Міжнародно-правові аспекти членства Йорданії в системі ГАТТ/СОТ

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В.М.КОРЕЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.11 -- міжнародне право

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЧЛЕНСТВА ЙОРДАНІЇ В СИСТЕМІ ГАТТ/СОТ

АЛ-РАВАШДЕХ БЕЛАЛ

Київ -- 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Формування і розвиток міжнародного економічного права і його підгалузі -- міжнародного торговельного права визначаються особливостями сучасного світового господарства як системного цілого, що характеризується поглибленням процесів міжнародної спеціалізації, інтеграції, взаємозалежності між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Особливості регульованого об'єкта обумовили відповідні характеристики міжнародно-правового регулювання сучасної міжнародної торгівлі і, насамперед, системний характер принципів і норм, регламентуючих різні аспекти міжнародного торговельного обміну товарами і послугами, підвищення ролі міжнародних організацій у регулюванні сучасної світової торгівлі, тенденцію до універсалізації норм міжнародного торговельного права та ін.

Особливості сучасного етапу правового регулювання міжнародних економічних відносин втілені в діяльності Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), яка встановила основні принципи міжнародної торгівлі, що відповідають досягнутому рівню системності всесвітнього господарства. Після завершення Уругвайського раунду переговорів і створення Світової Організації Торгівлі (СОТ), сферою діяльності якої стало регулювання 15 різних аспектів міжнародної торгівлі, що раніше не входили в діючі регламентації ГАТТ, норми і принципи міжнародної торгівлі почали набувати глобального і універсального характеру. У зв'язку з цим приєднання різних держав до системи багатосторонньої торгівлі, що регулюється принципами ГАТТ/СОТ, стає не тільки фактором підвищення економічної ефективності їх національних економік, але і питанням життєздатності в умовах глобального економічного оточення.

Приєднання до системи багатосторонньої лібералізації торгівлі має особливе значення для економіки Йорданії, що визначається геополітичним положенням країни, завданнями створення ефективної експортно-орієнтованої економіки, забезпечення стабільного економічного зростання за умов невеликого внутрішньо ринку і обмежених природних ресурсів; рівнем економічних взаємозв'язків з окремими розвинутими економіками -- членами ГАТТ/СОТ і з великими економічними союзами (наприклад, ЄС), завданнями створення регіональних зон вільної торгівлі і т.п.

Входження в систему ГАТТ/СОТ вимагає від держав проведення структурних реформ національних економік згідно з принципами і нормами багатосторонньої лібералізації. Подібність процесів реформування підтверджує їх закономірність і дає можливість прогнозувати найоптимальніші форми при здійсненні лібералізації економіки Йорданії.

Всебічним висвітленням всіх вказаних питань обумовлена актуальність дисертаційного дослідження, а саме: 1) зверненням сучасного міжнародного права і міжнародного торговельного права до проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності на мікрогосподарському та макрорівнях, а також до питань розроблення практичних рекомендацій у сфері структурного реформування національних економік різних країн відповідно до вимог ГАТТ/СОТ; 2) завданнями кодифікації та систематизації сучасного міжнародного економічного права в зв'язку з завершенням Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, утворенням СОТ; 3) потребою Йорданії у виявленні інваріантних особливостей реформування національних економік різних держав-членів ГАТТ/СОТ з метою визначення найоптимальніших можливостей лібералізації національного торговельного режиму; 4) зовнішньоекономічним співробітництвом Йорданії з регіональними економічними об'єднаннями і з окремими країнами, різноаспектним реформуванням економічного законодавства Йорданії, пов'язаного з перспективою вступу до ГАТТ/СОТ.

Рівень дослідження проблеми. У процесі дисертаційного дослідження використане широке коло арабських, українських і західних джерел, що висвітлюють як загальні проблеми правового регулювання сучасної міжнародної торгівлі; так і питання реформування економічного законодавства Йорданії, України та арабських держав згідно з вимогами ГАТТ/СОТ. В українській міжнародно-правовій науці вагомий вклад в теорію міжнародного економічного права внесли С.А.Войтович, В.Ф.Опришко, Є.Т.Рулько. Серед зарубіжних вчених питаннями міжнародного економічного права та його окремих інститутів займалися Г.М.Вельямінов, Л.А.Левіна, В.П.Шатров, Є.А.Шибаєва, Ф.Релле, Г.Шварценбергер, Ф.Фрідман. Але вони не досліджували спеціально питання діяльності ГАТТ/СОТ.

Проблемам вивчення міжнародно-правового механізму, принципів і норм ГАТТ частково присвячені роботи М.Берта, Саїда Мухаммеда, Е.Худека, М.Тоена, Ж.Тускоза, Ід.Рахмата Уллаха.

Необхідно також назвати українських та російських представників науки міжнародного права, чиї роботи певним чином вплинули на розроблення методологічних питань даного дисертаційного дослідження. Насамперед, це роботи В.М.Корецького, В.С.Верещетіна, В.Н.Денисова, В.І.Євінтова, Г.В.Ігнатенка, Р.А.Каламкаряна, І.І.Лукашука, В.І.Муравйова, Р.А.Мюллерсона та ін.

Оскільки в дисертації використані деякі поняття і категорії з метою всебічного висвітлення об'єкта міжнародного економічного права -- міжнародних економічних відносин, це обумовило залучення як загальних методологічних джерел робіт таких представників міжнародної економічної науки, як А.І.Кредісов, Е.Є.Обмінський, О.І.Пилипенко, С.І.Соколенко, С.П.Аукціонес, Дж.Кейнс, П.Самуельсон та ін.

У той же час проблемі вивчення міжнародно-правового механізму діяльності ГАТТ/СОТ в аспекті структурно-правової адаптації до принципів вільної торгівлі національної економіки окремої держави або групи держав не було присвячено жодного дослідження монографічного характеру.

Таким чином, дослідження тематики, обраної даної дисертаційної роботи може певною мірою слугувати подальшому розвиткові теорії та практики міжнародного економічного права і заповнити певну прогалину в українській та арабській міжнародно-правовій літературі.

Складність теми дисертації стосовно збирання і узагальнення величезного фактичного матеріалу, пов'язаного з діяльністю ГАТТ, установами СОТ, змінами в економічному законодавстві Йорданії, арабських держав та України, визначила своєрідність джерельної бази проведеного дослідження. Так, у роботі використовувалися різноманітні матеріали ГАТТ і СОТ, доповіді та огляди інших міжнародних організацій, які торкаються питань світової торгівлі та її міжнародно-правового регулювання; огляди Комісії Світового Банку стосовно Західної Азії; Мирний Договір між Йорданією та Ізраїлем 1994 р.; звіти департаменту статистики Йорданії з міжнародної торгівлі; огляди Центрального Банку Йорданії; аналітичні дослідження, підготовлені Корпорацією сприяння інвестиціям (Йорданія). Для узагальнення різноаспектного фактичного матеріалу широко залучалися матеріали сучасної йорданської та української преси за 1995- 1998 рр.

Мета і завдання дослідження полягають в узагальненні міжнародно-правових та внутрішньо-правових аспектів членства Йорданії в системі ГАТТ/СОТ. В зв'язку з цим основну увагу в дисертації приділено вирішенню наступних завдань:

-- визначити значення системи ГАТТ як фактора розвитку сучасного міжнародного економічного права;

-- встановити основні політико-правові передумови приєднання Йорданії до системи ГАТТ/СОТ;

-- розкрити загальні характеристики процесів реформування національних економік різних держав як фактора лібералізації зовнішньоторговельних зв'язків між ними і передумови подальшої глобальної лібералізації.

Методологічні та науково-теоретичні основи дослідження. Мета і завдання дисертації обумовили використання порівняльного, аналітичного та історичного методів дослідження, а також звернення до категорій загального та особливого, суті та явища, абстрактного і конкретного. Принцип об'єктивності та доказовості реалізується в дисертаційному дослідженні з позицій діалектичного аналізу та синтезу правових процесів, їх причинно-наслідкових зв'язків і кінцевих результатів.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її положення обґрунтовують загальні закономірності правового реформування національних економік в умовах глобального світового ринку та механізмів його міжнародно-правового регулювання. Висновки дисертаційного дослідження дають можливість виявити тенденції подальшого розвитку принципів і норм сучасного міжнародного економічного права як юридичної основи оптимізації та інтеграції зовнішньоекономічних зв'язків між державами в умовах об'єктивної обмеженості національних факторів економічного розвитку.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що в її основних положеннях визначається значення принципів і норм вільної торгівлі для створення ефективної експортно-зорієнтованої моделі економічного розвитку арабських країн, і, зокрема, Йорданії, розкриваються можливості використання нормативного досвіду щодо реформування національних економік різних держав згідно з принципами ГАТТ/СОТ у практиці міжнародних відносин, у тому числі практики України та Йорданії.

Важливе значення мають такі аспекти практичного використання дисертаційного дослідження:

науково-дослідний -- у сфері вивчення теорії міжнародного економічного права і його підгалузі -- міжнародного торговельного права щодо можливостей їх подальшої кодифікації та систематизації;

освітній -- у процесі викладання вузівських курсів міжнародного економічного права та міжнародного торговельного права, а також окремих спеціальних навчальних курсів аналізу міжнародно-правового аспекту структурних реформ макроекономік різних країн;

нормотворчий -- у практиці подальшого реформування торговельних режимів арабських держав, зокрема Йорданії, згідно з вимогами сучасної міжнародної торгівлі, в участі зовнішньополітичних відомств арабських держав і України в подальшій кодифікації міжнародного економічного права.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в науковій літературі проаналізовано особливості та основні тенденції реформування національної економіки арабської держави згідно з принципами багатосторонньої часткової лібералізації торгівлі, встановленими Уругвайським раундом переговорів ГАТТ; вперше представлені багатоаспектні міжнародно-правові та внутрішньо-правові фактори інтеграції Йорданії до системи ГАТТ/СОТ; на основі порівняльної характеристики процесів реформування в Україні, Йорданії та арабських країнах, які здійснюють політику економічної лібералізації, виявлено особливості торговельних режимів різних країн, які є основою перетворення спільних системних взаємозв'язків у функціональні, опосередковані конкретними показниками міждержавної зовнішньої торгівлі; в науковий обіг вперше вводяться міжнародно-правові документи та фрагменти внутрішніх законодавств, які раніше не були предметом дослідження або використовувалися частково.

Зв'язок теми з науковими програмами. Робота над дисертацією проводилася в руслі виконання робочого плану відділу міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України.

Апробація та публікація результатів дослідження. Положення дисертації обговорювалися на засіданні відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. Її основні положення розглядалися також на науково-практичних семінарах.

Основні теоретичні положення дисертації викладені в трьох опублікованих наукових статтях.

Структура роботи визначається поставленими в ній метою і завданнями. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Загальний обсяг дисертації -- 159 сторінок, із них основний текст -- 148 сторінок. Список цитованої літератури нараховує 169 посилань.

ЗМІСТ РОБОТИ

міжнародний право йорданія торговельний

У вступі обґрунтовується актуальність та важливість теми досліджень, розглядається рівень її наукової розробленості, визначаються мета і завдання дисертації, дається характеристика об'єкту, предмету та методології роботи, розкривається наукова новизна і викладаються основні положення, що виносяться на захист, а також показано теоретичне і практичне значення дисертації, її апробацію, публікації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Система ГАТТ у контексті розвитку сучасного міжнародного економічного права” виявлено основні особливості міжнародно-правового регулювання сучасної системи світових господарських зв'язків, визначено роль ГАТТ/СОТ у формуванні міжнародного економічного права, зокрема -- обґрунтовано значення Уругвайського раунду переговорів для розвитку цієї міжнародно-правової галузі; охарактеризовано загальні процеси реформування національних економік, що є умовою приєднання держав до системи ГАТТ/СОТ.

У розділі аналізуються особливості сучасних міжнародних відносин як об'єкта регулювання міжнародного економічного права. У цьому зв'язку розглядаються основні характеристики сучасного світового господарства -- багатоскладового економічного простору, в якому, завдяки єдності виробничих відносин господарювання, діє закон системної самоорганізації. Обґрунтовується висновок, що взаємодія елементів системи світового господарства (національних економік) здійснюється на структурному та функціональному рівнях. На структурному -- це реформування національних економік на основі врахування і розширення сфери дії єдиних економічних законів -- вартості, конкуренції, оптимізації, принципів впливу інвестицій на національний прибуток та ін. Проявом дії цього структурного зв'язку слугує рух від етатизму до ринку, від жорсткої централізації -- до економічної лібералізації. У результаті здійснюється формування єдиної глобальної структури ринкової економіки і перетворення структурних зв'язків у функціональні, наслідком яких є поглиблення міжнародного поділу праці, зростає роль світової торгівлі як системоутворюючого та інтегруючого фактора розвитку світового господарства, оскільки міжнародна торгівля опосередковує всі види міжнародного поділу праці. Лібералізація торговельних режимів (як частина структурних реформ) стає, відповідно, основою для розвитку функціональних зв'язків -- міжнародної торгівлі та міжнародного поділу праці. Незважаючи на ряд негативних наслідків міжнародного поділу праці, в цілому вільна торгівля збільшує національний продукт усіх країн, прискорює темпи їх економічного розвитку.

У розділі обґрунтовується висновок, що норми і принципи міжнародного економічного права відбивають особливості відносин, які вони регулюють, насамперед -- міжнародної торгівлі і в цьому знаходить свій вияв закон відповідності будь-якої управляючої системи з системою, якою управляють. Підкреслюється значення норм міжнародного економічного права, що виявляється у їх зв'язках з аксіологічною основою сучасного міжнародного права. Так, у змісті всіх принципів і норм міжнародного економічного права знаходять свій вияв, насамперед, принцип-ідея свободи, який виявляється в принципі недискримінації торгівлі, і принцип-ідея рівності (рівні можливості в торгівлі та забезпечення рівності в одержанні результатів). Відповідно, спеціальним принципом міжнародного економічного права, регулюючим побудову нової галузі, є принцип свободи торгівлі (як економічної недискримінації), що знаходить вияв у всьому нормативному масиві галузі. В розділі детально аналізуються основні етапи діяльності ГАТТ у формуванні норм і принципів міжнародного економічного права.

У розділі аргументується особлива роль у розвитку міжнародного економічного права Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, який означав реорганізацію у системі торговельних обмінів і надав нормам, регулюючим міжнародні економічні відносини, глобального та універсального характеру. Реорганізація в системі торговельних обмінів має на меті подальшу багатосторонню часткову лібералізацію, яка передбачає скасування 30%-го мита та субсидій, відкриття ринку держав-учасників, їх зобов'язання більше не вживати протекціоністських заходів, угоду про заснування багатосторонньої торговельної організації -- СОТ.

У розділі запропонована спроба визначення юридичного змісту категорії універсальності норм міжнародного економічного права, яке, на думку автора, полягає в тому, що система нормативного регулювання, встановлена міжнародними економічними організаціями (насамперед ГАТТ/СОТ), має тенденцію до розширення в самих організаціях.

Глобальність норм ГАТТ/СОТ полягає в тому, що завдяки своєму матеріальному розширенню вони мають тенденцію поширюватися на всі види зовнішньоекономічних відносин, незалежно від мети і природи останніх.

Нарешті, узагальнюються ті норми і вимоги ГАТТ/СОТ, згідно з якими має здійснюватися реформування національних економік держав, бажаючих приєднатися до системи багатосторонньої лібералізації торгівлі. Серед пріоритетних завдань у цьому зв'язку виділяються наступні: зменшення і поступова відмова від надання державних субсидій виробникам промислової та сільськогосподарської продукції; заміна бартера та інших форм централізованої торгівлі самостійною міжфірмовою торгівлею; відмова від ліцензування зовнішньоторговельних операцій; приватизація державної торгівлі; трансформація митних тарифів та ін.

Обґрунтовано також роль принципів і норм ГАТТ/СОТ для розроблення регіональних зовнішньополітичних стратегій, зокрема, для створення нових інтеграційних економічних утворень на Близькому Сході -- від вільних економічних зон -- до зон вільної торгівлі та створення “спільного” арабо-ізраїльського ринку.

У другому розділі “Основні політико-правові та економіко-правові фактори вступу Йорданії в систему ГАТТ/СОТ” виявлено зовнішні та внутрішні політико-правові та економіко-правові передумови та критерії інтеграції Йорданії до системи багатосторонньої лібералізації торгівлі.

Аналізуючи політико-правові фактори приєднання Йорданії до системи ГАТТ/СОТ, автор розглядає їх в двох основних аспектах, показуючи зовнішні та внутрішні умови здійснення йорданських реформ.

Серед найзагальніших політико-правових факторів економічної інтеграції держав і їх вступу до органів, координуючих міжнародну торгівлю, розглядаються процеси політичної демократизації та лібералізації у сучасному світі, у тому числі -- в країнах арабського регіону.

Важливим регіональним фактором, що забезпечує відповідний політико-правовий фон економічних реформ в Йорданії, згідно з вимогами ГАТТ/СОТ, став розвиток мирного процесу на Близькому Сході і, насамперед, стабілізація арабо-ізраїльських відносин. У розділі розглядаються основні міжнародно-правові акти, щодо врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту і, передусім, Мирний Договір між Йорданією та Ізраїлем 1994 р., який намітив стратегічні економічні цілі йордано-ізраїльського і арабо-ізраїльського співробітництва, включаючи створення регіональних зон вільної торгівлі. Підписання Договору 1994 р. внесло певний вклад у вирішення проблеми зовнішнього боргу Йорданії, а також сприяло залученню до Йорданії іноземних інвестицій. У розділі аналізуються не тільки економічні та фінансові наслідки Договору для прискорення лібералізації йорданської економіки, але й значення цього міжнародно-правового акту в аспекті регіональної економічної інтеграції, переходу від міжарабської моделі економічної кооперації з преференційним торговельним режимом до стандартів сучасної міжнародної торгівлі, на основі принципів і норм ГАТТ/СОТ.

Як внутрішні економіко-правові фактори здійснення економічних реформ в Йорданії в період її підготовки до вступу до ГАТТ/СОТ у розділі розглядаються особливості політико-демократичного устрою йорданського суспільства, прихильність до принципів плюралізму, рівності, свободи слова та друку, які дістали конституційне закріплення в Національній Хартії Йорданії 1991 р., а також у законодавчих актах 1992-1997 рр. (“Про політичні партії”, “Про пресу та публікації”, “Про вибори” та ін.) і виявилися під час підготовки до парламентських виборів в Йорданії 1997 р., в діяльності йорданського парламенту, в розвитку в 90-x pp. інфракструктури політичних партій, масс-медіа, неурядових організацій та інших громадських інститутів. Ці внутрішньо-правові фактори забезпечують, на думку дисертанта, певні гарантії безповоротності економічних перетворень в Йорданії та слугують фактором залучення до країни іноземних інвестицій.

У розділі міститься всебічний аналіз зовнішніх та внутрішніх економіко-правових факторів приєднання Йорданії до системи ГАТТ/СОТ показано, що інтеграція Йорданії до системи світової торгівлі здійснюється в двох основних напрямках -- “вшир” і “вглиб”: за рахунок розширення йорданського ринку завдяки проникненню йорданських товарів і послуг на міжнародні ринки і за рахунок “поглиблення” йорданського ринку в результаті здійснення необхідних структурних реформ національної економіки.

У цьому зв'язку обґрунтовано значення таких зовнішньоекономічних факторів, як преференційний доступ Йорданії до найбільших світових ринків, лібералізація йордано-європейської та йордано-арабської торгівлі, законодавчо закріплені перспективи арабо-ізраїльської вільної торгівлі та утворення регіональних зон вільної торгівлі. Так, нині Йорданія користується економічними привілеями на американському, японському, австралійському, скандинавському, а також на ринках інших країн, які не входять до Європейського Союзу.

Крім договорів про преференційну торгівлю, підписана угода про лібералізацію йордано-європейської торгівлі (Угода про вільну торгівлю між ЄС та Йорданією від 16 квітня 1997 р., умови якої пов'язані з законодавчими реформами в Йорданії, багато в чому співпадають з умовами членства в СОТ).

Характеризуючи основні положення угод про преференційну та вільну торгівлю Йорданії з розвинутими індустріальними державами та економічними блоками, автор виявляє їх значення в аспекті інтеграції Йорданії до всесвітньої системи торгівлі. Так, торгівля з цими країнами ставить нові вимоги до якості йорданських товарів, їх сертифікації; у процесу здійснення цієї торгівлі Йорданія наближається до нових технологій, ноу-хау, інноваціям, підключається до маркетингових мереж торгових партнерів і т.п.; нарешті, розширюється обсяг йорданського експорту в цілому, який є основою економічного зростання країни. Нині Йорданія є однією з найвідкритіших економік регіону (за коефіцієнтом зовнішньої торгівлі до ВНП, який у 1996 р. становив 85%).

У розділі обґрунтовується значення такого економіко-правового фактору інтеграції Йорданії до всесвітньої системи торгівлі, як лібералізація двосторонніх йордано-арабських та йордано-ізраїльських економічних відносин. Це знаходить вияв в тенденції перетворення преференційних і протокольних торговельних угод в договори про вільну торгівлю. Прикладами можуть слугувати йордано-єгипетські, йордано-ізраїльські, йордано-сірійські та йордано-палестинські угоди. Зроблено висновок, що при послідовному проведенні відповідних реформ Йорданія може стати центром економічної інтеграції регіону, що пов'язано з геополітичним становищем держави на пересіченні трьох континентів, а також з існуючими ізраїльсько-палестинськими, йордано-ізраїльськими угодами про вільну торгівлю та йордано-палестинською “рамковою” угодою про зону вільної торгівлі у долині річки Йордан, що дає можливість говорити про перспективу створення йордано-ізраїльсько-палестинського економічного союзу, на основі принципів ГАТТ/СОТ.

Автор розглядає внутрішні економіко-правові фактори приєднання Йорданії до системи ГАТТ/ВТО, основні напрямки економічних реформ в Йорданії та відповідні зміни законодавчої бази, показує, як здійснюються програми структурного реформування йорданської економіки за участю міжнародних фінансових органів: Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Це програма структурної адаптації, яка діє з 1989 р. і завдяки якій в Йорданії створено найсприятливіший в регіоні інвестиційний клімат, і Програма соціальної продуктивності, яка діє з почату 1997 р. Аналізуються найпрогресивніші закони Йорданії, прийняті в середині та в другій половині 90-x років, серед яких особливе значення має Закон про сприяння інвестиціям (Закон № 16 1995 р.). Цей закон урівнює в правах іноземних та йорданських інвесторів і передбачає надання диференційованих пільг для інвестиційних проектів, пов'язаних з рядом стратегічних секторів йорданської економіки та розвитком експортно-орієнтованих галузей. Зокрема, найзначніші пільги, включаючи 75%-не звільнення від сплати податків і зборів, передбачені для проектів у сфері сільського господарства, тваринництва, готельного господарства, морського та залізничного транспорту.

У розділі обґрунтовується взаємозв'язок змін у інвестиційному законодавстві Йорданії з вступом держави в ГАТТ/СОТ. Так, значні пільги, які надаються інвестиційним сільськогосподарським проектам, пов'язані з можливими негативними наслідками вступу Йорданії до системи багатосторонньої лібералізації торгівлі (підвищенням цін на стратегічні сільськогосподарські культури, неконтрольованою хвилею експорту сільгоспродукції і т.п.). У зв'язку з цим інвестиції в технології, використовувані при розробленні ірригаційного устаткування, систем вторинної очистки води, методів ведення фермерського господарства, здатні привести до збільшення експорту сільгоспкультур та підвищенню їх конкурентоздатності на світових ринках. Хоч новий інвестиційний закон є найбільш ліберальним серед подібного законодавства ряду країн регіону і відповідає загальноприйнятій світовій практиці захисту інвестицій, наступний його розвиток (в Постановах § 1 і № 2, 1996 р., № 39, 1997 р.) здійснюється в напрямку подальшої лібералізації. Зокрема, в Постанові 39 скасовуються 50%-ні обмеження на частку іноземного інвестора у сфері транспорту, страхування, телекомунікацій та інших провідних секторах економіки Йорданії.

Показано, що нині Йорданія має одне з найпрогресивніших в регіоні валютне і банківське законодавство. Вона є єдиною країною серед держав Близького Сходу, в якій відсутні обмеження щодо торгівлі іноземною валютою, що слугує однією з основних характеристик ступеня відкритості економіки.

Уряд Йорданії здійснює комплексне реформування податкового, митного, трудового законодавства, регулюючого діяльність акціонерних компаній, питання захисту права інтелектуальної власності і т.п. Нове законодавство Йорданії повністю відповідає вимогам ГАТТ/СОТ. Зокрема, законодавство, яке захищає право інтелектуальної власності та авторські права, в цілому узгоджується з угодою СОТ про аспекти інтелектуальної власності, що стосуються торгівлі, яка після закінчення Уругвайського раунду переговорів намічає одне з найпріоритетніших напрямків діяльності СОТ.

Таким чином, лібералізація законодавства Йорданії спрямована насамперед на забезпечення найбільш динамічної та прозорої системи регулювання внутрішнього ринку, його поглиблення та розширення, гарантує максимальну відкритість йорданської економіки, гармонізацію внутрішніх способів господарювання з міжнародними стандартами структурну адаптацію до умов світового господарства та світового ринку.

Третій розділ -- “Спільність процесів реформування національних економік різних держав як одна з умов лібералізації торговельних зв'язків між ними та Йорданією” -- присвячений розглядові особливостей реформування зовнішньоекономічної діяльності Йорданії, аналізові структурних економічних перетворень в арабських державах-членах ГАТТ/ВТО і в Україні як фактору лібералізації взаємних торговельних зв'язків. Обґрунтовується специфіка реалізації експортно-імпортним законодавством Йорданії (зокрема, Законом про імпорт і експорт 1992 р.), Законом про уніфікацію мит і митних зборів (Закон № 7, 1997 р.), законодавством про вільні економічні зони, таких основоположних принципів ГАТТ/СОТ, як принцип національного режиму щодо імпортованих товарів, окремі елементи принципу найбільш сприятливої нації та принципу, який передбачає загальну відміну кількісних обмежень експорту та імпорту.

Так, оскільки основні обмеження щодо імпорту та експорту товарів зберігаються в Йорданії переважно у формі квот та імпортних (експортних) ліцензій, то заходи, спрямовані на скорочення нетарифних бар'єрів, зводяться до відміни кількісних обмежень на імпорт та експорт товарів.

Окремі елементи принципу найбільш сприятливої нації реалізуються у практиці створення та функціонування на території Йорданії вільних економічних зон, що є своєрідним етапом структурної адаптації до норм вільної торгівлі. Проаналізовано також значення в цьому зв'язку вільних економічних зон, на території яких створені найбільш пільгові умови для іноземного інвестування, для формування інфраструктури, яка відповідає стандартам міжнародного бізнесу, а також для адаптації місцевих фірм до роботи в умовах конкуренції на світових ринках.

Зроблено висновок про дві стратегічні лінії, які умовно виділяються, в реформуванні зовнішньополітичної діяльності Йорданії, одна з яких, спрямована на зниження імпортних тарифів, скорочення нетарифних обмежень, стимуляцію інвестування та підприємництва, має на мені розширення торговельних зв'язків з різними країнами світу, “горизонтальну” інтеграцію до світової системи торгівлі; інша стратегічна лінія, спрямована на поглиблення торговельних зв'язків з іноземними партнерами, “вертикальну” інтеграцію до системи світових господарських зв'язків, підвищення ролі економіки Йорданії в міжнародному поділі праці.

У розділі розглянуто основні заходи, щодо лібералізації сільськогосподарського ринку Йорданії та забезпечення конкурентоздатності йорданської агропродукції. Це -- програма широкого залучення до агросектору іноземних інвестицій; зменшення субсидій на виробництво сільськогосподарських товарів згідно з вимогами ГАТТ/СОТ; відміну митних зборів на імпортоване сільгоспустаткування, добрива та будь-які потужності, необхідні для аграрного виробництва, створення національної інформаційної системи навчання фермерів в галузі ведення господарства і здійснення торговельних операцій на внутрішньому та міжнародних ринках; посилення ролі наукових досліджень в сфері поліпшення показників сільськогосподарського виробництва і зменшення собівартості продукції; створення сільськогосподарської кредитної корпорації з метою спрощення процедури одержання кредитів на будь-який строк для розвитку фермерської, кооперативної та іншої сільськогосподарської діяльності.

Висвітлено значення інших факторів інтеграції йорданської економіки до єдиної глобальної системи світового господарства і торгівлі товарами на основі нормам ГАТТ/СОТ. Це, зокрема, заходи, пов'язані з лібералізацією йорданського ринку капіталів: спрощення механізму управління зарубіжними інвестиціями йорданських громадян, лібералізація операцій по обсягу та руху іноземних валют, загальна комп'ютеризація та модернізація банківських послуг, що дає їм можливість адаптуватися до нової інтегруючої ролі у світовій економіці після вступу до СОТ. За останні роки практично здійснено лібералізацію ринку цінних паперів в Йорданії, що оцінюється спеціалістами як один з швидко зростаючих нових міжнародних фінансових ринків.

Аналіз структурних економічних перетворень в Україні та в державах арабського регіону -- членів ГАТТ/СОТ дозволяє зробити висновок, що незалежно від ступеня географічної близькості чи віддаленості цих країн від рівня їх економічного розвитку та особливостей політичного устрою, між ними існують спільні структурні взаємозв'язки, в яких виявляється системний характер сучасного світового господарства та глобальної ринкової економіки. Це підтверджується аналогіями в макроекономічних реформах цих країн, включаючи реформування торговельних режимів згідно з вимогами ГАТТ/СОТ. В свою чергу, аналогії в процесах реформування дають можливість передбачити послідовність у проведенні реформ та їх основні характеристики, а також дозволяють зробити висновок, що на певному етапі економічних перетворень спільні (внутріструктурні) взаємозв'язки між державами повинні стати функціональними і привести до розвитку і розширення торгівлі на основі єдиних правових принципів.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації узагальнено основні результати дослідження:

-- основні закономірності у способі регулювання сучасної системи світового ринку склалися в певну нормативну систему, головні цілі та орієнтири якої сформульовані принципами і нормами ГАТТ/СОТ;

-- інтеграція Йорданії до системи світової торгівлі здійснюється в двох основних напрямках: за рахунок використання зовнішніх економіко-правових факторів, розширення йорданського ринку внаслідок проникнення йорданських товарів і послуг на міжнародні ринки; за рахунок використання внутрішніх економіко-правових факторів, “поглиблення” йорданського ринку завдяки здійсненню структурних реформ, створенню сприятливого інвестиційного клімату, імпортнозаміщаючих та експортноорієнтованих галузей, зростанню міжнародної конкурентоздатності йорданських товарів та послуг;

-- нове експортно-імпортне і митне законодавство Йорданії в цілому відповідає таким основним принципам ГАТТ/СОТ, як принцип національного режиму щодо імпортованих товарів, принцип поступового зниження рівня митних зборів, принцип поступової і загальної відміни кількісних обмежень експорту та імпорту, включаючи скорочення нетарифних бар'єрів у вигляді квотування та ліцензування;

-- збереження окремих протекціоністських заходів у регулюванні імпорту та державне субсидування окремих галузей не можуть бути основною перешкодою для членства Йорданії в ГАТТ/СОТ, оскільки вони узгоджуються з системою винятків із принципів ГАТТ;

-- фактором інтеграції йорданської економіки до єдиної системи світового господарства і всесвітньої торгівлі, що регламентується нормами ГАТТ/СОТ є всебічне здійснення політики економічної лібералізації, яке виявляється у реформуванні інвестиційного, митного, податкового, фінансового, банківського, патентного, імпортно-експортного законодавства, законодавства, яке регулює діяльність акціонерних компаній, питання захисту права інтелектуальної власності;

-- основними зовнішніми економіко-правовими факторами інтеграції Йорданії до системи ГАТТ/СОТ є угода про преференційну та вільну торгівлю з розвинутими індустріальними країнами та з економічними блоками; тенденція до перетворення преференційних угод з арабськими державами в угоди про вільну торгівлю; перспективи вільної торгівлі з Ізраїлем та утворення регіональних зон вільної торгівлі, функціонуючих на основі принципів ГАТТ/СОТ;

-- приєднання Йорданії до системи ГАТТ/СОТ повинно стати фактором розширення йорданської торгівлі з Україною і з державами регіону, які вже є членами ГАТТ або прагнуть ними стати, здійснюючи відповідні реформи національних економік;

-- спільність процесів економічного реформування в державах-членах ГАТТ або претендентах на членство дає можливість прогнозувати тенденції та перспективи розвитку реформ в йорданській економіці.

ЛІТЕРАТУРА

Основні положення дисертації викладені автором у таких наукових публікаціях:

1. Політико-правові і економічно-правові передумови приєднання Йорданії до системи ГАТТ/СОТ // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Вип. 7 (частина ІІ). -- К., Київськ. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т міжнародних відносин, 1998. -- С. 93-99.

2. Позитивні і негативні фактори приєднання Йорданії до системи ГАТТ/СОТ // Право України. -- 1999. -- № 1. -- С. 133-135.

3. Мировая торговля и особенности ее международно-правового регулирования // Держава і право. Щорічник наукових праць молодих вчених. Вип. 2. -- Київ, 1998-1999. -- С. 482-488.

Размещено на Allbest.ru