Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади: теоретико-методологічний аналіз
Теоретико-методологічний аналіз діяльності керівника в органах державної влади, шляхи її удосконалення в практиці державного управління в Україні. Напрями здійснення кадрової політики у сфері державної служби в Україні. Роль підвищення професіоналізму.
Рубрика | Государство и право |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.08.2013 |
Размер файла | 494,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
32
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
25.00.03 - державна служба
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
ГУБА Олександр Петрович
Дніпропетровськ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ.
Науковий керівник - |
доктор наук з державного управління, професор Бакуменко Валерій Данилович, Національна академія державного управління при Президентові України, директор Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування. |
|
Офіційні опоненти: |
доктор наук з державного управління, доцент Токовенко Валерія Володимирівна, Київський міжнародний університет, завідувач кафедри соціології; кандидат наук з державного управління Яцюк Володимир Андрійович, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Департамент координації здійснення соціальної, гуманітарної та регіональної політики, начальник Управління з питань взаємодії з місцевими органами влади. |
|
Провідна установа - |
Національна академія Служби безпеки України, кафедра філософії, м. Київ. |
Захист відбудеться 9 лютого 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.866.01 у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29). Автореферат розісланий 5 січня 2005 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Т. Гончарук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В Україні доленосні процеси розбудови державності все більше набувають ознак стабільності, ціннісно-орієнтованих дій, євроінтеграційної спрямованості, прагматичності, політичної виваженості, стратегічності, прозорості, інноваційності. Відповідні суттєві зміни відбуваються й у свідомості людей, їх настроях, баченні власної перспективи. Ці зміни в суспільстві не залишають осторонь систему державного управління та її основу - державну службу.
У зв'язку з цим у суспільстві, безумовно, очікується зміна ролі управлінця і, насамперед, керівника. Загальна спрямованість таких змін відома - це підвищення професіоналізму, створення належних умов праці, що відповідають вимогам часу, оснащення сучасними управлінськими технологіями, серед яких уже зараз особлива роль належить аналізу політики, стратегічному плануванню, функціональному аудиту, інформаційно-методичному забезпеченню управління тощо.
Проблемам управління персоналом, зокрема забезпечення професіоналізму державних службовців, присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних учених В. Авер'янова, С. Дубенко, В. Іванова, С. Серьогіна, В. Сороко, О. Турчинова, В. Щокіна та ін. Особливе місце в зазначеному аспекті дослідження займають роботи В. Князєва, В. Куценка, А. Ліпенцева, В. Лугового, П. Назимка, О. Оболенського, В. Олуйка, В. Розпутенка, Д. Табачника, А. Чемериса, В. Яцуби, В. Яцюка, спрямовані на розкриття проблем підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
З позиції удосконалення професіоналізму в наукових роботах указаних авторів значна увага приділяється психологічним аспектам діяльності керівника, його діловим якостям, поєднанню психології особистості з етичними моментами діяльності керівника. Етичні моменти діяльності державних службовців та дотримання керівниками адміністративної етики є важливим чинником успішного розвитку організації. Цій проблематиці присвячені роботи Т. Василевської, О. Воронька, І. Надольного, М. Нинюк, Е. Охотського, М. Пірен, В. Романова, В. Скуратівського та ін.
Значна кількість робіт, зокрема Е. Афоніна, Г. Ашина, О. Валевського, М. Восленського, Н. Іванова, А. Кочеткова, Т. Крутякової, В. Матвієнка, Е. Охотського, В. Патрушева, В. Ребкала, Д. Табачника, присвячена новим управлінським технологіям, у тому числі політичним, адже державне управління є формою і засобом практичного втілення в життя державної політики. Також необхідно відзначити низку робіт безпосередньо у сфері теоретико-методологічного забезпечення наукової галузі "Державне управління”, серед них відомі роботи Г. Атаманчука, В. Бакуменка, В. Бодрова, В. Воротіна, П. Надолішнього, Н. Нижник, Г. Райта, В. Рижих, В. Троня, В. Цвєткова.
У той же час унаслідок швидких змін суспільства та управлінських технологій залишається актуальним вирішення важливого науково-практичного завдання системного вдосконалення діяльності сучасного керівника органів державної влади, зокрема в контексті розвитку сфери державної служби.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, отримані ним при виконанні комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування” за темою "Виявлення та діагностування проблемних ситуацій державного управління” (номер державної реєстрації ОК №0304U001670). Роль дисертанта полягала в дослідженні проблем удосконалення діяльності керівника в органах державної влади.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є теоретико-методологічний аналіз діяльності керівника в органах державної влади і визначення шляхів її удосконалення в практиці державного управління в Україні.
Для досягнення мети було визначено такі завдання дослідження:
- проаналізувати сутність і конкретизувати проблему вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади в Україні, узагальнити стан наукових досліджень з даної проблеми та виділити напрями подальшого дослідження за темою дисертаційної роботи;
- розробити інструментарій теоретико-методологічного аналізу, зокрема підходи та моделі дослідження проблеми вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади;
- запропонувати нові концептуальні підходи до розробки освітньо-професійних програм підготовки державних службовців;
- виділити, проаналізувати та уточнити основні чинники, що впливають на вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади в Україні, зокрема чинник підвищення його професіоналізму;
- розробити науково-практичні рекомендації щодо вирішення проблеми вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади у взаємозв'язку з основними напрямами здійснення кадрової політики у сфері державної служби в Україні.
Об'єкт дослідження - діяльність керівника в органах державної влади.
Предмет дослідження - підходи і моделі теоретико-методологічного аналізу діяльності керівника в органах державної влади та рекомендації щодо її удосконалення.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розробка відповідних інноваційних концептуальних моделей і підходів, їх використання як інструментів теоретико-методологічного аналізу діяльності керівника, а також визначення шляхів її удосконалення в органах державної влади в Україні сприятимуть підвищенню результативності й ефективності цієї діяльності.
Методи дослідження. Комплексний аналіз наукової інформації за темою роботи та її узагальнення дозволили конкретизувати напрями, предмет дослідження та розробити методику його проведення. У дисертаційній роботі використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії тощо і спеціальні методи дослідження, зокрема експертні опитування.
Під час розробки нових концептуальних моделей аналізу діяльності керівника застосовані системний і ситуаційний підходи та структурне моделювання.
Шляхом використання вибіркового експертного опитування, методів соціологічного та системного аналізу виявлено основні складові проблеми вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади в Україні та розроблені відповідні науково-практичні рекомендації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого науково-практичного завдання розробки на основі теоретико-методологічного аналізу пропозицій щодо вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади. У результаті наукових досліджень у дисертаційній роботі:
уперше:
- розроблено моделі теоретико-методологічного аналізу діяльності керівника, які розкривають її функціональні, інституційні та процесні складові; доведено перспективність їх використання як інструментів удосконалення зазначеної діяльності;
- конкретизовано парадигмальний підхід до формування освітньо-професійних програм підготовки державних службовців, зокрема керівників, що базується на використанні системної, діяльнісної та предметно-орієнтованої парадигм;
- удосконалено підходи до дослідження стану управлінської культури державних службовців, зокрема керівників органів державної влади, із застосуванням запропонованих морфологічних моделей адміністративної культури, адміністративних цінностей та методів їх досягнення;
дістали подальшого розвитку:
- ідея виділення основних напрямів та суттєвих вихідних умов, вимог, ознак та принципів професіоналізації діяльності керівника в органах державної влади як орієнтирів для її вдосконалення;
- методологія застосування експертного соціологічного аналізу основних чинників впливу на діяльність керівника у сфері державної служби через знаходження конкретних причин як інтенсифікації, так і гальмування процесу управління персоналом у сучасних умовах реалізації державної кадрової політики у сфері державної служби.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження були впровадженні як у роботі органів державної влади в Україні, так і в процесі становлення освітньої та наукової галузі "Державне управління”.
Зокрема, вони використані:
- у практичній діяльності Головного управління кадрової роботи та зв'язків з регіонами Адміністрації Президента України (довідка № 9-9/372 від 11 жовтня 2004 р.);
- під час підготовки проекту Програми розвитку Національної академії державного управління при Президентові України, а також у наукових розробках за Комплексним науковим проектом "Державне управління та місцеве самоврядування” за темою "Виявлення та діагностування проблемних ситуацій державного управління” (довідка № 262 від 05 жовтня 2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить отримані автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання теоретико-методологічного забезпечення вдосконалення діяльності керівників органів державного управління. У дисертації не використовувалися ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю "Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (м. Київ, травень 2003 р.), "Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, травень 2004 р.), а також на засіданнях науково-методичного семінару Інституту проблем державного управління при Президентові України (м. Київ, 2004 р.).
Окремі пропозиції автора використані під час підготовки рекомендацій науково-практичної конференції "Дисципліна і контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади" (м. Київ, 2004 р.), організаторами якої виступили Кабінет Міністрів України, Головне управління державної служби України, Національна академія державного управління при Президентові України.
Дисертаційна робота обговорена на науково-методичному семінарі Інституту проблем державного управління при Президентові України, де вона була виконана.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковані у 7 статтях у наукових фахових виданнях України та тезах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження - 3,45 друк. аркушів, з яких 2,7 - авторських.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і трьох додатків. Повний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з них 162 сторінки основного тексту, 3 додатки на 33 сторінках. Кількість рисунків - 24, таблиць - 2 у тексті дисертації. Список використаних джерел на 19 сторінках містить 207 найменувань.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено ступінь наукової розробленості науково-практичного завдання, указано на зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету і завдання дослідження, його об'єкт та предмет, охарактеризовано методологічну базу, висвітлено наукову новизну роботи, її наукове та практичне значення, наведено дані щодо апробації, упровадження та публікації отриманих результатів.
У першому розділі - "Сутність та стан дослідження діяльності керівника в органах державної влади" - на підґрунті огляду наукових, нормативно-правових, статистичних та аналітичних джерел виділено проблемні завдання забезпечення державної служби керівниками відповідного рівня підготовки, наведено авторське визначення сутності поняття "керівник органу державної влади" та вимоги до його професійно-кваліфікаційних характеристик, а також розкрито місце й роль керівника в ієрархії структур державного управління. Виявлено динаміку змін у складі керівних кадрів державної служби України, охарактеризовано стан розробки проблеми вдосконалення діяльності керівника в наукових дослідженнях.
Визначено, що реформування, оновлення та вдосконалення інституту керівника в системі державної служби має розглядатися як обов'язкова умова здійснення політичних та соціально-економічних реформ в Україні. Важливою передумовою вдосконалення діяльності керівника на сьогодні залишається її нормативне забезпечення.
Виходячи з того, що жоден з нормативних документів щодо функціонування державної служби не дає чіткого визначення поняття "керівник” у цій системі, автор пропонує розглядати керівника в органах державної влади як особу, що очолює структурний підрозділ або окрему групу виконавців, вимоги до діяльності якої передбачають необхідність і здатність виконання від імені держави і з урахуванням визнаних суспільством цінностей планових, організаційно-розпорядчих, мотиваційних та контрольних функцій відносно підлеглих. За такого визначення керівник має володіти всією сукупністю повноважень, прав та обов'язків посадової особи й зобов'язаний використовувати їх для виконання своїх функціональних завдань на високому рівні володіння фаховими знаннями та навичками з управлінської діяльності.
Доведено, що під час визначення проблем удосконалення діяльності керівника, перш за все, слід виходити з його суспільного призначення, сутності необхідних професійних знань, умінь та навичок, особистих якостей та умов, в яких він має виконувати свої функціональні обов'язки, а також управлінських технологій, які є у його розпорядженні. Наведено загальну характеристику діяльності керівника органу державної влади з урахуванням вимог, що ставляться до керівника будь-якого державного органу чи установи незалежно від рівня його підпорядкування. У дисертаційній роботі сформовано загальну модель кваліфікаційних характеристик керівника, що охоплює та змістовно розкриває його посадові права та обов'язки, а також визначає вимоги до вмінь і навичок.
Показано, що відмінності в професійній стратегічній, координаційно-оперативній та поточно-тактичній діяльності керівників суттєво залежать від їх належності до вищого, середнього або нижчого рівнів у структурі державного управління.
Проаналізовано динаміку змін основних показників розвитку складу керівників у системі державної служби України з використанням статистичних даних та оцінок, наведених у звітах Головного управління державної служби України за 1999 - 2003 pp., що дозволило виявити сучасні тенденції у цих процесах. Визначено, що серед керівного складу органів державної влади більшість становлять особи зі стажем роботи на посаді від одного до трьох років, одночасно збільшується кількість керівників, які працюють на займаній посаді менше одного року. Динаміка вікових показників свідчить про тенденцію поступового омолоджування керівного складу державних службовців.
Автор згрупував численні наукові пошуки та розробки з проблеми вдосконалення діяльності керівника за певними аспектами діяльності та поведінки керівника, а також за підходами до їх дослідження. Серед таких аспектів можна виділити історичний, адміністративний, політичний, економічний, соціальний, освітній, етичний, організаційно-правовий, а серед підходів до їх дослідження - соціологічний, елітарний, психологічний, функціональний, технологічний, соціоінженерний, конфліктологічний, конкурентний, парціальний, рефлексивно-ціннісний, аксіологічний, інноваційний тощо.
Установлено, що пошук науковців щодо вдосконалення діяльності керівника переважно зосереджений на дослідженні еволюційного розвитку формування особистості керівника; розгляді його діяльності в економічному, адміністративному, організаційно-правовому аспектах; аналізі її психологічної та моральної складових, а також етичних норм поведінки. Здебільшого в науковій літературі керівник розглядається як менеджер у системі управління взагалі і менше - у системі державного управління. Значно більшу увагу приділено системі відносин між державою та суспільством, ролі при цьому вищого керівного складу органів державної влади та управління (управлінської еліти), а також співвідношенню "керівник - лідер”.
Водночас недостатньо дослідженими залишаються питання розробки інструментарію вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади в Україні. Перш за все це стосується розробки відповідних інноваційних концептуальних моделей і підходів, у тому числі для проведення поглиблених експертних соціологічних досліджень, що мають базуватися на теоретико-методологічному аналізі, а також їх застосування під час формування комплексних і професійних навчальних програм підготовки державних службовців.
У другому розділі - "Теоретико-методологічне обґрунтування шляхів удосконалення діяльності керівника в органах державної влади" - запропоновано концептуально-методологічні підходи щодо відображення діяльності керівника в органах державної влади, розкрито роль професіоналізму як ключового напряму вдосконалення діяльності керівника, показано важливу роль професійного навчання у сфері державного управління, запропоновано парадигмальний підхід до формування освітньо-професійних програм підготовки державних службовців.
Розроблено структурно-функціональну модель діяльності керівника, яка базується на виділенні політичної, адміністративної та правової складових, розкрито зміст їх основних аспектів (рис.1).
Однією з найважливіших, а часто домінуючою в діяльності керівника, є політична складова, яка передбачає його специфічну й особливу відповідальність за підготовку проектів політичних рішень, а також забезпечення їх реалізації. Правова складова фактично присутня в діяльності всіх керівників, але першочергове значення має для керівника органу державного управління, який діє від імені і за дорученням держави. У жодній іншій сфері діяльності, окрім роботи у владних структурах, такі складові діяльності не є домінуючими. З адміністративною складовою найчастіше пов'язуються уявлення щодо сутності діяльності керівника. Сьогодні вона має розглядатися в аспекті ідеології менеджменту, а головними завданнями ставить удосконалення стилю та технології діяльності.
У межах запропонованої моделі виділено аспекти діяльності керівника - управлінський, інноваційний, організаційно-технологічний, культурно-управлінський, ролевий, які були досліджені та проаналізовані в наступному розділі з метою визначення шляхів удосконалення діяльності керівника.
державна служба керівник влада
Рис. 1. Структурно-функціональна модель діяльності керівника
Діяльність керівника нової генерації має відповідати ціннісним настановам, що ґрунтуються на сучасній парадигмі державного управління і стосуються демократичних відносин з громадянами, конструктивного стилю взаємовідносин з підлеглими, реалізації принципів відкритості та прозорості діяльності. Тому вимоги до керівника не можуть обмежуватися суто професійними характеристиками, а стосуються й формування відповідного типу особистості.
З урахуванням цього запропоновано модель системних вимог до керівника, важливе місце в якій поряд із професійними складовими займають особистісні якості та здібності.
Згідно із запропонованою моделлю розкривається зміст таких складових професійної діяльності керівника, як знання, уміння, навички, досвід.
Особливо важливим для формування професіоналізму керівника є вміння застосовувати сучасні принципи управлінської діяльності, комплексне використання яких створює відповідні умови формування цілісної моделі керівника. На особливу увагу заслуговує принцип стратегічного мислення, що передбачає формування комплексного мислення з елементами орієнтації на довгострокову перспективу успішної діяльності. Цей принцип є однією з основних передумов упровадження стратегічних підходів в управлінні.
В умовах сучасної культурної орієнтації суспільства на розвиток ринкових відносин на перший план виходить нова система цінностей. Тому діяльність керівника вимагає широкого використання принципу орієнтації на громадянина-клієнта. У цьому розрізі відповідно формуються вимоги й до особистісної складової діяльності керівника, яка спрямована на досягнення нового рівня ціннісних орієнтирів.
Загалом до особистісних складових діяльності керівника належать якості та здібності. Така система певних вимог до діяльності керівника (особистісно-ділових, етичних, спеціальних знань, умінь і навичок) сприяє найбільш ефективному здійсненню покладених на нього функцій і обов'язків.
Ураховуючи запропоновану модель системних вимог, професіоналізм керівника в системі державної служби можна визначити як систему певних якостей, що забезпечують найбільш ефективне здійснення покладених на нього функцій і обов'язків. З одного боку, високий професіоналізм - це вищий рівень професійних умінь у певній галузі, що досягається на основі навичок і творчого підходу, з іншого - це рівень розвитку особистісно-професійних стандартів, що орієнтують на високий ціннісний рівень виконання діяльності, а також системи особистісних норм регуляції поведінки і відносин. Така позиція дає можливість на основі аналізу діяльності керівника коригувати системи вимог до нього з урахуванням суспільних змін і тим самим сприяти вдосконаленню його професійного росту.
У роботі визначено основні етапи діяльності керівника в ситуативній інтерпретації, що можна відобразити моделлю процесу, який має циклічний характер і періодично поновлюється з частотою виникнення проблемних ситуацій. При такому підході модель діяльності керівника складається з наступної послідовності елементів: проблемна ситуація (необхідність зміни стану певного об'єкта державного управління, що визначається та вирішується на рівні певного керівника й в певний момент часу) базові цінності держави і керівника система основних цілей сукупність складових проблем (розбіжностей між реальними і бажаними станами відповідного об'єкта державного управління) система управлінських рішень для досягнення поставлених цілей система (вектор) відповідних управлінських впливів (регулюючих, організуючих та контролюючих) певний об'єкт державного управління моніторинг стану даного об'єкта державного управління нова проблемна ситуація. Така модель безпосередньо пов'язує весь цикл управління з ситуативно адекватними діями керівника.
Значну увагу в розділі зосереджено на необхідності застосування діяльнісної парадигми для формування освітньо-професійних програм навчання державних службовців (рис.2).
Рис.2. Модель парадигмального підходу до формування освітньо-професійних програм
Виходячи з парадигмального підходу до розгляду діяльності керівника в органах державної влади, для формування функціональних і спеціальних частин професійних програм автором запропоновано предметно орієнтовану парадигму, сутність якої виявляється у визначенні та окресленні меж відповідної діяльності, тобто фактично у відокремленні її предметного та проблемного поля. Найчастіше це робиться емпірично, на підставі досвіду фахівців і з часом уточнюється. Одночасно не припиняється пошук фахівцями нових методологічних підходів до виділення предметно-орієнтованих парадигм, оскільки це сприяє більш кваліфікованому вирішенню проблем, характерних для відповідної сфери діяльності. Сучасний вектор навчання в системі підготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів повинен бути чітко скоригований на інноваційне мислення, розуміння управлінцями всіх рівнів нинішніх функцій держави, її внутрішніх і зовнішніх завдань в умовах реалізації стратегічного курсу України в Європейський Союз.
До ключових положень, які можуть забезпечити реалізацію цілей і завдань досягнення високого професіоналізму і моральності державних службовців, що освоюють освітні програми, автор пропонує віднести: ідею особистісно-орієнтованої або індивідуалізованої моделі освіти, оновлення змісту і технології навчання, науково-методичну підтримку процесу модернізації освіти, безперервність і системність освітньої підготовки керівних кадрів.
У третьому розділі - "Шляхи удосконалення діяльності керівника в органах державної влади" - з урахуванням вищевстановлених теоретико-методологічних засад розроблено ціле-орієнтовані моделі, які склали базу соціологічного дослідження діяльності керівника в органах державної влади, і здійснено розвідувальний експертний соціологічний аналіз; визначено шляхи подальшого вдосконалення зазначеної діяльності в Україні.
У дисертаційній роботі з метою виділення складових процесу вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади у їх взаємозв'язку автором запропоновано морфологічні моделі, що можуть бути використані як базові для дослідження проблематики дисертації, зокрема проблеми розвитку адміністративної культури та забезпечення належних умов роботи керівника, результати чого подані у якісному та кількісному вигляді. Оцінюючи стан та процеси становлення й розвитку системи державного управління в Україні як перехід від адміністративно-командної до демократичної системи управління, автор побудував модель проблемного поля вдосконалення діяльності сучасного керівника в органах державної влади.
Запропоновані моделі дозволяють визначити напрями оцінювання сучасного стану проблем удосконалення діяльності керівника органів державної влади, зокрема методами розвідувального експертного соціологічного дослідження. Гіпотезою дослідження є припущення, що вступаючи на державну службу України, громадяни, на основі попереднього досвіду й фахової підготовки, формують у своїй свідомості певну ідеальну модель культури адміністративного управління, якої прагнуть дотримуватися в професійній діяльності. Однак у процесі проходження державної служби ця модель може змінюватися під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних чинників. Сформована в процесі проходження служби культура адміністративного управління державного службовця, у свою чергу, впливає на стиль його управлінської діяльності й у цілому - на загальну культуру державного управління в Україні. Узагальнені результати розвідувального експертного соціологічного опитування в основному підтвердили робочу гіпотезу дослідження.
З урахуванням цього визначено актуальну проблематику вдосконалення діяльності сучасного керівника в органах державної влади та, з огляду на це, сформовано модель адміністративної культури, яку можна розглядати як систему адміністративно-культурних вимог до діяльності керівника, та адміністративно-ціннісну модель організації. Виділено релевантну цій діяльності сукупність методів формування адміністративної культури, серед яких: особистий приклад керівників; відбір та просування кадрів відповідно до цінностей держави й організації; включення курсів щодо основ адміністративної культури в навчальні програми. Водночас у практиці роботи органів державної влади вкрай недостатньо застосовується такий ефективний метод формування управлінської культури, як планування службової кар'єри працівників.
За результатами аналізу опитування визначено, що у формуванні адміністративної культури в органах державної влади в Україні спостерігаються такі позитивні тенденції, як визнання пріоритетними системи прийнятих в організації цінностей, норм поведінки, наявності нормативно-правової бази організації, управлінських технологій, професійної компетентності працівників, високої якості роботи, прозорості у здійсненні діяльності, культури службових відносин, сумлінного ставлення до роботи й професійного досвіду. А оскільки в державній службі України поступово визнаються європейські підходи, то в оцінці діяльності працівників органів державної влади важливим стає дотримання законодавства. Виявлено, що оцінки за цією вимогою у керівників помітно нижчі порівняно з іншими працівниками, на що слід звернути увагу при визначенні шляхів удосконалення діяльності керівника.
Соціологічне дослідження показало, що серед явищ, які найбільшою мірою перешкоджають формуванню високої адміністративної культури в органах державної влади в Україні, відзначено неуважне ставлення керівництва до питань формування адміністративної культури, високу плинність кадрів, слабку роботу з розповсюдження передового досвіду та впровадження нових управлінських технологій, недостатню нормативну регламентацію питань, що її стосуються, негативну реакцію значної кількості керівників органів державної влади на зауваження щодо недоліків у їх роботі.
У результаті аналізу виявлено, що важливим чинником формування адміністративної культури є ділові якості працівників. Результатами дослідження підтверджується, що найбільш важливими є такі показники ділових якостей, як відповідальність, працьовитість, професіоналізм та компетентність, здатність іти на ризик, схильність до розв'язання питань за інтуїцією, уміння враховувати пропозиції своїх підлеглих, ініціативність і творчість, чуйне і уважне ставлення до людей. Разом з тим, ініціативність, творчість і здатність до аналітичної роботи розвинуті недостатньо.
Доведено, що прагнення багатьох керівників до опанування та застосування на практиці нових знань, навичок та вмінь значною мірою обумовлене стилем роботи, який формується в їх професійному середовищі. Стиль роботи, обраний керівником, значною мірою визначає концептуальні підходи структурного підрозділу чи організації до вирішення поставлених перед ними державно-управлінських завдань. Виявлено, що більшість керівників в органах державної влади України володіють умінням використовувати різні стилі управлінської поведінки, що слід вважати їх позитивним надбанням. У той же час демократичний стиль, притаманний європейській культурі управління, ще недостатньо застосовується у практичній діяльності керівників і явно програє бюрократичному та авторитарному, що не може не викликати занепокоєння.
Дослідженням установлено, що особливої актуальності набуває питання, пов'язане з опануванням керівниками в державних органах необхідних менеджерських навичок та вмінь, застосування інноваційного підходу. Особливо турбує низька оцінка вміння сучасних керівників плідно комунікувати з підлеглими, залучати їх до обґрунтування та прийняття рішень на засадах принципу патисипативності та командної роботи.
На підставі проведеного аналізу в дисертаційному дослідженні визначено ключові шляхи вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади в Україні: формування нормативно-правової бази у сфері державної служби, яка б сприяла вдосконаленню діяльності керівника та створювала б системні засади упровадження належної адміністративної культури; запровадження єдиного реєстру вакантних посад державних службовців на підставі вироблення більш чітких критеріїв конкурсного відбору та професійного оцінювання керівних кадрів; обов'язкове врахування елементів адміністративної культури під час розробки посадових інструкцій керівників різних рівнів управління як основного системоутворюючого чинника їх професійної поведінки; здобуття керівником органів державної влади фахової управлінської освіти в галузі державного управління, що має бути відображено в сучасній концепції кадрової політики у сфері державної служби; упровадження нових управлінських технологій, передового досвіду, зокрема на засадах бенчмаркингу; формування, розвиток і поширення в раціональних масштабах демократичного стилю управління, притаманного європейській культурі, володіння вміннями застосовувати переваги всіх стилів управління в ситуаційному аспекті; посилення мотивації ефективної і якісної діяльності керівників, забезпечення престижного соціального статусу державних службовців; широке використання в практиці державного управління функціонального аудиту як потужного інструменту системного вдосконалення діяльності керівника; створення ефективної системи громадського контролю якості управлінських послуг, контролю виконавської дисципліни, самоконтролю, оцінювання якості впровадження управлінських рішень та надання управлінських послуг населенню з метою підвищення відповідальності керівника.
Висновки
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в дослідженні теоретико-методологічних засад діяльності керівника в органах державної влади та розробці відповідних практично-орієнтованих рекомендацій. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, та дозволяють зробити такі висновки.
1. Удосконалення діяльності керівника взагалі, у тому числі керівника в органах державної влади, є достатньо поширеним предметом наукових досліджень, що проводилися вітчизняними та зарубіжними вченими за різними аспектами. Водночас в умовах реформування державної служби в Україні недостатньо розкритими залишаються питання теоретико-методологічного забезпечення, насамперед розробки інноваційних концептуальних моделей діяльності керівника та її удосконалення, серед яких важливе місце займає модель формування професійних навчальних програм підготовки державних службовців, зокрема керівників.
2. Показано, що в сучасних умовах перебудови української держави велика увага приділяється становленню нової парадигми державного управління, що безпосередньо пов'язано з формуванням професійно підготовленого корпусу державних службовців і керівного складу органів державної влади. Визначено особливості діяльності керівника в системі державної служби порівняно з недержавною сферою і на цій підставі сформовано авторську позицію щодо розкриття сутності поняття "керівник органу державної влади”. Здійснено розподіл керівних посад державних службовців і наведено особливості діяльності на кожному з рівнів. Наголошено, що з огляду на перспективу приведення системи державної служби у відповідність до європейських стандартів провідну роль матимуть керівники нової генерації, яким будуть притаманні якості сучасного менеджера.
3. На зазначених засадах побудовано концепцію роботи, суть якої полягає у формуванні моделей-підходів, що відображують зміст діяльності керівника в органах влади та сучасні вимоги до неї, на основі чого створено інструментарій теоретико-методологічного аналізу проблемних питань удосконалення діяльності керівника та їх практичного вирішення. Запропоновано структурно-функціональну модель діяльності керівника, що базується на виділенні її політичної, правової та адміністративної складових і дозволяє достатньо повно уявити функціональні особливості цієї діяльності.
Показано, що діяльність керівника нової генерації має відповідати ціннісним настановам сучасної парадигми державного управління, з чого випливає необхідність формування відповідного типу особистості керівника. З урахуванням цього запропоновано модель системних вимог до керівника, важливе місце в якій займають особистісні якості та здібності. У межах цих моделей виділено й охарактеризовано основні аспекти професійної діяльності керівника, зокрема: управлінський, інноваційний, організаційно-технологічний, культурно-управлінський та ролевий, які мають обов'язково враховуватися під час формування професійно-кваліфікаційних характеристик керівних посад на державній службі.
Розкрито системний алгоритм діяльності керівника в ситуаційній інтерпретації як процесу, який має циклічний характер відповідно до частоти виникнення проблемних ситуацій і дозволяє, окрім системного, застосовувати ситуаційний підхід до вибору адекватного комплексу методів дій керівника залежно від проблемних цілей та завдань.
Запропонований автором комплекс моделей дозволив визначити орієнтири вдосконалення діяльності керівника, створив підстави для розробки цілеспрямованої програми розвідувального експертного соціологічного дослідження відповідної проблематики з урахуванням чинників впливу на діяльність керівника.
4. Реалізовано новий концептуальний підхід до розробки освітньо-професійних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівного складу державної служби. Насамперед, розкрито сутність парадигмального підходу та показано варіанти його запровадження до формування указаних програм на прикладах системної, діяльнісної та предметно-орієнтованої парадигм. Це дозволило розширити методологічний набір ефективних засобів їх розробки, забезпечити актуальність і достовірність систем знань, що покладені в їх основу, досягти уніфікації такого роду програм, надати цьому процесу характеру науково обґрунтованого. Ідея застосування парадигмального підходу до формування освітньо-професійних програм підготовки державних службовців, що використана в даній роботі, може бути поширена й на інші системи знань, що мають ознаки парадигм.
5. На підставі аналізу результатів експертних соціологічних досліджень показано, що важливим чинником ефективної діяльності керівника є сформована в організації адміністративна культура, яка, в свою чергу, впливає на стиль його управлінської діяльності і в цілому на загальну культуру державного управління в Україні. Виявлено, що динаміка позитивних зрушень у цій сфері поки що є недостатньою. Підтверджено, що серед явищ, які перешкоджають формуванню високої адміністративної культури в органах державної влади України, значне місце належить наслідкам адміністративно-командної системи й пов'язаній з цим відсутності уваги керівництва до питань формування адміністративної культури в організації.
6. Важливим висновком експертного аналізу є те, що відсутність відпрацьованої нормативно-правової бази діяльності державних службовців позбавляє її системного підґрунтя скоординованої роботи.
Відзначено незадовільний рівень реалізації мотиваційної функції управління в державній службі. Особливо акцентовано увагу на відсутності чітких критеріїв оцінки результатів роботи керівника в органах державної влади, на необхідності подолання впливу суб'єктивізму.
За результатами дослідження наголошено на необхідності радикального вдосконалення контрольної функції управління, а саме: перетворення державної служби на відкриту систему з перенесенням акцентів з адміністративного на громадський контроль.
7. Проведений в дисертаційній роботі теоретико-методологічний аналіз дозволяє сформулювати основоположні рекомендації і зробити пропозиції з основних напрямів удосконалення діяльності керівника в органах державної влади:
- ключову увагу при формуванні та реалізації державної кадрової політики слід приділяти системним чинникам, що зумовлюють якість діяльності керівників, а саме: подоланню наслідків командно-адміністративної системи й становленню нової ментальності керівників на засадах цінностей сучасної парадигми публічного управління та стратегічного мислення; створенню належної нормативно-правової бази діяльності керівника в органах державної влади; досягненню становища, за якого призначення на керівну посаду відбувається лише за наявності фахової освіти в галузі державного управління; забезпеченню престижності статусу державного службовця; упровадженням механізмів громадського контролю результатів діяльності;
- для підвищення результативності діяльності керівників органів державної влади всіляко розвивати, зокрема через упровадження новітніх науково-обґрунтованих парадигмальними підходами освітньо-професійних програм, організаційно-технологічний аспект управлінської діяльності, пов'язаний з подальшою професіоналізацією, опануванням передових управлінських технологій, навичками аналітичної роботи, менеджерськими вміннями, демократичним стилем керівництва, ефективними підходами до оцінки результатів діяльності керівників і підлеглих у межах атестації та щорічної оцінки;
- активно впроваджувати передові кадрові технології із застосуванням дієвого конкурсного відбору на керівні посади, поступовості у проходженні кар'єри, науково-обґрунтованих професійно-кваліфікаційних характеристик керівних посад державної служби та системних вимог до осіб, що претендують на їх зайняття.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Губа О.П. Удосконалення кадрової політики в системі державної служби України // Ефективність держ. упр.: Зб. наук. пр. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2004. - Вип.5. - С. 191-199.
2. Губа О.П. Концептуально-методологічні підходи до дослідження проблем формування і реалізації кадрової політики // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 2. - С.284-293.
3. Губа О.П. Керівні кадри державної служби як рушійна сила адміністративної реформи // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - X.: ХарРІДУ НАДУ, 2003. - № 3. - С.186-191.
4. Губа О.П. Особливості конституційного статусу юридичної форми інституту президентства у контексті реформи політичної системи України // Зб. наук. пр. УАДУ. - К., 2003. - Вип.1. - С.306-313.
5. Бакуменко В.Д., Губа О.П. Базові моделі дослідження проблем удосконалення діяльності керівника в органах державної влади // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - Вип.2 (16). - С.163-171. - Авторські с.164-169.
6. Бакуменко В.Д., Губа О.П. Парадигмальний підхід до формування комплексних та професійних програм підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування // Вісн. НАДУ. - 2004. - № 2. - С.133-141. - Авторські с.135-139.
7. Бакуменко В.Д., Кальниш Ю.Г., Губа О.П. Проблемні аспекти становлення адміністративної культури в органах державної влади в Україні (за матеріалами експертного дослідження) // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2004. - № 3 (19). - С.4-12. - Авторські с.8-10.
8. Губа О.П. Основні аспекти підвищення професіоналізму керівників органів державної влади // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук. - практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 травня 2003 p.: У 2 т. - К., 2003. - Т.1. - С. 194-197.
9. Губа О.П. Професіоналізації управлінських кадрів у процесі адміністративної реформи в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук. - практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 травня 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т.1. - С.367-369.
Анотації
Губа О.П. Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади: теоретико-методологічний аналіз. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 - державна служба. - Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - м. Дніпропетровськ, 2005.
У дисертації виявлено і конкретизовано проблему вдосконалення діяльності керівника в органах державної влади в Україні; визначено загальну та базові моделі її дослідження; сформовано комплекс критеріїв удосконалення професійної діяльності керівника; з'ясовано можливість застосування нових концептуальних підходів, зокрема, до формування комплексних і професійних програм підготовки державних службовців; проведено розвідувальний експертний соціологічний аналіз стану вирішення зазначеної проблеми в органах державної влади в Україні й запропоновано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення діяльності керівника в органах державної влади України.
Ключові слова: адміністративна культура, державна служба, удосконалення діяльності керівника, кадрова політика, органи державної влади, особистісно-професійні характеристики, професіоналізм, професійне навчання, соціологічний аналіз.
Губа А.П. Усовершенствование деятельности руководителя в органах государственной власти: теоретико-методологический анализ. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.03 - государственная служба. - Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Днепропетровск, 2005.
В диссертации исследована и конкретизирована проблема усовершенствования деятельности руководителя в органах государственной власти в Украине; сформулирован комплекс критериев усовершенствования профессиональной деятельности руководителя, в частности на основе применения новых концептуальных подходов к формированию комплексных и профессиональных программ подготовки государственных служащих; проведен разведывательный экспертный анализ состояния решения указанной проблемы в органах государственной власти Украины и предложены научно-практические рекомендации усовершенствования деятельности руководителя.
Такой круг рассматриваемых вопросов вытекает из проведенного анализа отечественных и зарубежных научных исследований. В связи с этим в диссертационном исследовании определена общая модель деятельности руководителя и предложен ряд концептуально-методологических подходов к формированию кадровой политики в сфере государственной службы. Функции и содержание деятельности руководителя исследуются в контексте иерархического взаимодействия структур государственного управления с учетом того, что руководители разных структурных подразделов выполняют двойную роль, то есть одновременно входят в два соседних уровня иерархии управления, один из которых включает их как подчиненных, а другой - как непосредственных руководителей.
Деятельность руководителя в ситуационной интерпретации отображается автором как модель процесса, который имеет цикличный характер и периодически возобновляется (с частотой возникновения проблемных ситуаций). Такая модель состоит из следующих элементов: проблемная ситуация базовые ценности государства и руководителя система основных целей совокупность составляющих проблем система управленческих решений для достижения поставленных целей система (вектор) соответствующих управленческих влияний (регулирующих, организующих и контролирующих) определенный объект государственного управления мониторинг состояния данного объекта государственного управления новая проблемная ситуация. Такая модель непосредственно связывает весь цикл управления определенным объектом государственного управления с ситуативно адекватными действиями руководителя.
Автором разработан ряд моделей, которые учитывают наработки современной науки управления и могут быть использованы как базовые для исследования проблем усовершенствования деятельности руководителя в органах государственной власти. На основе разработанных моделей были составлены анкеты и проведено социологическое исследование, результаты которого доказали, что, вступая на государственную службу, граждане, на основе предшествующего опыта и профессиональной подготовки, формируют в своем сознании определенную идеальную модель культуры административного управления, которой стремятся придерживаться в профессиональной деятельности. Проведенный анализ дал возможность определить перспективные направления повышения эффективности кадровой политики в органах государственной власти.
В диссертационной работе на методологической основе системного подхода предложен ряд концептуально-методологических подходов к исследованию проблем кадровой политики, которые базируются на различных моделях, в частности на общей модели политики, типичной модели реализации государственной политики и типичной модели исследования политики. Раскрыта сущность парадигмального подхода и показаны варианты его применения к формированию комплексных и профессиональных программ подготовки государственных служащих и должностных лиц местного самоуправления на примерах системной, деяльносной и предметно-ориентированной парадигм.
Особое внимание отведено исследованию основных аспектов профессиональной деятельности в контексте усовершенствования деятельности руководителя. Среди таких аспектов называется управленческий, инновационный, организационно-технологический, культурно-управленческий и ролевой.
Ключевые слова: административная культура, государственная служба, усовершенствование деятельности руководителя, кадровая политика, органы государственной власти, личностно-профессиональные характеристики, профессионализм, профессиональное обучение, социологический анализ.
Guba O.P. Improvement of Functioning of a Manager in Public Authorities: Theoretical-Methodological Analysis. - Manuscript.
The thesis for a Candidate of Science degree in Public Administration, speciality 25.00.03 - civil service. - Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration, National Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine. - Dnipropetrovsk, 2005. The problem of improvement of functioning of a manager in public authorities in Ukraine was revealed and concretized; general and basic models of investigation of this problem were worked out; the complex of criteria of improvement of professional activity of a manager was formed; the possibility of the use of new conceptual approaches, including the approach to formation of complex and professional programes of training of civil servants; expert sociological analysis of the mentioned problem state in public authorities was made, and scientific-practical recommendations on improvement of the functioning of managers in the context of the manpower policy in the field of public authorities in Ukraine were proposed.
Подобные документы
Мета і принципи державної кадрової політики в Україні. Основні підходи до реформування державної служби в Україні. Формування кадрового резерву органів виконавчої влади. Роль Молодіжної адміністрації Івано-Франківської області у формуванні молодих кадрів.
дипломная работа [532,4 K], добавлен 20.01.2011Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Характеристика нормативно-правового регулювання діяльності державної служби. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Проходження державної служби в державних органах та їх апараті. Етапи та шляхи реформування державної служби.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 16.09.2010Державна кадрова політика у сфері державної служби. Розробка концепції державної кадрової політики, визначення її змісту, системи цілей та пріоритетів. Механізми управління службовцями. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи з кадрами.
реферат [26,4 K], добавлен 23.12.2010Забезпечення органами державної виконавчої влади регулювання та управління фінансами в межах, визначених чинним законодавством та Конституцією України. Діяльність держави у сфері моделювання ринкових відносин. Принцип балансу функцій гілок влади.
контрольная работа [214,7 K], добавлен 02.04.2011Основні завдання адміністративної реформи. Функції державної служби, удосконалення її правового регулювання. Формування системи управління персоналом та професійний розвиток державних службовців. Боротьба з корупцією як стратегічне завдання влади.
реферат [49,1 K], добавлен 06.05.2014Підвищення ефективності діяльності органів державної влади та якості реалізації ними завдань та функцій держави як необхідна умова на шляху до європейської інтеграції та сталого розвитку суспільства. Стратегія державної кадрової політики на 2011-2020 рр.
реферат [90,3 K], добавлен 21.01.2014Фактори ефективного функціонування органів державної влади в Україні. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України. Проблеми адміністративно-правового статусу Державної служби зайнятості України в процесі реалізації державної політики.
реферат [20,6 K], добавлен 28.04.2011Ознайомлення з теоретико-методологічними питаннями оптимізації понятійно-категоріального апарату виховної діяльності в органах прокуратури. Дослідження та характеристика процесу адаптації поняття виховної діяльності в органах прокуратури в теорії права.
статья [28,5 K], добавлен 18.08.2017Теоретичне та історичне обґрунтування принципу розподілу влад. Загальні засади, організація та реалізація державної влади в Україні. Система державного законодавчого, виконавчого, судового органів, принципи та основні засади їх діяльності і взаємодії.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 02.11.2014