Діяльність природоохоронних органів в Полтавській області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

В Україні зараз відбувається перехід від економічної до екологічної стратегії розвитку суспільства, оскільки демократичність будь-якої держави передбачає підвищення її рівня ресурсозбереження.

Україна має сприятливі природнокліматичні умови, вигідне географічне розташування і високий природний потенціал. При цьому досить тривалий час неефективна економічна система сприяла нераціональному, виснажливому використанню природних ресурсів. Виходячи з цього, основним пріоритетом сучасної природоохоронної політики України є раціональне використання природних ресурсів та сприяння розвитку природоохоронних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Незважаючи на зростання основних показників у сфері екологічного контролю, ефективність роботи природоохоронних органів в Україні не можна вважати достатньою. Для покращення їх роботи та підвищення загального рівня ефективності екологічного контролю пріоритетними завданнями є:

§ створення цілісної системи державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, для чого, перш за все, розмежувати функції Мінприроди з Держлісгоспом України з питань здійснення державного контролю за використанням лісових ресурсів, Мінагрополітики України з питань здійснення державного контролю за станом охорони, використання та відтворення рибних ресурсів, Держкомземом України з питань охорони та використання земельних ресурсів тощо;

§ перегляд та усунення подвійного підпорядкування територіальних органів Мінприроди безпосередньо Міністерству та органам виконавчої влади;

§ підвищення рівня фінансового, кадрового та матеріально-технічного забезпечення, зокрема, виділення коштів на утримання аналітичних підрозділів;

§ перегляд розмірів штрафів за порушення природоохоронного законодавства та збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та використання природних ресурсів;

§ впровадження інтегрованої системи обліку природних ресурсів з метою їх раціонального використання й відтворення та перегляду системи дозволів та платежів за використання природних ресурсів.

1. Техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Полтавському регіоні

Повітря. Однією з основних характеристик техногенного навантаження на територію області є рівень навантаження на повітряне середовище, який визначається за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, віднесених на 1 км2 території районів області.

На фоні зростання обсягів виробництва обсяги викидів в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних джерел поступово зменшилися, що свідчить, перш за все, про дієвість впровадження природоохоронних заходів.

Основними підприємствами--забруднювачами атмосферного повітря в Полтавській області є: АТ “Укртатнафта” (м. Кременчук), ВАТ “Полтавський ГЗК” (м. Кременчук), ГПУ “Полтавагазвидобування, НГВУ “Полтаванафтогаз”, ВП “Полтаватеплоенерго”, Кременчуцька ТЕЦ ВАТ “Полтаваобленерго”, АТ “Крюківський вагонобудівний завод” (м. Кременчук), ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”, ВАТ “Тепловозоремонтний завод” (м. Полтава), ВАТ “Турбомеханічний завод” (м. Полтава), “Полтавський олійно--екстракційний завод--Кернел Груп” та ін.

Вода. Стан повітряного середовища Полтавської області залишається однією з важливих регіональних природоохоронних проблем.

У гідрогеологічному відношенні територія Полтавської області належить до Дніпровського артезіанського басейну і займає центральну та південно--східну частину Дніпрово--Донецької западини.

Згідно з геологічною будовою та гідрогеологічними особливостями на території області виділяють 9 водоносних горизонтів та комплексів зон активного водообміну, які можуть використовуватись для господарсько--питних потреб населених міст.

Загальні прогнозні ресурси підземних вод у Полтавській області становлять 4060,5 млн. м3/рік, а розвідані та затверджені експлуатаційні ресурси -- 807,05 млн. м3/рік.

Однією з основних характеристик рівня екологічної безпеки регіону є обсяги загального водовідведення стічних вод у поверхневі водні об'єкти й, зокрема, обсяги скидання забруднених стоків.

Основні поверхневі артерії області -- річки Дніпро, Ворскла, Сула, Псел, Удай, Хорол, Оріль, Мерла. Серед них найбільша ріка Дніпро (в межах області 145 км), інші -- середні та малі.

В області створено 68 водосховищ. Використовуються вони в основному комплексно (26 з них) або для зрошення і риборозведення; одноцільових (зрошення, зволоження, або риборозведення) -- 6; двоцільових (енергетика і зрошення, енергетика і риборозведення) -- 2; для потреб енергетики -- 6, для технічного водопостачання цукрових заводів -- 2 водосховищ .

Найкрупнішими споживачами води в області є рибогосподарські підприємства та комунальні господарства -- 13,6 %. Серед галузей промисловості найбільшими водоспоживачами є підприємства енергетичної галузі, гірничо-збагачувальної та сталеливарної промисловості (13,5 % від загальнообласного промислового водоспоживання).

Основним джерелом господарсько-питного водопостачання населених пунктів є підземні води. Виняток становлять міста Кременчук і Комсомольськ, водозабезпечення яких здійснюється з Дніпра.

Стан водних питних ресурсів Полтавської області проаналізовано за якістю води в усіх джерелах водопостачання (джерелах централізованого і децентралізованого (колодязях) водопостачання, комунальних водопроводах, сільських водопроводах) за бактеріологичними і хімічними показниками.

В Полтавській області немає жодного району, в якому б не було виявлено підвищеного рівня нітратів у питній колодязній воді.

Було виявлено, що понад 605 тисяч людей користуються колодязною водою. Це становить 36 % від усього населення області. Кількість дітей, які вживають колодязну воду, -- більше 107 тисяч, або 35 % від загальної кількості дитячого населення. Серед цих дітей понад 60 тисяч (56 %) вживають питну колодязну воду з підвищеним вмістом нітратів.

Окремою проблемою для області є стан узбережжя річок і водосховищ. Однією з причин погіршення стану водосховищ є розвиток абразії вздовж берегових ліній (руйнування берегів водойми під дією на них вітрових хвиль). Особливо процеси берегоруйнування мають негативні наслідки для Кременчуцького водосховища та прилеглих територій.

Зона берегоруйнування поширюється на орні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель прилеглих населених пунктів.

Незважаючи на уповільнення процесів руйнування берегових ліній, їх інтенсивність та розміри абразійних берегів на стадії абразійно-акумулятивного вирівнювання берегової лінії залишаються доволі високими.

За спостереженнями місцевих водогосподарських і сільськогосподарських організацій, служб Держкомгеологйї та Держкомгідрометеорології, органів виконавчої влади, за останні роки в області набули широкого розвитку процеси підіймання рівнів грунтових вод, що призвело до підтоплення значних територій як сільськогосподарського використання, так й населених пунктів.

Земельні ресурси. Основними чинниками негативних змін стану земельних ресурсів в Полтавській області є:

1) значна розораність земель, яка у середньому по області становить 63,33 % (за даними 2004 р.), а максимальним показником для області є 78 % (Гребінківський район). Якщо ж проводити порівняльний аналіз ступеня розораності території області за період з 2000 року , то прослідковується чітка тенденція до його зниження;

2) порушення і недотримування сівозмін;

3) недостатнє внесення, перш за все, органічних добрив, а на орних землях запасу сільських рад практично відсутнє внесення як органічних, так й мінеральних добрив;

4) нераціональний розподіл та використання посівних площ, значна перевага у структурі посівів технічних культур, особливо соняшнику;

5) застосування важкої техніки;

6) зменшення площ рекультивованих земель при одночасному збільшенні площ порушених земель.

Ґрунтовий покрив Полтавської області досить строкатий, але в цілому представлений вісьмома лісові типами ґрунтів. Основні з них чорноземи різних видів (до 93 %) і сірі лісні (2,6 %). Всі вони утворились на лісових відкладах і лише незначна частина ґрунтового покриву утворилась на алювіальних наносах, головним чином на терасах р. Дніпра і його приток. За механічними складом переважають важкі та середньосуглинисті ґрунти.

Землі Полтавської області виходять до середньої течії Дніпра і належать до земель Середнього Подніпров'я. Більша частина земель розміщена в лісостеповій зоні на лівому березі Дніпра, решта -- на південному сході частково входять в степову зону. Більша частина природних ландшафтів змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти області в більшості є антропогенними з переважаючим типом сільськогосподарських ландшафтів.

У Полтавській області, як і по всій Україні, накопилися заборонені, непридатні та невизначені хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР, а саме пестициди та агрохімікати), ще починаючи з 1972--1974 р. На даний час (станом на 01.10.2005 р.) їх загальна кількість по області досягла 712,5 тон. Більша частина ХЗЗР (пестицидів) області, класифікуються як невідомі (рис. 2.4.5). Крім того, для нашої області властивий достатньо нерівномірний характер розподілу обсягів збереження пестицидів.

На територіях 23 районів області розташовано 124 склади, з яких більше ніж 30 % (39 складських приміщень) за санітарно-гігієнічними нормами мають незадовільні умови для зберігання пестицидів. Така ситуація щодо наявних обсягів та неналежних умов зберігання пестицидів є одним із провідних чинників техногенної небезпеки на території області.

Однією з найгостріших проблем у Полтавській області залишаються всі питання, пов'язані із поводження з відходами (їх утворення, накопичення, утилізація, вивіз на місця неорганізованого складування та ін.). Проблема утворення і захоронення твердих побутових відходів безпосередньо пов'язана із здоров'ям людини.

Рослинний світ області багатий і різноманітний і складається з лісостепів, степів, луків, заплавних і соснових лісів, дібров, прибережно--водних і водних фітоценозів. Сучасний рослинний покрив регіону має трансформований характер. Напівприродні ценози збереглися переважно у заплаві річок, іноді -- на їх терасах, хоча останнім часом також зазнали значних змін.

Зональні типи рослинності -- широколистяні ліси та лучні степи -- займають незначні площі. Ліси трапляються переважно на терасах річкових долин. Їх поширенню, крім антропогенного впливу, заважає засолення ґрунтів, яке є характерним для нашого регіону.

Сучасні лісові фітоценози області представлені листяними та хвойними лісами, в яких з дерев переважають: сосна звичайна, сосна Банкса, сосна кримська, дуб червоний, дуб черешчатий, липа дрібнолиста, ясен звичайний, клен гостролистий, польовий, татарський та клен--явір, в'яз дрібнолистий та шорстколистий, верба біла, гостролиста, вушката, тополя біла і чорна, тополя пірамідальна і сіра, горобина звичайна, черемха лісова, крушина ламка, осика та ін. Середній вік лісів в області 35--40 років.

Антропогенний вплив на ліси сприяє створенню умов для виникнення небезпечних осередків шкідників і хвороб. Досить небезпечним чинником є дифузійне всихання сосни, яке зростає протягом останніх років. Причиною цього явища, як правило, є різке коливання ґрунтових вод, а також надмірна техногенна діяльність промислових підприємств.

Полтавщина є одним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який заслуговує на серйозне ставлення до нього.

Фауністичний список Полтавської області представлений: 66 видами ссавців; 307 видами птахів, 150 видів з яких постійно гніздяться; 10 видами земноводних та 11 видами плазунів; 38 видами риб та великим різновидом комах. Серед загальної кількості видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більше половини (53,6 %) потребують особливої охорони.

На сучасному етапі природоохоронної діяльності в Україні одним із пріоритетних напрямів є розвиток заповідної справи, що передбачає проведення комплексних досліджень, наукового обґрунтування та подальшої оптимізації природно--заповідного фонду як основи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на національному й регіональному рівнях. Біологічне різноманіття являє собою найважливіший природний ресурс і його збереження можливе шляхом заповідання еталонних природних ділянок, що представляють усе багатство флори і фауни конкретного регіону.

Станом на 1.09.2005 р. природно-заповідний фонд Полтавської області налічує 348 об'єктів і територій із загальною площею 116539,08 га.

За період 2001--2005 рр. у структурі та складі природно-заповідного фонду області відбулися суттєві кількісні та якісні зміни. Збільшилася кількість територій та об'єктів ПЗФ на 8.

Розвиток заповідної справи є одним із позитивних результатів і досягнень природоохоронної діяльності в області. Основною причиною ефективності цього напряму стала активна співпраця науковців області із спеціалістами державних природоохоронних органів.

Полтавська область має і в подальшому нагальну потребу в розвитку природно--заповідного фонду і доведення показника заповідності області до оптимальних з наукової точки зору стандартів та європейського зразка заповідності територій -- 10--12 %.

Полтавська область одна із найбільш багатих областей, у яких у структурі ґрунтового покриву переважають чорноземи. На Полтавщині чорноземи займають 9/10 площі орних земель. Полтавські чорноземи придатні для вирощування практично усіх видів сільськогосподарської продукції, притаманної даній кліматичній зоні і навіть деяких південних видів (винограду, персиків та ін.). У структурі земель області сільськогосподарські угіддя займають 77,9 %.

Кількісне вираження потенціалу природного ресурсу території визначається його загальною цінністю за всіма напрямами використання.

Потенціал мінеральних ресурсів включає паливно-енергетичні, металічні копалини, нерудну сировину для чорної металургії, гірничо-хімічну сировину та будівельні матеріали. Оцінка мінерального потенціалу базується на показниках умовної річної продуктивності нафтогазових і залізорудних родовищ за визначений нормативний строк експлуатації. Для інших мінеральних ресурсів обчислення проводилось за регіональними кадастровими цінами.

Потенціал водних ресурсів враховує прогнозні та експлуатаційні запаси підземних вод та експлуатаційні об'єми поверхневих вод (річок, водоймищ, ставків, каналів). При оцінці потенціалу водних ресурсів враховується сумарний економічний ефект, що отримується від використання води в кожній галузі водоспоживання (сільськогосподарського, промислового виробництва, зрошуваного землеробства, гідроенергетики).

Потенціал земельних ресурсів відображає загальну площу сільськогосподарських угідь різного призначення. Оцінка потенціалу земельних ресурсів здійснюється за середньою величиною валової продукції з 1 га в єдиних кадастрових цінах, помножену на всю площу сільськогосподарських угідь області.

Потенціал лісових ресурсів представляє собою обсяг лісового фонду області. Оцінка потенціалу лісових ресурсів проводиться за величиною середнього щорічного приросту лісоформуючих порід (виходячи із різних умов місцезростання) та площі лісових земель, на основі кадастрових цін за 1 м3 деревини, враховуючи коефіцієнти якості деревини. Оцінка середовище-захисних функцій лісу враховує витрати, що йдуть на створення лісового середовища виробничо-будівними заходами.

Потенціал фауністичних ресурсів враховує середньорічну фактичну продуктивність мисливських, рибних і медоносних ресурсів. Оцінка проводиться за прийнятими галузевими нормативами з урахуванням кадастрових цін.

Природно-рекреаційний потенціал включає установи і зони санітарно-курортного лікування, відпочинку і туризму, рекреаційні угіддя, мінеральні води та лікувальні грязі. Оцінка природно-рекреаційного потенціалу проводиться на основі нормативних потреб населення в закладах тривалого та короткочасного відпочинку. Оцінка потенціалу мінеральних вод і лікувальних грязей базувалася на їх балансових експлуатаційних запасах.

Загальний природно-ресурсний потенціал є однією з основних умов соціально-економічного розвитку окремої території (району чи міста області).

Система моніторингу довкілля передбачає обмін інформацією на загальнодержавному та регіональному рівнях, створення банків даних про стан об'єктів навколишнього природного середовища та корпоративного їх використання.

Суттєвими факторами, що визначають основні недоліки та існуючий рівень функціонування регіональної системи моніторингу є відсутність єдиної комплексної мережі спостережень за пріоритетними напрямами та дублювання функцій в одних напрямках з одночасною відсутністю необхідних спостережень в інших. Тому, перш за все, необхідне створення єдиної комплексної мережі, яка дозволить більш раціонально розподіляти наявні фінансові, технічні та інші ресурси. Створення такої мережі потребує проведення оптимізації існуючих відомчих мереж.

Усунення даних недоліків можливе шляхом створення єдиної мережі спостережень за станом довкілля, яка повинна врахувати регіональні особливості та базуватись на методологічних рекомендаціях Європейської системи.

2. Система управління екологічною безпекою у Полтавській області

Обласні організації та їх повноваження.

Обласний державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів.

Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (“Облдержродючість”) є державною бюджетною організацією, здійснює політику у сфері збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, ведення їх державного моніторингу, поліпшення якості сільськогосподарської продукції та сировини. Центр проводить проектно-технологічні та науково-дослідні роботи з охорони родючості ґрунтів, ведення їх державного моніторингу, а також поліпшення якості сільськогосподарської продукції та сировини.

Повноваження:

- розроблення пропозицій та здійснення єдиної науково-технічної політики сфері охорони родючості ґрунтів, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення;

- науково-методичне та організаційне забезпечення проведення державного моніторингу ґрунтів і агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, заходів щодо збереження, відтворення, охорони родючості ґрунтів, а також визначення якості та безпечності рослинницької продукції, кормів та сировини;

- участь у розробленні та здійсненні контролю за виконанням державних, міждержавних, регіональних цільових програм з моніторингу, збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, застосування агрохімікатів і забезпечення якості рослинницької продукції, кормів та сировини;

- участь у координації науково-дослідних робіт, пов'язаних із створенням технологій екологічно безпечного та раціонального застосування агрохімікатів хімічного та біологічного походження;

- розроблення та впровадження науково обґрунтованих рекомендацій щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування агрохімікатів у сільському господарстві;

- вивчення стану радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь та продукції рослинництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в зонах впливу діючих атомних електростанцій;

- участь у складанні прогнозних розрахунків потреб сільського господарства, садівництва, виноградарства в мінеральних добривах;

- підготовка експертних висновків щодо додержання законодавства про пестициди і агрохімікати, безпечного використання регуляторів росту рослин.

Обласне управління лісового та мисливського господарства.

Обласні управління лісового та мисливського господарства підпорядковуються Державному комітету лісового господарства (Держкомлісгосп) та є його територіальними органами.

Основними завданнями Управлінь є: участь у сприянні формування та реалізації державної політики в сфері лісових відносин та ведення лісового і мисливського господарства та полювання на території області;

- здійснення державного управління та контролю, міжгалузевої координації і функціонального регулювання в галузі ведення лісового і мисливського господарства та полювання;

- участь в організації ведення державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин;

- організація здійснення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь, моніторингу лісів і мисливських тварин;

- участь у розробленні та організації виконання, державних і регіональних (місцевих) програм у сфері охорони, використання, відтворення лісів та тваринного світу, побічних користувань та розвитку мережі лісових доріг, туризму, заповідності територій.

Повноваження.

Управління відповідно до покладених на них завдань:

- реалізовують державну політику та вносять Держкомлісгоспу пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань регулювання відносин у галузі ведення лісового і мисливського господарства та полювання, ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин, моніторингу лісів та мисливських тварин;

- координують діяльність підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держкомлісгоспу;

- здійснюють державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, а також з ведення мисливського господарства та полювання і технічної документації з цих питань;

- беруть участь у розробленні та виконанні державних, регіональних (місцевих) програм у сфері охорони, захисту, використання, відтворення лісів та тваринного світу;

- створюють умови для науково обґрунтованого, раціонального та економічно доцільного використання лісових ресурсів та тваринного світу;

- уносять Держкомлісгоспу пропозиції щодо розроблення та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на охорону, захист, використання, відтворення, раціональне використання лісових ресурсів, лісів, тваринного світу, забезпечення додержання режиму використання лісів та тваринного світу, будівництва лісових доріг;

- організовують збір інформації для ведення обліку лісів, державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин;

- забезпечують здійснення відповідно до законодавства моніторингу лісів та мисливських тварин, організовують виконання заходів щодо відтворення лісів та тваринного світу;

- забезпечують організацію робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення стану мисливських угідь;

- здійснюють видачу дозволів на використання мисливських тварин, які перебувають у державній власності, за винятком тих, що знаходяться на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;

- забезпечують підготовку матеріалів (документів) та їх обґрунтування Держкомлісгоспу з питань надання у користування мисливських угідь;

- виступають в установленому порядку координатором замовлення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, робіт із стандартизації і сертифікації та інших робіт, що виконуються в межах заходів з питань розвитку лісового і мисливського господарства та будівництва лісових доріг;

- взаємодіють із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного управління і контролю у сфері ведення лісового та мисливського господарства;

Український гідрометеорологічний центр.

Український гідрометеорологічний центр (далі УкрГМЦ) входить до системи державної гідрометеорологічної служби і є бюджетною організацією, що знаходиться у сфері управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

УкрГМЦ у межах своїх повноважень бере участь у реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності і є головною методичною організацією гідрометеорологічної служби з питань прогнозування гідрометеорологічних умов, гідрометеорологічного забезпечення і обслуговування, проведення агрометеорологічних спостережень і робіт, збору, обробки та розповсюдження гідрометеорологічної інформації.

УкрГМЦ є юридичною особою, неприбутковою організацією, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Головні завдання та напрямки роботи УкрГМЦ:

- прогнозування умов погоди, гідрологічного режиму річок та водосховищ, агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур та формування їх врожайності, метеорологічних умов забруднення повітря;

- забезпечення органів державної влади, місцевого самоврядування, галузей економіки, населення, Збройних Сил України, інших споживачів інформацією загального користування про гідрометеорологічні умови та метеорологічні умови забруднення повітря, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, різкі зміни погоди;

- гідрометеорологічне обслуговування споживачів усіх рівнів спеціалізованою інформацією та продукцією;

- методичне керівництво організаціями гідрометеорологічної служби з питань прогнозування метеорологічних, гідрологічних, агрометеорологічних умов, метеорологічних умов забруднення атмосферного повітря, гідрометеорологічного забезпечення і обслуговування споживачів різного рівня, агрометеорологічних спостережень і робіт;

- здійснення збору, обробки та передачі гідрометеорологічної інформації, формування баз та банків гідрометеорологічних даних;

- виконання обов'язків оперативного підрозділу гідрометслужби в рамках угод між ВМО та МАГАТЕ по моделюванню процесів переносу забруднюючих речовин при ядерних та інших екологічних аваріях, участь у тренуваннях, забезпечення необхідної оперативної взаємодії зі спеціалізованими регіональними центрами ВМО з цих питань;

- здійснення зовнішньо - економічної діяльності в частині закупівлі телекомунікаційних засобів, засобів обробки, візуалізації гідрометінформації, систем управління базами даних, засобів вимірювальної техніки, обладнання, витратних матеріалів тощо;

УкрГМЦ взаємодіє з організаціями гідрометеорологічної служби:

- Центральною геофізичною обсерваторією з питань проведення гідрометеорологічних спостережень, автоматизованої обробки оперативних і режимних матеріалів спостережень, підготовки відповідної продкції на магнітних і паперових носіях, підготовки матеріалів для їх зберігання і використання в Галузевому державному архіві гідрометеорологічної служби;

- Регіональними та обласними центрами з гідрометеорології, гідрометобсерваторіями, бюро, станціями - з питань прогнозування гідрометеорологічних умов і явищ; проведення агрометеорологічних спостережень та агрометзабезпечення; складання і доведення метеорологічних, гідрологічних, агрометеорологічних прогнозів, прогнозів метеоумов забруднення повітря, штормових попереджень про небезпечні та стихійні метеорологічні, гідрологічні, агрометеорологічні явища, різкі зміни погоди; збору та передачі гідрометеорологічної інформації, автоматизованої обробки та занесення гідрометінформації на технічні носії, методичних питань гідрометеорологічного забезпечення і обслуговування тощо;

- Гідрометцентром Чорного та Азовського морів - з питань прогнозування стану погоди і моря, морських гідрометеорологічних явищ на акваторіях Азово-Чорноморського басейну, методичних питань морського гідрометзабезпечення;

- Державним підприємством "Український авіаметеорологічний центр" з питань метеорологічного забезпечення і обслуговування авіації, авіаційних, кулепілотних та радіолокаційних спостережень;

- Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом - з наукових і науково - методичних питань та участі в науково-дослідних, науково-методичних роботах;

- з іншими методичними, технічними і регіональними організаціями - з питань, віднесених до його компетенції.

При загрозі та виникненні небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ Український Гідрометцентр взаємодіє з ЦГМ, іншими центрами і організаціями гідрометслужби України та сусідніх держав, що розташовані в зоні розповсюдження цих явищ, стосовно прогнозування їх розвитку, визначення зони впливу та взаємного оповіщення і попередження.

УкрГМЦ під час виконання покладених на нього завдань і функцій в межах своєї компетенції взаємодіє з відповідними підрозділами МНС, Мінприроди України та його підрозділами з питань гідрометзабезпечення у випадку загрози або виникнення стихійних лих, техногенних аварій і катастроф.

Прогноз погоди, гідрологічного режиму річок та водосховищ, стану та врожайності сільськогосподарських культур, метеоумов забруднення повітря є необхідним оперативним матеріалом для керівників і спеціалістів усіх галузей економіки, органів державного управління. Інформування населення України про стан погодних умов на найближчі дні і попередження про несприятливі явища вже стало об'єктивною потребою кожної людини. Своєчасні попередження про стихійні лиха зберігають найдорожче - людське життя. У цілому за рік Українським гідрометцентром складається і доводиться органам державної виконавчої влади різних рівнів, міністерствам, відомствам, держадміністраціям, комісіям з НС та іншим споживачам, 250 щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, 36 декадних агрометеорологічних та бюлетень за сільськогосподарський рік, близько 40000 метеорологічних прогнозів загального користування та понад 60000 спеціалізованих метеорологічних прогнозів, 2570 гідрологічних та агрометеорологічних прогнозів, 1500 прогнозів метеорологічних умов забруднення атмосфери, 45 прогнозів рівнів забруднення повітря промисловими викидами, понад 800 штормових попереджень та більше 200 оперативних інформацій про загрозу та виникнення несприятливих умов, небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ.

Український гідрометеорологічний центр (УкрГМЦ) - є бюджетною організацією системи державної гідрометеорологічної служби і входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

УкрГМЦ у межах своїх повноважень бере участь у реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності і є головною методичною організацією гідрометеорологічної служби з питань прогнозування гідрометеорологічних умов, гідрометеорологічного забезпечення і обслуговування, проведення агрометеорологічних робіт і спостережень, збору, обробки та розповсюдження гідрометеорологічної інформації.

Державна санітарно-епідеміологічна служба.

Державна санітарно-епідеміологічна служба України є системою органів, установ, закладів, частин і підрозділів, діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки для життя і здоров'я людини продукції та середовища життєдіяльності.

Основними завданнями державної санітарно-епідеміологічної служби України є:

- здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

- визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

- аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя, підготовка пропозицій щодо запобіжних заходів і здійснення контролю за їх проведенням;

- участь у координації діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- координація роботи з проведення гігієнічного виховання населення.

Повноваження.

Державна санітарно-епідеміологічна служба України відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

- проводить аналіз та оцінку ризику для здоров'я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком, державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо їх відповідності вимогам санітарних норм;

- проводить аналіз небезпечних для здоров'я людини факторів та здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд на усіх етапах виробництва та реалізації харчових продуктів;

- погоджує системи забезпечення безпеки виробництва харчових продуктів;

- вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності, визначає фактори, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини;

- аналізує санітарну та епідемічну ситуацію;

- контролює застосування дезінфекційних засобів, проведення дезінфекційних заходів;

- вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції стосовно проведення заходів із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, введення карантину;

- забезпечує охорону території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль в пунктах пропуску через державний кордон;

- погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, що розробляються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, контролює їх здійснення;

- видає обов'язкові для виконання постанови, розпорядження, висновки, приписи з питань усунення або обмеження шкідливого
впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

- подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в'їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;

- аналізує причини та умови виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

- взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та об'єднаннями громадян з питань охорони здоров'я і життя людини;

- вживає заходів до розвитку міжнародного співробітництва у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Головне управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.

Головне управління житлово-комунального господарства, енергетики та енергозбереження обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворюється її головою. Управління підзвітне і підконтрольне голові облдержадміністрації та заступнику з питань забезпечення життєдіяльності населення, Державному комітету України з питань житлово-комунального господарства.

Управління організовує реалізацію програми розвитку житлово-комунального господарства, енергетики області, енергозбереження та координує діяльність підприємств, установ та організацій відповідних галузей.

Основними завданнями управління є:

- реалізація державної і регіональної політики комплексного розвитку житлово-комунального господарства з питань водо- і теплопостачання, водовідведення, експлуатації та ремонту житла, дорожнього і зеленого господарства, благоустрою території міст і селищ міського типу, надання ритуальних, готельних та інших послуг, виконання ремонтно-будівельних робіт для населення, соціально - побутових і виробничих споживачів усіх форм власності, а також проведення державної політики, спрямованої на розвиток міського електротранспорту;

- забезпечення проведення державної політики у сфері стаціонарної енергетики та енергозбереження в народному господарстві області;

- участь у розробленні проектів програм соціально-економічного розвитку області, цільових програм, метою яких є підвищення рівня забезпеченості населення, соціальної та виробничої сфери енергоносіями, всіма видами житлово-комунальних послуг, поліпшення їх якості, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, енергозбереження, а також участь у розробленні містобудівної документації;

- популяризація ефективного та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів;

- облік споживання житлово-комунальних послуг;

- аналіз і вплив на формування ц і н і тарифів на житлово-комунальні послуги;

- реалізація реформ у житлово-комунальному господарстві та міському електротранспорті;

- проведення інвестиційної та інноваційної політики у процесі проектування, будівництва нових і реконструкції діючих об`єктів житлово-комунального господарства, здійснення контролю за їх будівництвом, у сфері енергозбереження;

- здійснення заходів та виконання робіт щодо забезпечення безпечних умов проживання та життєдіяльності людей, а також захисту і збереження будинків, споруд, будівель і об`єктів водо-, тепло-, газо-енергопостачання та інших об`єктів інженерної інфраструктури міст, інших населених пунктів, що розташовані в зонах дії сучасних небезпечних і шкідливих природних або техногенних процесів і явищ.

Повноваження.

Бере участь у формуванні державної житлової політики, а також науково-технічної та економічної політики у житлово-комунальній сфері, енергетиці і енергозбереженні та забезпечує її реалізацію.

Готу є і подає в установленому порядку пропозиції щодо:

- комплексного розвитку житлово-комунального господарства області з метою якнайповнішого задоволення потреб населення, соціальної та виробничої сфери в усіх видах житлово-комунальних послуг;

- вдосконалення структури управління житлово-комунальним господарством області, розташування, спеціалізації та розвитку підприємств, організацій, об`єктів житлово-комунального господарства усіх форм власності та міського електротранспорту;

- поглиблення реформ у житлово-комунальному господарстві області;

- розміщення виробництва продукції для потреб житлово-комунального господарства області;

- здійснення житлової реформи, проведення організаційної та методичної роботи, пов`язаної з приватизацією житлового фонду, реєстрацію та інвентаризацією житлового фонду, інженерних мереж, об`єкт і в житлово-комунального господарства області ;

- вдосконалення системи соціального захисту населення, порядку надання субсидій для відшкодування витрат в оплат і житлово-комунальних послуг;

- передачі або продажу підприємств та об`єктів житлово-комунального господарства, як і мають важливе значення для надання житлово-комунальних послуг населенню;

- вдосконалення управління майном підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства та міського електротранспорту.

Готує пропозиції щодо розвитку сфери енергозбереження та вживає заходів для їх реалізації.

Забезпечує розроблення та впровадження в області організаційно-розпорядчих і нормативних актів з питань енергозбереження.

Здійснює контроль за постачанням промисловим, комунально-побутовим та іншим споживачам області енергетичних ресурсів, їх ефективним використанням, дотриманням встановлених режимів споживання та розрахунками за спожиті енергоносії.

Бере участь у розробці та погодженні графіків примусового відключення або обмеження споживачі в у випадках критичного стану енерго- та газотранспортної системи з метою збереження її функціонування.

Розраховує та погоджує потребу в енергоресурсах, розподіляє величини граничних рівні в енергоспоживання.

Координує роботу підприємств і установ області з виробництва, постачання, ефективного використання енергетичних ресурсів, бере участь у розробці поточних і перспективних плані в і програм розвитку енергетичного господарства області та енергозбереження.

Аналізує ефективність роботи енергопостачальних підприємств, працює над удосконаленням системи управління і засобі в контролю за енергозабезпеченням та енергозбереженням, бере участь у вдосконаленні схем газо-, тепло-, електропостачання найважливіших об`єктів життєзабезпечення, визначенні перспективних напрямків розвитку енергогенеруючих джерел та схем розвитку електричних і газових мереж області.

Організовує впровадження енергетичного консалтингу, енергетичного менеджменту в народному господарстві області, створю є банк даних з питань енергопостачання та енергозбереження.

Надає допомогу у створенні та впровадженні екологічно-“дружніх” енерготехнологій та нетрадиційних джерел енергії (малих гідроелектростанцій, вітроагрегатів, сонячних установок, термальних та геотермальних джерел, використання біомаси, біологічного палива), максимальному використанню відходів виробництва та побутового сміття тощо.

Бере участь у розгляді проектів благоустрою територій міст і селищ міського типу.

Розробляє заходи, спрямовані на забезпечення стало ї роботи житлово-комунального господарства області в зимових умовах та стихійного лиха, аварій, катастроф і бере участь у ліквідації їх наслідків.

Вживає заходів для оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії згідно з державними та регіональними програмами.

Аналізу є рівень цін і тарифі в на продукцію, роботи і послуги житлово-комунального господарства та проїзд у міському електротранспорті, готує пропозиції щодо їх удосконалення.

Вживає заході в для прискорення передачі об`єктів житлово-комунального господарства, що перебувають у повному господарському віданні або в оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій, у комунальну власність.

Реалізує разом з відповідними органами державну політику з питань охорони природи та раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, санітарного стану населених пунктів, якості питної води, поліпшення технічного і технологічного стану систем водопостачання та водовідведення, запобігання підтопленню міст і селищ міського типу, ліквідації його наслідків.

Проводить організаційну та методичну роботу, спрямовану на реалізацію державної політики з питань праці та заробітної плати, соціального захисту працівників житлово-комунального господарства та міського електротранспорту.

Проводить прийом, попередній розгляд заяв про видачу ліцензій та документів, що до них додаються, від суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, формує і веде ліцензійний реєстр суб`єктів господарювання з зазначеної діяльності.

Організовує разом з місцевими органами Держстандарту здійснення заходів, спрямованих на дотримання єдиної системи вимірювань, стандартизації та сертифікації продукції, робіт і житлово-комунальних послуг, а також нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів, метрологічних норм і правил.

Визначає аварійні та потенційно небезпечні ділянки, що потребують невідкладного виконання робіт з інженерного захисту, і надає виконкому ради відповідного рівня пропозиції для затвердження термінів їх виконання, визначення замовників та виконавців, перелік територій, де повинен бути запроваджений суворий режим.

Забороняє на територіях населених пунктів, де відбуваються небезпечні екзогенні геологічні процеси (зсуви, абразія берегів моря, річок та лиманів, підтоплення територій та деформації поверхні землі над гірничими виробками), будь-яке будівництво, що здійснюється з порушенням діючих норм та правил, до виконання повного комплексу захисних та упереджуючих інженерних заходів.

Вимагає від підприємств, установ та організацій, а також окремих домовласників здійснення заходів щодо запобігання розвитку небезпечних процесів.

Бере участь у державних і технічних комісіях по прийманню в експлуатацію закінчених на підконтрольних територіях будівництвом об`єктів інженерного захисту.

Полтавське обласне виробниче управління водного господарства
"Полтававодгосп".

Повноваження.

Обстеження господарських об'єктів та обладнання з наданням рекомендацій стосовно розроблення заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на водні ресурси.

Надання консультацій щодо організації обстеження місць складування промислових та побутових відходів з наданням рекомендацій стосовно зменшення їх шкідливого впливу на водні об'єкти.

Підготовка та видача юридичним і фізичним особам в установленому порядку технічних умов на проведення інженерних робіт на землях Водного фонду, меліоративних системах у разі переходів лінійних споруд через водні об'єкти.

Видача довідок і рекомендацій щодо водогосподарської обстановки на водних об'єктах та меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель з прилеглими територіями.

Аналіз проектних матеріалів щодо визначення в натурі (на місцевості) меж земель водного фонду з підготовкою відповідних висновків та рекомендацій, ступеня впливу на водне середовище запроектованих споруд.

Надання консультацій з питань:

- підготовки матеріалів для отримання дозволів та їх погодження:

на спецводокористування для власних потреб;

на cпецводокористування абонентів (вторинних водокористувачів) із складною питомою нормою водокористування;

на водокористування за графіком;

на проведення робіт на землях водного фонду;

узгодження переліку параметрів складу стічних вод та періодичності здійснення їх аналітичного контролю;

визначення лімітів водокористування, організації та проведення заходів щодо раціонального використання водних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях;

обстеження підводних частин гідротехнічних споруд;

ведення обліку забору та використання води, здійснення контролю за скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, якістю води у контрольних створах;

розроблення технологічних нормативів водокористування, організації та ведення його первинного обліку;

підготовка проектів поліпшення екологічного стану водних об'єктів відповідно до законодавства.

Відбір проб ґрунтів, мулу і донних відкладень, поверхневих, підземних, зворотних і стічних вод, вимірювання показників їх якості, визначення властивостей ґрунтів та сировини природного походження, що використовується для виготовлення будівельних матеріалів і керамічних виробів, вмісту в них радіонуклідів і солей важких металів.

Послуги, пов'язані з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел на полив зрошуваних або зволоження осушених земель, промислові і комунальні потреби, для поливу городів, садів і богарних земель та для наповнення наливних водойм.

Технічне обслуговування комплексу гідротехнічних споруд.

Паспортизація водогосподарських об'єктів.

Головне управління Держкомзему у області

Головне управління Держкомзему у області є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітне і підконтрольне.

Основними завданнями головного управління є:

- підготовка та внесення Держкомзему пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, установлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, забезпечення її реалізації та проведення земельної реформи;

- координація роботи з проведення земельної реформи;

- організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координація робіт з підготовки земельно-кадастрової документації;

- здійснення землеустрою і проведення моніторингу земель;

- участь у виконанні державних, галузевих і організація розробки та виконання регіональних програм з питань розвитку і регулювання земельних відносин, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель;

- ведення державного земельного кадастру, територіального планування;

- проведення у межах компетенції, визначеної Держкомземом, державної експертизи проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань таких проектів.

Повноваження:

- розробляє та подає для затвердження Голові Держкомзему план заходів щодо реалізації основних напрямів та стратегічних цілей діяльності головного управління;

- здійснює відповідно до чинного законодавства України державне регулювання у сфері оцінки земель, організовує та забезпечує виконання відповідних робіт, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель;

- координує підготовку і здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, а також на відтворення і підвищення родючості, продуктивності та корисних властивостей ґрунтів, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення інших територій і об'єктів екомережі, організовує здійснення заходів щодо відтворення корисних властивостей земельних ділянок;

- бере участь у підготовці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, іпотеки земельних ділянок та вдосконалення системи оподаткування земель;

- уносить пропозиції щодо розробки нормативно-технічних документів з питань розробки землевпорядної документації, ціноутворення в галузі проектування, будівництва та експлуатації протиерозійних об'єктів і споруд та в межах своєї компетенції бере участь у їх затвердженні;

- організовує в установленому порядку виконання землевпорядних робіт і проведення державної інвентаризації земель;

- забезпечує науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, пов'язаних із земельними торгами;

- забезпечує регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них;

- проводить відповідно до чинного законодавства України моніторинг земель;

- здійснює заходи щодо вдосконалення порядку ведення обліку та підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі;

- сприяє організації Держкомземом, зокрема за участю іноземних наукових установ та організацій, наукових досліджень з питань землеустрою і ведення державного земельного кадастру;

- бере участь у міжнародному співробітництві з питань земельних відносин, виконанні зобов'язань міжнародних документів та угод у межах своєї компетенції;