Інформаційне забезпечення органів регіонального управління в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

ДРЕВИЦЬКА ІРИНА ЮРІЇВНА

УДК 332.143+681.518

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Спеціальність: 25.00.04 - Регіональне управління

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата

наук з державного управління

Донецьк - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Клейнер Яків Семенович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту у невиробничій сфері.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Єрмошенко Микола Миколайович, ВНЗ “Національна академія управління”, завідувач кафедри маркетингу і підприємництва (м. Київ);

кандидат економічних наук Лук'янченко Олександр Олексійович, міський голова (м. Донецьк).

Провідна установа - Хмельницький державний інститут регіонального управління та права, кафедра регіонального та муніципального управління (м. Хмельницький)

Захист відбудеться 25 грудня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.107.01 у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 23 грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сформована система інформаційного забезпечення регіонального управління має істотні недоліки, що негативно впливають на дії його підрозділів щодо виконання головної функції органів регіонального управління - забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку території. Серед них виділяються наступні: інформація, якою користуються розглянуті структури, не має систематичного і системного характеру, не дає всебічного представлення про об'єкт управління, оскільки останній недостатньо визначений відповідно до мети діяльності органів регіонального управління й існуючих засобів впливу; потоки, обсяг і зміст інформації в зазначеній управлінській системі мають низький рівень погодженості між собою в рамках окремих її підрозділів; відсутня належна методична база для роботи місцевих органів виконавчої влади, що дозволяла б описувати об'єкт регіонального управління в його цілісності і складових, давати оцінку і проводити аналіз його стану і розвитку. До цього варто додати тенденції перебудови систем регіонального управління на базі засобів електронно-обчислювальної і комунікаційної техніки, розвитку інформаційного ринку, що чітко позначилися.

Усе це свідчить про високу актуальність задач розвитку наукових досліджень і вироблення відповідних практичних рекомендацій в області удосконалення регіонального управління, його інформаційного забезпечення і, в першу чергу, у таких великих індустріально розвинених регіонах, як Донецький, що представляє, крім того, складний вузол проблем, рішення яких повинно бути постійно в центрі уваги органів регіонального управління, що може бути досягнуте шляхом використання сучасних інформаційних технологій.

Практика формування окремих елементів регіональних систем управління на базі сучасної комп'ютерної і телекомунікаційної техніки наштовхується на великі перешкоди, зв'язані як із загальною теоретичною складністю розв'язуваних задач, так і з недостатнім проробленням структур, ланок, форм, механізмів управління на місцях.

Великий внесок у розробку теорії і методології регіонального управління внесли М. Долишній, А. Ємельянов, М. Єрмошенко, І. Лукінов, М. Прокопенко, М. Чумаченко. Дослідженнями різних аспектів автоматизації управління, особливо в регіональному розрізі, і формування інформаційної інфраструктури займалися В. Глушков, В. Михалевич, О. Морозов, В. Амітан, М. Матвєєв, В. Рубан, В. Дорофієнко й ін. Однак ще багато теоретичних і методичних питань регіонального управління, особливо в сучасних умовах, залишаються невирішеними.

Таким чином, актуальність питань удосконалення регіонального управління, його інформаційного забезпечення, а також недостатня їхня розробленість як у теоретичному, так і в методичному аспектах, особливо в умовах підвищення ролі регіонального управління, визначили мету, задачі і зміст дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематичних планів Донецького центра науково-технічної й економічної інформації і Донецької державної академії управління на кафедрі менеджменту в невиробничій сфері. У 1999-2001 р.р. робота виконувалася в рамках тем 99.06.1 “Регіональні аспекти інноваційної й інвестиційної діяльності і їхня роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0199U003653), 99.06.3 “Управління інформаційними ресурсами” (номер держреєстрації 0199U003655). При розробці цих тем автором проведений аналіз діючих систем інформаційного забезпечення регіонального управління й обґрунтовані напрямки його удосконалення.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи складається в уточненні теоретичних положень, розробці напрямків удосконалення інформаційного забезпечення органів регіонального управління, підготовці рекомендацій по формуванню інформаційно-аналітичних систем, що охоплюють основні рівні управління в регіоні. Поставлена мета визначила необхідність рішення таких задач:

узагальнити теоретичні основи і виявити особливості і недоліки регіонального управління в сучасних умовах;

розкрити сутність і зміст інформації й інформаційного забезпечення управління регіоном;

сформулювати сутність і зміст чинних механізмів і методів інформаційного забезпечення органів регіонального управління і розробити пропозиції щодо їхнього удосконалення;

узагальнити існуючий досвід створення, розробити й обгрунтувати пропозиції по формуванню систем інформаційного забезпечення органів регіонального управління на основі використання сучасних засобів обчислювальної і комунікаційної техніки;

проаналізувати процеси підготовки і прийняття рішень з питань функціонування і розвитку регіону і розробити конкретні управлінські процедури прийняття складних рішень щодо управління регіоном на основі сучасних інформаційних технологій;

апробувати розроблені методичні підходи, висновки й інформаційний інструментарій при вирішенні практичних задач на різноманітних рівнях управління виробничою сферою в регіоні.

Об'єктом дослідження є процеси інформаційного забезпечення регіонального управління. Предмет дослідження склали теоретичні і методичні основи організації інформаційних процесів у системі регіонального управління.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження склали роботи провідних вітчизняних і закордонних вчених і спеціалістів в області формування інформаційного забезпечення управління. У роботі використані законодавчі акти України, методичні положення й інструктивні матеріали з питань автоматизації інформаційних процесів, інша спеціальна наукова література, результати досліджень і спостережень автора. Методичною основою дослідження є філософські принципи пізнання, діалектичний, логічний і системний підходи до розгляду процесів управління. У роботі були використані загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз і синтез. Серед спеціальних методів використовувався метод економіко-математичного моделювання (для оптимізації структури розподіленої бази даних “Паспорт регіону”).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці науково-методичних положень і практичних рекомендацій по удосконалення інформаційного забезпечення регіонального управління в сучасних умовах на основі формування інформаційно-аналітичних систем, що охоплюють основні елементи структур управління в регіоні.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному:

виявлення основних принципів формування складу і структури інформаційно-аналітичних систем регіонального управління, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій, з урахуванням особливостей і взаємозв'язків елементів регіонального управління;

обґрунтування необхідності створення і функціонування регіональних інформаційних структур, що забезпечують зв'язок між виробниками науково-технічної інформації і її споживачами, а також займаються поширенням інформації, що представляє інтерес для органів регіонального управління;

визначення порядку розробки розподіленої бази даних “Паспорт регіону” - інформаційної основи регіональної інформаційно-аналітичної системи, що містить максимально повну інформацію про ресурси регіону і про всі аспекти його функціонування і розвитку, напрямків, по яких повинна в ній міститися інформація, методу оптимізації її структури;

обґрунтування необхідності і пропозицій для урахування соціально-політичної обстановки в регіоні, інформування органів регіонального управління про її стан, створення системи соціально-політичного моніторингу;

розробка методичних і інструктивних документів, що забезпечують процеси підготовки і прийняття складних рішень, що базуються на сучасних інформаційно-комп'ютерних технологіях;

формулювання доповнення до Закону про підприємства в Україні, що стосуються критерію віднесення підприємства до містостворюючих і гарантій у випадку його реорганізації.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає у тому, що застосування пропонованих розробок відкриває шляхи створення регіональних систем управління, адекватних сучасним вимогам, що у свою чергу веде до якісного удосконалення всієї системи підготовки і прийняття рішень, особливо в умовах Донецького регіону.

У процесі розробки рекомендацій зі створення баз даних економічної інформації використаний досвід Головінформцентру Донецької обласної державної адміністрації і Донецького центру науково-технічної й економічної інформації - двох найбільших у регіоні розроблювачів інформаційних систем регіональної спрямованості. Роботи зі створення інформаційно-управлінських систем у регіоні, що проводилися на протязі ряду років як на базовому рівні (місто і район обласного підпорядкування), так і на рівні області, дають можливість судити про необхідність і доцільність розробки цих напрямків. Наявність достовірної і достатньо повної інформації дозволяє виробляти обґрунтовані управлінські впливи, вчасно реагувати на зміни соціально-економічного клімату в регіоні, що особливо важливо в даний час, в умовах нестабільності функціонування економіки держави, недосконалості законодавчої бази, соціальної напруженості, що обумовлює можливість різних конфліктів і інших позаштатних ситуацій.

Основні результати дослідження використані в практичній роботі Центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій Донецької облдержадміністрації (довідка № 01-06-112 від 10.06.02 р.), Авдіївського міськвиконкому Донецької області (довідка № 02-16/837 від 10.06.02 р.), державного підприємства - Донецький державний центр науково-технічної, економічної інформації й обчислювальної техніки (довідка № 118/01 від 12.06.02 р.), у викладанні курсу “Інформаційні системи і технології в менеджменті” у Донецькій державній академії управління.

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи, особливо ті, що характеризують новизну і практичне значення, належать автору. Ідеї співавторів наукових праць у дисертації не використовувалися. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні і практичні результати роботи були розглянуті і схвалені на технічній раді в Інституті проблем реєстрації інформації (грудень, 1994 р.), Раді директорів системи науково-технічної інформації (жовтень, 1995 р.), а також представлені на міжнародних конференціях "Інформаційні ресурси: створення, інтеграція, використання" (м. Яремча, лютий - березень 1996; м. Київ грудень, 1997 р.), науково-практичній конференції “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства” (м. Слов'яногірськ, квітень 2001), на регіональній науково-практичній конференції “Місто і підприємство: досвід і перспективи розвитку” (м. Авдіївка, березень 2001), на науково-практичних семінарах “Соціально-економічні аспекти регіональної промислової політики” (м. Донецьк, липень 1997 р.), “Проблеми формування концепції інформатизації Донецької області” (м. Донецьк, грудень 2000 р.).

Публікації. З питань, що стосуються теми дисертаційної роботи, опубліковано 16 робіт, серед яких 2 навчальні посібники, 9 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 4 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг - 19,8 д. а., у тому числі автору належить 7,8 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох глав і висновку, викладених на 183 сторінках машинописного тексту, містить 7 рисунків, 7 таблиць на 8 сторінках. Список використаних літературних джерел з 190 найменувань приведений на 17 сторінках і 7 додатків - на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Аналіз функціонування існуючої інформаційної системи регіональних органів державного управління.

Регіональне управління існує в силу історично сформованої ієрархії державного управління. Однак у сучасних умовах значимість цієї ланки істотно зросла, що обумовило до нього великий практичний і науковий інтерес.

Вихідним пунктом усякої концепції регіонального управління є поняття "регіон". У даній роботі соціально-економічний регіон визначається як частина території держави, виділена по сукупності різних ознак в адміністративну одиницю, що свідомо направляється і координується для досягнення цілей суспільного розвитку і запобігання дій руйнівних зовнішніх і внутрішніх сил.

Регіональне управління являє собою процес впливу не тільки на об'єкти, що входять у господарський комплекс регіону, але і на всі адміністративно-територіальні одиниці, що знаходяться на його території. Метою регіонального управління є підвищення якості життя населення і забезпечення відтворення природних систем на базі ефективного комплексного економічного і соціального розвитку регіону, що досягається шляхом раціональної організації територіального господарства.

Особливе значення при управлінні регіоном, зокрема його економікою, набуває розподіл управлінських функцій між центром і регіоном, регіоном і органами місцевого самоврядування, розподіл повноважень між усіма цими ланками, що міняються разом із трансформацією системи управління в цілому.

У сучасних умовах пріоритетними напрямками регіональної політики, що визначають ефективність функціонування регіону, є наступні: управління майном, що знаходиться поки в загальнодержавній власності; приватизація об'єктів комунальної власності; соціальний захист населення; розвиток локальної інфраструктури як виробничого, так і соціального значення; підтримка підприємництва.

Інтереси регіональних органів управління суперечливі: з однієї сторони, вони виступають як власники ряду об'єктів на своїй території, і, отже, прагнуть до одержання від них певного доходу, а, з іншого боку, вони зацікавлені в підвищенні якості життя на даній території, і, отже, до доступності товарів і послуг населенню.

З підвищенням ступеня самостійності і відповідальності регіональних органів влади зростає роль вироблення такої технологічної схеми збору й обробки інформації, що дозволила б, не перевантажуючи співробітників апарата надлишковими даними, визначати тенденції і прораховувати можливі варіанти подій, а також вчасно визначати ознаки кризи, якої б сфери це не стосувалося.

Виходячи з проведеного аналізу, робиться висновок, що сформована система регіонального управління має певні недоліки, що негативно впливають на дії її підрозділів щодо виконання головної функції органів регіонального управління для забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку території. Серед цих недоліків наступні:

недостатньо чіткий розподіл управлінських функцій між центром і регіоном, регіоном і органами місцевого самоврядування, розподіл повноважень між усіма цими ланками, що міняються разом із трансформацією системи управління в цілому;

недостатні повноваження регіональних органів влади щодо керування майном, що знаходиться в загальнодержавній власності;

відсутні чи недостатньо ефективні механізми щодо обліку і впливу на соціально-політичну обстановку в регіоні;

правова база державного регулювання територіального розвитку не є втіленням єдиних концептуальних представлень щодо сутності, змісту і форми державної регіональної політики, у результаті чого склалося правове поле з безліччю “білих плям”, внутрішніх протиріч.

Зазначені обставини повинні враховуватися як при розробці підходів до удосконалення механізмів регіонального управління, так і при розробці його інформаційного забезпечення.

З метою запобігання протиріч між інформаційними потребами органів управління регіоном і можливостями діючої системи, їхнього інформаційного забезпечення потрібне створення принципово нової системи інформаційно-аналітичного обґрунтування і супроводу управлінських рішень і забезпечення скоординованої роботи місцевих органів державної влади на основі використання сучасних інформаційно-управлінських технологій, основними елементами яких варто розглядати соціально-економічний і соціально-політичний моніторинг, що охоплює всі рівні управління в регіоні.

Аналіз існуючих інформаційних систем, що використовують засоби обчислювальної техніки і зв'язку, називаних ще автоматизованими (АІС), процесів їхньої розробки дозволяє виявити наступні основні причини, що стримують зростання ефективності АІС:

велика тривалість проектування і значна складність внесення змін у реалізовані системи, з одного боку, і високі темпи технічного прогресу, з іншого боку, роблять системи морально застарілими до моменту введення їх в експлуатацію;

необхідність спеціальної підготовки користувачів до взаємодії із системою, особливо в тих сферах, де застосування обчислювальної техніки є новим і незвичним;

необхідність безупинного удосконалення як власне інформаційних систем, так і механізму управління ними;

недоліки, що закладаються в процесі розробки АІС (зведення проектування АІС до вибору комплексу технічних засобів, визначеної системи управління базою даних без обліку дійсної природи інформаційних потреб користувачів і забезпечення необхідної гнучкості АІС; у центрі уваги виявляється тільки один компонент АІС - база даних і при цьому тільки технічна сторона її створення і ведення; поза задачами проектування АІС залишаються система як ціле, її взаємодія із середовищем і насамперед людський, користувальницький аспект цього середовища).

Обставини, що обумовили ці причини, варто враховувати при подальшій розробці інформаційно-аналітичних систем (ІАС) регіонального управління.

Елементами ІАС регіонального управління повинні бути бази даних; системи зв'язку і передачі даних; системи обробки даних (у системах прийняття рішень); автоматизовані робочі місця, реалізовані на основі сучасних електронно-обчислювальних машин і засобів зв'язку.

Розділ 2. Організаційно-методичні питання формування і забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи регіональних органів державної влади.

У результаті інформаційного аналізу задач, розв'язуваних органами регіонального управління, виділяються наступні напрямки їхнього інформаційного забезпечення (рис. 1).

У процесі дослідження місця науково-технічної інформації в процесі регіонального розвитку було встановлено, що фактором, який обумовив зниження конкурентноздатності продукції, з'явився розпад регіональної ланки системи науково-технічної інформації, ланки, що забезпечує зв'язок між виробниками науково-технічної інформації і її споживачами.

Для відновлення порушених зв'язків між виробниками науково-технічної інформації і її споживачами пропонується створення регіональних інформаційних структур із правами юридичної особи, функцією яких був би збір, нагромадження, збереження і поширення на машинних носіях описів винаходів, зведень про готові до впровадження розробки та такі, що ведуться у даний час, про потребу в НДР і ДКР по напрямках, що представляють інтерес для регіону. Доцільність розвитку саме регіонального аспекту системи науково-технічної інформації підтверджується наступними обставинами:

Напрямки діяльності регіональних органів управління
економіка регіону	управління територією	науково-технічний розвиток регіону.	розвиток нетрадиційних форм господарювання і сприяння впровадженню ринкових відносин	екологія і використання природних ресурсів	соціальні питання, охорона здоров'я й утворення	зайнятість населення, регіональна політика в даному напрямку	загальнодержавна і регіональна політика	забезпечення законності і правопорядку, забезпечення прав і свобод громадян	підвищення ефективності управлінської діяльності органів регіонального управління
Напрямки інформаційного забезпечення

Рис. 1. Напрямки інформаційного забезпечення діяльності органів регіонального управління

регіон має можливість визначити свої пріоритети в науково-технічному прогресі;

безпосереднє фінансування організацій - генераторів науково-технічної інформації дозволяє уникнути розпилення коштів, їхнього нецільового використання, спрощує контроль за їхньою витратою;

розвиток сучасних інформаційних технологій практично усуває вплив фактора віддаленості від джерел інформації, тим самим дозволяючи уникнути зайвої централізації як у збереженні інформації, так і в організації її проходження до споживача і пошуку;

первісні витрати на створення й організацію центра в кінцевому рахунку окупляться в масштабах регіону завдяки підвищенню ефективності виробництва;

створення сприятливого клімату для здійснення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт залучить у регіон кадри професіоналів, що підвищить інтелектуальний потенціал регіону.

У формуванні інформаційного забезпечення регіонального управління особливе місце займають взаємини місцевих і регіональних органів влади, місцевих органів влади і підприємств, що знаходяться на підвідомчій їм території (особливо у моногалузевих містах взаємодія з містостворюючим підприємством). Визначено, що системи інформаційного забезпечення управлінської діяльності на рівні району обласного підпорядкування і міста будуються по різних схемах і по-різному включаються в регіональну інформаційну систему в силу розходження в законодавчому підході до управління районами обласного підпорядкування і містами.

Одним зі способів організації досить ефективної взаємодії в умовах недостатнього правового регулювання міської влади і підприємств, що знаходяться на його території, є розробка і прийняття програми комплексного соціально-економічного розвитку міста, як одного з елементів місцевої нормотворчості. Розробка і реалізація таких програм неможлива без відповідної інформаційної підтримки.

З огляду на недостатність існуючої законодавчої бази, що стосується містостворюючих підприємств, сформульовані доповнення до Закону про підприємства в Україні у частині критерію віднесення підприємства до містостворюючих і гарантій у випадку його реорганізації. Так, містостворюючим запропоновано вважати підприємство, кількість працівників якого з урахуванням членів їхніх родин складає не менш половини чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, у якій знаходиться дане підприємство, за умови, що надходження в місцевий бюджет від даного підприємства складають не менш 70% від загальної суми.

Оскільки у моногалузевому місті по суті сформувалася система з найвищим ступенем взаємозв'язків управлінських структур містостворюючого підприємства і міста представляється необхідним у такому місті створювати спільну структуру, у функції якої буде входити інформаційне забезпечення як міської влади, так і керівництва підприємства в частині інформації, що мають ключове значення для комплексного розвитку території.

Розробці інформаційно-аналітичних систем повинне передувати дослідження і формулювання основних принципів їхнього формування і функціонування, якими визначені наступні:

об'єднання в регіональній інформаційно-аналітичній системі інформації трьох рівнів;

спряження елементів інформаційно-аналітичної системи з діючими організаційними інформаційними структурами при їхній частковій зміні і доповненні;

орієнтація функціонування елементів інформаційно-аналітичної системи на досягнення цілей функціонування в умовах обмежень на ресурси;

об'єднання в єдиний організаційно-технологічний процес всіх етапів проходження інформації;

здатність елементів інформаційно-аналітичної системи до здійснення повного циклу переробки інформації;

необхідність розробки в повному обсязі нормативно-методичної документації, що регламентує склад і послідовність здійснення процедур у рамках інформаційно-аналітичних систем;

вимога однократності введення інформації в систему;

регламентація доступу до елементів інформаційно-аналітичної системи;

забезпечення єдиного організаційного і методичного керівництва в процесі розробки інформаційно-аналітичної системи;

сумісність програмного забезпечення, технічних засобів і нормативної бази інформаційно-аналітичної системи;

використання існуючих телекомунікацій;

відкритість інформаційно-аналітичної системи.

Розділ 3. Формування компонентів інформаційно-аналітичної регіональної системи.

Інформаційною основою регіональної інформаційно-аналітичної системи є паспорт регіону. Паспорт регіону - це розподілена база даних, що містить максимально повну інформацію про ресурси регіону і про всі аспекти його функціонування. Паспорт регіону повинний мати не менш двох рівнів - базовий ( місто або район обласного підпорядкування) і обласний.

Паспорт регіону повинний містити інформацію, що характеризує розвиток території (області, міста, району) по наступних напрямках: адміністративно-територіальна характеристика; демографічна структура і зайнятість населення; стан місцевих (територіальних) бюджетів; розвиток інженерно-транспортної, соціальної і природоохоронної інфраструктури; соціальне забезпечення громадян; правовий захист і охорона суспільного порядку; промислово-аграрний комплекс регіону і його виробничо-господарська діяльність; паливно-енергетичні, матеріальні і вторинні ресурси; науково-технічний і кадровий потенціал; приватизаційно-комерційна діяльність і зовнішньоекономічні зв'язки.

У роботі дані пропозиції щодо організації робіт зі створення і застосування паспорта регіону.

Розглянемо запропоновану модель оптимізації структури розподіленої бази даних “Паспорт регіону”, що враховує зв'язки між її компонентами і прив'язку до місця розташування фрагментів бази даних, а також інформаційні потреби споживачів інформації.

Розглядається система поширення інформації, що містить центри В цих центрах зосереджені фрагменти бази даних обсяг кожного з них оцінюється, наприклад, числом сторінок Кожний з центрів , крім того, має інформаційну потребу, вимірювану величиною - кількістю запитів до фрагмента бази

Технологічний процес обробки інформації, реалізований у системі, можна представити у виді упорядкованої послідовності простих і агрегованих операцій однакової для будь-якої бази даних Безліч операцій розбивається на два види класів Операції класу централізуються, тобто здійснюються тільки в одному центрі; на операції класу такого обмеження не накладається.

Необхідно розподілити фрагменти бази даних і операції між центрами так, щоб сумарні витрати на функціонування системи (виконання операцій і транспорт документів між центрами) обумовлені вираженням

були мінімальні з урахуванням обмежень:

Тут

загальні витрати - го ресурсу на виконання операції над фрагментом бази даних у центрі сумарний припустимий обсяг витрат - го ресурсу для кожного центра транспортні витрати на переміщення одного документа від центра до центра

Рішення сформульованої задачі, що є задачею цілочисельного лінійного програмування, дозволяє визначити найбільш вигідний в розглянутих умовах розподіл функцій між центрами, що входять до складу системи.

Певне місце в діяльності регіональних органів займає поширення інформації. Для ефективної її реалізації пропонується створення інформаційної структури в регіоні, діяльність якої може будуватися наступними шляхами: просування знань за допомогою засобів масової інформації; створення мережі, створення і поширення власного засобу масової інформації.

Для урахування соціально-політичної обстановки в регіоні пропонується створення системи соціально-політичного моніторингу, у процесі якого необхідно відслідковувати наступні моменти: економічна ситуація, її динаміка і причини, що обумовлюють цю динаміку; політичні сили і їхня взаємодія; характеристика засобів масової інформації - політична орієнтація, залежність від політичної сили, економічного угрупування, ступінь впливу на жителів регіону; політична й економічна ситуація через призму засобів масової інформації, друкованих і електронних; формальні і неформальні лідери різних напрямків і сфер, включаючи тіньову економіку і кримінальні клани; ступінь впливу великих об'єктів, що хазяюють, на соціально-політичну ситуацію в регіоні або на окремих територіях; перелік найгостріших проблем регіону - економічних, соціальних, екологічних; суспільні симпатії й антипатії, як групові, так і особистісні, їхні причини і можливість нейтралізації або використання в інтересах влади; слухи.

На підставі запропонованої вище системи соціально-політичного моніторингу на обласному рівні доцільно створення регіонального ситуаційного центру, де постійно розроблялися б рекомендації керівництву регіону щодо управління соціально-політичною обстановкою, у тому числі й у територіальному розрізі.

Дослідження можливостей комп'ютеризації процесів прийняття рішень дозволило виявити такі особливості управління в умовах функціонування регіонального ситуаційного центру:

забезпечення комплексного аналізу інформації, що включає дані виробничого, соціально-економічного, політичного й іншого характеру, що відбивають положення в регіоні;

широке використання для прийняття рішень даних у вигляді текстів, графіків, образів, аудіо- і відеоінформації, що надходять як безпосередньо з місць подій, так і з аналітичних, експертних, прогнозних, економічних, інформаційних організацій, а також центральних і інших регіональних органів управління;

постійний соціально-політичний і економічний моніторинг (збір визначеної групи параметрів, що характеризують систему, якою керують, починаючи з міст і районів).

Організаційні і технологічні особливості процесу рішення проблем в умовах ситуаційного центру найповніше розкриваються в моделях (схемах), що поєднують організаційні і технологічні аспекти рішення проблеми. Однієї з задач, розв'язуваної відповідно до спеціально побудованих організаційно-технологічних схем, є задача вибору напрямків розвитку виробничої сфери регіону. На рис. 2 наведена схема вибору перспективних напрямків розвитку виробничої сфери регіону і його інформаційне забезпечення. Передбачається широке застосування можливостей ситуаційного центру в організації інформаційного забезпечення процесу розв'язання приведеної задачі.

Таким чином, у процесі вибору основних цілей і напрямків розвитку виробничої сфери в регіоні на тривалу перспективу формується деяка ієрархічна структура як проблем галузей народного господарства, так і міжгалузевих проблем, рішення яких, у свою чергу, є провідним фактором у розробці концепції подальшого нарощування й ефективного використання виробничих ресурсів регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертації дані узагальнення і нове рішення наукової задачі удосконалення інформаційного забезпечення регіонального управління в ринкових умовах на базі реалізації обґрунтованого комплексу пропозицій організаційно-методичного характеру, суттєвою частиною яких є розробка інформаційно-аналітичних систем, що охоплюють основні елементи структур управління в регіоні.

Основні висновки і результати, отримані на основі проведених досліджень, полягають у наступному:

1. На підставі аналізу й узагальнення практичного досвіду регіонального управління виявлені основні недоліки і визначені напрямки подальшого удосконалення. Зокрема, правове поле, в якому діють органи регіонального

управління, має внутрішні протиріччя, відсутні чи недостатньо ефективні механізми урахування і впливу на соціально-політичну обстановку в регіоні.

2. Виходячи з виявлених недоліків, розроблена концепція організаційно-методичного удосконалення процесів регіонального управління на основі розробки інформаційно-аналітичних систем, що охоплюють основні елементи структур управління в регіоні.

3. Вивчено методи побудови інформаційно-аналітичних систем, на основі яких обґрунтована система баз даних для всіх рівнів управління виробничою сферою в регіоні, сукупність автоматизованих робочих місць керівників і фахівців.

4. У результаті інформаційного аналізу задач, розв'язуваних органами регіонального управління, виділені напрямки їхнього інформаційного забезпечення.

5. Встановлено, що фактором, який обумовив зниження конкурентоздатності продукції, з'явився розпад регіональної ланки системи науково-технічної інформації, ланки, що забезпечує зв'язок між виробниками науково-технічної інформації і її споживачами. Для відновлення порушених зв'язків пропонується створення регіональних інформаційних структур із правами юридичної особи, функцією яких з'явилися б збір, нагромадження, збереження і поширення на машинних носіях описів винаходів, інформації про готові до впровадження розробки і розробки, що ведуться в поточний час, про потребу в НДР і ДКР по напрямках, що представляють інтерес для регіону.

6. З огляду на недостатність існуючої законодавчої бази, що стосуються містостворюючих підприємств, сформульовані доповнення до Закону про підприємства в Україні, що стосуються критерію віднесення підприємства до містостворюючих і гарантій у випадку його реорганізації.

7. Досліджено і сформульовано основні принципи формування інформаційно-аналітичних систем стосовно до специфіки регіонального управління.

8. Запропоновано, що інформаційною основою регіональної інформаційно-аналітичної системи повинна бути розподілена база даних “Паспорт регіону”, що містить максимально повну інформацію про ресурси регіону і про всі аспекти його функціонування і розвитку. Визначено порядок розробки цієї бази даних, напрямки, по яких повинна міститися у ній інформація, запропонований метод оптимізації її структури.

9. Для урахування соціально-політичної обстановки в регіоні, інформування органів регіонального управління про її стан обгрунтовується необхідність і пропонується створення системи соціально-політичного моніторингу.

10. З огляду на ту роль, що у діяльності регіональних органів займає поширення інформації, пропонується для її ефективної реалізації створення відповідної інформаційної структури.

11. Розроблено конкретні управлінські процедури прийняття складних рішень щодо управління регіоном на основі сучасних інформаційних технологій.

12. Проведено апробацію розроблених методичних підходів, висновків і інформаційного інструментарію при рішенні практичних задач управління регіоном, а також впровадження елементів розроблених інформаційно-аналітичних систем на різних рівнях управління регіоном.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С., Дорофиенко В.В. Новые информационные технологии в менеджменте: Учебн. пособие для вузов. - Харьков: Основа, 1997. - 107 с.

Особистий внесок здобувача: розділи, що стосуються порядку розробки АСУ, АРМ, інформаційного забезпечення регіональних органів управління.

2. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С., Дорофиенко В.В. Информационные системы и технологии в менеджменте: Учебн. пособие для вузов. - Харьков: Основа, 1999. - 187 с.

3. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С., Федоровский Н.Е. Методические аспекты разработки электронной библиотеки // Информатизация и новые технологии. - 1996. - № 3. - С. 18-20.

Особистий внесок здобувача: визначення регламенту роботи в умовах функціонування електронних бібліотек.

4. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С., Амитан В.Н. Промышленная политика: информационный аспект // Социально-экономические аспекты региональной промышленной политики. - Донецк: изд. ИЭП НАН Украины, 1997. - С. 83-86.

Особистий внесок здобувача: обґрунтування ролі науково-технічної інформації.

5. Древицкая И. Ю., Клейнер Я.С., Левитан С.З. Некоторые аспекты информационной деятельности в инвестиционной сфере // Инвестиции: ресурсы, механизмы, стимулирование. - Донецк: изд. ИЭП НАН Украины, 1997. - С. 162-169.

6. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С. Оптимизация распределенной структуры баз данных научно-технической информации // Менеджер. - 1998. - №2. - С. 86-90.

Особистий внесок здобувача: постановка задачі і визначення вихідних даних.

7. Древицкая И.Ю., Зайцева И.А. О формировании паспорта региона // Менеджер. - 2000. - №5(12). - С. 28-31.

Особистий внесок здобувача: обґрунтування необхідності підходу на основі “паспорта регіону” до інформаційного забезпечення регіонального управління.

8. Древицкая И.Ю. Региональная система научно-технической информации в современных условиях // Сб. науч. тр. “Социальный менеджмент и управление информационными ресурсами”: серия “Государственное управление”, т. I, вып. 2. - Донецк: ДонГАУ, 2000. - С. 179-184.

9. Древицкая И.Ю. Основные принципы формирования системы научно-технической и экономической информации в регионе // Сб. науч. тр. “Социальный менеджмент и управление информационными ресурсами”: серия “Государственное управление”, т. II, вып. 4. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С. 220-227.

10. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С. Реструктуризация промышленности: интеллектуальный аспект // Сб. науч. тр. “Социальный менеджмент и управление информационными ресурсами”: серия “Государственное управление”, т. II, вып. 5. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С. 63-65.

Особистий внесок здобувача: обґрунтування ролі інформаційних структур НТІ.

11. Древицкая И.Ю. Методические основы обеспечения устойчивого развития моноотраслевых городов // Сб. науч. тр. “Социальный менеджмент и управление информационными ресурсами”: серия “Государственное управление”, т. IIІ, вып. 8. - Донецк: ДонГАУ, 2002. - С. 73-79.

12. Древицкая И.Ю., Наконечный В.Л. Организационно-методические рекомендации по управлению производственной сферой региона с использованием современных информационных технологий // Информационный листок № 35-96. - Донецк: изд. ДЦНТЭИ, 1996. - 3 с.

Особистий внесок здобувача: визначення структури інформаційної системи.

13. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С. Об одном подходе к созданию электронных библиотек // Тез. докладов международной конференции “Информационные ресурсы: создание, интеграция, использование”. - Киев: изд. УкрИНТЭИ, 1996. - ч. 1, С. 114 - 116.

Особистий внесок здобувача: визначення регламенту роботи в умовах функціонування електронних бібліотек.

14. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С., Федоровский Н.Е. О концепции создания национальных баз данных научно-технической информации. / Тез. докладов международной конференции "Информационные ресурсы: создание, интеграция, использование". - Киев: УкрИНТЭИ, 1996. - ч.1, С. 164 - 168. .

Особистий внесок здобувача: визначення механізму актуалізації в системі національних баз даних науково-технічної інформації.

15. Древицкая И.Ю., Клейнер Я.С. О типовой системе научно-технической информации предприятия // Тез. докладов международной конференции “Создание, интеграция, использование информационных ресурсов инновационного развития”, - Киев: изд. УкрИНТЭИ, 1997. - ч. с.115 - 117.

Особистий внесок здобувача: визначення структури типовій системі науково-технічної інформації підприємства.

16. Древицкая И.Ю Информационный аспект в управлении системами жизнеобеспечения на региональном уровне // Материалы региональной научно-практической конференции “Город и предприятие: опыт и перспективы развития”. - Донецк: Совет Донецкой областной организации партии “Демократический союз”, 2001. - С. 124-126.

Особистий внесок здобувача: обгрунтування значущості розробки регіонального аспекту механізму плати за забруднення довкілля.

управління регіональний забезпечення

АНОТАЦІЯ

Древицька І.Ю. Інформаційне забезпечення органів регіонального управління в сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - Регіональне управління. - Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2002.

Дисертація присвячена розробці організаційно-методичного забезпечення процесів регіонального управління в ринкових умовах на основі створення інформаційно-аналітичних систем, що охоплюють основні рівні управління в регіоні. У роботі проведено: узагальнення теоретичних основ і виявлені особливості і недоліки регіонального управління в сучасних умовах; аналіз процесів підготовки і прийняття рішень з питань функціонування і розвитку регіону і розробка конкретних управлінських процедур прийняття складних рішень з управління регіоном на основі сучасних інформаційних технологій; розробка й обгрунтування пропозицій щодо створення систем інформаційного забезпечення органів регіонального управління шляхом удосконалення на основі використання сучасних засобів обчислювальної техніки і зв'язку; апробація та впровадження розроблених методичних підходів, висновків і інформаційного інструментарію на різноманітних рівнях управління виробничою сферою в регіоні.

Практична цінність роботи полягає в тому, що застосування запропонованих розробок відчиняє шляхи створення регіональних систем управління, адекватних сучасним вимогам.

Ключові слова: інформація, система, інформаційне забезпечення, регіональне управління, соціально-економічний і соціально-політичний моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Древицкая И.Ю. Информационное обеспечения органов регионального управления в современных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.04 - Региональное управление. - Донецкая государственная академия управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2002.

Диссертация посвящена разработке организационно-методического обеспечения процессов регионального управления в рыночных условиях на основе создания информационно-аналитических систем, которые охватывают основные уровни управления в регионе. В работе проведены: обобщение теоретических основ и выявление особенностей и недостатков регионального управления в современных условиях; анализ процессов подготовки и принятия решений по вопросам функционирования и развития региона и разработка конкретных управленческих процедур принятия сложных решений в управлении регионом на основе современных информационных технологий; разработка и обоснование предложений по созданию систем информационного обеспечения органов регионального управления на основе использования современных средств вычислительной техники и связи; апробация и внедрение разработанных методических подходов, выводов и информационного инструментария на разнообразных уровнях управления производственной сферой в регионе.

Практическая ценность работы заключается в том, что применение предлагаемых разработок открывает пути создания региональных систем управления, адекватных современным требованиям,

Ключевые слова: информация, система, информационное обеспечение, региональное управление, социально-экономический и социально-политический мониторинг.

SUMMARY

Drevitskaya I. Y. Information maintenance of bodies of regional management in modern conditions. - Manuscript.

The thesis for a candidate's degree on state management by speciality 25.00.04 - regional management. - Donetsk state academy of management of Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2002.

The thesis is devoted to development of organization-methodical maintenance of processes of regional management in market conditions on the basis of creation of informational-analytical systems covering the basic levels of management in region.

In work are carried out:

Generalization of theoretical bases features and lacks of regional management in modern conditions also are revealed;

Disclosing essence and contents of the information and information maintenance in management of region;

The formulation of essence both contents of working mechanisms and methods of information maintenance of bodies of regional management and to develop of the offers on their perfection;

Generalization of existing experience of creation of regional administrative information systems and analysis of methods of their organization;

The analysis of processes of preparation and acceptance of the decisions on functioning both development of region and development of concrete administrative procedures of acceptance of the difficult decisions till management of region on the basis of modern information technologies;

Development and substantiation of the offers on creation of systems of information maintenance of bodies of regional management by perfection on the basis of use of modern means of computer facilities and communication;

Approbation of the developed methodical approaches, conclusions and information toolkit at the decision of practical tasks of management of region;

Introduction of the developed elements of informational-analytical systems at various levels of management of industrial sphere in region.

The basic scientific result of dissertation consists in a substantiation of the concept of organization-methodical perfection of information maintenance of regional management in market conditions on the basis of development of informational-analytical systems covering basic elements of structures of management in region.

The practical value of work consists that the application of offered development opens ways of creation of regional control systems adequate to the modern requirements, that in turn conducts to qualitative perfection of all system of preparation and acceptance of the decisions, is especial in conditions of Donetsk region.

Keywords: the information, system, information maintenance, regional management, social - economic and social - political monitoring.

Размещено на Allbest.ru