харків, 1999.- 0,3 друк. арк.

6.Крестьянинов А.А. Правовое регулирование таможенных режимов, их виды и значение для осуществления таможенного контроля// Митна справа. - 1999. - № 5. - 0,25 друк. арк.

7.Крестьянінов О.О. Забезпечення прав та інтересів громадян при взаємодії з митними органами// Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов'язків. - Харків: Укр. акад. держ. управління при Президентові України (Харк. філіал). -2000. - 0,2 друк. арк.

8.Крестьянінов О.О. Організаційно-правові питання забезпечення прав громадян України на службу в митних органах// Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повідомлень Всеукр. наук.- практ. конф. молодих учених. - Харків: Нац. юрид. акад. України. -2000. - 0,15 друк. арк.

9.Крестьянинов А.А. Назначение, сущность и виды административно-правовых режимов// Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування: Зб. наук. праць. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД: Ініціатива. - 2000. - 0,1 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru