Парламентаризм і законодавчий процес в Україні

3) нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство (до них належать: міліція, податкова міліція, органи безпеки України, митні органи, органи державного пожежного нагляду, органи прикордонної охорони і деякі інші);

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням законів у слідчих ізоляторах, ізоляторах тимчасового утримання, установах з виконання кримінальних покарань, психіатричних лікарнях з суворим і посиленим наглядом;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

До створення системи державних органів, на які будуть покладені функції досудового слідства, органи прокуратури здійснюють також розслідування ряду злочинів, як правило, тяжких та особливо тяжких.

Крім того, Генеральний прокурор та підлеглі йому прокурори координують діяльність на боротьбу зі злочинністю всіх правоохоронних органів.

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки даної курсової роботи , необхідно акцентувати увагу на таких аспектах.

Верховна Рада.

За змістом Конституції можна стверджувати щодо існування конституційного інституту організації і діяльності Верховної Ради України. За рівнем систематизації конституційних норм, цей інститут є одним із найбільш загальних.

Положення ст. 85 Конституції, за яким Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, об'єктивно служить своєрідною пересторогою щодо можливості узурпації законодавчої влади іншими державними органами. Водночас з цього не випливає, що Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно і без участі інших органів. Більш того, Верховна Рада України як представницький орган народу займає провідне місце в механізмі забезпечення взаємодії, співпраці, партнерства між усіма гілками влади, а, врешті-решт, - єдності влади в державі та злагоди у суспільстві.

Та все ж на мою думку, склад законодавчого органу нашої країни не досконалий. Звісно, абсолютної досконалості немає, та все ж потрібно намагатися прагнути до неї. В світлі подій останніх років можемо побачити безперервну боротьбу за підтримання власних інтересів, чи інтересів замовника, який певним чином винагороджує роботу своїх підданих, що виявляється у клоунаді яку влаштовують у стінах законодавчого органу. І як результат якість проробленої роботи для суспільства близький, або дорівнює нулю, що звичайно не втішає. На мою думку потрібно якісно нове формування парламенту, починаючи із внесення змін до Конституції України про реформування Верховної Ради як однопалатного законодавчого органу у двопалатний, що значно підняло б рівень і якість новоприйнятих законів.

Президент

Отже, Президент України - це офіційна особа, яка займає провідне місце в системі державних органів, здійснює верховне представництво держави у внутрішньополітичному житті і у відносинах з іншими державами, виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

З іншого боку, Президент України як глава Української держави - це один з найвищих її органів, який має повні преференції щодо всіх гілок влади, однак структурно не входить до жодної з них, виконує посередницьку роль по відношенню до інших інститутів державної влади, забезпечуючи взаємодію та узгоджене функціонування всіх органів держави і є символом єдності Українського народу та держави.

Виконавча влада.

Виконавча влада посідає особливе місце серед гілок державної влади. Адже саме у процесі її реалізації відбувається реальне втілення в життя законів та інших нормативно-правових актів держави, практичне застосування всіх важелів державного регулювання і управління важливими процесами суспільного розвитку. З формуванням ефективно працюючої системи органів виконавчої влади пов'язані великі надії, оскільки саме в цьому полягає реальний засіб її зміцнення. Вирішенню цього завдання мають сприяти визначені у Конституції основи реалізації виконавчої влади, які враховують особливості встановленої в Україні форми державного правління.

Судова влада.

Обов'язковою передумовою демократичності держави є існування незалежної судової влади.

Як вже вказувалось вище, судова влада -- це незалежна гілка державної влади, яку складає система уповноважених на здійснення правосуддя державних органів -- судів -- і призначенням якої є розв'язання правових конфліктів з метою захисту прав і свобод людей, інтересів суспільства і держави шляхом застосування чинних норм права до конкретних життєвих обставин.

На відміну від інших гілок влади, діяльність судової влади носить конкретний характер, тобто вирішуються суперечки у конкретних життєвих обставинах з чітко визначеним обмеженим колом осіб.

До основних функцій судової влади належать здійснення правосуддя і контроль за законністю та обґрунтованістю рішень державних органів і посадових осіб, особливо в сфері застосування заходів процесуального примусу. Специфічними рисами органів судової влади є необхідність і можливість здійснення особливої діяльності -- правосуддя, яке носить правоохоронний характер.

Правосуддя -- це вид державної діяльності, пов'язаний з вирішенням соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право, шляхом розгляду на судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ з додержанням встановленої законом процесуальної форми.

На мою думку необхідно створити спеціальні суди у справах неповнолітніх, або у складі загальних судів запровадити посаду судді у справах неповнолітніх, як це передбачено Закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні служби для неповнолітніх» від 04.01.1995р.

Як не прикро, та Україна займає напевно одні із перших місць у рейтингу країн де прозорість і чесність правосуддя ставиться не на перше місце у судових процесах. В таких ситуаціях на думку приходить лише байка І.А.Крилова «Вовк і ягня».

Органи прокуратури.

Як вказувалось у попередніх розділах систему органів прокуратури становлять територіальні та спеціалізовані прокуратури. Територіальні прокуратури створені та функціонують відповідно до територіально-адміністративного устрою України, а спеціалізовані - за предметно-галузевим принципом і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. Система органів прокуратури включає такі спеціалізовані прокуратури: військові, природоохоронні та прокуратури по нагляду за виконанням кримінально-виконавчого законодавства.

На даному етапі державні органи повинні зробити усе можливе, щоб один з них, а саме прокуратура, зайняла своє місце в їх системі була спроможною ефективно відігравати одну з провідних ролей у забезпеченні законності і правопорядку у нашій державі.

Важливим моментом у бездіяльності органів державної влади є народ який лише мовчить і спостерігає, очікуючи наступної «подачки» влади. Розв'язком ситуації, яка склалася у нашій країні, є на щастя не один варіант, який вдало пройшов у Білорусії - де глава держави узурпувавши владу під страхом тримає народ у мовчанні. Але з точністю до навпаки є «пробудження із стану коми» і боротьба за свої права. Адже мовчання - це перший крок до рабства.

Список використаних джерел

1. Конституція України. - К.: Преса України, 1997р. - 80с.

2. Закону України «Про вибори Президента України» від 05.03.99р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994р.

3. Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96р. - Конституційне законодавство України / під ред. С.В.Лінецького, - К.: Атіка, 2000р.

4. Закону України «Про місцеву державну адміністрацію» від 09.04.99р. - Конституційне законодавство України / під ред. С.В.Лінецького, - К.: Атіка, 2000р.

5. Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. - Конституційне законодавство України / під ред. С.В.Лінецького, - К.: Атіка, 2000р.

6. Закону України «Про судоустрій» від 07.02.2002р. //Офіційний вісник України. -2002р.-№10.

7. Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К.: Ін Юре. - 1997р.

8. Басай В.Д. Судові і правоохоронні органи України. : Вік, 2001р.

9. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. - К.: АМУПН, 1997р.

10. Біттнер О. Повноваження різні - відповідальність одна // Урядовий кур'єр. -1998р.

11. Біттнер О. Співпраця гілок влади - об'єктивна вимога часу // Урядовий кур'єр. - 2001р.

12. Бойко В. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення // Право України. - 2002р. - № 3.

13. Бурчак Ф.Г. Президент України.-К.: Ін Юре. - 1997р.

14. Веніславський. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. - 1998р. - № 1.

15. Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України // Право України. - 1996р. - № 5.

16. Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні // Право України. - 1998р. - № 11.

17. Кикоть П. Міністерство - центральний орган виконавчої влади в Україні // Право України. - 2000р.

18. Коментар до Конституції України. - К.:, 1998р.

19. Конституційне право України / під ред. В. Тація. - К.: Український центр правничих студій, 1999р.

20. Конституція незалежної України / під ред. В.М.Погорілка. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького ПАН Спілки юристів України, 2000р.

21. Кравченко В.В. Конституційне право України. - К: Атіка, 2001р.

22. Кравчук В. Проблеми вдосконалення діяльності парламенту України //нове політика. - 2001р. - № 3.

23. Лисенко С.Л. Конституція України. - К.: Либідь, 1997р.

24. Лисицький В. Уряд як координатор місцевих органів влади // Урядовий кур'єр. - 2001р.

25. Малиновський В. Співвідношення виконавчої влади і державного управління // Нова політика. - 2001р.

26. Медведчук В. Державна влада в Україні сучасний стан і перспективи розвитку // Право України. - 1998р.

27. Пахомов І. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні // Право України. - 1997р. - № 12.

28. Погоріло В.Ф. Актуальні проблеми реформування державної влади в Україні // Вісник Академії правових наук України. - 1993р. - № 1.

29. Шаповал В.М. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні: політико-правові проблеми організації виконавчої влади // Право України. -1997р. -№ 1.

30. Шаповал В.М. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні. - К.:Видавництво УАДУ, 2000р.

Размещено на Allbest.ru