Господарські суди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Господарські суди



Зміст

Вступ

1. Головні засади діяльності місцевого господарського суду Автономної Республіки Крим

2. Спеціальна правосуб'єктність місцевого господарського суду

3. Організація діяльності господарського суду АРК

4. Особливості організаційно-правового забезпечення функціонування господарського суду АРК

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність теми. В Конституції України проголошені основні демократичні цінності підґрунтям яких є перебудови у всіх сферах суспільства, що надає поштовх розбудові української державності.

Практична реалізація цих перетворень неможлива без зміцнення правового статусу органів правосуддя.

У державі, що прагне стати правовою, суд має бути авторитетним, незалежним, владним та самостійним, у якому люди бачили б не бюрократичну установу, а реального гаранта їх прав, надійного захисника їх інтересів.

Однією з передумов становлення в Україні правової держави є поважання свободи та недоторканності людини, здійснення правосуддя відповідно до вимог Конституції України та чинного законодавства.

Господарські суди - це елемент системи органів судової влади, роль яких у сучасному суспільстві все більше зростає. Їхня діяльність ґрунтується на конституційних принципах, безпосередньо спрямована на забезпечення суверенітету демократичної держави, захист прав та інтересів громадян і організацій, сприяє нормальному функціонуванню і розвиткові ринкової економіки.

Суд відіграє в житті кожної держави величезну роль. У правовій державі правильно улаштований суд є міцною гарантією прав громадянина, що проголошуються основним законом держави. Таким чином, винятково важливою є роль суду як органу, призначеного для розв'язання конфліктів з метою захисту прав та законних інтересів людини і громадянина.

Так актуальність даної теми також полягає в дослідженні питань організації та функціонування місцевих господарських судів зумовлена, з одного боку практичними проблемами сучасного суспільства і судової влади в цілому і функціонування системи господарських судів України в умовах сучасної реформи.

Мета дослідження полягає у науково-теоретичному аналізі проблем організації та діяльності місцевого господарського суду в Україні, у з'ясування його правової природи, статусу та місця в судовій системі України.

Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:

- дослідити методологічну основу організації судової влади в Україні;

- розкрити місце і роль місцевих господарських судів у судовій системі України;

- проаналізувати питання правосуб'єктності місцевого господарського суду;

- окреслити повноваження місцевого господарського суду, його внутрішню структуру і взаємозв'язки всередині системи.

Об'єктом дослідження є правові відносини, що складаються в сфері організації судів господарської юрисдикції, організації діяльності місцевого господарського суду у системі органів судової влади, його взаємини з іншими елементами даної системи та окремими гілками державної влади.

Предметом дослідження є правовий статус місцевих господарських судів питання їх правосуб'єктності, принципи їх організації, діяльності, компетенція, організаційно-правові проблеми.

Над даною темою працювали так вчені,як: В.Г. Афанасьєва, І.М. Ананова, С.М. Абрамова, С.В. Васильєв, Ю.М. Грошевого, В.В. Лаптєв, П.В. Логвинов, М.І. Мельника, Д.М. Притика, М.В. Руденко, В.М. Селіванов, Н.В. Сібільова, О.Ф. Скакун, Д.С. Сусла, В.С. Стефанюк, Ю.С. Шемшученка, В.С. Щербини та інших.



1. Головні засади діяльності місцевого господарського суду Автономної Республіки Крим

Головні засади визначають основні засади та права спрямовані на забезпечення процесуальної діяльності суду, основ організації правосуддя, а також правового становища учасників судового процесу.

Зміст цих засад діяльності місцевого господарського суду АРК виражено й закріплено в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» та Господарському процесуальному кодексі України. Діяльність місцевого господарського суду ґрунтується на засадах:

- законності;

- незалежності;

- рівності всіх учасників процесу перед законом і господарським судом;

- гласності та відкритості розгляду справ;

- обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду;

- змагальності сторін в наданні ними господарського суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості;

- повного фіксування судового процесу технічними засобами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 4 ГПК України (далі - ГПК України) господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Воно вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом зобов'язують суд забезпечити всім рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Цей принцип полягає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.

Відповідно до ст. 4-4 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, банківської таємниці.

Або коли сторона чи одна із сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Розгляд господарськими судами справ, матеріали яких містять конфіденційну інформацію, може здійснюватись у закритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 44 ГПК України, а справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються у закритому судовому засіданні з одержанням правил виключної підсудності справ.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язковим до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.



2. Спеціальна правосуб'єктність місцевого господарського суду

конституційний правосуддя влада

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцевим господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги, якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходження сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких один з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Організаційна єдність виражається у визначенні цілей і завдань юридичної особи, у встановленні її внутрішньої структури, компетенції органів, порядку їхнього функціонування і взаємодії тощо. Вона закріпляється в статуті юридичної особи, інших її установчих документах або в акті органу влади про створення юридичної особи публічного права.

Крім того, ще однією важливою ознакою юридичної особи є те, що згідно з положеннями абзацу першого частини першої ст. 80 ЦК України відповідна організація має бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Тобто, правосуб'єктність місцевого господарського суду (правоздатність та дієздатність в сукупності) не можна ототожнювати з його правовим статусом, - поняттям, що має більш ширше значення. Правосуб'єктність суду, у тому числі і господарського, є спеціальною і полягає в можливості набувати лише обмежене, точно визначене законом коло прав і обов'язків, пов'язаних з досягненням поставленої перед ним мети та виконання покладених на них завдань.

Мета створення і призначення місцевого господарського суду обумовлюють реалізацію його правосуб'єктності в сфері здійснення правосуддя.

Тому він виступає як орган судової влади, що реалізує надані йому конституцією та законом повноваження шляхом відправлення правосуддя у формі господарського судочинства. Разом з тим забезпечення реалізації функції правосуддя вимагає від суду також участі від власного імені в цивільному обігу. Тому необхідно розрізняти правосуб'єктність місцевого господарського суду як органу судової влади і правосуб'єктність як юридичної особи, що реалізується в цивільних правовідносинах.

3. Організація діяльності господарського суду АРК

Принципи визначають основні засади, права, спрямовані на забезпечення процесуальної діяльності суду, основ організації правосуддя, а також правового становища учасників судового процесу.

Зміст цих принципів закріплений в ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та ГПК України. Кожен з цих принципів знаходить своє закріплення та вираження в декількох правових нормах.

Виконання завдань господарського судочинства залежить від правильного застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Принципи правосуддя, хоча й пов'язані між собою, але поділяються на дві підсистеми: функціональну та організаційну.

До функціональних належать такі принципи:

- законності;

- гласності;

- рівності всіх учасників судового процесу;

- змагальність сторін та свобода надання своїх доказів;

- об'єктивної істини.

Законність - це багатогранне явище, яке характеризується динамікою внутрішньої структури і багатоплановістю вираження в державно-правовій сфері і практиці державного будівництва.

Законність може розглядатися як принцип, як метод і як режим. Як принцип діяльності органів судової влади він реалізується у всіх формах його прояву і містить три елементи. По-перше, це наявність установлених конституцією і законами правових основ діяльності органів судової влади, порядку їх організації, компетенції, правового статусу суддів. Другим елементом структури принципу законності є організаційно-правовий механізм, що забезпечує суворе і неухильне виконання чинного законодавства органами судової влади.

Реалізації принципу законності служить чітка процесуальна процедура розгляду судових справ і закріплений у нормах процесуального законодавства касаційний і апеляційний порядок перевірки законності й обґрунтованості прийнятих судових рішень.

На органи судової влади процесуальним законодавством покладений обов'язок забезпечувати всебічний, повний і об'єктивний розгляд судових справ і прийняття рішень у строгій відповідності з законом. Також зовнішнім проявом принципу законності є здійснення органами судової влади:

- правосуддя;

- судового контролю за законністю актів органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ і організацій і їх посадових осіб;

- судового конституційного контролю.

Такий досить традиційний підхід до тлумачення принципу законності ґрунтується на позитивістській концепції розуміння природи права, яка виходить з того, що юридичний закон є єдиним фактором забезпечення правопорядку.

Конституційний принцип гласності одержав своє закріплення й у законодавстві, що регулює функціонування господарських судів.

Згідно зі ст. 4 ГПК України розгляд справ в господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони, одна зі сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи. Про розгляд справ у закритому засіданні виноситься ухвала, розгляд ведеться з дотриманням правил судочинства в господарському суді.

За загальним правилом заочний розгляд справ судами не допускається. Принцип призначення суддів господарського суду вищими органами державної влади. Судді обираються Верховною Радою України безстроково в порядку, встановленому ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

Принцип самостійності судів, незалежності суддів і підкорення їх тільки законові. Суд незалежний у здійсненні правосуддя від органів законодавчої та виконавчої влади і підкоряється тільки закону. Незалежність суддів забезпечується перш за все встановленим законом порядку їх обрання, зупинення їх повноважень і звільнення з посад.

В організації та діяльності господарських судів велике значення має принцип верховенства права як сукупність правил поведінки (масштабу, міри), вироблених практикою суспільного життя і фактично сприйнятих суспільством.

Суди, в тому числі і господарські, у своїй діяльності мають керуватися принципом законності. Але якщо закон не є досконалим, внаслідок чого спір не може бути справедливо розв'язаний, суди повинні керуватися принципом верховенства права.

Крім того, вони мають керуватися справедливістю, добросовісністю та розумністю.

Знання принципів забезпечує систему господарського процесуального законодавства. Вони є відправними пунктами при тлумаченні процесуальних норм із недостатньо визначеним змістом, при виправленні недоліків у праві, дозволяють знайти правильне рішення того чи іншого процесуального питання, якщо в чинному законодавстві відсутня відповідна норма. Принципи також є орієнтиром у нормотворчій діяльності: вони визначають основні напрями, служать критерієм оцінки обґрунтованості пропозицій щодо змін та доповнень до чинного законодавства.

В літературі висловлюються різні точки зору також з приводу переліку функцій судової влади. Так, Д.М. Притика функції судової влади класифікує як основні та другорядні.

При цьому до основних функцій він відносить реальне забезпечення принципу верховенства права і повну реалізацію вимог закону, а також захист економічних прав і інтересів господарюючих суб'єктів і держави.

Основною функцією будь-якого суду є здійснення правосуддя, і тому всі інші функції, які він виконує, є похідними від неї, а саме: попереджувальну, нагляду та контролю, виявлення та попередження соціально-економічних причин і умов, що сприяють злочинності та корупції.

Місцевий господарський суд АРК виконує такі функції:

- здійснюють правосуддя з господарських відносин, тобто вирішують господарські спори та інші справи, віднесені до юрисдикції господарських судів;

- попереджують порушення законодавства у сфері господарської діяльності;

- ведуть статистичний облік і здійснюють аналіз статистичних даних про свою діяльність;

- вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства при розгляді господарських спорів;

- здійснюють організаційне керівництво господарськими судами.

Захист економічних прав та інтересів суб'єктів господарської діяльності та держави є головною функцією господарського суду.

Місцевий господарський суд АРК в межах своєї компетенції здійснює захист економічних прав і законних інтересів організації, роз'яснення правових актів, внутрішньо системне керівництво, керівництво внутрішньоструктурними підрозділами господарського суду.

Важливою функцією господарського суду є запобіжна. Аналіз даних і матеріалів, що характеризують причини порушень законодавства в економічних відносинах - це продовження функцій зі здійснення правосуддя.

Принциповим є те, що дотримуючись конституційних засад судочинства, господарські суди діють у руслі державної політики, їхня діяльність невід'ємна від дій законодавчої та виконавчої гілок влади, а кожне прийняте рішення у конкретній господарській справі - це державна оцінка законності чи протиправності конкретних дій суб'єктів господарювання і спрямування їх у правове русло.

Тобто у господарському процесі діє низка однакових із кримінальним, цивільним та адміністративним судочинством принципів, їх реалізація відрізняється певною специфікою.

Так, особливого значення набуває у господарському процесі принцип законності, котрий стосовно до місцевих господарських судів, зокрема, є обов'язком щодо розгляду усіх спорів при найсуворішому дотриманні норм господарського процесу, відповідно до їх компетенції та в суворій відповідності з законом.

Основним при цьому є дотримання вимог, які встановлені законом до договорів взагалі. Суд вправі також відмовити в задоволенні вимог сторін, якщо вони ґрунтуються на акті органа державного управління, що не відповідає закону.

4. Особливості організаційно-правового забезпечення функціонування господарського суду АРК

Організаційне забезпечення діяльності судів є не процесуальним, організаційним напрямком діяльності, який забезпечує виконання функції правосуддя.

Практично до цього поняття можна включити все те, що безпосередньо не пов'язане з розглядом кримінальних, цивільних тощо справ та винесенням за результатами такого розгляду рішень у відповідних процесуальних формах.

Вказана діяльність охоплює вирішення питань створення судів, багатопланову кадрову роботу - добір кандидатів на посади суддів, формування складу народних засідателів та присяжних, проведення навчання, підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату суду. Вона включає також організацію прийому громадян, діловодства, ведення статистики, організацію архівної справи, підтримання порядку в приміщенні суду тощо.

Згідно з вимогами Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

- окреме визначення в Державному бюджеті України видатків та фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного правосуддя відповідно до закону;

- законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

- гарантування достатнього рівня соціального забезпечення судів.

Відповідно до ст. 113 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів.

Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати належність суд, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

- забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

- зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;

- участі у визначення потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення.

Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Завідуючий секретаріатом підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної судової адміністрації.

Правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається ЗУ «Про державну службу». За умовами оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців апарату вищого, центрального або місцевих органів виконавчої влади.

До штату апарату суду входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники.

Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки становлять друковані видання та комп'ютерні бази даних.

У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, що перебувають в суді, встановлених правил, виконання розпоряджень головуючого в судовому засіданні.

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснює судова міліція, повноваження і порядок діяльності якої визначаються законом.

Символами судової влади є державні символи України - Державний герб України та Державний прапор України, порядок використання яких у приміщеннях судів встановлюється законом відповідно до вимог ст. 20 Конституції України.

Голова господарського суду АРК.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» місцевий господарський суд складається з:

- голова місцевого суду;

- його заступник призначаються на посади строком на 5 років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів.

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. Кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.

Повноваження голови місцевого господарського суду:

- представляє суд я орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

- визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

- контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад.

Розгляд питань про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з до Вищої ради доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням. Рішення про звільнення з посади приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.



Висновки

Місцеві господарські суди є судами першої інстанції, які розглядають і вирішують справи, що виникають зі спірних господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Вони розглядають весь комплекс питань правового регулювання економічних відносин, які виникають, насамперед, між суб'єктами підприємницької діяльності.

Розглядаючи і вирішуючи справи по суті, господарські суди виконують своє головне завдання - захист майнових та інших прав і законних інтересів організацій та громадян-підприємців. Саме в діяльності господарських судів найбільш повно знаходять своє відображення дія основних принципів Господарського кодексу України.

Саме їх діяльність має істотний вплив на економіку країни як через прийняття рішень з конкретних господарських справ, так і через аналіз та узагальнення практики вирішення господарських спорів.

Правосуб'єктність місцевого господарського суду (правоздатність та дієздатність в сукупності) не можна ототожнювати з його правовим статусом, - поняттям, що має більш ширше значення.

Правосуб'єктність суду, у тому числі і господарського, є спеціальною і полягає в можливості набувати лише обмежене, точно визначене законом коло прав і обов'язків, пов'язаних з досягненням поставленої перед ним мети та виконання покладених на них завдань.

Мета створення і призначення місцевого господарського суду обумовлюють реалізацію його правосуб'єктності в сфері здійснення правосуддя. Тому він виступає як орган судової влади, що реалізує надані йому конституцією та законом повноваження шляхом відправлення правосуддя у формі господарського судочинства. Разом з тим забезпечення реалізації функції правосуддя вимагає від суду також участі від власного імені в цивільному обігу.

Тому необхідно розрізняти правосуб'єктність місцевого господарського суду як органу судової влади і правосуб'єктність як юридичної особи, що реалізується в цивільних правовідносинах.

Принципи організації та діяльності місцевих господарських судів - це закріплені в Конституції України та інших законах основні, вихідні, нормативні положення (вимоги, ідеї) найбільш загального характеру, що виражають демократичну сутність правосуддя та визначають організацію і діяльність судової влади. конституційний правосуддя суд

Провідною функцією всієї системи господарських судів є захист економічних та інших прав і законних інтересів учасників господарських відносин шляхом здійснення правосуддя. Ця функція є основною для місцевих господарських судів.

Проте вони виконують й інші функції, а саме: попереджувальну, нагляду та контролю, виявлення та попередження соціально-економічних причин і умов, що сприяють злочинності та корупції.



Список використаної літератури

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України (Електронний ресурс) // Відомості Верховної Ради України від 06.11.1991 №1798-XII.

3. Про судоустрій та статус суддів (Електронний ресурс): Закон України від 07.07.2010 // Відомості Верховної Ради України, 2010. - №2453-VI.

4. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України, I том, 1963-2000 рр.

5. Господарське процесуальне право: Підручник / В.Д. Чернадчук, В.В. Сухонос, В.П. Нагребельний, Д.М. Лукянець, за заг. ред. к. юн. В.Д. Чернадчука. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2009 - 378 с.

6. Демченко С.Ф. Теоретичні аспекти становлення і розвитку господарського судочинства в Україні / С.Ф. Демченко. - К.: Преса України, 2009. - 247 с.

7. Куйбіда Р.О. Організація і розвиток сучасної судової системи України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Р.О. Куйбіда. - К.: Академія адвокатури України, 2006. - 16 с.

8. Притика Д. Сучасний стан та перспективи розвитку господарського судочинства // Право України. - 2005. - №9. С. 3-10.

9. Чопко Ю.В. Оновлені принципи господарського процессу // Юридичний журнал - №4 - 2008. С. 56-59.

10. Шицький І.Б. Правовий статус місцевих господарських судів в Україні: становлення і розвиток: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.10 / І.Б. Шицький, Академія адвокатури України - К., 2010. - 87 с.

11. Штефан М. Дослідження проблем створення, організації та функціонування господарських судів // Право України. - 2003. - № 7. - С. 158.

12. Шемшученко Ю. Влада народу в її реальному вимірі // Голос України. - 2005. - № 21 (352). - С. 8.

Размещено на Allbest.ru