Митне оформлення експорту твердої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра митного права

Контрольна робота

Митне оформлення експорту твердої пшениці

Виконала:

Радченко В.І.

Керівник:

Мартосенко М.Г.

Полтава, 2014 рік



Зміст

Вступ

1. Аналіз нормативних документів,що регламентують порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України

2. Складання зовнішньоекономічного контракту на поставку твердої пшениці

3. Підготовка пакету документів для декларування та митного оформлення твердої пшениці в режимі «ЕК-10»

4. Заповнення МД на експорт твердої пшениці із застосуванням програмного забезпечення МD-office

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

З точки зору Закону України, зовнішньоекономічна діяльність має дуже важливе значення для розвитку економіки України. Аналіз світового ринку зерна та тенденцій розвитку вітчизняної зернової галузі дає підстави стверджувати, що Україна поступово зміцнює свої позиції на світовому ринку зерна, а зерно є одним з основних вітчизняних експортних товарів. Проте, аналіз розподілу ринкових часток серед компаній-експортерів, які, переважно є афільованими компаніями більш потужних іноземних збутовиків, свідчить про високу степінь монополізованості як вітчизняного, так і зарубіжного ринку. Зовнішньоекономічні відносини мають свою специфіку і повинні контролюватися державою. Таку відповідальність покладено на Міністерство доходів і зборі України. Зовнішньоекономічна діяльність насамперед пов'язана з переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України суб'єктами підприємницької діяльності. Одним з головних завдань, покладених на митні органи України, і являється контроль за додержанням митного законодавства України учасниками ЗЕД, а також здійснення митного оформлення товарів, які імпортуються в Україну чи експортуються з України згідно зовнішньоекономічних контрактів.

Митним оформленням займаються в торгово-промислових палатах, митно-брокерських фірмах та безпосередньо суб'єкти ЗЕД, які мають в своєму штаті професійних декларантів, які внесені в картку акредитації підприємства.

Україна є одним з найбільших в Європі виробником твердої пшениці і тому займатися експортом цього продукту є досить прибутковим як для учасників ЗЕД, так і для країни.

Метою даної курсової роботи є правильне заповнення всіх документів, які необхідні для митного оформлення експорту твердої пшениці, та дотримання правильного декларування цього товару.

Для цього необхідно виконати наступні завдання:

- проаналізувати нормативну документацію, що регламентує порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України;

- розглянути зовнішньоекономічний контракт як основний документ для здійснення ЗЕД;

- підготувати пакет документів, які необхідні для митного оформлення твердої пшениці, що експортується з України;

- засвоїти порядок заповнення МД.



1. Аналіз нормативних документів,що регламентують порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України

Зовнішньоекономічні відносини між країнами безперервно розвиваються, що приводить до постійно зростаючого імпорту та експорту товарів між різними країнами. Щорічно вивезення товару з України становить сотні тонн, відправляючись до закордонних споживачів. Завдяки цьому забезпечується економічний розвиток України.

Під митним оформленням розуміють сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі, у тому числі за умов тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

Система митного оформлення та митного контролю є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв'язками.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів та транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються Міністерством доходів і зборів України.

Стратегія розвитку суспільства однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують і вміло розпоряджаються наявною інформацією. У наш час збір та обробка великих обсягів інформації можливі лише в результаті застосування інформаційних технологій, що реалізуються шляхом побудови комп'ютерних інформаційних систем.

Всесвітня митна організація визначила підходи до прискорення і спрощення митних процедур у своїх програмних документах - Міжнародній конвенції щодо спрощення й гармонізації митних процедур, Рамкових стандартах безпеки і полегшення світової торгівлі. Європейська спільнота вбачає шлях до цього у зменшенні розбіжностей між митними процедурами країн світу, практичним засобом реалізації якого є створення системи «Електронна митниця».

«Електронна митниця» - є багатофункціональною комплексною системою, яка діє в митних органах країни, поєднуючи інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування, що дає можливість підвищити якість митного регулювання і вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки держави.

Цілком очевидно, що прискорення і спрощення митних процедур не можливі за умови використання старих технологій, заснованих на паперових документах. Тут на перший план виходять інформаційні митні технології, основою яких є електронний документообіг.

Впровадження електронного документообігу дає змогу значно скоротити час на отримання, опрацювання і прийняття рішення щодо переміщення товарів через митний кордон України, випуску товарів у вільний обіг, зменшити ризики, пов'язані з митними правопорушеннями і контрабандою, що у свою чергу забезпечить зростання товарообігу, а отже, і збільшення надходжень до бюджету держави.

Програмне забезпечення «MD-office» - інструмент для ведення ефективної зовнішньоекономічної діяльності. Повна нормативна база, яка щоденно актуалізується, заповнення митної декларації (МД), мита і режими, товарна номенклатура ЗЕД, алфавітно-наочний покажчик товарів, попередній розрахунок операцій - ось неповний перелік підсистем «MD-office».

Незважаючи на те, що програма «MD-office» найпотужніша й сучасна інформаційна система для ведення зовнішньоекономічної діяльності на пострадянському просторі, вона досить проста у користуванні. Про документи, які регламентують переміщення твердої пшениці через митний кордон України в режимі експорту ми можемо дізнатися за допомогою програми «MDInfo». Для класифікації товарів використовують наступні основні критерії: матеріал або речовина з якого виготовлений товар, функції, які виконує товар, міра його обробки.

Правильне визначення коду товару має вирішальне значення для встановлення тарифного та нетарифного регулювання під час вивезення з митної території України.

Згідно коду товару та митному режиму «експорт» визначаються митні процедури, які необхідні при митному оформленні твердої пшениці.

За допомогою програми «MD Info» отримуємо довідку по товару відповідно до його 10-значного коду.

Об'єкт - продукти рослинного походження, зернові культури, пшениця і суміш пшениці та жита, пшениця тверда, інша. Даний об'єкт має код УКТЗЕД 1001 10 00 90.

Після кодування об'єкта створюємо довідку про товар. У довідці про товар вказано усі нормативні документи,тарифне та нетарифне регулювання яке застосовується під час експорту твердої пшениці з митної території України.

Митне оформлення такого товару, як тверда пшениця, у режим експорту потребує проходження ветеринарного, санітарного, радіологічного контролю. В якості підстави для митного оформлення може вимагатися також сертифікат Держ. хліб. iнспекцiї Мiнагропрому, що видається Мінагрополітики.

Радіологічний контроль проводиться перед поданням митному органу митної декларації. Радіологічний контроль здійснює екологічна інспекція, в яку подається заява, зовнішньоекономічний контракт, інвойс та товар супровідний документ. Інспектор екологічної інспекції та особа, уповноважена на декларування товару направляються в зону митного контролю, якщо вантаж відправляється автомобільним транспортом, або в тимчасову зону митного контролю, якщо вантаж знаходиться у залізничному вагоні. За допомогою «счетчика Гейгера» інспектор визначає рівень радіації у транспортному засобі і при позитивних результатах ставить відмітки у товар супровідних документах. Таким чином проводять радіологічний контроль.

Ветеринарний контроль проводиться інспекторами ветеринарної служби України. Інспектор разом з декларантом відбирають проби пшениці, направляють їх в лабораторію. Перед цим декларант подає в ветеринарну службу заяву, зовнішньоекономічний контракт, пакувальний лист (якщо є), інвойс, товар супровідний документ та платіжний документ (для здійснення лабораторних досліджень). Після позитивного висновку лабораторії інспектор ветеринарної служби ставить відмітку на товар супровідному документі про здійснення ветеринарного контролю.

Фітосанітарний контроль проводиться інспекторами фітосанітарної служби України. До фітосанітарної інспекції подається заява, товар супровідний документ та платіжний документ (для здійснення лабораторних досліджень). Після цього інспектор разом з уповноваженою особою на декларування відбирають проби, направляють їх в лабораторії і після отримання позитивного висновку проставляє відмітку про здійснення фітосанітарного контролю у товар супровідному документі.

Також при проходженні процедури митного оформлення потрібні наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт;

- рахунок-фактура;

- облікова картка суб'єкта ЗЕД;

- транспортні документи;

- довідку про декларування валютних цінностей або їх відсутність за межами України;

- платіжні документи, та ін.

Цей перелік нормативних документів регулює переміщення твердої пшениці через митний кордон України.



2. Складання зовнішньоекономічного контракту на поставку твердої пшениці

Важливе значення у поставці твердої пшениці до Грузії відіграє те, як саме складений договір купівлі продажу нашого товару, в якому і зазначається найоптимальніші варіанти розвитку зовнішньоекономічної діяльності для двох сторін даного контракту. Розглянемо детальніше контракт купівлі-продажу.

Зовнішньоекономічний договір являє собою матеріально оформлену угоду двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір укладається відповідно до статі 1, ч. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Зовнішньоекономічний договір укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньо - економічного договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Договір який був укладений із закордонним покупцем містить у собі:

1. Назва: договір купівлі - продажу №25/09, дата та місце його укладення - м. Полтава, 25 вересня 2013 року.

2. Преамбула:

Покупець: «Тбилпром», м. Тбілісі, в особі директора Овчаренко Д.В.

Продавець: ТОВ «Полагропром», м. Полтава, Полтавська область, в особі генерального директора Іванова Д.А.

У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів, особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір, документів, якими керуються контрагенти договору.

Розділ 1 «Предмет контракту». В цьому розділі йдеться проте, що предметом договору є продукція ТОВ «Полагропром», найменування і кількість якої знаходиться в специфікації контракту, продавець продає тверду пшеницю для вивезення її з митної території України.

В розділі 2. Зазначено ціну і загальну вартість контракту, покупець повинен провести 100% після оплату продукції, згідно рахунків після підписання акту прийому вантажу на протязі 10 днів.. Валютою контракту є Евро. Сума контракту складає 300000 Евро, оплата проводиться за допомогою банківського перерахунку. Поставка продукції відбувається автотранспортним засобами.

Розділ 3. Якість і комплектність. В цьому розділі зазначено якість продукції, що поставляється, яка визначається технічними умовами або стандартами. Інші розділи є додатковими, і використовуються в разі порушень, або непередбачених ситуацій.

Розділ 4. «Строки та умови поставки» Доставка товару проводиться на умовах EXW (м. Полтава) за якими витрати на страхування та навантаження при митному оформленні сплачує покупець.

Постачальник повинен поставити товар не пізніше 10 днів, з дня подачі заявки від покупця.

Отже, згідно з ст. 1, ч. 6 Законку України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний контракт - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Без контракту неможливе існування зовнішньоекономічної діяльності.

3. Підготовка пакету документів для декларування та митного оформлення твердої пшениці в режимі «ЕК-10»

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Перелік документів, необхідних для проведення митного оформлення, визначається митним режимом, відповідно до якого проводиться оформлення.

Митний режим - це сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, які залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться з митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію, та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Експорт є одним з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави. Особливість режиму експорту в тому, що товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення, тоді як режим тимчасового вивезення вимагає повернення товарів через певний строк.

Під вивозом товарів за межі території України треба розуміти сукупність дій, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України. При експорті-товари звільняються від податків (крім експортних мит і акцизів) або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

- подання органу доходів і зборів документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

- сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

- дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Перелік основних документів, які потрібні для митного оформлення зерна пшениці в режимі експорт:

- митна декларація;

- облікова картка суб'єкта ЗЕД;

- міжнародна автомобільна накладна;

- рахунок-фактура (invoice)

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- додаткові угоди;

- довідка про декларування валютних цінностей;

- дозвіл органів екологічного контролю;

- дозвіл органів фітосанітарного контролю;

- дозвіл органів ветеринарного контролю;

- платіжні документи на перерахування сум митних та інших платежів.

Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа - письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів.

Не складається на товари митною вартістю до 300 євро (за винятком товарів, що підлягають експортному контролю, імпортних товарів, на які встановлено акцизний збір та ін.).

Облікова картка - підтверджує поставлення на облік (акредитацію) суб'єкта ЗЕД у митних органах України. Вимагається при здійсненні будь-яких операцій у митних органах.

Міжнародна автомобільна накладна (CMR) - документ, який супроводжує транспортні засоби. Свідчить про укладення договору на перевезення вантажів.

Рахунок-фактура (invoicе) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди.

Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Пакувальний аркуш - це документ, в якому вказується вся інформація щодо ваги товару, що експортується.

Зовнішньоекономічний договір(контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Додаткові угоди є невід'ємною складовою зовнішньоекономічного договору (контракту) мають надаватися до митного оформлення разом з зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Довідка про декларування валютних цінностей - підтверджує відсутність незаконного находження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою, завтердженою в регiональних вiддiленнях Нацiонального банку України та в державних податкових iнспекцiях за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi. У разі відсутності таких цінностей, податковим органом за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi видається - «Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна.

Дозвільні документи органів екологічного контролю - видаються уповноваженими органами Міністерства екології та природних ресурсів при здійсненні митного оформлення товарів, які підлягають екологічному контролю. Штамп «Радіологічний контроль» застосовується інспекторами територіальних підрозділів Мінекоресурсів в пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць відправлення й призначення під час здійснення екологічного та радіологічного контролю вантажів, що підлягають екологічному контролю.

Наявність штампу «Радіологічний контроль» на товар супровідних документах свідчить про проведення радіологічного контролю.

Дозвільні документи органів фітосанітарної служби - видаються після проведення лабораторних досліджень відібраних зразків. На основі висновку фітосанітарної лабораторії проставляється штамп про здійснення фіто контролю на товар супровідному документі.

Дозвільні документи органів ветеринарної служби - видаються після проведення лабораторних досліджень відібраних зразків. На основі висновку ветеринарної лабораторії проставляється штамп про здійснення ветеринарного контролю на товар супровідному документі.

Платіжні доручення, касові ордери - використовуються для підтвердження сплати митних та інших обов'язкових платежів на депозитні рахунки митних установ.

4. Заповнення МД на експорт твердої пшениці із застосуванням програмного забезпечення МD-office

Одним із головних документів під час оформлення ввезення чи вивезення будь якого товару є митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа. За допомогою програми MDDeclaration створюється митна декларація. Митна декларація є основою для декларування вантажів, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення. Декларування проводить власник товарів або підприємство, уповноважене власником. Декларантом заповнюються всі графи декларації в залежності від конкретного митного режиму, за винятком граф 7, 51, С та D, які заповнюються інспектором митниці. Розглянемо детальніше приклад МД…

Графа “А”. У графі зазначається митний орган відправлення/експорту/призначення.

Графа 1. “Декларація”. У першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій.

У другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно. В нашому випадку зазначається ЕК - 10.

Графа 2. Відправник / експортер. Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника. Відправник: ТОВ «Полагропром», м. Полтава, вул.. Жовтнева, б. 26.

Графа 3. “Форми”. У першому підрозділі графи зазначається порядковий номер комплекту, у другому - загальна кількість комплектів ЄАД і додаткових аркушів. В нашому випадку: 1/1.

Графа 4. “Відвантажувальні специфікації”.У графі зазначається загальна кількість долучених комплектів доповнень, складених декларантом, і, через знак "/", - кількість аркушів у примірнику специфікації. В нашій декларації: 1/0.

Графа 5. “Всього товарів”.Зазначається загальна кількість задекларованих у МД товарів. Кількість товарів повинна відповідати кількості в графі 31 МД, що заповнюються.

Графа 6. “Всього місць”. Зазначається загальна кількість вантажних місць задекларованих відповідно до документів, пакувальних аркушів.

Графа 7. “Довідковий номер”. За бажанням декларанта зазначається наданий ним порядковий номерМД. В нашому випадку - 7987.

Графа 8. “Одержувач”. Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про одержувача.Назва та юридична адреса юридичної особи: ЗАТ «Тбілпром», м. Тбілісі, вул.. Леніна, б. 31.

Графа 9. “Особа, відповідальна за фінансове врегулювання”: якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). Інформація аналогічна графі 8 (одержувач і особа відповідальна за фінансове регулювання це одна і та сама юридична особа).

Графа 10. “Країна 1-го призначення”. Зазначається країна через яку буде здійснено транзит товару. В нашому випадку не заповнюється.

Графа 11. “Торгівельна країна/ країна виробник”. У графі проставляється цифровий код торгівельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу - Грузія.

Графа 12. “Відомості про вартість”: графа заповнюється у разі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України.В нашому випадкуграфа не заповнюється.

Графа 13. “ЄСП”. В цій графі відображаються відомості про наявність експортного контролю. Ця графа не заповнюється.

Графа14.“Декларант/представник”. У графі наводяться відомості про декларанта товарів:ПП «Брокмайстер», АГ 594167 від 03.06.11.

Графа 15. “Країна походження”.Ця графа при оформленні товарів в митному режимі експорт не заповнюється.

Графа 16. “Країна призначення”.При поміщенні товарів у митний режим вільної митної зони, безмитної торгівлі, митного складу у графі зазначається "Україна". В нашому випадку вказується Грузія, адже в нас експорт.

Графа 17. “Країна відправлення/експорту”. У графі вказується цифровий код країни, з якої товари були відправленні в Україну, згідно з Класифікатором країн світу, але в нас експорт, тому графа не заповнюється.

Графа 18. “Ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні/прибутті”. Зазначаються відомості про транспортний засіб, на якому безпосередньо перебувають товари при пред'явленні митниці відправлення. В нашому випадку вид транспорту - залізничний, інформація у графі 21 аналогічна.

Графа 19.“Контейнер”. У графі зазначається інформація щодо способу вивезення товарів. В нашому випадку - “0”, так як товари прямують не в контейнері.

Графа 20. “Умовипоставки”: У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки. У другому підрозділі графи зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту. В нашому випадку - EXW - Полтава.

Графа 21. “Валюта та загальна сума за рахунком”: у лівому підрозділі графи наводиться валюта згідно з загальнодержавним класифікатором валют: EUR. У правому підрозділі графи вказується загальна фактурна вартість -300000 Евро.

Графа 22. “Курс валюти”. У графі зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22 МД, установлений Національним банком України на дату подання декларації до оформлення.В нашому випадку курс становить 10,914442 грн за 1 EUR.

Графа 23. “Характер угоди”: у графі вказується код характеру угоди -021 та згідно з класифікатором характерів угод розрахунок здійснюється у Евро.

Графа 24. “Вид транспорту на кордоні”: у графі проставляється код транспортного засобу згідно з класифікатором видів транспорту: автомобільний, 30. Аналогічно заповнюється графа 26 (вид ТЗ в межах України).

Графа 25. “Місце навантаження/розвантаженя”.При переміщенні товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у графі зазначаються найменування митниці та дев'ятизначний код згідно з класифікатором митних органів, їх структурних підрозділів, митних організацій, спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. В нашому випадку - 806200000 - м/п «Лтава» Полтавської митниці міндоходів.

Графа 26. “Фінансові та банківські відомості”.У графі наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) окремими рядками відомості про уповноважені банки особи, яка здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом): код за ЄДРПОУ вповноваженого банку - 09807595, найменування банку - АБ «Полтава-Банк», код (МФО) банку -331489.

Графа 27. “Митний орган виїзду/в'їзду”. У графі вказується назва митного органу, взоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку - його код згідно з класифікатором митних органів України - Луганська митниця Міндоходів, 702070200.

Графа 28. “Вантажні місця та опис товару”. Зазначається найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. В нашому випадку - зернові культури. Пшениця тверда, не насіннєва.

Графа 28. “Товар №”. У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31. В нашому випадку - 1.

Графа 29. “Код товару”. Якщо не передбачено інше, то в першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТ ЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Код нашого товару - 1001100090.

Графа 30. “Код країни походження”. У лівому підрозділі “а” графи зазначається відповідно до класифікації країн світу літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого згідно з УКТ ЗЕДу графі 33 МД. В нашому випадку - UA.

Графа 31. “Вага брутто (кг)”. У графі зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 МД, згідно з товаросупровідними документами. В нашій декларації вага брутто дорівнює22000 кг.

Графа 32. “Преференція”. Графа заповнюється при декларуванні товарiв, на якi встановлено вивізне мито. У графі зазначається відповідно до класифікатора звільнень від сплати вивізного мита тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого в графі 33 МД. В нашому випадку графа не заповнюється.

Графа 33. “Процедура” У графі проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України. В нашому випадку - 1000/ZZ00.

Графа 34. “Вага нетто (кг)”: У графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки. В нашому випадку - 20000 кг.

Графа 35. “Квота”. Графа заповнюється при декларуванні товарів, щодо яких установлені кількісні обмеження. В нашому випадку графа не заповнюється.

Графа 36. “Загальна декларація/попередний документ”: заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або декларація оформлялась замість анульованої. В нашому випадку не заповнюэться.

Графа 37. “Додаткові одиниці виміру”. Якщо для зазначеного в графі 33 МД коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД передбачено додаткову одиницю виміру, то в графі зазначаються код цієї одиниці виміру відповідно докласифікатора одиниць вимірювання та обліку, що використовуються у процесі оформлення митних декларацій, через знак "/" -кількість товару в цій одиниці виміру. В нашому випадку не заповнюється.

Графа 38. “Ціна товару”. У графі з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару. В нашому випадку фактурна вартість становить 300000 Евро.

Графа 39 “Додаткова інформація/ подані документи/сертифікати і дозволи”. У графі зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. В нашому випадку вказуються реквізити документів. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка.

Графа 40. “Коригування”. Графа заповнюється уразі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України.Графа зазначається у валюті України. В нашому випадку графа не заповнюється.

Графа 41. “Статистична вартість”. У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення: 3274,33260 тис. грн.

Графа 42. “Нарахування платежів”. У цій графі основного і додаткових аркушів МД проводиться нарахування митних платежів. Але в нашому випадку графа не заповнюється так як при експорті твердої пшениці платежі в державу не сплачуються.

Графа 43. “Митний орган призначеня”. Порядок використання графи встановлюється Міністерством доходів України в залежності від митного режиму.

Графа 44. “Місце та дата”.У графі вказуються місце та дата заповнення декларації, прізвище та ініціалі особи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі 14, займана ним посада, ставиться його особистий підпис, номер телефону, номер посвідчення особи декларанта (в разі видачі його митницею).

Варто зазначити, що на основі митної декларації можна створити декларацію митної вартості - заяву особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим. Але в нашому випадку митний режим - експорт, тому не потрібно створювати декларацію митної вартості, про що свідчить не заповнена 43 графа в митній декларації. митний законодавчій експорт

Отже, ми детально ознайомились з експорт твердої пшениці, детальним описом пакету документів, без яких не буде здійснена жодна операція з даним товаром на митному кордоні Україні.

Даний пакет документів включає: інвойс (рахунок-фактура), пакувальний лист, зовнішньоекономічний контракт, картка обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, митну декларацію, радіаційний сертифікат, довідку про відсутність валютних коштів за межами території України.



Висновки

1) Експорт товарів - це продаж та вивезення товарної продукції за межі митної території України, в даному випадку це тверда пшениця, яка вивозиться у Грузію. Експорт забезпечує для виробничих підприємств надходження коштів, а це означає, що підприємство буде давати робочі місця та провадити свою діяльність, збільшуючи ВВП на душу населення, що позитивно відобразиться на всій економічній та фінансовій ситуації України;

2) Якщо держава почне сприяти виробництву зернових культур, то тим самим збільшить їх експорт, що в свою чергу добре відобразиться на становищі країни;

3) В даній роботі ми детально ознайомились з правовідносинами, пов'язаними експортом твердої пшениці, детальним описом пакету документів, без яких не буде здійснена жодна операція з даним товаром на митному кордоні Україні. Даний пакет документів включає:інвойс (рахунок-фактура) ЗЕК (контракт, специфікація) оригінал і копія, картка обліку суб'єкта ЗЕД, митну декларації,радіаційний сертифікат, довідку про відсутність валютних коштів за межами території України, товар супровідний документ - CMR, пакувальний аркуш.



Список використаних джерел

1. Програмний продукт “MDOffice” (Електронний ресурс).

2. Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Додаток до Закону України «Про Митний тариф України».: Розділ V Група 27 «Палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки» (Чинний від 21.12.10): 2010. - 271 с.

3. Гармонізована система опису та кодування товарів (Електронний ресурс).

4. Пояснення до УКТЗЕД (Електронний ресурс).

5. Прорадіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України: Лист Державної митної служби України від 18.03.2002 р. - Офіц. вид. - К. 2002. 2 с.

6. Про зовнішньоекономічну діяльність (Електронний ресурс): Закон України від 17.11.2012 959-XII // Офіційний веб-сайт “Верховна Рада України”.

7. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (Електронний ресурс): Наказ Кабінету Міністрів від 06.09.2001 №209 // Офіційний веб-сайт “Верховна Рада України”.

8. Про затвердження переліку товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом (Електронний ресурс): Постанова Кабінету Міністріввід 21.05.2012 №461. // Офіційний веб-сайт “Верховна Рада України”.

9. Митний кодекс України: станом на 23жовтня 2013 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2013. - 552 с. - (Бібліотека офіційних видань).

10. Митне регулювання (Електронний ресурс).

11. Питання, пов'язані з застосуванням митних декларацій (Електронний ресурс): Постанова Кабінету Міністріввід 21.05.2012 р. №450. // Офіційний веб-сайт “Верховна Рада України”.

12. Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (Електронний ресурс): Наказ Кабінету Міністрів від №651 від 30.05.2012 // Офіційний веб-сайт “Верховна Рада України”.

13. Про митний тариф (Електронний ресурс): Закон України від 01.01.2013 2371-III // Офіційний веб-сайт “Верховна Рада України”.

Размещено на Allbest.ru