Контент-аналіз як метод вивчення документів

Більшість публікацій про міліцію (77%) є маленькими замітками, як правило, до 10% площі газетної сторінки. Практично немає об'ємних і змістовних рубрик. Переважають повідомлення про пригоди (61% усіх статей), нариси (17%) і звіти про діяльність (10%). Серед тем, яких торкаються частіше інших, зустрічаються статті про вбивства (13%) і крадіжки (10%), а відповідно і думка формується лише щодо працівників відповідних служб, але поширюється на правоохоронні органи в цілому.

У ЗМІ частіше інших зустрічаються публікації про ДАІ (10%), окремі райвідділи (11%), КР (10%), УБОЗ (9%). Якщо розглядати зміст публікацій в аспекті висвітлення конкретних якостей працівників ОВС, то, як уже говорилося, переважають позитивні. До 60% статей відзначають лише оперативність (17% від усіх позитивних характеристик), працездатність (11%), професіоналізм (13%) і т.д., і тільки 14% - критичні. Також необхідно зазначити на розходження між приватними і державними виданнями у відношенні наданої інформації. Як правило, істотних розходжень не спостерігається, проте на деякі необхідно зазначити. Приватні видання, на відміну від державних, надають більше значимості міліцейській тематиці. Про це говорить той факт, що повідомлення про ОВС у приватній преса знаходяться, як правило, на перших сторінках (76 %). У державних 53% повідомлень розташовано на перших сторінках .

Таким чином, виникає ситуація, у якій людина зіштовхується з парадоксом: з одного боку, вона довіряє газеті, що вибрала і в якій буяють позитивні характеристики ОВС, з іншого боку, у неї апріорі, під впливом чуток, анекдотів, раніше інтеріоризованих стереотипів, сформувався негативний імідж міліції. Результатом цього когнітивного дисонансу є повне заперечення позитивних фактів щодо діяльності міліції, вибіркове сприйняття запропонованої інформації. Незважаючи на певний вплив засобів масової інформації на формування громадської думки, відомо, що під їхньою дією у людей майже не змінюються наявні в них установки. Засоби масової інформації посилюють насамперед ті установки і переконання людей, що вже є в них. Факти, що суперечать своїм установкам, люди зазвичай не помічають або ігнорують, оскільки вважають їх запропонованими з метою пропаганди й агітації. Було також з'ясовано, що «усні виступи, статті, книги, які мають резюме і висновки з чітко вираженою в них позицією автора, впливають на людей набагато більш переконливо, ніж інформація, позбавлена таких висновків». Таким чином, інформація впливає на установки людей переважно в тому випадку, коли в ній виражена позиція автора, коли відбувається обговорення питання і захищається власна думка автора. Позицію також необхідно розглядати двостороннє. У випадку, якщо позиція розглядається односторонньо, тобто коли обговорюються лише підкріплюючі її аргументи, то людина розцінює такий вплив на неї як агітацію і мимоволі шукає аргументи на користь своєї позиції, якщо, звісно, вона розходиться з запропонованою їй позицією. Слухаючи критичні зауваження з приводу неприйнятної для неї позиції, людина переймається довірою до даного засобу розгляду, що змушує її приділити більше уваги позитивним моментам, висловленим щодо позиції, що впливає на неї. Така двостороння подача інформації сприяє тому, що людина, що слухає, починає у своїй позиції відзначати позитивні і негативні сторони.

Є й інші проблеми організації інформації. Важливим, наприклад, є і те, у якій послідовності потрібно розглядати різноманітні позиції. При розгляді двох протилежних одне одному поглядів ефективним буде метод, коли спочатку викладається прийнятна позиція з вказівкою її позитивних сторін, а потім критично аналізується протилежна, неприйнятна позиція з вказівкою її хиб і наприкінці знову обговорюється прийнятна позиція з притягненням нових додаткових аргументів, що допомагають підкреслити її переваги в порівнянні з іншою точкою зору.

Слід зазначити також, що позитивна інформація має на установки людей більший вплив, ніж негативна. У випадку, коли необхідно сформувати у людини позитивну установку щодо якогось явища, звертають увагу на його позитивні характеристики. Виходячи з вищесказаного, тобто наявності закономірностей впливу інформації на людину, за яких він змінює свою установку з негативної на позитивну, можна говорити про таку ж організації і подачі інформації про особистість працівника органів внутрішніх справ.

Що ж стосується змістовного боку матеріалу, то з метою зміцнення авторитету органів внутрішніх справ можуть використовуватися публікації і передачі, що відбивають важливість, трудність, небезпеку, соціальну корисність праці працівника ОВС, конкретні факти прояву фахового героїзму працівника міліції, висвітлення діяльності кращих працівників підрозділів тощо. Заперечення викликає орієнтація на публікації таких матеріалів, у яких висвітлюються тільки позитивні моменти в діяльності працівника міліції або тільки негативні. Інформація про діяльність органів внутрішніх справ повинна містити в собі питання, пов'язані з повсякденною буденною діяльністю і життям працівників ОВС. Необхідно висвітлювати в засобах масової інформації особистість працівника ОВС з усіх боків, тобто показувати працю і дозвілля, його сім"ю, відношення до різних сторін життя і роботи, ціннісні орієнтації, захоплення тощо. Проте при цьому слід зазначити необхідність визнання безумовного суверенітету особистості працівника ОВС. Головною у матеріалах ЗМІ про особистість працівника є вимога не принести моральної і матеріальної шкоди як йому, так і його сім'ї, тим, хто оточує. Що стосується питання про відбиток у засобах масової інформації окремих служб органів внутрішніх справ, то тут спостерігається нерівномірність. Найбільш часто публікуються матеріали про роботу підрозділів карного розшуку, по боротьбі з економічними злочинами, ДАІ, слідчого апарату. Тому не можна не погодитися з твердженням про те, що необхідно більше виступати в ЗМІ працівникам паспортного столу, інспекцій у справах неповнолітніх, позавідомчої охорони, дільничним інспекторам міліції. У першу чергу повинні удосконалювати свою співпрацю зі ЗМІ дільничні інспектори, працівники ДАІ, патрулъно-постової служби й інші, тобто ті працівники міліції, служба яких проходить на очах у населення. У зв'язку з цим необхідно частіше з їхньою участю проводити «круглі столи», зустрічі з громадськістю, прес-клуби з конкретних проблем, які попередньо з"ясовані в результаті опитування громадян, аналізу їхніх листів тощо. Буде краще, якщо ці передачі будуть йти в прямому ефірі з тим, щоб громадяни могли безпосередньо ставити питання працівникам міліції.

Додаток 2

Приклад використання контент-аналізу для вивчення криміногенної обстановки.

Проблемна ситуація: На сьогодні спостерігається зростання злочинів різного характеру і зміна структури злочинності. Традиційні види злочинів доповнюються новими, викликаними особливостями економічної ситуації. Крім того, існує значна розбіжність між кількістю звернень громадян у міліцію з приводу злочинів і кількістю порушених кримінальних справ. У зв'язку з цим виникає необхідність визначення найбільш поширених видів злочинів, що дозволить підвищити ефективність профілактичної роботи з урахуванням специфіки району, у якому проводиться дослідження.

Об'єкт дослідження: криміногенна ситуація району

Предмет дослідження: особливості структури злочинності району.

Мета дослідження: виявити типові приводи звернення громадян у райвідділи з заявами, що стосуються злочинів, і зіставити кількість заяв із кількістю порушених відповідно до них кримінальних справ.

Завдання дослідження:

Виявити основні приводи звернень.

З'ясувати кількісне співвідношення заяв і порушених справ відповідно до виділених приводів звернень.

Описати загальну структуру злочинності району.

Категорії аналізу; одиниці аналізу; одиниці обліку:

Категорія 1. Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку і народного здоров'я

Категорія 2. Злочини проти особистості

Категорія 3. Злочини проти власності

Категорія 4. Економічні злочини.

Категорія 5. Обмеження громадянських і політичних прав

Підкатегоріями до перерахованих категорій є конкретні види злочинів відповідно до виділених категорій (див. кодувальні таблиці № )

Одиниця аналізу: заяви громадян

Одиниця обліку: кількість порушених і непорушених кримінальних справ відповідно до заяв.

Кодувальна таблиця №1 Економічні злочини

Кодувальна таблиця № 2 Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку і народного здоров"я

Кодувальна таблиця № 3 Злочини проти власності

Кодувальна таблиця № 4 Обмеження громадських і політичних прав

Кодувальна таблиця № 5 Злочини проти особистості

Таблиця № 6 Результати контент-анализу книг обліку заяв і злочинів по Московському райвідділу м. Харкова за 1998 р.

Таблиця № 7 Результати контент-анализу книг обліку заяв і злочинів по Дзержинському райвідділу м. Харкова за 1998 р.

Усього в Московському районі було подано 15024 заяви, з яких за 5123 (34.1%) були порушені кримінальні справи. По Дзержинському району загальна кількість заяв склала 10974 шт., а кримінальних справ було збуджено 4091 (37,3%).

Результати контент-аналізу виявили, що найбільша кількість заяв за своїм змістом у Московському районі відноситься до розряду злочинів, вчинених проти особистості - 39,4%, громадської безпеки - 29,4%, власності - 24.2%

У Дзержинському районі на перше місце вийшли заяви про злочини проти громадської безпеки, громадського порядку і народного здоров'я. - 36,9%, на друге - злочини проти власності - 29,1%, і тільки на третє - проти особистості - 22,6%.

Проте серед порушених кримінальних справ в обох районах на перше місце вийшла категорія злочинів проти власності, мабуть у зв'язку з очевидністю наявності складу злочину в багатьох випадках (за 52% поданих заяв були порушені кримінальні справи).

У цілому по Московському району заявляли:

про різноманітні види крадіжок - 22.2% (із який порушено 59% кримінальних справ);

насильство в сім'ї - 22.1% (порушено 15,2% кримінальних справ);

порушення громадського спокою - 15.3% (порушено 14,8% кримінальних справ);

нанесення побоїв - 9.7% (24% кримінальних справ);

вуличному хуліганстві - 7.2% (27% кримінальних справ).

По Дзержинському району найбільш частими причинами заяв стали:

крадіжка - 28,14 (у 45,6% випадків порушені кримінальні справи);

вуличне хуліганство - 19,7% ( 32,1% - порушені кримінальні справи);

насильство в сім'ї - 16.3 (8,6% - порушені кримінальні справи);

порушення громадського спокою - 12,7% (8,6% - порушені кримінальні справи).

У цілому аналіз заяв показав вплив важкої економічної ситуації на характер злочинів, що чиняться: в основному це крадіжки, розкрадання, здирство і розбійні напади. Серед різноманітних видів крадіжок лідирують квартирні крадіжки (Московський район - 5.4%; Дзержинський - 7.4%), здирство (3.8% і 3.9% відповідно),

кишенькові крадіжки (2.7% і 3.3% відповідно)

Важке економічне положення має не останній вплив на злочини, пов'язані з порушенням громадського спокою, вуличним хуліганством. Злочини проти особистості в основному пов'язані з насильством у сім'ї, нанесенням побоїв, що в більшості випадків є слідством вжитку алкоголю і наркотиків (наприклад, 3.6% заяв по Московському району відносяться до збереження і поширення наркотиків)

У групі господарських злочинів лідирують шахрайство (у Московському - 2.6% від усіх заяв; у Дзержинському - 4.8%) і виготовлення фальшивих грошей (1.9% - у Московському і 4.4% у Дзержинському)

В обох районах незначне число заяв пов'язано з такими поширеними явищами, як:

обваження й обрахування в торгівлі ( 0.9% Московський і 0.8% Дзержинський);

корупція і хабарництво (0.2% і 0.3% відповідно);

продаж фальсифікованого товару ( 0.8% і 0.3%);

обман із боку банківських установ і трастів (0.2% і 0,09%);

Звичними стали для наших громадян і порушення їхніх прав (0.1% звернень в обох районах).

На характер правопорушень, що чиняться, накладає також відбиток специфіка району. Для Московського "спального" району характерні, як уже було відзначено, злочини проти особистості, тоді як для Дзержинського більш актуальні порушення громадського порядку.

Размещено на Allbest.ru