Промисловий зразок як об’єкт промислової власності

Поняття промислового зразка та умови його патентоспроможності. Схема подання заявки на отримання патенту та її експертиза. Права та обов’язки власника патенту на промисловий зразок. Міжнародна реєстрація промислових зразків та охорона прав на них.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2012
Размер файла 70,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

  • ЗМІСТ
  • ВСТУП
  • РОЗДІЛ 1. ОДЕРЖАННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК В УКРАЇНІ
    • 1.1 Поняття «промислового зразка» та умови його патентоспроможності
    • 1.2 Заявка на отримання промислового зразка
    • 1.3 Експертиза заявки на промисловий зразок
    • 1.4 Права та обов'язки власника патенту на промисловий зразок
  • РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНА ОХОРОНА ПРАВ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК
    • 2.1 Зарубіжний досвід охорони прав на промислові зразки
    • 2.2 Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
    • 2.3 Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків
  • ВИСНОВОК
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Естетична привабливість товару є одним з тих чинників, які впливають на рішення споживача надати перевагу одному виробу перед іншим. Особливо це стає помітним в тих випадках, коли асортимент товарів, що виконують однакову функцію, розташований близько один від одного. У такому випадку, коли технічні характеристики різних продуктів, що пропонуються різними виробниками, є порівняно однаковими, зорова привабливість буде одним із важливих чинників у виборі споживача.

Правова охорона промислових зразків виконує, таким чином, важливу функцію охорони однієї з розпізнавальних властивостей, завдяки яким виробники досягають успіху на ринку. При цьому, винагороджуючи розробника за працю, яка призвела до виготовлення промислового зразка, правова охорона є стимулом до вкладання коштів, що сприяють поліпшенню зовнішнього виду товарів. Саме сприятливі умови правової охорони промислових зразків, сприяють підвищенню виробництва.

Об'єктом курсової роботи є промисловий зразок як об'єкт промислової власності.

Предмет курсової роботи - правова охорона промислового зразку.

Мета курсової роботи - дослідження процедури надання правової охорони промислового зразка та її об'єм в Україні і за кордоном.

Завдання роботи:

· дослідити процедуру одержання правової охорони на промисловий зразок в Україні;

· встановити права та обов'язки, що надаються власникові патенту на промисловий зразок;

· вивчити міжнародний досвід охорони прав на промислові зразки.

У процесі вивчення даної теми використовувались переважно такі джерела інформації як навчальні посібники та статті періодичних видань. Актуальну інформацію стосовно законодавчої бази в сфері промислової власності отримано на сайті державних установ України.

Дослідженню даного питання присвячена велика кількість публікацій. Основні відомості стосовно особливостей промислового зразка як об'єкта правової охорони висвітлюються у працях Пасічник Л., Пріб Г.А., Терентьєвої Г.П. [6, 8, 12]. Процедуру подання заявки на отримання патенту на промисловий зразок та проведення експертизи більш детально розглянуто таким авторами як Ніколаєнко Л.І., Святоцький О.Д, Солощук, [4, 5, 11]. Досвіду міжнародної охорони прав на промисловий зразок приділяється увага в працях І. Дахно та М. Солощука [1, 11].

Декілька публікацій присвячені відображенню різних проблемних аспектів в наданні правової охорони промисловому зразку. Так, в статті Л. Работягової «Форми правової охорони промислових зразків» [10] розглядається питання охорони промислового зразка як об'єкта промислової власності та авторського права. В. Дубровський проводить аналіз співвідношення понять «промисловий зразок» і «корисна модель» [2]. Ситуація, коли промисловий зразок містить у своєму складі знак для товарів і послуг та шляхи її вирішення розглядається І. Кожарською [3].

Опрацювання джерельної бази засвідчило, що питання правової охорони промислового зразка є важливим об'єктом досліджень на сьогодні як в Україні так і в зарубіжних країнах.

РОЗДІЛ 1. ОДЕРЖАННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК В УКРАЇНІ

1.1 Поняття «промислового зразка» та умови його патентоспроможності

На ранній стадії розвитку в більшості європейських країн охорону авторським правом одержували тільки високохудожні вироби, а для товарів декоративно-прикладного мистецтва і дизайну така охорона не вважалась необхідною, оскільки результат діяльності дизайнерів і художників-декораторів не розглядався як інтелектуальний продукт. Це було зумовлено відсутністю технологій, здатних забезпечити виробництво товарів обсягом, достатнім для задоволення споживчого ринку. Кожний примірник виробів був авторським, майже унікальним, зробленим вручну. Ситуація змінилась тоді, коли з'явилася технологія тиражування виробів, і виробництво стало промисловим. Створення промислового зразка вимагало вже не тільки майстерності, але й ресурсів, фінансів, порівняно з вартістю виробництва виробу, в якому використано промисловий зразок. У зв'язку з цим деякі країни зацікавились охороною промислових зразків правом промислової власності, а саме патентним правом.

На сьогодні промисловий зразок як об'єкт патентного права досить розповсюджений і найчастіше є єдиною можливістю захисту об'єктів, що мають оригінальний дизайн, наприклад, годинник, одяг, посуд, меблі, прикраси, іграшки, електричні прилади, транспортні засоби, приналежності для домашніх тварин тощо.

Промисловим зразком визнається художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам новизни і придатне для здійснення промисловим способом.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання.

Промисловий зразок являє собою рішення естетичної та декоративної сторони виробу і є результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Декоративна сторона може бути виражена в формі, структурі, кольорі виробу, вона повинна впливати на зорове сприйняття. Обов'язковою умовою є відтворюваність виробу промисловими засобами [5].

Орнаментальний аспект такого виробу може складатися з тримірних елементів (форма виробу) або двомірних елементів (контур, малюнок, колір), але він не повинен диктуватися виключно призначенням виробу.

Промислові зразки можуть бути об'ємними, площинними та комбінованими.

Об'ємні промислові зразки представляють собою композицію, в основу якої покладена просторова об'ємна структура, наприклад зовнішній вигляд машини, упакування, меблів, люстри тощо.

Площинні промислові зразки представляють собою композицію, в основу якої покладене графічне лінійне співвідношення елементів, що не може бути сприйняте візуально, як об'ємне. Наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини, обгортки тощо.

Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивими об'ємному і площинному зразкам. Наприклад, зовнішній вигляд кондитерського виробу, інформаційного табло, виставкової конструкції, будівельної оздоблювальної плити тощо [11].

Охорона прав на промислові зразки заохочує творчість і стимулює розвиток промисловості. Охорона промислових зразків не тільки сприяє досягненню загальних цілей розвитку країни - в ній заінтересовані і промисловість, і компанії-розробники, і споживачі.

Як промисловий зразок охороняються лише зовнішні, видимі в готовому виробі межі. Внутрішні пристрої і конструкції не підлягають охороні. Під промисловим зразком розуміється як сам виріб, так і будь-яка його частина, якщо така виготовляється і продається окремо.

В свою чергу не реєструються як промислові зразки:

· об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм);

· друкована продукція;

· об'єкти нестійкої форми з (рідких, газоподібних, сипучих або подібних речовин) [9].

Поняття «промисловий зразок» застосовується як щодо одного виробу, так і щодо комплекту (набору) виробів. Комплект (набір) може бути визнаний одним промисловим зразком, якщо в його склад входять елементи, що виконують різні функції, однак підпорядковані загальному призначенню. Наприклад, чайний або столовий сервіз, набір інструментів, меблевий гарнітур та інше. Враховуючи художнє конструювання, всі елементи комплекту повинні мати спільність композиційного і стилістичного рішень.

Деякі комплекти в процесі використання можуть зазнавати видозмін, пере компоновок, комбінаторних перетворень, що характерно передусім для виробів типу «конструктор». У сукупність істотних ознак комплекту входять ознаки, що характеризують зовнішній вигляд одиничних виробів, що становлять комплект, і ознаки, що характеризують комплект як єдине ціле.

До ознак, що характеризують комплект як єдине ціле, належать такі:

· склад і кількість виробів що входять до комплекту;

· характер об'ємно-просторової структури, що визначає взаємне розміщення елементів системи в просторі;

· підпорядкованість елементів системи, її пропорційний склад;

· можливість комбінування;

· розмірні ряди;

· пластичне пророблення;

· елементи декору;

· колористичне рішення [5].

Варіантом промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, що належать до однієї функціональної групи, подібних за сукупністю істотних ознак і різних у несуттєвих ознаках. Наприклад, пакування, що відрізняються одне від іншого незначними деталями, або стільці, що відрізняються виконанням бильця або кольором декоративної оббивної тканини.

З 1 липня 1994 року в Україні діє Закон України «Про охорону прав на промислові зразки», прийнятий Верховною Радою України 23 грудня 1993 р. № 3770-ХІІ. Згідно ст. 5 даного Закону правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Умовою патентоспроможності промислового зразка як зазначалось вище є його новизна.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету [9].

Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності [11].

Термін дії патенту на промисловий зразок становить 10 років з дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на 5 років. Дія патенту припиняється у разі відмови власника від нього, а також несплати в установлений термін річного збору за підтримання чинності патенту.

Обсяг правової охорони, що надається визначається сукупністю істотних ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу. Тлумачення ознак повинно проводитися в межах опису промислового зразка.

1.2 Заявка на отримання промислового зразка

Для того, щоб одержати патент на промисловий зразок необхідно подати заявку на його видачу в державне підприємство «Український інститут промислової власності», що здійснює прийом, розгляд заявок і проведення їх експертизи. Заявка оформлюється згідно з вимогами «Правил складання і подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок». За подачу заявки сплачується збір. Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності» від 23.12.2004 №1716.

Право на подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок має будь-яка фізична або юридична особа чи об'єднання осіб.

За дорученням заявника заявку може подати представник у справах з інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають або мають постійне місце знаходження поза межами України, можуть подавати заявки тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Заявка на промисловий повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти. Вона включає в себе: заяву на видачу патенту, комплект фотографій із зображенням виробу (його макета, малюнка), опис промислового зразка, креслення, схему [8].

Заява на видачу патенту подається на бланку, форма якого містить всі необхідні відомості і реквізити. Заява подається у двох примірниках. Адреса іноземних заявників повинна бути зазначена буквами українського алфавіту, згідно з українським правописом з повнотою і послідовністю, представленими заявниками. Документи оформлюються в друкованому вигляді українською мовою.

Важливим і необхідним реквізитом заявки є опис промислового зразка. Необхідно враховувати, що опис повинен бути викладений чітко і стисло та стосуватися лише художнього рішення зовнішнього вигляду виробу, в якому застосовується зразок.

Опис повинен містити такі розділи:

· назву промислового зразка;

· прізвище та ініціали автора (авторів);

· клас Міжнородної класифікації промислових зразків (МКПЗ);

· призначення та галузь застосування промислового зразка;

· порівняння промислового зразка, що заявляється, з найближчим аналогом;

· перелік фотографій, креслень та схем;

· суть та суттєві ознаки виробу, що заявляється: придатність промислового зразка для використання в промисловості або в іншій сфері діяльності;

· підпис заявника або довіреної особи.

Назва промислового зразка повинна характеризувати його призначення, відображати його суть і, по можливості, відповідати певній рубриці МКПЗ.

Назва промислового зразка маловідомого або нового призначення повинна містити посилання на галузь його застосування. Якщо промисловий зразок має варіанти виконання, після назви в дужках вказують кількість варіантів [7].

Розділ "Призначення та галузь застосування промислового зразка" слід починати словами: "Заявляється зовнішній вигляд виробу, призначеного для...". Далі по тексту розкривається, в якій галузі промисловості або іншій сфері діяльності людини буде використовуватись заявлений виріб із зазначенням його функціонального призначення. При необхідності в цьому розділі вказуються об'єкти (системи), з якими використовується виріб.

В розділі "Порівняння промислового зразка, що заявляється, з найближчим аналогом" наводяться відмінності промислового зразка від найближчого аналога з посиланням на фотографію цього аналога, якщо така є в матеріалах заявки. При цьому уникають виразів, які суперечать суспільному порядку і моралі та зневажливих висловлювань щодо цього аналога.

В розділі "Перелік фотографій, креслень та схем" дається перелік фоторафій, які є в матеріалах заявки, а також креслень та схем відповідно до їх нумерації.

Розділ "Суть і суттєві ознаки виробу, що заявляється" повинен містити опис усіх істотних ознак, які формують зоровий образ виробу і визначають обсяг його правової охорони. Починати розділ слід з переліку позицій елементів, з яких складається виріб, після чого перейти до опису зовнішнього вигляду кожного елемента, тобто зазначити форму, вид ліній або площин, що створюють форму. При цьому розкриваються естетичні і ергономічні спроможності форми і конфігурації виробу, а також поєднання кольорів. Під час опису варіантів промислового зразка зазначають ознаки, що відрізняють один варіант від іншого. Під час опису площинних зразків необхідно розкрити їх структуру, будову, фактуру, декоративні властивості тощо.

Розділ "Придатність промислового зразка для використання в промисловості або в іншій сфері діяльності" повинен містити відомості стосовно технології і можливості багаторазового відтворення промислового зразка.

Опис до заявки підписує заявник або уповноважена на це особа.

Одним із основних документів, що входять до складу заявки, є комплект фотографій виробу, які дають змогу визначити обсяг його правової охорони. З цією метою виріб представляється на фотографіях у ракурсі 3х4 спереду, виглядів зліва, справа, ззаду і, за необхідністю, - спереду, зверху. Зображення на фотографіях має бути чітким і ясним. Окремі деталі виробу повинні добре проглядатися не тільки на освітленому, але й на тіньовому його боці.

Вироби можуть бути як об'ємними, так і площинними. Тоді основним виглядом такого виробу буде вигляд в плані. Важливо, щоб заявка містила всі необхідні фотографії, якщо, наприклад, виріб призначений для використання в кількох станах: у відкритому і закритому положенні, в трансформованому вигляді, в футлярі і без футляра.

Вироби можуть мати варіанти. У цьому разі кожний варіант представляється окремим комплектом фотографій. У разі, коли промисловий зразок представлений у вигляді комплекту виробів, на фотографії загального вигляду повинні бути представлені всі вироби комплекту. При цьому фотографія має бути виконана таким чином, щоб можна було розглянути форму кожного з виробів, що входять до складу промислового зразка. Коли зображення комплекту виробів не може бути представлено на одній фотографії загального вигляду в повному складі, допускається подання фотографій виробів, що входять до комплекту, та їх комплектів на окремих фотографіях.

Фотографії виконуються розміром 18х24 см. Для невеликих за розміром виробів або макетів фотографії можуть бути подані розміром 13х18 або 9х12 см. Комплект фотографій подається в окремому конверті.

Замість фоторгафій самого виробу можуть бути подані фотографії його макета або малюнка. Макет - це просторове відтворення виробу в умовному матеріалі, який дає найбільш повне уявлення про зовнішній вигляд виробу. Малюнок - це зображення виробу, яке виконується за допомогою графічних засобів.

Для штрихових та контурних малюнків допускається високоякісна ксерокопія.

При необхідності більш детально розкрити суть заявленого промислового зразка до заявки додають креслення загального вигляду і (або) принципову схему виробу. Креслення та схеми повинні відповідати тексту опису та зображеній на фотографії моделі і давати чітке уявлення про заявлений вибір (його габарити, склад елементів та зв'язок між ними).

Заявка повинна містити документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки на промисловий зразок, або звільнення від сплати, або наявність підстав для зменшення його розміру. Документ про сплату збору за подання заявки повинен подаватися разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.

Якщо заявка подається через довірену особу заявника, до неї додається доручення, яке засвідчує її повноваження.

1.3 Експертиза заявки на промисловий зразок

Національна процедура експертизи заявок на видачу патенту на промисловий зразок від їх подання до державної реєстрації регламентується Правилами проведення експертизи заявки на промисловий зразок, розробленими відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

Експертиза заявки здійснюється у відділі промислових зразків Науково-дослідного центра патентної експертизи (НДЦПЕ). Відомство проводить експертизу заявок на промислові зразки за формальними ознаками відповідно до вимог Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок [5].

Експертиза за формальними ознаками складається з таких етапів:

1) встановлення дати подання заявки;

2) перевірка належності промислового зразка, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона;

3) встановлення пріоритету;

4) перегляд заявок на промислові зразки, які надійшли до Відомства раніше;

5) перевірка правильності оформлення документів, які входять до складу заявки на промисловий зразок;

6) перевірка промислового зразка, що заявляється, на відповідність вимозі єдності [4].

Розглянемо докладніше процедуру експертизи заявки на промисловий зразок.

За наявності в матеріалах заявки необхідних документів для реєстрації встановлюється дата подання заявки і відповідне рішення надсилається заявникові.

При встановленні пріоритету розглядаються документи, що заявник протягом 3-х місяців з дати подачі заявки повинний направити у Відомство для того, щоб скористатися правом пріоритету. Таким документом для витребовування конвенційного пріоритету повинна бути копія заявки на промисловий зразок, що її подано у відомство країни учасниці Паризького Союзу, її переклад на українську мову, а також заява про пріоритет із указівкою номера і дати подачі заявки, на підставі якої витребовується конвенційний пріоритет.

Заявка повинна відноситися до одного промислового зразка. У випадку, якщо заявка не відповідає цій умові, заявнику пропонується визначитися, який із промислових зразків варто розглядати першим та у разі потреби внести уточнення в матеріали заявки. Якщо заявник не вносить уточнення в матеріали заявки, розглядається промисловий зразок, зазначений у заявці першим.

Важливим етапом проведення експертизи є перевірка правильності оформлення документів. Особливу увагу експертиза приділяє правильності представлення на фотозображеннях комплектів і варіантів виробів. У деяких випадках подання окремих виробів набору не обов'язкове, зокрема для плоских виробів з набору етикеток для напоїв, оскільки вони чітко зображені на загальній фотографії.

У зв'язку з тим, що тлумачення істотних ознак зображеного на фотографіях виробу, що заявляється провадиться в межах опису, останній так само, як і фотографії, є основним матеріалом заявки. .Якщо заявником в описі допущено помилки або відсутні окремі розділи опису, експертиза надсилає заявнику запит з пропозицією доповнити опис недостатніми відомостями і виправити помилки.

У процесі ознайомлення з кресленнями і схемами експертиза встановлює наявність усіх необхідних видів і проекцій, а також перевіряє відповідність креслень виробу, що заявляється, представленому на фотографії, відповідність цифрових позицій, що є на кресленнях, відомостям, наведеним в описі заявки.

Якщо в процесі експертизи встановлено, що заявка оформлена з порушенням вимог до її документів, заявнику надсилається запит із зазначенням виявлених недоліків і пропозицією надати відсутні або виправлені документи. На запит експертизи виправлені або відсутні документи заявки надаються заявником протягом двох місяців з дати отримання ним запиту. Якщо у цей термін заявник не надає матеріали, що запитуються, або не надсилає клопотання про продовження терміну відповіді із зазначенням поважних причин, заявка визнається відхиленою.

Якщо в результаті проведення експертизи встановлюється, що заявка на видачу патенту на промисловий зразок містить усі необхідні документи, додержано встановлені вимоги щодо документів, виріб, що заявляється, відноситься до об'єктів, яким надається правова охорона, документ про сплату збору за подання заявки оформленою правильно, НДЦПЕ надсилає заявнику рішення про видачу патенту.

Це рішення відправляється заявнику з пропозицією сплатити відповідний збір за видачу патенту. Після отримання НДЦПЕ копії платіжного документа, що підтверджує сплату цього збору у встановлені терміни, Управління державних реєстрів Держпатенту України проводить державну реєстрацію патенту на промисловий зразок і публікує відомості про нього в офіційному бюлетні «Промислова власність». Після опублікування власник прав на промисловий зразок отримує патент.

Рішення експертизи про відмову у видачі патенту може бути опротестовано заявником в Апеляційній раді Держпатенту України протягом трьох місяців з дати отримання такого рішення. У разі незгоди заявника з рішенням Апеляційної ради він може протягом 6 місяців з дати отримання такого рішення оскаржити його в судовому порядку.

1.4 Права та обов'язки власника патенту на промисловий зразок

Патент на промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів, і забороняти використовувати промисловий зразок третім особам без його дозволу [8].

При цьому, використанням промислового зразка визнається виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський оборот або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням промислового зразка. Виріб визнається виготовленим із застосуванням промислового зразка, якщо при цьому використанні всі суттєві ознаки промислові зразка.

Зазначене свідчить, що власник патенту на промисловий зразок має право на виготовлення виробу, в якому втілено результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, тобто тиражування такого виробу [3].

Так, наприклад, патенти на промислові зразки «Емблема «Adidas»», «Емблема «Nike»» тощо, надають право власнику патенту виробляти такі емблеми, етикетки, рекламні аркушики тощо. Але при цьому патент на промисловий зразок не надає його власнику право маркувати товар цими емблемами або реалізовувати спортивний одяг. Зрозуміло, що власник патенту може забороняти будь-якій особі виробляти виріб, що містить промисловий зразок, але він не може заперечувати проти маркування та реалізації відповідних товарів або проти надання послуг з використанням знаків для товарів і послуг, зареєстрованих в Україні відповідно до чинного законодавства або позначень, що використовується суб'єктами підприємницької діяльності для індивідуалізації своєї діяльності і, права на які виникли до дати подання заявки на промисловий зразок або, якщо заявлено пріоритет - до дати її пріоритету. З цією метою використовується інший об'єкт промислової власності - знак для товарі та послуг.

Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не вважається згідно із Законом порушенням прав власника патенту.

На підставі договору про передачу права власник має право передати право на патент іншій особі чи надати право на використання на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності і ліцензійний договір на використання промислового зразка повинні бути складені в письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Відомстві [4].

Власник патенту може подати у Відомство для офіційної публікації заяву про видачу будь-якій особі дозволу на використання промислового зразка (відкрита ліцензія). У цьому випадку збір за підтримку патенту в силі зменшується на 50%, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. Особа, що виявила бажання використовувати запатентований промисловий зразок, повинна укласти з власником патенту договір про платежі. Суперечки, що виникають щодо цього договору, вирішуються в судовому порядку.

Якщо жодна особа не виявила бажання використати промисловий зразок, власник патенту вправі відкликати свою заяву. У цьому випадку збір за підтримку патенту в силі сплачується в повному розмірі з року, наступного за роком опублікування зведень про заяву про відзив відкритої ліцензії.

Права, надані патентом, не торкаються інших особистих майнових чи немайнових прав автора промислового зразка.

Власник патенту повинен сумлінно використовувати патент. Якщо протягом трьох років, з дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка. При цьому умовою видачі такого дозволу може бути той факт, що власник патенту відмовив у наданні ліцензії на справедливих умовах і за справедливу винагороду. Власник патенту може довести, що невикористання промислового зразка обумовлене поважними причинами. Суд приймає рішення про видачу дозволу на використання, встановлюючи обсяг використання, термін дії дозволу, розмір і порядок сплати винагороди власнику патенту.

Власник патенту зобов'язаний видати дозвіл на використання промислового зразка власнику пізніше виданого патенту, якщо промисловий зразок останнього призначений для досягнення іншої мети чи має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися, не торкаючись прав власника, раніше виданого патенту на промисловий зразок.

РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНА ОХОРОНА ПРАВ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

2.1 Зарубіжний досвід охорони прав на промислові зразки

На теперішній час у світі не існує єдиної точки зору щодо правової охорони промислових зразків. Проблема правової охорони промислових зразків обумовлена їх подвійною природою. Поєднуючи елементи мистецтва і промисловості, промисловий зразок зазнає впливу двох правових режимів: авторсько-правового та права промислової власності. З одного боку, виходячи з естетичної суті промислових зразків, доцільно вважається їх охорона нормами авторського права як художніх творів. З іншого, - необхідність реалізації в промисловому серійному виробництві потребує більш надійної правової охорони, заснованої на принципах права промислової власності [10].

Промислові зразки охороняються патентним правом Росії, США та інших країнах світу. Так, в Росії права на промисловий зразок охороняються відповідно до Патентного Закону Росії та засвідчуються патентом на промисловий зразок. Як промисловий зразок охороняється художньо-конструкторське рішення виробу промислового або кустарно-ремісничого виробництва, яке визначає його зовнішній вигляд. Патент на промисловий зразок видається на 10 років з можливістю продовження на строк не більше ніж 5 років. Обсяг правової охорони, що надається патентом, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, і наведених в переліку суттєвих ознак промислового зразка.

Патентне відомство публікує в офіційному бюлетені зображення промислового зразка та перелік його суттєвих ознак. Це зумовлено тим, що естетичні особливості промислового зразка пов'язані винятково із зображенням зовнішнього вигляду виробу, в якому втілено зразок, а перелік суттєвих ознак є словесною характеристикою художньо-конструкторського рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд. Словесна форма ідентифікації естетичних та/або ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу, в якому реалізовано зразок, дозволяє належним чином обґрунтувати ту естетичну цінність, яка і є інтелектуальною власністю патентовласника.

В англо-американському праві використовують інший підхід. Вважається, що зразок не може характеризуватися лише словесною формулою. Практично її викладають в загальному вигляді, що не дозволяє використовувати формулу певною мірою для визначення обсягу дії виключного права. Обсяг правової охорони промислового зразка визначається судом (США) без залучення формули. Однак ця формула акцентує увагу на тих частинах зображення промислового зразка, які мають новизну.

У більшості країн світу правову охорону промисловим зразкам надають відповідно до спеціальних законів, які базуються на принципах патентного права. Однак між законами цих країн мало спільного, немає єдиної думки щодо визначення об'єкта, умов та терміну, за яких надається охорона.

Патентні відомства більшості країн світу вимагають від заявників зазначення у матеріалах заявки нових ознак зразка, які характеризують особливості зовнішнього вигляду промислового зразка, що заявляється. Так, згідно з Правилами про промислові зразки Великої Британії зазначення нових ознак може бути витребуване відомством в будь-якій заявці на промисловий зразок. За наявності у зразка декількох нових ознак, одна з них повинна бути виділена як основна ознака.

Тривалість охорони промислового зразка в законодавствах зарубіжних країн різна, але в більшості країн вона становить 5 років з можливістю одно- або двократного продовження на 5 років максимум до 15 років. У Португалії термін правової охорони промислового зразка продовжується без обмежень, в Австрії, навпаки, - обмежений трьома роками. У Великій Британії, Скандинавських країнах, Німеччині, Швейцарії, Японії термін охорони складає 15 років, у США - 14 років, Іспанії - 10, Італії - 4, Франції - 50 років.

Жорсткі вимоги, що ставляться до промислових зразків як об'єктів патентного права, призвели до намагання авторів ряду країн одержати авторсько-правову охорону на промислові зразки, підкреслюючи саме художню цінність своїх розробок. Прихильники такого підходу обґрунтовують можливість авторсько-правової охорони промислових зразків, стверджуючи, що промислове мистецтво насамперед є мистецтвом. Робота дизайнера, як і робота будь-якого іншого художника, повинна розглядатись як справжній вияв його індивідуальності.

Протиріччя у виборі форми охорони промислових зразків - авторське право або право промислової власності є в законодавствах всіх країн. У залежності від того, як ці дві форми поєднані, в Європі розрізняють три типи систем правової охорони промислових зразків.

Кумулятивна правова система охорони промислових зразків містить у собі обидва типи охорони на основі принципу єдності мистецтва. Відповідно до нього мистецтво розглядається як унітарне поняття без розмежування на «високе» і промислове, тобто художні твори не повинні відокремлюватись або розрізнятись на основі естетичних якостей або способу вираження. Якщо конкретна робота є виявом індивідуальності її творця, вона заслуговує на визнання як твір мистецтва. Художнє вираження не може бути позбавлене прав лише через те, що воно є зафіксованим або втіленим в ужитковому виробі.

Згідно з кумулятивною системою промисловий зразок має авторсько-правову охорону з моменту його створення або закріплення у матеріальній формі. Крім того, той самий промисловий зразок може охоронятись правом промислової власності за спеціальним законом про промислові зразки від дати реєстрації або депонування цього промислового зразка, або з моменту першої реалізації відповідного виробу через торгову мережу, якщо таке передбачене законом.

Принципи сепаратистської системи правової охорони промислових зразків виключають будь-яке одночасне використання авторсько-правової форми охорони і права промислової власності.

Крім зазначених систем є проміжна система, яка допускає часткове дублювання авторського права і критеріїв, що використовують у спеціальних законах про охорону промислових зразків, заснованих на виявленні будь-якої оригінальності промислового зразка (Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Скандинавські країни).

Ця система є проміжною між сукупною правовою охороною зразків авторським правом та спеціальним законом про промислові зразки, з одного боку, та чітким розрізненням режимів охорони - з іншого. Система забезпечує охорону форми або зовнішнього вигляду будь-яких ужиткових, промислових або споживчих продуктів спеціальним законом про промислові зразки, і водночас, якщо промисловий зразок може розглядатись як твір мистецтва - дублювання цієї охорони авторським правом.

2.2 Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків

патент промисловий зразок реєстрація

Мета заснування міжнародної реєстрації промислових зразків була досягнута після підписання Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків. Необхідність розробки і прийняття Гаазької угоди була зумовлена потребою спростити охорону промислових зразків на міжнародному рівні [1].

Угода була укладена в 1925 р. Переглядалася в Лондоні в 1934 р. і Гаазі в 1960 р. Була доповнена «Додатковими актами», підписаними в Монако і Стокгольмі в 1961 і 1967 роках, а також «Протоколом», підписаним у Женеві в 1973 р. В 1979 р. до тексту Додаткового акту були внесені поправки.

Угода відкрита для держав-учасниць Паризької конвенції. Ратифікаційні грамоти і акти про приєднання здаються на зберігання Генеральному директорові Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

Міжнародне депонування промислового зразка може відбутися безпосередньо в Міжнародному бюро ВОІВ або ж за допомогою посередництва національного відомства у справах промислової власності держави-учасниці Угоди, яка є країною походження промислового зразка. У національному законодавстві держав-членів може навіть міститися вимога про здійснення міжнародного депонування через посередництво свого національного відомства.

У кожній державі-учасниці Угоди, яка вказана заявником, міжнародне депонування має ті самі наслідки, які воно мало б у тому випадку, коли б заявник виконав усі формальності, пов'язані з одержанням охорони, що передбачені національним законодавством, і коли б відомство цієї держави виконало все передбачені у зв'язку з цим адміністративні процедури.

Про кожне міжнародне депонування ВОІВ публікує в періодичному бюлетені репродукцію промислового зразка. Як правило, репродукція в чорно-білому виконанні. На прохання заявника виконується кольорова репродукція. Заявник має право прохати відкласти публікацію на строк до 12 місяців від дати міжнародного депонування або ж, якщо заявляється клопотання про пріоритет, від дати пріоритету.

Кожній державі-учасниці Угоди надається 6 місяців, рахуючи від дати міжнародного депонування, для відмови у наданні охорони промислового зразка. Відмова має ґрунтуватися на нормах національного законодавства.

Міжнародне депонування може продовжуватися кожні 5 років. Строк дії охорони не може бути меншим ніж 5 чи 10 років. Клопотання щодо продовження подаються протягом останнього року першого п'ятирічного періоду.

Припустимо, у якійсь країні-учасниці Угоди строк охорони становить не 5, а 10 років та окрім цього, передбачено продовження дії відповідного охоронного документа ще на додаткові 5 років. У такому випадку в цій країні охорона відповідного промислового зразка на підставі міжнародного депонування має здійснюватися протягом аналогічного строку - за умови, що внутрішнім законодавством не передбачений інший порядок для міжнародного депонування.

Викладений вище порядок депонування ще не застосовується щодо ряду країн-учасниць Угоди, які взяли на себе зобов'язання лише відповідно з «Актом», що був прийнятий у 1934 р.

Кількість міжнародних депонувань, виконаних відповідно до Гаазької угоди, зростає, але не є значною на фоні національних реєстрацій промислових зразків. Міжнародне бюро ВОІВ видає «Керівництво» для тих, хто зацікавлений у процесі міжнародного депонування.

Держави-учасниці Угоди утворили відповідний Союз. Розпочинаючи з 1970 р. Союз має Асамблею. Країни-члени Союзу, які приєдналися до «Додаткового Стокгольмського акту», входять до складу Асамблеї.

Серед найголовніших завдань Асамблеї слід назвати встановлення ставок мита для процедури Гаазької угоди.

2.3 Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків

З розвитком техніки розвиваються форми виробів, удосконалюються їх зовнішні характеристики, а все це і є промисловими зразками. Для їх певної систематизації необхідна була і класифікація. Тому 8 жовтня 1968 р. в італійському місті Локарно була підписана Угода про заснування міжнародної класифікації промислових зразків [1].

Поправки до неї вносилися в 1979 р. Угода відкрита для держав-учасниць Паризької конвенції. Ратифікаційні грамоти чи акти про приєднання здаються на зберігання Генеральному директорові ВОІВ.

Зазначена Угода складається із трьох частин. У першій частині викладено перелік класів і підкласів, всього 31 клас і 211 підкласів. У другій частині в алфавітному порядку наводиться перелік товарів, до якого включені промислові зразки. Цей перелік містить 6 тисяч найменувань. Третю частину складає пояснювальна записка.

Міжнародну класифікацію промислових зразків використовує значно більша кількість держав, порівнюючи з кількістю держав, які підписали Угоду. Класифікацію використовують Міжнародне бюро ВОІВ у процесі виконання адміністративних функцій Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків 1925 р. та Відомство по промисловим зразках країн Бенілюксу. В рамках Угоди утворено Союз, який має Асамблею. Всі країни-члени Союзу є і членами Асамблеї, вона приймає дворічну програму та бюджет Союзу.

Держави-учасниці Угоди, відповідно з даною Угодою, зобов'язані вказувати в офіційних документах, що стосуються реєстрації чи депонування промислових зразків, відповідний шифр Міжнародної класифікації. Це зобов'язання поширюється і на будь-які державі публікації, що стосуються депонування і реєстрації.

Класифікація періодично переглядається. Це виконує «Комітет експертів», утворений у рамках Угоди. П'ята редакція тексту класифікації була прийнята в 1989 р.

ВИСНОВОК

Промисловий зразок - це нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам технічної естетики, придатне для виготовлення промисловим способом та має позитивний ефект. Зразок може містити об'ємні елементи, такі як форма або рельєф поверхні виробу, або елементи в межах однієї площини, такі як малюнок, лінії або колірне виконання. Завдяки використанню промислових зразків виріб набуває зовнішньої та споживацької привабливості, у результаті, зростає комерційна вартість виробу і вірогідність його реалізації на ринку збуту.

Промисловий зразок має перш за все естетичну природу і не припускає охорони яких-небудь технічних властивостей виробу, частиною якого він є. Охорона промислових зразків сприяє економічному розвитку, активізуючи художню творчість в промисловості і виробництві, а також в традиційних сферах мистецтва і художніх промислах. Це сприяє пожвавленню комерційної діяльності і експорту національної продукції.

У більшості країн, в тому числі і в Україні, для надання охорони відповідно до законодавства промисловий зразок необхідно зареєструвати. Звичайно, відповідно до вимог при реєстрації, зразок повинен володіти новизною або оригінальністю.

Залежно від конкретного національного законодавства промисловий зразок може стати об'єктом охорони як витвір мистецтва відповідно до законодавства по авторському праву. У деяких країнах охорона одного і того ж об'єкту може здійснюватися паралельно: як промислового зразка і як витвору мистецтва. У інших країнах авторське право і охорона промислових зразків взаємно виключають один одного.

Звичайно охорона промислового зразка обмежується територією країни, в якій надана охорона. У відповідності до Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків заявник може подати заявку на одну міжнародну реєстрацію або у Всесвітній організації інтелектуальної власності, або в національному відомстві країни-учасниці Угоди. В такому разі зразку надається охорона в тих країнах-учасницях Угоди, в яких власник бажає її одержати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Дахно, І.І. Право інтелектуальної власності [Текст]: навч. посібник / І.І. Дахно. - 2-е вид, перероб і доп. - К.: Цент навчальної літератури, 2006. - 278с.

2) Дубровський, В. Чи є правомірним по суті чинні терміни «корисна модель» та «промисловий зразок»? [Текст] В. Дубровський // Інтелектуальна власність. - 2003. - №7. - С.29-30

3) Кожарська, І. Співвідношення правової охорони промислових зразків і знаків для товарів і послуг [Текст] / І. Кожарська // Інтелектуальна власність. - 2003. - №1. - С.11-15

4) Ніколаєнко, Л.І. Промисловий зразок [Текст] / Л.І. Ніколєнко і др.; за ред. В.Я. Петрова; Держ. патент. відомство Укр. - К.: Ін Юре, 1999. - 124 с.

5) Охорона промислової власності в Україні [Текст]: монографія / Академ. прав. наук Укр.; за ред.. О.Д. Святоцького, В.Л. Петрова. - К.: Видав. Дім, 1999. - 400 с.

6) Пасічник, Л. Патентна документація як об'єкт промислової власності: загальна характеристика [Текст] / Л. Пасічник // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 5. - С. 41-44

7) Правила складання та подання заявки на промисловий зразок [Електронний ресурс].

8) Пріб, Г.А. Патентознавство [Текст]: навч. посібник / Г.А. Пріб. - К.: Університет «Україна», 2007. - 304 с.

9) Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3770-12 [Електронний ресурс].

10) Работягова, Л. Форми правової охорони промислових зразків [Текст] / Л. Работягова // Інтелектуальна власність. - 2004. - №4. - С.25-29

11) Солощук, М. Право інтелектуальної власності [Текст] / М. Солощук // Інтелектуальна власність. - 2008. - №6. - С.52-59

12) Терентьєва, Г.П. Інформаційне забезпечення патентної діяльності [Текст]: навч. посібник / Г.П. Терентьєва. - Х.:ХДАК, 2003. - 100с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття промислового зразка. Особливості надання йому правової охорони. Визначення умов патентоспроможності промислового зразка. Патент та патентовласники: сутність, значення. Порядок одержання та припинення дії патенту. Захист прав власника патенту.

    реферат [24,0 K], добавлен 06.02.2014

  • Інтелектуальна власність як право на результати розумової діяльності людини та її поділ на авторське право та промислову власність. Характеристики винаходу, моделі, промислового зразку та товарного знаку. Права власника патенту та їх примусове відчуження.

    реферат [975,0 K], добавлен 01.12.2010

  • Об'єкти патентного права в України (винаходи, корисні моделі, промислові зразки). Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель. Умови встановлення новизни промислового зразка. Порядок одержання патенту.

    контрольная работа [26,3 K], добавлен 17.01.2014

  • Сутність понять "промисловий зразок", "корисна модель (винахід)". Законодавчі акти, що регулюють питання припинення чинності патентів та визнання їх недійсними. Аналіз випадків дострокового припинення чинності патенту. Підстави визнання патенту недійним.

    реферат [26,7 K], добавлен 28.05.2010

  • Патент на винахід як охоронний документ, що засвідчує авторство, дату патентування винаходу і право власності на винахід. Головні етапи та особливості процедури реєстрації та отримання патенту. Права винахідника та роботодавця, власника патенту.

    реферат [20,0 K], добавлен 09.12.2011

  • Поняття та правове регулювання права промислової власності, особливості використання прав на її об'єкти. Правила складання та подання заявок на винахід та заявки на корисну модель. Основні ознаки та механізм комерціалізації інтелектуальної власності.

    реферат [24,0 K], добавлен 28.12.2009

  • Основи патентознавства: об’єкти промислової власності та правової охорони. Право на одержання патенту на винахід. Проведення формальної експертизи. Міжнародні класифікації об’єктів промислової власності. Оформлення звіту про патентні дослідження.

    курс лекций [439,5 K], добавлен 30.01.2012

  • Специфічні особливості використання ліцензійної форми договірної передачі прав на об’єкти промислової власності в Україні. Обмеження прав власника патенту - необхідний, дієвий та достатній засіб підтримання балансу приватних та публічних інтересів.

    статья [12,2 K], добавлен 11.09.2017

  • Загальні відомості про торговельну марку. Визначення поняття торговельної марки. Реєстрація торговельного знака. Права та обов'язки інтелектуальної власності на торговельну марку. Правомочності щодо використання географічного зазначення.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 13.12.2008

  • Поняття, сутність і юридична природа промислової власності. Об'єкти правової охорони. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, особливості оформлення прав на них. Визначення та значення патентування та захист прав патентовласника.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 20.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.