Проблематика трудового стажу

На пільгових умовах обчислюється стаж роботи учасникам Великої Вітчизняної війни, реабілітованим громадянам, медичним працівникам деяких установ системи охорони здоров`я, працівникам водного транспорту та іншим. Так, громадянам, безпідставно притягнутим до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованим і згодом реабілітованим, час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та вислання, а також прибування на примусовому лікуванні зараховується до стажу роботи в потрійному розмірі.

В Законі спеціально передбачено норму про пільгове обчислення стажу за період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. В подвійному розмірі зараховується до стажу робота на підприємствах, в тому числі як вільнонайманий склад у військових частинах, іпд час перебування у фашистських концтаборах та інших місцях примусового утримання громадян під час війни, в тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території, - в потрійному розмірі. Робота в м. Ленінграді в період його блокади в роки війни з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року зараховується до стажу роботи в потрійному розмірі, час перебування в м. Ленінграді в цей період - в подвійному розмірі.

Пільги на обчислення стажу роботи мають також медичні працівники, що працюють в лепрозорних та протичумних установах, в установах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини чи хворих на СНІД, в патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних установ. Час роботи в цих установах зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Таке правило обчислення стажу розповсюджується на всіх працівників цих установ незалежно від займаної посади і характеру виконуваних робіт.

На пільгових умовах загальний стаж обчислюється також працівникам водного транспорту (плавскладу окремих видів судів морського та річного флоту - капітанам судів та їх помічникам; тахнічному персоналу - машиністам, кочегарам, судовим електрикам, радіооператорам, майстрам з добування і обробки риби). Повний навігаційний період зараховується до стажу за рік роботи.

Робота впродовж повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості, і організаціях за списком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи. Повним навігаційним періодом і повним сезонним вважається тривалість навігації або фактична тривалість визначеного виду сезонних робіт в даній місцевості. Якщо працівник відпрацював неповну навігацію або неповнний сезон, його робота зараховується до стажу за фактичною тривалістю. Таким чином, загальний трудовий стаж обчислюється на загальних і пільгових умовах. Від тривалості загального трудового стажу залежить не тільки право на трудову пенсію, але і її розмір. Стаж роботи відбивається на розмірі пенсії за умов неповного стажу роботи, бо пенсія в цьому випадку призначається в розмірі, пропорційному стажу.

Реформування пенсійного законодавства передбачає посилення зв`язку норм пенсійного забезпечення і трудовим внеском, переведення трудового стажу в страховий стаж, до якого будуть входити не взагалі ті чи інші періоди трудової діяльності, а лише ті, коли працівник сплачував страхові внески.

Спеціальний стаж. Під час призначення трудової пенсії розрізняють два види спеціального стажу, з урахуванням яких відбувається пільгове пенсійне забезпечення. підставою для їх виділення виступають відповідно особливі умови праці та зміст роботи, тобто ті галузі народного господарства та державного життя, де відбувалася трудова діяльність. Спеціальний стаж, що відрізняється особливими умовами праці, в свою чергу поділяються на два підвиди:

- стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці (список № 1);

- стаж на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці (список № 2).

Списки показників підприємств, робіт, професій, посад з шкідливими та важкими умовами праці затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року. Списки № 1 і № 2 виробництв з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, використовується незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, де працювали або працюють працівники, що звернулись за пенсією, професії чи посади яких поіменовані в цих Списках відповідних підприємств і цехів. Так, машиністи (і їх помічники) локомотивів під`їздних колій залізниці різних підприємств (судобудівельного заводу, хлібзаводу, текстильної фабрики) користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Переліком № 2 на таких же підставах, як і машиністи локомотивів та їх помічники на залізниці.

В тих випадках, коли до Списків № 1 і № 2 включені виробництва без перерахування професій і посад, право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах мають всі працівники даних виробництв і цехів незалежно від займаної посади або професії.

Загальні професії, перераховані в Списку № 1 і Списку № 2, відносяться до всіх галузей народного господарства. Напрриклад, електрозварювальники, вказані в розділі "Загальні професії" Списку № 2, мають право на пільгове пенсійне забезпечення незалежно від того, де вони працюють - на металургічному чи машинобудівному виробництві, на текстильному виробництві чи в комунальному господарстві, на залізниці чи на водному транспорті.

Бригадири та їх помічники мають право на пільгове пенсійне забезпечення поряд з робітниками в тому випадку, коли вони працюють в бригадах працівників, професії і спеціальності яких включені до списків виробництв, цехів, професій та посад як таких що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Інженерно-технічні працівники мають право на пільгове пенсійне забезпечення, якщо займана ними посада повністю збігається з посадою, що названа в списках. Ось чому, якщо в списках вказані майстри, то старші майстри та помічники майстрів не мають право на пільгове пенсійне забезпечення. Проте змінні майстри користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, якщо майстри вказані на даному виробництві.

Необхідно відзначити, що до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховується час виконання робіт безпосередньо на виробництвах, в цехах, на ланках та у відділеннях за професіями і посадами,

що передбачені Списками № 1 і № 2, якщо працівники працюють на цих роботах повний робочий день. Робота за сумісництвом не зараховується до стажу, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення. У відповідності з Законом України "Про пенсійне забезпечення" всі робочі місця за умовами праці підлягають обов`язковій атестації, яка проводиться спеціальною атестаційною комісією. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року.

Ще один вид спеціального стажу виділено законодавцем для спеціальної категорії працівників, що зайняті на підземних і відкритих горних роботах та в металургії за Переліком робіт та професій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року. Ця категорія працівників має ряд особливостей порівняно з іншими пенсіонерами за віком, що отримують пенсії на пільгових умовах. Основна особливість - цим працівникам за визначених умов пенсія призначається незалежно від віку, якщо вони були зайняті на вказаних роботах весь спеціальний стаж (не менш 25 років), а працівники визначних професій на цих роботах - не менш 20 років.

Окрім вказаних робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, віднесених до спеціального стажу, законодавець визначав і ряд інших видів робіт та професій, що за своїм змістом є спеціальним стажем. Це робота:

- трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих на виробництві сільськогосподарської продукції в колективних та інших підприємствах сільського господарства;

- жінок, працюючих трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових та вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на основі тракторів та екскаваторів;

- жінок, що працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства;

- жінок, що працюють протягом повного сезону на вирощуванні, прибиранні та післяприбиральній обробці тютюну.

Окрім того, до сепціального стажу відносять роботу жінок на текстильному виробництві, роботу шоферів міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) та багатовантажних автомобілів, зайнятих в технологічному процесі важких та шкідливих виробництв.

Для отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 чи Списком № 2 не є обов`язковим, щоб весь трудовий стаж припадав на роботи перелічені відповідно у Списках № 1 і № 2. Достатньо, щоб стаж на цих роботах складав не менше половини необхідного, тобто відповідно за Списком № 1-10 років з 20 чи 7,5 роки з 15, а за Списком № 2-12,5 роки з 25 та 10 років з 20.

Пенсійні пільги (за стажем роботи) надаються незалежно від будь-яких інших додаткових умов, наприклад, характеру останньої перед звертанням за пенсією роботи чи місця проживання. Спеціальний стаж значно збільшує роль трудового стажу в пенсійному забезпеченні і підвищує відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці.

Розділ 3. Вислуга років як особливий вид трудового стажу

3.1 Вислуга років як спеціальний стаж

Вислуга років - це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, що передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв`язку з втратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає права на пенсію за віком.

Вислуга років визначається як тривалий, вимірюваний рядом років стаж трудової чи державної діяльності, що при визначених умовах надає право на відповідні конкретні види пільг та привілей. Вислузі років властиві ті ж загальні риси, що і стажу роботи взагалі, хоча є і специфічні особливості для даного виду трудового стажу.

За вислугу років призначення пенсії пов`язано не з досягненням пенсійного віку і наявністю загального стажу роботи, а в зв`язку з втратою професійних якостей, коли працівник не може повноцінно працювати за своєю спеціальністю до встановленого пенсійного віку. Ось чому йому призначається пенсія як часткова компенсація втраченої працездатності за Спеціальністю. Державне пенсійне забезпечення за вислугу років введене давно. Воно відноситься до періоду виникнення професійної військової служби та служби державних чиновників, а в нашій країні - в середині двадцятих років.

Нині вислуга років як норма-пільга використовується по відношенню до багатьох категорій державних службовців, в тому числі військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, суддів, митних органів, громадянської авіації та льотно-випробувального складу, інших спеціалістів народного господарства. Перелік державних органів, установ, підприємств, організацій і посад, служба і робота в яких надає право на пенсію за вислугу років, а також тривалість вислуги, встановлюються законодавством по окремій категорії осіб.

3.2 Вислуга років державних службовців

Вислуга років для них встановлена Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року, а питання її обчислення регулюються спеціальним нормативним актом "Про порядок обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року. Пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. В січні 2003 року в правовому регулюванні пенсійного забезпечення відбулися наступні зміни. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. До стажу державної служби зараховуються суворо визначені види робіт (служби), що встановлені Кабінетом Міністрів України. Але при цьому слід мати на увазі, що право на пенсію, пов`язане з державною службою, розповсюджується лише на тих осіб, що знаходились на державній службі на момент виходу на пенсію.

Розглядаючи питання про стаж державної служби необхідно відзначити, що цей стаж офіційно в Законі не іменується вислугою років. Однак критерії оцінки державної служби і пільги, що надаються за неї, дають досить підстав стверджувати, що цей стаж може бути віднесений до категорії спеціального стажу роботи (вислуги років), незалежно від того, що при виході на пенсію тут враховуються не тільки наявність стажу державної служби, але і досягнення службовцем пенсійного віку.

Висновки

Проводячи підсумок проведеної роботи можна сказати, що трудовий стаж має неабияке значення в житті людини, особливо похилого віку адже він впливає на багато факторів життя. А насамперед - на пенсійне забезпечення.

Розглянувши теоретичний і практичний аспект щодо трудового стажу, слід зазначити про його багатогранний характер. Зокрема трудовий стаж працівників регулюється правовими нормами, які передбачають різні юридичні наслідки і регулюється правом у трудових, пенсійних та інших відносинах.

Аналіз діючого законодавства про трудовий стаж, вивчення економічної і правової літератури з досліджуваного питання вказують на необхідність при визначенні трудового стажу врахувати такі характерні для нього ознаки, як: праця певної тривалості (в певній формі); трудові правовідносини; інтерес суспільства у визначенні цієї діяльності трудовим стажем; правові наслідки, що породжені трудовою діяльністю.

Тривалість суспільно-корисної діяльності - перший об'єктивний показник, який характеризує трудовий внесок людини. Ця діяльність обчислюється у відпрацьованих роках, місяцях, днях. Діюче пенсійне законодавство називає її трудовим стажем. Але при цьому не дається визначення самого поняття трудового стажу, хоча ним і користуються в багатьох інститутах трудового права та в праві соціального забезпечення.

В юридичних публікаціях більшість науковців погоджується з визначенням трудового стажу як тривалості трудової діяльності (Мелащенко Н.Т. "Понятие и виды трудового стажа в социальном обеспечении" //Советское государство и право. - 1974. - №8., с. 127; Бодерскова Н.Н. Трудовой стаж рабочих и служащих. -.: Юридическая литература. - 1975, с. 13; Безугла Я.І Трудовий стаж і його юридичне значення. - Київ: Товариство "Знання", 1979, с. 9). Однак, визначаючим фактором для трудового стажу в усіх випадках є праця, що триває в часі.

Діюче законодавство про трудовий стаж, економічна і правова література з цього питання дозволяє визначити трудовий стаж як сумарну або безперервну тривалість роботи працівника за трудовим договором (контрактом) та іншої його діяльності, включення якої до трудового стажу передбачено законодавством і з якою пов'язані певні правові наслідки.

Діюче законодавство розрізняє три види трудового стажу: загальний, спеціальний і безперервний. Значення кожного з них в праві соціального забезпечення різне і вагоме.

Загальний трудовий стаж є сумарною тривалістю роботи працівника чи іншою, передбаченою законом, його суспільно-корисною діяльністю. Тривалість перерв в трудовій діяльності, причини звільнення і характер праці в даному випадку значення не мають.

Для призначення пенсії на загальних умовах особі, крім досягнення пенсійного віку, необхідно мати відповідний трудовий стаж. В нашій державі він, так як і пенсійний вік, різний: для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років. Варто наголосити, що подібна диференціація тривалості стажу для чоловіків і жінок в пенсійних системах багатьох країн зустрічається не так часто. В більшості з них (Німеччина, Швеція, Італія) вимоги щодо стажу для представників обох статей однакові.

Слід зазначити, що стаж по-різному обчислюється при призначенні пенсій, при призначенні допомог, при наданні відпусток, тощо. Існування таких правил тільки в "усній" формі є значним недоліком держави, яка поступово приводить своє законодавство до європейських і світових стандартів.

В даній роботі розглядається поняття трудового стажу, його види та правова природа; наводиться відповідна його класифікація; визначається юридичне значення трудового стажу.

Список використаних джерел

1. Конституція України. - К., "Наука", 1998.

2. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 (з наступними змінами і доповненнями). Зконодавство про пенсії - К., Юрінком Інтер, 1999.

3. Закон України "Про державну службу" Відомості Верховної Ради, 1993, N 52, ст. 490 із змінами та доповненнями станом на 01.02.2003.

4. Порядок исчисления стажа государственной службы // СП Украины, 1994 - № 8.

5. О трудовых книжках: постановление Кабинета Министров Украины от 27 апреля 1993 // СП Украины, 1993. - № 8.

6. Положение о порядке обеспечения пособиями по госуд. социал. страх. Постановление Кабинета Министров Украины от 27 апреля 1993 // СП Украины, 1998. - № 8.

7. Порядок проведения аттестации рабочих мест по условиям труда. - Постановление Кабинета Министров Украины от 1.08.92 г. //СП Украины, 1992. - № 9.

8. В.І. Прокопенко, - Трудове право. - Курс лекцій. - К: Вентурі, 1996.

9. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение. - М., Изд. "Наука", 1977.

10. Гинцбург Л.Я. Трудовой стаж рабочих и служащих. - М., Изд. АН СССР, 1958, с. 25.

11. Гинцбург Л.Я. Трудовой стаж рабочих и служащих. - М., Изд. АН СССР, 1958.

12. Жигалкин П.И. Правовое регулирование сроков в трудовых отношениях. Диссертация на соискание ученой степени к.ю.н. - Харьков, 1973.

13. И.М. Сирота Право социального обеспечения в Украине. - Харьков "Одисей", 2000.

14. Иванова З.Д. Юридические факты и возникновение субъективных прав граждан // Сов. государство и право. - 1980. - N 2.

15. Лехин И.В., Петров Ф.Н. Словарь иностранных слов. - Москва., "Русский язык", 1990.

16. Мочерний С. В. Основи економічної теорії. - Тернопіль, АТ "Тарнекс", 1993.

17. Проблеми права: науково-практичний збірник. Випуск 1, 2 / За редакцією канд. юридичних наук, доц. Я.І. Безуглої. - ЧЮК: Юрист.

18. Прокопенко В.І. Трудове право. Курс лекцій. - Київ."Вентурі", 1996.

19. Соціальне забезпечення в Україні. Збірник законодавчих актів та офіційних документів. Випуск І. - Київ, 1992, с. 71.

Размещено на Allbest.ru