Індивідуально-профілактична робота дільничого інспектора міліції з особами засудженими до кримінального покарання у виді виправних робіт

Размещено на http://www.allbest.ru

План

Вступ

1. Порядок виконання та умови відбування покарання у виді виправних робіт.

2. Порядок притягнення засуджених до відбування покарання у виді виправних робіт

3. Функції органів внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засуджених до покарання у виді виправних робіт

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Виправні роботи є передбачені кримінальним та кримінально-виконавчим законодавством України одним з основних видів покарання, які можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства і яке полягає у виконанні засудженим за вироком суду суспільно-корисної праці за основним чи сумісним місцем роботи з обов'язковим відрахуванням у державний бюджет визначеного відсотка заробітку, та пов'язаним з цим контролем та правобмеженнями щодо засудженого з боку кримінально-виконавчих інспекцій та органів внутрішніх справ, які мають повноваження на вчинення таких дій.

1. Порядок виконання та умови відбування покарання у виді виправних робіт

Покарання у виді виправних робіт як міра кримінального покарання виконується згідно з вироком суду, що набрав законної сили, за місцем роботи засудженого відповідно до статті 57 Кримінального кодексу України або на підставі постанови суду з урахуванням особливостей, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, за місцем роботи засудженого відповідно до статті 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Порядок виконання покарання у виді громадських робіт передбачений ст.. ст.. 41-46 Кримінально-виконавчого кодексу України (вступив у дію з 01.01.2004 року) та Наказом ДДУ ПВП № 270\1560.

Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого з метою його виправлення та недопущення скоєння ним нового злочину та інших правопорушень - на відповідні органи внутрішніх.

Органи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп.

Особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, виконують обов'язки та користуються правами, установленими законодавством України, з обмеженнями, передбаченими для засуджених до виправних робіт чинним законодавством та вироком суду.

Покарання у виді виправних робіт відбувається засудженим на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого.

Особи, засуджені до виправних робіт, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження (на тій самій посаді чи роботі) . Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та КВК.

Основними засобами виправлення і перевиховання особи, засудженої до виправних робіт, є суспільно корисна праця, виховна робота, виконання порядку відбування покарання, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання. Щодо неповнолітніх забезпечується належний нагляд за їх поведінкою, трудовою дисципліною та одержання ними виробничої кваліфікації. покарання виправний робота засуджений

Особі, засудженій до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна чергова відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.

2. Порядок притягнення засуджених до відбування покарання у виді виправних робіт

Після оформлення у встановленому вище порядку документів стосовно засуджених до виправних робіт інспекція не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженого, направляє на підприємство (у бухгалтерію) копію вироку та повідомлення про утримання грошових коштів.

Кожного засудженого після взяття на облік негайно викликають до інспекції на бесіду (неповнолітнього - з батьками або особою, що їх заміняє), під час якої йому роз'яснюються порядок та умови відбування виправних робіт, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до нього застосовані, відповідальність за ухилення від відбування виправних робіт, про що складається довідка, у якій він власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до виправних робіт. Крім цього, засуджений заповнює анкету.

Якщо при уточненні місця роботи засудженого з'ясується, що на час звернення вироку до виконання він не працює, засуджений надає письмове пояснення, у якому вказує причину звільнення з роботи.

Засудженому видається направлення до відповідного центру зайнятості населення. У разі непрацевлаштування та непостановки на облік у центрі зайнятості населення засуджений викликається до інспекції і надає письмове пояснення про причини ухилення від відбування покарання. Йому виноситься письмове попередження та надається ще 15 днів для працевлаштування.

Якщо засуджений без поважної причини не працевлаштувався у встановлений термін і не став на облік у центрі зайнятості населення, інспекція, узявши довідку про це з відповідного центру зайнятості, надсилає подання, копію вироку та матеріали, які свідчать про ухилення від відбування покарання, до прокуратури для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України . Копії цих документів долучаються до справи.

Особи, які відбувають виправні роботи, зобов'язані виконувати встановлені порядок та умови відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, з'являтися за викликом до інспекції, періодично з'являтися на реєстрацію у встановлені постановою інспекції дні , відмічатися в листку реєстрації (періодичність явки на реєстрацію встановлюється від одного до шести разів у квартал) , не виїжджати без дозволу інспекції за межі України, повідомляти про зміну місця проживання.

У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ.

Стосовно засуджених, яких медичною комісією визнано непрацездатними після постановлення вироку суду, інспекція направляє до суду подання про заміну виправних робіт штрафом на підставі частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України .

Стосовно особи, засудженої до виправних робіт, яка після винесення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, інспекція направляє подання до суду про звільнення такої особи від покарання.

3. Функції органів внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засуджених до покарання у виді виправних робіт

При проведенні індивідуально-профілактичної роботи з засудженими до покарання у виді виправних робіт органи внутрішніх справ:

Виконують:

- Постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме.

- Подання інспекції про привід засуджених, які без поважних причин не з'явилися за викликом до інспекції.

- Постанови судів про привід засуджених, які ухиляються від явки до них у зв'язку з розглядом кримінальних справ за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт.

Здійснюють:

- Організацію та контроль за прийманням, обліком, розсилкою вхідної та вихідної документації.

- Затримання і доставлення до слідчих ізоляторів засуджених, які притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт.

- Затримання за постановою суду засуджених до виправних робіт, розшук яких оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, на строк до 30 діб.

- На запити інспекції надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених, які перебувають на обліку в цій інспекції.

- Після порушення кримінальної справи стосовно особи, яка відбуває покарання, не пов'язане з позбавленням волі, слідчий або орган дізнання органів внутрішніх справ протягом 10 днів направляють до інспекції, у якій засуджений перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно засудженого.

- Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських та районних органів внутрішніх справ:

- Ведуть облік засуджених до виправних робіт.

- Проводять із засудженими індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попередження антигромадської поведінки та скоєння ними нових злочинів.

- Щомісяця здійснюють перевірки за місцем проживання засуджених, про результати яких у кінці кожного кварталу письмово, окремо щодо кожного засудженого, інформують інспекцію і додають до них матеріали перевірки (пояснення, рапорти та ін.) , які долучаються до справ засуджених.

- Виявляють факти порушення засудженими громадського порядку, застосування до них заходів адміністративного впливу і повідомляють про це інспекцію. Уносять відповідні записи до профілактичних карток цих засуджених.

Висновок

Система виконання кримінальних покарань в Україні іде по шляху послідовного та цілеспрямованого реформування, що здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 1991року, якою були схвалені „Основні напрямки реформи кримінально-виконавчої системи в Україні”.

Звичайно, суспільство ще довго не зможе відмовитись від покарань, пов'язаних з позбавленням волі, та, мабуть, ніхто і не заперечує, що особи, винні у вчиненні тяжких злочинів, без сумніву, заслуговують ізоляції від суспільства , але воно повинно усвідомити, що місця позбавлення волі несуть сьогодні у собі економічну, соціальну та морально-психологічну збитковість.

Застосування судами видів кримінальних покарань, що не пов'язані з позбавленням волі, дозволяє вплинути на особу іншими методами і формами не виключаючи її з цивільного середовища, не розриваючи сімейних, громадських, дружніх відносин.

В той же час на особу, яка скоїла злочин невеликої тяжкості, яка не занедбана в педагогічному плані, дані покарання впливають не менш ефективно при їх правильному і вмілому застосуванні і, крім того, мають профілактичний вплив на інших осіб.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.1995 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №6.)

3. Закон України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV.

4. . Закон України “Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 року.

5. . Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіційне видання. - К.: Атіка, 2004. - 96 с.

6. Богатирьов І.Г. Виправні роботи як вид покарань: Кримінальні, кримінологічні та кримінально-виконавчі проблеми. (Монографія). - К.: „МП Леся”, 2002. - 139 с.

7. Темершин Х.А. Исправительные работы: История и современность. Учеб. Пособие. - Уфа: Уфимская высш. Школа МВД СССР, 1990.

Размещено на Allbest.ru