Правове регулювання обліку антропогенних викидів парникових газів та їх абсорбції за законодавством України
Правове забезпечення обліку антропогенних викидів парникових газів, їх абсорбції в якості засобу управління діяльністю, що впливає на клімат. Аналіз чинного законодавства на предмет імплементації міжнародних зобов'язань та пропозиції щодо вдосконалення.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.09.2013 |
| Размер файла | 50,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ТА ЇХ АБСОРБЦІЇ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
К. Прохоренко
Актуальність дослідження викликана державним інтересом до правового забезпечення обліку антропогенних викидів парникових газів та їх абсорбції в якості засобу управління діяльністю, що впливає на клімат, та посилюється проблемами виконання Україною міжнародних зобов'язань, закріплених ст. ст.4, 12 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату [28] (далі - Конвенції) та ст. ст.3, 5, 7 Кіотського протоколу до неї [14] (далі - Протоколу). Розкриття цих аспектів формує мету даного дослідження, яка передбачає з'ясування еколого-правової природи обліку у сфері охорони клімату, науковий аналіз чинного законодавства на предмет імплементації міжнародних зобов'язань у цій сфері та внесення пропозицій його вдосконалення.
Питаннями екологічного управління загалом та державного обліку у сфері екології зокрема займалися Андрейцев В.І., Балашенко С.В., Балюк Г.І., Гетьман А.П., Голіченков А.К., Кобецька Н.Р., Краснова М.В., Малишева Н.Р., Шемшученко Ю.С., та інші науковці. Втім, недостатньо дослідженими залишаються теоретико-правові та правореалізаційні аспекти обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, визначальні засади якого закладеного міжнародним забезпеченням охорони клімату, як і не з'ясоване його співвідношення з галузевим інститутом обліку в сфері охорони навколишнього природного середовища.
Як відомо, облік у галузі охорони навколишнього природного середовища (екологічний облік) досліджується правовою наукою в якості функції, засобу екологічного управління [8, с.441; 9, с.153; 10, с.58; 12, с.287; 15, с.273; 11, с. 200], і в такому розумінні визначається як хронологічне, систематичне або комбіноване нагромадження, групування та узагальнення інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела впливу на нього, використання природних ресурсів, здійснення природоохоронних заходів та іншої екологічно важливої інформації, отриманої з первинних документів, що прийняті до обліку [11, с. 200].
антропогенний викид міжнародний правовий
Чинне законодавство України визначає зміст державного обліку в галузі охорони довкілля через його об'єкти, якими відповідно до ст.24 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ [26] та ст.31 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. №2707-ХІІ [25] можуть бути:
об'єкти, що шкідливо впливають, або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, атмосферного повітря,
види та кількість (обсяги) шкідливих речовин, що викидаються,
види й розміри (ступені) шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього, - вказуючи на те, що відповідний облік здійснюється за єдиною системою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Однією з форм обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання, згідно ст.23 Закону України №1264-ХІІ [26], є ведення державних кадастрів природних ресурсів. Хоча клімат не є природним ресурсом у розумінні ст.5 цього Закону, джерелом інформації про об'єкти (джерела), види і розміри шкідливих речовин, що зумовлюють зміну клімату, є щорічний національний кадастр антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів (далі - Кадастр), який формується на міжнародних засадах.
Зокрема, на підставі ст. ст.4, 12 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Україна як Сторона Конвенції несе зобов'язання по розробці, періодичному оновленню, публікації та представленню до Секретаріату Конвенції національних кадастрів антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами всіх парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар (далі - Кадастри). Частиною 4 статті 3 Кіотського протоколу, у зв'язку з цим, закріплено зобов'язання надавати на розгляд Допоміжного органу з наукових і технологічних консультацій дані для визначення рівня накопичення державою вуглецю у 1990 році і для проведення оцінки змін у накопиченні ними вуглецю у наступних роках, для чого за правилами ч.1 ст.5 Кіотського протоколу слід створити не пізніше, ніж за один рік до початку першого періоду дії зобов'язань національну систему оцінки антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами всіх парникових газів, що не регулюються Монреальським протоколом (далі - Національна система).
Поновленими керівними принципами для представлення інформації про щорічні кадастри після включення положень рішення 14/СР.11 (2006 р.) [3] передбачено, що даними Кадастру охоплюються такі групи речовин як:
парникові гази прямої дії, передбачені додатком А Кіотського протоколу (діоксид вуглецю (CO2), метан (CH4), діазоту оксид (N2O), гідрофторвуглеці (HFCs), перфторвуглеці (PFCs) та гексафторид сірки (SF6));
прекурсори парникових газів (окис вуглецю (СО), окиси азоту (NOx), неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС));
будь-які інші парникові гази, величини глобального потепління яких за 100-річний період були визначені Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (МГЗЕК) і прийняті Конференцією Сторін; а також оксиди сірки.
З огляду на різницю інтенсивності впливу на клімат, викиди парникових газів та їх абсорбції обліковуються окремо по кожному газу, в одиницях маси та еквіваленті двоокису вуглецю (СО2-екв.) залежно від потенціалу глобального потепління. При цьому, дані про викиди шести парникових газів прямої дії систематизуються в Кадастрі по шести секторам додатку А Кіотського протоколу, що кваліфікуються як "ключові категорії викидів", з відмежуванням від даних про абсорбцію цих газів поглиначами, і надаються на розгляд Допоміжного органу в загальноприйнятому форматі звітності.
Згідно з ч. ч.3, 4 ст.3, ч.1 ст.7 Кіотського протоколу, Сторони також мають надавати необхідну додаткову інформацію як частину щорічних національних кадастрів та національних повідомлень. Додаткова інформація, що надається Україною згідно цих вимог, стосується даних:
1) про об'єми викидів і поглинань резервуарів лісових екосистем в результаті діяльності у секторі LUCULF, згідно з п. п.3, 4 ст.3 Протоколу;
2) про авуари вуглецевих одиниць;
3) про зміни в національній системі оцінки парникових газів;
4) про зміни в національному реєстрі вуглецевих одиниць;
5) про мінімізацію негативних впливів.
З урахуванням зазначеного, об'єктом обліку в сфері охорони клімату можна вважати екологічну інформацію про кількість викидів парникових газів прямої та непрямої дії, які не регулюються Монреальським протоколом, інші забруднюючі речовини, узгоджені Конференцією Сторін; обсяги абсорбції природними поглиначами парникових газів; та діяльність щодо викидів та/або абсорбції парникових газів, що надаються в порядку, визначеному Конференцією Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Імплементація міжнародних зобов'язань у національне законодавство України обумовила доповнення положеннями про парникові гази кожного із заходів обліку в галузі охорони атмосферного повітря, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1655 від 13.12.2001 р. "Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря" [24], зокрема:
1) взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив;
2) ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив;
3) складання державної статистичної звітності щодо впливу на атмосферне повітря стаціонарних і пересувних джерел;
4) проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах.
Так, по-перше, доповнено Перелік забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, закріплений у додатку 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря [13], парниковими газами, що є підставою для взяття на державний облік стаціонарного об'єкта, який здійснює їхні викиди.
По-друге, на підставі ч.2 ст.24 Закону України №1264-ХІІ [26], ч.1 ст.10 Закону України №2707-ХІІ 25 та п.5. постанови Кабінету Міністрів України №1655 від 13.12.2001 р. [24] на взятих на державний облік об'єктах здійснюється ведення первинного обліку та звітної документації щодо шкідливого впливу стаціонарних джерел, роботи установок очищення газів, виконання заходів, пов'язаних із зменшенням обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що поширюється й на викиди парникових газів. Наказом Держкомстату від 30.04.2004 р. №252 [21] затверджено Інструкцію та форму № ПОД-2, за якою власник стаціонарного об'єкта зобов'язаний забезпечувати заповнення Журналу обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря.
Складання статистичної звітності щодо викидів парникових газів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами регулюється Інструкцією щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря)"Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря)"Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 20.10.2008 р. № 396 [22]. Вказані форми подаються респондентами, узятими на державний облік за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу, органу державної статистики за місцем здійснення економічної діяльності.
Крім того, наказами Держкомстату затверджено спеціальні методики розрахунку викидів парникових газів: Методику розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів (наказ від 13.11.2008 р. № 452) [16], та Методику розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від використання палива на побутові потреби в домогосподарствах (наказ від 22.04.2011 р. №98) [17], за якими в основу розрахунку викидів парникових газів покладено статистичні дані про обсяги використаного палива та рекомендовані Мінприроди питомі показники викидів парникових газів від споживання однієї тонни палива, у зв'язку з неможливістю застосування методу вимірювання фактичних викидів цих джерел забруднення.
Інвентаризація викидів та абсорбції парникових газів як стадія державного обліку здійснюється на різних рівнях державного регулювання: на рівні підприємства відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінприроди №7 від 10.02.1995 р. [20], та в державному (національному) масштабі на спеціальних правових засадах, закріплених ч.1 а) ст.4 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату [28] та ч. ч.3, 4 ст.3, ч.1 ст.5, ч. ч.1, 2,4. ст.7 Кіотського протоколу [14]. З урахуванням зазначеного, термін "інвентаризація" (inventory) має подвійне значення: як процес - система державних заходів по збиранню інформації щодо викидів і поглинання парникових газів, або як Кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів - формалізований звід даних, офіційне джерело інформації про об'єкт інвентаризації.
Відповідно до Порядку проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів, затвердженим наказом Держекоінвестагентства №58 від 24.10.2008 р. [19], інвентаризація - це оцінка антропогенних викидів парникових газів, яка проводиться у відповідності з прийнятими Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та методичними принципами, викладеними в керівництвах Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Зважаючи на те, що суттєвої відмінності між поняттями інвентаризації та оцінки законодавство України не передбачає, доцільно врахувати визначення ним національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів як системи організаційно - технічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, передбачене постановою Уряду від 21.04.2006 р. № 554 [27]. Дещо інше значення вкладається в цей термін Керівництвами національних систем відповідно до ч.1 ст.5 Кіотського протоколу [1], за якими національна система оцінки - це всі інституційні, правові і процедурні механізми, створені Стороною Додатку 1, для оцінки антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів, що не регулюються Монреальським протоколом, і для представлення та архівування кадастрової інформації. Допускаючи певний ступінь гнучкості при виборі державою механізмів підготовки Кадастру парникових газів, Керівництва національних систем передбачають обов'язкові вимоги до формування Кадастру - так звані загальні та спеціальні функції національних систем.
Інвентаризація та оцінка парникових газів мають здійснюватися на спеціальних засадах: транспарентності, узгодженості, порівнянності (відповідності), повноти і точності, - закріплених керівництвами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату від 1996, 2003, 2006 рр. [3, 4, 5, 6]. Керівні принципи МГЕЗК є обов'язковими для Сторін Конвенції, але припускають певний ступінь гнучкості та вибір національних значень коефіцієнтів викидів, обґрунтованих за допомогою спеціально проведених наукових досліджень або результатів безпосередніх вимірювань. Такі коефіцієнти викидів мають бути офіційно представлені в національних доповідях з інвентаризації для Рамкової конвенції зі зміни клімату ООН.
Аналіз чинного законодавства України свідчить про наявність правового забезпечення обліку та оцінки парникових газів. На виконання загальної функції Національної системи, визначено орган, який несе загальну відповідальність за підготовку щорічного Кадастру. Зокрема, координатором заходів по виконанню Рамкової конвенції ООН про зміну клімату визначено Мінприроди України. Відповідальність за здійснення координації та підготовки щорічної національної інвентаризації в Україні покладено на Держекоінвестагентство (ДеіА) при Мінприроди в особі його структурного підрозділу - Департаменту національної системи обліку парникових газів.
До щорічного збору даних для складання кадастру долучаються й інші суб'єкти: міністерства, державні комітети, облдержадміністрації, Національна академія Наук України, науково-дослідні інститути, комерційні організації, незалежні експерти, громадські та неурядові організації. Фактичне виконання кадастрових робіт здійснюється Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом на підставі довгострокового тендеру з ДАЕІ, яке за договорами субпідряду залучає до інвентаризації ті чи інші науково-дослідні інститути, приватні компанії та експертів. Фінансування інвентаризації здійснюється з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Врегульовано порядки проведення щорічної національної інвентаризації [19] та порядок функціонування системи оцінки антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів [27]. Зокрема, інвентаризація в рамках спеціальних функцій Національних систем виконується в декілька етапів: планування (надсилання форм-запитів про надання інформації щодо викидів до органів влади, підприємств, установ і організацій; планування покращання якості, перегляд коефіцієнтів та методик, створення робочої групи розробників інвентаризації тощо), підготовки (збирання і обробка даних, інформації) та управління (архівування, прийом місій експертів Секретаріату Конвенції тощо).
З метою прийняття національних методик інвентаризації парникових газів та обґрунтування застосування національних коефіцієнтів викидів, наказом Держекоінвестагентства України від 05.10.2009 р. № 73 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел" [23] на розробку та реалізацію вищевказаних методик уповноважено наукові установи, науково-дослідні інститути, підприємства і організації. Наказами Держекоінвестагентства, наприклад, затверджено методики розрахунку/оцінки парникових газів при виробництві та споживанні електричної енергії на теплових електростанціях, у промисловості, при санації будівлі. Втім, не всі сектори, що кваліфікуються як ключові категорії викидів згідно з Кіотським протоколом, мають національні методики обліку (інвентаризації) у зв'язку з чим при розрахунках викидів парникових газів застосовуються узагальнені міжнародні значення, рекомендовані Керівництвами МГЕЗК.
Згідно зі ст.8 Кіотського протоколу, інформація національного Кадастру перевіряється міжнародними експертами. За наслідками її розгляду виявляються будь-які потенційні проблеми та фактори, здатні впливати на стан виконання зобов'язань та приймається відповідне рішення. Тому важливим питанням обліку парникових газів є засоби перевірки (верифікації) первинних облікових даних національного Кадастру шляхом реалізації процедур забезпечення і контролю якості інвентаризації (Зя/Кя).
Згідно із затвердженим наказом Мінприроди від 31.05.2008 р. №268 Планом проведення робіт для щорічної підготовки і ведення Національного кадастру парникових газів та Планом робіт по забезпеченню і контролю якості первинних даних і розрахунків для щорічної підготовки Національного кадастру парникових газів, у відповідності з керівними принципами здійснюються процедури забезпечення і контролю якості (ЗЯ/КЯ) вихідних даних, коефіцієнтів викидів і результатів інвентаризації. Контроль якості полягає у внутрішньому рецензуванні виконаних розрахунків для виявлення аномальних коливань у часових рядах оцінок викидів і значень показників кадастру, що забезпечується шляхом організації експертизи по ключовим категоріям провідними спеціалістами з науково-дослідних інститутів, галузевих організацій у відповідних секторах, а також приватних експертів та компаній на договірних засадах [18].
На виконання міжнародних зобов'язань з року, що слідує на датою ратифікації Кіотського протоколу, Україна забезпечила представлення п'ять щорічних національних кадастрів антропогенних викидів парникових газів із джерел та абсорбції поглиначами. Згідно з попереднім рішенням Комітету з дотримання зобов'язань Кіотського протоколу від 25.08.2011 р. за наслідками розгляду Національного кадастру антропогенних викидів парникових газів із джерел та їх абсорбції поглиначами за 1990-2009 рр. виявлено прогалини щодо достовірності даних внаслідок діяльності в секторі LULUCF, неможливість отримання транспарентної та достовірної інформації про вуглецеві пули, недостатність інформації в секторі енергетики та індустріальних процесів, відсутність енергетичного балансу країни, відсутність належного обґрунтування віднесення інформації про викиди в окремих секторах до конфіденційної та інше [7].
12.10.2011 р. Комітетом прийнято рішення про незабезпечення виконання національною системою оцінки антропогенних викидів із джерел та їх абсорбції України загальної та спеціальної функцій, що мало наслідком тимчасову заборону на право здійснювати передачу (транзакцію) вуглецевих одиниць за механізмами (проектами), передбаченими ст. ст.6, 12, 17 Кіотського протоколу, за національною процедурою [2].
Висновки
Таким чином, на підставі міжнародного забезпечення охорони клімату в межах чинного законодавства України сформовано новий елемент єдиної системи державного обліку в галузі охорони навколишнього природного середовища - облік антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, який має власний об'єкт, зміст, мету та функції.
В якості засобу управління діяльністю, що впливає на клімат, такий облік доцільно розглядати як врегульовану правовими нормами систему державних заходів щодо здійснення інвентаризації та оцінки інформації про антропогенні викиди парникових газів із джерел та їх абсорбцію поглиначами, а також діяльність, пов'язану з їх здійсненням, що провадиться на засадах та в порядку, схваленому Конференцією Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату.
Практична мета розглядуваного обліку полягає в підготовці щорічного національного Кадастру як офіційного зводу даних, первинного джерела облікової інформації про антропогенні викиди парникових газів із джерел та їх абсорбцію, та національного повідомлення про зміну клімату - звіту про заходи, що вживаються державою для регулювання діяльності, що впливає на клімат. Зафіксована у Кадастрі інформація підлягає використанню органами державної влади та місцевого самоврядування з метою програмування, планування, прийняття управлінських рішень, слугує правовою підставою реалізації екологічного контролю, та є важливим засобом забезпечення доступу громадськості до інформації про стан навколишнього середовища, у частині його комплексного об'єкта - клімату.
Важливе значення обліку викидів та абсорбції парникових газів в якості "критерія відповідності" (eligibility requirement) держави та її резидентів правилам скорочення викидів в рамках міжнародних механізмів, передбачених ст. ст.6, 12, 17 Кіотського протоколу. Зв'язуючи елементом економічних механізмів з обліком викидів парникових газів (emissions accounting) є облік їх скорочень (assigned amount accounting), що фіксується у Національному реєстрі вуглецевих одиниць та співвідноситься з даними Кадастру.
Одним з пріоритетних напрямів вдосконалення обліку у сфері еколого-правової охорони клімату є його інституційно-функціональне забезпечення, що має здійснюватися за різними напрямами: як шляхом посилення потенціалу державних органів, відповідальних за проведення інвентаризації (освіта, підвищення кваліфікації кадрів, науково-методологічне, технічно-апаратне забезпечення, створення автоматичних баз даних), так і в частині залучення незалежних суб'єктів (екологічний аудит, екологічна стандартизація, екологічна експертиза) для виконання контролю якості інвентаризації. Потребує подальшої розробки методологічна база обліку парникових газів шляхом прийняття національних коефіцієнтів та методик розрахунку в секторах, які мають суттєві розбіжності з узагальненими міжнародними значеннями, не покриваються дією існуючих методик, або де залишається високий ступінь невизначеності, наприклад: діяльність у секторі землекористування, лісокористування та лісовідновлення, використання палива у міжнародних перевезеннях (авіаційному, морському, річковому транспорті), викидах у сільському господарстві, при поводженні з відходами (у частині безгосподарних відходів, стічних вод) тощо. Точність і повнота даних у секторі енергетики може досягатися шляхом складання чіткого енергетичного балансу держави та автоматичних розрахунків відповідних йому викидів.
Зважаючи на те, що існуючий підзаконний рівень правового регулювання обліку парникових газів не забезпечує консолідації правових норм в їх узгоджену систему, оптимальною формою їх упорядкування може бути спеціальний Закон про охорону клімату, окрема глава якого має бути присвячена правовим засадам обліку антропогенних викидів парникових газів із джерел та їх абсорбції поглиначами.
Література
1. Decision 19/CMP.1. Guidelines for national systems under Article 5, paragraph 1, of the Kyoto Protocol, contained in FCCC/KP/CMP/2005/8/Add.3.
2 Final Decision of the enforcement branch of the Compliance Committee concerning Ukraine, 12 October 2011, Bonn (Germany), contained in CC-2011-2-9/Ukraine/EB.
3. Guidelines for the preparation of national communications by Parties included in Annex I to the Convention, Part I: UNFCCC reporting guidelines on annual inventories. contained in FCCC/SBSTA/2006/9.
4 Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) (1997). Houghton J. T., Meira Filho L. G., Lim B., Treanton K., Mamaty I., Bonduki Y., Griggs D. J. and Callander B. A. (Eds). Revised 1996 IPCC Guidelines for National Greenhouse Inventories. IPCC/OECD/IEA, Paris, France.
5. Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) (2000). Penman J., Kruger D., Galbally I., Hiraishi T., Nyenzi B., Emmanuel S., Buendia L., Hoppaus R., Martinsen T., Meijer J., Miwa K., and Tanabe K. (Eds). Good Practice Guidance and Uncertainty Management in National Greenhouse Gas Inventories. IPCC/OECD/IEA/IGES, Hayama, Japan.
6. Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) (2003), Penman J., Gytarsky M., Hiraishi T., Krug, T., Kruger D., Pipatti R., Buendia L., Miwa K., Ngara T., Tanabe K., Wagner F., Good Practice Guidance for Land Use, land-Use Change and Forestry IPCC/IGES, Hayama, Japan.
7. Preliminary finding of the enforcement branch of the Compliance Committee concerning Ukraine, 25 August, 2011, Bonn (Germany), contained in CC-2011-2 - 6/Ukraine/EB.
8. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. - К.: Вентурі, 1996.
9. Балашенко С.А. Государственное управление в области охраны окружающей среды. - Мн.: БГУ, 2000. - 341 с.
10. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 192с.
11. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник. - Друге видання / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. К.: ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2008. - 720с.
12. Екологічне право України: [підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів] / за ред.А.П. Гетьман та М.В. Шульги. - Х.: Право, 2009. - 328с.
13. Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України: від 10 травня 2002 р. N 177 [Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22 травня 2002 р. за N 445/6733] // Офіційний вісник України, 2002, N 22 (14.06.2002), ст.1074.
14. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату: ратифіковано Законом України: від 4 лютого 2004 року №1430-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 19, ст.261.
15. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: навч. посіб. / Н.Р. Кобецька. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 352 с.
16. Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів: наказ Державного комітету статистики України: від 13 листопада 2008 року № 452 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cct.com.ua/ 2011/22.04.2011_98. htm. - Назва з екрану.
17. Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від використання палива на побутові потреби в домогосподарствах: наказ Державного комітету статистики України: від 22.04.2011 № 98 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/pro-zatverdzhennja- metodiki-rozrahunku-vikidiv-zabrudnyuyuch-doc63389.html. - Назва з екрану.
18. Національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції поглиначами парникових газів за 1990-2008 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unfccc. int/files/national_reports/annex_i_ghg_inventories/ national_inventories_submissions/application/zip/ukr-2011-nir-08jun. zip. - Назва з екрану.
19. Порядок проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів: наказ Національного агентства екологічних інвестицій України №58: від 24.10.2008 р. [Електронний ресурс]. - Режимдосту-пу: http://www.neia.gov.ua/nature/control/uk/publish/article? art_id=109567&c at_id=111922. - Назва з екрану.
20. Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 7: від 10.02.95 р. [Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597] // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z0061-95. - Назва з екрану.
21. Про затвердження Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № ПОД-2 "Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря": Наказ Державного комітету статистики України від 30 квітня 2004 року N 252 [Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 1 червня 2004 р. за N 682/9281] // Офіційний вісник України, 2004, N 22 (18.06.2004), ст.1522.
22. Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря N 2-ТП (повітря)"Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та N 2-ТП (повітря)"Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна): наказ Державного комітету статистики України від 20 жовтня 2008 року № 396 [Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5 листопада 2008 р. за N 1075/15766] // [Електронний ресурс]: http://profiwins.com.ua/uk/forms- and-blanks/statistic/392.html
23. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел: наказ Національного агентства екологічних інвестицій України: від 05.10.2009 р. № 73 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/pro-zatverdzhennja- metodichnih-rekomendacii-shodo-pidgotovki-doc60991.html. - Назва з екрану.
24. Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря: постанова Кабінету Міністрів України №1655: від 13.12.2001р. [із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 року № 769] // Офіційний вісник України, 2001, N 51 (04.01.2002), ст.2274.
25. Про охорону атмосферного повітря: Закон України: від 16 жовтня 1992 року №2707-12 [у ред. від 02.12.2010р.] // Відомості Верховної Ради. - 1992. №50. - ст.678.
26. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України: від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ [у ред. від 02.12.2010 р.] // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст.546.
27. Про порядок функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар: постанова Кабінету Міністрів України: від 21 квітня 2006 року № 554 [із змінами, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 29.06.2011] // Офіційний вісник України від 10.05.2006 - 2006 р., № 17, стор.62, стаття 1266, код акту 36098/2006.
28. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату: Ратифікована Законом України: від 29 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 50. - Ст.277.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття та основні види господарських зобов'язань, визначення підстав для їх виникнення. Аналіз особливостей та ознак господарського договору, його нормативно-правове регулювання. Специфіка відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 09.06.2011Історичний розвиток кримінального законодавства і його головні джерела. Злочин і суміжні з ним інститути за кримінальним законодавством України та федеральним кримінальним законодавством Сполучених Штатів Америки. Нормативно-правове регулювання покарань.
диссертация [861,7 K], добавлен 23.03.2019Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016Визначення поняття підприємництва. Порядок безготівкових рахунків та форми безготівкових рахунків між підприємцями. Поняття зобов’язання та особливості договірних зобов’язань. Види забезпечення виконання зобов'язань згідно з законодавством України.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 03.10.2014Дослідження принципів регулювання підстав відмови у державній реєстрації друкованих засобів масової інформації. Аналіз даної проблеми та судової практики. Розробка та обґрунтування шляхів удосконалення чинного законодавства у даній правовій сфері.
статья [28,4 K], добавлен 18.08.2017Аналіз системи заходів щодо охорони дитинства. Удосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України у сфері оборони материнства. Визначення основних робочих прав як можливостей людини у сфері праці, закріплених у міжнародних актах.
статья [19,8 K], добавлен 11.09.2017Поняття та види робочого часу за законодавством України. Правове регулювання режиму робочого часу: режиму роботи змінами, роботи з роздробленим робочим днем, гнучкого графіку роботи, вахтового методу організації робіт. Правове регулювання часу відпочинку.
дипломная работа [129,2 K], добавлен 02.05.2010Стан, принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки. Науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення її ефективності.
дипломная работа [76,7 K], добавлен 07.07.2012Види забезпечення виконання зобов'язань, класифікація та форма правочину щодо забезпечення їх виконання. Історичні передумови виникнення, поняття, предмет та стягнення неустойки. Відповідальність та припинення договору поруки та гарантії, види застави.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 15.11.2010Загальна характеристика і правове регулювання договіру купівлі-продажу згідно положенням НЦУ. Ризик невиконання фінансових зобов'язань. Аналіз вимог покупця і продавця про відшкодування збитків заподіяними недоліком і збитками, викликаними їх наслідками.
реферат [15,1 K], добавлен 12.06.2010
