Теоретичні аспекти поняття "клімат" в еколого-правовому регулюванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ "КЛІМАТ" В ЕКОЛОГО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ

вплив клімат регулювання екологічний

К. Прохоренко

Правове регулювання впливів діяльності на клімат є важливою умовою сталого розвитку суспільства [3] та пріоритетним завданням стратегії державної екологічної політики України [17]. Специфіка правового регулювання впливів на клімат детермінована змістом, який вкладається у поняття "клімат" на даному етапі суспільної свідомості, адже за словами видатного науковця

В.І. Вернадського, "поняття - річ на відміну від поняття - слова різко змінює свій зміст із історичним плином часу, в різних стадіях наукового мислення" [22, с. 32].

Доктринальні джерела свідчать про дискусійність питання щодо самостійної ідентифікації клімату в системі об'єктів екологічного права [1, с. 15; 4, с. 166 - 168; 6, с. 532; 10, с. 14; 11, с. 4; 20, с. 46], що зумовлено відсутністю законодавчого визначення цього поняття. Етимологічне, історичне, природничо-наукове, легальне тлумачення свідчать про поліаспектність поняття клімату, що змушує проаналізувати підходи до його визначення іншими науками на предмет їх придатності для відповідного законодавчого регулювання.

Термін "клімат" походить від грецького слова "klima", "klimatos" ("нахил") і буквально означає кут нахилу земної поверхні до сонячних променів. Вважається, що в науковий обіг цей термін вперше введено древньогрецьким астрономом Гіпархом Нікейським (190 - 120 р. до н.е.), який поділив земну поверхню на п'ять регіонів, у відповідності з нахилом сонячних променів до неї, і назвав їх окремими кліматичними зонами.

Залежно від ступеня "озброєності" науково-технічними винаходами і відкриттями теорія формування клімату розкривала ті якості клімату, які цікавили суспільство в міру накопичених знань про навколишнє природне середовище і людський вплив на нього. Так, у 19 столітті розуміння клімату зводилося до так званої "середньої погоди" (середніх величин метеорологічних елементів) та типових змін режиму погоди [2, с. 11]. Відкриття вченими теорії "парникового ефекту", який полягає у підвищенні глобальних температур на планеті внаслідок спалювання викопних видів палива, акцентувало кліматологічні дослідження на проблему динаміки клімату під впливом людської діяльності та викликало потребу в системному осмисленні цього поняття.

Сучасному поняттю клімату притаманна дуалістична природа, яка виявляється у необхідності розрізняти клімат у глобальному і регіональному масштабі, розглядаючи його у статиці і динаміці.

Енциклопедичне визначення глобального клімату передбачає, що клімат - це статистичний ансамбль станів, які проходить кліматична система (виділено - К.П.) атмосфера - океан - суходіл за період декількох десятиліть [5, с. 313]. Інші вчені вважають, що клімат - це притаманний певній місцевості багаторічний режим погоди (виділено К.П.), зумовлений сонячною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної поверхні та пов'язаною з нею циркуляцією атмосфери і океанів (регіональний клімат) [7, с. 27-28]. Аналогічне визначення клімату передбачене на рівні Державного стандарту України ДСТУ: 3992-2000 "Кліматологія. Терміни та визначення основних понять" [8].

Генетичний територіально-просторовий зв'язок із певною місцевістю дозволяє розглядати клімат через сукупність фізико-географічних і фізико-хімічних ознак природного середовища: атмосферного повітря (температури, вологості повітря, кількості опадів, снігового покриву, атмосферного тиску, швидкості руху повітряних мас і т.д.), особливостей рельєфу, ґрунтового покриву, біологічного різноманіття, наявності водних об'єктів, тощо. Наявність прямих і зворотних зв'язків з усіма природними оболонками планети - біосферою, атмосферою, геосферою, гідросферою, кріосферою - які у такому значенні є ланками кліматичної системи, свідчить про інтегруюче значення клімату для навколишнього природного середовища. На підставі зазначеного можна стверджувати про те, що клімат відповідає таким основним ознакам, як: природне походження, нерозривний екологічний зв'язок із навколишнім природним середовищем, життєзабезпечувальне значення для життя і здоров'я людини, що в еколого-правовій доктрині вважаються традиційними підставами для віднесення природного об'єкта до системи об'єктів еколого-правової охорони [1, с. 16; 9, с. 28].

Для юридичної ідентифікації клімату має значення його державний облік і фіксація у Кадастрі з клімату України, який розробляється відповідно до Кліматичної програми України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №650 від 28.06.1997р. [16], та Національному кадастрі антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 21.04.2006р., що є частиною національної системи оцінки впливів діяльності на клімат [15].

Разом з тим, поняття клімату становить собою суспільний і законодавчий інтерес не стільки в якості синтетичної категорії, скільки у значенні опосередкованих ним правових зв'язків, сформованих відповідним нормативно-правовим регулюванням поведінки суб'єктів суспільних відносин щодо впливів діяльності на клімат. У зв'язку з цим доцільно провести юридичний аналіз стану чинного законодавства у цій сфері.

Слід констатувати, що спеціальний закон, покликаний до комплексного правового регулювання та охорони клімату в Україні відсутній, а Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ в ред. від 02.12.2010р. не містить спеціальних положень щодо впливів діяльності на клімат і визначення поняття "клімат" зокрема [19]. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" №2707-12 у ред. від 02.12.2010р. правове регулювання впливів на погоду та клімат здійснюється в рамках правової охорони атмосферного повітря [18].

Легальне тлумачення клімату ускладнене відсутністю інтерпретації цього поняття у Рамковій конвенції ООН про зміну клімату, на відміну від наявного визначення семантично подібного поняття "кліматична система" [21]. Показово, що назва Конвенції говорить не про зміну кліматичної системи, а про зміну клімату, чим вказує на відмінність розглядуваних понять.

Відповідно до роз'яснення Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, клімат у вузькому розумінні цього слова звичайно визначається як "середній режим погоди" або, у більш суворому розумінні, як статистичний опис середньої величини та змінності відповідних кількісних параметрів протягом періоду часу, який може коливатися від декількох місяців до тисяч або мільйонів років, а в широкому розумінні клімат представляє собою стан кліматичної системи, у тому числі її статистичний опис [12, с. 80]. Однак, таке офіційне тлумачення не робить суттєвої відмінності між погодою і кліматом, що позбавляє останнє адекватного нормативно-правового закріплення. Як справедливо відмічають дослідники, клімат це не результат погоди, а її причина, і "ця невідповідність причинно-наслідкового зв'язку у визначенні клімату блокує шлях до подальшої розробки проблем зміни клімату" [23].

Варто додати, що поняття "погода" означає фізичний стан атмосфери в конкретний проміжок часу, є миттєвим станом [13], тоді як клімат є результатом взаємодії всіх природних оболонок землі і розглядається в рамках декількох десятиліть. Про різницю між погодою і кліматом також свідчать відмінності у кліматичному та метеорологічному прогнозуванні [24], розмежування метеорології та кліматології як окремих наук.

На противагу вказаному, чинне законодавство України включає до сфери правового регулювання діяльності, що впливає на клімат, правові норми щодо штучної зміни атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях, що слугує підставою для невиправданого обмеження предмета правового регулювання впливів діяльності на клімат окремим напрямком правової охорони атмосферного повітря, як закріплено у ст. 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", або ж цілковитого заперечення можливості самостійної об'єктивації клімату в еколого-правовому регулюванні, про що стверджується у науковій літературі.

На підставі зазначеного, вузьке визначення клімату через поняття "середньої погоди" видається сумнівним з точки зору достатності наведених у ньому характеристик для комплексного правового регулювання питання впливів діяльності на клімат.

Таким чином, у загальному (глобальному) розумінні клімат - це стан кліматичної системи, що проявляється у процесах взаємодії щодо передачі енергії між всіма природними компонентами навколишнього середовища. При цьому, терміном "кліматична система" позначено сукупність основних природних оболонок планети Земля як цілісного природного об'єкта у глобальному значенні, який підлягає зміні під впливами людської діяльності у відношенні "людина - природа".

Контекстуальне тлумачення Конвенції вказує на те, що захист кліматичної системи виступає кінцевою метою правового регулювання, а правове регулювання впливів діяльності на клімат - засобом для досягнення цієї мети. Тому юридичний інтерес становить не власне клімат як такий, а забезпечена ним природна рівновага кліматичної системи у тій мірі, в якій вона здатна підтримувати безпечне, якісне та стабільне навколишнє природне середовище з метою гарантування безпеки життєдіяльності та сталого розвитку людства.

Екологічне значення кліматичної системи слугує підставою для встановлення приналежності останньої до категорії об'єктів еколого-правової охорони як уособлення блага нинішнього і майбутніх поколінь, що можливо лише шляхом комплексного правового регулювання впливів діяльності на клімат у відповідності зі спільною, але диференційованою відповідальністю і можливостями.

Отже, в еколого-правовому аспекті клімат необхідно розглядати як цілісну сукупність (систему) природних умов і процесів, що полягають у безперервній взаємодії, обміні та розподілі енергії між природними об'єктами та підлягають правовій охороні в якості умови, джерела та ознаки безпечного, стабільного і якісного навколишнього природного середовища - інтегрованого об'єкта екологічного права.

Література

1. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 192 с.

2. Волощук В.М. та ін. Глобальне потепління і клімат України: регіональні, екологічні та соціально-економічні аспекти [Волощук В.М., Бойченко С.Г., Степаненко С.М., Бортник С.Ю., Тищенко П.Г.]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2002. - 116 с.

3. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку : від 14 червня 1992 року // Действующее международное право. Т. 3. - М.: Московский независимый институт международного права, 1997 г., с. 687 - 692.

4. Дубовик О.Л. Экологическое право в вопросах и ответах: Учебное пособие. - М.: Проспект, 2001. - 304 с.

5. Экологический энциклопедический словарь. - М.: Издательский дом "Ноосфера", 1999. 930с.

6. Экологическое право: учеб. / Т.С. Бакунина, Г.Е. Быстров, Г.В. Выпханова и др.; отв. Ред. Г.Е. Быстров, Н.Г. Жаворонкова, И.О. Краснова. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. - 656с.

7. Клімат України. Монографія / [за заг. ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченка]. - К.: "Видавництво Раєвського", 2003. - 343 с.

Размещено на Allbest.ru