Створення та діяльність слідчо-оперативних груп в процесі розслідування злочинів

Перед оглядом місця події важливо, щоб членів слідчо-оперативної групи було ретельно проінструктовано щодо їхніх дій під час огляду, а також надання допомоги іншим членам групи.

Черговий ГУ УМВС при одержанні такої інформації і наявності спеціалістів-вибухотехніків зі спеціальним обладнанням направляє їх на місце події. Такі дії передбачені наказом МВС України № 419 від 12.06.1996 р.

Під час огляду місця події обов'язкова участь фахівців з речових доказів -- спеціаліста-хіміка, який визначає наявність при застосуванні вибухового пристрою хімічних, отруйних або шкідливих речовин, медика і спеціаліста-вибухотехніка, який при огляді місця злочину вирішує питання про епіцентр вибуху (тобто місце розміщення заряду ВР або простору, у якому могла утворитися вибухонебезпечна суміш), визначаються кордони території, що підлягає огляду та охороні. Перевіряється наявність додаткових пристроїв, які можуть бути розраховані на заподіяння значних жертв і знищення речових доказів першого вибуху. Оглядається епіцентр вибуху, аналізується та дається оцінка зібраним речовим доказам, які систематизуються.

Не завжди слідчо-оперативна група провадить огляд місця події у такому складі. Іноді група обмежується до 3--5 осіб, які виконують обов'язки за відсутніх фахівців. Унаслідок цього можливі й негативні результати розслідування таких справ.

Для виїздів на місця вибухів, пов'язаних зі значними людськими жертвами та руйнуванням, є необхідність створити постійно діючу слідчо-оперативну групу в ГУ (УМВС) областей.

За огляд місця події відповідає старший слідчо-оперативної групи. Як правило, старшим групи є слідчий або інша посадова особа (дізнавач, оперативний працівник та інші), який насамперед зобов'язаний визначити та надати медичну допомогу постраждалим, відшукати сліди злочину, речові докази і з'ясувати обстановку.

Посадова особа, яка проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, залежно від обставин на місці вибуху (безлюдна місцевість, особливо режимний об'єкт тощо), залучає відповідних для кваліфікованого огляду місця вибуху або виявленого вибухового пристрою.

Практика свідчить, що у випадках, коли огляд проводився без попереднього дослідження вилучених об'єктів фахівцем, вилучаються предмети, які не дають корисної інформації.

Під час заходів щодо дій на місці злочину співробітників слідчо-оперативних груп (СОГ), необхідно дотримуватись положень наказу МВС України від 06.11.2000 р. № 764, яким затверджено "Інструкцію щодо організації роботи з огляду, вилучення, вибухотехнічного дослідження вибухових речовин і пристроїв та їх централізованого обліку в ОВС України".

На етапі пошуку, виявлення вибухових пристроїв і речовин діють вимоги Інструкції про заходи безпеки при пошуку, розрядженні, транспортуванні, знешкодженні вибухових пристроїв і речовин або при загрозі вибуху, затвердженої наказом МВС України від 12.06.1996 № 419.

За вказівкою керівника слідчо-оперативної групи при застосуванні розшукової собаки на місці злочину провадиться пошук залишків вибухового пристрою.

За допомогою фахівця вибухово-технічної служби кінолог здійснює пошук предметів та слідів, від яких можна задіяти розшукову собаку для "вибірки" підозрілих осіб, визначає можливий напрямок відходу злочинця з місця вибуху і переслідує його до можливого затримання.

Старший слідчо-оперативної групи за участю фахівців вибухово-технічної і хімічної служб визначає внутрішній та зовнішній периметри, безпечний прохід до епіцентру вибуху, за значних наслідків вибуху і довготривалості огляду -- розташовує на безпечній від вибуху відстані командний пункт. Крім цього, спеціаліст по вибухових пристроях оглядає епіцентр вибуху, аналізує та дає оцінку зібраним речовим доказам і систематизує їх.

Спеціалістом-вибухотехніком перед пакуванням вибухонебезпечних об'єктів на підставі вимог наказу МВС України від 12.06.1996 № 419 складається довідка про рівень небезпечності вилучених об'єктів і надаються рекомендації слідчому щодо поводження та транспортування.

Облік та зберігання вибухонебезпечних об'єктів, які надаються на дослідження, здійснюється згідно з вимогами "Інструкції з організації приймання, обліку, використання, категорування та зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв і засобів підриву (вилучених, знайдених та добровільно зданих), а також штатних боєприпасів, вибухових речовин і засобів підриву в ОВС України", затвердженої наказом МВС України від 08.05.1999 р. № 381.

Такі дії у подальшому дозволять характеризувати рівень підготовки злочинця як фахівця, визначити його особливості та наміри. Ці висновки дають можливість скласти психологічний портрет злочинця, визначити рівень його професійної підготовки і використати їх у проведенні першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

При виявленні додаткового вибухового пристрою, необхідно вжити заходів щодо його знешкодження.

З метою експертно-криміналістичного супроводження розслідування та розкриття злочинів, пов'язаних з обігом вибухових речовин і об'єктів, що їх містять, розрядженням та вилученням вибухонебезпечних об'єктів, фактами вибухів, у вибухотехнічних підрозділах ведуться центральна та регіональні оперативно-пошукові комп'ютерні бази "Вибухівка".

Надалі зазначена взаємодія полягає у пошуковій роботі, що складається із сукупності стандартних слідчих і пошукових дій та оперативно-розшукових заходів, метою яких є розшук злочинця, можливих свідків, інших об'єктів, що мають значення для розкриття і розслідування злочинів (указівка МВС України № 128 від 19.12.1994 р. "Про порядок взаємодії оперативних підрозділів органів внутрішніх справ з органами попереднього слідства та судами у питаннях використання матеріалів, одержаних внаслідок проведення оперативно-технічних заходів").

Так, слідчий для розкриття злочинів, скоєних із застосуванням вибухових пристроїв, дає органам дізнання доручення в порядку, передбаченому КПК України на здобуття даних та іншої інформації в напрямах:

- виявлення відомостей про кількість злочинних угруповань, їхню структуру;

- встановлення всіх учасників таких угруповань, їхньої ролі та впливу в угрупованні, реґіоні;

- отримання інформації про зв'язки членів угруповання між різними групами, суб'єктами підприємницької діяльності;

- виявлення наявності засобів озброєння;

- виявлення фактів обміну злочинних угруповань інформацією, планування спільних акцій;

- виявлення зв'язків злочинних авторитетів з оточенням керівників адміністрацій усіх рівнів, державних установ, фондів;

- виявлення фактів підготовки вибухів на транспорті, інших об'єктах;

- отримання інформації про осіб, які скоюють злочини, з використанням вибухових пристроїв і речовин та інше.

Така інформація, може стати основою для подальшої пошукової діяльності. Вона збирається як слідчим, так і оперативними працівниками.

На підставі поєднання, аналізу сукупної інформації складаються пошукові версії, що є одним з різновидів криміналістичної версії. Саме такі версії зумовлюють цілеспрямованість взаємодії при розшуку винних та розкритті злочину.

Пошукова версія може висуватися одним слідчим, але найчастіше вона є продуктом спільної аналітичної діяльності слідчого й оперативних працівників. Вона формулюється у вигляді припущення про можливе місцезнаходження суб'єкта злочину з урахуванням його зв'язків, способу життя, звичок, характеру професії, можливостей до швидкого пересування та інших даних.

Розшук спільними зусиллями злочинця, який переховується, може здійснюватися "по гарячих слідах", якщо для цього є відповідні передумови в процесі місцевого чи міжнародного розшуку. Як підстави для розшуку "по гарячих слідах" є наявність у початковий момент розслідування даних, отриманих при перших слідчих діях, що вказують на особу підозрюваного (про ознаки його зовнішності, часу і напрямку відходу, втечі, від'їзду з місця події або демографічна інформація, відомості про місце роботи чи проживання, родинних, інших зв'язках тощо). При цьому слідчий не лише використовує оперативні можливості працівників міліції, а й можливості інформаційних центрів МВС України. В ІВЦ МВС України повинна накопичуватись інформація з військових частин МО України, та інших установ, які мають стосунок до використання і зберігання вибухових речовин та пристроїв, про викрадення або втрату цього майна.

Така інформація, є дуже корисною під час опрацювання нових пошукових версій у справах з тяжких злочинів, пов'язаних з використанням вибухових речовин та пристроїв.

При розслідуванні злочинів, що вчиняються у сфері економіки, великого значення набуває взаємодія слідчого з установами Національного банку, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби та інших державних органів України, що мають право контролю за дотриманням організаціями та громадянами законодавства. Даний вид взаємодії здійснюється в таких формах:

- передачі отриманої при здійсненні контрольних функцій та аналізі інформації, відомостей, що можуть містити ознаки злочинної діяльності;

- отримання відомостей з автоматизованих інформаційних та довідкових систем і банків даних, що створюються Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна, Державною митною службою, Державним комітетом статистики, іншими міністерствами, відомствами, банківськими, фінансовими органами та організаціями, в тому числі інформації про реальні прояви злочинної діяльності;

- спільної розробки пропозицій, спрямованих на з'ясування та усунення умов, що сприяли вчиненню злочинів даного виду.

У справах про економічні злочини слідчі податкової міліції здійснюють взаємодію з іншими державними органами стосовно перевірки своєчасності подання документів, пов'язаних з підприємницькою, зовнішньоекономічною діяльністю та ін.

Органи Державної митної служби сприяють проведенню оперативно-розшукових заходів (у зоні митного контролю), проводять перевірку законності дій організацій та громадян, пов'язаних з переміщенням предметів через митний кордон.

При розслідуванні різних видів злочинів залежно від специфіки сфери їх вчинення, предмету посягання, злочинних способів, що застосовуються, винних осіб слідчий, орган дізнання взаємодіють з різними державними органами. При розслідуванні злочинів проти життя та здоров'я, діянь, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин тощо, виникає необхідність у взаємодії з медичними закладами, використанні допомоги фахівців-фармацевтів, хіміків, ботаніків, банку даних з цих питань.

Схожа ситуація виникає при розслідуванні інших злочинів.

Размещено на Allbest.ru