Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 349.3:369.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення

Сердюк Юлія Олександрівна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Венедиктов Валентин Семенович, Національний університет внутрішніх справ, перший проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Ротань Володимир Гаврилович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри цивільного та трудового права

кандидат юридичних наук, доцент Болотіна Нінель Борисівна, Київський юридичний інститут МВС України, професор кафедри цивільно-правових дисциплін

Провідна установа: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, відділ проблем цивільного, трудового і підприємницького права, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “22” квітня 2005 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “21” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чалий Ю.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одночасно з прийняттям Конституції Україна взяла на себе обов'язок із забезпечення соціальної спрямованості економіки, належних умов для повного здійснення громадянами права на працю, на достатній життєвий рівень, гарантованості права на соціальний захист, створення умов для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування, розробки, затвердження і здійснення загальнодержавних програм соціального розвитку тощо. Зазначені процеси в повній мірі стосуються і працівників органів внутрішніх справ та їх сімей, особливо їх соціально-правового захисту.

На сучасному етапі розвиток системи соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей залишає бажати кращого. Передусім це пов'язане із нестабільністю, безсистемністю законодавства, яке закріплює гарантії соціального захисту даної категорії населення, неефективною практикою його застосування, відсутністю належного фінансування з боку держави та ін., що посилюється кризовими явищами в політичній, економічній та соціальній сферах суспільства. Всі ці фактори породжують соціальну незахищеність сімей працівників системи МВС України. А отже зрозуміло, що від рівня добробуту та матеріальної забезпеченості родини працівника органів внутрішніх справ, від моральної атмосфери в ній, від впевненості у її соціальній захищеності безпосередньо залежить моральний стан останнього, а як наслідок цього і сумлінне, результативне виконання ним своїх службових обов'язків. Тому, цілком природним на даному етапі є висунення на перший план питання соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей, нормативно-правове забезпечення й регулювання даного процесу.

Вдосконалення системи соціального захисту даної категорії населення має бути системним і віддзеркалювати у своєму змісті всі реалії та тенденції сучасної політики, а в деяких випадках й передбачати майбутнє, служити правовим орієнтиром під час вирішення тих чи інших проблем побудови соціального демократичного українського суспільства. Така робота має широкомасштабний характер та потребує науково виваженого, аргументованого підходу, що підтверджує необхідність проведення дослідження з питань соціального захисту не тільки працівників органів внутрішніх справ, а й їх сімей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних у науці трудового права та права соціального забезпечення. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.2 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п. 1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, кафедри трудового, екологічного і аграрного права Національного університету внутрішніх справ. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням навчального процесу з підготовки висококваліфікованих фахівців для органів, служб та підрозділів внутрішніх справ з урахуванням нового рівня вимог щодо нормативно-правового забезпечення службово-трудових відносин працівників органів внутрішніх справ України.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у всебічному комплексному аналізі, розкритті сутності та з'ясуванні особливостей системи соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України з урахуванням досягнень науки трудового права та права соціального забезпечення, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду, розкритті сутності та особливостей функціонування системи соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України в сучасних умовах, розробці пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює соціальний захист даної категорії населення. Для досягнення зазначеної мети, в дисертації поставлені наступні дослідницькі задачі:

- здійснити теоретичний аналіз таких правових категорій як: право на захист, право на соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальний захист працівників органів внутрішніх справ, пенсія у разі втрати годувальника, державна соціальна допомога;

- сформулювати поняття соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ;

- визначити заходи соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ, розкрити їх сутність та особливості;

- сформулювати поняття державного обов'язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ;

- дослідити порядок оформлення та отримання страхових сум сім'ями працівників органів внутрішніх справ та окреслити коло проблем, що існують у цій сфері;

- проаналізувати нормативне забезпечення порядку призначення та отримання пенсій у разі втрати годувальника членами сімей працівників органів внутрішніх справ та дослідити проблеми у цій сфері, що мають місце на практиці;

- дослідити основні напрямки соціальної роботи, що проводиться в органах та підрозділах внутрішніх справ України з сім'ями працівників органів внутрішніх справ;

- сформулювати конкретні пропозиції і рекомендації по удосконаленню законодавства та правозастосовчої практики з питань соціального захисту сімей працівників органів внутрішніх справ.

Об'єктом дослідження є правовідносини в сфері соціального захисту населення.

Предметом дослідження виступає нормативно-правове регулювання соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України, зарубіжний досвід та погляди вчених на даний правовий інститут. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає діалектичний метод пізнання правових явищ. Також в роботі використовувалися такі методи, як: формально-логічний (абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція), системно-структурний, порівняльний, історичний та соціологічний. Засоби формальної логіки, поєднані з використанням системно-структурного методу дослідження, надали можливість проаналізувати соціальний захист членів сімей працівників органів внутрішніх справ як цілісне правове явище та визначити його специфічні риси та загальні ознаки як структурного елемента системи соціального захисту населення (підрозділи 1.1., 1.2., 3.1., 3.2.). При аналізі вітчизняного законодавства та законодавства окремих зарубіжних країн використовувався порівняльний метод дослідження (підрозділ 1.2., 2.2.). Історичний метод дослідження допоміг проаналізувати сучасний стан нормативного регулювання соціального захисту громадян, розглянувши його як результат розвитку національного законодавства, що дозволило дослідити перспективи розвитку інституту соціального захисту сімей працівників органів внутрішніх справ (підрозділ 1.1.). Соціологічний метод був використаний при анкетуванні членів сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ, що знаходяться на обліку в ГУ МВС України у АР Крим та формулюванні на його основі відповідних висновків (підрозділ 1.2.). Комплексний підхід до використання вищезазначених методів дозволив всебічно розглянути стан та механізм соціального захисту сімей працівників органів внутрішніх справ і сформулювати пропозиції з урахуванням потреб практики щодо вдосконалення його правового регулювання, а також для подальшого розвитку теоретичної думки в цьому напрямку. Теоретичні висновки й практичні рекомендації ґрунтуються на вимогах логіки щодо визначеності, послідовності та несуперечності суджень.

Науково-теоретичну базу дослідження становлять праці провідних фахівців у галузі трудового права та права соціального забезпечення, а нормативну - Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, інших міністерств і відомств. В процесі дисертаційного дослідження зверталася увага на актуальну політико-правову публіцистику, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються різних аспектів соціального захисту як працівників органів внутрішніх справ, так і їх сімей.

Наукова новизна одержаних результатів визначається недостатністю наукових досліджень у галузі права соціального забезпечення щодо правового регулювання соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ. Запропонована дисертація є першою прикладною працею такого плану. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновано здобувачем особисто. Основні з них такі:

- дістало подальшого розвитку розуміння того, що соціальний захист явище не стабільне, якому притаманні риси видозмінювання в залежності від державного та суспільного устрою, політичної обстановки, економічного та соціального розвитку кожної конкретної країни на певному етапі її існування; отримало подальший розвиток розуміння сутності соціального захисту працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей в нових умовах реформування органів внутрішніх справ України;

- запропоновані нові напрямки вдосконалення соціальної роботи в органах внутрішніх справ з сім'ями загиблих працівників;

- вперше запропоноване поняття “соціальний захист членів сімей працівників органів внутрішніх справ” під яким слід розуміти систему матеріальних і нематеріальних заходів, які вживаються державою щодо забезпечення сімей працівників органів внутрішніх справ, і спрямовані на задоволення соціально-економічних, побутових, культурно-освітніх потреб та створення умов для гідного їх існування;

- удосконалено поняття “пенсія у разі втрати годувальника” під яким слід розуміти щомісячні виплати з Пенсійного фонду, які призначаються у разі смерті годувальника або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, у розмірах, порівняних до його минулого заробітку;

- розглянуто специфіку правового регулювання соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ та проаналізовано види соціального захисту цієї верстви населення;

- вдосконалено класифікацію допомог та розглянуті нові підходи до цієї проблеми. Так, найбільш глобальним є поділ допомог в залежності від джерел фінансування на страхові допомоги та державні соціальні допомоги. Також допомоги можна розділити на групи за такими підставами: за тривалістю; за спрямованістю; за колом осіб, на які вони поширюються; за силою нормативного акту, якими вони встановлені.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) в науково-дослідній роботі - для подальшого дослідження проблем пов'язаних з соціальним захистом працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей; б) у правотворчості - при підготовці змін і доповнень до чинного законодавства України, спрямованих на підвищення рівня соціального захисту працівників органів внутрішніх справ та їх сімей; в) у правозастосуванні - під час втілення в життя приписів нормативно-правових актів у сфері соціального захисту сімей працівників міліції; г) у навчальному процесі - положення та висновки дисертації можуть бути використані в вищих юридичних навчальних закладах та на юридичних факультетах при вивченні навчальної дисципліни “Право соціального забезпечення”, а також при розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на шістьох науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (Євпаторія, 2003), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (Харків, 2003), “Нормативно-правове забезпечення проходження служби працівниками органів внутрішніх справ” (Харків, 2004), “Актуальні проблеми в дослідженнях молодих вчених” (Харків, 2004), “Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (Запоріжжя, 2004), “VІ звітна науково-практична конференція науково-педагогічного персоналу, курсантів і студентів Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ” (Сімферополь, 2004), а також на засіданнях методологічного семінару науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ та наукової школи “Проблеми трудового права та проходження служби в ОВС України”. Окремі результати досліджень у вигляді зауважень і пропозицій були направлені в Міністерство внутрішніх справ України для використання в роботі з розробки проектів нормативних актів і в практичній діяльності правозастосовчих органів.

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у десяти наукових статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують шість підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок, в тому числі 20 сторінок списку використаних джерел (190 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, підкреслено теоретичну і практичну значимість роботи, наведено дані, що свідчать про апробацію дисертації та її наукових висновків.

Розділ 1 “Загальна характеристика соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України” містить два підрозділи. У підрозділі 1.1. “Історико-правова природа виникнення поняття соціального захисту” обґрунтовано актуальність та надзвичайну важливість інституту соціального захисту населення України на сучасному етапі розвитку держави, дослідженні теоретичні підходи відомих науковців до визначення поняття “соціальний захист” та “соціальне забезпечення”, надається власне бачення поняття соціального захисту і співвідношення понять “соціальний захист” та “соціальне забезпечення”, а також визначається місце кожного з них в праві соціального забезпечення. Аналізуючи точки зору вчених на зміст вказаних понять автором виокремлюються наступні підходи щодо їх співвідношення: 1) поняття “соціальне забезпечення” і “соціальний захист” є синонімами і співпадають; 2) поняття “соціальне забезпечення” неадекватне поняттю “соціальний захист”, їх різниця пояснюється неправильністю перекладу широко розповсюдженого в багатьох країнах світу загальновизнаного терміну “social security”, який можна перекласти як “соціальна безпека”, “соціальна захищеність”, “соціальний захист”; 3) “соціальний захист” більш ширше поняття і містить елементи, які не входять у поняття “соціальне забезпечення”; 4) “соціальне забезпечення” - більш ширше поняття, при цьому порівняння здійснюється в організаційно-правовому аспекті. Автором обґрунтовується позиція згідно якої поняття “соціальний захист” є набагато ширшим, ніж поняття “соціальне забезпечення”. Вказується, що при визначенні правової природи соціального захисту, необхідно спиратися на основний закон нашої держави - Конституцію України (ст. 46), виходячи зі змісту якої соціальний захист охоплює термін “соціальне забезпечення” і містить елементи, що не входять до поняття соціального забезпечення.

Під соціальним захистом дисертант розуміє систему заходів матеріального та нематеріального характеру, реалізація яких обумовлена соціальною спрямованістю держави на забезпечення життєвих потреб людини та її сім'ї, створення умов для гідного їх існування при настанні певних обставин. Під нематеріальними заходами розуміється соціальна робота, яка проводиться із громадянами, починаючи з допомоги в оформленні страхових сум, пенсій, тощо, закінчуючи підтримкою їх культурного та освітнього рівня.

У підрозділі 1.2. “Поняття та заходи соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України” досліджуються специфіка служби в органах внутрішніх справ та положення сімей працівників органів внутрішніх справ, визначається поняття “соціальний захист членів сімей працівників органів внутрішніх справ”, досліджуються заходи соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України.

Основною метою соціального захисту виступає всебічне забезпечення працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей, яке компенсувало б ті обмеження, що встановлені для працівників органів внутрішніх справ у діючому законодавстві, та умови служби, притаманні цьому правоохоронному органу. Так, для служби працівників органів внутрішніх справ характерні значні фізичні, психологічні й емоційні перевантаження: це і стресові ситуації, і реальна небезпека служби, оскільки вона часом повязана з фізичним і психічним опором з боку правопорушників, який нерідко переходить у відкрите зазіхання на життя і здоров'я працівника органу або підрозділу внутрішніх справ; це і несення служби в нічний час, у вихідні і святкові дні, і в цілому - ненормованість робочого часу; несення служби в екстремальних ситуаціях (під час стихійних лих, оголошення надзвичайного стану, групових порушень громадського порядку тощо).

Під соціальним захистом членів сімей працівників органів внутрішніх справ слід розуміти систему матеріальних і нематеріальних заходів, які вживаються державою щодо забезпечення сімей працівників органів внутрішніх справ, і спрямовані на задоволення соціально-економічних, побутових, культурно-освітніх потреб та створення умов для гідного їх існування. Заходами соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України є: державне обовязкове особисте страхування; державне пенсійне забезпечення; медичне обслуговування; державна соціальна допомога; пільги та компенсації, соціальні послуги.

У підрозділі автор здійснює аналіз діючого законодавства України про страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України. Проводиться ретельний аналіз такої юридичної категорії як “державне обов'язкове особисте страхування працівників органів внутрішніх справ”. Зазначається, що суб'єктами даного виду страхування виступають застраховані особи рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів та підрозділів внутрішніх справ України, а в окремих випадках - їх спадкоємці, страхувальники та страховики.

Вказується, що знаходячись на службі у держави та виконуючи великий обсяг службових обов'язків, покладених на нього безпосередньо державою, працівник міліції знаходиться у стані постійного ризику своїм життям і здоров'ям, що збільшує процент ймовірності настання страхового випадку. І тому, при реалізації задач, поставлених перед ним державою, відповідальність за життя та здоров'я міліціонера повинна нести безпосередньо держава. А, отже, на думку автора, було б абсолютно обґрунтованим, враховуючи саме статус працівника ОВС, визначити державне особисте страхування даної категорії як обов'язкове, тобто, включити його в перелік обов'язкових видів страхування, передбачених Законом України “Про страхування”.

Дисертант відмічає, що важливим заходом соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ є пенсійне забезпечення. Разом з тим, члени сімей працівників органів внутрішніх справ є суб'єктами лише одного виду пенсійного забезпечення, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”. Так, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які перебували на їх утриманні.

З точки зору дисертанта під пенсією у разі втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, які призначаються у разі смерті годувальника або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, у розмірах, порівняних до його минулого заробітку. Зазначається, що Україна, прагнучи стати дійсно соціальною та правовою державою, на законодавчому рівні встановила один із найширших переліків членів сімей, які підлягають пенсійному забезпеченню у разі втрати годувальника. У багатьох зарубіжних країнах до кола осіб, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника, включено лише одного з подружжя, який залишився, і дітей.

Стосовно пільг якими користуються члени сімей працівників органів внутрішніх справ слід зазначити, що з одного боку, сім'я працівника органів внутрішніх справ виступає спеціальним суб'єктом правовідносин стосовно надання та користування певними пільгами. Це пов'язано із професійною діяльністю працівника органів внутрішніх справ, з урахуванням якої держава забезпечує їх та членів їх сімей певним обсягом пільг. А з іншого боку, члени сімей працівників ОВС є громадянами нашої держави та можуть виступати суб'єктами правовідносин щодо надання соціальних пільг на загальних підставах.

Автором проаналізовано систему пільг, якими держава наділяє працівників органів внутрішніх справ і членів їх сімей. На основі цього аналізу зазначається, що з огляду на неодноразове призупинення та скасування окремих пільг для працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей, які мають важливе значення для добробуту та морального клімату останніх сьогодні існує необхідність у більш чіткому закріпленні цих пільг з метою недопущення їх призупинення чи скасування різними законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

Досліджуючи заходи соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ, автор звертає увагу на соціальну роботу, яка проводиться в органах внутрішніх справ з сім'ями працівників органів внутрішніх справ. Зазначається, що важливим напрямком соціальної роботи в цих органах є матеріальна та моральна підтримка сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ. Її рівень сьогодні досить високий, але все ж таки недостатній, про що свідчать результати проведеного дисертантом соціологічного дослідження. В підрозділі надаються науково-обґрунтовані рекомендації спрямовані на підвищення рівня соціальної роботи з сім'ями загиблих працівників органів внутрішніх справ, а саме:

- створити окрему групу у складі підрозділів по роботі з персоналом управлінь внутрішніх справ в областях, на транспорті, м. Києві та м. Севастополі, яка безпосередньо займалась би соціальною роботою з сім'ями загиблих працівників органів внутрішніх справ;

- нормативно закріпити обов'язки, які покладаються на працівників такої групи, а також закріпити працівників останньої за певними напрямками роботи (наприклад, оздоровленням та медичним забезпеченням займається один працівник, допомогою в оформленні документів для вступу в навчальні заклади, організацією підготовчих курсів - другий, вирішенням питання забезпечення житлом - третій тощо);

- налагодити фінансування заходів спрямованих на підтримку сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ з Державного бюджету;

- забезпечити залучення спонсорських та інших джерел фінансування до цього напрямку соціальної роботи;

- проводити постійний моніторинг матеріального стану сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ з метою забезпечення їх своєчасною допомогою;

- поліпшувати умови оздоровлення, контролювати організацію відпочинку та оздоровлення дітей загиблих працівників органів внутрішніх справ в санаторіях;

- встановити посилену дисциплінарну відповідальність керівників органів внутрішніх справ за невиконання або неналежне виконання соціальної роботи з сім'ями загиблих працівників органів внутрішніх справ.

Розділ 2 “Соціальний захист членів сімей працівників органів внутрішніх справ України, які загинули (померли) у період проходження служби” складається з двох підрозділів. У підрозділі 2.1. “Правове регулювання порядку оформлення та отримання страхової суми членами сімей працівників органів внутрішніх справ України, які загинули (померли) у період проходження служби” аналізується правовий порядок оформлення та отримання страхових сум членами сімей працівників органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби, досліджуються джерела страхових платежів з державного обов'язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ України та порядок виплати страхових платежів з даного виду страхування.

В підрозділі на основі дослідження специфічних ознак даного виду страхування дається його визначення. Так, під державним обов'язковим особистим страхуванням працівників органів внутрішніх справ автор розуміє спеціальний вид страхування, об'єктом якого є фінансова допомога, пов'язана з життям, здоров'ям та працездатністю осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що спрямована на забезпечення захисту їх або членів їх сімей від матеріальних труднощів, які можуть виникнути у разі настання інвалідності або загибелі (смерті) годувальника. Суб'єктами державного обов'язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ є застраховані особи рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ України, а в окремих випадках - їх спадкоємці, страхувальники та страховики.

На основі проведеного аналізу даного заходу соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ автором викладені наступні науково-обгрунтовані пропозиції. Так, необхідно удосконалити порядок оформлення та отримання страхової суми членами сімей працівників органів внутрішніх справ України, які загинули (померли) у період проходження служби шляхом спрощення процедури оформлення та отримання страхової суми. З огляду на те, що життя людини це найвища соціальна цінність, яку не можна виміряти в грошовому еквіваленті, а тим більше життя, яке віддано під час захисту інтересів окремої людини, народу та держави в цілому, необхідно підвищити розмір страхової суми, яка виплачується спадкоємцям загиблого працівника органів внутрішніх справ.

У підрозділі 2.2. “Правове регулювання порядку призначення та отримання пенсій у разі втрати годувальника членами сімей працівників органів внутрішніх справ України” досліджується правовий порядок оформлення та отримання пенсій у разі втрати годувальника членами сімей працівників органів внутрішніх справ України. Дисертантом зазначається, що у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, право на пенсію у разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей, загиблих, померлих або зниклих безвісти осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, які знаходилися на їх утриманні. При цьому члени сім'ї вважаються утриманцями, якщо вони були на його повному утриманні або отримували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Вказується, що склад сім'ї за правом про пенсійне забезпечення не збігається зі складом сім'ї за цивільним правом. У праві пенсійного забезпечення у випадку втрати годувальника існує таке поняття як „пенсійна сім'я”, під якою розуміється сукупність тих членів сім'ї померлого годувальника, які підлягають забезпеченню в разі його смерті. В Україні, як свідчить порівняльний аналіз закордонного та вітчизняного законодавства, прийнято один із найширших переліків членів сім'ї, які підлягають пенсійному забезпеченню. У багатьох зарубіжних країнах до кола осіб, які мають право на пенсію, включено лише одного з подружжя і дітей.

В підрозділі проводиться дослідження визначення такої правової категорії як “утримання”. Автор виділяє два випадки визнання члена сім'ї утриманцем: якщо він перебував на повному утриманні годувальника або не перебував на повному утриманні годувальника, але отримував від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування. Також в межах підрозділу автор досліджує такі правові категорії як: встановлення батьківства та визнання безвісно відсутнім.

Вказується на те, що пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років, - довічно. Однак, на думку автора, у випадку коли годувальник загинув, помер, або пропав безвісти в період проходження служби, або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що мали місце під час служби, слід встановити утриманцям довічне забезпечення в якості не тільки матеріальної, а й моральної компенсації за втрату годувальника.

В якості пропозиції автор пропонує в законодавстві про пенсійне забезпечення передбачити можливість виплати недоотриманих з причини смерті сум пенсії не тільки членам родини померлого, але і будь-якій особі, яка утримувала пенсіонера.

Розділ 3 “Державна соціальна допомога як захід соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ України” складається із двох підрозділів. У підрозділі 3.1. “Поняття допомог та їх класифікація” досліджуються точки зору фахівців права соціального забезпечення щодо змісту терміну “допомога”, проводиться аналіз запропонованих різними авторами класифікацій допомог, визначаються специфічні ознаки допомог та поняття останньої, наводиться власне розуміння критеріїв класифікації допомог.

В підрозділі зазначається, що державна допомога сім'ям працівників органів внутрішніх справ є одним з найважливіших заходів соціального захисту, що спрямований на матеріальну підтримку сімей під час виникнення певних життєвих обставин. Саме з сім'єю пов'язані такі чинники життєздатності суспільства, як генетичний, інтелектуальний, етнічний фонди, якість фізичного і духовного здоров'я, зв'язок поколінь, збереження моральних та культурних цінностей, забезпечення необхідного рівня соціального порядку.

Звертаючись до різних точок зору вчених (Р.І. Іванової, І.М. Сироти, К.Н. Гусова, Е.Г.Тучкової, О.В. Лавриненка) щодо поняття “допомога”, автором виокремленні наступні ознаки цього явища: 1) грошова форма; 2) спрямованість на відшкодування втраченого заробітку або надання додаткової матеріальної допомоги; 3) законодавча визначеність випадків, з настанням яких у громадянина виникає право на отримання допомоги; 4) певна різноманітність джерел фінансування допомог.

Досліджуючи існуючі сьогодні класифікації допомог, автор зазначає, що найбільш глобальним є поділ допомог в залежності від джерел фінансування на страхові допомоги та державні соціальні допомоги. В першому випадку виплати допомог здійснюють страхові фонди в другому державний та інші бюджети. Також допомоги можна розділити на групи за такими підставами: за тривалістю - на одноразові, періодичні, та щомісячні допомоги; за спрямованістю - на ті, що спрямовані на відшкодування втраченого заробітку та ті, що спрямовані на надання додаткової матеріальної допомоги; за колом осіб на які поширюються; за силою нормативного акту, якими вони встановлені.

Страхові допомоги - це грошові виплати, які виплачуються одноразово або періодично з страхових фондів при настанні певних життєвих обставин. Залежно від виду страхування страхові допомоги можна розділити на: 1) допомоги, зумовлені народженням дитини; 2) допомоги в разі тимчасової непрацездатності; 3) допомоги у зв'язку з безробіттям; 4) страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком і професійним захворюванням; 5) допомога на поховання. У підрозділі 3.2. “Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги членам сімей працівників органів внутрішніх справ України” досліджується порядок та механізм призначення та отримання членами сімей працівників органів внутрішніх справ України державної соціальної допомоги. Автором зазначається, що на відміну від страхових допомог державні соціальні допомоги виплачуються особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового соціального страхування. Виплати таким особам здійснюються з коштів Державного бюджету України та інших бюджетів. Залежно від соціального ризику можна виділити наступні види державних допомог: а) допомоги сім'ям з дітьми; б) допомоги малозабезпеченим сім'ям; в) допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства; г) допомоги на поховання. Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. В той же час зазначений порядок витрат не стосується виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі органам внутрішніх справ. Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікунів, піклувальників).

Однак допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби). Поряд із загальними видами державних соціальних допомог законодавством передбачені і специфічні види державних допомог сім'ям працівників органів внутрішніх справ. Так, Законами України “Про міліцію” та “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” члени сімей працівників органів внутрішніх справ мають право на такі види державних допомог: 1) одноразову допомогу членам сім'ї або утриманцям працівника органів внутрішніх справ, який загинув при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю; 2) одноразову допомогу членам сім'ї або особі, яка здійснила поховання пенсіонера органів внутрішніх справ. В підрозділі зазначається, що сьогодні соціальне законодавство і зокрема нормативно-правові акти, які закріплюють державні допомоги сім'ям з дітьми, не достатньо впливають на демографічну ситуацію в країні. Сучасна ситуація свідчить про те, що країни колишнього Радянського Союзу зараз знаходяться в стані глибокої демографічної кризи, яка є наслідком того, що ще з 1986 року розпочалося падіння народжуваності і зростання смертності. Одним з шляхів виходу з цієї ситуації автор вважає негайну розробку справді дієвої системи державного захисту сім'ї, яка буде дійсно стимулювати народжуваність дітей.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано висновки, пропозиції і рекомендації, спрямовані на удосконалення соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ. Основні з них такі:

1. Під соціальним захистом членів сімей працівників органів внутрішніх справ слід розуміти систему матеріальних і нематеріальних заходів (державне обов'язкове особисте страхування; державне пенсійне забезпечення; медичне обслуговування; державна соціальна допомога; пільги та компенсації, соціальні послуги), які вживаються державою щодо забезпечення сімей працівників органів внутрішніх справ, і спрямовані на задоволення соціально-економічних, побутових, культурно-освітніх потреб та створення умов для гідного їх існування.

2. Для подальшого розвитку та становлення системи соціального захисту в нашій країні необхідно прийняти комплексний закон про соціальний захист населення України, який: по-перше, повинен містити поняття соціального захисту та основних юридичних категорій, що використовуються у цій сфері, принципи, мету та завдання соціального захисту; по-друге, має визначити та юридично закріпити порядок реалізації соціального захисту різних категорій населення, зокрема працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей; по-третє, передбачати чітке фінансування всіх норм даного закону та відповідальність в разі недотримання останніх. А також внести зміни у частину 1 статті 23 Закону України “Про міліцію”, виклавши її у такій редакції: “працівник міліції підлягає державному обов'язковому особистому страхуванню”.

3. Під державним обов'язковим особистим страхуванням працівників органів внутрішніх справ слід розуміти спеціальний вид страхування, об'єктом якого є фінансова допомога, пов'язана з життям, здоров'ям та працездатністю осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що спрямована на забезпечення захисту їх або членів їх сімей від матеріальних труднощів, які можуть виникнути у разі настання інвалідності або загибелі (смерті) годувальника.

4. Найбільш глобальним є поділ допомог в залежності від джерел фінансування на страхові допомоги та державні соціальні допомоги. В першому випадку виплати допомог здійснюють страхові фонди в другому державний та інші бюджети. Також допомоги можна розділити на групи за такими підставами: за тривалістю - на одноразові, періодичні, та щомісячні допомоги; за спрямованістю - на ті, що спрямовані на відшкодування втраченого заробітку та ті, що спрямовані на надання додаткової матеріальної допомоги; за колом осіб на які поширюються; за силою нормативного акту, якими вони встановлені. Тому основними ознаками допомог є: 1) грошова форма; 2) спрямованість на відшкодування втраченого заробітку або надання додаткової матеріальної допомоги; 3) законодавча визначеність випадків, з настанням яких у громадянина виникає право на отримання допомоги; 4) певна різноманітність джерел фінансування допомог.

5. Під страховими допомогами розуміються грошові виплати, які виплачуються одноразово або періодично з страхових фондів при настанні певних життєвих обставин. Залежно від виду страхування страхові допомоги можна розділити на: 1) допомоги, зумовлені народженням дитини; 2) допомоги в разі тимчасової непрацездатності; 3) допомоги у зв'язку з безробіттям; 4) страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком і професійним захворюванням; 5) допомога на поховання.

6. Державні соціальні допомоги виплачуються особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового соціального страхування. Виплати таким особам здійснюються з коштів Державного бюджету України та інших бюджетів. Залежно від соціального ризику можна виділити наступні види державних допомог: а) допомоги сім'ям з дітьми; б) допомоги малозабезпеченим сім'ям; в) допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства; г) допомоги на поховання.

7. Під пенсією у разі втрати годувальника слід розуміти щомісячні виплати з Пенсійного фонду, які призначаються у разі смерті годувальника або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, у розмірах, порівняних до його минулого заробітку.

8. В законодавстві про пенсійне забезпечення варто передбачити можливість виплати недоодержаних з причини смерті сум пенсії не тільки членам родини померлого, але і будь-якій особі, яка утримувала пенсіонера.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1) Сердюк Ю.О. Деякі аспекти історичного та наукового розвитку соціального захисту людини // Право і безпека. - 2004. - № 2,Т. 3. - С. 170-173;

2) Сердюк Ю.О. Вдосконалення правового регулювання призначення та отримання пенсії у разі втрати годувальника членами сімей працівників органів внутрішніх справ, які загинули при виконанні службових обов'язків // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2004. - № 1. - С.183-189;

3) Сердюк Ю.О. Соціальний захист - історичний аспект еволюції // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - № 27. - С.379-383;

4) Сердюк Ю.О. Деякі напрямки вдосконалення соціальної роботи в органах внутрішніх справ України (на матеріалах Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим) // Право і безпека. - 2004. - № 3'4. - С. 164-166;

5) Сердюк Ю.О. До проблеми державного забезпечення інвалідів ОВС та членів сімей працівників органів внутрішніх справ, загиблих при виконанні службових обов'язків // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки”. - Сімферополь. - 2003. - С. 229-236;

6) Сердюк Ю.О. Проблеми державного забезпечення інвалідів органів внутрішніх справ та членів сімей працівників, загиблих при виконанні службових обов'язків // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених”. - Харків. - 2003. - С. 147-149;

7) Сердюк Ю.О. Вдосконалення нормативного забезпечення соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ // Матеріали науково-практичної конференції “Нормативно-правове забезпечення проходження служби працівниками органів внутрішніх справ”. - Харків. - 2004. - С. 176-180;

8) Сердюк Ю.О. Суб'єкти державного обов'язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми в дослідженнях молодих вчених”. - Харків. - 2004. - С. 211-214.

9) Сердюк Ю.О. посилення соціального захисту сімей працівників органів внутрішніх справ - актуальна потреба часу // VI звітна науково-практична конференція науково-педагогічного персоналу, курсантів і студентів Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ. - Сімферополь. - 2004. - С. 18-19.

10) Сердюк Ю.О. Деякі напрямки вдосконалення законодавства про соціальний захист працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей // Матеріали науково-практичної конференції “Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи”. - Запоріжжя. - 2004. - С. 316-318.

АНОТАЦІЇ

соціальний захист правовий годувальник

Сердюк Ю.О. Соціальний захист членів сімей працівників органів внутрішніх справ України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2005.

Дисертація присвячена комплексному аналізу, розкриттю сутності та з'ясуванню особливостей системи соціального захисту сімей працівників органів внутрішніх справ України. В дисертації обґрунтовується висновок, що соціальний захист явище не стабільне, якому притаманні риси видозмінювання в залежності від державного та суспільного устрою, політичної обстановки, економічного та соціального розвитку кожної конкретної країни на певному етапі її існування. У роботі розглядаються поняття соціального захисту взагалі та соціального захисту членів сімей працівників органів внутрішніх справ зокрема; проводиться аналіз законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують різні аспекти соціального захисту як громадян України взагалі, так і безпосередньо членів сімей працівників органів внутрішніх справ зокрема. Автором обґрунтовуються конкретні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей.

Ключові слова: соціальний захист, соціальне забезпечення, працівники органів внутрішніх справ, члени сімей.

Сердюк Ю.А. Социальная защита членов семей работников органов внутренних дел Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2005.

Диссертация посвящена комплексному анализу, раскрытию сущности и выяснению особенностей системы социальной защиты семей работников органов внутренних дел Украины. В диссертации обосновывается вывод, что социальная защита явление не стабильное, которому присущи черты видоизменения в зависимости от государственного и общественного устройства, политической обстановки, экономического и социального развития каждой конкретной страны на определенном этапе ее существования. В работе рассматриваются основные понятия социальной защиты вообще и социальной защиты членов семей работников органов внутренних дел в частности. Так, под социальной защитой членов семей работников органов внутренних дел следует понимать систему материальных и нематериальных мероприятий, которые осуществляются государством для обеспечения семей работников органов внутренних дел, и направленны на удовлетворение социально-экономических, бытовых, культурно-образовательных потребностей и создание условий для достойного их существования. Мероприятиями социальной защиты членов семей работников органов внутренних дел Украины являются: государственное обязательное личное страхование; государственное пенсионное обеспечение; медицинское обслуживание; государственные социальные пособия; льготы и компенсации, социальные услуги.

В диссертации проводится анализ законодательных и подзаконных нормативно-правовых актов, регламентирующих разные аспекты социальной защиты как граждан Украины вообще, так и членов семей работников органов внутренних дел в частности. Указывается, что сегодня существует необходимость в усовершенствовании института государственного обязательного личного страхования работников органов внутренних дел путем упрощения процедуры оформления и получения страховых сумм и повышения их размера. Предлагается в случае гибели, смерти, пропажи без вести кормильца в период прохождения службы, или позднее вследствие ранения, контузии, увечья или заболевания, которые имели место во время службы, следует установить его иждивенцам пожизненное обеспечение в качестве не только материальной, а и моральной компенсации за потерю кормильца.

Проводя исследование пособий, назначаемых членам семей работников органов внутренних дел, автор указывает, что основными признаками пособий являются: 1) денежная форма; 2) направленность на возмещение утраченного заработка или предоставление дополнительной материальной помощи; 3) законодательная определенность случаев, с наступлением которых у гражданина возникает право на получение пособий; 4) определенное разнообразие источников финансирования. Наиболее глобальным является деление пособий в зависимости от источников финансирования на страховые пособия и государственные социальные пособия. В первом случае выплаты пособий осуществляют страховые фонды во втором государственный и прочие бюджеты. Также пособия можно разделить на группы по следующим основаниям: по продолжительности - на одноразовые, периодические, и ежемесячные; по направленности - на те, что направлены на возмещение утраченного заработка и те, что направлены на предоставление дополнительной материальной помощи; по кругу лиц, на которые распространяются; по силе нормативного акта, которыми они установлены. Автором обосновываются конкретные рекомендации относительно усовершенствования правового регулирования социальной защиты работников органов внутренних дел Украины и членов их семей.

Ключевые слова: социальная защита, социальное обеспечение, работники органов внутренних дел, члены семей.

Serdyuk Yu. A. Social protection of family members of law-enforcement officers in Ukraine. - Manuscript.

Thesis on getting a scientific degree of Candidate of Science in Law on speciality 12.00.05 - labour law, social security law. - National University of Internal Affairs, Kharkov, 2005.

The thesis is devoted to the complex analysis and clarification of the peculiarities of social protection system of law-enforcement officer families in Ukraine. The author takes up the position that social protection is an unstable phenomenon. Modification features are attributes of this fact depending on the political system and the social order, economic and social development of each specific country at definite stage of its existence. In the present study the basic concepts of social protection generally and social protection of the family members of law-enforcement officers particularly are considered; the analysis of legislations and enactments that regulate different phases of social protection both Ukrainian citizens and immediately the family members of law-enforcement officers is carried out. The author grounds the concrete proposals concerning improvement of legal regulating social protection of law-enforcement officers and their family members.

Key words: social protection, social security, law-enforcement officers, family members.