Трудові відносини: їх сутність, структура та характерні риси в сучасній економічній системі

Підбиваючи підсумки, можна дійти висновків, що:

· соціальне партнерство -- це ідеологія співробітництва найманих працівників з власниками капіталу, коли перші не посягають на основи існуючого ладу, а намагаються шляхом реформ і переговорів поліпшити своє становище;

· система соціального партнерства може ефективно функціонувати тільки за певних умов: коли економіка розвивається, а держава проводить активну соціальну політику в інтересах більшості населення; коли розвиненими є парламентські форми демократії та інститути громадянського суспільства, що забезпечують представництво інтересів різних соціальних груп; коли організації робітників (партії, профспілки) мають достатню силу і користуються авторитетом у суспільстві.

Узгодження інтересів найманих працівників і власників капіталу у сфері соціально-трудових відносин здійснюється шляхом переговорів і завершується укладанням колективних договорів і угод, тобто колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин є невід'ємною характеристикою системи соціального партнерства.

Будь-який колективний договір фіксує домовленість сторін з питань розміру заробітної плати та інших грошових виплат; індексації заробітної плати і доходів; грошових компенсацій за роботу в нічний час або святкові дні; зайнятість та перекваліфікацію; тривалість робочого дня, робочого тижня та оплачуваної відпустки; умов та охорони праці; основних обов'язків сторін (адміністрації і робітників); контролю за виконанням колективного договору. Зміст колективних договорів може і змінюватися.

У багатьох країнах система соціального партнерства реалізується через укладання не тільки колективних договорів на підприємствах, а й угод на рівні суспільства загалом або на рівні окремих регіонів (вертикальна система договорів і угод). Такі угоди укладаються між організаціями, що представляють найманих працівників, об'єднаннями роботодавців і державою. На рівні суспільства предметом переговорів стають основні напрями соціально-економічної політики держави, включаючи розробку показників соціального добробуту нації, системи соціальних гарантій для всіх прошарків населення, а також заходів із захисту інтересів суб'єктів трудових відносин.

ВИСНОВКИ

Розглянуті в роботі проблеми необхідно терміново вирішувати. Для цього нині є всі можливості, науково обґрунтовані відповідні рішення, розроблені механізми практичного характеру. Вони можуть бути реалізовані шляхом розробки в Україні та втілення 2-3-річної програми подальших перетворень, що забезпечить закріплення вже досягнутих позитивних тенденцій в економічній сфері та реалізацію відповідних подальших можливостей. Але таку програму потрібно обов'язково супроводжувати важливими досягненнями соціального характеру. Тоді її виконання можна вважати завершальним етапом найскладнішого в нинішніх умовах стартового періоду соціально-економічного становлення промислового комплексу незалежної України, його високотехнологічного, трудового й інтелектуального потенціалу.

Однак навіть після завершення періоду здійснення запропонованої короткотермінової програми соціально-економічного характеру показники функціонування промислового комплексу мабуть будуть набагато нижчими від необхідних значень для ефективного забезпечення економіки і соціальної сфери, досягнення високого рівня життя населення. Тому потрібно ставити кардинальне завдання - досягнення рівня життя основної частини працівників промислового комплексу, як і всього населення держави, що перевищував би рівень життя у початковий період незалежності України.

Одночасно треба визначити й основні тенденції розвитку промислового виробництва в ХХІ ст. Для цього варто використати нагромаджений у минулому багатий досвід прогнозування і перспективного планування соціально-економічного розвитку і розробити концепцію перспективного розвитку промисловості на ближніх 10-20 років та подальшу перспективу. Найліпше, якби ця концепція була складовою аналогічної загальнодержавної чи сукупності регіональних концепцій. Подібні документи мають бути розроблені в регіонах і охоплювати шляхи вирішення перспективних проблем технологічного, економічного, екологічного та соціального характеру, інвестиційного і кадрового забезпечення, організаційний механізм реалізації, роль центральних, галузевих і регіональних органів влади, трудових колективів, внесок науки та системи освіти в поступальний збалансований і гармонійний розвиток промислового комплексу та економіки України загалом.

Список використаної літератури

Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений. -- Харьков: Консум, 1998. -- 140 с.

Венедиктов В. С. Трудовое право Украины: Учеб. пособие. -- Харьков: Консум, 1998.

Врублевский В.К. Развитой социализм: труд и НТР. - К.: Политиздат, 1984.Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н. М. Хуторян. -- К.: Ін ЮРЕ. -- 1999. -- 180 с.

Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки -- К.: Знання-Прес, 2002. -- 214с.

Доповідь Президента України Віктора Ющенка «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році».

Закон України «Про колективні договори та угоди».

Закон України «Про об'єднання громадян».

Закон України «Про організації роботодавців».

Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Заржщъкий О., Смирнов Д. Перспективи розвитку трудового права у Конституції України // Право України. -- 1997. -- № 9. -- С. 39 41.

Іванова О.Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти. -- К.: Академія, 2003. -- 107с.

Людина і праця: Довідник з правових питань / Уклад. І. П. Козинцев, Л. А. Савченко. -- К.: Юрінком Інтер, 1997. -- 336 с.

Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 12.

Мельник А.Ф. державне регулювання економіки. -- К.: Знання, 1994.-358с.

Михеев В.А. Основы социального партнерства: теория и политика. -- М., 2001. -- С. 297.

Мінюков П., Мінюкова Т Особливості регулювання трудових відносин з керівниками закладів освіти України // Право України. -- 1997. -- №5.

Мурашко М. І. Довідник. Практичні питання реалізації положень законодав-чих та нормативних актів, що пов'язані з трудовим законодавством. -- К: Компас, 1995.

Плеханов Г.В. Избранные философские произведения. Т. 2. - М.: Политиздат, 1965. - Т. 2.

Политическая экономия: Учебник для вузов /Авт. кол.: Медведев В.А., Абалкин Л.И., Ожерельев О.И. и др. - М.: Политиздат, 1990.

Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Закон України від 5.10.2000 р , № 2017 - ІІІ // www.rada.org.ua

Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. -- Харків: Консум, 1998.--480 с.

Прокопенко В. І. Практикум з трудового права України: Навч. посіб. -- Харків: Консум, 1999.

Российское трудовое право: Учеб. для вузов / Под. ред. А. Д. Зайки-на. М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. -- 416 с.

Семигин Г.Ю. Социальное партнерство в современном мире. -- М.: Мысль, 1996. -- С. 208.

Социальная политика: учебник /Под общ. ред. Н.А. Волгина. -- М.: Экзамен, 2002. -- С. 736.

Спікер П. Соціальна політика: теорії та підходи. -- К.: Фелікс, 2000. -- 400с.

Стратегія заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів від 2.03.2002 р. № 253 // www.rada.org.ua

Толкунова В.Н. Трудовое право. М., 2002. -- С.313.

Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П. Д. Пилипенка. -- Львів: Вільна Україна, 1996. -- 160 с

Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чани-шевої. -- К.: Т-во "Знання"; КОО, 2000.

Трудовое право России: Учеб. для вузов / Отв. ред. проф. Р. 3. Лифшиц. проф. Ю. П. Орловский. -- М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. -- 480 с.

Трудовое право Украины: Учеб.-справ, пособие / Отв. ред. доц. Г. И. Чанышева, доц. Н. Б. Болотина. -- Харьков: Одисей, 1999. -- 480 с.

Размещено на Allbest.ru