Промисловий зразок як об’єкт промислової власності
Визначення та поняття промислового зразка як об’єкта промислової власності. Права та обов’язки, що надаються власникові патенту на промисловий зразок, та процедура одержання правової охорони на нього в Україні. Міжнародна практика з цього питання.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.11.2012 |
| Размер файла | 39,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Розділ 1. Одержання правової охорони на промисловій зразок в Україні
1.1 Поняття «промислового зразка» та умови його патентоспроможності
1.2 Заявка на отримання промислового зразка
1.3 Експертиза заявки на промисловий зразок
1.4 Права та обов'язки власника патенту на промисловий зразок 15
Розділ 2. Міжнародна охорона прав на промисловий зразок
2.1 Зарубіжний досвід охорони прав на промислові зразки
2.2 Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
2.3 Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Естетична привабливість товару є одним з тих чинників, які впливають на рішення споживача надати перевагу одному виробу перед іншим.
В останні десятиріччя споживачів все більше інтересують не тільки якісні характеристики будь-якого промислового виробу, а й його художнє оформлення, зовнішній естетичний вигляд тощо. Поступово зовнішня форма промислового виробу стала приваблювати споживачів не менше, ніж його сутність. Зовнішній вигляд промислового виробу став товаром, попит на який постійно зростає. Виникла необхідність в його правовій охороні не тільки на національному, а й на міжнародному рівні. Дискусії з цього приводу точилися уже з початку XX ст. (1911 p.).
Правова охорона промислових зразків виконує, таким чином, важливу функцію охорони однієї з розпізнавальних властивостей, завдяки яким виробники досягають успіху на ринку. Цьому, винагороджуючи розробника за працю, яка призвела до виготовлення промислового зразка, правова охорона є стимулом до вкладання коштів, що сприяють поліпшенню зовнішнього виду товарів.
Головною метою та завданням курсової роботи є визначення поняття промислового зразка як об'єкта промислової власності, а також дослідити процедуру одержання правової охорони на промисловий зразок в Україні; встановити права та обов'язки, що надаються власникові патенту на промисловий зразок; вивчити міжнародний досвід охорони прав на промислові зразки
Виходячи з цього об'єктом курсової роботи є промисловий зразок як об'єкт промислової власності.
Предмет курсової роботи - правова охорона промислового зразку.
Розділ 1. Одержання правової охорони на промисловій зразок в Україні
У процесі вивчення даної теми використовувались переважно такі джерела інформації як навчальні посібники, статті періодичних видань та електронні ресурси.
Актуальну інформацію стосовно законодавчої бази в сфері промислової власності отримано на сайті державних установ України.
Дослідженню даного питання присвячена велика кількість публікацій. Основні відомості стосовно особливостей промислового зразка як об'єкта правової охорони висвітлюються у працях Пасічник Л., Драпак Г.,Терентьєвої Г.П. та електронний ресурс - «Що треба знати про промисловий зразок».
Процедуру ться авторами такими авторами, як: Терентьєва Г.П., подання заявки на отримання патенту на промисловий зразок та проведення експертизи більш детально розглянуто таким Ніколаєнко Л.І. Досвіду міжнародної охорони прав на промисловий зразок приділяється увага в праці І. Дахно.
Декілька публікацій присвячені відображенню різних проблемних аспектів в наданні правової охорони промисловому зразку. Так, в статті Л. Работягової «Форми правової охорони промислових зразків» Розглядається питання охорони промислового зразка як об'єкта промислової власності та авторського права.
В. Дубровський проводить аналіз співвідношення понять «промисловий зразок» і «корисна модель». Ситуація, коли промисловий зразок містить у своєму складі знак для товарів і послуг та шляхи її вирішення розглядається І. Кожарською. Опрацювання джерельної бази засвідчило, що питання правової охорони промислового зразка є важливим об'єктом досліджень на сьогодні як в Україні так і в зарубіжних країнах.
1.1 Поняття «промислового зразка» та умови його патентоспроможності
На ранній стадії розвитку в більшості європейських країн охорону авторським правом одержували тільки високохудожні вироби, а для товарів декоративно-прикладного мистецтва і дизайну така охорона не вважалась необхідною, оскільки результат діяльності дизайнерів і художників-декораторів не розглядався як інтелектуальний продукт. Це було зумовлено відсутністю технологій, здатних забезпечити виробництво товарів обсягом, достатнім для задоволення споживчого ринку. Кожний примірник виробів був авторським, майже унікальним, зробленим вручну. Ситуація змінилась тоді, коли з'явилася технологія тиражування виробів, і виробництво стало промисловим. Створення промислового зразка вимагало вже не тільки майстерності, але й ресурсів, фінансів, порівняно з вартістю виробництва виробу, в якому використано промисловий зразок. У зв'язку з цим деякі країни зацікавились охороною промислових зразків правом промислової власності, а саме патентним правом.
На сьогодні промисловий зразок як об'єкт патентного права досить розповсюджений і найчастіше є єдиною можливістю захисту об'єктів, що мають оригінальний дизайн, наприклад, годинник, одяг, посуд, меблі, прикраси, іграшки, електричні прилади, транспортні засоби, приналежності для домашніх тварин тощо.
Промисловим зразком визнається художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам новизни і придатне для здійснення промисловим способом.
Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання.
Промисловий зразок являє собою рішення естетичної та декоративної сторони виробу і є результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Декоративна сторона може бути виражена в формі, структурі, кольорі виробу, вона повинна впливати на зорове сприйняття. Обов'язковою умовою є відтворюваність виробу промисловими засобами.
Орнаментальний аспект такого виробу може складатися з тримірних елементів (форма виробу) або двомірних елементів (контур, малюнок, колір), але він не повинен диктуватися виключно призначенням виробу.
Промислові зразки можуть бути об'ємними, площинними та комбінованими.
Об'ємні промислові зразки представляють собою композицію, в основу якої покладена просторова об'ємна структура, наприклад зовнішній вигляд машини, упакування, меблів, люстри тощо.
Площинні промислові зразки представляють собою композицію, в основу якої покладене графічне лінійне співвідношення елементів, що не може бути сприйняте візуально, як об'ємне. Наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини, обгортки тощо.
Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивими об'ємному і площинному зразкам. Наприклад, зовнішній вигляд кондитерського виробу, інформаційного табло, виставкової конструкції, будівельної оздоблювальної плити тощо.
Охорона прав на промислові зразки заохочує творчість і стимулює розвиток промисловості. Охорона промислових зразків не тільки сприяє досягненню загальних цілей розвитку країни - в ній заінтересовані і промисловість, і компанії-розробники, і споживачі.
Як промисловий зразок охороняються лише зовнішні, видимі в готовому виробі межі. Внутрішні пристрої і конструкції не підлягають охороні. Під промисловим зразком розуміється як сам виріб, так і будь-яка його частина, якщо така виготовляється і продається окремо.
В свою чергу не реєструються як промислові зразки:
- об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм);
- друкована продукція;
- об'єкти нестійкої форми з (рідких, газоподібних, сипучих або подібних речовин).
Поняття «промисловий зразок» застосовується як щодо одного виробу, так і щодо комплекту (набору) виробів. Комплект (набір) може бути визнаний одним промисловим зразком, якщо в його склад входять елементи, що виконують різні функції, однак підпорядковані загальному призначенню. Наприклад, чайний або столовий сервіз, набір інструментів, меблевий гарнітур та інше. Враховуючи художнє конструювання, всі елементи комплекту повинні мати спільність композиційного і стилістичного рішень.
Деякі комплекти в процесі використання можуть зазнавати видозмін, пере компоновок, комбінаторних перетворень, що характерно передусім для виробів типу «конструктор». У сукупність істотних ознак комплекту входять ознаки, що характеризують зовнішній вигляд одиничних виробів, що становлять комплект, і ознаки, що характеризують комплект як єдине ціле.
До ознак, що характеризують комплект як єдине ціле, належать такі:
- склад і кількість виробів що входять до комплекту;
- характер об'ємно-просторової структури, що визначає взаємне розміщення елементів системи в просторі;
- підпорядкованість елементів системи, її пропорційний склад;
- можливість комбінування;
- розмірні ряди;
- пластичне пророблення;
- елементи декору;
- колористичне рішення.
Варіантом промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, що належать до однієї функціональної групи, подібних за сукупністю істотних ознак і різних у несуттєвих ознаках. Наприклад, пакування, що відрізняються одне від іншого незначними деталями, або стільці, що відрізняються виконанням бильця або кольором декоративної оббивної тканини.
З 1 липня 1994 року в Україні діє Закон України «Про охорону прав на промислові зразки», прийнятий Верховною Радою України 23 грудня 1993 р. № 3770-ХІІ. Згідно ст. 5 даного Закону правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Умовою патентоспроможності промислового зразка як зазначалось вище є його новизна.
Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.
На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності. Термін дії патенту на промисловий зразок становить 10 років з дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на 5 років. Дія патенту припиняється у разі відмови власника від нього, а також несплати в установлений термін річного збору за підтримання чинності патенту. Обсяг правової охорони, що надається визначається сукупністю істотних ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу. Тлумачення ознак повинно проводитися в межах опису промислового зразка.
1.2 Заявка на отримання промислового зразка
Для того, щоб одержати патент на промисловий зразок необхідно подати заявку на його видачу в державне підприємство «Український інститут промислової власності», що здійснює прийом, розгляд заявок і проведення їх експертизи.
Вимоги до складу, оформлення матеріалів і подання заявки визначені "Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок", що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 226/6514 від 06.03.2002 р. (далі - "Правила складання та подання заявки") та є обов'язковими для заявників. Як уже зазначалось раніше, об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
За подання заявки та видачу патенту, підтримання його чинності, продовження строку дії патенту тощо сплачуються збори. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 543 від 22 05 2001р., заявник за подання заявки на промисловий зразок сплачує збір у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі патенту. Заявка повинна розкривати суть промислового зразка досить ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у відповідній галузі. Заявник - це громадянин або юридична особа, яка подала заявку на видачу патенту на промисловий зразок. Право на подання заявки має автор, роботодавець або їх правонаступник. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені Законом та відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності.
Іноземні особи та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, повинні подавати заявку через патентного повіреного України.
Заявка повинна містити:
1. заяву про видачу патенту з обов'язковим зазначенням прізвища автора (співавторів), заявника (заявників), а також їх адреси;
2. комплект фотографій з зображенням виробу (його макета, малюнка), що дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
3. опис промислового зразка;
4. креслення, схему, карту (якщо необхідно);
5. документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки;
6. інші документи, що додаються до заявки.
Заявка складається українською мовою.
Заявка має стосуватися тільки одного промислового зразка, але може одночасно містити і його варіанти. Поняття "один промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до комплекту, певного набору виробів наприклад, меблевий гарнітур, сервіз тощо.
Один виріб - цілий виріб, наприклад, автомобіль або його частина, наприклад, бампер, фара, малюнок протектора.
Частину виробу може бути заявлено, якщо вона може виконувати самостійну функцію, має завершену композицію, призначена для застосування і може бути використана у цілому ряді виробів.
Варіантами промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, які відносяться: до однієї функціональної групи; до одного класу Міжнародної класифікації промислових зразків (МКПЗ); подібні за сукупністю ознак і мають відмінності в несуттєвих ознаках; які сприймаються візуально, як, наприклад, декілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою, кольором декоративної оббивки тканини тощо.
МКПЗ було вперше запроваджено у жовтні 1968 р. після підписання країнами учасницями Паризької конвенції з охорони промислової власності відповідної угоди, що відбулося на Дипломатичній конференції у м. Локарно (Швейцарія). У світовій практиці ця угода більше відома як Локарнська Угода. Сьогодні діє вже сьома редакція МКПЗ. Взагалі ідея міжнародної реєстрації промислових зразків не нова. Вперше її висловили ще у 1911 р. під час проведення Вашингтонської дипломатичної конференції.
Структура МКПЗ постійно вдосконалюється. На сьогодні перелік класів становить 31 конкретизовану позицію (наприклад, Клас 1 -харчі. Клас 17 - музичні інструменти тощо) та ще додатково введений Клас 99 - різне. До цього класу віднесено, усі інші види виробів, які не увійшли до решти розділів 31 класу, що становить суттєву зручність. Адже поки певний вид виробів не сформовано, його все ж можна заявляти.
Для встановлення дати подання заявки Установа перевіряє відповідність матеріалів заявки встановленим вимогам. Заявка відповідає цим вимогам, якщо вона містить принаймні такі матеріали:
- клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене українською мовою;
- відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
- зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд;
- частину, яка зовнішньо нагадує опис промислового зразка, викладену українською або іншою мовою. Пріоритет заявки або просто пріоритет - це першість у поданні заявки. Датою пріоритету вважається дата подання заявки до Установи чи відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет.
Якщо заявка на видачу патенту на промисловий зразок була подана спочатку в будь-якій іншій державі-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або показана на офіційних або офіційно визнаних виставках у цих же країнах, то заявник може скористатися правом пріоритету.
Це означає, що протягом шести місяців від цих дат заявник може подати заявнику в Україні або будь-якої іншій державі-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності із збереженням дати.
1.3 Експертиза заявки на промисловий зразок
Для того, щоб визначити, чи можливо на промисловий зразок, що заявляється, видати патент, експертний орган Установи проводить експертизу на відповідність вимогам, викладеним у Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" та у Правилах розгляду заявки на промисловий зразок.
Експертиза заявки здійснюється у відділі промислових зразків Науково-дослідного центра патентної експертизи (НДЦПЕ). В Україні, як і в більшості держав, система експертизи передбачає формальну експертизу заявки на промисловий зразок.
Мета формальної експертизи:
- встановити дату подання заявки;
- перевірити належність промислового зразка, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона;
- встановити дату пріоритету;
- перевірити відповідність промислового зразка, що заявляється, вимозі єдності;
- перевірити правильність оформлення всіх документів, що входять до складу заявки, на відповідність вимогам Правил.
З метою виключення видачі охоронного документа на тотожний промисловий зразок під час проведення експертизи заявки на промисловий зразок здійснюється перегляд усіх заявок на промисловий зразок, які надійшли до Установи до дати подання заявки, що розглядається.
При встановленні пріоритету розглядаються документи, що заявник протягом 3-х місяців з дати подачі заявки повинний направити у Відомство для того, щоб скористатися правом пріоритету.
Заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти. У випадку, якщо заявка не відповідає цій умові, заявнику пропонується визначитися, який із промислових зразків варто розглядати першим та у разі потреби внести уточнення в матеріали заявки.
При порушенні вимоги єдності, заявнику пропонується визначити, який промисловий зразок слід розглядати і, у разі необхідності, внести уточнення до матеріалів заявки. При цьому інші промислові зразки можуть бути оформлені окремими заявками.
Якщо вимогу єдності не буде виконано у визначені законом строки, Відомство проводить експертизу того промислового зразка, який в описі заявки зазначений першим.
Важливим етапом проведення експертизи є перевірка правильності оформлення документів. Особливу увагу експертиза приділяє правильності представлення на фотозображеннях комплектів і варіантів виробів.
У разі невірного заповнення заяви один її примірник з зауваженнями надсилається заявнику для доопрацювання.
Якщо фотографії загального вигляду не відображають всі суттеві ознаки промислового зразка, що заявляється, а саме: невірно вибрано ракурс, фон чи присутні бліки, тіні, сторонні предмети тощо, які не дають повного уявлення про об'єкт, що заявляється, заявнику надсилається повідомлення з пропозицією виправити всі недоліки згідно з зауваженнями, або, якщо необхідно, доповнити комплект документів необхідними фотографіями.
При відсутності в описі будь-якого розділу, передбаченого Правилами складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок, або достатніх відомостей у кожному з розділів опису, заявнику повертають один примірник опису для доопрацювання.
У процесі ознайомлення з кресленнями і схемами експертиза встановлює наявність усіх необхідних видів і проекцій, а також перевіряє відповідність креслень виробу, що заявляється, представленому на фотографії, відповідність цифрових позицій, що є на кресленнях, відомостям, наведеним в описі заявки.
Якщо креслення або схеми не відповідають вимогам вищезазначених Правил і (або) опису, заявнику повертають один примірник відповідних матеріалів для доопрацювання.
Якщо документ про сплату збору не відповідає встановленим вимогам, заявнику надсилається повідомлення з пропозицією надіслати правильно оформлений документ.
Якщо заявник у двомісячний строк від дати одержання повідомлення Відомства про недоліки у матеріалах заявки не надішле необхідних виправлень та уточнень, заявнику надсилається повідомлення про відмову у видачі патенту.
Якщо заявка на промисловий зразок повністю відповідає вимогам Закону та оформлена відповідно до Правил, заявнику надсилається рішення про видачу патенту на промисловий зразок.
З видачою патенту власник наділяється як правами, так і обовязками, які він повинен дотримуватися протягом періоду, на який видано патент.
У разы додержаня встановлених вимогам щодо документів, виріб, що заявляється, відноситься до об'єктів, яким надається правова охорона, документ про сплату збору за подання заявки оформленою правильно, НДЦПЕ надсилає заявнику рішення про видачу патенту. Це рішення відправляється заявнику з пропозицією сплатити відповідний збір за видачу патенту. Після отримання НДЦПЕ копії платіжного документа, що підтверджує сплату цього збору у встановлені терміни, Управління державних реєстрів Держпатенту України проводить державну реєстрацію патенту на промисловий зразок і публікує відомості про нього в офіційному бюлетні «Промислова власність». Після опублікування власник прав на промисловий зразок отримує патент.
Рішення експертизи про відмову у видачі патенту може бути опротестовано заявником в Апеляційній раді Держпатенту України протягом трьох місяців з дати отримання такого рішення. У разі незгоди заявника з рішенням Апеляційної ради він може протягом 6 місяців з дати отримання такого рішення оскаржити його в судовому порядку.
1.4 Права та обов'язки власника патенту на промисловий зразок
Патент на промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів, і забороняти використовувати промисловий зразок третім особам без його дозволу.
При цьому, використанням промислового зразка визнається виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський оборот або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням промислового зразка. Виріб визнається виготовленим із застосуванням промислового зразка, якщо при цьому використанні всі суттєві ознаки промислові зразка.
Зазначене свідчить, що власник патенту на промисловий зразок має право на виготовлення виробу, в якому втілено результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, тобто тиражування такого виробу.
Так, наприклад, патенти на промислові зразки «Емблема «Adidas»», «Емблема «Nike»» тощо, надають право власнику патенту виробляти такі емблеми, етикетки, рекламні аркушики тощо. Але при цьому патент на промисловий зразок не надає його власнику право маркувати товар цими емблемами або реалізовувати спортивний одяг. Зрозуміло, що власник патенту може забороняти будь-якій особі виробляти виріб, що містить промисловий зразок, але він не може заперечувати проти маркування та реалізації відповідних товарів або проти надання послуг з використанням знаків для товарів і послуг, зареєстрованих в Україні відповідно до чинного законодавства або позначень, що використовується суб'єктами підприємницької діяльності для індивідуалізації своєї діяльності і, права на які виникли до дати подання заявки на промисловий зразок або, якщо заявлено пріоритет - до дати її пріоритету. З цією метою використовується інший об'єкт промислової власності - знак для товарі та послуг.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не вважається згідно із Законом порушенням прав власника патенту.
На підставі договору про передачу права власник має право передати право на патент іншій особі чи надати право на використання на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності і ліцензійний договір на використання промислового зразка повинні бути складені в письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Відомстві. Власник патенту може подати у Відомство для офіційної публікації заяву про видачу будь-якій особі дозволу на використання промислового зразка (відкрита ліцензія). У цьому випадку збір за підтримку патенту в силі зменшується на 50%, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. Особа, що виявила бажання використовувати запатентований промисловий зразок, повинна укласти з власником патенту договір про платежі. Суперечки, що виникають щодо цього договору, вирішуються в судовому порядку.
Якщо жодна особа не виявила бажання використати промисловий зразок, власник патенту вправі відкликати свою заяву. У цьому випадку збір за підтримку патенту в силі сплачується в повному розмірі з року, наступного за роком опублікування зведень про заяву про відзив відкритої ліцензії.
Права, надані патентом, не торкаються інших особистих майнових чи немайнових прав автора промислового зразка.
Власник патенту повинен сумлінно використовувати патент. Якщо протягом трьох років, з дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка. При цьому умовою видачі такого дозволу може бути той факт, що власник патенту відмовив у наданні ліцензії на справедливих умовах і за справедливу винагороду. Власник патенту може довести, що невикористання промислового зразка обумовлене поважними причинами. Суд приймає рішення про видачу дозволу на використання, встановлюючи обсяг використання, термін дії дозволу, розмір і порядок сплати винагороди власнику патенту.
Власник патенту зобов'язаний видати дозвіл на використання промислового зразка власнику пізніше виданого патенту, якщо промисловий зразок останнього призначений для досягнення іншої мети чи має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися, не торкаючись прав власника, раніше виданого патенту на промисловий зразок.
Розділ 2. Міжнародна охорона прав на промисловий зразок
2.1 Зарубіжний досвід охорони прав на промислові зразки
На теперішній час у світі не існує єдиної точки зору щодо правової охорони промислових зразків. Проблема правової охорони промислових зразків обумовлена їх подвійною природою. Поєднуючи елементи мистецтва і промисловості, промисловий зразок зазнає впливу двох правових режимів: авторсько-правового та права промислової власності. З одного боку, виходячи з естетичної суті промислових зразків, доцільно вважається їх охорона нормами авторського права як художніх творів. З іншого, - необхідність реалізації в промисловому серійному виробництві потребує більш надійної правової охорони, заснованої на принципах права промислової власності.
Промислові зразки охороняються патентним правом Росії, США та інших країнах світу. Так, в Росії права на промисловий зразок охороняються відповідно до Патентного Закону Росії та засвідчуються патентом на промисловий зразок. Як промисловий зразок охороняється художньо-конструкторське рішення виробу промислового або кустарно-ремісничого виробництва, яке визначає його зовнішній вигляд. Патент на промисловий зразок видається на 10 років з можливістю продовження на строк не більше ніж 5 років. Обсяг правової охорони, що надається патентом, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, і наведених в переліку суттєвих ознак промислового зразка.
Патентне відомство публікує в офіційному бюлетені зображення промислового зразка та перелік його суттєвих ознак. Це зумовлено тим, що естетичні особливості промислового зразка пов'язані винятково із зображенням зовнішнього вигляду виробу, в якому втілено зразок, а перелік суттєвих ознак є словесною характеристикою художньо-конструкторського рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд. Словесна форма ідентифікації естетичних та/або ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу, в якому реалізовано зразок, дозволяє належним чином обґрунтувати ту естетичну цінність, яка і є інтелектуальною власністю патентовласника.
В англо-американському праві використовують інший підхід. Вважається, що зразок не може характеризуватися лише словесною формулою. Практично її викладають в загальному вигляді, що не дозволяє використовувати формулу певною мірою для визначення обсягу дії виключного права. Обсяг правової охорони промислового зразка визначається судом (США) без залучення формули. Однак ця формула акцентує увагу на тих частинах зображення промислового зразка, які мають новизну.
У більшості країн світу правову охорону промисловим зразкам надають відповідно до спеціальних законів, які базуються на принципах патентного права. Однак між законами цих країн мало спільного, немає єдиної думки щодо визначення об'єкта, умов та терміну, за яких надається охорона.
Патентні відомства більшості країн світу вимагають від заявників зазначення у матеріалах заявки нових ознак зразка, які характеризують особливості зовнішнього вигляду промислового зразка, що заявляється. Так, згідно з Правилами про промислові зразки Великої Британії зазначення нових ознак може бути витребуване відомством в будь-якій заявці на промисловий зразок. За наявності у зразка декількох нових ознак, одна з них повинна бути виділена як основна ознака. Тривалість охорони промислового зразка в законодавствах зарубіжних країн різна, але в більшості країн вона становить 5 років з можливістю одно- або двократного продовження на 5 років максимум до 15 років. У Португалії термін правової охорони промислового зразка продовжується без обмежень, в Австрії, навпаки, - обмежений трьома роками. У Великій Британії, Скандинавських країнах, Німеччині, Швейцарії, Японії термін охорони складає 15 років, у США - 14 років, Іспанії - 10, Італії - 4, Франції - 50 років.
Жорсткі вимоги, що ставляться до промислових зразків як об'єктів патентного права, призвели до намагання авторів ряду країн одержати авторсько-правову охорону на промислові зразки, підкреслюючи саме художню цінність своїх розробок. Прихильники такого підходу обґрунтовують можливість авторсько-правової охорони промислових зразків, стверджуючи, що промислове мистецтво насамперед є мистецтвом. Робота дизайнера, як і робота будь-якого іншого художника, повинна розглядатись як справжній вияв його індивідуальності.
Протиріччя у виборі форми охорони промислових зразків - авторське право або право промислової власності є в законодавствах всіх країн. У залежності від того, як ці дві форми поєднані, в Європі розрізняють три типи систем правової охорони промислових зразків.
Кумулятивна правова система охорони промислових зразків містить у собі обидва типи охорони на основі принципу єдності мистецтва. Відповідно до нього мистецтво розглядається як унітарне поняття без розмежування на «високе» і промислове, тобто художні твори не повинні відокремлюватись або розрізнятись на основі естетичних якостей або способу вираження. Якщо конкретна робота є виявом індивідуальності її творця, вона заслуговує на визнання як твір мистецтва. Художнє вираження не може бути позбавлене прав лише через те, що воно є зафіксованим або втіленим в ужитковому виробі.
Згідно з кумулятивною системою промисловий зразок має авторсько-правову охорону з моменту його створення або закріплення у матеріальній формі. Крім того, той самий промисловий зразок може охоронятись правом промислової власності за спеціальним законом про промислові зразки від дати реєстрації або депонування цього промислового зразка, або з моменту першої реалізації відповідного виробу через торгову мережу, якщо таке передбачене законом.
Принципи сепаратистської системи правової охорони промислових зразків виключають будь-яке одночасне використання авторсько-правової форми охорони і права промислової власності.
Крім зазначених систем є проміжна система, яка допускає часткове дублювання авторського права і критеріїв, що використовують у спеціальних законах про охорону промислових зразків, заснованих на виявленні будь-якої оригінальності промислового зразка (Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Скандинавські країни).
Ця система є проміжною між сукупною правовою охороною зразків авторським правом та спеціальним законом про промислові зразки, з одного боку, та чітким розрізненням режимів охорони - з іншого. Система забезпечує охорону форми або зовнішнього вигляду будь-яких ужиткових, промислових або споживчих продуктів спеціальним законом про промислові зразки, і водночас, якщо промисловий зразок може розглядатись як твір мистецтва - дублювання цієї охорони авторським правом.
2.2 Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
В останні десятиріччя споживачів все більше інтересують не тільки якісні характеристики будь-якого промислового виробу, а й його художнє оформлення, зовнішній естетичний вигляд тощо. Поступово зовнішня форма промислового виробу стала приваблювати споживачів не менше, ніж його сутність. Зовнішній вигляд промислового виробу став товаром, попит на який постійно зростає. Виникла необхідність в його правовій охороні не тільки на національному, а й на міжнародному рівні. Дискусії з цього приводу точилися уже з початку XX ст. (1911 p.). Мета заснування міжнародної реєстрації промислових зразків була досягнута 6 листопада 1925 p., коли була підписана Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків, яка була прийнята в розвиток Паризької конвенції.
Необхідність розробки і прийняття Гаазької угоди була зумовлена потребою спростити охорону промислових зразків на міжнародному рівні. Відповідно до цієї Угоди заявник позбавлений необхідності патентувати промисловий зразок у кількох країнах одночасно з метою одержання там правової охорони. Достатньо заявити промисловий зразок.
За Гаазькою угодою особа, яка має право на здійснення міжнародного депонування, може одержати охорону в договірних державах шляхом депонування одного промислового зразка. Особою, що має право на міжнародне депонування промислового зразка, може бути будь-яка фізична чи юридична особа, що має громадянство однієї із договірних держав або має місцепроживання чи дійсне і нефіктивне промислове або торговельне підприємство в одній із зазначених держав.
Міжнародне депонування здійснюється шляхом подання безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ заявки депозитором або його повіреним на спеціальному бланку, який видається безкоштовно Міжнародним бюро. Міжнародне депонування може бути здійснено і через національне відомство договірної держави за умови, що це передбачено законодавством договірної держави. Договірна держава має право вимагати, щоб міжнародне депонування було здійснено через її національне відомство і в тому разі, коли її законодавство не передбачає обов'язкового депонування через це відомство за умови, що ця держава є державою походження промислового зразка. Проте невиконання цієї вимоги не може бути перешкодою для міжнародного депонування в інших договірних державах.
Міжнародне депонування може бути здійснено і через національне відомство держави походження промислового зразка, якщо національне законодавство не передбачає іншого. Дія міжнародного депонування має місце в кожній із договірних держав, де депозитор передбачає одержати охорону своєму промисловому зразку, так ніби промисловий зразок було депоновано в цій державі від дати міжнародного депонування.
Підстава для відмови в наданні охорони промисловому зразку в одній із договірних держав не може бути підставою для відмови в наданні міжнародного депонування. Проте кожна із договірних держав на підставі свого національного законодавства може відмовити в наданні правової охорони промисловому
2.3 Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків
З розвитком техніки розвиваються форми виробів, удосконалюються їх зовнішні характеристики, а все це і є промисловими зразками. Для їх певної систематизації необхідна була і класифікація. Тому 8 жовтня 1968 р. в Локарні була підписана Угода про заснування міжнародної класифікації промислових зразків. Зазначена Угода складається із трьох частин. У першій частині викладений перелік класів і підкласів, всього 31 клас і 211 підкласів. У другій частині в алфавітному порядку наводиться перелік товарів, до якого включені промислові зразки.
Цей перелік містить 6 тисяч найменувань. Третю частину складає пояснювальна записка.
Класи і підкласи Локарнської класифікації повинні включатися до всіх офіційних документів, що стосуються промислових зразків. Якщо здійснюються офіційні публікації про промислові зразки, то вони також мають супроводжуватися зазначенням класу і підкласу товару, форма якого є промисловим зразком. Застосування Локарнської класифікації промислових зразків не є обов'язковим для будь-якої держави. Користування цією класифікацією ні в якій мірі не повинно обмежувати обсяг правової охорони промислових зразків. Члени Локарнського союзу повинні користуватися Локарнською класифікацією промислових зразків. Разом з тим держави-члени Локарнської угоди про міжнародну класифікацію промислових зразків можуть поряд з цією класифікацією користуватися і своєю національною, якщо вони визнають це за доцільне.
Локарнська угода про міжнародну класифікацію промислових зразків набагато полегшує їх реєстрацію, облік та користування. Кількість промислових зразків щорічно істотно зростає і без такої класифікації користуватися ними було б важко.
Висновок
Промисловий зразок - це нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам технічної естетики, придатне для виготовлення промисловим способом та має позитивний ефект.
Головна ознака промислового зразка - це дизайнерське рішення, тобто завдання, яке вирішується за допомогою промислового зразка, полягає у визначенні зовнішнього вигляду виробу. А власне виробами в даному випадку можуть бути найрізноманітніші предмети. Призначення таких виробів - задоволення тих людських потреб, які можуть сприйматися візуально і здатні зберігати свій зовнішній вигляд. Зовнішній вигляд виробу може включати різні ознаки, але, в кінцевому рахунку він визначається візуальним рішенням, а також взаємним розташуванням основних композиційних елементів, формою і колірним виконанням. В Патентних законах провідних країн аналогічні об'єкти охорони промисловим зразкам називають індустріальним дизайном (промисловим дизайном, дизайном).
Промисловий зразок є одним із об'єктів промислової власності, якому в Україні згідно Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12. 1993 р. № 3688-ХІІ, із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21.12. 2000 р. № 2188-Ш та від 10.01. 2002 р. № 2921-Ш ( далі Законом) надається правова охорона.
Об'єктом промислового зразка, якому надається правова охорона, може бути форма, малюнок чи розфарбування або поєднання кольорів, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення його естетичних та ергономічних потреб.
Це дозволяє трактувати об'єкт правової охорони промислового зразка не у вигляді будови виробу або продукту, а як зображення, яке застосовується або відтворюється в таких виробах або продуктах.
У більшості країн, в тому числі і в Україні, для надання охорони відповідно до законодавства промисловий зразок необхідно зареєструвати. Звичайно, відповідно до вимог при реєстрації, зразок повинен володіти новизною або оригінальністю. промисловий зразок правовий
Залежно від конкретного національного законодавства промисловий зразок може стати об'єктом охорони як витвір мистецтва відповідно до законодавства по авторському праву. У деяких країнах охорона одного і того ж об'єкту може здійснюватися паралельно: як промислового зразка і як витвору мистецтва. У інших країнах авторське право і охорона промислових зразків взаємно виключають один одного.
Звичайно охорона промислового зразка обмежується територією країни, в якій надана охорона. У відповідності до Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків заявник може подати заявку на одну міжнародну реєстрацію або у Всесвітній організації інтелектуальної власності, або в національному відомстві країни-учасниці Угоди. В такому разі зразку надається охорона в тих країнах-учасницях Угоди, в яких власник бажає її одержати.
Список використаних джерел
1) Драпак, Г. Основи інтелектуальної власності [Текст]: навч. посібник/ Г. Драпак, М. Д. Скиба - . Хмельницький: ТУП, 2003. - 135 с.
2) Міжнародно-правова охорона промислової власності [Електронний ресурс].
3) Дахно, І.І. Право інтелектуальної власності [Текст]: навч. посібник / І.І. Дахно. - 2-е вид, перероб і доп. - К.: Цент навчальної літератури, 2006. - 278с.
4) Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3770-12 [Електронний ресурс].
5) Кожарська, І. Співвідношення правової охорони промислових зразків і знаків для товарів і послуг [Текст] / І. Кожарська // Інтелектуальна власність. - 2003. - №1. - С.11-15.
6) Пасічник, Л. Патентна документація як об'єкт промислової власності: загальна характеристика [Текст] / Л. Пасічник // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 5. - С. 41-44.
7) Дубровський, В. Чи є правомірним по суті чинні терміни «корисна модель» та «промисловий зразок»? [Текст] В. ч. посібник В.Дубровський // Інтелектуальна власність. - 2003. - №7. - С.29-30
8) Підопригора О.А., Підопригора О.О. «Право інтелектуальної власності України» - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 334 с.
9) Работягова, Л. Форми правової охорони промислових зразків [Текст] / Л. Работягова // Інтелектуальна власність. - 2004. - №4. - С.25-29
10) Ніколаєнко, Л.І. Промисловий зразок [Текст] / Л.І. Ніколєнко і др.; за ред. В.Я. Петрова; Держ. патент. відомство Укр. - К.: Ін Юре, 1999. - 124 с.
11) Терентьєва, Г.П. Інформаційне забезпечення патентної діяльності [Текст]: навч. посібник / Г.П. Терентьєва. - Х.:ХДАК, 2003. - 100с.
12) Що треба знати про промисловий зразок [Електронний ресурс].
13) Охорона промислової власності в Україні [Текст]: монографія / Академ. прав. наук Укр.; за ред.. О.Д. Святоцького, В.Л. Петрова. - К.: Видав. Дім, 1999. - 400 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття промислового зразка. Особливості надання йому правової охорони. Визначення умов патентоспроможності промислового зразка. Патент та патентовласники: сутність, значення. Порядок одержання та припинення дії патенту. Захист прав власника патенту.
реферат [24,0 K], добавлен 06.02.2014Основи патентознавства: об’єкти промислової власності та правової охорони. Право на одержання патенту на винахід. Проведення формальної експертизи. Міжнародні класифікації об’єктів промислової власності. Оформлення звіту про патентні дослідження.
курс лекций [439,5 K], добавлен 30.01.2012Інтелектуальна власність як право на результати розумової діяльності людини та її поділ на авторське право та промислову власність. Характеристики винаходу, моделі, промислового зразку та товарного знаку. Права власника патенту та їх примусове відчуження.
реферат [975,0 K], добавлен 01.12.2010Поняття, сутність і юридична природа промислової власності. Об'єкти правової охорони. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, особливості оформлення прав на них. Визначення та значення патентування та захист прав патентовласника.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 20.05.2010Винахідництво як одна з об'єктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Патентна форма охорони об'єктів промислової власності в Україні. Процедури створення винаходу та основних методів пошуку рішення.
курсовая работа [394,8 K], добавлен 31.03.2015Система інтелектуальної власності, її поняття та призначення. Міжнародна система права інтелектуальної власності. Авторське право і суміжні права. Сутність промислової власності, її напрямки та значення, визначення основних суб'єктів та об'єктів.
курс лекций [487,9 K], добавлен 19.05.2011Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009Поняття та правове регулювання права промислової власності, особливості використання прав на її об'єкти. Правила складання та подання заявок на винахід та заявки на корисну модель. Основні ознаки та механізм комерціалізації інтелектуальної власності.
реферат [24,0 K], добавлен 28.12.2009Промислова власність як вид інтелектуальної власності. Охорона об’єктів промислової власності. Недобросовісна конкуренція як порушення законодавства. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію, здійснену за допомогою об’єктів промислової власності.
контрольная работа [33,9 K], добавлен 11.07.2012Специфічні особливості використання ліцензійної форми договірної передачі прав на об’єкти промислової власності в Україні. Обмеження прав власника патенту - необхідний, дієвий та достатній засіб підтримання балансу приватних та публічних інтересів.
статья [12,2 K], добавлен 11.09.2017
