Правові засади оподаткування фізичних осіб-підприємців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 336.2.024..34

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Правові засади оподаткування фізичних осіб - підприємців

Спеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право

Свєчнікова Олена Георгіївна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі конституційного та адміністративного

права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: завідувач кафедри конституційного

та адміністративного права Київського Національного

університету ім. Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук,

доцент Шукліна Наталія Георгіївна.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, завідуючий

кафедрою фінансового права Харківської Національної

Юридичної Академії ім. Ярослава Мудрого

Микола Петрович Кучерявенко

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного,

адміністративного та фінансового права Чернівецького

Національного університету ім. Ю.Федьковича

Щербанюк Оксана Володимирівна

Провідна установа: Інститут держави і права

імені В.М. Корецького НАН України

Захист відбудеться “10” січня 2002р. о 14 годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради К 26.001.04 по захисту дисертацій

на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук при

Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01017, м. Київ, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розісланий “05” грудня 2001р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

Кандидат юридичних наук .Г. Грищенко

Актуальність теми. Податкова політика держави в умовах ринкової економіки є найважливішим елементом стабільності та розвитку народного господарства.

В такій ситуації закономірним є звернення вчених - правознавців і практичних працівників до проблем оподаткування. Податкові правовідносини, що розвиваються, потребують високоякісного правового регулювання. Регулювання податкових відносин може мати позитивні наслідки, якщо в їх основі буде лежати правотворча діяльність держави в галузі оподаткування. Нажаль, сучасна економічна та податкова політика України має напрямок так званої “гігантоманії”, яка спричиняє негативні наслідки на розвиток економіки країни. Концентруючи увагу на великих компаніях та надаючи їм значну кількість пільг в податковій сфері (лише з ПДВ такі компанії мають понад 86), уряд не лише скорочує можливі надходження до державного бюджету, а й знижує рівень податкової дисципліни таких компаній. Тому автор вважає, що більш доцільним було б звернути увагу на суб'єктів малого підприємництва, які швидше реагують на зміни в інфраструктурі ринку і потреби населення та ефективніше забезпечують їх. Крім того, вже існують такі приклади, коли сприяння малого бізнесу підвищило рівень економічного розвитку країни. Враховуючи вищевикладене, на нашу думку, в умовах формування ринкової економіки більш доцільним було б підкреслити особливу роль приватних підприємців у встановленні та розвитку економіки і проведення урядом такої політики, яка б сприяла стимулюванню малого бізнесу в Україні. Це зумовлено тим, що саме така форма підприємництва пов'язана з виробництвом товарів народного споживання та наданням послуг населенню, що є особливо важливим в умовах гострої нестачі матеріальних і фінансових ресурсів та необхідності насичення ринку різноманітними товарами й послугами, без застосування державних засобів, без надання бюджетних асигнувань на будівництво нових об'єктів, закупівлю нового обладнання і технологій. Розвиток індивідуального підприємництва, на наш погляд, є не лише шляхом до зростання добробуту осіб, що їм займаються, споживачів цих товарів та послуг, але крім того, і реальний шлях укріплення доходної бази державного та місцевого бюджетів через продуману систему державного кредитування та оптимальну систему оподаткування.

Сучасні норми податкового законодавства “страждають” нечіткістю, нестабільністю і навіть суперечливістю. Це відбивається на розумінні громадянами податкового законодавства, на виконанні ними своїх конституційних обов'язків, на відповідальності, що застосовується за порушення податкового законодавства, і на поповненні доходної частини бюджету. Сьогодні очевидною є потреба звернення до теоретичних основ податків, доцільного використання зарубіжної практики оподаткування та її застосування до специфічних українських правових та соціально-економічних умов.

Все це обумовлює необхідність нових наукових досліджень, що торкаються різних сторін та проявів такого поняття як підприємництво.

У зв'язку з цим особливої актуальності набувають дослідження, що направлені на уточнення теоретичних основ та розробку практичних рекомендацій по вдосконаленню механізму оподаткування доходів фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

При проведенні дослідження автор опиралася, перш за все, на праці українських та російських вчених в галузі фінансового права: А.М.Абашина, Є.О.Алісова, Є.С.Белінського, К.С.Бельского, А.В.Бризгаліна, Л.К.Воронової, О.М.Горбунової, Т.С.Єрмакової, Р.Ф.Захарової, М.В.Карасьової, А.М.Козиріна, М.П.Кучерявенка, Н.А.Куфакової, П.С.Пацурківського, С.Г.Пепеляєва, Г.В.Петрова, М.І.Піскотіна, Н.Ю. Пришви, Ю.А.Ровинського, Ю.М.Старілова, Н.І Хімічевої, С.Д.Ципкіна, Щербанюк О.В.

Особлива увага приділялась працям вчених в галузі загальної теорії держави та права: С.С. Алексєєва, А.Б. Венгерова, М.В. Вітрука, Ю.І Гревцова, А.П.Дудіна, Г.С.Котляревського, О.Е.Лейста, А.В.Міцкевича, І.С.Самощенка, Ю.Г.Ткаченка, Р.О.Халфіної та інших.

Крім того, автор спиралася на висновки спеціалістів у галузі цивільного та адміністративного права: М.М.Агаркова, Д.М.Бахраха, С.М.Братуся, О.С.Йоффе, Н.І.Матузова, А.К.Михайловича, В.С.Яковлєва, Ц.А.Ямпольської, а також господарського права: Мамутова В.К., Пронської Г.В., Щербини В.С.

Спеціальне значення надавалось роботам дореволюційних вчених у галузі фінансової науки та фінансового права. Серед них: Д. Львов, І.Х. Озеров, П. Тарасов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з планами науково-дослідницьких робіт, тематичними планами кафедри конституційного та адміністративного права й комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(номер державної реєстрації 01964015204). Воно також знаходиться в межах наукових досліджень у сфері адміністративної та податкової реформи та реформ в галузі фінансових відносин (наприклад, формування і затвердження Бюджетного кодексу).

Об'єктом дослідження є відносини, пов'язані з оподаткуванням доходів від підприємницької діяльності фізичних осіб в Україні.

Предметом дослідження є норми Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які виступають як засоби правового регулювання оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб в Україні.

Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження автор ставить комплексний аналіз правового регулювання оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності без створення юридичної особи, в період створення правової держави, формування ринкових відносин.

Для досягнення цієї мети автором були поставлені наступні завдання: 1)дослідити податкові правовідносини, як вид фінансових, розкрити їх поняття та склад; визначити суб'єктів та об'єкти податкових правовідносин, зокрема щодо підприємницької діяльності фізичних осіб; 2)розкрити сутність та надати визначення поняття “податки”, оскільки в правовій літературі немає єдиної думки щодо їх відмінності від зборів, обов'язкових платежів та мита; 3)дослідити сутність та склад підприємницької діяльності; 4)показати особливе місце прибуткового податку в податковій системі України; 5)обґрунтувати об'єктивну необхідність оподаткування підприємницької діяльності з урахуванням специфіки української економіки; 6)проаналізувати міри відповідальності громадян за податкові правопорушення; дати визначення таким поняттям як “відповідальність” та “санкція”; 7)внести пропозиції щодо удосконалення питань правового регулювання відносин у галузі оподаткування доходів фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю.

Методологія дослідження. Методологічні та теоретичні методи дослідження визначили сучасні методи пізнання. Серед них: еволюційно-історичний, діалектико-матеріалістичний, системний, нормативно-логічний, метод порівняльного дослідження, від абстрактного до конкретного, від загального до часткового, метод звернення до інших наук.

Джерелами написання даної роботи є податкове законодавство України, проект податкового кодексу України.

Теоретичною основою є класичні труди з фінансів, податків вітчизняних та зарубіжних авторів, а також дослідження сучасних вчених, що викладені в монографічних та періодичних виданнях, законодавчих та нормативно-правових актах.

Еволюційно-історичний метод застосовувався як необхідна передумова для пошуку нових шляхів вдосконалення системи правового регулювання оподаткування доходів громадян. Системним методом виявлявся взаємозв'язок фінансово-правового регулювання відносин з приводу оподаткування доходу з підприємницької діяльності фізичних осіб та відповідальності за податкові правопорушення.

Шляхом логічного методу аналізувались суспільні відносини, що регулюються нормами інститутів фінансового права, та велика кількість правових норм, що регулюють податкові відносини.

Метод порівняльного дослідження використовувався з метою врахування досвіду регулювання правовідносин щодо оподаткування доходів від підприємницької діяльності фізичних осіб без створення юридичної особи в інших країнах.

Інформаційною базою стали дані державної податкової адміністрації, періодичної печаті.

Крім того, приймались до уваги сучасні концепції теорії держави та права, фінансового, конституційного, адміністративного, цивільного права.

Ступінь розробленості проблеми. Недостатня теоретична та практична розробка проблеми формування системи оподаткування доходу фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та перспективи її розвитку в умовах переходу до ринкової економіки, визначає актуальність обраної теми дослідження.

Вивчення літератури показує, що до цього часу проблеми оподаткування доходів від підприємницької діяльності фізичних осіб не отримали спеціального дослідження не лише в монографічних роботах, але й у статтях представників фінансово-правової та економічної науки.

Загальні питання теорії податкового права, в тому числі податкових правовідносин, статусу громадянина як платника податку, поняття податків розглядалося в фінансово-правовій літературі такими вченими як: Д.А.Бекерська, О.М.Горбунова, Г.Є.Гуревич, М.П.Кучерявенко, Н.Ю.Пришва, Н.І. Хімічева, О.В. Щербанюк.

Проблемі положення суб'єктів ( в особі громадян) фінансово-правових відносин приділяли увагу російські дослідники С.Г. Пепеляєв та Карасьова М.В.

Однак сучасний етап розвитку України вимагає переосмислення більшості теоретичних положень податкового права та законодавства в аспекті побудови ринкової економіки, і робить актуальним дослідження проблем правового регулювання оподаткування доходів від підприємницької діяльності в окремій роботі, оскільки спеціально цю тему ніхто не розглядав.

Наукова новизна дисертації визначається поставленою метою та завданнями. Наукова новизна отриманих результатів автором полягає в наступних положеннях:

виявлені характерні ознаки податків з доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю на сучасному етапі розвитку суспільства;

розкрито поняття та сутність податкових правовідносин фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю;

проаналізовано розвиток податкового законодавства щодо виявлення його негативного впливу на підприємницьку діяльність в країні і зміни його характеру в ринкових умовах, запропоновані заходи стимулювання підприємництва шляхом застосування оптимальної системи оподаткування доходів;

досліджена економічна та юридична сутність поняття “дохід”, визначено місце кожного виду доходу фізичної особи ( валовий, сукупний, сукупний оподатковуваний, чистий, тощо) як у механізмі формування оподатковуваної бази, так і начисленні та сплаті податків;

вперше зроблена спроба класифікувати доходи громадян - підприємців, як об'єкти податкових правовідносин, внесені пропозиції про вдосконалення обліку та контролю за їх отриманням з боку податкових органів;

сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення прав та обов'язків громадян - підприємців - платників податків;

внесені пропозиції по вирішенню питань правового статусу неповнолітніх у податкових правовідносинах;

зроблені висновки про міри відповідальності громадян за податкові правопорушення;

запропоновані різні критерії класифікації пільг, зроблена формалізація деяких з них з метою зручності та універсалізації методології обчислення;

виявлені основні недоліки податкової системи, які на думку автора негативно впливають на підприємницьку діяльність: суперечливість нормативної бази, нестабільність та завищення ставок оподаткування, відсутність правового захисту підприємців, фіскальна направленість оподаткування, що перешкоджає інвестиційній та інноваційній діяльності, широкі можливості для ухилення від сплати податку.

Практичне та теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені автором пропозиції та рекомендації можуть бути використані в учбовому процесі при читанні курсів “Фінансове право”, при проведенні практичних занятті зі спецкурсу “Податкове право”, а також при подальших дослідженнях податкового права.

Практичне значення дослідження визначається його орієнтацією на вирішення актуальних проблем оподаткування фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, реальною можливістю використання ряду визначених дисертантом пропозицій та рекомендацій в процесі удосконалення податкової системи.

Сформульовані в дисертації пропозиції і висновки можуть бути використані:

в науково-дослідницькій сфері - при теоретичних розробках проблеми регулювання оподаткування доходів від підприємницької діяльності фізичних осіб в Україні;

у нормотворчій роботі - як теоретичний матеріал для вдосконалення системи законодавчих, нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємців в Україні;

у виховній роботі - для правовиховної роботи працівників податкових органів України, підприємців щодо підвищення рівня правової культури та правосвідомості.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, теоретичні положення та висновки, практичні рекомендації дисертації викладені в опублікованих автором роботах.

Результати дисертаційного дослідження обговорювались та позитивно оцінені на засіданнях кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Результати дослідження використовувались автором при проведенні автором практичних занять із навчального курсу з фінансового права та у виступах на наукових конференціях “Правові проблеми сучасності” у квітні 2000 і у грудні 2000 року на республіканській конференції “Нормативно-правове забезпечення податкової політики та “Проблеми держави права очима молодих дослідників” 6 квітня 2001 р.”.

Зміст дисертації

податковий підприємницький прибутковий правопорушення

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається основне завдання та мета роботи, розкриваються методи дослідження, характеризується наукова новизна роботи, формулюються положення, які виносяться на захист, визначається теоретична та практична значимість роботи.

В першому розділі "Податкові правовідносини як вид фінансових правовідносин" досліджуються податкові правовідносини шляхом аналізу фінансових відносин, юридичного складу податкових правовідносин, суб'єктивних прав та обов'язків їх суб'єктів.

Суспільні відносини, що виникають в процесі встановлення та справляння податків, мита, зборів та інших обов'язкових платежів, які об'єднані в податковій системі України та регулюються нормами податкового права, називаються податковими правовідносинами. Податкові правовідносини перш за все, грошові відносини. Але їм властивий владний елемент. Він полягає в тому, що вони виникають у відповідності з волею держави, що знаходить свій вираз у нормах права. Як і в усіх видах фінансових правовідносин, держава тут виступає однією із сторін в особі державних органів, що наділені владними повноваженнями. Але в податкових правовідносинах, крім участі органів державної влади і місцевого самоврядування в процесі встановлення податків, особливо необхідно відмітити обов'язкову участь у цих відносинах податкових органів, спеціальною метою яких є забезпечення надходження податкових платежів до бюджету. Це свого роду специфічна ознака податкових правовідносин як виду фінансових.

Для виникнення податкових правовідносин (як і для всіх видів фінансових) видання закону недостатньо, оскільки він встановлює лише типові ознаки виникнення податкових правовідносин. Так, податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб'єкту - наявність самостійного джерела доходів. Для того щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб'єктом податкових правовідносин, необхідний певний юридичний факт, а саме індивідуальний фінансовий акт - декларація про доходи, які одержав платник податку.

Автор підтримує думку Хімічевої Н.І , що основним змістом податкових правовідносин є обов'язок платників податку внести в бюджет або цільовий державний (місцевий) фонд грошову суму у відповідності з установленими ставками та передбаченими строками, та обов'язок компетентних органів забезпечити сплату податків. В цих правовідносинах одна сторона - платник податку - знаходиться у владному підпорядкуванні другої сторони - державного податкового органу, що діє від імені держави і забезпечує надходження податкових платежів.

Як і всі фінансові правовідносини, податкові носять державно-владно-майновий характер, але їм притаманні свої особливості: 1) вони виникають в процесі податкової діяльності держави, тобто діяльності по справлянню податків; 2) вони включають дві групи правовідносин - так звані загальні (загальнорегулятивні) та конкретні.

Дисертант вважає, що особливості податкових правовідносин характеризуються їх специфікою, яка проявляється в:

цільовій системності - система податкових правовідносин підпорядкована встановленню податків та зборів;

формальній визначеності - податкові правовідносини являють чітко визначені зв'язки, які встановлюються між суб'єктами податкових правовідносин;

забезпеченні державним примусом.

Автор доводить, що оскільки податкові правовідносини є різновидом фінансових правовідносин, то їм притаманні всі основні характеристики останніх, а саме владно-державний та майновий характер. Разом з тим, вони володіють всіма ознаками категорії “правовідносини”, тому можна надати наступне їх визначення: податкові правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають в фінансовій діяльності держави, з приводу встановлення та справляння податків, мита, зборів та інших обов'язкових платежів.

Найважливішим елементом характеристики правовідносин, що виникають при справлянні прибуткового податку з доходів громадян від підприємницької діяльності, виступає їх правове обґрунтування. Ці податки встановлюються виключно державою і базуються на актах вищої юридичної сили - законах.

Разом з тим, правовідносинам у галузі справляння податків від підприємницької діяльності громадян притаманна така риса як їх індивідуальна безвідплатність. Автор підкреслює, що податкові правовідносини з громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю, в кожному конкретному випадку не є еквівалентними, бо у зв'язку зі сплатою податку якимось окремим платником між ним та державою не виникають ніякі конкретні зобов'язання, які передбачали б отримання певного еквіваленту.

Особлива увага в роботі приділяється такому питанню як, розмежування поняття суб'єкт податкового права та суб'єкт податкових правовідносин. Автор підтримує точку зору Р.Й. Халфіної та Н.І. Хімічевої, що, поняття “суб'єкт права” та “суб'єкт правовідносин” при всій їх близькості є різними поняттями. Суб'єкт правовідносин інтегрує в собі у “знятому” вигляді не лише властивості правосуб'єктності , а й ті, які він отримує в конкретних податкових правовідносинах.

У фінансово-правовій літературі науковці виділяють суб'єктів податкового права, яких можна підрозділити на три основні групи:1) суспільно-територіальні утворення; 2) колективні суб'єкти; 3) індивідуальні суб'єкти.

Автор підтримує позицію, про неповне відображення специфіки кола суб'єктів податкового права у вищевказаній класифікації і розподіляє суб'єктів на чотири види, а саме: 1) фізичних осіб; 2)організації; 3)державні (муніципальні) органи; 4)суспільно-територіальні утворення.

Автор пропонує наступну класифікацію суб'єктів правовідносин, що досліджуються в роботі: повнолітні громадяни, які не мають основного місця роботи; повнолітні громадяни, які мають основне місце роботи; інваліди, пенсіонери; студенти та громадяни, що навчаються.

З особистого досвіду автор вважає, що така класифікація громадян-платників податку може бути дуже зручною для складання статистичних звітів, які надалі можна буде використовувати з метою проведення фінансово-економічних та податково-правових аналізів індивідуальної підприємницької діяльності та вибору напрямів її подальшого розвитку.

Для того, щоб бути суб'єктом податкового права необхідно мати податкову правосуб'єктність. Питання про правосуб'єктність суб'єктів фінансового, а особливо податкового права, стоїть дуже гостро. Це обумовлено бурхливим розвитком фінансового права та податкового, як його інституту. Тому в роботі підкреслюється необхідність розробки такої правової категорії як “правосуб'єктність”.

Автор зазначає, що питання про податкову правосуб'єктність фізичних осіб в наш час заслуговує на особливу увагу. Податкова правоздатність фізичної особи характеризується, перш за все через її юридичні обов'язки. Це закономірно і пояснюється особливостями фінансово-правового регулювання. Держава встановлює фінансово-правові норми і зацікавлена в їх чіткому виконані всіма суб'єктами, яким вони адресовані. Не випадково конституційна характеристика податкової правоздатності фізичної особи надана в ст.67 Конституції України в наступній редакції: “кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом”. В зв'язку з цим, автор вважає, що в проекті Податкового кодексу України права та обов'язки платників податку структурно не вірно викладені, а саме, права платників визначаються першими, а обов'язки - другими.

Податкова правоздатність фізичної особи здійснюється за допомогою дієздатності. Проаналізувавши всі аспекти, пов'язані з дієздатністю фізичних осіб в податковому праві та в інших галузях права (цивільне, кримінальне, цивільно-процесуальне), дисертант прийшов до висновку, що вік, з якого повинна наставати повна податкова дієздатність слід встановити на рівні 14 років.

В другому розділі роботи “Оподаткування доходу від підприємницької діяльності фізичних осіб” розглядаються податкові правовідносини, що виникають в наслідок підприємницької діяльності фізичних осіб без створення юридичної особи.

Підприємницьку діяльність, яка розглядається в даній роботі, дисертант визначає як такий вид суспільно-корисної, систематичної, платної, самостійної підприємницької діяльності, що дозволена законодавством та підлягає державній реєстрації, яка здійснюється без створення юридичної особи, виражається у виробництві та реалізації товарів та послуг від свого імені та на свій ризик дієздатними громадянами, з метою задоволення суспільних інтересів та отримання особистого доходу.

Прибутковий податок з фізичних осіб - це найбільш значний за сумами надходження та колом платників із числа прямих податків з населення. Охоплюючи різні джерела доходів громадян, він пов'язаний з різними сферами їх діяльності. Податок повинен бути точно визначеним. В законі про кожний податок повинний бути вичерпний набір інформації, який дозволив би конкретно визначити особу, яка зобов'язана сплатити податок, розмір податкового платежу, порядок його виконання, межі вимагання держави у відношенні до майна платника податку. Нечіткість або неповнота закону про податок можуть привести до можливостей ухилення від сплати податку або до зловживання зі сторони податкових органів, що виражається в розширеному тлумаченні закону, тощо.

Виділяють суттєві та факультативні елементи. До суттєвих елементів відносяться ті, без яких податковий обов'язок та його виконання не можуть вважатися визначеними; до них ми відносимо : суб'єкт податку, об'єкт, предмет податку, метод врахування податкової бази, податковий період, одиницю оподаткування, податкову ставку та метод оподаткування, порядок обчислення податку, звітний період, строки, засоби та порядок сплати податку.

Відсутність необов'язкових (факультативних) елементів закону не впливає на ступінь визначеності податкового обов'язку, однак суттєво знижує гарантії належного виконання цього зобов'язання. До факультативних елементів відносяться наступні: порядок утримання та повернення неправильно стягнутих сум податку, відповідальність за податкові правопорушення, а також податкові пільги.

Таке питання як суб'єкт податку та платник податку викликає суперечності в науці податкового права. Доволі часто у виданнях різного часу ставиться знак рівності між суб'єктом податку та платником податку. Автор зазначає, що розмежування таких понять як “платник податку” та “суб'єкт податку” є дуже важливим. Головним критерієм розмежування суб'єкту податку та носія податку є принцип юридичного та фактичного обов'язку сплатити податок. Якщо суб'єкт податку характеризується юридичним обов'язком перерахувати податок до бюджету, то реальні засоби для цього надає платник податку. Так, суб'єкт та носій податку можуть співпадати (це в-основному всі прямі податки) і не співпадати при непрямому оподаткуванні.

При розгляді питання оподаткування доходів від підприємницької діяльності фізичних осіб на особливу увагу заслуговує категорія “дохід”, оскільки він саме й є об'єктом оподаткування. В роботі досліджена економічна та юридична сутність поняття “дохід”, визначено місце кожного виду доходу фізичної особи (валовий, сукупний, сукупний оподатковуваний, чистий, тощо) як в механізмі формування оподатковуваної бази, так і начисленні та сплаті податків.

Не дивлячись на те, що визначення об'єкту оподаткування міститься в назві “прибуткового податку”, частіше за все саме з ним пов'язано багато труднощів.

При розробці проекту Податкового кодексу законодавець врахував ці обставини і приділив питанню “об'єкту” цілу главу. Так, Ст.3006 Гл.23 визначає об'єкт оподаткування резидентів і нерезидентів. Для резидентів об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід за звітний рік, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу у звітному році, визначеного згідно із статтею 3010 цього проекту, на суму витрат платника податку, визначених згідно із статтею 3011.

Одним із обов'язкових елементів закону про податок є ставка податку, яка являє собою величину податку на одиницю оподаткування незалежно від розміру доходу. Розрізняють тверді ставки, тобто в абсолютній сумі на одиницю оподаткування незалежно від розміру доходу; пропорційні, встановлені в однаковому процентному відношенні до об'єкту податку незалежно від його величини; прогресивні - що зростають з залежності від збільшення оподатковуваного доходу; регресивні, при застосування якого податок зростає відносно менше, ніж дохід, тобто, податок складає більшу частину низького доходу громадян та меншу частину високого доходу.

Великий вклад в дослідження питання про взаємозалежність ставки податку та підприємницьку діяльність внесла податкова концепція відомого американського економіста А. Лєффера про стимулюючий вплив зниження рівня податків на підприємницьку діяльність. Концепція реалізована в поетапній податковій реформі 80-х років в США.

Якщо звернутися до ставок оподаткування доходів громадян, що діють зараз за Декретом, та ставок, які передбачені проектом Податкового кодексу, то можна побачити суттєві позитивні зміни, внесені законодавцем. Так, проектом Кодексу передбачено, що не підлягає оподаткуванню, сума доходу на рівні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Замість діючих на сьогодні 5 ставок оподаткування - 10, 15, 20, 30 і 40 відсотків, проектом Кодексу передбачається введення двох ставок - 10% і 20%.

З недавнього часу, фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, мають можливість самостійно обирати спосіб оподаткування одержаних доходів: або застосовувати загальну систему оподаткування або перейти до спрощеної системи (єдиний податок).

Автор аналізує Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727/98 від 03.07.98р. та Указ Президента №746\99 від 28 червня 99р., якими була введена спрощена система оподаткування для суб'єктів малого підприємництва.

Так, згідно з абз.1, п.1 Указу від 28 червня 1999 року фізичні особи - підприємці можуть перейти на спрощену систему оподаткування, якщо у трудових відносинах з ними, включаючи членів їх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб. До юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються інші критерії - це можуть бути організації будь якої організаційно - правової форми та форми власності, в яких за рік середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб.

В п.7 Указу Президента встановлені й певні обмеження при переході на спрощену систему оподаткування, а саме фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і займаються торгівлею лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами, а також підприємці, які займаються спільною діяльністю без створення юридичної особи, не можуть застосовувати вказану систему.

До другого критерію переходу до спрощеної системи оподаткування, є обсяг виручки за рік, який складає для фізичних осіб - 500тис.грн. та 1мнл.грн від реалізації продукції (товарів, послуг) - для юридичних осіб. Сукупний розмір валової виручки застосовується і в тих випадках, коли індивідуальний підприємець або організація зареєстровані в установленому порядку менше ніж за 1 рік до подачі заяви на перехід до спрощеної системи оподаткування.

Автор підкреслює, що з введенням Постанови Кабінету Міністрів України №507, становище приватних підприємців, що перейшли на спрощену систему оподаткування, значно покращилось, оскільки фізичним особам дозволено самостійно вирішувати чи платити їм ПДВ, чи ні. У разі, коли суб'єкт малого підприємництва - фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону України “Про податок на додану вартість”. Як відомо, органи податкової служби цю норму трактували з точністю до навпаки: фізичні особи, які не є платниками ПДВ, не можуть виписувати податкові накладні фізичним особам, що перейшли на спрощену систему.

Слід відмітити, що Указом також передбачені тверді ставки єдиного податку для юридичних осіб - суб'єктів малого підприємництва ( 6% або 10%) та граничні розміри для індивідуальних підприємців ( від 20 до 200грн).

Умови видання свідоцтв, а також відмови від застосування спрощеної системи, згідно з Указом, визначають органи державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкту. Так, свідоцтво видається на квартал - для фізичної особи та на 1 рік - для юридичних осіб, на підставі письмової заяви суб'єктів малого підприємництва, але не пізніше 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу).

У зв'язку з тим, що Указом про введення спрощеної системи оподаткування встановлено новий податок - єдиний податок з сукупного доходу, пільги, що встановлені для підприємств малого бізнесу на прибуток, та фізичних осіб - підприємців - на прибутковий податок, на організації та індивідуальних підприємців, що перейшли на єдиний податок, не поширюються. Однак автор зауважує, що питання про те, чи вважати єдиний податок “новим”, є спірним на даному етапі. Так, у відповідності до Указу, цей податок має своє відмінне від інших податків коло платників (суб'єкт), об'єкт податку, ставки та інші елементи, що характеризують податок, тобто ми вправі вважати його “новим” податком. А якщо цей фіксований податок є новим, то він повинний бути й у переліку загальнодержавних податків та зборів, що міститься в Законі України “Про систему оподаткування”. Але законодавець не вніс відповідних змін до Закону України “Про систему оподаткування”.

Досліджуючи статистичну інформацію, автор наводить в роботі наступні дані: на 1 січня 2000р. ставки єдиного податку встановили 1080 місцевих рад України за 55 видами діяльності. Усього на спрощену систему оподаткування перейшло 66 100 приватних підприємців, якими сплачено у 1999р. 58,6 млн грн. Податку.

Проаналізувавши проект Податкового кодексу, автор зазначає, що встановлюють спеціальні режими оподаткування, виділені в окремий розділ. Спрощеній системі оподаткування присвячується Глава 98, яка має деякі відмінності щодо існуючих положень з єдиного податку. Треба відмітити, що вимоги стосовно фізичних осіб - підприємців, які бажають перейти на спрощену систему, значно погіршаться з введенням Кодексу. Так, змінились критерії переходу на дану систему для фізичних осіб - підприємців. Тепер чисельність осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, скоротилась аж до 5 чоловік (авт.), тобто, відповідно до Указу вдвоє. Таких змін зазнав й інший критерій. Тепер обсяг виручки від продажу товару, робіт, послуг за рік у зазначених суб'єктів не повинен перевищувати 200000 гривень. Автор приходить до висновку, що спрощена система за Кодексом є менш привабливою для фізичних осіб, і відмічає зовсім протилежну ситуацію відносно юридичних осіб - критерії переходу до спрощеної системи залишились для них такими самими. А якщо й мають місце зміни, то вони носять скоріше позитивний характер. Так, ставка єдиного податку складатиме 5% для юридичних осіб від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування ПДВ та акцизного збору.

До негативних сторін Кодексу автор відносить й те, що всі платники єдиного податку будуть змушені сплачувати ПДВ, тобто право вибору, яке мають зараз суб'єкти малого підприємництва, при застосуванні положень Кодексу вони втратять.

Виходячи з проекту Податкового кодексу механізм обчислення ставок єдиного податку для фізичних осіб - підприємців є дещо відмінним від існуючої системи, однак у кількісному відношенні вони залишаються без змін.

Автором також проаналізовані Наказ ДПАУ №599 та 555, де визначається форма, умови, строки, та порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку Так, строк дії Свідоцтва для юридичних осіб складає - 1рік, а для фізичних осіб - 1 квартал. Протягом календарного року Свідоцтво може подовжуватись щокварталу за відсутності податкової заборгованості (за єдиним податком) та за умови сплати єдиного податку у визначений термін. Слід також відмітити, якщо платник єдиного податку здійснює декілька видів підприємницької діяльності, то йому видається одне Свідоцтво.

В останньому підрозділі дисертації надається порівняльний аналіз спрощеної системи України та РФ, при цьому робиться висновок, що українська спрощена система оподаткування, обліку та звітності є більш привабливою для підприємців - фізичних осіб.

В третьому розділі “Відповідальність за правопорушення в податковій сфері” розглядаються види податкових правопорушень, відповідальності та санкцій, інститут примусу, умови звільнення від відповідальності.

Пряма залежність державного бюджету від податкових надходжень перетворила такого роду відповідальність на одну із головних складових системи податкових правовідносин, що потребує глибокої регламентації.

Виходячи із дослідженого, автор визначає податкове правопорушення як протиправний, винний вчинок (дія або бездіяльність ) особи, який виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов'язань, за що встановлена юридична відповідальність.

Серед суб'єктів податкових правопорушень можна виділити наступні групи:

платники податку ( юридичні та фізичні особи); 2)особи, що займаються збором податків (юридичні особи та громадяни--підприємці); 3)кредитні організації, що відповідають за перерахунок податків та обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди.

За проектом Податкового Кодексу України суб'єктами податкових правопорушень є платники податків, органи, що здійснюють податковий контроль, податкові агенти, особи, уповноважені платником податку, фінансові та інші державні органи.

В роботі автор підкреслює, що на відміну від злочину та адміністративного проступку, суб'єктами податкового правопорушення можуть виступати, як фізичні, так і юридичні особи.

На сьогоднішній день ступінь дослідженості проблематики податкових правопорушень у певній мірі можна охарактеризувати, як недостатній. Більшість досліджень зосереджено на характеристиці конкретних складів податкових правопорушень, в зв'язку з чим базисні аспекти відійшли на задній план, що негативно впливає на загальний рівень правозастосовної практики. Така тенденція притаманна й проекту Податкового кодексу.

Аналізуючи загальновизнані види правопорушень, автор пропонує виділення ще однієї групи, , які за своїми суб'єктами та складом правопорушення повинна представляти окрему групу, а саме:

вчинені органами податкової служби:

проти податкової системи ( незаконне введення, встановлення податків, незаконне справляння податків; незаконне звільнення від сплати податків);

проти законних прав платників податків ( незаконна протидія господарській діяльності платників податків, розголошення податкової таємниці).

В роботі піддається критиці позиція авторів І.С. Самощенко та М.Х. Фарукшина щодо моменту виникнення відповідальності.

Традиційно в теорії права виділяють адміністративну, кримінальну, дисциплінарну, громадську та матеріальну відповідальність. Однак в останній час ряд авторів поставили питання про існування такого виду відповідальності як фінансова, дисертант підтримує цю позицію і обгрунтовує її.

Підводячи підсумок цьому підрозділу, автор вважає за необхідне зауважити, що податкове законодавство не визначило суть терміну “податкова відповідальність”. В роботі автор застосовує такі поняття як “відповідальність за податкові правопорушення” та “податкової відповідальності” як рівнозначні. В той же час, в роботі визначається, що відповідальність за податкові правопорушення характеризується низкою особливостей, що дозволяє виділити її серед інших різновидів інституту фінансової відповідальності: підставою для відповідальності виступають податкові правопорушення; податкова відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника спеціальних фінансових санкцій - грошових штрафів, оскільки, така відповідальність носить виключно майновий характер; застосування даного виду відповідальності врегульовано нормами податкового права (іноді адміністративного та кримінального); суб'єктами податкової відповідальності виступають платники податків та податкові органи.

При розгляді питання відповідальності за податкові правопорушення не слід також забувати про умови звільнення платників податку від відповідальності, що законодавством й досі неоднозначно вирішено в Україні.

У висновках дисертації підведені підсумки дослідження правового регулювання підприємницької діяльності фізичних осіб та режиму оподаткування доходів від підприємницької діяльності.

Для стимулювання розвитку підприємництва податкове законодавство повинно передбачати пільгове оподаткування, в тому числі повне звільнення фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи на період становлення їх діяльності, особливо в таких сферах як: виробництво товарів першої необхідності; побутового обслуговування населення; фізичних осіб, які використовують в своїй діяльності місцеві сировинні ресурси для виробництва продукції, робіт та послуг, які реалізуються переважно на території реєстрації даного суб'єкту.

Необхідним уявляється автору встановлення обов'язку застосування спрощеної системи для організацій роздрібної торгівлі, суспільного харчування, побутового та транспортного обслуговування населення.

У разі ж сплати єдиного податку суб'єктами малого бізнесу з нерегулярним джерелом доходів та незначним оборотом система єдиного податку повинна передбачати ще більш спрощені та пільгові правила оподаткування.

У висновках автором також відмічаються основні недоліки податкової системи, що негативно впливають на підприємницьку діяльність, серед них: суперечливість нормативної бази, нестабільність та завишення ставок оподаткування, відсутність правового захисту підприємців, фіскальна направленість оподаткування, яка гальмує інвестиційну та інноваційну діяльність, велика кількість шляхів для ухилення від сплати податків.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

1.Свєчнікова О.Г.Відповідальність платників податків за податкові правопорушення. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Чернівці: ЧДУ, 2000. - вип.75. - С.90-95.

2.Свєчнікова О.Г. Обов'язкові платежі та їх види. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2000. - вип. 22(частина 1). - С. 77-86.

3. Свєчнікова О.Г. Спрощена система оподаткування в Російській Федерації та в Україні. Порівняльний аналіз. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2000. - вип. 23 (частина 2). - С. 133-142.

Свєчнікова О.Г.

Правові засади оподаткування фізичних осіб-підприємців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - м. Київ, 2001.

В дисертації досліджуються загальнотеоретичні та практичні проблеми правового регулювання відносин, що виникають при оподаткуванні фізичних осіб - підприємців. Визначаються основні напрямки діяльності держави в сфері оподаткування доходів фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю на Україні, порівнюються 2 методи оподаткування таких доходів, а саме за загальновизнаною системою оподаткування доходів фізичних осіб та за спрощеною системою; вносяться конкретні пропозиції щодо вирішення наявних проблем в цій сфері; вивчаються шляхи оптимізації роботи державних податкових органів з приводу справляння податків з підприємців - фізичних осіб.

Ключові слова: податкові правовідносини, податок, фізичні особи - підприємці, оподаткування, дохід від підприємницької діяльності фізичних осіб, спрощена система оподаткування, відповідальність за податкові правопорушення.

Свечникова Е.Г.

Правовые основы налогообложения физических лиц - предпринимателей.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления, административное право и процесс, финансовое право. - Киевский государственный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2001.

В диссертации исследуются общетеоретические и практические проблемы правового регулирования налогообложения доходов физических лиц от предпринимательской деятельности на Украине. Исследование налоговых правоотношений в работе проводиться путем анализа финансовых правоотношений, юридического состава налоговых правоотношений, то есть субъективных прав и обязанностей субъектов.

Диссертант анализирует существующую законодательную и нормативно-правовую базу регулирования налогообложения дохода от предпринимательской деятельности физических лиц, а так же проект Налогового Кодекса, и приходит к выводу, что для предпринимателей - физических лиц существующий режим налогообложения является более благоприятным, чем предложенный в проекте НК.

При сравнении 2 упрощенных систем налогообложения доходов от предпринимательской деятельности физических лиц в Украине и Российской Федерации, отмечается, что украинская система, при всех ее недостатках, представляется более выгодной и продуманной как для государственных органов (в том числе для самого государства) так и для физических лиц - предпринимателей.

С целью повышения эффективности развития предпринимательства в Украине среди физических лиц автор считает необходимым предусмотреть в налоговом законодательстве льготное налогообложение, в том числе полное освобождение физических лиц от налогообложения, которые осуществляют предпринимательскую деятельность без создания юридических лиц, в период становления их деятельности, особенно в таких сферах как: производство товаров первой необходимости; бытовое обслуживание населения и др.

В работе ставится такой важный вопрос как ответственность за нарушение налогового законодательства и при этом акцентируется внимание на ненадлежащие изучение такого вопроса как условия освобождение плательщиков налога от ответственности, что в Украине законодательством до сих пор разрешено неоднозначно.

Принимая во внимание все перечисленные в литературе и нормативных актах виды правонарушений в налоговой сфере, автор предлагает выделить еще одну группу - правонарушения, совершаемые органами государственной налоговой службы.

Автор делает попытку определения основных недостатков существующей системы налогообложения доходов физических лиц предпринимателей, таких как: противоречия нормативной базы, нестабильность и завышение ставок налога, отсутствие правовой защиты предпринимателей и др. и предлагает возможные пути их устранения.

Ключевые слова: налоговые правоотношения, налог, физические лица, налогообложение, дохід от предпринимательской деятельности физических лиц, упрощенная система налогообложения, ответственность за налоговые нарушения.

Svechnikova O.G.

Legal basis of individual - entrepreneurs' taxation. - Manuscript.

Thesis for a Candidate in law (Ph.D. work) in specialty 12.00.07 - theory of regulation, administrative law and process, financial law. - Taras Shevchenko Kiev national university. Kiev, 2001.

Theoretical and practical problems of individual entrepreneurs taxation are analyzed in this work. The mean ways of state activity in personal income taxation of individual entrepreneurs in Ukraine are defined, comparative analysis of 2 taxation systems of individuals, that carried out entrepreneurial activity - standard and simplified taxation systems - are given. The author made suggestions for the solutions of today's problems in taxation. The optimization of state tax organs' activity in the sphere of individual-entrepreneur taxation is studied.

Key words: Taxation legal relationship, tax, individual-entrepreneurs, taxation, income obtained from individuals' entrepreneurial activity, simplified taxation system, liability for taxation infraction.

Размещено на Allbest.ru