Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Київський Національний університет внутрішніх справ

УДК 351.756 (048)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

МІГРАЦІЙНИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ

СНІГУР ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна,

Київський національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Марчук Валентин Мефодійович,

Київський національний торгово-економічний університет,

професор кафедри комерційного права

кандидат юридичних наук, доцент Мосьондз Сергій Олександрович,

Університет економіки та права “КРОК”,

доцент кафедри конституційного та адміністративного права

Захист відбудеться “19” червня 2008 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий “ 14 ” травня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.В. Лошицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна, не маючи своєї власної державності, досить тривалий історичний період перебувала в складі колишнього СРСР, а тому була фактично відірвана від впливу загальноєвропейських і міжнародно-правових норм та організаційних форм державного регулювання міграційним рухом населення.

Такого роду відірваність, повільне становлення відповідних державних та недержавних інституцій і, як наслідок, неспроможність ефективно протидіяти міграційним порушенням - все це ставить перед юридичною наукою і правоохоронною практикою невідкладне завдання всебічного та комплексного вивчення міграційних процесів і явищ, формування ефективних організаційно-правових засобів їх регулювання та забезпечення, а також протидії зазначеним порушенням.

Більш того контрабандне переміщення мігрантів-нелегалів через державні кордони стало однією з форм організованої злочинності. Воно об'єднується з таким протиправним проявом, як підробка документів. Нелегальні мігранти приймають участь у незаконному обігу наркотиків та зброї, виконують функції кур'єрів злочинних угруповань.

Про підвищення активності у цій сфері протягом останнього десятиріччя яскраво свідчать кількісні статистичні показники та якісні тенденції. За даними Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, лише у 2007 році органами внутрішніх справ виявлено 19,4 тис. нелегальних мігрантів, з яких за межі України видворено 12,9 тис. осіб, в тому числі, 1,5 тис. - примусово. Заборонений подальший в'їзд на територію України 5 тис. нелегалам. До адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства притягнуто 63,8 тис. іноземців.

Деякі питання удосконалення правових й організаційних основ діяльності у сфері міграції розглянуто в наукових працях західних дослідників цієї проблематики, а саме: Т. Хаммара, Г. Вербунта, Д. Коста-Ласку, Г. Венден-Дідьє та інших, російських учених: О. Арбузкіна, М. Богуславського, М. Вокуєва, О. Воробйової, Н. Гулієва, Ж. Зайончковської, В. Іонцева, А. Михайлова, В. Моісеєнка, Г. Морозової, Г. Попова, Л. Рибаковського, І. Сізова, Б. Хорєва та ін., а також цілої низки вітчизняних авторів: С. Бритченко, І. Вайнагія, О. Малиновської, В. Новіка, Н. Нижник, О. Піскуна, С. Пирожкова, І. Прибиткової, С. Ратушного, Ю. Римаренка, О. Хомри, П. Чалого, М. Шульги та ін.

Дослідження проблемних сторін міграційних процесів ученими в галузі адміністративного права присвячені переважно загальним питанням адміністративно-правового регулювання статусу іноземців на території України (С. Константінов, В. Олефір) або протидії нелегальній міграції (В. Жук, О. Кузьменко, А. Мозоль, Т. Мінка, І. Сєрова). Інші дослідники, розглядаючи окремі аспекти організаційно-правового регулювання міграційних процесів (О. Бандурка, І. Гарна, С. Мосьондз, Н. Тиндик, С. Саїв, С. Чехович), того ж часу, не охоплюють усього спектру важливих проблем у сфері міграції.

Саме тому для вітчизняної адміністративно-правової науки спеціальне дослідження міграційного режиму в Україні є новим, недостатньо розробленим напрямом наукового пошуку.

Викладене, на думку автора, свідчить про актуальність обраної ним теми дисертаційного дослідження, обумовлює його структуру, зміст, підтверджує науково-теоретичну та практичну значимість роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (“Пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України на 2005-2010 роки”) і Київського національного університету внутрішніх справ (“Основні напрями наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005-2010 роки”).

Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні сутнісного змісту міграційного режиму та визначенні механізму його забезпечення на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Мета дослідження зумовлює такі завдання:

- з'ясувати зміст та особливості адміністративно-правових режимів в Україні;

- визначити місце міграційного режиму в системі адміністративно-правових режимів України;

- розкрити сутність міграційного режиму як засобу забезпечення міграційної політики в Україні;

- дослідити правову природу механізму забезпечення міграційного режиму в Україні;

- визначити нормативно-правову основу забезпечення міграційного режиму в Україні;

- проаналізувати на різних рівнях управління практичну організацію діяльності структурних формувань, які забезпечують міграційний режим в Україні;

- надати авторську класифікацію адміністративно-примусових заходів, які застосовуються у процесі забезпечення міграційного режиму в Україні;

- здійснити аналіз заходів адміністративного попередження та припинення, які застосовуються у процесі забезпечення міграційного режиму в Україні;

- розкрити сучасний стан розвитку інституту юридичної відповідальності у сфері міграції, розробити практичні рекомендації з удосконалення адміністративної відповідальності за порушення міграційного режиму в Україні.

Об'єктом дослідження є відносини, що виникають між державою та її громадянами, іноземцями, особами без громадянства, біженцями, репатріантами, депортованими при їх міграціях.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади міграційного режиму в Україні.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використано сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, здійснити системний аналіз правових норм у сфері, що є предметом дослідження (підрозділи 1.1, 2.1). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено загальні засади міграційного режиму та механізму його забезпечення (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності, інформаційно-аналітичного забезпечення та планування, а також проблеми взаємодії органів публічної адміністрації України, до компетенції яких належать питання забезпечення міграційного режиму (підрозділ 2.3). Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію, що стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 3.1, 3.2 та ін.). Історико-правовий метод застосовано для вивчення становлення та подальшого розвитку міграційної політики, міграційного режиму загалом та міграційного законодавства зокрема (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою формально-юридичного методу досліджено зміст правових норм, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері порушення правил міграційного режиму в Україні, сформульовано пропозиції щодо їх удосконалення (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2 та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній літературі комплексним дослідженням забезпечення міграційного режиму на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Проведене дослідження дозволило сформулювати положення, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та правоохоронної практики, а саме:

вперше:

- доведено, що міграційний режим в Україні є системним правовим явищем, яке належить до групи адміністративно-правових режимів, та основним засобом реалізації державної міграційної політики України;

- визначено основні складові елементи механізму забезпечення міграційного режиму в Україні;

- здійснено класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовуються у процесі забезпечення міграційного режиму в Україні;

удосконалено:

- теоретичні засади розмежування компетенції та функцій органів публічної адміністрації щодо забезпечення міграційного режиму в Україні;

- заходи щодо підвищення ефективності забезпечення міграційного режиму в Україні;

дістало подальшого розвитку:

- визначення міграційного режиму, механізму забезпечення міграційного режиму, міграційної політики як правових явищ та розкрито їх сутнісний зміст;

- дослідження та розв'язання окремих проблем правового регулювання відносин у сфері забезпечення міграційного режиму в Україні;

- розробка конкретних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення теоретико-правових засад і практики застосування заходів адміністративного примусу в протидії порушенням правил міграційного режиму в Україні;

- формулювання пропозицій щодо внесення змін до міграційного законодавства України: змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення; змін та доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України “Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду її територією”; змін та доповнень до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

Практичне значення одержаних результатів. Визначення особливостей забезпечення міграційного режиму в Україні та пошук шляхів його удосконалення має важливе теоретичне та практичне значення. Окремі положення дисертаційного дослідження використані:

- у правотворчій сфері - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного міграційного законодавства України;

- у сфері правозастосування - запропоновані автором рекомендації були використані для вдосконалення практики застосування норм адміністративного права органами Державного департаменту України у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, Управління міжнародних зв`язків МВС України (акт впровадження від 21.10.2007 №386-95) та Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві (акт впровадження від 16.01.2008);

- у навчальному процесі - положення, теоретичні висновки, рекомендації дисертації використовуються при вивченні таких навчальних дисциплін: “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність”, “Адміністративно-деліктне право” та спецкурсу “Основи міграційного права” (акт впровадження від 15.01.2008). Їх використано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта;

- у науково-дослідній сфері - матеріали дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблематики вдосконалення адміністративно-правового забезпечення міграційних процесів в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ та дістали позитивну оцінку. Окремі з них оприлюднено у формі доповідей на міжрегіональній науково-практичній конференції “Інноваційна динаміка гуманітарних, правничих, економічних, природничих наук у системі вищої освіти України: проблеми, перспективи, розвиток” (м. Київ, 24-25 квітня 2007) та міжнародних науково-практичних конференціях: “Міграція: проблеми та шляхи вирішення” (м. Донецьк, 15-16 травня 2007), “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 1-2 червня 2007), “Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (12-13 грудня 2007).

Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображено в шести публікаціях, три з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України та три - тези до міжнародних та науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, сформульовані мета та завдання визначили послідовність викладення матеріалу та структуру дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (269 найменувань) та додатку, розміщеного на чотирьох сторінках. Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з них загальний обсяг - 177 сторінок.

OСНОВНИЙ ЗМІСТ

міграційний режим адміністративний попередження

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, визначено мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо публікацій, зазначено форми апробації та впровадження здобутих результатів.

Перший розділ “Правова природа міграційного режиму в Україні” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1 “Сутнісна характеристика міграційного режиму як виду адміністративно-правових режимів України” розглядаються та аналізуються існуючі світоглядні уявлення, точки зору й наукове ставлення до адміністративно-правових режимів загалом та міграційного режиму зокрема.

Зазначається, що необхідність адміністративно-правових режимів обумовлена, головним чином, наявністю існуючої небезпеки різного виду, підривної, терористичної діяльності, різних екстремістських організацій, а також спецслужб іноземних держав. У сучасних умовах держава змушена докладати необхідних зусиль для забезпечення своєї зовнішньої безпеки та вживати внутрішньодержавних загальних заходів з метою попередження будь-яких акцій дестабілізуючого або злочинного характеру. Загальною метою і головним призначенням адміністративно-правових режимів є створення перед правопорушниками надійних правових бар'єрів, які б серйозно утрудняли, а в низці випадків і цілком унеможливлювали досягнення злочинної мети. Характерними ознаками адміністративно-правових режимів є такі: визначена спеціальними нормами права поведінка фізичних, посадових і юридичних осіб; змушена детальна регламентація діяльності органів публічної адміністрації; уведення деяких додаткових правил або винятків із загальнообов'язкових правових норм; установлення особливого контролю за належним дотриманням правопорядку у сфері дії особливого режиму та вжиття необхідних обмежувальних заходів.

Підкреслено, що міграційний режим - це адміністративно-правовий режим, у рамках якого здійснюється упорядкування міграційних процесів з позицій міграційних пріоритетів, кількісного складу міграційних потоків та їх структури. Він установлюється в Україні для регулювання міграційних потоків, подолання негативних наслідків міграції, що розвиваються стихійно, створення умов для безперешкодної реалізації прав мігрантів, а також забезпечення гуманного ставлення до осіб, які шукають захисту на території України.

У підрозділі 1.2 “Міграційний режим як засіб реалізації державної міграційної політики в Україні” міграційний режим розкривається як найважливіший засіб реалізації державної міграційної політики в Україні, з'ясовується сутність та прослідковується еволюційний поступ державної міграційної політики через призму світових міграційних процесів.

Доведено, що міграційна політика - процес багатоплановий. Він є предметом вивчення багатьох наук - соціології, демографії, історії, психології й інших та вимагає міждисциплінарного підходу. Дисертант же розглядає міграційну політику цілком із правової (юридичної) точки зору з акцентом на адміністративне право. При цьому, увага зосереджується на тому, що правовий підхід, нарівні з іншими, має свій специфічний предмет дослідження, пов'язаний, передусім, з вивченням заходів щодо регулювання міграційних процесів у сфері публічної адміністрації.

Дисертант доходить висновку, що становлення державної міграційної політики в сучасній Україні є багаторівневою концептуалізацією практичних напрацювань. Це можливо прослідкувати через етапи еволюції політико-правових рішень і, як наслідок, заходів, спрямованих на регулювання міграційних процесів.

Стверджується, що посилення ролі міграційних процесів у суспільно-політичному й економічному житті, здійснення ефективної державної міграційної політики є не лише засобом регулювання територіального руху населення, а насамперед, інструментом забезпечення інтересів держави. Її ефективність визначається чітким дотриманням обраних пріоритетів, наявністю надійного правового, організаційного, матеріального та інформаційного забезпечення заходів державного регулювання міграцій. Автором дослідження наголошено на тому, що першочерговим заходом у низці вирішення міграційних проблем, безумовно, є розробка та прийняття Концепції державної міграційної політики, основним завданням якої має бути забезпечення єдиного методологічного підходу до формування бачення міграційного процесу в сучасній Україні, визначення ролі та місця міграцій населення в соціально-економічному й політичному житті держави, створення потужного механізму регулювання територіального перерозподілу населення.

Другий розділ “Механізм забезпечення міграційного режиму в Україні” складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 “Поняття механізму забезпечення міграційного режиму в Україні” обґрунтовується та наводиться авторське визначення категоріального поняття механізму забезпечення міграційного режиму, а також його сутнісна характеристика.

Наголошується на тому, що функціонування правової системи держави забезпечується комплексом державно-правових механізмів. Сьогодні детерміновані такі правові механізми: механізми правового регулювання; механізми дії права; механізми правотворчості; механізми соціального управління; механізми правового впливу; механізми державного управління; механізми забезпечення правових режимів. До групи механізмів забезпечення адміністративно-правових режимів належить механізм забезпечення міграційного режиму в Україні.

Наводяться та аналізуються основні точки зору щодо розуміння механізму забезпечення міграційного режиму. Доводиться, що механізм забезпечення міграційного режиму повинен включати в себе: 1) систему правових актів, що є основою функціонування цього механізму; 2) організаційно-структурні формування; 3) організаційно-правові методи та способи, які забезпечують функціонування цього механізму.

Доводиться, що ураховуючи правову природу механізму забезпечення міграційного режиму в Україні, можна констатувати, що він не є “кістковим” утворенням. Його дія обумовлена конкретною життєвою ситуацією, що виникає при реалізації людиною своїх прав у міграційній сфері. Безумовно, урахувати всі обставини не є можливим. Хоча можна стверджувати, що при реалізації своїх прав, у тому числі міграційних, особа може зіштовхнутися з двома ситуаціями. По-перше, найбільш сприятлива ситуація складається, коли міграційні права людини не порушуються, і перед нею немає жодних перешкод для їх утілення в життя. У такому випадку механізм діє за простою схемою: він спрямований на створення нормальних умов для безпосередньої реалізації міграційних прав особи. У випадку, коли користування правами утруднено наявністю будь-яких перешкод, механізм забезпечення інформаційної безпеки особистості ускладнюється, включаються додаткові способи забезпечення.

У підрозділі 2.2 “Нормативно-правова основа забезпечення міграційного режиму в Україні” досліджуються проблеми правового регулювання забезпечення міграційного режиму в Україні, зокрема, процес формування українського законодавства у цій сфері та практика його застосування.

Дисертант доходить висновку, що в Україні переважно створена законодавча база у сфері міграції, але наведений та проаналізований у цьому підрозділі перелік законодавчих актів, які становлять основу нормативно-правового блоку забезпечення міграційного режиму, не є вичерпним. Тобто сьогодні вона не є досконалою та повною: її не можна визнати цілісною; низка її положень є недостатньо науково обґрунтованими; не уніфікована; існує потреба у прийнятті низки законів, які б по-новому або додатково врегульовували важливі питання в міграційній сфері.

Акцентовано увагу на тому, що міграційне законодавство України постійно оновлюється. Готуються нові законопроекти, підзаконні акти, ведуться міждержавні переговори про укладання двосторонніх угод, здійснюються підготовчі заходи, спрямовані на приєднання України до універсальних і регіональних міжнародних договорів у сфері міграції. На підставі цього можна стверджувати, що головним напрямом удосконалення міграційного законодавства є приведення його у відповідність з Конституцією України та міжнародними стандартами у сфері прав людини.

Автор дослідження вважає суттєвим недоліком те, що переважна більшість питань стосовно забезпечення адміністративно-правового статусу окремих категорій мігрантів вирішуються не законами, а нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Очевидною є наявність недостатньо чіткої і не завжди послідовної аргументованості підходу щодо забезпечення цього статусу з боку органів виконавчої влади не лише на етапі прийняття індивідуальних адміністративних актів, а й на рівні регламентації цих питань у підзаконних актах, передусім відомчих. Автор пропонує усунути цей недолік, обґрунтовує конкретні пропозиції з даного питання.

У підрозділі 2.3 “Організаційно-структурні формування, що забезпечують міграційний режим в Україні” здійснено аналіз органів державної влади та органів місцевого самоврядування, під юрисдикцією яких перебуває управління міграційними процесами, тобто визначено коло суб'єктів правовідносин у сфері забезпечення міграційного режиму в Україні.

Пропонуються шляхи реформування цих органів з метою створення збалансованого механізму регулювання даних процесів, який має забезпечити вільний виїзд і вільне повернення до України громадян України, що гарантується Конституцією України, забезпечення прав іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, диференційований підхід до різних категорій мігрантів, відповідно до національних інтересів та законодавства країни, а також міжнародних зобов'язань України.

Проведений аналіз особливостей правового статусу органів державної влади України та місцевого самоврядування, до компетенції яких належать питання забезпечення міграційного режиму, дозволив дійти висновку, що однією з головних причин недостатньої ефективності державного впливу на міграційну сферу є неповнота правового регулювання і відсутність єдиного державного механізму, який охоплюватиме всі стадії реалізації державної міграційної політики. У зв'язку з цим, необхідно створити окремий центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення міграційного режиму - Державну міграційну службу на базі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що діє у складі Міністерства внутрішніх справ України, а також структурних підрозділів Державного комітету України у справах національностей та міграції.

Третій розділ “Адміністративний примус у механізмі забезпечення міграційного режиму в Україні” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 “Заходи адміністративного попередження та припинення в механізмі забезпечення міграційного режиму в Україні” розглядаються різні точки зору щодо адміністративного примусу в механізмі забезпечення міграційного режиму, визначаються класифікаційні підстави поділу заходів адміністративного попередження та припинення в механізмі забезпечення міграційного режиму в Україні, а також досліджуються проблеми практичного їх застосування.

Підтримується поділ заходів адміністративного примусу відповідно до потрійного призначення: заходи адміністративного попередження, заходи адміністративного припинення та адміністративні стягнення. Стверджується, що він є характерним і для адміністративно-правових заходів адміністративного примусу, який застосовується у забезпеченні міграційного режиму в Україні.

Наголошується на тому, що серед заходів адміністративного примусу, які застосовують для забезпечення міграційного режиму в Україні відповідно до їх профілактичної спрямованості, а саме з цього, на думку автора, починається процес правоохорони, заходи адміністративного попередження посідають чи не найважливіше місце. Вони передбачають у встановлених законом випадках застосування обмежень до громадян, іноземців, осіб без громадянства та організацій і в цьому виявляється їх примусовий характер, хоча правопорушення при цьому відсутні. Тобто ці заходи мають чітку профілактичну спрямованість, орієнтовані на захист інтересів громадської безпеки, на недопущення вчинення правопорушень.

Дисертант на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування доходить висновку, що попереджувальна робота стосовно недопущення порушень правил міграційного режиму в Україні складається із загальної та індивідуальної профілактики. Загальну профілактику можна визначити як усунення причин й умов, що сприяють появі порушень правил міграційного режиму. Важливим елементом змісту загальнопрофілактичної протидії порушенням правил міграційного режиму, яку здійснюють органи внутрішніх справ, є реалізація в її процесі таких управлінських функцій, як прогнозування, планування, координація та контроль. Найпоширенішими ж формами індивідуально-профілактичної діяльності є контроль за поведінкою і постановка на облік іноземців-правопорушників, проведення контрольних перевірок і бесіди з іноземцями та їх родинами, які мають намір виїхати до країн Західної Європи будь-яким чином, хоча в даний час вони й не порушують законодавство України.

Зазначається, що серед заходів адміністративного примусу, які застосовують для забезпечення міграційного режиму, найбільш численними є заходи припинення. Головне призначення цих заходів полягає в тому, щоб вчасно відреагувати на будь-які антигромадські діяння, припинити протиправну поведінку й таким чином не допустити настання її шкідливих наслідків.

З метою всебічного з'ясування сутності та особливостей заходів адміністративного припинення, які застосовують для забезпечення міграційного режиму в Україні, здійснено їх класифікацію. Відповідно до аналізу чинного законодавства, а також практики його застосування, заходами адміністративного припинення, що застосовують для забезпечення міграційного режиму в Україні, визначаються: 1) адміністративне затримання; 2) огляд - особистий огляд та огляд речей, вантажів, багажу, транспортних засобів; 3) вилучення речей та документів; 4) застосування заходів фізичного впливу; 5) застосування спеціальних засобів; 6) застосування вогнепальної зброї.

У підрозділі 3.2 “Адміністративна відповідальність за порушення міграційного режиму в Україні” досліджується система та мета, загальні засади і процедури застосування адміністративних стягнень за порушення міграційного режиму в Україні, а також проблеми практичного їх застосування.

Наголошується на тому, що в результаті проведеного анкетування співробітників паспортно-візових служб України (450 чол.) було встановлено, що більша половина даної категорії опитаних (362 особи, це складає 80,4 % від загальної кількості опитаних) вважає за доцільне внести зміни до КУпАП щодо строків виконання постанов про адміністративне видворення іноземців за межі України, при цьому 88 осіб (19,5 % від загальної кількості опитаних) не визначилися з цим питанням. В той же час, 265 осіб (58,8 % від загальної кількості опитаних) вважають за необхідне ввести норму до КУпАП про примусове виконання постанови про адміністративне видворення за межі України, у якій необхідно врахувати порядок примусового тримання у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, щодо яких було винесено постанову про адміністративне видворення за межі України та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням постанови про адміністративне видворення за межі України, але 78 осіб (17,3 % від загальної кількості опитаних) такі зміни вважають недоцільними, інші 107 осіб (23,7 % від загальної кількості опитаних) не визначилися з зазначеного питання.

Проаналізовано чинні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного кодексу України та відповідних законів України, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення норм міграційного законодавства.

Зазначається, що адміністративні проступки у сфері порушення міграційного режиму в Україні є специфічним різновидом проступків проти встановленого порядку управління. Об'єкт адміністративних проступків цієї галузі становить собою охоронювані санкціями адміністративно-деліктних норм правовідносини сфери забезпечення міграційного режиму.

Автор доходить висновку, що значну частину адміністративних проступків, пов'язаних з порушенням правил міграційного режиму, можуть вчиняти лише особи, які, крім загальних ознак суб'єкта (шістнадцятирічний вік та осудність), володіють також додатковими рисами, що є обов'язковими для відповідного складу.

Підкреслюється, що адміністративні проступки у сфері порушення міграційного режиму в Україні можуть вчиняться як умисно, так і необережно.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення завдань, що проявляється у правовому аналізі міграційного режиму та формулюванні пропозицій щодо ефективного його забезпечення в Україні. Так, проведений аналіз сутнісного змісту міграційного режиму в Україні та механізму його забезпечення дозволяє дійти таких висновків:

1. Під міграційним режимом пропонується розуміти адміністративно-правовий режим, у рамках якого здійснюється упорядкування міграційних процесів з позицій міграційних пріоритетів, кількісного складу міграційних потоків та їх структури.

2. Міграційний режим в Україні виступає, насамперед, основним засобом реалізації державної міграційної політики. Державна міграційна політика входить і є складовою як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави, зокрема, України. У цьому розумінні міграційна політика є сукупною частиною відповідних напрямів зовнішньополітичної, економічної, демографічної, соціально-інтеграційної, соціально-культурної та іншої діяльності держави, її структур й інститутів. Так, міграційна політика є взірцем взаємозв'язку і взаємозалежності внутрішньої та зовнішньої політики держави.

3. Функціонування правової системи держави забезпечується комплексом державно-правових механізмів. Сьогодні детерміновані такі правові механізми: правового регулювання; дії права; правотворчості; соціального управління; правового впливу; державного управління; забезпечення правових режимів.

4. До групи механізмів забезпечення адміністративно-правових режимів належить механізм забезпечення міграційного режиму в Україні, який включає у себе: 1) систему правових актів, що є основою функціонування цього механізму; 2) організаційно-структурні формування; 3) організаційно-правові методи та способи, що забезпечують функціонування цього механізму.

5. В Україні переважно створена законодавча база у сфері міграції, але наведений перелік законодавчих актів, які становлять основу нормативно-правового блоку забезпечення міграційного режиму, не є вичерпним. Тобто вона сьогодні не є абсолютно досконалою та повною: її не можна визнати цілісною; низка її положень є не повною мірою науково обґрунтованими; вона потребує уніфікації; існує потреба у прийняті цілої низки законів, які б по-новому або додатково врегульовували важливі питання в міграційній сфері. На наше переконання, нагальним сьогодні є прийняття законів України “Про державну міграційну політику в Україні”, “Про Державну міграційну службу України”, “Про порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання”, “Про порядок надання притулку в Україні”, “Про трудових мігрантів”, “Про соціальний захист працюючих мігрантів”.

6. Якнайшвидше формування нормативно-правової бази міграційного режиму дозволить із максимальною ефективністю вирішувати весь комплекс проблем, пов'язаних з регулюванням державою міграційних процесів, ефективно захищати права співвітчизників, які проживають за кордоном, що позитивно позначатиметься на стійкості української правової системи та стане однією з умов її стабільності.

7. Нині окремі міністерства та відомства у межах своїх повноважень здійснюють певну діяльність у сфері міграції, але на державному рівні їх діяльність практично не координується. Зважаючи на те, що практично для всіх міністерств та відомств, які мають завдання і повноваження у цій сфері, регулювання міграційними процесами не є безпосереднім змістом їх діяльності, ми поділяємо міркування щодо доцільності створення окремого центрального органу виконавчої влади - Державної міграційної служби України.

8. Заходи адміністративного примусу, що застосовують для забезпечення міграційного режиму в Україні, поділяють на три групи: 1) заходи адміністративного попередження, які спрямовані на профілактику правопорушень; 2) заходи адміністративного припинення, застосуванням яких досягається припинення протиправної поведінки; 3) заходи адміністративної відповідальності (адміністративні стягнення, дисциплінарні стягнення та стягнення, що накладаються в адміністративному порядку на юридичних осіб).

9. Заходи адміністративного попередження у сфері забезпечення міграційного режиму в Україні передбачають застосування, у встановлених законом випадках, обмежень до громадян та організацій і в цьому виявляється їх примусовий характер, хоча правопорушення при цьому відсутні. Тобто ці заходи мають чітку профілактичну спрямованість, орієнтовані на захист інтересів громадської безпеки, на недопущення вчинення правопорушень.

10. На основі аналізу чинного законодавства, а також практики його застосування, заходами адміністративного припинення, що застосовуються у протидії порушенням правил міграційного режиму в Україні, можна назвати:

1) адміністративне затримання; 2) огляд - особистий огляд та огляд речей, вантажів, багажу, транспортних засобів; 3) вилучення речей та документів; 4) застосування заходів фізичного впливу; 5) застосування спеціальних засобів; 6) застосування вогнепальної зброї.

11. Дійовим засобом адміністративної відповідальності за порушення правил міграційного режиму в Україні могло б стати виділення адміністративних проступків у міграційній сфері в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12. Функції механізму забезпечення міграційного режиму в Україні, залежно від їх значення, можна поділити на основні та допоміжні. Основна функція - забезпечувальна, її сутність полягає у створенні умов для реалізації міграційних прав особи, можливості їх реального втілення в життя. До допоміжних функцій відносять доктринальну та організаційно-перетворювальну.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Снігур В.М. Досконалий міграційний режим як запорука забезпечення основних прав людини та громадянина // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Збірник наукових праць. - 2007. - № 3. - С. 239-245.

2. Снігур В.М. Правова природа адміністративно-правових режимів в Україні // Право і суспільство. - 2007. - № 4. - С. 73-77.

3. Снігур В.М. Попередження нелегальної міграції: міф чи реальність // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 2. - С. 102-108.

4. Снігур В.М. Проблемні питання біженців та шляхи їх вирішення // Правничий вісник Університету економіки та права “КРОК”. - 2007. - № 2. - С. 53-58.

5. Снігур В.М. Становлення міграційного законодавства в Україні // Міграція: проблеми та шляхи вирішення: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк, 15-16 травня 2007 року. - С. 72-74.

6. Снігур В.М. Міграційний режим в Україні: проблеми та необхідність забезпечення // Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник наукових статей за матеріалами ІV міжнародної науково-практичної конференції. - Луцьк, 1-2 червня 2007. - С. 300-302.

АнотаціЇ

Снігур В.М. Міграційний режим в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2008.

Дисертація являє собою комплексне дослідження забезпечення міграційного режиму на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

У роботі розглянуто та проаналізовано існуючі світоглядні уявлення, точки зору й наукове ставлення до адміністративно-правових режимів загалом та міграційного режиму зокрема. Обґрунтовано та наведено авторське визначення категоріального поняття механізму забезпечення міграційного режиму, а також здійснено його сутнісну характеристику. Досліджено проблеми правового регулювання забезпечення міграційного режиму в Україні, зокрема, процес формування українського законодавства у цій сфері та практика його застосування. Здійснено аналіз органів державної влади та органів місцевого самоврядування, під юрисдикцією яких перебуває управління міграційними процесами, тобто визначено коло суб'єктів правовідносин у сфері забезпечення міграційного режиму в Україні. Розглянуто різні точки зору щодо адміністративного примусу в механізмі забезпечення міграційного режиму, визначено класифікаційні підстави поділу заходів адміністративного попередження та припинення в механізмі забезпечення міграційного режиму в Україні, а також досліджено проблеми практичного їх застосування. Досліджено систему та мету, загальні засади і процедуру застосування адміністративних стягнень за порушення міграційного режиму в Україні.

Викладено низку загальнотеоретичних висновків, обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо зваженого та ефективного порядку забезпечення міграційного режиму в Україні.

Ключові слова: міграція, міграційний режим, міграційна політика, механізм забезпечення, адміністративний примус, незаконний мігрант, адміністративна відповідальність.

Аннотации

Снигур В.Н. Миграционный режим в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2008.

Диссертация представляет собой комплексное исследование обеспечения миграционного режима на современном этапе развития украинского общества.

В диссертационном исследовании рассмотрены и проанализированы существующие мировоззренческие представления, точки зрения и научное отношение к административно-правовым режимам в целом и миграционному режиму в частности.

Отмечено, что миграционные проблемы в современном мире вызывают повышенное внимание. Это обусловлено тем, что демократические принципы и права человека, такие как право на свободное передвижение и выбор местожительства, право выезжать и возвращаться в страну, право искать и получать приют и другие, вступили в серьезное противоречие с опасением правительств и граждан ведущих государств, поскольку значительный приток иностранцев станет бременем для экономики и социальной сферы, нарушит сбалансированность этнической структуры населения, будет угрожать политической стабильности.

Исследовано систему актов, которые составляют нормативные основы регулирования миграционного режима в Украине. Подчеркнуто, что сегодня в Украине в основном создана законодательная база в сфере миграции, но приведенный перечень законодательных актов, которые составляют основу нормативно-правового блока обеспечения миграционного режима, не является исчерпывающим. Таким образом, сегодня она не является абсолютно совершенной и полной: ее нельзя признать целостной; ряд ее положений не в полной мере научно обоснованны; она требует унификации; существует потребность в принятии целого ряда законов, которые бы по-новому или дополнительно регулировали важные вопросы в миграционной сфере.

Предложены пути реформирования органов, под юрисдикцией которых находится управление миграционными процессами, с целью создания сбалансированного механизма обеспечения миграционного режима в Украине, который обеспечит свободный выезд и свободное возвращение в Украину граждан Украины, что гарантируется Конституцией Украины, обеспечения прав иностранцев и лиц без гражданства, которые на законных основаниях находятся в Украине, дифференцированный подход к разным категориям мигрантов, исходя из национальных интересов и законодательства страны, а также из международных обязательств Украины.

Представлены и проанализированы мероприятия административного принуждения, которые применяют в противодействии нарушению миграционных и регистрационных правил в соответствии с тройным назначением: меры административного предупреждения, меры административного прекращения и административные взыскания.

Изложен ряд общетеоретических выводов, обоснованы научно-практические рекомендации относительно взвешенного и эффективного порядка обеспечения миграционного режима в Украине.

Ключевые слова: миграция, миграционный режим, миграционная политика, механизм обеспечения, административное принуждение, незаконный мигрант, административная ответственность.

summary

Snigur V.М. Migratory Regime in Ukraine. - Manuscript.

The dissertation to obtain the Scientific degree of candidate in juristic sciences 12.00.07 - administrative law and process, finance law, informational law - Kyiv national university of internal affairs, Kyiv, 2008.

Dissertation is the integrated study of migratory regime provision in the present state of development of Ukrainian society.

There were considered and analyzed in the work the existing visions, opinions and scientific approach to overall administrative and legal regimes and migratory regime, in particular. In addition, there were given grounds and author's definition for the categorical concepts of the mechanism of migratory regime provision and characterized its essential features. There have been studies legal regulation problems of migratory regime provision in Ukraine, in particular, the formation process and the practice of Ukrainian legislation. There has been carried out an analysis of public and local authorities with migratory processes management falling under their jurisdiction, i.e. determined the number of parties to legal relationships in the sphere of migratory regime provision in Ukraine. There were considered various opinions with regard to administrative enforcement within the mechanism of migratory regime provision, and defined classification reasons for separation of administrative prevention and termination within the mechanism of migratory regime provision in Ukraine, and investigated problem of their application. There has been studied the system and the purpose, common grounds and the procedure of administrative sanctions use for the violation of migratory regime in Ukraine.

There have been presented series of general-theoretical conclusions, given grounds for scientific practical recommendations as to weighted and efficient procedure of migratory regime provision in Ukraine.

Key words: migration, migratory regime, migration policy, provision mechanism, administrative enforcement, illegal migrant, administrative responsibility.

Размещено на Allbest.ru