Державний контроль і ревізія

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни:

Державний контроль і ревізія

Виконала: Студентка групи з БОІV-с

Чернова(Сорокіна)С.В.

Перевірив викладач:

Редзюк Т.Ю.

План

1. Розкриття порядку проведення перевірок прокуратурою

2. Розкриття послідовності,джерел та типових порушень при контрольних перевірках готівкових операцій

3. Відповіді на практичні заняття № 5,11,14,19

Список використаної літератури

1. Розкриття порядку проведення перевірок прокуратурою

При проведенні перевірок працівники прокуратури в своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.91 р. У ст.1 Закону України "Про прокуратуру" сказано, що нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів різними органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами. А в ст.6 вищезгаданого Закону закріплений принцип організації і діяльності прокуратури: "Вживати заходи по усуненню порушень закону, від кого б вони ні виходили..." Отже, при порушенні законів працівники прокуратури уповноважені проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності будь-яких форм власності, у тому числі і недержавних.

Підстави для проведення перевірок.

Підставами для проведення перевірок можуть стати:

- заяви і скарги громадян;

- матеріали перевірок органів управління і контролю;

- повідомлення засобів масової інформації;

- матеріали аналізу стану законності, що проводиться прокуратурою;

- матеріали статистики, слідчої, судової практики.

Права прокуратури, можливі санкції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про прокуратуру" перевірка виконання законів проводиться за заявами і повідомленнями про порушення законності, які вимагають прокурорського реагування, а за наявності підстав - також за власною ініціативою прокурора. Таким чином, прокуратура має широкий круг можливостей для приходу з перевіркою на підприємство будь-якої форми власності. Надзвичайно широкі і повноваження, якими наділяються прокурорські працівники в ході перевірки.

Органи прокуратури мають право:

- безперешкодно по посвідченню, підтверджуючому посаду, входити в приміщення державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;

- вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази, інші акти і документи, в тому числі ті, які містять комерційну або банківську таємницю або конфіденційну інформацію,

- одержувати інформацію про стан законності і заходах щодо її забезпечення;

- письмово вимагати надання в прокуратуру для перевірки вказані документи і матеріали, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб і інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

- вимагати від керівників і колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підлеглих і підконтрольних підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;

- викликати посадовців і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень законів. Ухилення від явки тягне накладення штрафу на громадянина від 3 до 8, а на посадову особу - від 5 до 10 н.м.д.г., згідно ст.1858 Кодексу про адміністративні правопорушення. Але найголовніше у таких випадках особа, яка ухиляється від явки по ухвалі прокурора може бути доставлена примусово органами міліції.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" має право:

- порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне або адміністративне провадження

- давати розпорядження або вносити уявлення про усунення очевидних порушень закону. Якщо посадовець залишає без розгляду розпорядження або представлення прокурора, а також дає невчасну відповідь на уявлення або розпорядження, це тягне накладення штрафу від 5 до 8 н.м.д.г., згідно п.2 ст. 1856 Кодексу про адміністративні правопорушення. В окремих випадках, коли невиконання прокурорських вимог завдає істотної шкоди правам, свободам і інтересам окремих громадян, або державним або суспільним інтересам, окремим інтересам юридичних осіб, або якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, може наступити кримінальна відповідальність (ст.367 Кримінального кодексу України).

- звертатися до господарського суду з позовом на користь держави, але не на користь окремих підприємств, установ. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає загроза або порушення інтересів держави.

Права суб'єктів малого підприємництва на оскарження дій прокуратури.

Законодавством не передбачене право прокурора обмежувати ведення господарської діяльності. У ч.2 ст.19 Закону "Про прокуратуру" сказано, що прокуратура не втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить діючому законодавству. Таким чином, прокурор не може, наприклад, опечатати склад або конфіскувати товар. Правда, відповідно до п.З ч.1 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" для проведення перевірок прокурор може привертати працівників інших структур і відомств, а вони, вже в рамках своєї компетенції і в строгій відповідності із законом, можуть скоювати дії, що обмежують ведення господарської діяльності.

Відповідно до змін від 12.07.01 р. в Законі "Про прокуратуру" і частиною 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу дії прокурора можуть бути оспорені в суді. Крім того суб'єкт підприємництва може оскаржити неправомірні дії працівників прокуратури вищестоящому прокурору.

Структура підлеглості:

- районна і міжрайонна прокуратура, міська прокуратура;

- обласна прокуратура;

- Генеральна прокуратура України.

Скарга подається тільки у порядку підлеглості, наприклад, на дії працівників районної прокуратури, міжрайонної або міської, - прокурору області, а після його відповіді, якщо він вас не задовольняє, - в Генеральну прокуратуру України. Рішення, прийняте Генеральним прокурором, є остаточним і перегляду не підлягає.

Відповідно до ст.248-1 Цивільного процесуального кодексу України (ГПК України) громадянин має право звернутися до суду з скаргою, якщо він вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу або посадовця були порушені його права або свободи. 50

Скарга подається по місцезнаходженню суб'єкта оскарження (ст.248-4 ГПК України). Скарга може бути подана до суду у 2-місячний термін, який обчислюється з дня, коли громадянин дізнався або повинен дізнатися про порушення його прав або свобод, або в місячний термін з дня отримання громадянином письмової відповіді про відмову в задоволенні скарги вищестоящим посадовцем. Скарга розглядається в 10-денний термін у відкритому судовому засіданні з участю заявника.

2. Розкриття послідовності, джерел та типових порушень при контрольних перевірках готівкових операцій

Ревізія і фінансовий контроль як складові інструментарію управління фінансами існували завжди і змінювалися у процесі еволюції економічних відносин у суспільстві. їх використовували залежно від певних економічних і політичних завдань суспільства, зі змінами яких трансформувалися й усі елементи системи фінансового контролю: його суб'єкти та об'єкти, предмет, принципи, методи, його процес та управлінські рішення, що ухвалюються за його результатами.

Особливої уваги потребує вирішення проблем контролю за витратами підприємства та фактичною собівартістю продукції, адже заниження чи завищення цих показників зазвичай є "індикаторами" таких суспільно небезпечних діянь, як шахрайство (зокрема з фінансовими ресурсами у формі незаконного відшкодування ПДВ), легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, чи, навпаки, переведення грошових мас з "офіційного" цивільного обігу у сферу тіньової економіки. Для виявлення, запобігання таким порушенням і припинення їх слід проводити оперативно-розшукову, адміністративну та кримінально-процесуальну (слідчу) діяльність, пов'язану з проведенням ревізій, перевірок, а іноді й перманентного контролю за фінансовою і господарською діяльністю підприємства. Така діяльність передбачає залучення спеціалістів, не пов'язаних із системою правоохоронних органів України (працівники ДКРС, аудиторських фірм, підрозділів внутрішнього контролю суб'єктів, що перевіряються).

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Відповідно до п. 6 Положення витратами звітного періоду є зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Багатопланова перевірка потребує максимального використання різних методів контролю. Методи документального контролю варто доповнювати фактичними прийомами, коли потрібно порівняти отримані результати для виявлення ймовірних відхилень або підтвердження вірогідності облікових даних. Джерела контролю ревізії витрат виробництва наведено на рис.1

Рис.1. Джерела контролю ревізії витрат виробництва

Отже, перевірка ставить особливі вимоги до ревізора щодо володіння новою методологією обліку витрат підприємства. Введення П(С)БО 16 "Витрати" чітко визначило номенклатуру статей та елементів витрат, що дає змогу говорити про реальну заміну раніше використовуваних типових положень.

Досвід проведення аудиторських перевірок переконує, що можна виділити такі помилки (викривлення) при веденні обліку витрат на виробництво:

- необгрунтоване завищення (заниження) величини матеріальних витрат, незавершеного виробництва, сум з оплати праці та ін.;

-внесення до витрат виробництва адміністративних витрат та витрат на збут,

-необгрунтоване віднесення на витрати виробництва звітного періоду транспортних витрат, що належать до залишку невикористаних запасів;

-віднесення капітальних вкладень в основні засоби на витрати виробництва і обігу;

-внесення в собівартість витрат, виробничий характер яких не обгрунтований;

-внесення витрат у собівартість без належного документального обґрунтування і виправдовуючих первинних документів;

-внесення витрат на відрядження, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю організації, у собівартість;

-внесення амортизації нематеріальних активів, вартість яких не підтверджена документально, у собівартість;

-внесення витрат на утримання невиробничих основних засобів у собівартість.

3. Практичні завдання

Чи оплачується лікарняний лист за травмою,отриманою внаслідок алкогольного сп'яніння якщо працівник працює за сумісництвом?Який документ може бути підставою для виплати допомоги з тимчасової напрацездатності працівникові за сумісництвом?Як вплине на облік той факт,що в результаті травми працівникові надана інвалідність?

У разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням лікарняний лист не оплачується. Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності.

Листок непрацездатності видається лікувальним закладом. У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотному боці лікарняного відділом кадрів або керівником підприємства визначається безперервний стаж роботи на підприємстві згідно з трудовою книжкою.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата на весь період відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

У разі виробничої травми підприємство має відшкодувати працівнику моральні збитки.

Які документи повинні пред'явити перевіряючі державної податкової інспекції керівнику підприємства,що перевіряється,до початку проведенення планової перевірки для одержання доступу до документації підприємства? За скільки днів до проведення планової перевірки господарської діяльності контролюючі органи,повідомляють суб'єкта підприємницької діяльності про дату її початку і яким чином? Який максимальний термін установлений для здійснення однієї позапланової перевірки господарської діяльності СПД одним контролюючим органом?

Перевіряючі мають пред'явити:

- Направлення на проведення перевірки, завірене печаткою ДПІ і підписане керівником ДПІ чи його заступником ;

- Службове посвідчення працівника ДПІ;

- Наказ керівника ДПІ про проведення перевірки, чи його ксерокопію, завірену печаткою ДПІ.

Контролюючі органи мають попередити СПД за 10 календарних днів телефоном, телефаксом, телетайпом тощо.

Строк однієї позапланової перевірки не може перевищувати 10 роб. днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 2 роб. днів, якщо інше не передбачено законом.

Працівники ДПІ на наступний день після граничного терміну подачі декларації з ПДВ прийшли на позапланову перевірку заявленої до відшкодування суми ПДВ. Чи мають у такому випадку працівники ДПІ право на проведення такої перевірки?Назвіть причини за якими можуть бути проведені позапланові перевірки.

Працівники ДПІ мають право на таку перевірку, але тільки за умови, що від'ємне значення заявленої суми з ПДВ становить більше 100 тис. гривень. прокуратура перевірка ревізія

Підстави для позапланової перевірки:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час перевірки контролюючими органами було виявлено,що на видатковому касовому ордері(ВКО) немає підпису одержувача. А також підприємство фіксує приймання виручки від реалізації через РРО та не веде касову книгу,виручка здається в банк через інкасаторів. Які наслідки матимуть зазначені факти?Що є документом,який підтверджує здавання виручки до банку через інкасаторів?

Якщо під час перевірки контролюючими органами було виявлено,що на ВКО немає підпису одержувача,то сума готівки за таким ВКО додається до залишку каси за день, в якому цей документ було виписано.

Підприємству не обов'язково вести касову книгу, але лише в тому випадку, якщо вона не виконує операції з приймання і видачі готівки (у т.ч. і на виплати, пов'язані з оплатою праці) прибутковими і видатковими касовими ордерами.

Документом,що підтверджує здавання виручки до банку через інкасаторів є копія супровідної відомості до інкасаторської сумки з готівковою виручкою, завірена підписами і відбитком печатки інкасатора.

Список використаної літератури

1. Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. -.: Юрид. лит., 1989. - 352 с.

2 .Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. -К.: Вища школа, 1994.

3. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. - Житомир, 2004.

4. Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. - К., 1999.

5. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. - К.: БМУ Інформ, 2005.

Размещено на Allbest.ru