Господарські суди в Україні

Відповідно до Указу Президента від 13 серпня 1999 р. з 1 січня 2000 р. почали діяти спеціальні колегії з розгляду цієї категорії справ. Це дало змогу підвищити якість їх розгляду, прискорити стадії судового розгляду та відслідкувати характер порушень чинного законодавства.

Світова практика застосування законодавства свідчить, що чим вужчою є спеціалізація, тим краще судця орієнтується у законодавстві, має більшу практику в його застосуванні і, відповідно, більш якісно вирішує спори. Тому необхідне послідовне запровадження спеціалізації судді й судових колегій.

У Вищому господарському суді України вже здійснюється відповідна структурна перебудова згідно з вимогами Закону «Про судоустрій України», в результаті якої наказом ВГСУ від 27 лютого 2003 р. № 18 «Про утворення судових палат у Вищому господарському суді України» створено чотири палати з розгляду справ:

- про банкрутство;

- у господарських спорах, що виникають з податкових та інших публічно-правових відносин;

- у господарських спорах, що виникають з господарських правовідносин;

- у господарських спорах, пов'язаних із захистом інтелектуальної власності.

Ще одним із найважливіших завдань, які вирішувалися господарськими судами, було запровадження фіксування судового процесу технічними засобами, як це передбачено Конституцією України.

Нині Україна вступає в нову фазу свого розвитку, яка характеризується розширенням спектра ринкових перетворень, пошуком нових ефективних методів досягнення конкурентоспроможності у світі, створенням нового механізму міжнародного партнерства нашої держави в глобальних процесах сучасності. І можна стверджувати, що попри всі катаклізми і негаразди нам вдалося створити надійну і дієву систему господарського правосуддя.

В Україні створено єдину судову систему судів загальної юрисдикції у складі місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України.

Конституція України, окрім визнання доцільності створення спеціалізованих судів із різних юрисдикцій, закріпила за ними відносну автономію, передбачивши, що вищим судовим органом спеціалізованих судів є відповідний вищий суд.

Зважаючи на те, що господарські суди є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції, Верховний Суд України є вищою інстанцією і для господарських судів. Але справа тут має бути не у механічному підпорядкуванні вищих судів Верховному Суду.

Йдеться про ревізію (донедавна -- нагляд), котра традиційно для судочинства України належала до компетенції найвищого судового органу.

Господарський суд наділений усіма повноваженнями й атрибутами незалежної і самостійної галузі судової влади. Ця самостійність обумовлена низкою факторів, у тому числі:

- специфікою предмета діяльності - розгляд господарських спорів;

- особливістю кола суб'єктів як учасників господарського процесу - підприємств, організацій - юридичних осіб;

- особливістю господарського процесу, що відрізняється оперативністю, відсутністю твердої регламентації процедури розгляду спорів тощо.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 г. № 254к/96-вр // Відомості Верховної Ради, 1996, N 30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст. 144.

3. Господарський процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6, ст. 56.

4. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 31, ст. 440.

5. Закон України «Про господарські суди» від 04.06.1991 № 1142-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 36, ст. 469.

6. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 52, ст. 490.

7. Закон України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України» від 02.02.1994 № 3911-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 22, ст. 140.

8. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994 № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 25, ст. 198.

9. Закон України «Про органи суддівського самоврядування» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 22, ст. 138.

10. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст. 529.

11. Закон України «Про статус суддів» вiд 15.12.1992 № 2862-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 8, ст. 56.

12. Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 18, ст. 124.

13. Указ Президента України «Питання мережі господарських судів України» вiд 12.08.2010 № 811/2010.

14. Указ Президента України «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» від 11.07.2001 № 511/2001.

15. Наказ Вищого господарського суду «Про утворення судових палат у Вищому господарському суді України» від 27.02.2003 № 18.

16. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам // Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 08 лютого 1996 р.

17. Бондаренко І.А. Судова система України та її реформування у сучасних умовах // Право України. 2010. № 23. 41-52 с.

18. Васильев С.В. Господарський процес України: Підручник. Харьков: Эспада, 2010. 201- 237 с.

19. Господарське процесуальне право України: Підручник / В.Д. Чернадчук, В.В. Сухонос, В.П. Нагребельний, Д.М. Лук'янець; За заг. ред. к.ю.н. В.Д. Чернадчука. Суми: ВТД «Університетська книга», 2010. 231 с.

20. Макаренко Г. Розвиток системи правосуддя у контексті судової реформи // Юридичний вісник України. 2005. №10, 6-12 березня. с. 5.

21. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. / А.П.Гель, Г.С.Семаков, С.П.Кондракова. К.: МАУП, 2004. 272 с.

22. Щербина В.С. Господарське право: підручник / B.C. Щербина. 4-те вид., перероб. і допов. К.: Юрінком Інтер, 2009. 640 с.

Размещено на Allbest.ru