Можливості і доказове значення судової експертизи героїну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Можливості і доказове значення судової експертизи героїну

Л.І. Кравченко

Висновок експерта з приводу наркотичних засобів є одним з джерел доказів у розслідуванні і судовому розгляді справ про їх зберігання, виготовлення і збут. Особливістю цієї експертизи є те, що вона завжди призначається при розслідуванні таких справ, оскільки без застосування спеціальних знань неможливо встановити належність вилученої речовини до наркотичних засобів.

Серед цілої низки речовин, що підпадають під визначення “наркотичні засоби” згідно з нормативними документами України, є наркотик героїн, що віднесений до особливо небезпечних засобів, обіг яких заборонено. Це обумовлено його сильною фізіологічною дією на організм людини, швидким розвитком фізичної та психічної залежності і толерантності, важкістю лікування хворих на героїнову наркоманію і, як наслідок, його суспільною небезпекою.

Аналіз експертної практики показує, що героїн доволі часто стає предметом злочинів, визначених КК України і, як наслідок, -- об'єктом досліджень в експертних лабораторіях. Тому працівникам органів дізнання, досудового слідства та суду при призначенні експертизи героїну слід мати уявлення про її можливості та доказове значення у розслідуванні відповідної категорії справ.

Можливості судової експертизи героїну слід розглядати у двох аспектах: експертних задач і технічних засобів.

Перший аспект пов'язаний з теорією криміналістичної ідентифікації. В залежності від обставин кримінальної справи судова експертиза героїну вирішує діагностичні, класифікаційні та ідентифікаційні питання. Якщо з постановкою і вирішенням питань перших двох типів, як правило, проблем не виникає, то ідентифікаційні питання при дослідженні героїну найчастіше вирішуються на рівні встановлення родової (групової) належності. Але при розслідуванні злочинів про незаконний обіг наркотичних засобів у великих і особливо великих розмірах, справ про контрабанду, здійсненні заходів з викриття підпільних лабораторій та каналів збуту героїну необхідним стає вирішення задачі встановлення спільного джерела походження. Однак словосполучення “спільне джерело походження” не є чітким та конкретним, тому при постановці питань необхідно конкретизувати, що саме слідчий вкладає у цю термінологію. Це може бути спільне місце виготовлення (регіон, країна, лабораторія) або зберігання,одна сировина, єдина маса наркотичного засобу. При постановці ідентифікаційних задач перед експертом не слід ставити питання про “однаковість”, “ідентичність”, “схожість”, оскільки ці слова не дають уявлення про конкретну мету дослідження.

Найчастіше судова експертиза героїну може вирішити питання про спільне джерело походження в рамках встановлення регіону або країни виготовлення. На сьогоднішній день виділяють чотири географічні регіони, в яких виготовляють героїн: Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Мексика та Південна Америка. Для кожного з них характерні кілька типів героїну, що відрізняються між собою за зовнішнім виглядом та хімічними характеристиками [5, 9-11]. Також виділяють конкретні країни, в яких виготовляється героїн, основними з яких є Індія, Пакистан, Іран, Ліван, Нігерія, Туреччина, Сирійська Арабська Республіка [3, 17-31]. У загальному вигляді героїн являє собою порошкоподібну речовину, колір якої варіюється від бежевого до темно-коричневого, з агрегатами або без них. Виключення становить мексиканський героїн, відомий як “чорна смола”, який за консистенцією може бути в'язким як покрівельна смола або твердим як вугілля і мати темно-коричневий або чорний колір. Від нього відчувається оцтовий запах, він плавиться при нагріванні та зволоженні. Такий фізичний стан обумовлений технологією виготовлення, з якої виключена стадія очистки, що призводить до наявності у ньому сировинних домішок та залишкової кількості ацетилюючого реагенту [4, 18].

Схема дослідження героїну обирається експертом залежно від зовнішнього вигляду об'єкта досліджень, який може бути у вигляді порошку, розчину або нашарувань на різноманітних предметах-носіях, та поставлених перед ним запитань. Однак, незалежно від цього, існує загальний підхід до проведення експертизи наркотичних засобів, який включає наступні етапи:

- зовнішній огляд та відбір проб;

- дослідження методом оптичної мікроскопії;

- хімічне дослідження;

- аналіз методом тонкошарової хроматографії;

- дослідження за допомогою інструментальних методів (газорідинна хроматографія, спектрофотометричне та мас-спектрометричне дослідження).

Техніка проведення кожного з перерахованих етапів, їх особливості, ступінь інформативності та обмеження докладно описані у методичній літературі щодо експертного дослідження наркотичних засобів і психотропних речовин, у т.ч. і героїну, тому доцільним є зупинитися лише на тих аспектах, які впливають на можливості експертизи героїну та її доказове значення.

1. Зовнішній огляд (опис упаковки, зовнішніх ознак об'єкта). При цьому фіксується спосіб доставки, упаковка, її цілісність та реквізити (супровідні написи, печатки, позначки тощо), а також маса представлених на експертизу об'єктів та інші кількісні характеристики. На цій стадії експерт отримує попередню інформацію про зовнішні характеристики об'єкта, а саме: його колір, форму, консистенцію, запах, ступінь подрібнення, наявність сторонніх домішок (які, в разі потреби, також досліджуються). За результатами зовнішнього огляду визначається хід подальшого дослідження і відбираються проби для його проведення.

Основною вимогою до відібраних проб є їх “достатність”, тобто збереження ними всіх ознак і властивостей досліджуваних об'єктів, для чого застосовуються відповідні методи відбору з урахуванням кількості наданої речовини та її агрегатного стану. Від правильних дій на цьому етапі без перебільшення залежить все експертне дослідження, його результати, вірогідність кінцевих висновків і, зрештою, доказове значення.

2. Дослідження методом оптичної мікроскопії. Цей етап застосовується тоді, коли героїн наданий у порошкоподібному стані і дозволяє попередньо визначити, чи є об'єкт індивідуальною речовиною або сумішшю. Якщо він є сумішшю, то встановлюється кількість компонентів, їх морфологічні ознаки та приблизне співвідношення. Цей етап особливо важливий у порівняльному дослідженні зразків для вирішення ідентифікаційних задач.

3. Хімічне дослідження. Проводиться з метою встановлення можливої наявності героїну (діацетилморфіну) у наданому об'єкті і базується на застосуванні якісних хімічних реакцій (тестів), під час проведення яких спостерігається поява характерного забарвлення. Метод характеризується експресністю, зручністю та високою чутливістю, однак має низку суттєвих обмежень і потребує чіткого дотримання деяких умов для підвищення його доказового значення. Обмеження полягають у тому, що використовувані для тестування якісні реакції не є специфічними, аналогічну кольорову картину можуть дати інші контрольовані чи неконтрольовані сполуки. Помилково позитивні або негативні результати можна отримати внаслідок накладання власного кольору зразка, забруднення тестувальної пластинки тощо. Тому необхідними умовами для підвищення вірогідності отриманих результатів є:

- інтерпретація результату як позитивного тільки за отримання характерного аналітичного сигналу;

- виконання як мінімум двох якісних реакцій на героїн з різним хімічним механізмом;

- обов'язкове повторення реакції за отримання нечітких результатів або застосування інших методів дослідження.

Проте в будь-якому випадку отримані позитивні результати є лише попередніми і в жодному разі не можуть бути єдиною підставою для висновку про наявність героїну у досліджуваному об'єкті.

4. Аналіз методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) проводиться для підтвердження результатів хімічного аналізу, встановлення якісного хімічного складу досліджуваного об'єкта. Дослідження проводиться з використанням стандартних зразків наркотичних речовин, характерних для героїну (морфін, кодеїн, моноацетилморфін, ацетилкодеїн, діацетилморфін). При цьому негативний результат однозначно вказує на те, що досліджуваний об'єкт не містить героїну, а позитивний дає підстави для висновку про його наявність.

5. Дослідження за допомогою інструментальних методів. Проводиться з метою встановлення кількісного вмісту діацетилморфіну та інших вищезазначених наркотично активних компонентів. Для цього застосовуються методи газорідинної хроматографії, спектрофотометричного аналізу та інші. Для визначення наявності компонентів героїну у випадках, коли вони знаходяться у слідовій кількості, наприклад, у нашаруваннях на предметахносіях, використовується хромато-масспектрометрія.

Якщо перед експертом стоять діагностичні або класифікаційні задачі і об'єкти представлені у достатній кількості, для їх вирішення і надання обґрунтованого висновку достатньо провести зовнішній огляд речових доказів, дослідження методами оптичної мікроскопії, хімічного аналізу та тонкошарової хроматографії. Вирішення ідентифікаційних питань потребує максимального використання інструментальних методів.

Одним з найбільш зручних та експресних методів дослідження героїну, до того ж неруйнівним та таким, що не потребує використання шкідливих органічних розчинників, є УФ-спектрофотометрія.

Емісійний спектральний аналіз, за допомогою якого визначається мікроелементний склад об'єктів дослідження, не тільки доповнює дані про хімічний склад героїну, домішки неорганічної природи та, опосередковано, про географічні та кліматичні умови вирощування вихідної сировини (маку снотворного) [1, 27-29].

Особливе значення має вирішення питання про спільне джерело походження зразків героїну. При експертному дослідженні у цьому випадку застосовується описана схема з обов'язковим використанням інструментальної бази, але всі етапи дослідження проводяться більш ретельно: вони направлені не лише на виявлення наркотично активних компонентів та встановлення їх кількості, а і на виявлення та порівняльне дослідження інших речовин, які вказують на регіон виготовлення, однакові умови синтезу, зберігання, транспортування, тощо. Велике значення мають етапи зовнішнього огляду об'єктів та дослідження за допомогою оптичної мікроскопії, оскільки їх результати можуть, по-перше, зорієнтувати експерта на певний регіон виготовлення, і, по-друге, дати можливість виявлення і систематизації додаткових ознак, що свідчать про однакові умови синтезу, зберігання, транспортування. Як відомо, героїн (діацетилморфін), що вилучається з незаконного обігу і надається на експертне дослідження, не є чистою речовиною: у процентному співвідношенні у так званих “вуличних” зразках героїну його не більше 25%. Решта -- це наповнювачі, які додають до героїну для посилення наркотичного ефекту (барбітурати, бензодіазепіни, димедрол, кофеїн тощо), а також органічні і неорганічні речовини (крохмаль, борошно, цукор, карбонат кальцію, сульфат барію, аморфний оксид кремнію), метою додання яких є збільшення загальної маси та отримання прибутку від продажу. Дослідження наповнювачів на якісному та кількісному рівнях є важливим і необхідним елементом експертизи героїну. Але для категоричного висновку про спільне джерело походження наданих зразків, як правило, цього недостатньо. Тому експерт на етапі вивчення морфологічних ознак повинен виявити і потім дослідити сторонні речовини або матеріали, які потрапили до героїну в процесі зберігання або транспортування. Це можуть бути фрагменти упаковок у вигляді волокон тканин або паперу, шматочків пластикату, мікрочасток клею, тощо. Інколи на пакуванні героїну можуть бути виявлені нашарування фарби, іржі, ґрунту, які потрапили в процесі транспортування. Вказані додаткові ознаки також необхідно дослідити; за їх співпадіння підвищується імовірність надання категоричного позитивного висновку про спільне джерело походження порівнюваних зразків героїну, який можливий лише за виявлення неповторної сукупності ознак. Тим самим значно підвищується цінність експертного висновку як джерела доказів.

Якщо під спільним джерелом походження розуміють встановлення регіону виготовлення, то на експертне дослідження повинні бути надані, крім речових доказів, кілька зразків героїну, регіон виготовлення яких відомий [2, 12].

Не можна також не наголосити на дуже важливій ролі (для якісного проведення експертного дослідження і отримання найповнішої і достовірної інформації про об'єкти), яку відіграють дії співробітників правоохоронних органів щодо вилучення, відбору і упакування зразків героїну. Неправильні дії можуть призвести до часткової чи повної втрати речового доказу, зміни його форми, хімічного складу та властивостей, що, звичайно, відобразиться на результатах дослідження. Загальний підхід полягає у максимальному збереженні зразків, що передбачає їх окреме упакування, герметичне укупорювання, захист від сторонніх забруднень та впливу зовнішнього середовища, особливо вологи, та у доставці до експертної установи в якомога коротший термін.

Таким чином, доказове значення судової експертизи героїну лежить в двох незалежних площинах:

- кваліфікованій роботі співробітників правоохоронних органів щодо вилучення, упакування та транспортування до експертної установи зразків героїну та дотриманні ними визначеного законом процесуального порядку збирання речових доказів;

- ретельному, повному та якісному експертному дослідженні, виконаному на високому науковому рівні з використанням сучасного обладнання, і наданні повного та обґрунтованого висновку.

Останнє, в свою чергу, обумовлюється трьома основними факторами:

а) кількістю наданого на дослідження героїну та його якісним складом;

б) технічним забезпеченням експертної лабораторії;

в) досвідченістю експерта.

Слід підкреслити, що і задовільна кількість речового доказу, і сучасна інструментальна база не є, однак, достатніми для якісного проведення судової експертизи героїну. Найважливішим фактором є наявність кваліфікованого експерта, який має відповідну експертну підготовку, освіту і досвід роботи та високі морально-етичні якості. Лише сукупність всіх зазначених параметрів забезпечує надання такого експертного висновку, який має велике доказове значення у здійсненні правосуддя.

судовий експертиза наркотичний героїн

Список літератури

1. Комплексная методика сравнительного исследования наркотических средств на основе мака снотворного. -- Ташкент, 1999. -- 34 с.

2. Общие положения криминалистической экспертизы наркотических, сильнодействующих и ядовитых веществ: Методические рекомендации. -- Москва, 1978. -- 28 с.

3. O'NeilP.J., Phillips G.F., Gough T.A. The detection and characterization of controlled drugs imported into the United Kingdom // Bulletin on narcotics. -- 1985. -- Vol.XXXVII, № 1.

4. Rapid testing methods of drugs of abuse: Manual for use by national law enforcement and narcotics laboratory personnel. -- New York, 1994. -- 105 р.

5. Recommended methods for testing Opium, Morphine and Heroin: Manual for use by national drug testing laboratories. -- New York, 1998. -- 71 p.

Размещено на Allbest.ru