Загальні принципи права займають особливе місце в системі основних принципів lex mercatoria, оскільки, в силу свого універсального характеру, вони являють собою той правовий фундамент, на якому відбувається формування міжнародних комерційних відносин, у яких беруть участь представники різних правових систем і юридичних традицій. Використання порівняльно-правового методу дозволяє виявити і розкрити зміст загальних принципів права, що входять у нормативну систему lex mercatoria.

Дисертант аналізує і розкриває зміст, зокрема, наступних загальних принципів: принцип добросовісності (bona fides, bonne foi, good faith), принцип pacta sunt servanda, принцип незловживання правом, принцип sic utere tuo ut alienum non laedas (тобто використовуй свою власність так, щоб не шкодити власності іншого), принцип справедливості (equity), принцип відповідальності (responsibility), принцип повної компенсації (restitutio in integrum) за заподіяну шкоду, принцип пропорційності, принцип vis major (непереборної сили), принцип salus populi suprema lex (благо народу -- вищий закон), принцип заборони несправедливого збагачення (unjust enrichment), принцип заборони відмови в правосудді (denial of justice), а також низка принципів презумпцій та загальних принципів у галузі процесуального права (наприклад, такі принципи, як "ніхто не може бути суддею у власній справі" (nemo judex in sua causa), "вислухай і іншу сторону" (audiatur et altera pars), позивач несе тягар доведення (actor incumbit probatio) тощо).

Дисертант також вважає, що, незважаючи на всю розмаїтість систем цивільного і торгового права різних держав, в цих системах, використовуючи метод порівняльно-правового аналізу, можна виділити принципи, які є спільними для систем приватного (цивільного і торгового) права всіх чи, принаймні, більшості країн світу. Ці загальні принципи приватного (цивільного і торгового) права властиві галузям цивільного і торгового права як таким, будучи універсальним фундаментом, без якого неможливе існування і розвиток цивільно-правових і торгових відносин у будь-якій країні. Найважливішими з цих принципів є такі: принцип правового захисту інституту приватної власності, принцип рівності суб'єктів цивільного і торгового права (громадян, організацій, держави) перед законом, принцип свободи договору, принцип диспозитивності, а також наявність “каучукових” норм.

Щодо загальних принципів МПрП, то питання про їхнє існування залишається досить дискусійним, оскільки кожна держава має свою власну систему норм МПрП і вправі за своїм розсудом регулювати майнові й особисті немайнові відносини, обтяжені іноземним елементом. Разом з тим, не можна не відзначити тенденцію, яка з часом посилюється, спрямовану на уніфікацію колізійних норм різних країн внаслідок взаємодії національних правових систем. Дана тенденція дозволяє говорити про поступове становлення в МПрП деяких загальних принципів, яких дотримується принаймні більшість національних правових систем. Автор пропонує перелік таких загальних принципів МПрП (наприклад, такі принципи, як: lex voluntatis, lex rei sitae, lex loci contractus, lex loci delicti comissi тощо). На його думку, цих принципів дотримується значна більшістю держав, і в цьому плані вони можуть мати значення для lex mercatoria остільки, оскільки в ньому виникає необхідність застосування не матеріальних, а колізійних норм.

Підбиваючи підсумки розгляду основних принципів lex mercatoria, дисертант звертає увагу на взаємодоповнюючий, а часом навіть і взаємозалежний характер багатьох з цих принципів, а також на те, що основні принципи lex mercatoria містяться як у джерелах міжнародного, так і в джерелах національного права. Головним же критерієм, який дозволяє виділити ці різнорідні за своєю природою принципи як основні принципи lex mercatoria, є їхній фактичний вплив, який вони справляють на міжнародні комерційні відносини за участю приватних осіб.

У другому підрозділі "Спеціальні принципи lex mercatoria" розглядаються спеціальні принципи транснаціонального торгового права, які містяться в трьох основних джерелах: Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., Віденській конвенції ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і Принципах міжнародних комерційних договорів УНІДРУА. На думку автора, принципи договірного права, котрі визначають порядок укладання, дії та умови дійсності міжнародних комерційних контрактів, і які містяться в цих джерелах, як раз і є спеціальними принципами lex mercatoria.

Підбиваючи підсумки аналізу спеціальних принципів lex mercatoria, дисертант відзначає, що: по перше, дані принципи хоча і містяться в різних джерелах, однак в цілому мають багато спільного, оскільки ґрунтуються на загальних принципах права і конкретизують ці принципи у сфері договірних правовідносин; по друге, спеціальні принципи lex mercatoria повною мірою відображають специфіку lex mercatoria як правопорядку sui generis. Іншими словами, в спеціальних принципах lex mercatoria знайшли відображення такі його невід'ємні риси, як гнучкість, універсальність і демократичність.

Третій підрозділ "Принципи і способи тлумачення міжнародних комерційних контрактів" присвячено розгляду основних теорій, принципів і способів тлумачення міжнародних комерційних контрактів, оскільки правильне тлумачення контракту є найважливішою передумовою його правильного застосування.

В доктрині міжнародного права склалося декілька напрямків щодо природи і цілей тлумачення міжнародних договорів. Одні юристи (“суб'єктивісти”) вважають, що метою тлумачення є з'ясування наміру сторін при укладенні договору; інші теоретики, яких іноді називають “текстуалісти”, бачать головну мету тлумачення договорів у з'ясуванні змісту тексту договору. Третя група юристів вбачають мету тлумачення в з'ясуванні об'єкта і цілей договору (“функціональний” підхід). Боротьба між цими трьома напрямками відбилася і на документах, що закріплюють основні принципи тлумачення договорів. З погляду lex mercatoria, як вважає дисертант, найбільше значення мають ті принципи тлумачення, які містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. (ст. 31 і 32), а також у Принципах УНІДРУА. Аналізуючи ці два документи, автор доходить висновку, що на відміну від Віденської конвенції, яка ґрунтується на “текстуалістському” підході до тлумачення договорів, Принципи УНІДРУА виходять з “суб'єктивного” підходу, який бере за основу в процесі тлумачення не текст договору, а намір сторін при укладенні договору.

Від принципів тлумачення слід відрізняти способи (прийоми) тлумачення, які, на відміну від принципів, не мають обов'язкової сили. У юридичній літературі виділяють наступні способи тлумачення договорів: словесне, чи граматичне, тлумачення; буквальне (літеральне) тлумачення; логічне тлумачення; систематичне тлумачення; телеологічне тлумачення; історичне тлумачення; звичайне (узуальне тлумачення).

На думку автора, розглянуті способи тлумачення являють собою необхідний юридико-технічний інструментарій, за допомогою якого здійснюється роз'яснення смислу тексту договору з метою його правильного застосування.

В четвертому розділі дисертації "Lex mercatoria у контексті гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі" досліджуються питання гармонізації та уніфікації норм транснаціонального торгового права в окремих сферах міжнародної торгівлі, пов'язаних в основному з практичними аспектами здійснення зовнішньоекономічних операцій.

В першому підрозділі "Поняття гармонізації та уніфікації в області права міжнародної торгівлі" розкривається юридичний зміст понять "гармонізація" та "уніфікація", а також визначаються найбільш важливі сфери уніфікації та гармонізації з погляду транснаціонального торгового права. Як вважає дисертант, за своєю суттю lex mercatoria є результатом гармонізації норм, які регулюють міжнародну торгівлю, і тісно пов'язано з уніфікацією торгового права різних країн. При цьому під уніфікацією в області міжнародної торгівлі мається на увазі процес створення однакових матеріально-правових норм у національних правових системах за допомогою укладення міжнародних договорів, завдяки чому частково знімається необхідність у застосуванні колізійного методу в даній сфері. На відміну від уніфікації, гармонізація має на увазі використання не тільки міжнародних договорів, але також інших інструментів (торговельних звичаїв і узвичаєнь, модельних законів, типових контрактів тощо), спрямованих на досягнення значного ступеня однаковості норм, що регулюють міжнародну торгівлю.

Іншими словами, термін "гармонізація" має більш широке значення, ніж термін "уніфікація", оскільки гармонізація логічно містить в собі уніфікацію в якості одного з методів. Виходячи з цього автор робить висновок, що lex mercatoria можна представити як сукупність "гармонізованих" норм, які регулюють транснаціональні торгові відносини.

У зв'язку з тим, що міжнародний контракт між суб'єктами міжнародної торгівлі охоплює цілу низку різних аспектів, які відносяться до області права міжнародної торгівлі, автор досліджує такі сфери цього права: 1) міжнародна купівля-продаж товарів; 2) міжнародні перевезення; 3) валютно-фінансові питання міжнародних контрактів; 4) міжнародний захист іноземних інвестицій.

В другому підрозділі "Lex mercatoria і міжнародні контракти купівлі-продажу товарів" розглядаються міжнародні контрактні зобов'язання, оскільки вони являють собою центральний елемент предмета правового регулювання lex mercatoria. Автор підкреслює, що оскільки створення системи однакових норм, які визначають порядок укладення, дії та умови дійсності міжнародних комерційних контрактів є найважливішою передумовою нормального функціонування міжнародних торгово-економічних зв'язків, міжнародне (транснаціональне) контрактне право, під яким розуміється сукупність таких норм, можна вважати основною галуззю lex mercatoria. У цьому підрозділі автор, зокрема, детально аналізує положення таких міжнародних конвенцій та документів, які лежать в основі міжнародного контрактного права: Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., Гаазька конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1986 р., Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р., Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, а також Міжнародні правила по уніфікованому тлумаченню торгових термінів (ІНКОТЕРМС).

Підбиваючи підсумки розгляду міжнародних документів, котрі лежать в основі правового регулювання транснаціональних договірних відносин, автор робить наступні висновки: по-перше, дані документи являють собою цілісний нормативний комплекс, який віддзеркалює та конкретизує загальні і спеціальні принципи lex mercatoria; по-друге, міжнародні документи, що лежать в основі правового регулювання транснаціональних договірних відносин, створювалися з урахуванням одне одного і взаємодоповнюють одне одного; по-третє, ці документи є результатом діяльності держав та міжнародного ділового співтовариства, спрямованої на уніфікацію та гармонізацію норм права, які регулюють процес укладення та здійснення міжнародних комерційних договорів. Загальний висновок полягає в тому, що, як свідчить аналіз основних джерел міжнародного (транснаціонального) контрактного права на сьогоднішній день сформувався значний нормативний масив, який дозволяє досить ефективно регулювати різні аспекти міжнародних контрактних відносин, що виникають між суб'єктами lex mercatoria.

В третьому підрозділі "Lex mercatoria і міжнародні транспортні зобов'язання" досліджуються питання та головні проблеми уніфікації і гармонізації у сфері правового регулювання міжнародного транспорту з огляду на той факт, що міжнародний транспорт являє собою один з найважливіших елементів, що забезпечують саму можливість існування і функціонування світової торгівлі.

Автор підкреслює, що окрім ролі, пов'язаної з фізичним переміщенням товарів, міжнародний транспорт виконує важливу юридичну функцію в міжнародній торгівлі, оскільки міжнародний перевізник є одночасно як фізичною, так і юридичною сполучною ланкою між продавцем і покупцем, котрі знаходяться в різних державах. Розглядаючи історію правового регулювання міжнародних перевезень, дисертант доходить висновку, що у результаті розмаїття, яке з'явилося у національних правових системах з питання про відповідальність перевізника, виникла гостра необхідність у гармонізації національних законів шляхом укладення відповідних міжнародних угод. На разі міжнародно-правове регулювання міжнародних перевезень розділяється на п'ять міжнародно-правових режимів. Кожен вид транспорту має свій власний міжнародно-правовий режим, а саме: морські перевезення, автомобільні перевезення, залізничні і повітряні перевезення. П'ятий міжнародно-правовий режим регулює комбіновані (змішані) міжнародні перевезення, тобто перевезення, здійснювані за допомогою різних видів транспорту.

Дисертант аналізує окремо кожен з цих режимів, приділяючи особливу увагу питанням відповідальності перевізника, оскільки ці питання мають важливе значення для гармонізації та уніфікації норм міжнародного транспортного права в контексті розвитку міжнародної торгівлі та транснаціонального торгового права. З розглянутих в дисертації п'яти правових режимів, що регулюють різні види міжнародних перевезень, можна простежити певну тенденцію розвитку міжнародного транспорту, починаючи з часів римського права. Ця тенденція знаходить прояв, зокрема, у наступних принципах, які узагальнюють аналіз сучасного становища міжнародних перевезень у контексті теорії lex mercatoria. По-перше, у даний час існує презумпція відповідальності перевізника за втрату, ушкодження або затримку в доставці вантажу протягом того часу, поки вантаж перебував у віданні перевізника. Відповідальність перевізника має об'єктивний характер і не ґрунтується на його провині. По-друге, існує ряд підстав, які виключають чи обмежують відповідальність перевізника, наприклад, такі, як непереборна сила (vis major), дефект вантажу тощо. По-третє, відповідальність перевізника має верхню межу, яку може бути змінено убік збільшення тільки в тому випадку, якщо втрата чи ушкодження вантажу відбулися внаслідок наміру перевізника. По-четверте, сучасною тенденцією розвитку міжнародного транспортного права є відмова від чіткого переліку підстав, що виключають чи обмежують відповідальність перевізника, і закріплення принципу, відповідно до якого перевізник може уникнути відповідальності, якщо доведе відсутність недбалості зі свого боку.

Розглянуті питання правового регулювання міжнародних транспортних відносин в контексті теорії транснаціонального торгового права дають автору можливість вказати на певні тенденції розвитку міжнародного транспортного права. По-перше, на сьогоднішній день міжнародне транспортне право має в основному міждержавний характер, оскільки держави виявляють особливий інтерес в регулюванні багатьох питань цього права з огляду на необхідність забезпечення збалансованих прав сторін договору перевезення за допомогою імперативних норм. По-друге, в процесі уніфікації норм транспортного права шляхом укладення відповідних міжнародних договорів держави враховують інтереси транснаціонального ділового співтовариства, а також потреби світового торговельного обороту. По-третє, сучасний правовий режим, в рамках якого регулюються міжнародні морські перевезення, історично сформувався на основі так званого lex maritima, яке, у свою чергу, було складовою старого lex mercatoria.

Таким чином, міжнародні транспортні зобов'язання відіграють надзвичайно важливу роль з точки зору функціонування та розвитку lex mercatoria, а правове регулювання міжнародного транспорту вимагає подальших зусиль з боку держав і міжнародного ділового співтовариства з метою більшої уніфікації норм, які регулюють різні види міжнародних перевезень.

Четвертий підрозділ "Lex mercatoria і міжнародні фінансові зобов'язання" присвячено дослідженню таких питань, як сучасна міжнародна валютно-фінансова система, суверенні права держави у валютно-фінансовій сфері та їхній вплив на транснаціональні торговельні відносини, роль Договору про МВФ стосовно міжнародних комерційних контрактів, принцип номіналізму, застереження про захист вартості валюти, а також "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів" МТП.

Як підкреслює автор, для успішного функціонування міжнародного торгово-економічного обороту необхідна наявність адекватної міжнародної валютно-фінансової системи як невід'ємного компоненту системи міжнародних економічних відносин, регульованих міжнародним правом. На його думку, регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин здійснюється на двох основних рівнях: міждержавному та транснаціональному. Причому міждержавний рівень регулювання, на якому відбувається уніфікація норм валютно-фінансового права і створення єдиного правового режиму, являє собою необхідну умову прогресивного розвитку міжнародної торгівлі та lex mercatoria.

Прикладом регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин на транснаціональному рівні є "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів" МТП, які можна вважати центральним елементам транснаціонального банківського права, що входить в систему lex mercatoria. Розглянувши основні аспекти транснаціонального банківського права як своєрідної "галузі" lex mercatoria, автор зазначає, що на сьогодні це право являє собою галузь, яка, з одного боку, має глибокі корені в середньовічному lex mercatoria, а з іншого боку, яка продовжує динамічно розвиватися під впливом розвитку міжнародного комерційного співтовариства. Однією з головних функцій транснаціонального банківського права є, на погляд автора, створення такого клімату взаємної довіри між контрагентами, без якого неможливо нормальне функціонування світового торгового обороту.

У п'ятому підрозділі "Lex mercatoria і міжнародний захист іноземних інвестицій" увагу зосереджено на такому аспекті правового регулювання транснаціональних торгових відносин, як міжнародний режим захисту іноземних інвестицій.

Дисертант зазначає, що хоча питання міжнародного захисту іноземних інвестицій і не посідають центрального місця в рамках lex mercatoria, оскільки не торкаються безпосередньо міжнародної торгівлі товарами та послугами, проте, розв'язання інвестиційних суперечок і гарантії інвестицій є тією сферою, без якої, в кінцевому підсумку, важко представити повноцінний захист інтересів суб'єктів lex mercatoria. Для міжнародного захисту іноземних інвестицій найбільш важливе значення мають Вашингтонська конвенція 1965 р. про порядок розв'язання спорів між державами та іноземними особами і Сеульська конвенція 1985 р. про заснування Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій (МІГА).

Дисертант звертає особливу увагу на ті положення Вашингтонської конвенції, в яких йдеться про можливість застосування до суперечок з приводу інвестицій окрім національного права також норм міжнародного права. З цього приводу він робить наступний висновок: оскільки правовідносини між державами, з одного боку, і іноземною фізичною чи юридичною особою -- з іншого, за своєю природою є приватноправовими, міжнародне право, яке застосовується до інвестиційної суперечки, не може бути міжнародним публічним правом per se. Скоріше, слід говорити про ті принципи міжнародного права, які за своїм характером можуть бути застосовані до приватноправових відносин, тобто про те, що ми називаємо lex mercatoria.

Щодо Сеульської конвенції, то в ній найбільший інтерес викликає ст. 58, в якій говориться про те, що будь-яка суперечка, яка виникає у зв'язку з договором про гарантію чи перестрахування між його учасниками, повинна передаватися на арбітраж для ухвалення остаточного рішення відповідно до правил, котрі передбачаються чи обумовлюються в договорі про гарантію чи перестрахування. Виходячи зі специфіки, властивій договору про гарантію, автор виступає за підпорядкування договору про гарантію нормам lex mercatoria.

Підбиваючи підсумки розгляду механізмів міжнародного захисту інвестицій у зв'язку з теорією lex mercatoria, в дисертації наголошується на тому, що ці механізми, у кінцевому рахунку, спрямовані на досягнення тих цілей, які переслідує і lex mercatoria, а саме: стабільність, передбачуваність і справедливість приватноправових відносин, котрі складаються між учасниками світового торгового обороту.

У висновках автором узагальнюються результати дисертаційного дослідження і по цих результатах обґрунтовуються висновки, котрі характеризуються теоретичною новизною і практичним значенням.

Так, виходячи з проведеного наукового аналізу різних аспектів концепції транснаціонального торгового права (lex mercatoria) у світлі сучасної юридичної теорії і практики, автор підбиває наступні підсумки динамічного розвитку lex mercatoria як нового явища соціального і правового життя.

Як свідчить арбітражна і судова практика, lex mercatoria -- це нормативна реальність, а не міф, штучно сконструйований низкою західних юристів. При цьому той факт, що, з погляду такої теорії як юридичний позитивізм, lex mercatoria має сумнівне походження, аж ніяк не означає, що сучасна юриспруденція повинна обмежувати себе суто позитивістськими методами і уявленнями в спробі розкрити зміст концепції lex mercatoria. Необхідно підкреслити, що юридичний позитивізм, як і будь-яка інша теорія, являє собою, у кінцевому підсумку, всього лише абстрактну модель реальності, і якщо ця модель виявляється не в змозі адекватно віддзеркалити і пояснити які-небудь прояви реального світу, тоді необхідно звернутися до нових, більш адекватних теоретичних моделей і конструкцій, а не ігнорувати реальність. Іншими словами, для пояснення природи і характеру lex mercatoria сучасна юридична наука повинна скористатися також іншими методами наукового аналізу, виходячи з принципу “методологічного плюралізму”.

Сам факт виникнення lex mercatoria є яскравим свідченням неефективності за допомогою одного лише колізійного методу МПрП досить ефективно здійснювати функції правового регулювання зовнішньоекономічних операцій. У цьому сенсі концепція lex mercatoria являє собою певний виклик і альтернативу колізійному методу міжнародного приватного права. У той самий час слід визнати, що lex mercatoria не може існувати без норм колізійного права, які його доповнюють, оскільки за допомогою колізійних норм здійснюється заповнення прогалин у рамках самого lex mercatoria. Таким чином, у даний час можна говорити про тенденцію, яка веде до взаємодоповнюваності норм lex mercatoria і колізійних норм міжнародного приватного права. На наш погляд, на цьому шляху міжнародному приватному праву треба позбутися етатистських уявлень, котрі беруть початок в теорії юридичного позитивізму, щодо неможливості існування такого позанаціонального автономного правопорядку, яким є lex mercatoria.

Транснаціональне торгове право (lex mercatoria) формується в рамках міжнародного права і є елементом, гілкою міжнародного права у широкому сенсі. Іншими словами, з огляду на той факт, що міжнародне право поступово втрачає свою суто публічну природу, транснаціональне торгове перетворюється в приватноправову підсистему міжнародного права.

Lex mercatoria є досить новим явищем юридичного життя і знаходиться в процесі формування. Звідси, до речі, його недосконалість і недостатня визначеність. Хоча, разом з тим, існує стійка тенденція підвищення визначеності норм lex mercatoria.

В сучасній доктрині міжнародного права існують декілька різних підходів до теорії транснаціонального права і серед науковців ще немає одностайності щодо його юридичної природи. Водночас ми можемо спостерігати неухильну тенденцію стосовно визнання нормативного характеру цієї специфічної системи права серед юристів з різних країн та представників різних юридичних традицій.

Матеріальним джерелом lex mercatoria є міжнародне комерційне (ділове) співтовариство (societas mercatorum), у рамках якого виникло lex mercatoria і відбувається його подальший розвиток. В цьому плані міжнародне комерційне співтовариство можна розглядати як сукупність соціально-психологічних інститутів і механізмів, які гарантують реалізацію норм lex mercatoria.

Lex mercatoria, з погляду міжнародного ділового співтовариства, являє собою більш зручний і більш справедливий інструмент правового регулювання відносин між суб'єктами цього співтовариства, ніж національне цивільне і торгове законодавство. Привабливість lex mercatoria для міжнародних комерсантів пояснюється, насамперед, тим фактом, що його норми є відносно простими в порівнянні зі складністю національних правових систем. Крім того, lex mercatoria є більш справедливим, оскільки відносини, приміром, між двома комерсантами з різних країн регулюються не на основі національного права якогось одного з цих комерсантів за рахунок іншого, а на основі третього, автономного правопорядку, котрий рівною мірою відомий обом комерсантам. Перевагою lex mercatoria є також і те, що це право максимально наближене до конкретних потреб і практики міжнародного комерційного співтовариства.

Існування lex mercatoria є свідченням недостатньої уніфікованості національних законодавств, що регулюють комерційні відносини, ускладнені іноземним елементом. У цьому відношенні lex mercatoria являє собою своєрідний загальний знаменник основних правових систем світу, виражає необхідність глобального громадянського суспільства в уніфікованих матеріально-правових нормах, здатних забезпечити адекватне регулювання світової торгівлі, а також є відображенням споконвічного прагнення людства до єдності і несе в собі значний гуманістичний заряд.

У зв'язку з розвитком інформаційних технологій і всесвітньої комп'ютерної мережі (Інтернету) транснаціональне торгове право пропонується як концептуальна модель для регулювання електронної торгівлі і укладення контрактів у кіберпросторі.

В Європі відбувається поступове формування регіонального lex mercatoria у вигляді jus commune europe, яке надалі може стати моделлю розвитку універсального lex mercatoria. Саме європейське lex mercatoria може стати нормативною основою створення в майбутньому загальноєвропейського цивільного кодексу.

Ключову роль в реалізації норм lex mercatoria відіграють міжнародні комерційні арбітражі, які в силу своєї транснаціональної природи першими визнали lex mercatoria як нормативну реальність.

Як свідчить національна судова практика, все більше коло держав визнає можливість використання lex mercatoria або його джерел. При цьому серед міжнародних комерційних арбітражів і національних судів неухильно зростає популярність Принципів УНІДРУА, про що свідчить ряд арбітражних і судових рішень, винесених на основі чи з урахуванням цих Принципів.

Транснаціональне торгове право (lex mercatoria) відіграє важливу роль в процесі уніфікації та гармонізації таких сфер права міжнародної торгівлі, як: міжнародні договори купівлі-продажу товарів, міжнародні транспортні зобов'язання, міжнародні фінансові зобов'язання та міжнародний захист іноземних інвестицій. У зв'язку з чим, ми можемо говорити про поступове формування в рамках транснаціонального торгового права своєрідних підгалузей, наприклад таких, як транснаціональне договірне право, транснаціональне транспортне право, одним із прообразів якого було середньовічне lex maritima, а також транснаціональне банківське право.

Існування транснаціонального торгового права свідчить про певну конвергенцію, що відбувається як між міжнародним і міжнародним приватним правом, так і між приватними системами права різних країн світу.

Таким чином, ці висновки дозволяють автору зробити узагальнюючий висновок щодо необхідності подальших наукових досліджень концепції транснаціонального торгового права (lex mercatoria) з метою пошуку оптимальних засобів і методів нормативної регламентації світового торгового обороту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В МОНОГРАФІЯХ ТА НАСТУПНИХ СТАТТЯХ, ТЕЗАХ ВИСТУПІВ НА НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ І УЧБОВИХ ПОСІБНИКАХ

Монографії

Мережко А.А. Lex Mercatoria: теория и принципы транснационального торгового права. -- К.: "Таксон", 1999. -- 415 с.

Merezhko A.A. (у співавторстві з М.І. Неліпом). Development of the Legal System of Ukraine in the Context of Contemporary International Law. -- Kyiv: "Naukova dumka", 1998. -- 78 p. -- самостійно -- 40 с.

Мережко О.О. (у співавторстві з М.І. Неліпом). Правове регулювання світової торгівлі в системі ГАТТ/СОТ. -- К.: "Наукова думка", 1999. -- 105 с. -- самостійно -- 55 с.

Мережко О.О. Концепція Lex Mercatoria і міжнародне приватне право // Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми / За редакцією проф. А. Довгерта. -- К.: Український центр правничих студій. -- 2001. -- С. 113 -- 121.

Мережко О.О. Основні колізійні теорії у доктрині і практиці міжнародного приватного права США // Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми / За редакцією проф. А. Довгерта. -- К.: Український центр правничих студій. -- 2001. -- С. 61 -- 64.

Мережко А.А. Транснациональное торговое право (Lex Mercatoria). -- К.: "Таксон", 2002. -- 464 с.

Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики. -- К.: "Таксон", 2002. -- 344 с.

Статті

Мережко О.О. Lex Mercatoria -- нове міжнародне торгове право // Науковий вісник Дипломатичної академії України. -- Вип. 1. -- К., 1998. -- С. 169 -- 177.

Мережко О.О. Концепція Lex Mercatoria і міжнародне приватне право // Українське право. -- Українська правнича фундація. -- 1998. -- 1 (9). -- С. 131 -- 139.

Мережко О.О. Порядок укладення міжнародних міжурядових та міжвідомчих договорів у законодавстві та практиці України // Українське право. -- Українська правнича фундація. -- 1998. -- 2 (10). -- С. 78 -- 81.

Мережко О.О. Загальні принципи права як джерело міжнародного права та транснаціонального торгового права // Науковий вісник Дипломатичної академії України. -- 1999. -- No. 2. -- С. 190 -- 192.

Мережко О.О. Основні етапи розвитку світової торговельної системи і створення ГАТТ // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 12. (Частина II). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 1999. -- С. 83 -- 95.

Мережко О.О. Раунди багатосторонніх торговельних переговорів як основний напрямок діяльності ГАТТ/СОТ // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 13. (Частина I). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 1999. -- С. 100 -- 110.

Мережко А.А. Проблема создания нового международного валютно-финансового порядка // Державо і право. Щорічник наукових праць молодих вчених. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. -- Київ, 1998-1999. -- Випуск 2. -- С. 472 -- 474.

Мережко О.О. Теорія Lex Mercatoria // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. -- 1999. -- Випуск 11. -- С. 41 -- 45.

Мережко О.О. Загальні принципи права і Lex Mercatoria // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. -- 1999. -- Випуск 13. -- С. 43 -- 44.

Мережко О.О. Принципи та методологічні засади міжнародного приватного права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. -- 2000. -- Випуск 15. -- С. 47 -- 51.

Мережко О.О. Європейське Lex Mercatoria // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 17. (Частина I). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 2000. -- С. 88 -- 98.

Мережко О.О. Історія виникнення та розвитку міжнародного приватного права та його науки // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 14. (Частина I). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 2000. -- С. 65 -- 72.

Мережко О.О. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці міжнародного публічного права // Українське право. -- Українська правнича фундація. -- 2000. -- Число 1. -- С. 121 -- 128.

Мережко О.О. Основні колізійні теорії в доктрині та практиці міжнародного приватного права США // Правничий часопис Донецького університету. -- 2000. -- № 2 (5). -- С. 35--38.

Мережко А.А. Новое (современное) Lex Mercatoria в киберпространстве // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 27. (Частина III). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 2001. -- C. 69 -- 78.

Мережко О.О. Об'єкт і форма міжнародного договору // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 28. (Частина III). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 2001. -- C. 83 -- 87.

Мережко О.О. Принципи і способи тлумачення міжнародних контрактів в транснаціональному торговому праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -- Випуск 30. (Частина II). -- Інститут міжнародних відносин КНУ. -- Київ, 2001. -- C. 100 -- 104.

Мережко О.О. Співвідношення між міжнародним договором та іншими джерелами міжнародного права // Науковий вісник Дипломатичної академії України. -- 2002. -- Вип. 6. -- С. 211 -- 225.

Мережко О.О. Джерело обов'язкової сили міжнародного договору і принцип pacta sunt servanda // Науковий вісник Дипломатичної академії України. -- 2002. -- Вип. 7. -- C. 280 -- 285.

Мережко А.А. Международное частное право в киберпространстве // Український часопис міжнародного права. -- 2002. -- № 1. -- С. 35--38.

Мережко О.О. Lex Mercatoria // Юридична енциклопедія (К -- М). -- Том 3. Київ, 2001. -- С. 468 -- 469.

Тези виступів на наукових конференціях

Мережко О.О. Проблема демократизації процесу прийняття рішень в рамках ООН // Науковий вісник Дипломатичної академії України. -- 2000. -- № 3. -- C. 126 -- 128.

Мережко О.О. Взаємовідносини між Україною та США в контексті світової геополітичної та геоекономічної системи // Тези доповідей міжнародної науково-практичній конференції "Геополітичне майбутнє України" в Дипломатичній академії України при МЗС України та Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 19-20 березня 1998 року. -- Київ, 1998. -- C. 29 -- 32.

Додаткові роботи

Мережко А.А. Основные источники правового регулирования международных контрактов купли-продажи // Правила ИНКОТЕРМС-1990/2000. -- К.: Юстиниан, 2002. -- С. 434 -- 459.

Мережко А.А. Проблемы юридической герменевтики: международное право, гражданское право, международное частное право // Український часопис міжнародного права. -- 2002. -- № 2. -- С. 16--20.

Мережко А.А. Введение в философию международного права. Гносеология международного права. (Монографія)-- К.: Юстиниан, 2002. -- 192 с.

Другий том Юридичної Енциклопедії. Київ, Видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. -- 1999.

Договір міжнародний. -- С. 239 -- 240.

Договори міжнародних (міжурядових) організацій. -- С. 262.

Третій том Юридичної Енциклопедії. -- Київ, 2001.

Кваліфікація lege causae. -- С. 72.

Кваліфікація lege fori. -- С. 72.

Кваліфікація у міжнародному приватному праві. -- С. 72 -- 73.

Клаузула про незмінність обставин. -- С. 116 -- 117.

Книжка міжнародних дорожніх перевезень (книжка МДП). -- С. 125.

Колізійна норма в міжнародному приватному праві. -- С. 156.

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі. -- С. 179.

Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти морського судноплавства 1988. -- С. 217.

Конвенція про відкрите море 1958. -- С. 221.

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу 1973. -- С. 223.

Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980. -- С. 223.

Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974. -- С. 238 -- 239.

Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, 1986. -- С. 241.

Консультативні висновки міжнародного суду ООН. -- С. 316 -- 317.

Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, 1969. -- С. 654.

Міжнародне торговельне право. -- С. 673.

Міжнародні торгові договори. -- С. 699.

АНОТАЦІЇ

Мережко О.О. Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria). -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 -- міжнародне право. -- Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню теорії та принципів транснаціонального торгового права (lex mercatoria) в історичному плані та на сучасному етапі. В дисертації розкривається поняття та юридична природа транснаціонального торгового права в контексті розвитку світових торгово-економічних зв'язків та міжнародного ділового співтовариства, розглядаються його джерела, суб'єкти та функції. Аналізується місце транснаціонального торгового права в системі права, його співвідношення з міжнародним публічним та приватним правом, національним правом і сучасним європейським lex mercatoria, визначаються основні тенденції його розвитку, а також висвітлюються питання, пов'язані з юридичним механізмом реалізації норм lex mercatoria в рамках міжнародної арбітражної та національної судової практики. В дисертації розглянуті основні та спеціальні принципи lex mercatoria, принципи та способи тлумачення міжнародних комерційних контрактів, а також пропонується класифікація цих принципів. Приділена увага теоретичним і практичним аспектам уніфікації та гармонізації права міжнародної торгівлі у контексті теорії транснаціонального торгового права. В ході дослідження формулюються висновки щодо підвищення ролі lex mercatoria в правовому регулюванні міжнародної торгівлі на сучасному етапі і необхідності подальших наукових досліджень цього явища.

Ключові слова: міжнародне право, транснаціональне торгове право, lex mercatoria, право міжнародної торгівлі, загальні принципи права, торгові звичаї, міжнародні комерційні контракти, уніфікація і гармонізація.

Мережко А.А. Теория и принципы транснационального торгового права (lex mercatoria). -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.11 -- международное право. -- Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию теории и принципов транснационального торгового права (lex mercatoria) в историческом плане и на современном этапе. В диссертации раскрывается понятие и юридическая природа транснационального торгового права в контексте развития мировых торгово-экономических связей и международного делового сообщества, рассматриваются его источники, субъекты и функции. Анализируется место транснационального торгового права в общей системе права, его соотношение с международным публичным и частным правом, национальным правом и современным европейским lex mercatoria, определяются основные тенденции его развития, а также освещаются вопросы, связанные с юридическим механизмом имплементации норм lex mercatoria в рамках международной арбитражной и национальной судебной практики. Особое внимание уделено такому важному источнику транснационального торгового права, как Принципы международных коммерческих договоров УНИДРУА с точки зрения практики их применения и дальнейших перспектив. В диссертации рассмотрены основные и специальные принципы lex mercatoria, принципы и способы толкования международных коммерческих контрактов, а также предлагается классификация этих принципов. Уделено внимание теоретическим и практическим аспектам унификации и гармонизации права международной торговли в контексте теории транснационального торгового права. Автор анализирует теорию транснационального торгового права в контексте международных контрактов купли-продажи товаров, международных транспортных обязательств, международных финансовых обязательств, а также международной защиты иностранных инвестиций. В ходе исследования формулируются выводы относительно повышения роли lex mercatoria в правовом регулировании международной торговли на современном этапе и необходимости дальнейших научных исследований этого явления.

Ключевые слова: международное право, транснациональное торговое право, lex mercatoria, право международной торговли, общие принципы права, торговые обычаи, международные коммерческие контракты, унификация и гармонизация.

Merezhko A.A. Theory and Principles of Transnational Trade Law (lex mercatoria). -- Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Sciences (Law) in the specialisation 12.00.11 -- international law. -- Institute of International Relations of Taras Shevchenko's Kyiv National University, Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to the research of theory and principles of transnational trade law (lex mercatoria), both in the past and present stage. The author of the thesis analyses concept and legal nature of transnational trade law in the context of development of world trade-economic ties and international business community (societas mercatorum), its sources, subjects, and functions are considered. Among major sources of transnational trade law the particular attention is paid to international trade customs and usages, international conventions, general principles of law etc. The research elucidates role of international organizations in the creation of norms of transnational trade law and identifies its major subjects (international merchants, legal persons involved in international trade, international banks and transnational corporations). As regards state as specific subject of transnational trade law the author analyses its role as international trader and considers legal aspects of its interaction with private persons. The author analyses place of transnational trade law in general legal system, its interrelationships with public and private international law, national law as well as contemporary European lex mercatoria, determines major trends of its development, and also considers issues related to legal mechanisms of lex mercatoria norms' implementation within framework of international arbitration and national judicial practice. Transnational trade law is viewed as legal system closely related to both international law and private international law. As for European lex mercatoria, it is considered as part of the process of “europenization” and “communitarization” which eventually leads to the creation of the Common Law of Europe. According to the author, there are three main historic periods of transnational trade law development: 1) jus gentium (prehistory of transnational trade law); 2) lex mercatoria in the Middle Ages; 3) contemporary lex mercatoria. The thesis considers basic and special principles of lex mercatoria, principles and methods of interpretation of international commercial contracts, and also suggests classification of these principles. Among basic (major) principles of transnational trade law the particular emphasis of the dissertation is on: principles of international law, principles of international economic law, principles of international trade, general principles of law, general principles of private (civil and trade) law, general principles of private international law. Attention is paid to theoretical and practical aspects of law of international trade's unification and harmonisation in the context of the transnational trade law theory. In particular, the author considers such key aspects as: international contractual obligations (e.g. UN Convention on Contracts for the International Sales of Goods 1980, INCOTERMS-2000, Principles of UNIDROIT), international transport obligations, international monetary obligations and international protection of foreign investments. In the course of the research conclusions were formulated with respect to the enhancement of lex mercatoria's role in the legal regulation of international trade at present stage and necessity of further scientific research into this phenomenon.

Key words: international law, transnational trade law, lex mercatoria, law of international trade, general principles of law, trade customs, international commercial contracts, unification and harmonisation.

Размещено на www.allbest.ru