Судовий контроль як правова форма діяльності судової влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Судовий контроль як правова форма діяльності судової влади

О.З. Хотинська-Нор

Протягом тривалого часу здійснення судової влади пов`язувалось виключно з такою формою державної діяльності як правосуддя. Однак правосуддя є хоч і вагомою формою реалізації судової влади, але не єдиною. Тому важливим є вивчення характеристик та правових підстав здійснення різних форм реалізації судової влади в контексті подальшого впровадження судової реформи.

Дослідження сфер функціонування судової влади вимагає аналізу співвідношення між такими формами її реалізації як правосуддя та судовий контроль. Теоретичне обґрунтування цих понять необхідне тому, що досить часто ці різні за своїм змістом форми прояву судової влади ототожнюються. Зокрема, деякі науковці розглядають судовий контроль як елемент правосуддя. Так, з`ясовуючи соціальну природу правосуддя, І.Л. Петрухін розглядає судовий контроль у діяльності державних органів як його складову [21, 18], а В. Коваль вважає, що розцінювати судовий контроль як окрему функцію судової влади немає підстав, оскільки вона здійснюється у рамках функції правосуддя [14, 19]. У зв'язку з існуванням такого підходу до судового контролю виникає питання щодо співвідношення судового контролю та правосуддя як напрямів реалізації судової влади.

Так чи інакше окресленої проблематики у своїх працях торкалися такі українські та російські науковці як А.Т. Боннер, В.М. Горшенєв, В.Т. Квіткін, О.В. Кондратьєв, П.Ф. Карпечкін, І.Л. Петрухін, А.Р. Туманянц, Н.М. Чепурнова, В.С. Шестак та інші.

Метою даної публікації є визначення поняття судового контролю, а також дослідження проблем співвідношення судового контролю та правосуддя.

Перш за все, слід зазначити, що вказана проблема пов'язана з тим, що досі не існує єдності думок у розумінні функцій судової влади та форм її реалізації, а також чітких критеріїв їх розмежування. Так, В.О. Ржевський та Н.М. Чепурнова відносять “правосуддя, нагляд за судовою діяльністю нижчестоящих судів з боку вищестоящих, судове управління, судовий контроль у галузі виконавчої влади, судовий конституційний контроль” до форм виконання судової влади [23, 96]. Протилежною є позиція В.В. Скітовіча, який розглядає правосуддя, юрисдикційний контроль, формування суддівського корпусу та керівництво судовою практикою як функції судової влади [24, 150]. В. Лазарєва, в свою чергу, стверджує, що єдиною функцією судової влади, як галузі державної влади, є судовий захист прав і свобод людини та громадянина, тоді як формою реалізації судової влади є правосуддя, яке здійснюється за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства [19, 32].

В українській науковій доктрині здебільшого правосуддя та судовий контроль відносять до функцій судової влади [16, 7; 283; 18, 246; 28, 19]. Найбільш повне, на мою думку, дослідження функцій судів було проведене П.Ф. Карпечкіним, який зазначив, що “традиційно функції держави і функції органів державної влади, в тому числі й судів, визначають як основні напрями і види їх діяльності, хоча нерідко функції судів вважають лише видами діяльності, що не зовсім правильно, адже види, як правило, опосередковують насамперед форми та способи, а напрями зміст діяльності [13, 41].

У науковій літературі мають місце різні підходи до розуміння контролю як в цілому, так і судового контролю зокрема, розглядаючи його як функцію судової влади або визначаючи судовий контроль як її організаційно-правову форму.

Спеціалісти в сфері управління виходять з того, що контроль це система спостереження, перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта з метою усунення його відхилень від заданих параметрів. При цьому відзначається, що залежно від того, на якому рівні та стосовно чого він розглядається, контроль може бути охарактеризований як форма чи вид діяльності, як принцип, як функція. Вони визначають контроль як конкретний самостійний вид роботи певного органу держави чи іншої ланки системи управління [4, 5; 221], як основний спосіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні, один із найважливіших елементів (функцію) державного управління [2, 240; 7, 7; 26, 27; 27, 509].

В.М. Горшєнєв та І.Б. Шахов визначають контроль як правову форму діяльності, юридична природа якої визначається тим, що відповідний контрольний орган чи його посадова особа ставляться в умови, коли вони повинні безпосередньо використовувати норми права для вирішення конкретних юридичних задач [8, 48].

У юридичних словниках термін контроль визначається як форма здійснення державної влади, яка забезпечує дотримання законів та інших правових актів, що видаються органами держави [32, 68].

О.Ф. Андрійко охарактеризувала державний контроль як один із різновидів влади - “четвертої влади” і як функції інших гілок влади та інструменту їх взаємодії [3, 30]. В.С. Шестак визначає державний контроль як самостійно чи зовнішньо ініційовану діяльність уповноважених на те суб'єктів, яка спрямована на встановлення фактичних даних щодо об'єктів цього контролю задля визначення їх відповідності (невідповідності) тим правомірним оціночним критеріям, котрі припускають застосування адекватних одержаному результату заходів реагування в унормованому порядку [31, 8].

Таким чином, в юридичній літературі контроль найчастіше розглядається як самостійна форма державної діяльності. Наприклад, Н.М. Чепурнова робить висновок, що контроль це самостійна, досить вагома організаційно-правова форма державного управління, яка притаманна всім гілкам державної влади: законодавчій, виконавчій та судовій [29, 13].

У найзагальнішому вигляді під формою діяльності розуміють той чи інший спосіб зовнішнього вираження (оформлення) змісту цієї діяльності. Відповідно під формами державної діяльності розуміють певні частини єдиної діяльності держави по здійсненню її функцій, які характеризуються своїм конкретним призначенням, організацією органів, які їх здійснюють, і специфічними способами їх реалізації [15, 199]. Найбільш розповсюдженим в літературі є виділення чотирьох форм державної діяльності: державна влада (діяльність представницьких органів), державне управління (виконавчо-розпорядча діяльність), правосуддя, прокурорська діяльність [20, 10].

Виходячи з розуміння контролю як форми діяльності державної влади в цілому, судовий контроль слід розглядати як вид державного контролю, який здійснюється в сфері функціонування однієї із гілок влади судової влади по віднесеним до її компетенції питанням і в особливій процесуальній формі.

Розглядаючи судовий контроль як один із видів державного контролю, В.С. Шестак вказує, що судовий контроль спрямований на безпосередню охорону та захист конкретних суб'єктивних прав, свобод законних інтересів суб'єктів права [31, 100].

У цьому контексті заслуговує на увагу точка зору А.Т Боннер та В.Т. Квіткіна, які під судовим контролем за законністю дій органів державного управління розуміють засновану на законі діяльність суду по перевірці притаманними для нього методами правомірності органів управління, їх посадових осіб і актів, які видаються ними, з застосуванням у належних випадках відповідних правових санкцій [6, 25].

Водночас, Н.М. Чепурнова, досліджуючи питання судового контролю, відзначила, що контроль, будучи самостійною формою державної діяльності, яка притаманна практично всім елементам соціального управління, в сфері функціонування судової влади має свої особливості, що дозволяє характеризувати судовий контроль як організаційно-правову форму її реалізації [29, 26]. Саме такий підхід до розуміння судового контролю, на мою думку, є найбільш вдалим.

Дійшовши висновку, що судовий контроль є видом державного контролю, який, в свою чергу, є самостійною формою діяльності державної влади, можна стверджувати, що судовий контроль є організаційно-правовою формою діяльності судової влади.

Не маючи на меті досліджувати поняття “правосуддя”, щодо якого в науковій літературі також не має єдності думок [9, 12; 18; 22, 13; 25, 19], вважаю за необхідне зупинитися виключно на тих специфічних характеристиках судового контролю, які відрізняють його від правосуддя.

Розглядаючи судовий контроль як вид контрольної діяльності держави, його характерні ознаки слід розглядати крізь призму специфічних рис останньої.

Перш за все, слід зазначити, що контрольна діяльність завжди носить вторинний, похідний характер, оскільки стосується діяльності, яка вже існує окремо і незалежно від її здійснення. По-друге, контрольна діяльність покликана вирішувати широке коло питань: а) встановити фактичне виконання заданого управлінського рішення в організаційній виконавчо-розпорядчій діяльності підконтрольного об'єкта; б) дати правильну (об'єктивну) юридичну оцінку; в) прийняти ефективне рішення стосовно діяльності підконтрольного об'єкта, а у випадку виявлення неправомірної поведінки застосувати відповідні правоохоронні засоби; г) досягти оперативного, найбільш повного і якісного виконання прийнятого рішення. До числа характерних ознак контрольної діяльності слід також віднести і її спонукальні обставини, якими є об'єктивна необхідність у створенні найбільш сприятливих умов для реалізації нормативно-правових приписів у поведінці, діяльності суб'єктів суспільних відносин, забезпечення ефективності правового регулювання, поновлення стану законності і правопорядку у випадку їх порушення. Крім того, за методом правового регулювання контрольна діяльність своєрідна тим, що вона поєднує деякі риси як дозвільнорозпорядчого, так і юрисдикційного способів і може виступати у формі регулятивних і охоронних правовідносин [8, 55].

Співставляючи судовий контроль та правосуддя, Н.М. Чепурнова вказує на те, що правосуддя і судовий контроль мають багато спільного [29, 61]. Перш за все, це: а) суспільні відносини, які складаються в сфері функціонування судової влади, де найбільш чітко виражені охоронна та регулятивна функція держави; б) принципи та особливий процесуальний, суворо регламентований законом порядок здійснення правосуддя і судового контролю; в) форма реалізації правосуддя і судового контролю - винесення судового рішення.

Поряд з цим, існують суттєві відмінності, які носять умовний характер і полягають у наступному: а) різні форми державної діяльності, в яких знаходить свою реалізацію судова влада: правосуддя є самостійною формою державної діяльності, в той час як при здійсненні судового контролю судовими органами реалізується контрольна діяльність держави; б) різне функціональне призначення: при здійсненні правосуддя найбільш яскраво виражена регулятивна функція держави, при здійсненні судового контролю виконується охоронна функція; в) різні конституційно-правові підстави існування; г) різні предмети судового розгляду і його оцінки і по процедурі їх здійснення, і по характеру рішень суду, які приймаються.

Під судовим контролем, таким чином, Н.М. Чепурнова розуміє “конституційно закріплену особливу правову форму реалізації контрольної функції держави у сфері здійснення судової влади, яка виражається в охороні судами конституційної, загальної і арбітражної юрисдикції конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення режиму законності, верховенства і прямої дії Конституції, яка здійснюється в особливому процесуальному порядку з метою поновлення і охорони законних прав та інтересів людини й усього громадянського суспільства” [29, 59].

Аналіз норм Конституції України та Закону України “Про судоустрій України” дозволяє говорити про те, що правосуддя є самостійною формою державної діяльності, яка здійснюється виключно судовою владою, спрямованою на захист прав та законних інтересів людини і громадянина, юридичних осіб, суспільства і держави. Для здійснення такої форми реалізації судової влади, як судовий контроль, передбачені інші конституційно-правові підстави. Частиною першою та другою ст. 55 Конституції України гарантується судовий захист прав і свобод людини і громадянина; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Характерним є те, що судовий захист самостійне конституційне право громадянина, а можливість судового оскарження є конституційно встановленим механізмом його реалізації через здійснення судового контролю.

Отже, викладене вище свідчить про те, що правосуддя і судовий контроль поняття різного порядку, які, водночас, відносяться до одного родового поняття судова влада та є самостійними формами її реалізації.

В той же час, у науковій літературі існують такі підходи до судового контролю, які значно звужують його розуміння та значення. Зокрема, вказується, що “судовий контроль це діяльність вищестоящих судових органів, яка здійснюється відповідно до законодавства процесуальними і непроцесуальними формами, спрямована на забезпечення законності і обґрунтованості судових постанов, правильне здійснення судами правосуддя” [30, 25].

Є всі підстави вважати, що у цьому випадку мова йде не про судовий контроль, а про судовий нагляд, які в літературі досить часто змішуються і використовуються як синоніми. Досить обґрунтоване розмежування термінів “контроль” та “нагляд” було дане В.С. Шестак, яка зазначила, що контроль має статус родового поняття, котре охоплює “нагляд” як певний, особливий вид “контролю” у деяких галузях права [31, 16].

О.В. Кондратьєв обґрунтовано стверджує, що за своєю правовою природою судовий контроль є юрисдикційною діяльністю суду, спрямованою на перевірку нормативно-правових актів органів виконавчої влади, дачу дозволів про обмеження прав людини або вирішення конфліктів, що виникають між державними органами, які здійснюють процесуальну діяльність, та її учасниками [16, 4].

У літературі поняття юрисдикції охоплює всю сукупність правомочностей відповідних державних органів розв'язувати правові спори і справи про правопорушення [5, 405]. При цьому наголошується, що сутність юрисдикції складає діяльність компетентних органів, уповноважених на розгляд юридичних справ і прийняття юридично обов'язкових рішень у них [1, 116].

Юридичне вираження юрисдикційної функції суду полягає у: а) повноваженнях керувати судовим процесом; б) повноваженнях судити і виносити компетентне рішення; в) повноваженнях зобов'язувати до виконання прийнятого рішення [12, 64]. Оскільки контрольна діяльність суду підпорядкована загальній меті його юрисдикції розв'язанню певного правового спору і не може здійснюватися поза нею, судовий контроль є юрисдикційним [11, 224].

З огляду на викладене можна зробити висновок, що судовий контроль є комплексним правовим явищем, в якому знаходить свій прояв одна із форм реалізації судової влади та яке відображає як основні риси останньої, так і ознаки юрисдикційної діяльності органів держави.

правосуддя судовий контроль

Список літератури

1. Алексеев С.С. Право: азбука теория философия: Опыт комплексного исследования. М.: Статут, 1999. 712 с.

2. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. К.: Юрінком Інтер, 2005.

3. Андрийко О.Ф. Контроль в демократическом государстве. Проблемы и тенденции. К.: Наукова думка. 1994. 115 с.

4. Андрійко О.Ф. Державний контроль: теорія і практика. Наукова доповідь / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. К., 1999.

5. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. М.: Книжный мир, 2004 720 с.

6. БоннерА.Т., КвиткинВ.Т. Судебный контроль в области государственного управления. М.: Изд-во МГУ, 1973. 112 с.

7. Гаращук В.М. Контроль та нагляд в державному управлінні: Навч. посіб. Харків, 1999.

8. ГоршеневВ.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. М.: Юрид. лит., 1987. 176 с.

9. Грошевий Ю.М. Марочкін І.Є. Органи судової влади в Україні. К.: Ін Юре, 1997.

10. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер'янова К.: Юрінком Інтер, 1998.

11. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. К.: Факт, 2003. 432 с.

12. Зеленцов А.Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах: Учеб. пособие. М., 2002. 189 с.

13. Карпечкін П.Ф. Критерії класифікації функцій судів загальної юрисдикції. // Вісник Верховного Суду України. № 3. 2005.

14. Коваль В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України // Право України. 2003. № 9.

15. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2003. 544 с.

16. Кондратьєв О.В. Організаційно-правові проблеми судового контролю: Автореф. дис... канд. юрид. наук. Харків, 2005.

17. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. К., 1999.

18. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. К., 2000.

19. Лазарева В. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе. Самара: Изд-во при Самар. гос. ун-те, 1999.

20. Петров Г.И. Сущность советского административного права. Л., 1959. 164 с.

21. Петрухин И.Л., Батуров Г.П., Морщакова Т.Г. Теоретические основы эффективности правосудия. М.: Изд-во “Наука”, 1979. 392 с.

22. Рекецька І.Р. Судова влада в контексті демократичної трансформації українського суспільства: Автореф. дис... канд. юрид. наук. Одеса, 2003.

23. Ржевский В.А. Чепурнова Н.М. Судебная власть в Российской Федерации: Конституционные основы организации и деятельности. М.: Юристъ, 1998. 215 с.

24. Скитович В.В. Судебная власть как системное образование // Правоведение. 1997. № 1.

25. Судебные и правоохранительные органы Украины. Уч. пос. Харьков: Одиссей, 2002. 304 с.

26. Тарасов А.М. Государственный контроль: сущность, содержание, современное состояние // Журнал российского права, 2002. № 1.

27. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. М., 1998.

28. Туманянц А.Р. Контрольні функції суду у сфері кримінального судочинства. Харків: Основа, 2000.

29. Чепурнова Н.М. Судебный контроль в Российской Федерации: проблемы методологии, теории и государственно-правовой практики / Ростов-на-Дону: Изд-во СКНЦ ВШ, 1999. 224 с.

30. Чернушенко А.В. Судебный контроль за деятельностью районных (городских) судов Украины (организационно-правовые аспекты): Дис. канд. юрид. наук. Одесса, 1995. 196 с.

31. Шестак В.С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): Монографія. Харків: Основа, 2003. 208 с.

32. Юридический энциклопедический словарь/ Гл. ред. А.Я. Сухарев. М.: Сов. энциклопедия, 1984. 415 с.

Размещено на Allbest.ru