Колористична складова у візуальному моделюванні державної атрибутики: інформаційно-аналітичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Колористична складова у візуальному моделюванні державної атрибутики: інформаційно-аналітичний аспект

Скрибченко Д.О.

Держава, як і кожна особа, здійснює самоідентифікацію та формує образ, за допомогою якого вона хотіла б презентувати себе на міжнародній арені. Цей візуальний ескіз виражений у символах та загальних атрибутах держави, у яких відображені цінності і потреби її мешканців[ 1,с. 136]. В даному дослідженні проводиться аналогія між психологічними особливостями людини та візуальним символізмом її особистих атрибуцій з «психікою» держави, її міжнародною політикою та державною атрибутикою, розуміння яких є особливо актуальним в процесі аналізу міжнародної політики.

Ця робота має за мету показати, що держава, так само як і окремий індивід, створює так званий візуальний фасад, що стає її «обличчям» для оточення, в якому вона перебуває. Особливу увагу в даному дослідженні буде приділено колористичній складовій, як відображенню макроідентичності держави, зокрема України, що знаходить свій безпосередній вияв у її державному прапорі.

XX століття відкрило дорогу для міждисциплінарного дослідження гуманітарних аспектів кольору. Найбільший внесок у дослідження колористичної семантики зробили художники-абстракціоністи XX ст. В. Кандинський. К. Малевич, П. Мондріан, західні дослідники Й. Іттен, М. Люшер, вітчизняні вчені Б.А. Базиба, Л.Н. Міронова, Ю.В. Романенко, Н.В. Серов, Л.Н. Собчик[2,с.4;4,с.11].

В офіційному трактуванні національним і державним прапором є полотнище, встановлених розмірів з емблемою держави, а також колірною плоскістю, розташованою в певних співвідношеннях і напрямах. Значення кольорів прапора часто набуває різного тлумачення[3,с.97].

В більшості трактуваннях колір набуває суто символічного значення: білий - колір снігів і туманів, жовтий - пустель і степів, червоний - кров борців за свободу, чорний, - колір надр землі і т.д. Проте білий колір присутній на прапорах країн, де немає ні снігу, ні туманів, жовтий - де немає пустель. В деяких тлумаченнях кольори на прапорах пов'язують із віросповіданням народів даної країни. Так, зелена смуга на прапорі Ірландіїповинна символізувати протестантів Півночі, помаранчева, - католиків Півдня, а біла - згода між ними. Але на прапорі Індії ці кольори поєднані горизонтально (помаранчевий, білий, зелений) і вже символізують індуїзм, буддизм і іслам. До релігійного трактування додають і тлумачення кольорів з позицій державності. Так, наприклад, символом монархії на прапорі Tаїланду є синій колір. Проте цим символом на прапорах Франції і Росії завжди вважався білий. Найбільш поширеною теорією тлумачення прапорів вважається геральдика, де значення кольорів інтернаціонально канонізовані. Але всі ці версії носять суперечливий характер[3,с.97-98].

Сучасні дослідження символіки кольору спираються на його психологічний вплив і фізіологію нервової системи - як центральної, так і вегетативної. Колір виконує соціо-психічно-індикативну і візуально-програмуючу роль, відображає реальні соціо-психічні прояви і конструює віртуальні (у випадку нестачі, компенсації) ознаки. При інтерпретації кольорової семантики необхідно враховувати вплив існуючих архетипів.

К.-Г. Юнг вперше показав, що створення і суб'єктивне трактування символіки може базуватися на теорії колективного несвідомого як синтезу індивідуальних рис особи і генетично успадкованої інформації у вигляді архетипів, які, на його думку, виражаються в загальних, апріорних, психічних і поведінкових програмах колективного безсвідомого, що характеризують колективне безсвідоме даної культури, тобто особливу форму суспільного існування безсвідомого як носія генетично успадкованого досвіду розвитку філогенезу людства. Інакше кажучи, інформація зовнішнього середовища, закодована у вигляді метамерів (кольорів, що викликають однакові зорові відчуття, але мають різну фізичну природу, тобто різну довжину хвилі), передається з безсвідомого у підсвідомість. В результаті цього процесу утворюється сублімат (хроматична характеристика архетипа, що дозволяє виявити його вміст у кольорах, міфах, символах), відбувається процес катарсису витіснених емоцій в естетичне, що здійснюється саме опредмечуванням «безпредметних» емоцій безсвідомого у апертурні кольори підсвідомості на рівні узагальнених субліматів. Можна передбачити існування кореляції між поняттям архе- типічних кольорів і відомими уявленнями про типове в естетиці. Тому часто віникає плутанина у тлумаченні кольорів, в тому числі у вексиллогії та геральдиці[5].

Серед досліджень впливу кольору великої популярності має роботи М. JIюшера. Наведемо значення вибору певного кольору за тестом Люшера у модифікації Л. Собчик.

Надання переваги певному кольору означає:

- червоному: впевненість у собі, готовність до дії, прикладання своїх зусиль і вмінь, високий рівень активності; можливо: самозвеличення, дратівливість;

- жовтому: відчуття свободи, відкритість, рухливість, незалежність від реальності, комунікабельність, прагнення зняти напруженість; можливо: поверхневість, марна діяльність, невпевненість у майбутньому;

- зеленому: самоповагу, твердість, стійкість, природність і правдивість по відношенню до себе, сила волі, методичність;

- синьому: задоволення, спокій, гармонію зі світом, вірність, чуттєвість, схильність до естетичних переживань і глибоким роздумам, можливо: хвороба, недомагання, печаль, сум;

- фіолетовому: бажання очаровувати, чуттєвість, піддатливість сугестії;

- коричневому: повернення до тілесного і втечу від проблем, потребу у комфорті, бажання фізичного і душевного задоволення;

- чорному: відношення до абсолютного, зв'язок з авторитетом, відчуття смерті, відчуття долі, (релігійність); можливо: демонстрація протесту, негативізм, агресивно-деструктивна імпульсивна динаміка, здатність терпіти втрати, готовність до компромісів;

- сірому: відмежування, обережну стриманість, замкнутість, скритність та соціальну ізоляцію;

- білому: сильний психічний тиск з кризовим загостренням, а також можливість психічного та нервового розладу, прагнення до втечі і звільнення від будь-якого супротиву; можливо: втомленість від життя, бажання спокою і чистоти, активність духовного начала, обширність індивідуального простору [6;7].

Наведемо також значення індивідуально-особистісних тенденцій та домінантних аспектів мотиваційно-потребнісної сфери за вибором кольору у трактуванні Романенко Ю.В.

1. Синій колір виявляє сенситивно-інтровертні прояви і потребу в глибокій прив'язаності як інструменті досягнення зовнішнього захисту, емоційного комфорту та спокою.

2. Зелений - ригідно-інтровертні тенденції та потребу у відстоюванні власної позиції, оборонність, агресивність захисного плану.

3. Червоний - спонтанно-екстравертні тенденції та потребу в досягненні, оволодінні, лідерстві, наступальній агресивності завойовника, цілеспрямованість, високу пошукову активність.

4. Жовтий - емоційно-екстравертні тенденції та потребу в емоційній залученості та захищеності емоційного плану.

5. Фіолетовий - утруднення адаптації через загальне послаблення інтегративної ролі самосвідомості і орієнтований на вивільнення без свідомих аспектів людських переживань.

6. Коричневий колір відображає проблему тривожності із соматичним забарвленням, переживання почуття невпевненості і приниженості.

7. Чорний колір виявляє не лише протест проти ситуації, що склалася, і негативне ставлення до неї, але і агресивність, екстрений суб'єктивізм, почуття відокремленості і непокори, активну протидію середовищу.

8. Сірий колір може означати тимчасову втомленість та астенію як тривалий стан, ситуативні утруднення в між особових контактах, інтровертованість.

9. Білий колір може означати високі морально-етичні домагання при жорсткому, караючому супер-его, релігійну орієнтованість на аскезу, мудрість, моральну чистоту, прагнення до звільнення від фізичних відчуттів, перфекціонізм, «претензії на титул», а також соціальну ідентифікацію з вищим класом, аристократією[1,с.65].

Беручи до уваги вищезгадані значення кольорів, проаналізуймо прапор України. Спочатку зазначимо, що синьо-жовтий прапор було затверджено Державним прапором України 28 січня 1992 року постановою Верховної Ради України. У 1996 році було прийнято Конституцію України, стаття 20 якої визначала: «Державний прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів>>[8]. Найбільш поширене його трактування - блакитне Українське небо над ланами золотого збіжжя.

Для аналізу психологічного розуміння прапора У країни використаємо тест JIюшера. Цей дослідник розробив основи функціональної психології сприйняття кольору і створив на її основі кольоровий тест, що відноситься до високоефективних проективних методик і призначений для вивчення ситуативного емоційного стану особистості та її адаптації до різних соціально-психологічним ситуаціям. Вихідною точкою побудови кольоропсихологічної діагностичної системи стала створена концепція зв'язку основних кольорів з певними настроями і специфічним характером відношення людини з оточенням. Люшер, синтезувавши всі наявні данні про психологічний вплив певних кольорів, створив з них перелік змін, що вони породжують у стані організмі (в самопочутті, настрої, в характері розуміння)[4,с.10-11].

Порівняймо історичний вибір кольорів для українського прапора з вибором, який би могла зробити людини, якщо б вона проходила тест Люшера. В результаті вибір на користь синього і жовтого кольору означає наступне:

Синій колір відповідає слабкому типу ЦНС з переважанням процесів гальмування, що супроводжуються інтровертністю і пасивністю у поєднанні з підвищеною тривожністю і схильністю до песимістичної; невпевненостю у собі і в своїх перспективах, потребою у надійній опорі і спокої, внаслідок чого формується залежності, чутливість до оточення, тенденція до зміцнення своєї позиції за рахунок прихильності і захисту з боку іншої особи, та потреба бути керованим. Tаким чином, потреба в розумінні і співчутті визначає стійкі особові характеристики, завжди актуальною є проблема позитивного доброзичливого відношення оточення. Інертність реакцій і глибина переживань формують і інші характеристики: конформність установок, уникнення конфлікту, прагнення до стійкої ситуації, страх перед труднощами, нерішучість в ухваленні рішень, вдумливість, здатність до співпереживання, пасивність відносно актуальних проблем, підвищена схильність до рефлексії[7;9].

Жовтий колір властивий особам емотивного складу. їм потрібні переживання і процес спілкування самі по собі насущний , головна їх потреба - бути залученими в процес емоційно насиченої міжособової взаємодії. Активність заради активності, спілкування заради спілкування, життя заради життя. При вираженій дезадаптації ці риси переростають в істероїдні, фобічні і неврастенічні прояви, тобто в ті особливості, які властиві емоційно-нестійким особам. Для акцентованих за цим типом осіб характерна схильність до страхів, екзальтації почуттів, нестійкість інтересів, елементи інфантилізму (дитячості), непостійність, нетерплячість, демонстративність. Це -самоствердження за типом «здаватися» (на противагу прагненню «бути»). Поєднання цих кольорів виявляє виражену чутливість до оточення у зв'язку з тим, що кожен колір окремо по-своєму пов'язаний з високою чутливістю до чинників зовнішнього впливу. У поєднанні ж вони виявляють циклоїдний тип особи зі схильністю до перепадів настрою, що легко провокуються зовнішніми причинами зі швидкими переходами від смутку до екзальтованої веселості, що важко переживають самотність, мають підвищену потребу в спілкуванні, що робить особу залежною від авторитетної для неї особи і думки референтної групи[4;7].

Можемо зробити висновок, що хроматична складова українського архетипу представлена кольорами державного прапора, для української ментальності є притаманна інтровертність, пасивність, тривожність, залежність від оточення, схильність до рефлексії, змін настрою, бажання спокою, а одночасно і комунікації та емоційної між особової взаємодії. У свої поведінці на міжнародній арені Україна виявляє ті ж самі ознаки: індивідуалізм, залежність від зовнішнього впливу, зміна зовнішніх векторів. Отримані висновки є важливими для розуміння психологічних рис держави, які лежать в основі її особливостей, політики, цілей, соціального становища, для глибинного пізнання існуючих архетипів, проблем, їх зміни на користь подальшого розвитку держави і народу.

ідентичність атрибут символіка державний прапор

Список використаних джерел

1. Огаренко Т.О. Основи візуальної аналітики та соціології візуального символізму в міжкультуриих комунікаціях: прикладний аспект / Огаренко Т.О., Романенко Ю.В., Яковенко A.K. - K.: ДУІКТ, 2009. - 275 с.

2. Базыма Б.А. Взаимосвязь цветовых предпочтений / Базыма Б.А. // Материалы конференции «Актуальные вопросы практической психологии и логопедии в учреждениях образования и охраны здоровья Украины». - Харьков, 1998,- С, 106-109.

3. Серов Н.В. Цвет культуры. Психология, культурология, физиология / Серов Н.В. - С, Пб.: Речь, 2004. - 672 с.

4. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест: Практическое пособие / Драгунский В.В. - М.: ACT, Мн.: Харвест, 2007,- 448 с.

5. Серов Н.В. Эстетическое познание цвета. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=2228. - Заголовок з екрану

6. Миронова JI.Н. Теория цвета. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mironovacolor.org/theory/. - Заголовок з екрану

7. Собчик Л.Н. Метод цветовых выборов МЦВ - модифицированный восьмицветный тест Люшера // Библиотека - Цветотерапия. - [Електронний ресурс] - Режим доступу до журналу: http://www.psyinst.ru/library. php?part=article&id=2217. - Заголовок з екрану

8. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-IV. Станом на 1 січня 2006 року. - K., 2006.

Размещено на Allbest.ru