Виборче право і виборча система України

Виборці мають право бути своєчасно повідомлені про утворення виборчих дільниць, межі кожної виборчої дільниці, склад і місцезнаходження дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування.

3.3 Складання списків виборців

Список виборців - це документ, на підставі якого виборцям у день виборів видаються виборчі бюлетені. Списки виборців мають величезне значення: по-перше, надати можливість проголосувати кожному виборцеві, забезпечивши тим самим реалізацію конституційного принципу загального виборчого права; по-друге, виключити можливість участі у виборах осіб, які не мають права голосу або не можуть його реалізувати.

При складанні списків виборців забезпечується також реалізація конституційного принципу рівного виборчого права: виборець включається до списку виборців лише на одній виборчій дільниці. Це включає можливість плюрального вотуму, тобто голосування на кількох виборчих дільницях, наприклад, за місцем реєстрації і місцем фактичного проживання. Відомі два основних способи складання списків виборців:

1) шляхом необов'язкової (особистої або добровільної) реєстрації виборців (коли громадянин повинен сам турбуватися про його включення до списку виборців і особисто зареєструватися у відповідному органі як виборець);

2) шляхом обов'язкової (публічної або державної) реєстрації під час якої прізвище виборця автоматично включається до списку виборців при досягненні ним передбаченого законом віку [с.182, 10].

Виборчим законодавством України передбачається обов'язкова реєстрація виборців: до списків виборців автоматично включаються всі громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть 18 років і які мають право голосу. При цьому процес реєстрації виборців при виборах народних депутатів України звичайно проходить у три етапи.

На першому етапі, який триває до 1-го вересня року, що передує крокові проведення чергових виборів, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад або органи, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, складають загальні списки виборців, які проживають на території відповідного села, селища, міста, району в місті.

На другому етапі, який починається одразу ж після утворення виборчих дільниць і завершується не пізніш як за 30 днів до дня виборів, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, на основі відповідних загальних списків виборців, складають списки виборців по кожній виборчій дільниці, уточнюють ці списки та не пізніш як за 30 днів до дня виборів передають їх дільничним виборчим комісіям.

На третьому етапі дільнична виборча комісія уточнює список виборців та доповнює його на підставі особистих звернень громадян, подань відповідних органів та посадових осіб, після чого він підписується головою та секретарем комісії і не пізніш як за 15 днів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці - не пізніш як за три дні до виборів, подається для загального ознайомлення.

З метою забезпечення умов для повної реалізації конституційного принципу загального виборчого права виборче законодавство України встановлює особливу процедуру для списків виборців по виборчих дільницях, що утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, на територіях військових частин (формувань),а також при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах, дислокованих за межами України, установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях перебування виборців. Наприклад, ч. 3-5 ст. 30 ЗУ «Про вибори народних депутатів України». Процедура полягає в тому, що:

до таких списків включаються виборці, які на день виборів перебуватимуть на території відповідної виборчої дільниці;

ці списки складаються відповідними дільничними виборчими комісіями;

відомості, що є підставою для включення громадянина до списку виборців, подаються дільничній виборчій комісії керівникам відповідних закладів, установ, представництв, капітанам суден, командирам військових частин тощо.

У разі утворення виборчої дільниці у винятковому випадку передбачено скорочений строк складання списків виборців - не пізніш як за4 дні до дня виборів.

Виборче законодавство України закріплює спеціальні гарантії, що забезпечують доступ інформації про списки виборців.

3.4 Висування і реєстрація кандидатів

На цій стадії визначається коло осіб, з - поміж яких будуть обрані Президент України, народні депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Кандидатом може бути висунутий будь-який громадянин України який є суб'єктом пасивного виборчого права.

Виборче законодавство України встановлює що, суб'єктом права висування кандидатів є громадяни України. Це право реалізується шляхом:

1) само висування - громадянин сам подає заяву про бажання балотуватись кандидатом, що передбачено ч. 2 ст.38 ЗУ «Про вибори депутатів України» та ст. 28 ЗУ «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних голів». Само висування здійснюється шляхом передачі до відповідної окружної (територіальної) виборчої комісії не пізніше як за 40 днів до дня виборів заяви з проханням зареєструвати його кандидатом;

2) висування політичними партіями, виборчим блоками партії та через місцеві осередки політичних партій. Цей спосіб застосовується, зокрема, при висуванні кандидатів у Президенти України та кандидатів у народні депутати України, а також при висуванні кандидатів у депутати місцевих рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. При цьому право висування кандидатів у народні депутати в багато мандатному виборчому окрузі реалізується виключно через політичні партії (блоки).

Політичною партією згідно ст.2 ЗУ «Про політичні партії в Україні» визнається зареєстровано відповідно до закону добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю митою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Виборчий блок може бути утворено двома і більше партіями, зареєстрованими Міністерством юстиції України, не пізніше як за рік до дня виборів на підставі рішень з'їзду кожної з партії.

Закон України «про вибори народних депутатів України» (ст. 40) передбачає вимоги, які мають бути дотримані при висуванні кандидатів у депутати партією (блоком), а саме:

1) кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком) у багатомандатному окрузі, не може перевищувати 225;

2) партія (блок) може висунути в кожному одномандатному окрузі не більше, як одного кандидата в депутати;

3) партія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії або позапартійного громадянина, які, відповідно, мають право бути обраним депутатом;

4) партія, яка входить до виборчого блоку, не може самостійно висувати кандидатів у депутати та входити до складу іншого виборчого блоку;

5) висування кандидатів у депутати партією здійснюється на з'їзді, а блоком - на між партійному з'їзді партій, що входять до блоку;

6) висування кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі здійснюється у вигляді виборчого списку кандидатів у депутати від партій (блоку) з визначенням їх черговості в цьому списку за формою затвердженою Центральною виборчою комісією, не пізніш як 87 днів до дня виборів;

7) висування групами виборців - зборами громадян та трудовими колективами. Цей спосіб застосовується при виборах Президента України згідно ст.23 ЗУ « Про вибори Президента України» та при місцевих виборах.

Порядок скликання та проведення таких зборів при місцевих виборах визначається ст. 27 ЗУ «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Він має відповідати таким вимогам:

1. ініціатори проведення зборів зобов'язані повідомити про дату і місце їх проведення відповідну окружну (територіальну) виборчу комісію не пізніш як за три дні до дня проведення зборів;

2. на початку зборів складається список їх учасників із зазначенням прізвища, імені, по-батькові, дати народження, місця постійного проживання чи трудової діяльності.

3. на зборах виборців обирається президія зборів та ведеться протокол;

4. кожний учасник зборів має право пропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, в тому числі й свою;

5. кандидат вважається висунутим якщо за нього проголосувало більше половини учасників зборів. Про прийняте рішення повідомляються кандидатові.

Висування кандидатів у народні депутати розпочинається за 85 днів і закінчується за 65 днів до дня виборів кандидатів у Президенти України - починається за 170 і закінчується за 140 днів до дня виборів, а кандидатів у депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів - починається за 60 і закінчується за 45 днів до дня виборів.

Виборче законодавство передбачає окремі попередні вимоги, пов'язані з процедурою висування кандидатів, до яких можна віднести: внесення грошової застави - при виборах народних депутатів України (п'ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для політичної партії (блоку), шістдесят неоподатковуваних доходів громадян - для кандидатів у депутати, яких висунуто в одномандатному окрузі) (неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень відповідно до ч.22.5 ст. 22 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб») або зібрання певної кількості підписів виборців - для кандидатів у Президенти України (не менше як 1 мільйон підписів виборці, у тому числі не менш як 30 тисяч у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України.

Реєстрація кандидатів здійснюється відповідними виборчими комісіями: кандидатів у народні депутати України в багатомандатному виборчому окрузі та кандидатів у Президенти України реєструє Центральна виборча комісія; кандидатів у народні депутати в одномандатних округах, кандидатів у депутати сільських, селищних, міських та районних у місті рад - окружні комісії; кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів, кандидатів у депутати районних та обласних рад - територіальні комісії. При цьому, виборче законодавство передбачає, що реєстрація здійснюється лише за умови отримання відповідних документів

3.5 Голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів виборів

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 8-ї до 20-ї години. Дільнична виборча комісія зобов'язана сповістити виборців про час та місце голосування не пізніше як за 10 днів до дня виборів (при виборах народних депутатів України).

Голосування відбувається в спеціально обладнаних приміщеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі бюлетенів, кожний виборець голосує особисто, голосування за інших осіб не допускається. Видача членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеню для голосування за іншу особу відповідно до ст.. 186-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладання штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [2].

Голосування по виборах народних депутатів України здійснюються за допомогою виборчих бюлетенів.

Виборчий бюлетень - це виборчий документ встановленої форми для таємного голосування. Значення цього виборчого документу надзвичайно важливе, адже бюлетень заповнений виборцем є первинним документом, на підставі якого здійснюються підрахунок голосів, а потім встановлюються результаті в цілому.

Виборче законодавство України передбачає офіційний характер всіх виборчих бюлетенів. Про це свідчить, наприклад такі вимоги ЗУ «Про вибори народних депутатів України»:

форма і текст виборчого бюлетеня для голосування затверджуються Центральною виборчою комісією;

підраховуються невикористанні виборчі бюлетені в багатомандатному і одномандатному округах;

погашаються та запаковуються невикористанні виборчі бюлетені;

на підставі підписів у списках виборців підраховується кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

перевіряється відповідність кількості виборців кількості контрольних талонів і в разі встановлення їх невідповідності складається акт;

запаковується в пакет список виборців та інші пов'язані з ним документи (відкріплювальні талони тощо);

запаковуються контрольні талони виборчих бюлетенів;

окремо по багатомандатному і одномандатному округах перевіряється відповідність суми кількості невиконаних виборчих бюлетенів і кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, кількості виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією. При невідповідності цих даних складається акт;

перевіряється цілісність пломб або печаток на виборчих скриньках;

відкриваються виборчі скриньки перевірюється наявність в ній контрольного листа;

підраховується кількість виборчих бюлетенів;

сортируються виборчі бюлетені по округах та вилучаються ті, що не підлягають урахуванню;

підраховується кількість голосів по кожному виборчому бюлетеню;

запаковується виборчі бюлетені з голосами виборців у багатомандатному окрузі (окремо щодо кожної партії) та проти всіх;

аналогічна процедура проводиться по решті виборчих бюлетенів;

складається протокол.

Гарантіями проти будь-яких маніпуляцій з виборчими бюлетенями на етапі підрахунку голосів на виборчій дільниці є:

відкритість і гласність підрахунку голосів;

заборона роботи перерви у засіданні дільничної виборчої комісії, на якому здійснюється підрахунок голосів;

протокольна форма;

вимога суворого дотримання встановленою послідовністі дій при підрахунку голосів;

кримінальна відповідальність за завідомо неправильний підрахунок голосів.

Голосування може бути визнане недійсним за виникненням таких обставин:

незаконне голосування;

кількість заповнених бюлетенів є більшою, ніж кількість виборців;

пошкодження виборчої скриньки, внаслідок якого не можна встановити зміст виборчих бюлетенів.

За перелічених обставин дільнична виборча комісія приймає рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним лише за умови, коли вони призводять до неможливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців.

Після встановлення підсумків голосування в багатомандатному окрузі в межах одномандатного округу, окружна виборча комісія приступає до встановлення результатів виборів в одномандатному окрузі (якщо на день виборів в одномандатному окрузі не залишилось зареєстрованим жодного кандидата у депутати, окружна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів народного депутата України у відповідному одномандатному окрузі такими, що не відбулися). Результати виборів встановлюються на підставі протоколів, що складаються виборчими комісіями за результатами голосувань.

Встановлення результатів виборів депутата в одномандатному виборчому окрузі здійснюються окружною виборчою комісією за мажоритарною системою відносної більшості. Це одна з найпростіших виборчих систем, яка сьогодні застосовується більш як у 50-ти країнах світу. Відповідно до цієї системи обраним депутатом України вважається кандидат у депутати, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів у депутати, які балатувалися в цьому окрузі.

Мажоритарна система відносної більшості не дає можливості встановити, хто саме з кандидатів вважається обраним депутатом лише в одному випадку - у разі, якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців в одномандатному окрузі набрали 2-ва або більше кандидатів у депутати. У цьому випадку окружна виборча комісія призначає повторне голосування.

При цьому передбачається важливе правило - якщо один з кандидатів або обидва кандидати знімають свої кандидатури в балотування на повторному голосуванні, то повторне голосування не проводиться. В першому випадку окружна виборча комісія приймає рішення про визнання народним депутатом України того кандидата, який залишається, а в другому - рішення про визнання виборів в цьому окрузі такими, що не відбулися.

Вибори в одномандатному виборчому окрузі можуть бути визнані недійсними, перш за все слід підкреслити, що повноваження що до визнання цих виборів не дійсними віднесені до компетенції Центральної виборчої комісії і вони мають важливе значення з точки зору забезпечення чесних та справедливих виборів, виступають однією із гарантій того, що вимоги і закону не будуть порушуватись в ході проведення виборів.

Центральна виборча комісія може приймати рішення про визнання виборів не дійсними, як за поданням відповідної окружної комісії, так і за власної ініціативи - за наявності підстав, передбаченим ЗУ «Про вибори народних депутатів України» або на підставі рішення суду. Юридичним наслідком такого рішення Центральної виборчої комісії є скасування результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі та призначення в цьому окрузі повторних виборів.

В результаті виборів депутатів в багатомандатному окрузі за пропорційною виборчою системою встановлюється Центральною виборчою комісією на її засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі в межах відповідних одномандатних виборчих округів у строк не пізніше як на 15-й день з дня виборів.

Пропорційна система передбачає, що депутатські мандати розподіляється між виборчими партіями (блоками) пропорційно до кількості голосів, отриманих на виборах виборчими списками цих партій (блоків) з урахуванням загороджувального бар'єра.

Загороджувальний бар'єр (або нагороджуваний пункт) являє собою правило, згідно з яким політичні партії (блоки), виборчі списки яких не отримали встановленого відсотку голосів виборців відсторонюється від участі у розподілі депутатських мандатів. Відповідно до ч.2 ст.76 ЗУ «Про вибори народних депутатів Україні» загороджувальний бар'єр на виборах народних депутатів України за пропорційною системою становить 4%. Це означає, що до участі розподілі депутатських мандатів допускається лише ті кандидати у депутати, які включені до виборчих списків партії (блоків), що отримали 4-ри і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

До пропорційного розподілі депутатських мандатів в світовій практиці найбільш часто застосовується метод виборчої квоти (виборчого метра) та метод дільника. В першому випадку для встановлення результатів виборів застосовується виборча квота, в другому - результат досягається шляхом послідовного ділення кількості голосів, отриманих виборчим списком кожної партії, на певну серію дільників [с.46-52, 5].

Відповідно до частини 5-ї ст. 79 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» для встановлення результатів виборів народних депутатів України у багатомандатному окрузі застосовується метод виборчої квоти, що вимагає дотримання послідовних дій:

спочатку обчислюється виборча квота;

визначається кількість депутатських мандатів отриманих кожною партією (блоком, що подолала нагороджуваний бар'єр у першому наближенні;

визначається кількість депутатських мандатів, отриманих кожною партією (блоком), що подолала загороджувальний бар'єр у другому наближенні.

Офіційним оприлюдненням результатів виборів народних депутатів та реєстрацією депутатів завершується виборчий процес.

Висновки

Досліджуючи дану тему у моїй курсовій роботі я можу зробити висновок, що виборче право в Україні - це один із найважливіших інститутів конституційного права України. Це сукупність конституційно-правових норм, які регламентують порядок організації і проведення виборів, участі громадян у виборах представницьких органів влади, організація і проведення виборів, а також - це право громадян обирати (активне виборче право) і бути обраним (пасивне виборче право). Іншими словами: виборче право - це суб'єктивне право громадян України, яке регулюється Конституцією та виборчим законодавством України.

Безперечно, що чинне законодавство є однією з ознак демократичності нашого суспільства, адже основні принципи демократичності виборчих законів, тобто загальна, рівне, пряме виборче право при таємному голосуванні гарантується. Також про це нам свідчить те, що будь-які прямі і непрямі обмеження виборчих прав громадян України, залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, ряду і характеру занять, забороняється.

Виборче право неможливо уявити без виборчого процесу, тобто тих сходинок, які необхідні для реалізації громадянами України своїх виборчих прав, як активних так і пасивних.

В своїй курсовій я розглянула існуючі стадій законодавчого процесу, але ці стадії виборчого процесу не є раз і назавжди сталими для різних видів виборів. На їх кількість, зміст, правові форми, терміни впливають чимало факторів.

Також, я дійшла висновку, що під час виборів Президента України застосовується мажоритарна система абсолютної більшості; у випадку з виборами до місцевих органів влади використовується мажоритарна система відносної більшості; під час виборів народних депутатів України - змішана система, тобто, 225 кандидатів обираються за мажоритарною системою, а інші 225 за пропорційною.

Хочу зазначити, що під час дослідження мою увагу привернуло порушення діючого законодавства, яке тягне за собою відповідальність, в тому числі і кримінальну.

Отже, загальним висновком є те, що в Україні існує низка законів, що регулюють вибори і забезпечують реалізацію виборчого права громадянами по всій території України.

Список використаних джерел та літератури

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року // (зі змінами і доповненнями від 12.04.2012).

2. Кодек України про Адміністративні правопорушення від 10. 06. 2004р (зі змінами 18.09.2012р.)

3. Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», 14.01. 1998р.

4. Закон України «Про вибори народних депутатів України», 4.04.2012р.

5. Білоус А.“Виборча система України : проблеми й перспективи вибору” // Політологічні читання. 1992. № 2. С.46-52.

6. Білоус А.“Виборчі системи : світовий досвід на українському ґрунті”// Трибуна. 1993 р. №8-9. С.22-28.

7. Кіс Т. “Виборчі системи та їхні політичні наслідки” // Нова політика. 1996 р. № 2. Стр.22-33; №4. С.11-31.

8. Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / за ред. М.І. Ставнійчук, М.І. Мельника. - К.: Атіка, 2002. - с. 32

9. Конституційне право: Довідник / Під ред. В.І. Латифського. - М.: Юрист, 1995. - С.20-21.

10. Кравченко В.В. «Конституційне право України». - К.: Атіка, 2002 - ст. 182

11. Лавринович О. Реформа виборчої системи і парламент України./ Право України. - 2001. - №1. - с. 97-98.

12. Мельниченко В. “Виборчі системи у світовій політичній практиці” // Віче. 1997 р. №3. Стр.74-88.

13. Порівняльне конституційне право. - С.367

14. Правознавство: Навчальний посібник / за заг. редакцією П.Д. Пилипенка, 3-тє вид., стереотипне - Львів «Новий світ-2000», 2006. -516 с.

15. Сучасний тлумачний словник української мови. За ред.проф В.В. Дубічинського. - Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 832 С.

16. Телешун С. Нові перспективи Закону про вибори народних депутатів України: версії розвитку./ Право України. - 2001. - №1. - с. 85-86.

17. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003.-536с.

18. Офіційний сайт ВРУ -- www.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru