Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

СЕМЕНЯКА Василь Васильович

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХУВАННЯ В СФЕРІ КОСМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність: 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес

Київ - 2004р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент Академії правових наук України

МАЛИШЕВА Наталія Рафаелівна,

Міжнародний центр космічного права при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, заступник директора

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України ЛУЦЬ Володимир Васильович,

Академія муніципального управління, завідувач кафедри;

кандидат юридичних наук, доцент Труба Вячеслав Іванович,

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедри.

Провідна установа: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра цивільного права, Міністерство науки і освіти України, м. Харків.

Захист відбудеться 26 березня 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту держави і права ім.В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4

Автореферат розісланий 25 лютого 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради КУЧЕРЕНКО І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Українська держава є активним учасником багатьох міжнародних космічних проектів і програм. Експлуатація космічної техніки з метою дослідження та використання космічного простору, як відомо, належить до надзвичайно ризикових видів підприємницької діяльності. Цей ризик перш за все обумовлений високою капіталоємністю космічних проектів і програм. Наприклад, на проведення запуску деяких геостаціонарних супутників необхідні витрати перевищують 300 млн. доларів США, включаючи вартість ракети-носія. Тому в разі настання аварій чи катастроф космічної техніки, суб'єкти космічної діяльності зазнають значних збитків, що негативно впливає як на реалізацію окремих космічних проектів, так і на розвиток всієї космічної індустрії.

Водночас в процесі космічної діяльності шкода може бути заподіяна життю і здоров'ю громадян - екіпажу космічного апарату (космонавтам), персоналу об'єктів космічної інфраструктури, а також третім особам (державам, підприємствам, громадянам). Дані обставини обумовлюють необхідність захисту майнових інтересів учасників космічного проекту, персоналу та третіх осіб. Найбільш ефективним юридичним механізмом захисту таких інтересів, як свідчить світова практика, є цивільно-правовий інститут страхування.

Страхування як система захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб є необхідним елементом соціально-економічної системи суспільства. Застосування цивільно-правового інституту страхування в процесі здійснення будь-якого виду господарської діяльності надає юридичні гарантії відновлення порушених майнових інтересів у випадку настання непередбачених природних, техногенних та інших подій. Виплати страхових сум у більшості випадків виступають фактично єдиним засобом компенсації можливих збитків, яких можуть зазнати суб'єкти космічної діяльності та треті особи. На практиці не створено більш раціонального та надійного правового механізму захисту майнових інтересів суб'єктів при здійсненні космічної діяльності, ніж страхування.

За останні роки спостерігається тенденція розвитку різноманітних видів підприємницької діяльності, пов'язаних з дослідженням та використанням космічного простору, що об'єктивно активізувало процес становлення інституту страхування. Нині в Україні по суті можна говорити про формування нового цивільно-правового інституту страхування при здійсненні космічної діяльності.

Ця обставина зумовлює необхідність заповнення наявних прогалин у правовому регулюванні відповідних цивільно-правових відносин. В зв'язку з цим потреба у вдосконаленні механізму цивільно-правового регулювання відносин щодо проведення страхування у сфері космічної діяльності надзвичайно швидко зростає разом із розвитком ринкової економіки та правової системи України. Тому першочерговим завданням у сфері страхування при здійсненні космічної діяльності повинно бути створення відповідної нормативно-правової бази, що сприятиме подальшому ефективному розвитку цього сегменту економіки нашої держави.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що під різними кутами зору розглядають цивільно-правові питання страхування та його реалізацію в сфері космічної діяльності. В процесі роботи автор спирався на загальнотеоретичні праці українських та зарубіжних вчених з питань страхування, цивільного та космічного права тощо, а також теоретичні і практичні розробки інших наук, в першу чергу економічної, науково-публіцистичні праці.

Теоретичну основу для зроблених у дослідженні висновків становлять праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених - Алексеєва С.С., Базилевича В.Д., Базилевич К.С., Білоусова Є.М., Бобрової Д.В., Брагінського М.І., Вітрянського В.В., Гордона М.В., Граве К.О., Дзери О.В., Єфімової С.Л., Заруби О.Д., Ідельсона В.Р., Йоффе О.С., Журавльової Ю.М., Колосова Ю.М., Коссака В.М., Краснікова С.П., Кузнєцової Н.С., Лунца Л.А., Луць А.В., Луця В.В., Малишевої Н.Р., Медведчикова Д.О., Мен Е.М., Ноткіна О.О., Никифорак В.М., Осадця С.С., Пацурія Н.Б., Пфайфера К., Райхера В.К., Рейтмана Л.І., Саніахметової Н.О., Серебровського В.І., Суворової М.Д., Толстого Ю.К., Турбіної В.К., Фогельсона Ю.Б., Халфіної Р.О, Шахова В.В., Шевченко Я.М., Шершеневича Г.Ф., Шимінової М.Я., Яковлєва В.М., Янишена В.П., та деяких інших авторів.

Емпіричною базою дисертаційної роботи стала опублікована та неопублікована практика проведення страхування в сфері космічної діяльності АТЗТ Страхова компанія “Народна страхова компанія” (Україна, Київ), а також Страхової компанії “Мегарус” (Російська Федерація, Москва).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова частина тематики досліджень Інституту держави і права ім.В.М.Корецького Національної академії наук України з теми: “Розробка нормативно-правової бази для забезпечення організації і проведення обов'язкового космічного страхування та створення на її основі інформаційно-аналітичної бази даних стосовно обов'язкового страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні”.

Мета і задачі дослідження. Метою наукового дослідження є теоретичне опрацювання цивільно-правових пробем страхування у сфері космічної діяльності, виявлення існуючих прогалин у правовому регулюванні відповідних відносин та обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення, формулювання наукових висновків і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності цивільно-правового регулювання страхування ризиків космічної діяльності.

Для досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження автором були поставлені такі основні завдання:

- проаналізувати об'єкти страхування та сформулювати науково-правове визначення поняття страхування у сфері космічної діяльності;

- розробити конкретні рекомендації і пропозиції, спрямовані на вдосконалення застосування цивільно-правового інституту страхування у сфері космічної діяльності;

- провести теоретичну класифікацію договорів страхування, що застосовуються при здійсненні космічної діяльності, визначити критерії такої класифікації;

- проаналізувати особливості договірно-правового забезпечення операцій з перестрахування в сфері космічної діяльності.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини в сфері страхування при здійсненні космічної діяльності.

Відповідно до цього предметом дисертаційного дослідження є цивільне і страхове законодавство України, законодавство про космічну діяльність. Останнє є додатковим предметом дисертаційного дослідження, яке залучається, зокрема, при аналізі об'єктів страхування, форм страхування, страхових інтересів та ризиків як необхідних передумов виникнення договірних правовідносин щодо страхування в сфері космічної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження виступають прийняті в юридичній науці наукові методи. Дисертант в процесі роботи використав історичний, логіко-юридичний, діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний та деякі інші методи. Історичний метод дослідження використовувся автором при дослідженні історії розвитку та становлення цивільно-правового інституту страхування в сфері космічної діяльності. Порівняльно-правовий метод застосований в роботі при порівнянні цивільно-правового регулювання страхування космічної діяльності в Україні з аналогічними інститутами зарубіжних країн, в першу чергу США та Російської Федерації. За допомогою порівняльно-правового методу досліджено також різноманітні правові підходи до вирішення одних і тих самих питань у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, а також у правовій доктрині.

Діалектичний метод використовується в процесі дослідження становлення цивільно-правового інституту страхування в сфері космічної діяльності. Аналіз досягнень цивільно-правової науки в сфері страхування ризиків космічної діяльності, чинного законодавства України і практики його застосування здійснено за допомогою системно-структурного та деяких інших загальнонаукових методів.

Логіко-юридичний метод був використаний при формулюванні висновків відповідно до мети дослідження. На різних етапах дослідження як самостійний метод дослідження поряд із вказаними, використовувався загально-науковий метод аналогії.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в українській цивілістичній науці вперше з метою визначення загальних теоретичних основ страхування у сфері космічної діяльності в Україні здійснено комплексний аналіз відповідних цивілістичних правових позицій стосовно інституту страхування, в першу чергу, щодо договорів страхування, здійснено їх класифікацію.

На захист виносяться наступні наукові положення і висновки, які є результатом проведеного автором дисертаційного дослідження:

1. Теоретичне обгрунтування місця правових норм про страхування космічної діяльності в системі права України як комплексного правового інституту, що складається з норм цивільного, господарського, космічного, адміністративного, фінансового та трудового права. Провідне місце в регулюванні страхових відносин між страховиком і страхувальником займають норми цивільного права, що регулюють договірні відносини при здійсненні страхування у сфері космічної діяльності.

2. Вперше обгрунтовується положення про те, що страхувальниками за договорами обов'язкового страхування при здійсненні космічної діяльності можуть виступати лише юридичні особи, які є суб'єктами космічної діяльності, майнові інтереси яких не суперечать законодавству України.

3. Визначається, що страховий інтерес як обов'язкова передумова укладання договору страхування при здійсненні космічної діяльності - це майнова зацікавленість страхувальника в охороні предмету договору особистого страхування, майнового страхування та страхування відповідальності. Він обумовлюється потребою забезпечити захист майнових інтересів страхувальників та третіх осіб.

4. Доводиться, що договір страхування в сфері космічної діяльності характеризується специфікою предмету страхування, стосовно якого ступінь ймовірності/випадковості настання страхового випадку порівняно з іншими договорами страхування не базується на статистичних даних, а щоразу потребує поглибленої експертної оцінки; до відповідного предмету в зв'язку з унікальністю космічної техніки не завжди можливо застосувати загальновживані в страховій практиці поняття та визначення.

5. Одержало подальший науковий розвиток положення про те, що договірні правовідносини з обов'язкового страхування належать до цивільних правовідносин. Автором додатково обгрунтовується і доводиться на прикладі космічного страхування, що наявність норм закону щодо обов'язку укладання договору страхування не є правовою підставою для визнання договору обов'язкового страхування інститутом публічного права, оскільки за юридичним змістом відносини, що виникають на підставі договору обов'язкового страхування є аналогічними страховим відносинам з договору добровільного страхування.

6. Для теоретичної класифікації договорів обов'язкового та добровільного страхування в сфері космічної діяльності виділені такі критерії класифікації договорів страхування: коло страхових випадків у галузі особистого страхування; форма власності у галузі майнового страхування та багатоступенева класифікація у галузі страхування відповідальності, яка проводиться за об'єктом страхування, суб'єктами господарської діяльності та страховими випадками.

7. Вносяться пропозиції про закріплення в Законі України “Про страхування” положення щодо обов'язкового особистого страхування: а) життя екіпажу космічного апарату (космонавтів); б) від нещасних випадків персоналу об'єктів космічної інфраструктури.

8. Запропоновано прийняти постанову Кабінету Міністрів України “Про обов'язкове страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні”, в якій врегулювати порядок і правила обов'язкового страхування, зокрема, визначити коло осіб, що є страховиками і страхувальниками, розміри страхових сум за договором страхування, а також затвердити типову форму договору страхування при здійсненні космічної діяльності.

9. Встановлено, що основним джерелом цивільно-правового регулювання відносин при укладанні та виконанні договору перестрахування ризиків космічної діяльності є звичаї ділового обороту. Подальший розвиток перестрахувальних відносин при здійсненні космічної діяльності вимагає систематизації під егідою Ліги страхових організацій України Зводу звичаїв ділового обороту у сфері перестрахування та підготовки правил тлумачення відповідних термінів, які найбільш часто зустрічаються в сфері надання перестрахувальних послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в їх спрямованості на заповнення прогалин у вітчизняній юридичній науці з питань страхування в сфері космічній діяльності та вирішення актуальних проблем у сучасний період його становлення і розвитку.

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використанні в процесі подальшої розробки загальнотеоретичних та прикладних цивільно-правових проблем, пов'язаних із забезпеченням страхового захисту майнових інтересів суб'єктів космічної діяльності, а також третіх осіб. Окремі теоретичні положення, що містяться у дисертації, можуть бути покладені в основу подальшого розвитку законодавства про страхування в сфері космічної діяльності в Україні.

В дисертаційній роботі містяться конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення та впорядкування страхування в сфері космічної діяльності, запровадження обов'язкового страхування та ін. Окремі теоретичні положення, що містяться у дисертації, можуть бути покладені в основу подальшого розвитку законодавтсва про страхування в сфері космічної діяльності в Україні, зокрема при розробці проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про обов'язкове страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні”. Матеріали дисертації можна використовувати при підготовці відповідних розділів підручників та посібників з страхового права, а також в навчальному процесі під час проведення лекцій та практичних занять з курсу “Страхове право”.

Особистий внесок здобувача. В спільній науковій статті “Правові питання страхування спільних космічних проектів і програм” автором визначені особливості договору страхування в сфері космічної діяльності, а також висловлена та обгрунтована пропозиція щодо запровадження в Україні обов'язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну при здійсненні космічної діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні висновки і положення, які містяться у дисертації, були викладені у наукових статтях, оприлюднені у доповідях на міжнародному круглому столі “Правові питання регіонального співробітництва держав в сфері космічної діяльності” (Київ, 27 вересня 2001 р.) та ІІІ Міжнародному Ялтинському форумі учасників страхового ринку (Ялта, 22-26 вересня 2003 р.), а також розглядалися на засіданнях Міжнародного центру космічного права при Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України та спільному засіданні відділу цивільного, трудового і підприємницького права та Міжнародного центру космічного права при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в десяти наукових статтях (з них шість - у фахових виданнях), а також в тезах наукової доповіді, включеної до матеріалів науково-практичної конференції.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використанних джерел. Повний обсяг рукопису 198 сторінка друкованого тексту, у тому числі 12 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 159 найменувань.

страховий ризик договір космічний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються мета і завдання дослідження; зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами; розкривається теоретична і методологічна основи дослідження, наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; містяться дані про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ дисертації “Теоретико-правові засади страхування в сфері космічної діяльності” складається з чотирьох підрозділів. У першому підрозділі “Поняття і об'єкти страхування в сфері космічної діяльності” аналізуються основні точки зору щодо загального поняття страхування; їх адаптація до страхування в сфері космічної діяльності, зазначається мета страхування, а також визначаються галузі та об'єкти страхування у даній сфері. У цьому підрозділі міститься історичний огляд основних етапів становлення правового інституту страхування при здійсненні космічної діяльності.

Відзначається, що початком розвитку страхування ризиків космічної діяльності в Україні слід вважати страхування АТЗТ Страхова компанія “Народна страхова компанія” (м. Київ) у 1997 році на підставі договору особистого страхування від нещасного випадку екіпажу космічного корабля на час підготовки і виконання місії STS-87 на американському кораблі “Колумбія”.

Результати проведеного дослідження показали, що коло об'єктів страхування, з якими пов'язані майнові інтереси юридичних осіб у сфері дослідження та використання космічного простору, надзвичайно широке. Зокрема, це майнові інтереси щодо володіння, користування та розпорядження космічною технікою; стосовно цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності за шкоду, заподіяну в процесі її здійснення.

У науці страхового права об'єкти страхування традиційно поділяють на галузі страхування. Критерієм такого поділу є характерні особливості об'єктів страхування. Обгрунтовується положення про те, що страхування цивільної відповідальності поряд з особистим страхуванням та майновим страхуванням є самостійною галуззю страхування. Покладаючи в основу поділу об'єкт страхування при здійсненні космічної діяльності виокремлюються такі галузі страхування: особисте страхування, майнове страхування та страхування цивільної відповідальності.

На основі зазначеного поділу, автором виводиться науково-правове визначення поняття страхування в сфері космічної діяльності як комплексної галузі страхування, що охоплює особисте страхування, майнове страхування та страхування відповідальності суб'єктів космічної діяльності за шкоду, заподіяну третім особам. При цьому комплексність даного спеціального страхування обумовлена необхідністю забезпечення страхового захисту майнових інтересів суб'єктів космічної діяльності у зв'язку з виробництвом та експлуатацією космічної техніки з метою дослідження на використання космічного простору.

Другий підрозділ “Правові форми страхування в сфері космічної діяльності” присвячений питанням форми страхування у сфері космічної діяльності, а також аналізу наукових концепцій щодо належності правовідносин з обов'язкового страхування до галузі цивільного права чи іншої галузі.

За юридичною ознакою страхування поділяється на дві форми: обов'язкове та добровільне. Основна відмінність між ними полягає у тому, що цивільні права та обов'язки щодо обов'язкового страхування виникають на підставі закону, а добровільного - виключно на основі договору між страхувальником і страховиком. Обов'язкове страхування запроваджується державою з метою надання страхового захисту об'єктам, котрі мають пріоритетне соціально-економічне значення у конкретний період розвитку і стосуються інтересів суспільства в цілому.

Дисертантом обгрунтовано висновок про те, що договір обов'язкового страхування аналогічно договору добровільного страхування підпадає під дію норм цивільного права, оскільки відповідно до чинного законодавства цивільні права та обов'язки насамперед можуть виникати безпосередньо із закону. Додатковим аргументом належності договору обов'язкового страхування до галузі цивільного права, на думку автора є те, що страхові договірно-правові відносини з обов'язкового страхування за своїм юридичним змістом нічим не відрізняються від страхових відносин за договором добровільного страхування, оскільки і перші і другі виникають у зв'язку з необхідністю забезпечення страхового захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, мова йде про приватний інтерес у страхуванні відповідних об'єктів страхування, котрий в свою чергу може співпадати з публічними інтересами.

У третьому підрозділі “Страховий інтерес і страховий ризик як передумови виникнення договірних правовідносин в сфері космічної діяльності” досліджується юридичний зміст категорій: “страховий інтерес” і “страховий ризик” як необхідних передумов виникнення страхових правововідносин, а також аналізуються точки зору вчених-юристів щодо змісту цих категорій у теорії страхового права.

Вітчизняне цивільне та страхове законодавство не містить нормативного визначення поняття страховий інтерес. Під страховим інтересом, на думку автора, слід розуміти майнову зацікавленість (потребу) страхувальника в охороні предметів договорів особистого страхування, майнового страхування та страхування відповідальності. Використання даного юридичного терміну є універсальним для визначення об'єктів у всіх трьох галузях страхування, оскільки саме інтереси є мотивом для будь-якого виду діяльності в сфері дослідження та використання космічного простору.

Доводиться, що страховий інтерес є передумовою, а не підставою виникнення страхових правовідносин між страховиком і страхувальником у договорах особистого, майнового страхування та страхування відповідальності. Обгрунтовується положення про те, що власне страховий інтерес і страховий ризик породжують потребу у проведенні страхування, виступаючи тим самим відповідними мотивами для виникнення договірних правовідносин між страховиком, з одного боку, і страхувальником - з іншого.

Особливість страхового інтересу зацікавленої особи в сфері космічної діяльності полягає в інтересі щодо договорів особистого страхування. Предметом страхування у такому договорі є життя і здоров'я третіх осіб (застрахованих осіб) - членів екіпажу космічного корабля (космонавтів) та персоналу об'єктів космічної інфраструктури. Їх інтерес в даному випадку носить зацікавленість у захисті не власних особистих інтересів, а особистих майнових інтересів вказаних застрахованих осіб.

Страховим ризиком визнається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. В дисертації доводиться, що для надання захисту майнових інтересів страхувальників необхідна наявність двох елементів, які складають поняття страхового ризику: ймовірний та випадковий характер події, на випадок якої проводиться страхування.

Четвертий підрозділ “Стан цивільно-правового регулювання страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні та основні напрямки його розвитку та вдосконалення” містить огляд чинного українського законодавства та законодавства зарубіжних країн, зокрема США та Російської Федерації щодо правового регулювання обов'язкового страхування в сфері космічної діяльності.

Обов'язкове страхування в сфері космічної діяльності в США порівняно зі страхування в Україні та Російській Федерації обмежується договорами страхування життя і здоров'я космонавтів під час їх польотів та договорами страхування цивільної відповідальності під час запуску космічного апарату. Це пояснюється, зокрема, тим, що саме під час польотів космонавтів та запуску космічного апарату існує найбільший ризик заподіяння шкоди життю і здоров'ю, а також майну третіх осіб (майну держав, громадян чи юридичних осіб або майну міжнародної міжурядової організації), внаслідок заподіяння якої виникає необхідність виплати великих сум для її відшкодування.

За законодавством Російської Федерації обов'язковому страхуванню підлягають життя і здоров'я космонавтів, працівників об'єктів космічної інфраструктури, а також відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну інших осіб в порядку та на умовах, які встановлені законом.

Статтею 24 Закону України “Про космічну діяльність” передбачено, що перелік видів обов'язкового страхування при здійснення космічної діяльності встановлюється чинним законодавством України, а порядок проведення такого страхування - Кабінетом Міністрів України. В статті 7 Закону України “Про страхування” визначено перелік видів обов'язкового майнового страхування та страхування відповідальності у сфері космічної діяльності, що мають здійснюватися на території України. Фактична обставина, вказана в нормі - обов'язкова форма страхування в сфері космічної діяльності, поки що не породжує юридичних наслідків, оскільки порядок проведення обов'язкового страхування в сфері космічної діяльності Кабінетом Міністрів України не визначений. Дані проведеного дослідження показали, що страхове законодавство, яке б регламентувало порядок і умови проведення обов'язкового страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні, на жаль, ще не сформоване.

Зазначені обставини негативно впливають на правозастосовчу діяльність у такій надзвичайно ризиковій сфері господарської діяльності, як дослідження та використання космічного простору. Дані обставини потребують заповнення наявних прогалин у правовому регулюванні відповідних страхових відносин. Дисертант вважає, що державна політика щодо розвитку вітчизняного страхування у сфері космічної діяльності має супроводжуватися вдосконаленням нормативно-правового забезпечення страхування, впровадженням обов'язкового особистого страхування життя екіпажу космічного апарату (космонавтів) та обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків персоналу об'єктів космічної інфраструктури. Необхідність запровадження вказаних видів обов'язкового особистого страхування в сфері космічної діяльності обумовлено насамперед надзвичайно великими ризиками для особистих благ людини - життя і здоров'я та виникненням збитків, котрі не можуть бути самостійно відшкодовані суб'єктом цієї діяльності.

Другий розділ “Договірно-правове забезпечення страхування в сфері космічної діяльності” складається з чотирьох підрозділів. Перший підрозділ “Характеристика та особливості договору страхування при здійсненні космічної діяльності в цивільному праві України” присвячений аналітичному огляду проблем правового регулювання договірних відносин при страхуванні ризиків космічної діяльності, а також дослідженню особливостей договору страхування в системі зобов'язального права з метою відмежування даного договору від інших подібних до нього договірних зобов'язань (договорів схову та поруки). У вітчизняному законодавстві міститься загальне визначення поняття договору страхування для страхових правовідносин, котрі виникають у галузях особистого страхування, майнового страхування та страхування відповідальності.

Загальне законодавче визначення договору страхування, на думку автора, є виваженим, змістовним та таким, що не суперечить особливостям страхових відносин у галузі особистого страхування, майнового страхування чи страхування відповідальності, та не підміняє їх зміст.

В дисертаційній роботі зазначається, що, по-перше, договір страхування завжди укладається між страхувальником і страховиком з метою захисту майнових інтересів юридичних осіб чи громадян у разі настання подій (страхових випадків), визначених цим договором або чинним законодавством. По-друге, страховиком як стороною договору може бути виключно резидент України, який одержав у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Тобто, функції страховика за договором страхування здійснює спеціальний суб'єкт, котрий має відповідну ліцензію. По-третє, стосовно договору страхування діють спеціальні правила, визначені положеннями Закону України “Про страхування” і правилами страхування щодо порядку його укладання та змісту обов'язкових умов.

Чинне законодавство України при регулюванні договірних правовідносин у сфері страхування передбачає застосування двох типів договорів страхування: договір страхування, який застосовується при добровільному страхуванні та типовий договір обов'язкового страхування, що застосовується відповідно до частини 2 статті 7 Закону України “Про страхування”. Оскільки згідно статті 24 Закону України “Про космічну діяльність” та статті 7 Закону України “Про страхування” у сфері космічної діяльності передбачено проведення обов'язкового страхування, то Кабінет Міністрів України повинен затвердити типову форму договору обов'язкового страхування при здійсненні космічної діяльності.

Водночас укладання та виконання договору страхування при здійсненні космічної діяльності має певну специфіку, що обумовлена особливостями цієї діяльності як різновиду господарської діяльності. Особливість договору страхування в сфері космічної діяльності є, насамперед, сторона договору. Оскільки суб'єктами космічної діяльності в Україні визнаються лише підприємства, установи та організації (у тому числі, міжнародні та іноземні, які здійснюють космічну діяльність), то страхувальниками ризиків космічної діяльності за договором страхування можуть виступати тільки юридичні особи, котрі мають майнові інтереси у галузях страхуванння.

До особливостей договору страхування у сфері дослідження та використання космічного простору можна віднести необхідність відображення у ньому ризиків, що виникають в процесі здійснення космічної діяльності, стосовно яких невідома ступінь ймовірності/випадковості їх настання порівняно з іншими договорами страхування. Передусім це обумовлено недостатністю відповідних статистичних даних, зокрема за страховими випадками, а також неможливістю застосування загальновживаних понять і визначень до космічної техніки. За договором страхування відповідних ризиків, на думку автора, страхувальник має привілейоване становище по відношенню до страховика, котре пов'язане зі специфікою космічної техніки. За загальним правилом при укладанні договору страхування страхувальник зобов'язаний надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику. Чинне законодавство досі не містить переліку істотних обставин, які мають суттєвих значення для оцінки страховиком страхового ризику в сфері космічної діяльності.

Другий підрозділ “Учасники страхового зобов'язання, їх права та обов'язки” присвячений аналізу правового становища страховика та страхувальника як головних учасників страхового зобов'язання, а також вигодонабувача та застрахованої особи.

У третьому підрозділі “Класифікація договорів страхування в сфері космічної діяльності” здійснено аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової юридичної літератури щодо класифікації договорів страхування. Обгрунтованою вбачається класифікація договорів страхування за спеціальними юридичними критеріями: 1) правові підстави для укладання договору страхування; за цим критерієм договори страхування поділяються на договори обов'язкового страхування та договори добровільного страхування; 2) за галузями страхування, договори страхування можна поділити на: договори особистого страхування, договори майнового страхування та договори страхування відповідальності.

Договір страхування відноситься до двосторонньої оплатної письмової угоди, а в окремих випадках - до договору на користь третьої особи.

Спираючись на досягнення науки цивільного і страхового права, а також критичний аналіз сучасного вітчизняного цивільного та страхового законодавства, дисертантом запропоновано класифікаційні юридичні критерії розмежування видів договорів страхування в сфері космічної діяльності: у договорах особистого страхування - це коло страхових випадків, у договорах майнового страхування - форма власності. Стосовно договорів страхування відповідальності виокремлення видів договорів страхування можливе шляхом класифікації за об'єктом страхування, суб'єктами господарської діяльності та страховими випадками.

Четвертий підрозділ “Особливості договірно-правового регулювання відносин з перестрахування в сфері космічної діяльності” присвячений дослідженням особливостей договірно-правового регулювання перестрахування ризиків космічної діяльності як сучасного інструменту забезпечення майбутніх страхових виплат або страхового відшкодування, а також правової природи інституту перестрахування. До особливостей правового регулювання перестрахувальних правовідносин, як свідчить світова практика, належить застосування при укладанні та виконанні договору перестрахування звичаїв ділового обороту, що склалися у даній сфері. Аналіз сучасного стану правового регулювання цивільних відносин з перестрахування показав, що воно не відповідає потребам існуючої вітчизняної практики його проведення. Відсутність спеціальних правових норм, які б регулювали договірні перестрахувальні правовідносини між їх сторонами стримує передусім розвиток українського ринку перестрахувальних послуг. В свою чергу це негативно впливає на страхування ризиків, які виникають при створенні та застосуванні космічної техніки.

Правового закріплення потребує передусім визначення поняття договору перестрахування, як одного із нових для українського права видів цивільно-правових договорів, з'ясування його обов'язкових умов. У дисертації обґрунтовується положення про необхідність систематизації під егідою Ліги страхових організацій України Зводу звичаїв ділового обороту в сфері перестрахування та правил тлумачення термінів у перестрахуванні, що найбільш часто зустрічаються при наданні перестрахувальних послуг. Автор також обґрунтовує положення про те, що страховим випадком за договором перестрахування слід вважати страхову виплату або виплату страхового відшкодування страхувальнику за основним договором страхування.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, формулюється ряд положень науково-теоретичного та практичного характеру. До науково-теоретичних висновків відносяться питання щодо визначення змісту поняття страхування в сфері космічної діяльності; належності правовідносин з договору обов'язкового страхування до галузі цивільного права; особливостей договору страхування у сфері космічної діяльності та ін.

Автором додатково обгрунтовується на прикладі космічного страхування, що наявність норм закону щодо обов'язку укладання договору страхування не є правовою підставою для визнання договору обов'язкового страхування інститутом публічного права. Доводиться, що страхувальниками за договором обов'язкового страхування при здійсненні космічної діяльності можуть виступати лише підприємства, установи та організації (в тому числі міжнародні та іноземні), які є суб'єктами космічної діяльності. Запропоновано критерії для теоретичної класифікації договорів обов'язкового та добровільного страхування в сфері космічної діяльності. Визначається юридичний зміст таких категорій як “страховий інтерес”, “страховий ризик” тощо. Здійснено відмежування договору страхування від інших подібних до нього договірних зобов'язань (договорів схову та поруки).

Практичні висновки стосуються пропозицій щодо вдосконалення цивільно-правового регулювання страхових відносин в сфері космічної діяльності, розробки порядку та правил проведення такого страхування та ін.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора

1. Семеняка В.В. Правове забезпечення страхування при здійсненні космічної діяльності // Правова держава: Щорічник наукових праць. - К.: Ін-Юре. - 1998. Вип. 9. - С. 366-372.

2. Семеняка В.В. Правове забезпечення страхування при здійсненні космічної діяльності // Право України. - 1998. - № 7. - С. 95-99.

3. Семеняка В.В. Деякі правові питання запровадження обов'язкового страхування при здійсненні космічної діяльності // Вісник Запорізького юридичного інституту: Науково-практичний збірник. - 1998. - Вип. 2. - С. 33-40.

4. Малишева Н., Семеняка В. Правові питання страхування спільних космічних проектів і програм // Право України. - 1999. - № 6. - С. 121-125.

5. Семеняка В.В. Вдосконалення правового регулювання космічного страхування в Україні // Правова держава: Ювілейний щорічник наукових праць. - К.: Ін-Юре. - 1999. - Вип. 9. - С. 409-414.

6. Семеняка В.В. Поняття та об'єкти страхування при здійсненні космічної діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. - К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 17. - С. 307-312.

7. Семеняка В.В. Стан правового регулювання страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні // Страхова справа: Науково-практичний журнал. - 2002. - № 2 (6). - С. 73-77.

8. Семеняка В.В. Особливості становлення та розвитку інституту страхування в сфері космічної діяльності // Страхова справа: Науково-практичний журнал. 2002. - № 4 (8). - С. 65-71.

9. Семеняка В.В. Договірно-правове забезпечення відносин при перестрахуванні // Страхова справа: Науково-практичний журнал. - 2003. - № 3 (11). - С. 54-59.

10. Семеняка В.В. Сучасні тенденції правового регулювання відносин з перестрахування при здійсненні космічної діяльності // Матеріали ІІІ Міжнародного Ялтинського форуму учасників страхового ринку. - К.: Ліга страхових організацій України. - 2003. - С. 48-50.

АНОТАЦІЯ

Семеняка В.В. Цивільно-правове регулювання страхування в сфері космічної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробці теоретичних і прикладних цивільно-правових проблем страхування в сфері космічної діяльності, виявленню існуючих у вітчизняній юридичній науці та законодавстві прогалин і обґрунтування наукових положень та пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання страхових відносин. Автором досліджується цивільно-правовий зміст поняття страхування в сфері космічної діяльності; форми страхування ризиків космічної діяльності; коло учасників страхового зобов'язання та їх статус; значну увагу приділено виникненню цивільних правовідносин при обов'язковому страхуванні; виявленню особливостей договірних відносин страхування в сфері космічної діяльності; науковій класифікації договорів страхування, а також цивільно-правовим аспектам перестрахування космічних ризиків з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Запропоновано ряд наукових висновків та обґрунтовано необхідність змін та доповнень до чинного законодавства України про страхову діяльність.

Ключові слова: цивільно-правове регулювання страхування в сфері космічної діяльності; страхування; страховий ризик; космічна діяльність; страхування в сфері космічної діяльності; договір страхування; страховик; страхувальник; галузь страхування; об'єкт страхування; перестрахування.

АННОТАЦИЯ

Семеняка В.В. Гражданско-правовое регулирование страхования в сфере космической деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Институт государства и права им.В.М.Корецкого НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена разработке теоретических и прикладных гражданско-правовых проблем страхование в сфере космической деятельности, выявлению существующих в отечественной юридической науке и законодательстве пробелов и обоснованию научных положений и предложений относительно усовершенствования правового регулирования страховых отношений. Автором исследуется гражданско-правовое содержание понятия страхование в сфере космической деятельности; формы страхования рисков космической деятельности; круг участников страхового обязательства и их статус; значительное внимание уделено возникновению гражданских правоотношений при обязательном страховании; выявлению особенностей договорных отношений страхования в сфере космической деятельности; научной классификации договоров страхования, а также гражданско-правовым аспектам перестрахования космических рисков с учетом опыта зарубежных стран. Предложен ряд научных выводов и обоснована необходимость изменений и дополнений к действующему законодательству Украины о страховой деятельности.

В частности, автором рассмотрены теоретические вопросы правового содержания понятия страхования в сфере космической деятельности, установлены отрасли и объекты соответствующего страхования. Диссертант обосновывет место правовых норм о страховании космической деятельности в системе права Украины как комплексного правового института, состоящего из норм различных отраслей права (гражданского, хозяйственного, космического, административного, финансового, трудового). Центральное место в регулировании страховых отношении между страховщиком и страхователем занимают нормы гражданского права, которые регулируют договорные отношения при проведении страхования в сфере космической деятельности.