Об'єкти авторського права, їх ознаки та особливості правової охорони

Поняття та джерела патентного права. Патентне право в об'єктивному значенні - це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у зв'язку з визнанням авторства на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, з охороною прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, установленням режиму використання цих об'єктів, матеріальним і моральним стимулюванням, а також захистом прав авторів і патентовласників.

У суб'єктивному значенні патентне право - це сукупність майнових та особистих немайнових прав конкретного суб'єкта, яке пов'язано з певним винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком. Існування патентного права і потреба в ньому обумовлена неможливістю, безпосередньої охорони результатів технічної чи художньо-конструкторської творчості інструментарієм авторського права. Полягає це в тому, що, на відміну від об'єктів авторського права, винаходи, корисні моделі і промислові зразки як вирішення практичних задач можуть повторюватися. Вони можуть створюватися іншими особами незалежно один від одного. Тому їх правова охорона припускає формалізацію в законі певних ознак, дотримання спеціального порядку визначення пріоритету, перевірку новизни і встановлення особливого режиму використання. А таку охорону може забезпечити тільки патентне право.

Джерела патентного права. Функціональний зв'язок норм патентного права з нормами інших інститутів і галузей права свідчить, ми) його джерелами є переважно комплексні нормативні акти. Основу цих актів становлять цивільно-правові норми. Однак вони не єдині в цих актах. До джерел патентного права належать: ЦК України, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», а також акти, що містять норми патентного права, видані Державним департаментом інтелектуальної власності - урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки (далі - Установа) йому підпорядковується, патентні правила і роз'яснення щодо застосування патентного законодавства. Джерелами патентного права також і міжнародні угоди, наприклад, Паризька конвенція по охороні промислової власності (1883 р.) і Євразійська патентна конвенція (1994 р.).

Об'єктами патентного права є винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Усі розвинуті країни світу відрізняються підвищеним рівнем винахідницької активності. Винахідництво належить до одного з найпоширеніших і наймасовіших видів творчості. Тому правовому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення і використання винаходів, у всіх країнах приділяється значна увага. Чинне національне законодавство також встановило необхідні сучасні вимоги, яким мають відповідати зазначені об'єкти патентного права.

Винахід. Об'єктами патентного права вважаються патентоздатні винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патентоздатність - це властивість нововведення бути визнаним винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком у правовому аспекті. З юридичного погляду винаходом, промисловим зразком є тільки те рішення, що відповідає всім легітимним умовам патентоспроможності й у встановленому порядку кваліфікується законом. Винахід отримує правову охорону, тільки в тому разі, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Найважливішою умовою патентоздатності винаходу є новизна. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які були загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи. За загальним правилом пріоритет винаходу встановлюється за датою надходження в Установу заявки на винахід. Також пріоритет може встановлюватися за датою подачі першої заявки в державі, яка є учасником Паризької конвенції по охороні промислової власності (конвенційний пріоритет), якщо заявка на винахід надійшла в Держдепартамент протягом 12 місяців із зазначеної дати.

Крім новизни, винахід повинен мати винахідницький рівень. Це означає, що для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки. Промислова придатність означає, що винахід може бути використано у промисловості, сільському господарстві, сфері охорони здоров'я й інших сферах діяльності.

Об'єкти винаходу. Винахід, будучи об'єктом патентного права, теж має свої власні об'єкти. Так, об'єктами винаходу можуть бути: продукт, спосіб, застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Тобто, об'єктом винаходу може бути пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо.

Не можуть одержати правової охорони: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо.

Якщо винахід (корисну модель) створено з використанням інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю України, чи цей винахід (корисна модель) згідно із Законом України «Про державну таємницю» може бути віднесений до державної таємниці, то заявка подається до Установи через режимно-секретний орган заявника чи через компетентний орган місцевої державної адміністрації за місцем знаходження (для юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб). До заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні положення Закону України «Про державну таємницю».

Корисна модель. Національне законодавство передбачає охорону корисних моделей. Корисною моделлю є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складових. Корисній моделі надається правова охорона, якщо вона є патентоздатною, тобто новою і промислово придатною. Корисна модель, як правило, стосується тих технічних нововведень, які за своїми ознакам дуже схожі на винаходи. Однак, вони є менш значущими з погляду їх внеску в рівень техніки, тому їх нерідко називають малими винаходами. У законодавстві багатьох країн, де передбачена правова охорона таких об'єктів, закріплені спрощені процедури видачі на них охоронних документів, які також нерідко називають малими патентами. Вони мають менший строк дії, за них сплачується менше мито тощо. У світовій практиці визначилася чітка тенденція щодо визнання за корисними моделями тільки рішень стосовно пристроїв, які належать суто до форми або до конструкцій виробу. Тому, на підміну від винаходу, корисна модель не повинна мати винахідницький рівень. Коло об'єктів корисної моделі більш вузьке. Так, об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою. Корисні моделі не охороняються як способи, речовини, штами мікроорганізмів, культури кліток рослин і тварин тощо.

Промисловий зразок. Значущим результатом інтелектуальної діяльності людини є промисловий зразок. Його важливість полягає підвищенні споживчих якостей виробів, їх конкурентоздатності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку. Якість будь-якого виробу характеризується тим, наскільки він відповідає досягненням світової науки і техніки, надійністю, довговічністю й економічністю. Однак тільки цих властивостей недостатньо для того, щоб визнати виріб високоякісним, успішно торгувати ним. Необхідно, щоб виріб задовольняв запит споживачів з естетичного погляду, був красивим, мав виразну форму, колір, відповідав моді тощо. Виріб повинен мати певні ергономічні властивості - бути простим і зручним у користуванні. Такі умови реалізуються за допомогою художнього конструювання (дизайну) і охорони промислових зразків. Так, промисловим зразком є художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд.

Зміст промислового зразка становить не технічне рішення, як винаходу або корисної моделі, а художньо-конструкторське рішення виробу. Таке рішення формує зовнішній вигляд виробу: автомобіля, літака, телевізора, іграшки тощо. Як художньо-конструкторське рішення промисловий зразок істотно відрізняється від твору мистецтва, оскільки в ньому повинні органічно поєднуватися конструктивні та естетичні якості виробу. Тільки з естетичного погляду зовнішній вигляд автомобіля не може бути визнаний промисловим зразком, якщо цей вигляд сконструйований без зв'язку з технічною сутністю цього автомобіля. Тому художньо-конструкторське рішення може бути визнано промисловим зразком, якщо воно має художню й інформаційну виразність, цілісність композиції, відповідає конструктивно-технологічним вимогам і вимогам ергономіки.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок, чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Правова охорона промисловому зразку надається, якщо він є новим і промислово придатним. Його новизна визнається, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Тобто, промисловий зразок повинен мати світову новизну, обумовлену датою пріоритету промислового зразка, датою надходження заявки на нього в Держдепартамент.

Важливою ознакою промислового зразка є промислова застосовність - можливість його багаторазового відтворення шляхом виготовлення відповідного виробу. Не визнається промисловим зразком виріб, який може бути виготовлений лише в індивідуальному виробництві.

Таким чином, художньо-конструкторські рішення, що відповідають викладеним вище вимогам, визнаються промисловими зразками. Не можуть одержати правову охорону: об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипучих або подібних речовин тощо. Особливості охорони прав на віднесені до державної таємниці промислові зразки визначаються спеціальним законодавством.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Суб'єкти патентного права та суб'єктивні права. Суб'єкти патентного права - це, насамперед, автори винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Однак можуть бути й інші особи - патентовласники, тобто особи, які не є авторами, проте одержали деякі патентні права за законом або договором. Авторами винаходів та інших об'єктів промислової власності визнаються громадяни України й іноземці. Закон не обмежує виникнення суб'єктивного права авторства й інших патентних прав досягненням визначеного віку. Від віку залежить тільки можливість самостійного здійснення патентних прав. Неповнолітні особи вправі самостійно, без згоди своїх законних представників здійснювати свої патентні права лише після досягнення ними 14- річного віку (п. 2 ст. 32 ЦК України). Іноземні фізичні та юридичні особи користаються правами нарівні з фізичними і юридичними особами України на основі міжнародних договорів чи принципу взаємності.

До кола суб'єктів патентного права, що не є авторами об'єктів промислової власності, належать фізичні та юридичні особи, які одержують патентні права на основі закону чи договору, а також правонаступники авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. До цієї групи належить і держава.

Правонаступниками вітчизняних авторів можуть бути громадяни, які успадковують право на подачу заявки, одержання патенту, а також надане патентом виключне право на об'єкт промислової власності. Ці громадяни є суб'єктами спадкового права. А як суб'єкти патентного права вони можуть виступати лише при спадкуванні виключного права на об'єкт промислової власності, яке надається діючим патентом.

Суб'єктами патентного права можуть бути також і юридичні особи. Право на об'єкти промислової власності, створені працівником, відповідно до трудової угоди переходять до роботодавців, що одержують право на подачу заявки, одержання патенту і використання так знаного службового винаходу (корисної моделі) (ст. 9 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі») промислового зразка (ст. 8 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Право на одержання патенту на об'єкт промислової власності, що творено працівником у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків чи отриманим від роботодавця конкретним завданням, належить роботодавцю, якщо договором між ними не передбачено інше.

Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Право авторства. Основним суб'єктивним правом автора об'єкта промислової власності є право авторства. Сам факт видачі патенту закріплює визнання особи творцем конкретного об'єкта. Право авторства є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково. Воно визнається за фізичною особою, творчою працею якого створено об'єкт промислової власності. У випадку створення об'єкта спільно кількома фізичними особами, усі вони вважаються його авторами і користуються належними їм правами за згодою між собою. Не визнаються авторами фізичні особи, які особисто не зробили творчого внеску в створення об'єкта промислової власності, а надати тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або тільки сприяли оформленню прав на нього.

Право на одержання патенту - це особисте право автора, як і ораво на передачу патенту іншим фізичним чи юридичним особам. Право на винагороду. Основним майновим правом автора службового винаходу, корисної моделі, промислового зразка, який не є патентовласником, є право на винагороду. Автор має право на винагороду, яка є розмірна тій вигоді, що отримана роботодавцем чи могла бути ним отримана при належному використанні об'єкта промислової власності, у випадках одержання роботодавцем патенту, передачі роботодавцем права на одержання патенту іншій особі, прийняття роботодавцем рішення про збереження відповідного об'єкта в таємниці чи неотримання патенту за даною роботодавцем заявкою з причин, що залежать від роботодавця.

У випадку використання роботодавцем службового об'єкта промислової власності, патент на який одержав автор цього об'єкта, автор за договором з роботодавцем вправі одержати компенсацію.

Виключне право на використання об'єкта промислової власності, яке належить патентовласнику, полягає в тому, що він вправі застосовувати об'єкт на свій розсуд. Однак таке застосування не повинно порушувати прав інших патентовласників. Патентовласник вправі заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, крім випадків, коли використання відповідно до закону не є порушенням прав патентовласника, зокрема, коли мало місце право попереднього користування.

Право попереднього користування полягає в тому, що будь-яка фізична чи юридична особа, яка до дати пріоритету винаходу, корисної моделі, промислового зразка сумлінно використовувала створене незалежно від його автора тотожне рішення чи зробила необхідні до цього приготування, зберігає право на подальше його безоплатне використання. При цьому право попереднього користування може бути передано іншим особам тільки разом з підприємством, на якому мало місце застосування тотожного рішення чи були зроблені необхідні підготовчі роботи.

Закон не визнає порушенням виключного права патентовласника проведення наукового дослідження чи експерименту над засобом, що містить винахід, корисну модель чи промисловий зразок, захищені патентами; застосування засобу, що містить об'єкт промислової власності, в особистих цілях без одержання прибутку або при надзвичайних обставинах (стихійних лихах, катастрофах, великих аваріях) з подальшою виплатою патентовласнику відповідної компенсації, а також застосування цих засобів, якщо вони введені в господарський оборот законним шляхом.

Взаємини щодо використання об'єкта промислової власності, патент на який належить декільком особам, визначаються угодою між ними.

Патентовласник не тільки вправі, але й зобов'язаний використовувати об'єкт промислової власності. У разі невикористання чи недостатнього використання патентовласником винаходу або промислового зразка протягом 4 років, а корисної моделі - протягом 3 років з дати видачі патенту будь-яка особа, яка бажає і готова використовувати цей об'єкт промислової власності, вправі клопотати про надання йому примусової невиключної ліцензії.

Оформлення прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок. Права на винахід, корисну модель та промисловий зразок охороняє закон і підтверджує патент на винахід та промисловий зразок і на корисну модель. Патент (лат. patens - свідоцтво, грамота) - документ, виданий компетентним державним органом, який надає його власнику виключне право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, селекційне досягнення. Патент потрібно розцінювати, по-перше, як визнання і підтвердження з боку держави того, що надана пропозиція є винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком чи селекційним досягненням; по-друге, як надання інформації суспільству про наявність винаходу і його охорону державою; потрете, як визначення пріоритету та авторства його створювачів.

Патент закріплює також і права та обов'язки автора, патентовласника та інших суб'єктів патентних відносин. Таким чином, патент засвідчує пріоритет, авторство винаходу, корисної моделі чи моделі промислового зразка і виключне право на їхнє використання.

Строк дії патенту. На відміну від функцій патента, термін його дії визначається залежно від об'єкта промислової власності. Так, патент на винахід діє протягом 20 років, а вже відмінений деклараційний патент - протягом 6 років. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патента на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

Строк дії патенту на корисну модель діє 5 років, а за клопотанням власника його чинність може бути продовжена, але не більш як на З роки. В аналогічному порядку на 5 років продовжується чинність дії патенту на промисловий зразок, який діє протягом 10 років від дати подання заявки в Держдепартамент інтелектуальної власності (далі - Держдепартамент IB).

Обсяг правової охорони, наданої патентом на винахід і корисну модель, визначається їх формулою, а патентом на промисловий зразок - сукупністю його істотних ознак, відображених на фотографіях виробу (макета, малюнка). Правова охорона не надається винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам, визнаним державою секретними. А також тим винаходам, корисним моделям і промисловим зразкам, які суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі.

Патентовласнику належить виключне право на використання охоронюваних патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка за своїм розсудом, якщо при цьому не порушуються права інших патентовласників, включаючи заборону використання цих об'єктів іншими особами.

Заявка на видачу патенту. Для одержання патенту автор, роботодавець чи їх правонаступники подають заявку в Держдепартамент ІВ. Вимоги до документів заявок на об'єкти промислової власності передбачені цією установою. Функції прийому заявок, проведення їх експертизи та встановлення відповідності заявлених об'єктів промислової власності умовам здійснює Український інститут промислової власності при Держдепартаменті ІВ. Заявка на видачу патенту України на винахід і корисну модель повинна відповідати спеціальним Правилам, які детально регламентують процедурні питання щодо дій заявника і оформлення документів для отримання патенту. Те саме стосується і заявки на промисловий зразок.

Експертиза заявки. Заявка повинна пройти формальну експертизу, а для винаходів і промислових зразків - безпосередньо експертизу заявки. При експертизі заявки на корисну модель перевірка відповідності умовам патентоздатності не здійснюється.

Формальна експертиза заявки передбачає перевірку наявності необхідних документів, дотримання установлених вимог до них і розглядає питання про відношення заявленої пропозиції до об'єктів, яким надається правова охорона, а також оцінюються додаткові матеріали, які може надавати заявник.

Експертиза заявки передбачає перевірку патентоздатності винаходу лише за клопотанням заявника або третіх осіб, які можуть подаватися в Держдепартамент ІВ у будь-який час протягом 3 років із дати надходження заявки. У результаті експертизи заявки встановлюється факт того, що винахід, суть якого виражена у запропонованій заявником формулі, відповідає або не відповідає умовам патентоздатності. І про це постановляють відповідне рішення про видачу патенту. А в разі невідповідності винаходу з формулою заявника умовам патентоздатності - про відмовлення у видачі патенту.

На відміну від винаходу, рішення про видачу патенту на корисну модель приймається, якщо в результаті формальної експертизи буде встановлено, що заявка подана на патентоздатний об'єкт і правильно оформлена. Відомості про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетні Держдепартаменту ІВ, після чого будь-яка особа вправі ознайомитися з матеріалами заявки.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок Держдепартамент ІВ і здійснює їх державну реєстрацію. Для цього вносить до відповідного державного реєстру України відомості про патент. Тільки після цього у місячний строк патент видають особі, яка має право на його одержання. За наявності співавторів їм видається один патент. За одержання патенту та підтримання його чинності необхідно сплачувати спеціальний збір. Розмір і порядок сплати цього збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Захист патентних прав. Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням прав власника патенту, що тягне відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патента таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором. Спори, пов'язані з порушенням прав та інтересів патентовласників, вирішуються арбітражним або третейським судом у порядку, встановленому чинним законодавством України. Так, суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:

- авторство на промисловий зразок;

- встановлення власника патенту;

- порушення майнових прав власника патенту;

- укладання та виконання ліцензійних договорів;

- право попереднього користування;

- винагороду автору;

- компенсації.