Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

16

Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві

колізійний норма спадковий міжнародний

Застосування колізійних норм спадкового права є однією з найважливіших сфер міжнародного приватного права (далі - МПП), що потребує якісно нових підходів в аспекті модернізації регулювання приватноправових відносин сучасності. Об'єктивна реальність потребує адекватного правового регулювання відносин міжнародного приватноправового характеру. Так, світові процеси глобалізації економіки, інтеграційні тенденції по уніфікації та кодифікації права, подальша диверсифікація правовідносин, інтернаціоналізація соціального життя, збільшення обсягу правової регламентації потребують кардинальних змін у вітчизняній парадигмі колізійного права, поліпшення колізійної техніки щодо її деталізації та побудови правових механізмів, здатних оперувати нормативним матеріалом для досягнення відповідного правового регулювання.

Актуальність теми дисертаційного дослідження. МПП, яке пройшло багатовіковий шлях розвитку, на сьогодні є одним з найбільш актуальних і надзвичайно складних правових явищ, ядром якого виступає саме колізійне право. Зважаючи на світові тенденції регламентації правовідносин з іноземним елементом, українське МПП вже не відповідає основним принципам, стандартам і цінностям, що функціонують у світовому співтоваристві стосовно регулювання правовідносин приватного характеру.

Об'єктивні реалії сучасності характеризуються взаємопроникненням економік і культур, мобільністю суб'єктів права, інтенсифікацією комерційних та господарських відносин, збільшенням приватноправових контактів між суб'єктами різних юрисдикцій, посиленням міграційних процесів, пріоритетним становищем саме приватного суб'єкта в громадянському суспільстві тощо. Указані тенденції позначаються в тому числі й на збільшенні випадків так званого міжнародного спадкування, коли суб'єкт, об'єкт чи юридичний факт правовідносин мають іноземні характеристики. З урахванням світового досвіду регламентації подібних правовідносин стає зрозумілим, що сучасний стан правового регулювання міжнародного спадкування в Україні не відповідає своєму призначенню: він уже не здатний повною мірою за допомогою лише одно- двосторонніх колізійних норм із жорсткими прив'язками регулювати всі аспекти міжнародного спадкування для досягнення відповідного результату, зокрема, винесення правового, справедливого, адекватного судового рішення.

Зрозуміло, що сучасне колізійне право в цілому й один із його аспектів - міжнародне спадкування - потребують зміни парадигми колізійного регулювання, вдосконалення колізійної техніки, чи взаємоузгодження правових інструментів, покликаних регламентувати правовідносини, запровадження нових правових конструкцій (наприклад, надімперативних норм, прив'язки до закону найбільш тісного зв'язку тощо), а також перегляду вже існуючих колізійних інструментів (зворотного відсилання, публічного порядку, кваліфікації, тлумачення та ін.). Цілком очевидно, що актуальними є також поширення вже відомих інститутів колізійного права (наприклад автономії волі) на сферу спадкового права.

Усі зазначені питання потребують глибокого теоретичного дослідження, правового аналізу й оцінки відповідно до спадкового колізійного права, відсутність чого на сьогодні у вітчизняній доктрині породжує нагальну потребу в їх опрацюванні в українському МПП.

Ступінь наукової розробки проблеми. Звичайно, деякі аспекти колізійного регулювання були вже теоретично досліджені в науці МПП, в тому числі колізії міжнародного спадкування. Помітний внесок у розвиток доктрини МПП зробили: Л.П. Ануфрієва, М.М. Богуславський, М.І. Брун, Л.Н. Галенська, Д.Х. Гольська, М.І. Данількевич, Г.К. Дмитрієва, А.С. Довгерт, О.М. Жильцов, В.П. Звєков, О.В. Кабатова, О.Р. Кібенко, В.І. Кисіль, Б.І. Кольцов, В.М. Корецький, О.П. Коровіна, С.Б. Крилов, С.М. Лебєдєв, А.Б. Левітін, Л.А. Лунц, О.М. Макаров, О.І. Муранов, Р.А. Мюллерсон, Б.Е. Нольде, Н.В. Орлова, І.С. Перетерський, О.О. Пиленко, А.А. Попов, А.А. Рубанов, О.М. Садиков, А.Я. Сивоконь, Г.С. Фединяк, О.М. Федоров, А.Г. Хачатурян, Дж.Чешир, Р.Х. Грейвсон, Ф. Мадль, П.М. Норт, Р. Філімор, Л. Раапе, A.H. Робертсон, М. Вольф та ін. Але, незважаючи на неперевершене значення наукових робіт цих правознавців для розвитку доктрини МПП, комплексного теоретичного осмислення питань міжнародного спадкування, причому саме на сучасному рівні, в Україні явно бракує.

Зв'язок роботи з науковими роботами, планами, темами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького й міжнародного приватного права в рамках державної цільової комплексної програми «Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та приватноправові аспекти)» (державна реєстрація № 0186.0.070869).

Мета і задачі дисертаційного дослідження. Метою даної наукової роботи є системний аналіз колізійних норм спадкування в МПП, комплексне вивчення системи колізійних засобів регулювання міжнародного спадкування, обгрунутування необхідності запровадження нових механізмів вирішення колізій спадкового права з іноземним елементом; удосконалення юридичної техніки, взаємоузгодження колізійних інститутів, вироблення теоретичних дефініцій і пропозицій по запровадженню нових норм МПП в царині спадкування. Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні задачі:

- провести аналіз чинних колізійних норм спадкового права та норм, запропонованих у проекті ЦК;

- на підставі порівняльно-правового аналізу дослідити загальні колізійні норми й колізійні норми спадкового права в різних країнах світу;

- проаналізувати складові іноземного елементу у правовідносинах спадкування в МПП;

- дослідити тенденції розвитку колізійного регулювання міжнародного спадкування;

- проаналізувати особливості спадкування з іноземним елементом;

- вивчити основні види колізій спадкового права;

- виявити основні напрямки вдосконалення процесу регулювання міжнародних спадкових відносин;

- визначити і дослідити основні способи розв'язання колізій спадкування в МПП;

- проаналізувати досвід передових законодавств світу щодо вирішення колізій у МПП.

Об'єктом дослідження є застосування колізійних норм міжнародного спадкування.

Предмет дослідження - законодавство України, іноземних країн, міжнародні акти, вітчизняна й іноземна доктрини з питань колізій міжнародного спадкування та правових способів їх розв'язання.

Методи дослідження: діалектичний - при розгляді становлення й розвитку колізій спадкового права у МПП, колізійних норм та правових механізмів у цій сфері; формально-юридичний - при аналізі норм законодавства близько 50 країн у сфері колізій МПП; історико-правовий - при дослідженні становлення колізійних засобів, прийомів і способів, що використовувалися в МПП; порівняльно-правовий - при аналізі іноземного законодавства в царині міжнародного спадкування матеріально-правового, й колізійного характеру; логіко-семантичний - при дослідженні значень правових конструкцій і термінів, що використовуються в колізійному праві; метод аналізу й синтезу - при дослідженні законодавства й доктрини та розробці пропозицій по вдосконаленню норм колізійного права в МПП; системний - при вивченні різновидів колізій у спадковому праві.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше у вітчизняній юридичній літературі проведено комплексний аналіз застосування колізійних норм спадкового права та правових засобів вирішення колізійних проблем спадкування. У дисертації обґрунтовується низка нових концептуальних положень, і тих, що містять елементи новизни для розвитку науки МПП, зокрема:

- уперше в юридичній доктрині визначено поняття «колізії в міжнародному спадкуванні» як такої правової ситуації, в якій правовідносини по спадкуванню через іноземний елемент пов'язані з двома чи більше національними системами права, що шляхом взаємодії здатні їх регулювати;

- уперше в українській правовій літературі обґрунтовується доцільність зміни жорстких колізійних критеріїв на інші правові механізми в колізійних нормах спадкового права (альтернативні низки колізійних прив'язок, запровадження прив'язки до закону найбільш тісного зв'язку);

- знайшла подальшу розробку проблема уніфікації спадкового колізійного права; надається нове визначення терміна «міжнародна уніфікація» як результат співробітництва держав по узгодженню їх законодавчих позицій щодо забезпечення єдності правових норм на підставі міжнародних угод, а також взаємовпливу національних правових систем на основі порівняльного правознавства та інших міжнародних контактів у сфері МПП., визначаються її обумовленість, значення, мета, засоби, напрямки саме для колізій спадкового права;

- на підставі розмежування кваліфікації і тлумачення як окремих етапів колізійного процесу пропонується якісно новий підхід до трактування їх сутності. Для уникнення складностей у правозастосуванні кваліфікація визначається як з'ясування фактичних обставин справи, на підставі чого пропонується використовувати для її здійснення закон суду, а тлумачення постає з'ясуванням змісту термінів і понять колізійних норм, для встановлення яких пропонується крім використання закону суду ще й урахування різних міжнародних юридичних понять, особливостей МПП, і тлумачення міжнародних договорів з огляду на врахування їх умов й термінологію тощо;

- дістала подальшу розробку концепція неприйняття зворотного відсилання в разі використання нових засобів колізійного регулювання спадкування. Так, при застосуванні автономії волі, прив'язки до місця вчинення акта, правила місцезнаходження майна, використання принципу закону найбільш тісного зв'язку пропонується визнавати домінуючим відсилання саме до матеріального права, а не до колізійного; уперше у вітчизняній правовій літературі наводяться аргументи проти використання в проекті ЦК визнання зворотного відсилання для питань особистого й сімейного статутів через можливість depesage;

- викладено авторський погляд на деякі проблеми публічного порядку, а саме: визначаються функціональне значення публічного порядку, його правова природа, недоліки у правозастосуванні, окреслено тенденцію на заміну категорії публічного порядку категорією надімперативних норм в аспекті спадкового права;

- уперше наводиться визначення категорії «автономія волі у спадковому праві» й аргументується її введення в українське спадкове право з іноземними характеристиками; обгрунтовано зв'язок понять «обхід закону» і «автономія волі» у спадковому праві.

Практичне значення одержаних результатів:

а) у науково-дослідній сфері - матеріали дисертації можуть служити підгрунтям для подальшої розробки загальних питань колізійних норм у МПП і спеціальних питань - спадкових колізійних норм міжнародного характеру;

б) у правотворчості - теоретичні положення й висновки роботи можуть бути застосовані для модернізації вітчизняного законодавства, узгодженості його із сучасними міжнародними документами й національним законодавством провідних правових систем світу; запропонований варіант глави «Спадкове право»може

стати корисним у пербігу розробки кодифікованого або спеціального нормативно-правового акта з питань МПП;

в) у правозастосуванні - положення дисертаційного дослідження можуть бути використані юрисдикційними органами при вирішенні колізійних питань спадкування з іноземним елементом;

г) у навчальному процесі - розробленою в дисертації темою можуть скористатися викладачі при читанні курсу МПП, при підготовці навчально-методичної літератури для юридичних вузів і факультетів, а також студенти при проведенні науково-дослідницької роботи.

Результати даного наукового дослідження вже використовувалися в навчальному процесі при проведенні практичних занять зі студентами по курсу «Міжнародне приватне право».

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження, оприлюднені на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні проблеми формування правової держави в Україні» (27 грудня 2000 р., м. Харків); Одинадцятих Харківських політологічних читаннях «Конфлікти в суспільствах, що трансформуються» (24 березня 2001 р., м. Харків); науковій конференції молодих учених «Конституція - основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України» (30 червня 2001 р., м. Харків); науковому семінарі молодих учених «Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту» (14 вересня 2001 р., м. Харків); міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників» (29-30 листопада 2001 р., м. Київ); науковій конференції молодих учених «Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності» (20-21 грудня 2001 р., м. Харків); науково-практичній конференції ад'юнктів та магістрів, присвяченій Дню науки України (17 травня 2002 р., м. Харків).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в чотирьох статтях та п'яти тезах доповідей на науково-теоретичних конференціях, науково-практичних семінарах, читаннях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (229 найменувань). Повний обсяг роботи становить 200 сторінок, із них 186 сторінок - основний текст.

У ВСТУПІ розкриваються сутність і стан наукової розробки проблеми колізій спадкового права та заходів їх розв'язання, визначається її значущість, обґрунтовуються актуальність теми, мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, формулюються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

Розділ 1 «Поняття колізій спадкування та їх нормативне вирішення в міжнародному приватному праві» складається із трьох підрозділів, що містять теоретичний розгляд основної концептуальної категорії для МПП - колізійної норми в міжнародному спадкуванні.

Підрозділ 1.1. «Поняття колізій у спадковому праві» присвячено всебічному семантичному й доктринальному вивченню поняття «колізія» як на загально-правовому внутрішньому рівні, так і на рівні МПП. Для його поглибленого розуміння автором визначено три групи чинників, які її обумовлюють: іноземний елемент; плюралізм правових систем і відмінності між ними; існування взаємодії іноземних і національної правових систем. У роботі аналізується іноземний елемент у правовідносинах міжнародного спадкування, зазначається його зумовленість мобільністю суб'єктів, їх майном з іноземними характеристиками, різного роду пов'язаністю регіонів тощо. На існування колізій спадкового права впливають національні розбіжності щодо регулювання переходу майна після смерті, існування невирішених «попередніх питань», «конфлікту кваліфікацій», протиріччя у внутрішньому праві, що стосуються спадкового права. У свою чергу, взаємодія правових систем у спадковому аспекті виражається

в застосуванні в одній країні норм спадкового права, які існують в іншій країні щодо ускладненого іноземним елементом спадкування і в позитивному ставленні до набутих в іншій країні суб'єктивних спадкових прав.

Такий підхід дозволив дисертанту визначити колізію в міжнародному спадкуванні як таку правову ситуацію, у якій правовідносини по спадкуванню через іноземний елемент пов'язані з двома або більше системами права, які через взаємодію здатні їх регулювати.

У підрозділі 1.2. «Колізійні норми спадкового права» на підставі вивчення доктринальних уявлень про зміст поняття «колізійні норми», їх предмет регулювання, правову природу, місце у функціонуванні правових механізмів було вироблено власне розуміння значення колізійних норм, їх функціональне навантаження та сутність. Визначено, що колізійні норми в МПП є особливим комплексом правових норм, звернених як до публічних, так і приватних суб'єктів права. Вони покликані регламентувати відносини цивільно-правового характеру у випадку, якщо на їх регулювання претендують два чи більше правопорядків. Колізійна норми постає тією передумовою, на якій грунтується дія правової системи й застосування норм відповідного правопорядку.

На підставі загального аналізу структури колізійної норми в МПП визначено три групи факторів, що обумовлюють потребу в колізійних нормах спадкового права, а саме: колізії щодо спадкування за законом, колізії щодо спадкування за заповітом, і колізії, що виникають через неоднакову регламентацію питань спадкування рухомого й нерухомого майна. Усе це знаходить своє відбиття в об'ємі колізійної норми.

Особливу увагу в дисертації приділено розгляду колізійних прив'язок, що мають значення саме для спадкового права (особистий закон спадкодавця, закон місцезнаходження спадкового майна та закон місця укладання заповіту). Спираючись на їх аналіз автор доходить висновку про негативну дію розщеплення колізійних прив'язок, що суперечить основному принципу вітчизняного спадкового права - універсальному правонаступництву, і рекомендує змінити підхід до вирішення колізійних проблем спадкування. Пропонується створення «гнучких», «еластичних» колізійних норм, які містили б комплекси, ланцюги, системні утворення, або багатоступеневі побудови альтернативних чи субсидіарних колізійних прив'язок і поширення прив'язки до закону найбільш тісного зв'язку у спадкових відносинах замість колізійних прив'язок імперативного характеру, що мають заздалегідь встановлені жорсткі колізійні критерії. Це дозволило б максимально враховувати обставини справи, досягати оптимального, адекватного і справедливого результату в регулюванні спірних відносин з іноземним елементом у сфері міжнародного спадкування.

У підрозділі 1.3. «Прив'язки колізійних норм щодо спадкування в МПП» досліджуються колізії, що стосуються об'єкта спадкових правовідносин, здатності до складання заповіту, стосовно форми останнього, й обумовленості колізійних прив'язок, а також місце і значення так званих попередніх питань.

Існування першої групи колізій викликано поділом майна на рухоме й нерухоме, що зумовлює застосування різних колізійних прив'язок до різних категорій майна - закону останнього постійного місця проживання та закону місця знаходження нерухомості.

Однак за такої ситуації для одних правовідносин, наприклад, універсального правонаступництва, повинні бути застосовані різні колізійні прив'язки для регулювання їх різних аспектів, у той час як можлива перевага одного колізійного критерію, що може бути імперативно закріплений у законодавстві, буде нехтувати інші колізійні критерії. У вирішенні цих важливих і складних питань пропонується надати можливості широкому використанню принципів найбільш тісного зв'язку, автономії волі, лапідарності колізійних норм, збільшенню ланок у ланцюгах прив'язок, що дозволить обрати єдиний статут спадкових правовідносин.

У свою чергу, попередні питання(наприклад, визначення наявності родинних зв'язків, усиновлення, шлюбу і т.д.), що мають особливо важливе значення для регулювання спадкових відносин, слід вирішувати, керуючись їх власними колізійними нормами, оскільки, вони постають уособленою колізійною проблемою й найчастіше не збігаються з основними питаннями.

При аналізі колізій щодо здатності до складання заповіту в дисертації зазначається, що саме через відмінності в законодавстві різних країн стосовно регулювання цього питання в межах особистого закону заповідальна здатність є однією з важливих у спадкових колізіях. Отже, існування правових систем, які вирізняють заповідальну здатність в самостійну правову категорію, їх взаємодія і необхідність її забезпечення, змушують встановлювати окрему колізійну норму у сфері міжнародного спадкування для розв'язання колізій щодо заповідальної здатності.

Іншою у спадкуванні в МПП є колізія стосовно форми заповіту. Оскільки законодавство встановлює різні форми заповіту, напевне, існує й окрема колізійна прив'язка - до закону місця укладання заповіту як основна звичаєва формула, що найчастіше застосовується для регулювання цього питання міжнародного спадкування. У законодавстві деяких країн вона використовується в поєднанні з національним правом спадкодавця, постійним місцем його проживання, доміцілієм, місцем перебування, місцем знаходження нерухомого майна тощо. У роботі робиться висновок, що лише законодавче встановлення багатьох колізійних прив'язок здатне забезпечити визнання дійсним заповіту і виконання волі спадкодавця відповідно до законодавства багатьох країн. Адже в разі дії альтернативних колізійних прив'язок іноземний заповіт, не відомий за формою національному праву, матиме таку ж юридичну силу, що й місцеві заповіти.

Розділ 2 «Правозастосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві» складається із 5-ти підрозділів.

Підрозділ 2.1. «Уніфікація колізійних норм щодо cпадкування МПП» присвячено розгляду уніфікації як одного із засобів гармонізації законодавства різних країн світу для досягнення єдності й передбачуваності у застосуванні колізійних норм спадкового права і запровадження передових правових концепцій у національне право.

Міжнародна уніфікація в МПП постає результатом співпраці держав по узгодженню їх законодавчих позицій щодо забезпечення єдності правових норм на підставі міжнародних угод, а також взаємовпливу національних правових систем на основі порівняльного правознавства та інших міжнародних контактів у сфері МПП.

У підрозділі 2.2. «Тлумачення і кваліфікація в колізіях спадкування в МПП» вивчаються ключові поняття колізійного процесу - тлумачення і кваліфікація - з точки зору визначення їх істинного змісту, співвідношення, розмежування та значення у правовому регулюванні спадкових відносин з іноземним елементом.

Зазначається, що необхідність у кваліфікації пояснюється тим, що існує різноманітне відбиття фактичних відносин і відповідне віднесення їх до різних інститутів права в різних правопорядках. Потребу в тлумаченні викликають об'єктивно існуючі розбіжності національних правових систем, які включають неоднакове змістове навантаження одних і тих же термінів колізійних норм, а також наявність термінів і понять в іноземних системах права, не відомих національній системі права.

Таке розмежування обумовленості кваліфікації і тлумачення дозволяє стверджувати, що етапами їх застосування є кваліфікація фактичних обставин справи, тобто їх оцінка й віднесення до певних правових конструкцій, і тлумачення відповідної прив'язки колізійної норми і співвідношення її з раніше кваліфікованими фактичними обставинами. За такого поділу подальше застосування найденого за допомогою колізійної норми іноземного чи вітчизняного права є окремою проблемою, причому не колізійного, а матеріального права.

Для пошуку відповідних правовідносин права в юридичній літературі й законодавстві МПП пропонується здійснювати кваліфікацію за трьома основними напрямками: законом суду, законом статуту правовідносин, за допомогою порівняльного правознавства або на основі їх комбінації.

З огляду на ці шляхи кваліфікації в дисертації робиться висновок, що віднесення й підпорядкування фактичних обставин справи до відповідних інститутів права повинно бути підкорено компетенції країни суду, як власне, і тлумачення колізійної норми. Однак при тлумаченні останньої за наявності термінів і понять, не відомих національному праву, є необхідність вдатися до застосування іноземного права, до якого вони належать, що забезпечить врахування іноземних характеристик правовідносин у приватній сфері. Крім того, за допомогою прийомів порівняльного правознавства є доцільним використання узагальнених універсальних конструкцій, особливо в межах міжнародних договорів з огляду на їх умови, термінологію, особливості МПП тощо.

У підрозділі 2.3. «Зворотне відсилання при вирішенні спадкових колізій в МПП» досліджується зворотне відсилання, що являє собою ситуацію, коли колізійна норма вітчизняного правопорядку направляє регулювання правовідносин до іноземного права, в якому містяться колізійні норми, що відсилають назад. Проблему зворотного відсилання найчастіше породжують різні конфліктуючі колізійні прив'язки самі по собі або однойменні колізійні прив'язки різних національних правових систем з різним змістом.

Спираючись на дослідження основних концепцій доктрини - «за» і «проти» зворотного відсилання - дисертант робить висновок: якщо головною метою колізійної норми в міжнародному спадкуванні є насамперед спільне з матеріальними нормами регулювання правовідносин щодо універсального правонаступництва, то очевидним є першочергове значення таких колізійних норм по вибору матеріального права для здійснення процесу спадкування, що знешкоджує деформуючу дію прийняття зворотного відсилання.

Застосування саме матеріального права, обраного за допомогою колізійних норм, має превалювати в разі використання нової колізійної техніки регламентації спадкових правовідносин в царині МПП, автономії волі, надімперативних норм, закону найбільш тісного зв'язку. Адже необхідно завжди усвідомлювати: остаточної відмови від зворотного відсилання можна досягти лише за умови розгляду його у якості відсилання до матеріального права.

Крім того, для раціонального й послідовного регулювання спадкових відносин є бажаною відмова від прийняття зворотногo відсилання, в тому числі й щодо сімейного та особистого статутів, що лише позитивно позначиться на процесі спадкування як універсального правонаступництва.

У підрозділі 2.4. «Застереження про публічний порядок і надімперативні норми щодо спадкування в МПП» зазначається, що таке застереження міститься в законодавстві майже всіх країн світу й у багатьох міжнародних договорах як кореляція застосування іноземного закону, результат використання якого може бути неприйнятним для вітчизняного правопорядку.

Дія застереження про публічний порядок полягає в усуненні колізійної норми країни суду й матеріальної норми іноземного права та в застосуванні матеріальної норми вітчизняного права. Таке розуміння публічного порядку дає змогу розглядати його як комплексний феномен з колізійними, матеріальними та процесуальними елементами. Адже публічний порядок, який має матеріальне походження, фактично може бути основним корелятором у процесі вибору права і може виявитись у наслідках незастосування іноземного права.

Хоча поняття публічного порядку чітко не визначено, проте вдосконалення колізійної техніки і зменшення протистояння між різними правовими системами, викликали стійку тенденцію до зникнення випадків використання застереження про публічний порядок. Безпосередньо у спадковому праві іноземні закони, що мають бути застосовані за вказівкою колізійної норми, як правило, не порушують підвалини устрою держави, не протистоять національному законодавству, не суперечать моральним і релігійним нормам суспільства. Можливість використання застереження про публічний порядок фактично залишається в разі необхідності захисту прав людини. Однак через поширення загальнолюдських правових цінностей, сприйняття загальновизнаних принципів міжнародного співіснування обмеження дії іноземного закону у сфері спадкового права стає все менш актуальним.

Зменшенню застосування такого застереження сприяє також зміцнення позиції надімперативних норм - особливої категорії норм національного права, які, незважаючи на колізійні приписи, використовують у будь-якому випадку через їх особливу значимість у захисті публічних, суспільних, національних, економічних, державних інтересів у сфері спадкового права.

Підкреслюється, що не слід абсолютизувати позицію надімперативних норм шляхом приєднання до їх кола всіх імперативних норм внутрішнього законодавства. У цьому питанні треба виходити з обмеженого і збалансованого застосування цієї категорії норм і визнання пріоритету взаємодії різних правових систем у регулюванні процесу спадкування з іноземним елементом.

У підрозділі 2.5. «Автономія волі й обхід закону в міжнародному спадкуванні» розкривається феномен автономії волі, його витоки з теорії свободи волі, місце в МПП взагалі й у міжнародному спадкуванні, зокрема, а також його співвідношення з категорією обходу закону.

Розглянувши різноманітні підходи до визначення автономії волі, автор зауважує, що сутністю останньої є те, що правова система дозволяє індивідам здійснити вибір права для регулювання своїх правовідносин з іноземним елементом. За такого розуміння автономія волі постає керівним принципом регулювання таких відносин у сфері МПП. У свою чергу, у спадкових відносинах з іноземним елементом автономія волі - можливість спадкодавця обрати право певної країни для регулювання майбутнього правонаступництва на випадок смерті.

Автономія волі, як новий інститут спадкового права, має бути узгоджена й з обходом закону. Результатом поглибленого вивчення цих категорій став висновок, що проблема існування обходу закону в міжнародному спадковому праві виникає лише у зв'язку з обмеженою автономією волі. Якщо допустити необмежену автономію волі (що означає довільне обрання будь-якої системи права, спадкового статуту або загальних принципів права), обхід закону втрачає свою актуальність, а співвідношення автономії волі й обходу закону виявиться несумісним.

У підрозділі робиться висновок про те, що інститут обходу закону має місце в законодавстві й доктрині або через половинчатість у реалізації диспозитивності, або через недосконалість юридичної техніки.

У висновках викладено підсумки виконаної роботи, у яких наводяться теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання для МПП, що знаходить свій прояв у теоретичному обгрунтуванні нового механізму регулювання колізій міжнародного спадкування.

Поняття «колізія в міжнародному спадкуванні», визначається як правова ситуація, в якій правовідносини по спадкуванню через іноземний елемент пов'язані з двома чи більше національними системами права, що шляхом взаємодії здатні їх регулювати.

Колізійні норми тлумачаться як безпосередній цивільно-правовий регулятор правовідносин. Доводиться необхідність зміни жорстких імперативних колізійних прив'язок на диспозитивні формули з багатьма колізійними прив'язками, підкреслюється пріоритет автономії волі, прив'язки до закону найбільш тісного зв'язку.

Результатом дослідження різновидів колізій спадкування МПП стало вироблення нової моделі глави «Спадкове право» для МПП України: «Спадкові відносини регулюються особистим законом спадкодавця. Однак, якщо з обставин справи випливає, що спадкодавець був більш тісно пов'язаний за життя з іншим правопорядком, то застосовується останній. Якщо ж спадкодавець здійснив вибір права щодо його спадкування, у будь-якому разі застосовується право, обране спадкодавцем.

Що стосується нерухомого (або іншого) майна, то держава його місця знаходження (реєстрації) може використати свою виключну компетенцію.

Здатність особи до складання, зміни чи скасування заповіту регулюється її особистим законом на момент волевиявлення чи смерті.

Форма заповіту регулюється законом місця його укладення або особистим законом спадкодавця на момент волевиявлення або смерті.»

Вивчення питання уніфікації колізійних норм дало змогу визначити, що для інтенсифікації інтеграції України у світовий простір слід здійснити кроки по рецепції провідних документів у сфері колізій спадкового права або сприяти розробці регіонального документа, який був би повністю присвячений спадковому праву й вирішенню спадкових колізій в МПП.

Дослідження кваліфікації і тлумачення, як етапів правозастосовчого процесу, дозволило дійти висновку про необхідність їх розмежування й визначення їх різної сутності. Для вирішення проблем кваліфікації і тлумачення пропонується використання закону суду; у разі необхідності в тлумаченні термінів і понять, не відомих національному праву, слід вдатися до використання іноземного права, до якого вони належать, а при тлумаченні термінів і понять міжнародних договорів - до засобів автономної кваліфікації тощо.

Розгляд зворотного відсилання дав змогу аргументувати позицію його неприйняття, у тому числі й при використанні нових засобів МПП, зокрема, закону найбільш тісного зв'язку, автономії волі, надімперативних норм.

Одним із ключових висновків дисертації є характеристика публічного порядку як виключного засобу недопущення дії іноземного закону через можливе порушення прав людини, який поступається категорії надімперативних норм. Цей новий інститут МПП має тотожні публічному порядку функції, однак різні способи їх здійснення.

Підсумовуючи вивчення автономії волі, дисертант вказує на необхідність узгодження автономії волі з іншими правовими інститутами й категоріями, визначення шляхів її поліпшення і наголошує на доцільності надання їй статусу необмеженої, що дозволить знешкодити дію категорії обходу закону при регулюванні спадкових відносин з іноземним елементом і привнесе бажаний елемент гармонії правової системи.

Література

1.Степанюк А.А. К вопросу о решении коллизионных проблем наследования в международном частном праве // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.-Вип. 44.- С. 86-89.

2.Степанюк А.А. Автономія волі в міжнародному спадкуванні // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.-Вип. 47.- С. 55-59.

3.Степанюк А.А. Уніфікація колізійних норм спадкування у міжнародному приватному праві // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002.- Вип. 55.- С. 181-187.

4.Степанюк А.А. Надімперативні норми в міжнародному спадкуванні // Вісн. ун-ту внутр. справ. - 2002.- Вип. 18.- С. 133-136.

5.Степанюк А.А. Колізійні питання спадкування у міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повід. Всеукр. наук.- практ. конф. молодих учених / За ред. М.І. Панова.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000.- С. 58-60.

6.Степанюк А.А. Колізії спадкування міжнародного приватного права в аспекті юридичного конфлікту // Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: Зб. наук. ст. (за матер.ХІ Харків. Політолог. читань) / Упор.: А.П. Гетьман, О.В. Ставицька.- Харків: Право, 2001.- С. 116,117.

7.Степанюк А.А. Співвідношення автономії волі й обходу закону в міжнародному спадкуванні // Конституція - основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доп. та наук. повід. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова.-Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.- С. 62-64.

8.Стеапнюк А.А. Колізійні норми спадкування міжнародного приватного права та реалізація права власності // Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повід. наук. семінару молодих вчених (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.- С. 13-15.

9. Степанюк А.А. Кваліфікація у спадкуванні за міжнародним приватним правом // Сучасні пробл. юрид. науки і правозастосовчої діяльності: Тези доп. та наук повід.Наук. конф. молодих учених (20-21 грудня 2001 р., м. Харків) / За ред. М.І. Панова.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002.- С. 78-81.

Размещено на Allbest.ru