Особа потерпілого у кримінальному праві

Сама ж кримінально-правова оцінка поведінки потерпілого та її вплив на кримінальну відповідальність залежить, по-перше, від ролі цієї поведінки у вчиненні злочину і, по-друге, від його соціальної, моральної та правової характеристики.

Для вдосконалення правового статусу особи в законодавстві України особливе значення має Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р., норми якої є нормами прямої дії (ст. 8), а також такі міжнародно-правові документи, як Загальна декларація прав людини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські й політичні права, Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини (листопад 1950 р).

Потерпілий від злочину належить до ознак складу злочину, що характеризують об'єкт злочину. Обставини, пов'язані з потерпілим, які є ознаками складів конкретних злочинів, на відміну від потерпілих, не утворюють загальної ознаки складу злочину. Всі вони охоплюються поняттям обстановки вчинення злочину, і саме як такі характеризують об'єктивну сторону злочину. Як потерпілі, так і обставини, пов'язані з ними, впливають на кваліфікацію лише у тому разі, коли до них мало місце певне психічне ставлення з боку суб'єкта злочину. Потерпілі від злочинів та обставини, пов'язані з ними, мають значення для призначення покарання. Вони виступають як обставини, котрі пом'якшують або обтяжують покарання.

У випадках, коли особа є основним і додатковим об'єктом злочину, принципових відмінностей між потерпілим і предметом злочину у більшості випадків не передбачено. У цих випадках особа потерпілого має таке ж значення, як і предмет злочину.

У кримінальному праві розрізняють ще й поняття жертви. Однак у вітчизняній віктимології поряд з терміном "жертва" спочатку використовувався термін "потерпілий". Жертва - це переважно фізична особа, якій безпосередньо завдана шкода. Саме фізична особа є основним предметом віктимологічного вчення. Жертвою у розумінні її з позиції кримінологічної віктимології може бути і група людей, але лише у визначеній формі їх інтеграції, що обумовлює наявність адитивної віктимності. Потерпілим від злочину може бути визнано і юридичну особу, але вона не володіє якостями жертви. Інтегративна жертва з'являється там, де втрата від злочинних дій, навіть направлена проти групи людей, матеріалізована у завданні шкоди безпосередньо особам, що складають цю групу. У цьому змісті група людей, що представляється як жертва, - це сукупність жертв - фізичних осіб.

Існує нагальна потреба у проведенні комплексного кримінально-правового дослідження проблеми потерпілого від злочину. У його рамках доцільно зосередити увагу на питаннях визначення окремих видів потерпілих.

Так, розрізняють наявність багатьох видів класифікації потерпілих від злочинів у кримінальному праві, що дозволяє систематизувати й узагальнити дані про потерпілого й дати характеристику кожній із них.

Наприклад, найбільш поширені з них:

класифікація потерпілих по статевій приналежності;

класифікація потерпілого по віку;

класифікація потерпілих по їх рольовому статусу;

класифікація потерпілих залежно від їх відношення до злочинця;

класифікація потерпілих по морально-психологічним ознакам;

класифікація потерпілих по вигляду і кратного завдання їм шкоди;

класифікація потерпілих залежно від тяжкості злочинів, від яких вони постраждали;

класифікація потерпілих по ступені ''вини'';

класифікація залежно від злочину, яким потерпілому завдано шкоду;

класифікація потерпілих по характеру їх поведінки;

У даній роботі розкрито зміст поняття потерпілого у кримінальному праві, висвітлено історію розвитку даного терміну, охарактеризовано класифікації потерпілих від злочинів у кримінальному праві, а також розглянуто значення для кваліфікації злочинів.

Однак, кримінально-правове значення особи потерпілого не вичерпується тією обставиною, що він є ''одушливим предметом '' злочину. Значення особи потерпілого не ліквідується і тоді, коли в якості ознаки злочину мається на увазі власне предмет злочину, наприклад пошкодження майна.

Список використаних джерел

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996року // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№ 30.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України від 29.06.2001 р., № 25.

3. Кримінально-процесуальний кодекс від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради 1961 року, № 2.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи".

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27 березня 1992 року "Про судову практику в справах про зґвалтування та інші статеві злочини.

6. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений; закон, теорія , практика,-М, 2001, 316 ст.

7. Коновалов В.П. Виктимность и ее профілактика // Виктимологические проблемы борьбы с преступносью. Иркутск, 1982.

8. Коржанський М.Й. Об'ект і предмет злочину. - К., 1996.

9. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений, М. 2001, 304 ст.

10. Мудьюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбужденным в связи с исчезновением потерпевшего: Дис…канд. юрид. наук., М, 1962, ст. 6.

11. Полубинский В.И. Правовые основы учения о жертве преступления. Горький, Горьковская высшая школа МВД СССР, 1979, ст. 74.

12. Присяжнюк Т.І. Правовий статус потерпілого: проблеми та перспективи//Вісник ВСУ, -2002, № 8.

13. Присяжнюк Т. До дискусії про потерпілого у кримінальному праві // Право України. - 2005. - № 9.

14. Ривман Д.В., Устинов В.А. Виктимология. СПб Питер, 2000.

15. Сенаторов М. Поняття потерпілого від злочину у кримінальному праві // Вісник академії наук України, -2003, -№ 1, ст. 32.

16. Сенаторов М. Потерпілий від злочину: значення для кваліфікації і призначення покарання // Право України, 2004, № 3, ст. 110.

17. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до КПК У. - Видавництво А,С,К, 2003.

18. Туляков В.А. Виктимология: социальные и криминологические проблемы. Монография. О. Юрид. л-ра, 2000.

19. Фаргиев И. Значение признаков состава преступления, характеризующих потерпевших //Законность.-1988, № 5.

20. Холыст Б. Роль потерпевшего (жертвы) в убийстве, 1964, № 11.

Размещено на Allbest.ru