У роботі зазначено, що в сучасній Україні ще не створено умов для цивілізованого вирішення справ на рівні Європейського суду з прав людини, ще не створена у вітчизняному суспільстві культура звернення до Суду. Це зокрема відобразилося в надмірній кількості поданих заяв до Суду, що свідчить про певні недоробки в цьому питанні на інформаційному рівні. Тому в дисертації зроблена рекомендація про розширення заходів щодо впровадження інформаційної програми про діяльність Європейського суду з прав людини серед населення.

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання , що виявляється в комплексному аналізі проблеми взаємоінтеграції країн романо-германського правового блоку та посиленні взаємодії між їхніми правовими системами щодо прав особи, а також визначенні місця і ролі України в цьому процесі. Досягнуті результати дають підстави для таких висновків:

Класифікаційна структура поняття прав особи в країнах романо-германської правової системи у тому числі Німеччини, Польщі, Росії характеризуються, зокрема, такою групою прав як особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні, що дозволяє використовувати класифікаційну структуру для аналізу функціонування правових систем з позицій захисту прав особи.

Існує тісний понятійний взаємозв'язок між поняттям правової системи як соціально-державного явища і розвитком поняття прав особи в романо-германській правовій системі. Під правовою системою розуміється об'єктивне, історично закономірне правове явище, яке включає в себе взаємопов'язані і взаємодіючі компоненти: право і втілююче його законодавство, юридичні установи і юридичну практику, суб'єктивні права і обов'язки, правовідносини, правову ідеологію тощо (визначення вітчизняних вчених).

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що правові системи постсоціалістичних країн входять до романо-германського типу правової сім'ї на правах особливого європейського різновиду.

Важливе місце у сфері інституту права на життя посідає проведення країнами відповідної державної політики, яка передбачає: вжиття заходів щодо недопущення етнонаціональних війн та конфліктів; ефективну боротьбу із злочинністю, особливо з тероризмом.

Потребує окремого законодавчого регулювання право на свободу та особисту недоторканність, особливо в країнах постсоціалістичного табору, щодо більш детальної їх регламентації, зокрема, врегулювання цього права на конституційному рівні.

Потребують окремого врегулювання шляхом створення конкретних законодавчих актів питання, пов'язані з захистом таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та поштової кореспонденції (це обґрунтовується на прикладі розвитку цих прав у розвинутих європейських країнах).

Детальнішого інформаційного забезпечення потребує висвітлення питань, пов'язаних з поданням скарг і звернень громадян на захист своїх прав з урахуванням міжнародного досвіду зарубіжних країн, насамперед Польщі, Німеччини, Росії.

Необхідно розширити заходи щодо впровадження інформаційної програми про діяльність Європейського суду з прав людини серед населення.

Сучасна юридична доктрина розглядає процес впливу позитивістської правової системи на прецедентно-правову систему. В свою чергу традиційні правові інститути романо-германської правової системи зазнають впливу прецедентно-правової судової практики.

Правова система України потребує подальшого вдосконалення. Реформування в цьому напрямку слід починати з втілення основних демократичних принципів, а саме: принципу соціальної справедливості; принципу гуманізму; принципу демократизму.

Масові заходи, повинні проводитися відповідно до певних встановлених норм. Необхідно встановити такі обмеження, які цілком і повністю відповідають міжнародному законодавству про права особи. Будь-які заходи не можуть бути засобом політичної боротьби, тобто не повинні застосовуватися владою до своїх політичних опонентів тоді, коли їхні дії мають законний характер. Обмеження повинні відповідати окремому закону, який необхідно прийняти і який регулював би порядок проведення мітингів та зборів.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується якісно новим станом, який визначається як процес глобалізації, тобто всесвітній процес, що об'єднує національні утворення в єдину світову систему. Глобалізація передбачає наближення національних правових систем, створення єдиних правових стандартів, насамперед у галузі прав особи, зокрема: більш чітке закріплення в європейському законодавстві поняття об'єкта захисту, оскільки щоб відповідати інтересам більшості держав, норми необхідно уніфікувати; розширення сфери та ефективності інформаційного забезпечення законодавчої діяльності; визначення характеру та значення різних факторів, які впливають на законодавчий процес; розвиток і вдосконалення механізмів захисту прав особи в соціальній, трудовій та публічно-правової сферах; вжиття заходів щодо реалізацій соціальної політики.

В умовах глобалізації для подальшої демократизації, гуманізації та розвитку інституту прав особи в країнах романо-германської правової системи доцільно було б здійснювати кроки в напрямках: постійного врахування процесів оновлення і вдосконалення прав і свобод у законотворчості демократичних держав; посилення відповідальності держави перед особою, що обумовлюється забезпеченням практичного дотримання прав особи, насамперед, на державному рівні (саме цей крок є найважливішим, оскільки в багатьох країнах СНД, які належать до романо-германської правової системи); забезпечення визнання людини найвищою соціальною цінністю, центром уваги суспільства, держави, всіх її інститутів, а права та основні свободи - одним з головних пріоритетів, що визначають зміст і спрямовують діяльність держави; впровадження державами правоосвітницьких програм щодо ознайомлення з основними міжнародними деклараціями та конвенціями з прав особи повинне сприяти усвідомленню глибинного змісту та суті прав особи, розкриттю характерних рис громадянського суспільства і правової держави та загальновизнаних правових цінностей, вмінню розрізняти різні форми несправедливості, дискримінації тощо; здійснення правових заходів на пригашення та недопущення міжнародних конфліктів.

Процес формування соціальної держави повинен полягати в оптимальному поєднанні соціального та правового принципів розвитку суспільних процесів. Основна увага має бути приділена свободі індивіда, тобто вдосконаленню механізму захисту прав особи, оскільки саме цей напрям є визначальним у процесі розвитку будь-якого сучасного суспільства і держави. Якщо цей принцип порушено, то це неминуче призведе до краху державотворчих процесів і стагнації суспільних відносин у державі. Для реалізації зазначених положень необхідно: забезпечити створення державних програм соціального захисту населення державою; створити стабільні умови здіснення державою заходів соціальної спрямованості та забезпечити належну законодавчу базу для розв'язання цього питання; впроваджувати позитивний досвід іноземних держав для розв'язання названих проблемних питань.

Удосконалення правової системи України у сфері захисту прав і свобод особи доцільно проводити за такими напрямами: адаптація законодавства України з прав особи до законодавства розвинутих країн романо-германської правової сім'ї; вдосконалення правової системи України щодо поваги до гідності, створення ефективного механізму подання скарг до суду та наділення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини реальними важелями контролю зазначених напрямів; проведення соціальної реформи щодо захисту окремих економічних інтересів громадян.

На нашу думку, стверджувати про позитивні аспекти прецедентного права в Україні передчасно, оскільки: правова система нашої країни не має ознак формування прецедентно-правових відносин; правова система в Україні перебуває на стадії становлення, і нав'язування прецедентно-правових інституцій може призвести до негативних наслідків.

глобалізація право система германський

Основні положення дисертаційного дослідження відображені у наступних публікаціях автора

1. Васецький В.Ю. Правова система України на сучасному етапі: стан та перспективи розвитку // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 20. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. - С. 45-51.

2. Васецький В.Ю. Сучасний стан правової системи України: концептуальні підходи // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 23. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. - С. 71-77.

3. Васецький В.Ю. Права особи в романо-германській правовій системі // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 24. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. - С. 60-66.

4. Васецький В.Ю. Сучасний стан правової системи України: концептуальні підходи. Ч. 1 // Міжвузівська наукова студентська конф. “Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку”: Тези доп. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. - Вип. 4. - С. 46-48.

5. Васецький В.Ю. Сучасний стан правової системи України: концептуальні підходи. Ч.2 // Науково-практична конф. “Проблеми кодифікації законодавства України”: Тези доп. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. - С. 57-60.

6. Васецький В.Ю. Права людини в романо-германській правовій системі // Міжвузівська наукова студентська конф. “Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку”: Тези доп. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. - Вип. 5. - С. 82-84.

7. Васецький В.Ю. Права людини в умовах інтеграції до Ради Європи та Європейського Союзу // Міжнародна науково-практична конф. “Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів”: Збірник наук. праць. - Київ: Національна академія управління, 2004. - Ч. 1. - С. 386-390.

АНОТАЦІЯ

Васецький В.Ю. Доктрина прав людини в романо-германській правовій системі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави й права; історія політичних і правових учень. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена комплексному аналізу сутності, функцій, структури, особливостей формування, розвитку правової системи у зв'язку з розв'язанням проблем прав особи в умовах демократичної, соціально-правової держави, дослідженню з проблеми інтеграції країн романо-германського правового блоку в умовах глобалізації, визначенню місця і ролі України в цих процесах, які сприяють розвитку демократії на сучасному динамічному етапі її історії.

Розгляд поняття прав особи з позицій становлення, розвитку і функціонування інституту прав особи в сучасному світі показав, що воно має чітко визначену класифікаційну структуру. Це підтверджує аналіз правових систем окремих країн романо-германської правової системи - Німеччини, Польщі, Росії.

Встановлено, що існує тісний понятійний взаємозв'язок між поняттям правової системи як соціального явища і розвитком поняття прав особи в романо-германській правовій системі.

Обґрунтовано, що правові системи постсоціалістичних країн входять до романо-германського типу правової сім'ї на правах особливого європейського різновиду.

Розглядаючи сучасні тенденції в розвитку інституту прав особи, насамперед в державах романо-германської правової системи, автор підкреслює, що конституційна практика різних держав значною мірою зняла суперечності природно-правового та позитивно-правового підходів до прав особи шляхом законодавчого закріплення основних прав і свобод, які виключають тиск і насильство держави стосовно особи. Зазначено, що визначальним фактором зближення правових систем світу в умовах глобалізації є загальнолюдські начала, права особи.

Досліджено правову систему України з позицій забезпечення прав і свобод особи і громадянина. Підкреслено, що зі вступом України до Ради Європи та ратифікацією Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини по-новому оцінюється функціонування механізму захисту прав особи в державі. Зроблена рекомендація щодо розширення заходів інформування населення про діяльність Європейського суду з прав людини.

Ключові слова: правові системи, права особи, романо-германська правова система, юридичні механізми захисту.

АННОТАЦИЯ

Васецкий В.Ю. Доктрина прав человека в романо-германской правовой системе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена комплексному исследованию сущности, функций, структуры, особенностей формирования, развитию правовой системы в связи с решением проблемы прав человека в условиях демократического, социально-правового государства, исследованию по проблеме интеграции стран романо-германского правового блока в условиях глобализации, определению места и роли Украины в этих процессах, которые способствуют развитию демократии на современном динамическом этапе ее истории.

Рассмотрение понятия прав человека с позиций становления, развития и функционирования института прав человека в современном мире показало, что оно имеет четко определенную классификационную структуру. Это подтверждается на основе анализа правовых систем отдельных стран романо-германской правовой системы - Германии, Польши, России.

Установлено, что существует тесная понятийная взаимосвязь между понятием правовой системы как социального явления и развитием понятия прав человека в романо-германской правовой системе.

Обосновано, что правовые системы постсоциалистических государств относятся к романо-германскому типу правовой семьи на правах особой европейской разновидности. Для этих стран актуальным является совершенствование в направлении более детальной регламентации законодательной базы, связанной с регулированием права на свободу и личную неприкосновенность. Требуют отдельного регулирования путем создания конкретных законодательных актов вопросы, связанные с защитой тайны переписки, телефонных разговором, телеграфной и почтовой корреспонденции, что обосновано на примере формирования этих прав в развитых европейских странах.

Исследовано влияние интеграционных процессов в современных условиях на развитие института прав человека, на основании чего определена необходимость усовершенствования механизмов защиты прав человека в условиях глобализации в странах романо-германской правовой семьи. Отмечено, что процесс глобализации предусматривает сближение национальных правовых систем прежде всего в области прав человека, в том числе: в более четком определении понятия предмета закона, необходимость более конкретного закрепления в европейском законодательстве понятия объекта защиты; в расширении сферы и эффективности информационного обеспечения законодательной деятельности; в определении характера и значения факторов, которые влияют на законодательный процесс; в развитии и совершенствовании механизмов защиты прав человека в социальной, трудовой и публично-правовой сферах.

На основе проведенного анализа обоснована точка зрения, что свободу слова следует отнести к категории политических прав.

Рассматривая современные тенденции в развитии института прав человека, в первую очередь в государствах романо-германской правовой системы, автор подчеркивает, что конституционная практика многих государств в значительной степени сняла противоречия природно-правового и позитивно-правового подходов к правам человека путем законодательного закрепления основных прав и свобод, которые исключают давление и насилие над личностью. Отмечено, что определяющим фактором сближения правовых систем в условиях глобализации являются общечеловеческие принципы, права человека.

Правовая система Украины исследована с позиций обеспечения прав и свобод человека и гражданина. Подчеркнуто, что со вступлением Украины в Совет Европы и ратификации Европейской конвенции о защите прав и основных свобод человека по-новому оценивается функционирование механизма защиты прав человека в государстве. Сделаны рекомендации о расширении мер по информированию населения о деятельности Европейского суда по правам человека.

Ключевые слова: правовые системы, права человека, романо-германская правовая система, юридические механизмы защиты.

Annotation

Vasetsky V.Y. The doctrine of the human rights in the Romance-German legal system. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of sciences (Law) on the specialty 12.00.01 - the theory and history of state and law; the history of political and law studies. - V.M.Koretsky Institute of State and Law of the National Ukrainian Academy of Sciences. - Kyiv, 2006.

The dissertation represents the complex research of the essences, functions, structure, features of forming, development of a legal system in connection with a solution of problem of the human rights in conditions of democratic, social-lawful state; the research on a problem of integration of Romance-German legal block countries in conditions of globalization; the determination of a place and role of Ukraine in these processes, which promote development of democracy at modern dynamic stage of its history.

The performed research has shown that notion of human rights in Romance-German legal system has neatly determined classified structure. It was also determined a connection between notion of legal system as social-state phenomena and notion of human rights. Analysis of legal systems of some countries, namely Germany, Poland and Russia, has confirmed these assertions.

The author has drawn attention that constitutional practice of different states lead to decrease of contradiction between natural-legal and positive-legal approaches to human rights. The common human principles and human rights are the conditions to approach of the legal systems in the world.

The author has noted that in connection with Ukraine has became a member of the Council of Europe it has to follow to common European laws on human rights.

Key words: legal systems, human rights, romance-german legal system, juridical mechanism of protection.

Размещено на Allbest.ru