Особливості розслідування нелегальної міграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Особливості розслідування нелегальної міграції

12.00.09 - кримінальний процес і криміналістика;

судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Бахін Володимир Петрович,

Національний університет державної податкової служби України,

професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Карпов Никифор Семенович,

Національна академія внутрішніх справ,

професор кафедри кримінального процесу

кандидат юридичних наук, доцент

Колесник Валерій Аркадійович,

Національна академія Служби безпеки України,

професор кафедри криміналістики

Захист відбудеться «18» березня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.05 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національній академії внутрішніх справ, за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «14» лютого 2011 р.

Анотація

Капітанчук Л.Ю. Особливості розслідування нелегальної міграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Національна академія внутрішніх справ. - Київ, 2011.

У роботі досліджуються проблеми нелегальної міграції як виду організованої злочинної діяльності; охарактеризовано систему заходів боротьби з нелегальною міграцією та класифіковано її заходи. Визначено основні елементи криміналістичної характеристики незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон та особливості виявлення ознак порушень кордону нелегальними мігрантами. Висвітлено окремі аспекти провадження слідчих дій у кримінальних справах, пов'язаних із переправленням осіб через державний кордон. Пропонується ряд доповнень щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та практичної діяльності у сфері розслідування порушень державного кордону України нелегальними мігрантами.

Ключові слова: нелегальна міграція, боротьба з нелегальною міграцією, криміналістична характеристика переправлення нелегальних мігрантів, спосіб вчинення злочину, слідова картина, виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами.

Аннотация

Капитанчук Л.Ю. Особенности расследования нелегальной миграции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Национальная академия внутренних дел. - Киев, 2011.

Диссертация раскрывает теоретические и практические положения расследования нарушений государственной границы нелегальными мигрантами.

На основании изученных источников определено, что нелегальная миграция достигла уровня угрозы национальной и пограничной безопасности.

Нелегальную миграцию автор рассматривает как одну из форм транснациональной преступной деятельности с характерными ей признаками. Представлен историко-правовой аспект противодействия нелегальной миграции и определена соответствующая система мероприятий по борьбе с нарушениями государственной границы нелегальными мигрантами. На основании анализа законодательства других государств систематизированы мероприятия по противодействию нелегальной миграции. Проведен семантический анализ терминов "борьба" и "противодействие". Определены особенности структуры криминалистической характеристики нарушений государственной границы нелегальными мигрантами, к которым отнесены способ совершения преступления, следовая картина, личность преступника (организатора, переправщика) и личность нарушителя государственной границы (нелегального мигранта). Дано понятие способа незаконного перемещения нелегальных мигрантов через государственную границу Украины, а также проведено ретроспективный анализ способов незаконного перемещения нелегальных мигрантов. Сделано вывод о том, что в случае компрометации определенных способов перемещения нелегальных мигрантов организаторы каналов нелегальной миграции усовершенствуют существующие и разрабатывают принципиально новые. Следовая картина при нарушении государственной границы нелегальными мигрантами, кроме совокупности общеизвестных следов, характеризируется рядом особенностей, поскольку отображает действия не только нелегальных мигрантов, но и лиц, которые причастны к их перемещению.

В работе обращено внимание на выявление данного вида преступлений как отдельного этапа деятельности правоохранительных органов по борьбе с нелегальной миграцией. Установлено, что особенности признаков функционирования каналов нелегальной миграции зависят от состояния оперативно-розыскной и оперативно-служебной деятельности органов ГПС Украины, а также их взаимодействия с правоохранительными органами, деятельность которых направлена на выявление признаков нелегальной миграции вне границ контролируемого пограничного района. Разработана система мероприятий органов охраны государственной границы по выявлению признаков нарушения государственной границы Украины нелегальными мигрантами.

В диссертации рассмотрен первоначальный этап расследования нарушений государственной границы нелегальными мигрантами, главными особенностями которого являются участие иностранных граждан - нелегальных мигрантов и способ их перемещения через государственную границу. Наиболее значимыми следственными действиями относительно данной категории преступлений определены - осмотр места происшествия, допрос, воспроизведение обстановки и обстоятельств события, предъявление для опознания. Объективность и полнота расследования нарушений государственной границы нелегальными мигрантами зависят от надлежащего технико-криминалистического обеспечения, использования возможностей судебных экспертиз и привлечения специалистов при проведении следственных действий. На основе изученных материалов уголовных дел по расследованию органами дознания ГПС Украины перемещения нелегальных мигрантов через государственную границу автором внесены соответствующие предложения по усовершенствованию законодательной регламентации и оптимизированию деятельности органов охраны государственной границы.

Ключевые слова: нелегальная миграция, борьба с нелегальной миграцией, криминалистическая характеристика перемещения нелегальных мигрантов, способ совершения преступления, следовая картина, выявление нарушений государственной границы нелегальными мигрантами.

SUMMARY

Kapitanchuk L.Yu. Peculiarities of investigation of illegal migration. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Juridical Sciences by specialty 12.00.09 - Criminal Process and Criminalistics; Court expertise; Operative-research activity. - National Academy of Internal Affairs. - Kyiv, 2011.

The dissertation covers the research of illegal migration as a kind of organized criminal activity; the system of measures to combat illegal migration and classification of its measures. The main elements of forensic classification of illegal migrants transfer via the State Border and the peculiarities of violations detection by illegal migrants have been defined. Certain aspects of investigation activities implementation in criminal cases dealing with human beings transfer via the State Border have been outlined. Certain amendment are recommended as to development of the acting criminal legislation and practical activity in the sphere if investigation of violations of the State Border by illegal migrants.

Key words: illegal migration, combating illegal migration, forensic characteristic of illegal migrants transfer, method of crime examination, trace pattern, detection of border violations by illegal immigrants.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Геополітичні зміни, які відбулися в світі за останні десятиліття, призвели до значного збільшення міграційних потоків та розширення їх географії, зокрема це стосується України, яка стала країною транзитних каналів нелегальної міграції та країною-реципієнтом нелегальних мігрантів. Згідно зі звітом Генерального Секретаря ООН з питань моніторингу світового населення, за кількістю міжнародних мігрантів Україна посідає четверте місце. Щороку кордони нашої країни офіційно перетинають близько 30 млн. іноземних громадян.

За оцінками експертів, на сьогодні нелегальна міграція набула рис організованої злочинної діяльності із високим рівнем латентності. Її масштабність досягла значних обсягів, а прибутки від діяльності транснаціональних злочинних організацій з переправлення нелегальних мігрантів стали співрозмірними із прибутками від нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками.

Світова економічна криза та диспропорції у розвитку окремих країн і регіонів, природні, етнічні та воєнно-політичні катаклізми, вирішення яких є перспективою далекого майбутнього, дають підстави вважати, що проблеми, які пов'язані з нелегальною міграцією, будуть актуальними ще протягом значного періоду. Для країн, через які проходять канали нелегальної міграції, ця проблема також може досягти рівня, що становитиме загрозу національній безпеці.

Особливістю каналів нелегальної міграції через територію України є те, що їх функціонування із країн постачання нелегальних мігрантів до країн призначення пов'язане із порушенням чинного законодавства щодо порядку перетинання державного кордону та режиму державного кордону України.

Органи охорони державного кордону України в період з 1991 до 2010 року виявили майже 247 тис. нелегальних мігрантів. Протягом 2004-2010 років за незаконне перетинання державного кордону України притягнуто до адміністративної відповідальності більше 56 тис. осіб, а за незаконне переправлення осіб через державний кордон України порушено 635 кримінальних справ.

Отже, боротьба з нелегальною міграцією як соціальним явищем, мінімізація її негативного впливу на криміногенну ситуацію в країнах транзиту та накопичення нелегальних мігрантів, до яких, зокрема, належить і Україна, визначають актуальність теми дисертаційного дослідження.

Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали фундаментальні роботи вчених Ю.П. Аленіна, О.Я. Баєва, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.І. Галагана, В.О. Глушкова, В.Г. Гончаренка, А.В. Іщенка, В.А. Журавля, Г.Г. Зуйкова, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, О.М. Колесниченка, Я.Ю. Кондратьєва, В.О. Коновалової, Ю.Г. Корухова, І.І. Котюка, В.С. Кузьмічова, А.М. Кустова, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, Г.А. Лукашевича, Є.Д. Лук'янчикова, Г.А. Матусовського, В.О. Образцова, Ю.Ю. Орлова, М.А. Погорецького, М.І. Порубова, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, С.М. Стахівського, В.М. Тертишника, І.Я. Фрідмана, Л.Д. Удалової, В.Ю. Шепітька та ін.

Окремі аспекти з теми дослідження у своїх працях розкривали вчені України й інших держав - О.Ф. Бантишев, О.І. Бастрикін, Ю.Ю. Бишевський, І.К. Василенко, Я.С. Величкін, І.В. Гора, В.А. Колесник, О.В. Кузьменко, Г.М. Лапшин, О.П. Левченко, Ю.І. Літвін, О.А. Малиновська, А.П. Мозоль, С.О. Мосьондз, В.І. Олефір, О.І. Онисько, В.Є. Подшивалов, Ф.П. Портнов, І.Б. Похіла, А.М. Притула, Ю.І. Римаренко, А.С. Саінчин, Л.Д. Самигін, І.І. Сєрова, В.О. Сич, Н.П. Тиндик, С.Б. Чехович, Ю.С. Шемшученко та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої указом Президента України від 19.06.2006 р. № 546/2006. Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 24.02.2009 р.), включено до планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2010 рік та схвалено відділенням Національної академії правових наук України (реєстр. № 1189, 2010 рік).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей розслідування органами охорони державного кордону України злочинів, пов'язаних із порушенням державного кордону нелегальними мігрантами, та внесення рекомендацій щодо його вдосконалення.

Для досягнення мети було передбачено вирішити такі завдання:

- розкрити поняття та суть нелегальної міграції;

- узагальнити систему заходів боротьби з нелегальною міграцією в Україні та вивчити досвід боротьби із нелегальною міграцією в інших державах;

- визначити зміст криміналістичної характеристики злочинів, пов'язаних із переправленням нелегальних мігрантів через державний кордон України;

- розкрити способи порушень державного кордону нелегальними мігрантами та особливості слідової картини;

- з'ясувати особливості суб'єктів, які причетні до порушення державного кордону нелегальними мігрантами;

- розкрити особливості системи заходів виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами;

- з'ясувати особливості організації і тактики провадження окремих слідчих дій при розслідуванні органами охорони державного кордону України порушень державного кордону нелегальними мігрантами;

- визначити напрями вдосконалення розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у сфері розслідування порушень державного кордону України нелегальними мігрантами.

Предмет дослідження - особливості розслідування нелегальної міграції.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить діалектико-матеріалістичний метод як загальний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв'язок теорії та практики. Історико-правовий метод дав можливість провести генезис нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері перетинання державного кордону (підрозділ 1.2). Догматичний метод було використано при тлумаченні чинних кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за порушення державного кордону нелегальними мігрантами (підрозділ 1.2). Логіко-семантичний метод дав можливість поглибити розуміння понятійного апарату дисертації і розмежувати значення термінів "боротьба" та "протидія" (підрозділ 1.2). Системний метод був необхідний при визначенні системи заходів боротьби з нелегальною міграцією на державному кордоні та системи способів переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України (підрозділи 1.2, 2.1). Порівняльно-правовий метод було використано при аналізі системи заходів боротьби з нелегальною міграцією в Україні та інших провідних країнах світу (підрозділи 1.2, 1.3). Статистичний метод дозволив опрацювати показники, які характеризують результати оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону та інших органів, які ведуть боротьбу з нелегальною міграцією (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). Результати використання соціологічних методів (спостереження, інтерв'ювання, анкетування), які застосовувались в підрозділах 1.1, 1.2, 2.2, 2.3, 3.2, дали можливість визначити окремі показники нелегальної міграції та напрями боротьби з нею.

Емпіричну базу дослідження становлять: матеріали анкетування 39 дізнавачів підрозділів дізнання та 88 начальників відділів прикордонної служби органів охорони державного кордону, а також 20 начальників прикордонних загонів (окремих контрольно-пропускних пунктів) ДПС України та 318 нелегальних мігрантів; систематизовані матеріали офіційної статистичної звітності; матеріали 274 кримінальних справ та 192 відмов у порушенні кримінальних справ, 346 адміністративних проваджень про порушення державного кордону нелегальними мігрантами, 128 фільтраційно-перевірочних заходів, перевірок Генеральною прокуратурою України органів дізнання ДПС України, а також - юридичної практики органів охорони державного кордону, які відображено в оглядах, звітах, наказах та інструкціях ДПС України та інших документах правоохоронних органів. Крім того, автором використано особистий практичний досвід розслідування порушень державного кордону України в органах дізнання ДПС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні комплексних монографічних досліджень, присвячених розслідуванню органами ДПС України порушень державного кордону України нелегальними мігрантами. У результаті дослідження:

вперше:

- визначено особливості системи заходів боротьби з порушеннями державного кордону нелегальними мігрантами як комплексної, взаємоузгодженої системи заходів уповноважених суб'єктів із відповідним нормативно-правовим та криміналістичним забезпеченням;

- сформульовано особливості структури криміналістичної характеристики порушень державного кордону нелегальними мігрантами;

- визначено поняття способу незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України як взаємообумовлену сукупність діяльності суб'єктів, спрямованої на переправлення незаконних мігрантів через державний кордон з порушенням чинного законодавства, та осіб, які безпосередньо перетинають державний кордон (нелегальних мігрантів), а також визначено значення способу незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України у боротьбі з нелегальною міграцією;

- розкрито особливості формування та дослідження слідової картини у справах про порушення державного кордону нелегальними мігрантами;

- розглянуто особливості суб'єктів як елемента криміналістичної характеристики незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

- визначено поняття та особливості заходів з виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами та їх місце в методиці розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

- подано пропозицію про створення єдиного інформаційного банку даних перекладачів, які володіють рідкісними мовами, та, відповідно, дієвого механізму їх залучення;

удосконалено:

- положення щодо підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів з виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами;

- правову норму, яка закріплена в п. 17 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", щодо розширення компетенції експертної служби ДПС України при проведенні криміналістичних експертиз та вдосконалення її організаційно-штатної структури;

- правову норму, яку закріплено в п. 10 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", про необхідність вдосконалення єдиної бази даних на усіх іноземців, що отримали право на в'їзд в Україну з різною метою, для забезпечення кримінально-процесуальної діяльності органів охорони державного кордону;

- положення про створення єдиного центру координації діяльності правоохоронних органів України щодо контролю за функціонуванням каналів нелегальної міграції;

дістали подальшого розвитку:

- характеристика нелегальної міграції як соціального явища, що становить загрозу національній та прикордонній безпеці України;

- напрями діяльності ДПС України щодо виявлення каналів нелегальної міграції поза межами контрольованого прикордонного району;

- особливості провадження слідчих дій з участю нелегальних мігрантів;

- законодавче регулювання кримінальної відповідальності за ст. 332 КК України "Незаконне переправлення осіб через державний кордон".

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції використовуються у практичній діяльності органів охорони державного кордону України (акт впровадження Управління по роботі з іноземцями, дізнання та адміністративного провадження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.11.2009 р.) та у навчальному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (акт впровадження Науково-дослідного інституту ДПС України № 144 від 24.11.2008 р. та акти прийому науково-дослідних робіт шифр 209-1810 І від 26.02.2009 р., 209-1811 І від 28.02.2009 р., 210-0009 І від 23.02.2010 р.) та інших навчальних закладів (акт впровадження Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого № 27/243 від 26.01.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження неодноразово доповідались на засіданні кафедри криміналістики Національної академії внутрішніх справ та оприлюднені доповіді на 11 конференціях та семінарах: "Криміналістичне забезпечення діяльності Прикордонних військ України" (м. Хмельницький, 2001 р.); "Теорія та практика реалізації правоохоронних функцій Державною прикордонною службою України" (м. Хмельницький, 2006 р.); "Проблеми теорії та практики реалізації правоохоронних функцій в охороні державного кордону" (м. Хмельницький, 2007 р.); "Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства" (м. Київ, 2007 р.); "Українське правосуддя: здобутки та перспективи" (м. Чернівці, 2008 р.); "Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації" (м. Харків, 2008 р.); "Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України" (м. Хмельницький, 2008 р.); "Policajnй vedy a policajnй иinnosti" (м. Братислава, 2008 р.); "Право і національна безпека: актуальні проблеми теорії та практики" (м. Харків, 2009 р.); "Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення" (м. Харків, 2009 р.); "Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України" (м. Хмельницький, 2009 р.); "Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України" (м. Хмельницький, 2010 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено у 20 наукових публікаціях, з яких п'ять - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації відповідає меті, завданням дослідження та композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків, п'яти додатків, списку використаних джерел (370 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 250 сторінок, з яких обсяг основного тексту - 178 сторінок.

нелегальний міграція криміналістичний

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено ступінь її наукової розробленості, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, їх впровадження та рівень апробації, а також зазначено публікації за темою дослідження.

Розділ 1 "Нелегальна міграція як об'єкт криміналістичного дослідження" складається з трьох підрозділів та присвячений висвітленню питань щодо визначення нелегальної міграції як виду злочинної діяльності, системи заходів боротьби з нелегальною міграцією в Україні та інших країнах.

У підрозділі 1.1. "Нелегальна міграція як вид злочинної діяльності" на основі комплексного опрацювання наукових джерел, законодавства та правоохоронної практики обґрунтовано положення про те, що нелегальна міграція на сьогоднішній день досягла рівня національної та прикордонної загрози в Україні та за кордоном. За оцінками ООН щорічно міждержавні кордони нелегально перетинає від 2,5 до 4 млн осіб, а загальний об'єм міграції в світі у 2006 р. складав майже 175 млн осіб. При цьому на території України, за окремими даними, нелегально перебуває понад 1 млн осіб.

Автор підтримує думку тих вчених, які вважають, що нелегальна міграція - це перетинання кордонів держави з метою чи в порядку, які порушують її законодавство. На підставі аналізу причин та умов нелегальної міграції та найбільш поширених її форм в Україні визначено фактори, що ускладнюють її вплив на ситуацію в Україні. Особливості функціонування каналів нелегальної міграції через територію України свідчать про поступове перетворення України з країни транзиту в країну накопичення нелегальних мігрантів, що спричиняє певне соціальне напруження в країні та у відносинах із сусідніми державами. Намагання країн врегулювати міграційні процеси та їх рівень, забезпечити законність та відповідність чинному законодавству виявились не досить успішними. На сьогодні нелегальні міграційні процеси контролюють злочинні угрупування, а нелегальна міграція стала однією із форм організованої злочинної діяльності в Україні з притаманними їй ознаками. Наявний стан нелегальної міграції в Україні створює реальну загрозу національній та прикордонній безпеці держави.

У підрозділі 1.2. "Система заходів боротьби з нелегальною міграцією" проаналізовано на основі історико-правового та порівняльного методів становлення та розвиток законодавства України на різних історичних етапах боротьби із нелегальною міграцією та захисту недоторканності державного кордону України. Розглянуто та розмежовано основні терміни в системі заходів впливу на нелегальну міграцію, зокрема такі, як "протидія нелегальній міграції" і "боротьба з нелегальною міграцією", діаметральність поглядів щодо них та проведено класифікацію системи заходів боротьби з нелегальною міграцією в Україні за відповідними критеріями. Аналіз системи заходів боротьби з нелегальною міграцією та її нормативно-правового забезпечення свідчить, що вона не у повній мірі відповідає потребам сьогодення.

На підставі аналізу практики боротьби з нелегальною міграцією з метою її вдосконалення пропонується: посилити відповідальність осіб, причетних до функціонування каналів нелегальної міграції, та криміналізувати порушення державного кордону безпосередньо нелегальними мігрантами; основні зусилля правоохоронних органів зосередити на шляхах інфільтрації нелегальних мігрантів в Україну, осередках концентрації нелегальних мігрантів та діяльності злочинних угруповань з їх переправлення через державний кордон.

У підрозділі 1.3. "Особливості заходів боротьби з нелегальною міграцією в інших країнах" розглянуто особливості боротьби з нелегальною міграцією в провідних країнах світу, які свідчать про репресивний характер таких заходів та їх спрямованість на відповідне нормативно-правове, оперативно-технічне та криміналістичне забезпечення. Запровадження чи посилення репресивної складової у боротьбі з нелегальною міграцією в країнах транзиту чи країнах-реципієнтах мінімізує її рівень. Аналіз окремих заходів боротьби з нелегальною міграцією в країнах ЄС на регіональному та державному рівнях свідчить про їх ґрунтування на відповідних видах забезпечення, застосуванні сучасних інформаційних технологій, а також виділено найбільш ефективні серед них. Проведений аналіз заходів боротьби з нелегальною міграцією в країнах СНД та співпраці між ними у цій сфері свідчить про їх деяку тотожність.

Розділ 2 "Криміналістична характеристика порушень державного кордону України нелегальними мігрантами" складається з трьох підрозділів, що розкривають окремі елементи криміналістичної характеристики порушень державного кордону нелегальними мігрантами.

У підрозділі 2.1. "Способи порушення державного кордону" визначено, що центральним елементом у структурі криміналістичної характеристики порушення державного кордону України нелегальними мігрантами є спосіб вчинення злочину, на що також вказали 80,6 % опитаних дізнавачів органів дізнання ДПС України. Сформульовано визначення "спосіб переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон".

На підставі аналізу способів порушення державного кордону України нелегальними мігрантами та особливостей їх вияву та "модернізації" здійснено їх періодизацію - 1999-2002 рр., 2003-2004 рр., 2005-2009 рр. Систематизовано способи порушення державного кордону України нелегальними мігрантами залежно від використання технічних засобів, кількості нелегальних мігрантів, правової підстави інфільтрації в Україну та часу перебування на території України, а також розмежовано способи, які застосовуються при інфільтрації в Україну та виїзді з неї.

Для забезпечення потреб розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами найбільш цінним є прогнозування способів, які з високим ступенем ймовірності можуть бути використані при переправленні нелегальних мігрантів через державний кордон у майбутньому. На нашу думку, при порушеннях державного кордону нелегальними мігрантами буде надаватися перевага легальному способу інфільтрації в Україну з метою подальшого транзиту через її територію чи осідання в ній, широкому використанню розробок високих технологій та корупційних зв'язків, а також перевага технічного фактора у сприянні таким порушенням.

У підрозділі 2.2. "Характеристика слідової картини" визначено, що слідова картина при порушенні державного кордону нелегальними мігрантами є відображенням дій як нелегальних мігрантів, так і осіб, причетних до їх переправлення через державний кордон.

Як свідчить узагальнення практики діяльності органів охорони державного кордону, на формування слідової картини впливають спосіб порушення державного кордону, ділянка кордону, на якій здійснюється порушення та її особливості, система заходів боротьби з нелегальною міграцією та її стан (засоби, що утруднюють, контролюють та попереджають порушення державного кордону), а також способи приховування перетину кордону.

Слідова картина при переправленні нелегальних мігрантів через державний кордон встановлюється за результатами огляду: місця перетину кордону; місця затримання нелегальних мігрантів-порушників кордону; транспортних засобів, які використовувалися для переправлення нелегальних мігрантів через кордон; ділянки місцевості по маршруту руху нелегальних мігрантів; використаних предметів та засобів, предметів спорядження та екіпіровки, особистих речей і документів, використаних при порушенні державного кордону. Основу слідової картини, що є найбільш важливим в інформаційному значенні джерелом, складає місце безпосереднього порушення кордону та його локалізація.

Як свідчить аналіз порушень державного кордону нелегальними мігрантами, у 73,3 % випадків їх здійснено поза пунктами пропуску через державний кордон, що, відповідно, впливає на особливості слідової картини. Найбільш характерними слідами незаконного переправлення осіб через державний кордон серед виявлених є: сліди людини в 70,9 % випадків, сліди транспортних засобів у 45,1 % випадків і сліди підробки документів на право перетину державного кордону в 12,9 % випадків.

У підрозділі 2.3. "Характеристика особи злочинця та нелегального мігранта" визначено, що переправлення нелегальних мігрантів здійснюється під організацією та керівництвом окремих осіб, які забезпечують функціонування окремих ділянок каналу нелегальної міграції. Основною особливістю цього елемента криміналістичної характеристики є наявність двох груп суб'єктів: осіб, які причетні до діяльності каналів нелегальної міграції, та осіб (нелегальних мігрантів), які намагаються потрапити до країн-реципієнтів з порушенням законодавства країн транзиту із використанням цих каналів.

Встановлено, що серед осіб - членів злочинних угруповань, причетних до переправлення нелегальних мігрантів, чітко розподілені ролі залежно від особливостей завдань, що вони виконують, ділянки каналу нелегальної міграції, який вони "забезпечують", візового режиму країн, через які проходить канал, системи заходів боротьби з нелегальною міграцією. Діяльність злочинних формувань з переправлення нелегальних мігрантів дає підстави умовно класифікувати особу злочинця на організатора, "вербувальника", особу, яка забезпечує, та переправника.

Аналіз практики органів охорони державного кордону свідчить про те, що суб'єктом, який безпосередньо здійснює переправлення нелегальних мігрантів, є чоловік у 93,6 % випадків, у 78,4 % віком від 25 до 40 років, у 89,1 % громадянин України, у 69,6 % випадків з середньою або спеціальною освітою без постійного місця роботи (86,2 %).

Визначено, що переправники нелегальних мігрантів безпосередньо через державний кордон є жителями прикордонних районів України чи суміжних держав, організатори та пособники - жителями центрів накопичення нелегальних мігрантів, а перевізники нелегальних мігрантів між центрами накопичення та місцем порушення державного кордону є жителями прикордонних районів. При цьому перевізники займаються виключно цією діяльністю або - одночасно із виконанням обов'язків за місцем основної роботи.

На підставі аналізу опитування нелегальних мігрантів - порушників державного кордону за окремими підставами здійснено їх класифікацію.

Розділ 3 "Виявлення та протидія порушенням державного кордону нелегальними мігрантами" складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються особливості виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами, провадження окремих слідчих дій та напрями вдосконалення розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами.

У підрозділі 3.1. "Особливості виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами" розглядається виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами як самостійний етап боротьби зі злочинністю та обґрунтовується доцільність включення його в методику розслідування незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон.

Аналіз системи виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами дає підстави виділяти її складові: суб'єкти, діяльність яких направлена на виявлення незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон; нормативно-правове та криміналістичне забезпечення діяльності суб'єктів виявлення.

Практика боротьби із нелегальною міграцією свідчить про необхідність врахування специфіки прикордоння та місць безпосереднього порушення кордону нелегальними мігрантами, а також особливостей функціонування каналів транзитного переміщення нелегальних мігрантів через територію України. Виявлення та подальша ліквідація каналу нелегальної міграції призводять до перерозподілу нелегальних мігрантів між іншими діючими каналами.

Особливості виявлення ознак функціонування каналів нелегальної міграції залежать від стану оперативно-розшукової та оперативно-службової діяльності органів ДПС України, їх взаємодії з правоохоронними органами, діяльність яких спрямована на виявлення ознак нелегальної міграції поза межами контрольованого прикордонного району.

Виявлення порушень державного кордону здійснюється на підставі: дослідження матеріально фіксованих слідів; показань свідків (очевидців); результатів оперативно-розшукової діяльності; інтерв'ювання іноземців на каналі в'їзду до України в пунктах пропуску; даних технічних засобів охорони кордону; інформації правоохоронних органів України та інших держав, а також інформації представників установ та організацій.

У підрозділі 3.2. "Особливості організації та тактики окремих слідчих дій" визначено, що основною особливістю, яка впливає на тактику окремих слідчих дій у справах про порушення державного кордону нелегальними мігрантами, є участь іноземних громадян.

Результати вивчення кримінальних справ щодо організації переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон показали, що найбільш значимими у тактичному плані слідчими діями є: огляд місця події (73,0 %), допит свідків (66,6 %) та підозрюваних (40,0 %), пред'явлення для впізнання (51,6 %) та відтворення обстановки та обставин події (43,3 %). Найбільш раціональною організаційно-тактичною формою взаємодії при розслідуванні визнається створення та діяльність слідчо-оперативної групи, а в органах ДПС України - дізнавально-оперативної групи. Для об'єктивного та повного розслідування порушень державного кордону з участю нелегальних мігрантів важливе значення має належне техніко-криміналістичне забезпечення та використання можливостей судових експертиз. Аналіз матеріалів кримінальних справ про порушення державного кордону нелегальними мігрантами свідчить про те, що серед основних недоліків при розслідуванні виділяється у 64,5 % неповнота фіксації слідчих дій, в 22,5 % - неякісна фіксація, у 16,1 % випадків - несвоєчасність оформлення та у 32,2 % випадків інші причини. З огляду на це обґрунтовано необхідність при проведенні окремих слідчих дій до складу дізнавально-оперативної групи, що створена для своєчасного реагування на виявлені ознаки незаконного переправлення мігрантів через державний кордон, включати спеціаліста.

Особливість допиту при розслідуванні цієї категорії справ - наявність двох груп суб'єктів - підозрюваних (членів організованих злочинних груп - організаторів, переправників) та свідків (нелегальних мігрантів). Аналіз матеріалів кримінальних справ свідчить про потребу у залученні перекладача, при цьому у 67,3 % випадків перекладач не залучався у зв'язку із: відсутністю перекладача відповідної мови (23,5 % випадків), відмови від перекладача (35,4 % випадків) та неможливістю забезпечення вчасної його участі у справі (41,1 % випадків). Вибір тактичних прийомів при проведенні слідчих дій з участю нелегальних мігрантів повинен враховувати освітній, соціально-культурний рівень та релігійні переконання нелегальних мігрантів, що має особливе значення для встановлення психологічного контакту з нелегальним мігрантом при проведенні допиту.

При проведенні очної ставки та пред'явлення для впізнання особливе місце має забезпечення "відчуття" безпеки нелегальних мігрантів. Тому вбачається тактично доцільним проведення пред'явлення для впізнання особи по даній категорії справ поза візуальним спостереженням.

Вивчення кримінальних справ та анкетування практичних працівників органів дізнання ДПС України вказало на потребу у 83,8 % повного використання можливостей криміналістичних експертиз та розширення повноважень експертної служби ДПС України щодо проведення трасологічних експертних досліджень.

У підрозділі 3.3. "Напрями вдосконалення діяльності органів Державної прикордонної служби України щодо розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами" запропоновано певні заходи щодо вдосконалення діяльності органів охорони державного кордону та їх законодавчого забезпечення.

З огляду на транснаціональний характер нелегальної міграції виникає об'єктивна потреба у взаємодії правоохоронних органів держав - транзиту каналів нелегальної міграції. Оскільки до 24,0 % мігрантів використовують легальний канал в'їзду в Україну з метою подальшого проникнення до країн-реципієнтів, то вбачається доцільним створення єдиної бази даних на усіх іноземців, які отримали право на в'їзд в Україну з метою працевлаштування, навчання, намагаються отримати статус біженця чи отримали такий статус, в інтересах забезпечення кримінально-процесуальної діяльності органів охорони державного кордону.

З метою усунення проблем ідентифікації нелегальних мігрантів (органи охорони державного кордону затримували представників близько 150 країн світу) пропонується створення регіональних (міжрегіональних) інформаційних банків даних на перекладачів, які володіють рідкісними мовами, та розробка дієвого механізму їх залучення. Діюча в ДПС України експертна служба уповноважена проводити дослідження лише паспортних документів, проте відповідно до потреб практики виникає потреба ще й у проведенні трасологічних та дактилоскопічних експертних досліджень. Тому з метою необхідного експертно-криміналістичного забезпечення вноситься пропозиція щодо здійснення підготовки експертів для експертної служби ДПС України, створення філіалів експертної служби ДПС України в місцях найбільшої інтенсивності каналів нелегальної міграції через державний кордон та розширення повноваження експертів ДПС України на проведення експертиз, яких вимагає практика розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами.

Після аналізу ст. 332 КК України "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України" внесено окремі пропозиції щодо змін до неї, які дали б можливість узгодити її редакцію з потребами сьогодення у боротьбі з нелегальною міграцією. Висловлено необхідність щодо взаємодії та координації заходів боротьби з нелегальною міграцією між органами різної відомчої належності, оскільки органи ДПС України уповноважені виявляти та припиняти нелегальну міграцію лише в межах контрольованого прикордонного району. В основі такої взаємодії має стати єдиний центр координації діяльності правоохоронних органів України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Висновки

У висновках дисертації на основі проведеного комплексного та системного дослідження особливостей розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни:

1. Нелегальна міграція на теперішній час досягла рівня загрози національній та прикордонній безпеці України та представляє собою вид організованої злочинної діяльності, спрямованої на отримання доходів від переправлення нелегальних мігрантів через кордони держави із порушенням її законодавства.

2. Сучасний стан і рівень загрози нелегальної міграції обумовлюють необхідність проведення різнопланової, комплексної, динамічної, взаємоузгодженої, нормативно і фінансово забезпеченої системи заходів уповноважених суб'єктів відповідно до чинного законодавства і міжнародних угод.

3. Аналіз практики правоохоронних органів дає підстави зробити висновок про те, що для підвищення ефективності боротьби з нелегальною міграцією в Україні необхідно: посилити відповідальність осіб, причетних до функціонування каналів нелегальної міграції через територію України, криміналізувати порушення державного кордону України безпосередньо нелегальними мігрантами; зосередити зусилля правоохоронних органів на шляхах інфільтрації нелегальних мігрантів в Україну, осередках їх накопичення та діяльності злочинних угруповань, яка спрямована на переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України до країн-реципієнтів.

4. Аналіз практики боротьби з нелегальною міграцією провідних країн світу свідчить про те, що вживані ними заходи мають в основному репресивний характер, проте досі не вироблено ефективного механізму, який дав би можливість повністю усунути нелегальну міграцію та її негативні наслідки. З огляду на це основною метою світової спільноти є розробка методів дієвого контролю за нелегальною міграцією і гуманного та узгодженого керівництва нею, із зосередженням зусиль щодо боротьби з нею в країнах транзиту - на дальніх підступах та на міждержавних кордонах.

5. Серед елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов'язаних з переправленням нелегальних мігрантів, найважливішими є спосіб незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон, слідова картина, особа злочинця (організатора, переправника) та особа порушника державного кордону (нелегального мігранта).

6. Спосіб незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон можна визначити як взаємообумовлену сукупність дій осіб, діяльність яких спрямована на переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон з порушенням чинного законодавства, а також осіб, які безпосередньо перетинають державний кордон (нелегальних мігрантів). Ретроспективний аналіз способів незаконного переправлення нелегальних мігрантів дає підстави для висновку про те, що їх компрометація правоохоронними органами веде до того, що організатори каналів нелегальної міграції вдосконалюють наявні та розробляють принципово нові. Виявлення способів функціонування одних автономних каналів нелегальної міграції дає можливість правоохоронним органам прийняти заходи щодо ліквідації інших.

7. Слідова картина при порушенні державного кордону нелегальними мігрантами, окрім сукупності загальновідомих слідів, характеризується низкою особливостей, оскільки є відображенням дій не лише нелегальних мігрантів, але й осіб, які причетні до їх переправлення.

8. Особливістю криміналістичної характеристики злочинів, пов'язаних з нелегальною міграцією, є наявність двох груп суб'єктів, а саме: осіб, які причетні до функціонування каналів нелегальної міграції, та осіб - нелегальних мігрантів, які намагаються потрапити до країн-реципієнтів із порушенням чинного законодавства країн транзиту, яке регулює порядок перетинання державних кордонів.

9. Виявлення ознак порушення державного кордону нелегальними мігрантами - це діяльність органів охорони державного кордону, яка передує порушенню кримінальної справи і спрямована на встановлення фактів незаконного перетинання державного кордону нелегальними мігрантами. Виявлення ознак нелегальної міграції необхідно розглядати як перший самостійний етап боротьби із злочинністю, як елемент методики розслідування незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України.

10. Дискредитація каналу нелегальної міграції (окремої його ланки) не веде до повної його ліквідації. При цьому відбувається перерозподіл нелегальних мігрантів між іншими (діючими чи новими) каналами.

11. На особливість організації і тактики окремих слідчих дій у справах про порушення державного кордону нелегальними мігрантами впливають такі чинники, як участь іноземних громадян (нелегальних мігрантів) та спосіб їх переправлення через державний кордон. Найбільш значущими слідчими діями при розслідуванні нелегальної міграції є: огляд місця події, допит свідків і підозрюваних, пред'явлення для впізнання і відтворення обстановки та обставин події. Об'єктивне і повне розслідування порушень державного кордону нелегальними мігрантами можливе лише при належному техніко-криміналістичному забезпеченні, використанні можливостей судових експертиз та залученні спеціалістів при проведенні окремих слідчих дій.

12. Підвищення ефективності розслідування нелегальної міграції потребує: вдосконалення взаємодії органів охорони державного кордону з правоохоронними органами України, які ведуть боротьбу з нелегальною міграцією за межами контрольованих прикордонних районів, а також правоохоронними органами держав транзиту та походження нелегальної міграції; створення єдиного центру координації діяльності правоохоронних органів України щодо контролю за функціонуванням каналів нелегальної міграції; вдосконалення єдиної бази даних на усіх іноземців для забезпечення кримінально-процесуальної діяльності органів охорони державного кордону (внесення змін до п. 10 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України"); вирішення проблеми ідентифікації нелегальних мігрантів далекого зарубіжжя, які затримані вперше за незаконне перетинання державного кордону України, шляхом вдосконалення відповідних міжнародних угод; створення регіональних (міжрегіональних) інформаційних банків даних перекладачів мов - країн походження нелегальних мігрантів та вдосконалення законодавства щодо їх участі в кримінальному судочинстві; внесення змін до п. 17 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо розширення повноважень Головного експертно-криміналістичного центру ДПС України на проведення, крім експертних досліджень паспортних документів, трасологічних і дактилоскопічних експертних досліджень, а також вдосконалення організаційно-штатної структури експертної служби ДПС України.

Список опублікованих автором праць

1. Капітанчук Л.Ю. Роль та місце Державної прикордонної служби України у протидії нелегальній міграції / Л. Ю. Капітанчук // Часопис Хмельницького університету управління та права "Університетські наукові записки". - Хмельницький, 2007. - № 4. - С. 303-309.

2. Капітанчук Л.Ю. Спосіб вчинення злочину та його особливості при незаконному переправленні осіб через державний кордон України / Л.Ю. Капітанчук // Форум права. - 2008. - № 2. - С. 210-219 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08kljdku.pdf.

3. Капітанчук Л.Ю. Система заходів протидії нелегальній міграції та її криміналістичні аспекти / Капітанчук Л. Ю. // Науковий вісник Ужгородського Національного університету. Серія "Право". 2008. - № 11. - С. 302-306.

4. Капітанчук Л.Ю. Особливості виявлення порушень державного кордону із участю нелегальних мігрантів / Капітанчук Л. Ю. // Право і суспільство. - 2008. - № 6. - С. 95-100.

5. Капітанчук Л.Ю. Окремі питання розслідування порушень державного кордону України з участю нелегальних мігрантів / Л. Ю. Капітанчук // Часопис Хмельницького університету управління та права "Університетські наукові записки". - Хмельницький, 2009. - № 1. - С. 306-312.

6. Kapitanczuk L. Analiza nielegalnej migracji jako jednego z rodzajow dziaіalnosci przestкpczej / Ludmiіa. Kapitanczuk // Biuletin - Problemy ochrony granic. - Kкtrzyn, 2009. - NR 41. - S. 141-149.

7. Капитанчук Л.Ю. Относительно вопросов взаимодействия в противодействии нелегальной миграции. / Л. Ю. Капитанчук // Policajnй vedy a policajnй иinnosti: Zbornik z medzinбrodnej vedeckej konferencie konanej dтa 11.a 12. novembra 2008 na Akadйmii Policajnйho zboru v Bratislave. - Bratislava, 2009. - S. 129-131.

8. Капітанчук Л.Ю. Щодо окремих питань методики розслідування незаконного переправлення через державний кордон нелегальних мігрантів / Л. Ю. Капітанчук // Науковий вісник Державної прикордонної служби : наук.-практ. альманах. - 2008. - № 4. - С. 26-29.

9. Капітанчук Л.Ю. Щодо окремих проблем законодавчого регулювання протидії нелегальній міграції / Л. Ю. Капітанчук // Науковий вісник Державної прикордонної служби : наук.-практ. альманах. - 2009. - № 3. - С. 32-36.

10. Літвін Л.Ю. Криміналістична характеристика порушень державного кордону на ділянці Чернівецького прикордонного загону / Л. Ю. Літвін // Криміналістичне забезпечення діяльності Прикордонних військ України : матеріали міжвуз. наук-практ. конф., Хмельницький, 28 лют. 2001 р. - Хмельницький, 2002. - С. 60-63.

11. Капітанчук Л.Ю. Реалізація органами ДПС України функції протидії незаконній міграції на державному кордоні України / Л. Ю. Капітанчук // Теорія та практика реалізації правоохоронних функцій Державною прикордонною службою України : матеріали наук.-практ. конф., Хмельницький, 30 лист. 2006 р. - Хмельницький, 2007. - С. 72-74.

12. Капітанчук Л.Ю. Щодо відповідальності за порушення державного кордону України / Л.Ю. Капітанчук // Проблеми теорії та практики реалізації правоохоронних функцій в охороні державного кордону : матеріали всеукр. наук.- практ. конф., 22-23 лист. 2007 р. - Хмельницький, 2007. - С. 200-203.

13. Капітанчук Л.Ю. Особливості криміналістичної характеристики незаконного переправлення осіб через державний кордон України / Л. Ю. Капітанчук // Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства : матеріали наук.-практ. конф., 7 груд. 2007 р. - Київ, 2008. - С. 67-70.

14. Капітанчук Л.Ю. Щодо способів незаконного переправлення осіб через державний кордон України / Капітанчук Л. Ю. // Українське правосуддя: здобутки та перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 16 травня 2008 р. - Чернівці, 2008. - С. 432-439.