Національні інтереси України крізь призму сприйняття студентської молоді: регіональний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національні інтереси України крізь призму сприйняття студентської молоді: регіональний аспект

Горюнова Є.О.

Поняття «національні інтереси» займає одне з перших місць у риториці українських політиків, кожен з яких у період передвиборчих кампаній та після них, знаходячись при владі чи в опозиції, намагається демонструвати свою прихильність інтересам нації. Про актуальність цієї проблеми свідчить кількість конференцій, круглих столів та інших заходів, які присвячені саме розумінню та формулюванню національних інтересів.

Ця проблема є предметом наукових досліджень. Теоретичні дослідження проблематики національних інтересів У країни здійснено низкою українських вчених, серед яких О. Білорус, І. Гончаренко, О. Данільян, О. Дергачов, О. Дзьобань, В. Кириченко, Е. Лисицин, Б. Парахонський, Г. Почепцов та ін.

Мета роботи з'ясувати особливості сприйняття українською молоддю (на прикладі студентів деяких західноукраїнських вузів) національних інтересів країни у контексті особа суспільство держава.

Термін «національний інтерес» виникає ще у XVI столітті, коли на мапі Європи з'явились національні держави. До наукового обігу це поняття увійшло тільки в першій третині XX століття, коли у 1935 році воно було внесене до Оксфордської енциклопедії соціальних наук. Tому дуже часто національний інтерес розуміють як державний інтерес, що є наслідком створеного Вестфальською системою міжнародних відносин підходу до національної держави. Демократичні трансформації внесли серйозні корективи у зміст даного терміну, поєднавши інтереси держави і громадянського суспільства. Тому національні інтереси це, насамперед, артикульовані інтереси суспільства, які повинна захищати та відстоювати саме держава.

Закон України «Про основи національної безпеки України», прийнятий 2003 року, визначає національні інтереси як «життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток»[ 1].

Концепцією національної безпеки України, схваленою Верховною Радою України 16 січня 1997 року, визначено такі пріоритетні національні інтереси України: створення громадянського суспільства, підвищення ефективності органів державної влади та місцевого самоврядування, розвиток демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод людини; досягнення національної злагоди, політичної і соціальної стабільності; гарантування прав української нації та національних меншин України; забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів; створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки; забезпечення екологічно та технологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства; збереження та підвищення науковотехнологічного потенціалу; зміцнення генофонду українського народу, його фізичного і морального здоров'я та інтелектуального потенціалу; розвиток української нації, історичної свідомості та національної гідності українців; розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності громадян усіх національностей, що становлять український народ; налагодження рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами, інтегрування в європейську та світову спільноту[2,с.150-151].

Але яку роль у відображенні національних інтересів грає людина? В. Кириченко вважає, що національні інтереси це «інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізується через політичну систему. Вони поєднують інтереси кожної людини, суспільства в цілому. При цьому маються на увазі інтереси не взагалі громадян, які належать до даного суспільства, а кожного громадянина зокрема, інтереси національних, соціальних, політичних груп та інтереси держави» [3,с. 118]. Tому дана категорія, на думку багатьох дослідників, корелюється з категоріями «індивідуальні», «загальнолюдські» і «державні» інтереси[4,с.108].

Отже, національні інтереси це не тільки інтереси держави або суспільства, але й інтереси людини. Тому дуже важливо з'ясувати, чи співпадають інтереси держави, суспільства та людини в У країні. Як бачать громадяни України, насамперед молодь, національні інтереси країни? Це питання стало основою для реалізації проекту «Національні інтереси У країни», здійсненого кафедрою політичних наук і соціології T аврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за підтримки Програми Академічних обмінів ім. Фулбрайта. Ідея проекту належить професору Роберту Зіммерману (PhD, Фулбрайт), який протягом декілька років викладав курс «Національні інтереси України» студентам спеціальності «Політологія» ТНУ ім. В.І. Вернадського.

Проект передбачав проведення семінарів у різних регіонах країни, що дозволило б скласти уявлення щодо пріоритетів молоді на Заході та Сході, Півночі та Півдні країни, а також виявити спільні та специфічні аспекти у контексті державного та регіонального сприйняття національних інтересів.

В залежності від ступеня впливу на економічну, політичну, воєнно-технічну та інші сфери функціонування держави національні інтереси класифікують за ступенем важливості як життєво важливі, другорядні, критичні[5,с.116].

У нашому проекті-дослідженні студентам було запропоновано сформулювати національні інтереси країни за трьома блоками: політичні інтереси, економічні інтереси та інтереси у сфері безпеки. Кожен блок включає до себе чотири типи інтересів: життєво важливі, особливо важливі, важливі та другорядні. Саме такий розподіл інтересів у матриці було запропоновано студентами ТНУ ім. В.І.Вернадського, які створили першу Матрицю національних інтересів.

У даній роботі ми проаналізуємо матриці студентів трьох вузів Ужгородського національного університету, Львівського національного університету ім. І. Франка та Рівненського державного гуманітарного університету, які репрезентують інтереси молоді західних регіонів країни.

Оскільки саме інтереси безпеки грають ключову роль у життєдіяльності кожної держави, то насамперед ми звернемо увагу на цей блок матриці. Слід зазначити, що у цьому блоці ми маємо розглянути національні інтереси крізь призму національно-державних інтересів. Тобто суспільство й кожна людина мають право висловити своє бачення пріоритетів національної безпеки, але останнє слово все одно повинно бути за державою, яка й покликана забезпечити суспільство від різних загроз.

Студенти усіх трьох вузів західної України віднесли до життєвих інтересів країни насамперед збереження територіальної цілісності та незалежності країни. При цьому слід зазначити, що тільки студенти з Рівно вважають пріоритетним питанням безпеки збереження державного суверенітету. Друге місце займає проблема досягнення політичної стабільності в державі. Студенти Львова та Рівного також визначили військову, інформаційну, енергетичну та економічну безпеку як складову національної безпеки. До життєвих інтересів молодь Львова також відносить культурний фактор безпеки.

Особливо важливі інтереси національної безпеки, на думку студентів, стосуються наступних моментів: захист кордонів та їх делімітація і демаркація; налагодження добросусідських відносин з іншими країнами; невтручання у внутрішні справи України з боку іноземних держав; запобігання конфліктам (маються на увазі міжнаціональні та міжконфесійні протиріччя, а також проблема сепаратизму); захист прав та свобод громадян. Крім того, студенти Львова запропонували віднести до особливо важливих інтересів також відстоювання національних інтересів держави у міжнародних відносинах та збереження культурної ідентичності. Студенти Ужгородського національного університету висловилися на захист природних ресурсів країни як національного інтересу.

Серед важливих інтересів студенти переважно називали соціальні проблеми: запобігання соціальним конфліктам і подолання соціальної нерівності (Ужгород) та соціальний захист (Львов). Студенти Рівного приділили багато уваги входженню до європейської системи безпеки та активній участі у рішенні проблем безпеки у Чорноморсько-Каспійському регіоні, а також висловилися за виведення іноземних баз з території країни (мається на увазі Чорноморський Флот Російської Федерації у Севастополі). Спільною для ужгородських та рівненських студентів стала думка щодо підвищення боєздатності української армії, ефективного використання науково-технічного та ресурсного потенціалу країни. Львівські студенти у даному розділі приділили максимум уваги захисту власності у цілому та інтелектуальній власності, боротьбі з міграцією, захисту національних меншин та свободи слова. Цікавий факт: саме студенти Львова, де немає проблем сепаратизму та міжетнічних суперечок, висловлюються на захист прав національних меншин, вважає це одним з важливих інтересів країни у сфері національної безпеки. Також дуже помітно, що саме проблема міграції є дуже важливою для львів'ян, але зовсім не знайшла відображення серед пріоритетів закарпатців.

Другорядні інтереси дуже різняться й об'єднує їх тільки боротьба з тероризмом (Львів та Рівне). Студенти Львова також наполягають на активізації боротьби з нелегальною торгівлею зброєю, протидії торгівлі наркотиками, людьми. Для молоді Ужгорода до другорядних інтересів треба віднести досягнення єдності влади і суспільства, підвищення екологічної культури та захист інформаційних мереж країни. Тобто, для молодих мешканців Закарпаття інформаційна та екологічна безпека займають останнє місце у переліку національних інтересів країни.

Якщо сфера безпеки для студентів західної частини країни пов'язана з забезпеченням усіх складових національної безпеки (енергетичної, військової, інформаційної, екологічної тощо), то економічний блок виявив деяку різницю. Тільки одна теза об'єднує бачення життєвих інтересів країни у молоді Закарпаття та Рівного, а саме необхідність пошуку власного шляху виходу з кризи. Львів'яни вважають найважливішим завданням для країни підтримку з боку держави стратегічних галузей економіки та більш активну інтеграцію України до світової економіки. Рівненські студенти бачать серед життєвих інтересів країни насамперед вирішення соціальних питань: підвищення рівня життя населення, державний контроль над цінами та зниження рівня безробіття.

Особливо важливі інтереси, на думку студентської молоді Львова та Ужгорода, стосуються диверсифікації енергопостачання та виводу економіки «з тіні», що допоможе країні наповнити бюджет та зробити його майже бездефіцитним. Залучення іноземних інвестицій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів через технологічне переоснащення підприємств (особливо у стратегічних галузях економіки) та збалансована податкова система це також пріоритетні національні інтереси. Львів'яни також зазначили необхідність збереження у державній власності стратегічних об'єктів української економіки. Тобто тільки повноцінне відродження економіки та розширення можливостей середнього та малого бізнесу є запорукою виходу країни з кризового становища. Тільки розв'язавши ці завдання, українська економіка може долучитися до активної співпраці на світовому ринку.

Тому важливі інтереси стосуються якраз зовнішньоекономічної політики країни та полягають у зміцненні позицій держави на світових ринках, створенні «зон вільної торгівлі» (особливо у західному напрямку) та усуненні митних бар'єрів, активній участі у роботі міжнародних економічних організацій, та, як зазначено в ужгородській матриці, дотриманні вимог цих організацій. Такі ідеї майже одностайно висловили студенти Львова та Ужгорода, але у матриці рівненських студентів зовнішньоекономічний вектор значною мірою поступається вирішенню внутрішніх проблем: підтримці з боку держави вітчизняних виробників, спрощенню податкової системи тощо. Tобто чим далі від кордонів, тим більше питання активних економічних контактів на світовій арені відходить на друге місце.

Що стосується політичного сектору матриці, більшість студентів вважала цю частину досить складною, бо політичні інтереси пов'язані і з сферою безпеки, і з економічними питаннями, але відокремити та узагальнити власне політичне завдання задля реалізації національних інтересів країни виявилось досить складно. Але проблема досягнення політичної стабільності та скоординованої роботи усіх гілок влади замість існуючого протистояння це найважливіше життєве завдання, яке безпосередньо стосується національних інтересів У країни. T ому цей принцип зазначено в усіх трьох матрицях. Питання створення громадянського суспільства та його захисту також займає важливе місце серед думок західноукраїнської молоді. Студенти Рівного також зауважили, що досить актуальною для країни є проблема захисту прав і свобод людини у повному обсязі (соціальних, мовних, національних, релігійних тощо) та подолання любих проявів дискримінації в українському суспільстві. Але це можна забезпечити тільки у разі створення правової держави, що є наступним стратегічним (життєвим) інтересом політичної сфери.

Особливо важливі інтереси, на думку львів'ян, передбачають збереження національної ідентичності та створення позитивного іміджу держави на міжнародній арені. Слід зауважити, що питання культурно-історичного характеру не розглядалося студентами Ужгорода та Рівного, а питання покращення іміджу країни віднесено ними до важливих інтересів.

Разом з тим проблему підвищення рівня політичної культури населення та протидію корупції вважають важливим студенти усіх трьох закладів.

Найбільша кількість національних інтересів зазначена у частині матриці, присвяченій важливим інтересам, тобто тим, які можуть почекати свого вирішення. До цих питань віднесено: прозорість влади та відповідальність органів державної влади перед населенням, приведення законодавства до міжнародних норм (Ужгородська матриця); політичний плюралізм та збереження незалежності ЗМІ, прозорість виборчого процесу та ефективна молодіжна політика (Рівненська матриця); соціальний захист населення та інституційна реформа (Львівська матриця).

He менш цікаве формування останньої частини матриці, тобто другорядних інтересів. Якщо для львів'ян це розвиток транскордонного співробітництва, студентів Рівного входження до Шенгенскої зони та захист прав біженців, то ужгородські студенти вважають доцільними, але не суттєвими питання скасування привілеїв державних посадових осіб та підвищення рівня об'єктивності судових рішень. Тобто найболючіші питання української дійсності, які стосуються кожної людини, молоді люди віднесли на останні позиції.

Таким чином, національні інтереси і зовнішньої, і, в більшості випадків, внутрішньої політики, молодь Західної У країни розглядає більше з державних позицій, а не з боку людини. Це є серйозною проблемою і наслідком радянської системи сприйняття політичної дійсності: проблеми людини відносимо на друге місце, приділяючи увагу насамперед стратегічним державним завданням. Ane тільки усвідомлення того факту, що не людина існує задля держави, а, навпаки, держава задля людини, допоможе й створенню громадянського суспільства, і вирішенню багатьох проблем сучасної України. Громадянське суспільство складається з громадян, які чітко знають свої права і обов'язки, мають можливості безпосередньо та без перешкод відстоювати свої політичні, економічні, соціальні, культурні та інші права за допомогою державних інституцій та вимагати від тих інституцій забезпечення їхніх прав в повному обсязі. Саме тоді зміниться ставлення української держави до українського народу, а також сприйняття українців і України на міжнародній арені. Неможливо покращити імідж держави за кордоном, не поважаючи своїх громадян. Отже, одним з важливих національних інтересів є зміна пріоритетів у вихованні та освіті нової генерації, за допомогою якої українська держава буде реалізовувати власні національні інтереси.

національний інтерес український студент

Список використаних джерел

1. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Урядовий кур'єр. 2003. ЗО липня.

2. Концепція ( Основи державної політики) національної безпеки України // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 10.

3. Кириченко В. Національні інтереси (формування) / В. Кириченко // Мала енциклопедія етнодержавознавства / HAH України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; [Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін.] K.: Генеза, 1996. С. 118-119.

4. Майборода О. Національний інтерес / О.Майборода, В.Кириченко, Ю. Римаренко //Мала енциклопедія етнодержавознавства / HAH України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; [Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін.] К: Генеза, 1996. С, 108-111.

5. Ковальський В. Національні інтереси (два аспекти внутрішній і зовнішній). / В.Ковальський, О.Манчинський // Мала енциклопедія етнодержавознавства / HAH України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; [Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін.] K.: Генеза, 1996. С. 116-117.

Размещено на Allbest.ru