Діяльність податкової міліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розкрити питання «економічний контроль»

податковий міліція судовий експертиза ревізія

Контроль - це система спостереження перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, установлення результатів управлінського впливу на керований об'єкт за допомогою виявлення відповідностей або відхилень, здійснених у ході виконання цих рішень.

Економічний контроль - це система органів державного і господарського управління, які здійснюють контроль за економічним і соціальним розвитком країни відповідно до законодавчого регулювання, прийнятого Верховною Радою України.

2. Визначте сутність контролю як функції управління

Контроль як функція управління -- це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта для встановлення його відхилення від заданих параметрів чи відповідності ним.

Суть контролю полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює облік і перевірку того, наскільки об'єкт управління виконує його настанови. Основною метою контролю є блокування відхилень діяльності суб'єкта управління від заданої програми, а в разі виявлення відхилень -- приведення керованої системи у певний стан за допомогою всіх важелів, які можуть бути задіяні у відповідній системі управління.

3. Назвіть передумови та основні принципи контролю

Головною передумовою контролю є запобігання протиправним, незаконним та невірно оформленим документами операціям, які надалі призводять до викривлення даних наступної підсумкової інформації, яка значно впливає на фінансову та господарську діяльність банку.

Основними принципами контролю є:

1. Повсюдність, тобто контроль не є виключенням для якогось регіону, а здійснюється в усіх економічних регіонах, областях, містах та районах.

2. Загальність, тобто перевіркою повинні бути охоплені усі сторони роботи банку.

3. Універсальність, яка проявляється з трьох сторін:

- як функція управління;

- як профілактичний засіб, що запобігає порушенням та зловживанням;

- як засіб забезпечення економічного та раціонального використання усіх ресурсів.

4. Всенародність, тобто масовість, контролю.

5. Раптовість, тобто про початок перевірки не повинні знати працівники організацій та установ, що перевіряються. Дотримання цього принципу забезпечує найбільшу об'єктивність в оцінці виробничої, господарсько-фінансової діяльності та обґрунтованості дій службових осіб.

6. Безперервність, тобто перевірка не має сезонного характеру, а здійснюється постійно.

7. Системність, тобто здійснюється не стихійно, а в плановому організованому порядку, з дотриманням певної методики перевірки з /використанням ефективних способів, методів та засобів обчислювальної техніки.

Також до числа принципів контролю можна віднести:

1. Доповнення самоконтролю виконавців контролем спеціальних працівників-контролерів.

2. Презумпція провинності працівників, які виконують свою ділянку роботи (за недостовірність рахунку, викривлення первинних даних).

3. Рівноправність учасників контролю в здійсненні контрольної діяльності.

4. Забезпечення поєднання інтересів учасників банківської діяльності в контрольному акті, передачі документації, будь-яких грошових або матеріальних цінностей від одного працівника іншому і забезпечення єдності їх інтересів у досягненні кінцевої мети.

5. Поєднання взаємоконтролю та взаємодопомоги учасників фінансової діяльності.

6. Самостійність контролю.

4. Назвіть важливі напрямки вдосконалення контролю в ринкових умовах

Активне здійснення контролю сприяє успішному вирішенню різноманітних завдань демократичного розвитку. Особливого значення контроль набуває в умовах перебудови управління економікою, що характеризується динамічним розвитком суспільного виробництва, усієї системи соціальних та виробничих відносин в суспільстві, як невід'ємна складова частина цих відносин, контроль в діалектичній єдності активно впливає на їх розвиток і сам розвивається під їх впливом.

На сучасному етапі розвитку правової держави значно підвищується роль контролю в керуванні економікою країни для забезпечення найбільш повного задоволення матеріальних та духовних потреб людей.

Конституційною нормою є обов'язок громадян країни зберігати і зміцнювати державу та суспільну власність, боротися з крадіжками та марнотратством засобів виробництва, майна, матеріальних та грошових ресурсів, недопущення тіньової економіки та умов, що сприяють правопорушенням.

Поряд із зростанням значення контролю в керівництві економікою країни важливого значення він набуває у справі подальшого розвитку демократії. Через залучення до участі в контролі широких народних мас реалізується один із конституційних напрямків розвитку правової держави.

Важливо також відзначити, що поєднання державного та суспільного контролю дозволяє удосконалити весь державний апарат, від якого багато в чому залежить вирішення завдань підвищення матеріального достатку народу. Належить здійснити всебічну демократизацію управління, підвищити в ньому значення трудових колективів, посилити контроль знизу, підзвітність та гласність у роботі господарських органів.

Важливим напрямком удосконалення контролю стало прийняття Законів України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про господарські товариства», «Про заставу», «Про приватизацію державного майна» та інших нормативних документів.

На сучасному етапі важливого значення набуває послідовний розвиток методології і удосконалення організації контролю. В останні роки в Україні проведена величезна робота для активізації наукових досліджень у цій галузі, виданню учбових та практичних посібників з цих питань, підготовці і підвищенню кваліфікації контрольно-ревізійного апарату.

Разом з тим належить і надалі здійснювати необхідні заходи вирішення і покращання підготовки кадрів цієї служби, активізації наукових досліджень, розробки відповідних нормативних актів, що регулюють питання методології та організації контролю на сучасному етапі розвитку правової держави.

В умовах ринкової економіки в банківському контролі відбулися істотні зміни. Якщо раніше банки виконували важливі функції державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання (клієнтів), то в сучасних умовах цей контроль, як правило, здійснюється на засадах партнерських відносин між банками та їхніми клієнтами. Слід зазначити, що в окремих випадках держава покладає на банки контроль за окремими господарськими операціями їхніх клієнтів.

5. Назвіть основні нормативно-правові документи, що регулюють права та зв'язки правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у сфері боротьби з господарськими злочинами

Основними нормативно-правовими документами, які регулюють права і обов'язки правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у сфері боротьби з господарськими злочинами, є:

- Конституція України від 28.06.1996 № 234 К/96 ВР;

- Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, що набув чинності з 01.09.2001;

- Указ Президента України «Про Національну програму бо-ротьби з корупцією» від 10.04.1997 №319/97;

- Розпорядження Президента України «Про заходи щодо ак-тивізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю» від 10.02.1995 № 35/95-рп;

- Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю» від 21.07.1994 № 396/94;

- Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 № 2135-ХІІ;

- Кримінально-процесуальний кодекс України (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 28.12.1960);

- Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ;

- Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ;

- Закон України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-ХІІ;

- Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 № 3341-ХІІ;

-Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1995 № 356/95-ВР;

- Про внесення змін до Закону України «Про арбітражний суд» від 21.06.2001 № 2538-ІІІ (з 01.06.2002 цей Закон утратив чинність згідно із Законом України від 07.02.2002 № 3018-ІІІ) та інші.

6. Розкрийте роль Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби України в боротьбі з організовуваною злочинністю

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ НБУ, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, митні органи України, а також інші державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою боротьби з організованою злочинністю зобов'язані:

здійснюючи в межах своєї компетенції контрольні функції, виявляти неправомірні дії організацій і громадян, що свідчать про злочинну діяльність і умови, які створюються для такої діяльності; передавати відповідним спеціальним органам одержану під час здійснення контрольних функцій і аналізу інформацію;

за дорученням спеціальних органів проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки й інші контрольні дії з дотримання законодавства України організаціями і громадянами;

розробляти пропозиції з удосконалення законодавства, спрямовані на усунення умов, що сприяють злочинній діяльності.

Під час виконання цих обов'язків правоохоронні органи, які регулюють економічний контроль, здійснюють свою діяльність досить ефективно і при цьому виконують основну функцію -- захищають права громадян.

У здійсненні економічного контролю правоохоронні органи відіграють важливу роль, оскільки охорона інтересів держави, підприємців і споживачів у господарській сфері є основною метою чинного законодавства, забезпечення дотримання норм якого і покладено на систему правоохоронних органів.

7. Дайте характеристику державній податковій службі як органу контролю

Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:

* контроль додержання законодавства про податки та інші платежі до бюджету;

* організацію роботи державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого майна, а також такого, що перейшло за правом успадкування до держави, оцінку та реалізацію цінностей;

* організацію перевірки правильності стягнення нарахувань і збереження коштів, одержаних як сплату державного мита, а також після здійснення касових операцій виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів, у разі приймання від населення коштів для сплати податкових платежів;

* розробку і видання інструкцій, методичних вказівок та інших нормативних документів з порядку застосування законодавчих актів про податки та інші платежі до бюджету.

Державні податкові адміністрації у районах і містах виконують такі функції:

- контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі до бюджету;

- забезпечення своєчасного і повного обліку платників податків та платежів до бюджету;

- контроль за своєчасністю подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням платежів до бюджету, перевірка їх достовірності і правильності визначення;

- контроль за додержанням громадянами законодавства про індивідуальну трудову діяльність;

- забезпечення застосування фінансових санкцій за порушення зобов'язань перед бюджетом;

- надання правоохоронним органам матеріалів про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також подання до господарських і судових органів позовів до підприємств, організацій та громадян про стягнення у дохід держави коштів, одержаних ними за незаконними угодами та в інших ви-падках, отримання коштів без установлених законом підстав.

Зокрема, державним податковим адміністраціям надано право перевіряти у суб'єктів господарської діяльності фінансові документи і за потреби вилучати їх, перевіряти бухгалтерський облік і звітність, плани, кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, одержувати необхідні пояснення, довідки з цих питань, а також здійснювати фактичний контроль виробничих, складських, торговельних приміщень підприємств і громадян, котрі їх використовують для отримання до-ходів.

Державні податкові адміністрації мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення штрафів за неправильну сплату податків, а також накладати адміністративні штрафи на посадових осіб підприємств, винних у заниженні прибутку (доходу), або за ведення бухгалтерського обліку з порушенням чинного порядку, несвоєчасне подання звітів чи подання їх за невстановленою формою. За аналогічні дії громадян, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, державні податкові адміністрації мають право також накладати адміністративні штрафи. Розмір адміністративних штрафів затверджений законодавчи-ми актами.

Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено створення цієї служби при Міністерстві фінансів України в складі Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, конт-рольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.

Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою користуватися наданими їм правами.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особа-ми органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися комерційної та службової таємниць.

8. Назвіть основні завдання податкової міліції

запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;

запобігання і протидія корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

9. Назвіть повноваження податкової міліції

З метою реалізації покладених на неї завдань податкова міліція має такі повноваження:

- приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

- здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також дізнання та досудове слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів відшкодування заподіяних державі збитків;

- виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів їх усунення;

- забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

- запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

- збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від обійманої нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна вжити заходів запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

10. Назвіть права та обов'язки податкової міліції

Співробітникам податкової міліції надані такі права:

проводити в юридичних та фізичних осіб перевірки грошових документів, книг обліку, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронно-касових апаратів і комп'ютерних схем руху готівки та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;

виявляти наявність свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення;

одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що засвідчують особу в момент проведення податкових перевірок;

викликати посадових осіб, громадян з метою отримання інформації про джерела доходів, методику обчислення і терміни сплати податків, інших платежів;

здійснювати перевірку достовірності інформації, отриманої від посадових осіб та громадян з питань оподаткування;

запрошувати громадян за письмовим повідомленням до податкової міліції для одержання важливої інформації про злочини або у зв'язку з матеріалами, що знаходяться у провадженні слідчих податкової міліції;

одержувати безоплатно від юридичних осіб (включаючи НБУ та його філії (територіальні управління, комерційні банки та інші фінансово-кредитні заклади з дотриманням вимог законодавства про розкриття банківської таємниці), від громадян-підприємців довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки; про поточні та вкладні (депозитні) рахунки і рух коштів на них, у тому числі про порушення термінів надходження валютної виручки, та іншу інформацію, пов'язану з податками і платежами;

входити в будь-які інформаційні системи (в тому числі комп'ютеризовані) з метою визначення об'єкта оподаткування;

обстежувати усі виробничі, складські, торговельні та інші приміщення юридичних осіб і житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єктів підприємницької діяльності й для отримання доходів;

визначати оподатковуваний дохід (прибуток) підприємств, закладів, організацій та громадян на основі документів, які засвідчують про отримані ними доходи (прибутки). Це визначення проводиться у випадку відмови керівників підприємств, організацій, закладів і громадян допустити податківців для обстеження зазначених вище приміщень, обладнання, а також в разі неподання органам ДПС України документів про одержані доходи й здійснені витрати;

вилучати (із залишенням копій) у юридичних осіб документи, що засвідчують про приховання (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів;

забирати у громадян-підприємців, які порушили порядок здійснення підприємницької діяльності, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (патенти, ліцензії і т.ін.) із наступним передаванням матеріалів про виявленні податківцями порушення службам, що видали дані документи.

Крім того, співробітники податкової міліції мають право безперешкодно заходити у будь-який час доби на територію і до приміщень юридичних осіб (в тому числі митниць) й оглядати їх. На такі дії вони можуть іти з метою припинення злочину чи в процесі переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, в період стихійного лиха або інших надзвичайних подій.

На податкову міліцію покладено такі обов'язки:

приймати й реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення з питань оподаткування; проводити їх перевірку і приймати щодо них рішення;

здійснювати оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою; проводити дізнання і досудове (попереднє) слідство; вживати заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;

встановлювати причини та умови, що спонукали до вчинення злочинів й інших правопорушень у сфері оподаткування, вживати заходів з їх подолання;

гарантувати безпеку працівників органів державної податкової служби і їх захист від протиправних посягань під час виконання ними посадових обов'язків;

попереджувати корупційні симптоми та інші службові порушення серед працівників державної податкової служби;

збирати, аналізувати і узагальнювати інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

11. За якими ознаками відрізняється судово-бухгалтерська експертиза від ревізії?

Різниця у процесуальному становищі ревізора і експерта-бухгалтера полягає в тому, що ревізор не є самостійним учасником кримінального процесу. Він може виступати свідком у справі, а інколи навіть представником цивільного позивача, тоді як експерт-бухгалтер -- особлива фігура в процесі з властивими лише йому процесуальними правами та обов'язками.

Відмінності судово-бухгалтерської експертизи від ревізії

Ревізія	Судово-бухгалтерська експертиза
За суб'єктом
Ревізія економічної і соціальної діяльності підприємств усіх форм власності здійснюється ревізійною комісією (ревізором), аудитором	У судово-бухгалтерській експертизі особою, котра досліджує господарські операції, відображені в документах, що знаходяться у кримінальній (цивільній) справі, є експерт-бухгалтер
Ревізор згідно із законодавством є посадовою особою. Крім того, на недержавних підприємствах (фірмах, акціонерних товариствах, комерційних банках тощо) ревізор (ревізійна комісія) -- виборна посада	Судовий експерт-бухгалтер може не бути посадовою особою. Він -- самостійна процесуальна особа
Ревізор у суді і на попередньому слідстві виступає в ролі свідка і дає свідчення як свідок	Експерт-бухгалтер на попередньому слідстві й у суді дає не показання, а робить висновок на підставі проведеного дослідження. Крім того, експерт-бухгалтер є активним учасником процесу. Зокрема, у межах своєї компетенції з дозволу слідчого (суду) має право ставити запитання обвинувачуваному і свідкам
Ревізор самостійно збирає документи, необхідні для ревізії	Експерт-бухгалтер не має права самостійно збирати документи. Він досліджує господарські операції, які відображені в документах, що перебувають у кримінальній (цивільній) справі, або надані йому додатково на заявлене клопотання
За об'єктом
Об'єктами (засобами) ревізії є первинні документи і записи в облікових реєстрах, тобто лише документи бухгалтерського обліку	Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є як документи бухгалтерського обліку, так і інші матеріали кримінальної (цивільної) справи. До інших матеріалів справи належать: акти документальної ревізії; висновки експертів інших спеціальностей; протоколи допитів обвинувачуваних; свідків, якщо відомості подаються як вихідні дані та використання їх пов'язане з дослідженням бухгалтерських документів
За методом
Ревізія являє собою один з методів управління народним господарством. Метод управління включає як документальний, так і фактичний контроль	Судово-бухгалтерська експертиза поряд із прийомами документальної перевірки включає і спеціальні прийоми, властиві лише даному виду досліджень господарських операцій

12. Укажіть основну задачу ревізії, що призначається слідчим (судом)

а). перевірка законності операції взагалі;

б). доведення, що дії осіб, які проходять у кримінальній справі, є протиправними;

в). встановлення і перевірка фактів крадіжок та інших зловживань;

г). перевірка дотримання фінансової дисципліни.

Юридичною підставою для призначення ревізії є розділ 5, ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію» і постанова слідчого (суду). Призначається на вимогу слідчого (суду). Фактична підстава -- наявність у кримінальній справі даних, що свідчать про можливість виявлення певних злочинних фактів. Є способом збирання доказів. Завдання ревізії обмежується встановленням і (рідше) перевіркою фактів розкрадань та інших зловживань.

13. З яких частин складається постанова про призначення та проведення ревізії на вимогу правоохоронних органів

Рішення слідчого про призначення ревізії згідно з вимогами Кримінально-процесуального кодексу України має бути оформлене відповідною постановою, яка складається з таких частин:

описова;

ухвалююча.

В описовій частині наводяться вимоги слідчого про проведення ревізії та вказуються підстави для її проведення.

В ухвалюючій (основній) частині формулюється коло конкретних запитань, на які ревізор повинен дати повні, точні й обґрунтовані відповіді.

Підсумковим документом, що завершує проведену ревізію, є акт, що прилучається до кримінальної справи. У ньому мають бути повно й об'єктивно відбиті результати проведеної ревізії.

Акт ревізії має відповідати таким вимогам:

ґрунтуватися тільки на даних первинних документів, записах в облікових регістрах і звітності підприємства, містити посилання на них;

мати описання конкретних фактів і дій певних посадових осіб;

мати описання всебічно дослідженого порушення законодавства, виявлених причин і винуватців порушень у тих межах, у яких це може бути встановлено засобами ревізії;

акт має бути оформлений належним чином, написаний чітко і грамотно.

14. Назвіть відмінні риси судово-бухгалтерської екзпертизи від аудиту

Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від аудиту

№	Критерій порівняння	Судово-бухгалтерська експертиза	Аудит
1.	Сутність даного виду контролю	Експертиза -- спосіб доведення протиправних дій осіб, які проходять у кримінальній справі, з використанням спеціальних знань експерта-бухгалтера	Аудит -- незалежна перевірка публічної фінансової звітності та іншої інформації аудитором з метою формулювання висновків щодо повноти та адекватності відображення всіх суттєвих аспектів фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта
2.	Безпосередня підстава для проведення	Постанова органу дізнання, слідчого або суду	Наказ керівника підприємства, оскільки це добровільна перевірка, яка призначається саме за рішенням керівництва, крім деяких випадків обов'язкового аудиту (банки)
3.	Регламентація порядку призначення та проведення	Порядок призначення та проведення експертизи, права та обов'язки експерта-бухгалтера регламентуються кримінально-процесуальним законодавством України і Законом України «Про судову експертизу»	Порядок призначення та проведення аудиторської перевірки, права та обов'язки аудитора регламентуються Законом України «Про аудиторську діяльність»
4.	Сфера застосування	Судово-бухгалтерська експертиза -- це слідча дія, яку призначають після порушення кримінальної справи	Взагалі аудит проводять за ініціативою господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством. Так, наприклад, усі комерційні банки мають обов'язково проводити аудит щороку згідно із законодавством
5.	Суб'єкти контролю	Експерт-бухгалтер -- про­цесуальна особа, яка бере участь у попередньому розслідуванні та в судовому процесі, має право бути присутньою під час проведення слідчих дій і ставити допитуваним запитання	Аудитор -- це незалежна особа, що проводить аудит на підприємстві. Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на аудиторську діяльність на території України. Інформація, якою він користується згідно з Національними нормативами, має бути суто конфіденційною
6.	Порядок використання матеріалів у про­цесі контролю	Діяльність експерта-бух­галтера обмежена рамками матеріалів, надісланих йому слідчим. Жодних самостійних дій щодо збору і пошуку додаткових матеріалів експерт-бухгалтер проводити не може	Аудитор не має права відшукувати або вимагати матеріали, які йому не надали добровільно, оскільки він діє разом із керівництвом підприємства. Але при цьому, якщо аудитор уважає, що надана інформація неповна і не висвітлює всебічно справжній стан об'єктів обліку, він має право відмовитися від складання будь-якого висновку (згідно з Національним нормативом № 26)
7.	Оформлення результатів контролю	За результатами експертного дослідження експерт-бухгалтер складає висновок, який сам підписує. Висновок експерта-бух­галтера -- процесуальний документ, який є самостійним джерелом доказів	Після проведення аудиту аудитор складає аудиторський висновок, який містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності

Размещено на Allbest.ru