Особливості проведення судово-бухгалтерської експертизи в господарському суді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості проведення судово-бухгалтерської експертизи в господарському суді

1. Особливості проведення судово-бухгалтерської експертизи в господарському суді

Поняття про судову експертизу. У провадженні справ з господарських спорів одним з основних засобів доказування обставин, встановлення яких потребує наукових, технічних або інших спеціальних знань, є судова експертиза Термін «експертиза» походить від латинського «ехреrtus», що означає «досвідчений», «обізнаний». Порядок призначення судових експертиз, права, обов'язки та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Господарсько-процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністра юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Відповідно до ст. 1 Закону про експертизу, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. В загальному плані експертиза полягає у вивченні, перевірці, аналітичному дослідженні, кількісній або якісній оцінці фахівцем (експертом) або групою фахівців, експертною радою, спеціально уповноваженим державним органом (експертною організацією), органом виконавчої влади (в межах її компетенції), підприємством, установою та організацією всіх форм власності, а також об'єднанням громадян певного питання, явища, процесу, предмета.

Експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Найчастіше господарські суди призначають такі експертні дослідження:

- дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності;

- дослідження документів про фінансово-кредитні операції;

- дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій;

- дослідження якості товарів народного споживання і визначення їх вартості;

- дослідження об'єктів авторських та суміжних прав;

- дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;

- дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки;

- дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;

- дослідження, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності й повноти дослідження. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність в особи, яка залучена до проведення експертного дослідження, вищої освіти з певної спеціальності, свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення конкретних видів експертиз.

Призначення судової експертизи в господарському суді. Експертиза може бути призначена як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи самого суду в будь-якій стадії процесу до прийняття рішення зі спору (ст. 41 ГПК). Особи, які беруть участь у справі, можуть запропонувати господарському суду установу або експерта для проведення експертизи. Господарський суд враховує ці пропозиції, але питання про призначення експерта вирішує самостійно.

Призначення експертизи в господарському судочинстві допускається після порушення справи як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього, в тому числі на стадії перевірки рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду. Процесуальною підставою для проведення експертизи є ухвала суду (ст. 31 ГПК). Експертиза проводиться після надання судом, який призначив експертизу, експертній установі відповідних матеріалів, а саме:

- ухвали про призначення експертизи;

- об'єктів дослідження.

Суд зобов'язаний перевірити повноваження експерта, наявність у підприємця ліцензії на право здійснювати експертну діяльність та свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною спеціалізацією в безпосереднього виконавця експертизи.

Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на формування його ідентифікаційних ознак, про ці обставини слід повідомити експерта, вказавши це в ухвалі про призначення експертизи.

У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження в натурі не може бути представлений експертові, експертиза може проводитися по фотознімках, описаннях та інших подібних матеріалах, доданих до справи у встановленому порядку.

В ухвалі про призначення експертизи зазначаються: місце й дата її винесення; назва суду, який виніс ухвалу; назва справи і її номер; обставини справи, що стосуються експертизи; підстави призначення експертизи; прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, поставлені експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, або порівняльних матеріалів, а також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання на такі переліки, які є в матеріалах справи; інші матеріали, які мають значення для проведення експертизи.

Питання, що ставляться перед експертом, мають бути чітко сформульовані й розташовані в певній послідовності, наприклад, за об'єктами дослідження. Вони не мають виходити за межі компетенції експертів.

Згідно зі ст. 79 ГПК, на час проведення експертизи провадження у справі зупиняється і поновлюється після її завершення. Не може розглядатись як судова експертиза дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю в цих актах неясностей, неузгодженостей, протиріч або інших недоліків.

Неприпустимо ставити перед експертом правові питання, вирішення яких закон відносить до компетенції суду (зокрема, про відповідність окремих актів законодавству, про правову оцінку дій сторін тощо).

Визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оцінюючи висновок експерта, суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили й переваг щодо інших доказів.

Згідно зі статтями 33, 36, 37 та 38 ГПК, господарський суд, призначаючи судову експертизу, має право цією ж ухвалою витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів чи їх посадових осіб (п. 4 ст. 65 ГПК) зразки почерків, підписів, відбитків печаток, друкованих документів тощо й надати їх експерту для дослідження.

Сторони і прокурор, який бере участь у, мають право заявити відвід експерту з підстав І в порядку, що передбачені частинами 6 і 7.

Суд, розглядаючи заявлений відвід, має виходити з того, що відвід може бути заявлено, як правило, до початку експертизи.

Експерт має право заявити самовідвід з передбачених законом підстав, які виключають його участь у справі. Такі підстави передбачені, зокрема, ч. 6 ст. 31 ГПК.

Відмова судового експерта від дачі висновку з підстав, зазначених у ч,4 ст. 31 ГПК, не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 119 ГПК.

У разі прийняття такої відмови суддею останній фіксує її в ухвалі про призначення іншого судового експерта.

Питання про відвід судового експерта вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу. Відповідно до ст. 111 ГПК, така ухвала не підлягає перевірці в порядку нагляду.

Призначення повторної, додаткової та комплексної експертизи. Частини 1-4 передбачають право суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.

Додаткову експертизу суд призначає після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників, а її проведення може бути доручено тому самому або іншому експерту. Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів в його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів, і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Господарський суд може в разі неповноти або неясності експертного висновку призначити додаткову експертизу, а з метою усунення сумнівів в обгрунтованості висновку експерта - повторну експертизу. У випадку призначення додаткової або повторної експертизи, крім зазначених вище матеріалів, до експертної установи (експерта) надсилаються акти попередніх експертиз з усіма додатками, а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані особою або органом, котрі призначили її, після дачі первинного висновку. В ухвалі про призначення додаткової або повторної експертизи зазначаються мотиви та підстави їх призначення.

В ухвалі про призначення комплексної експертизи зазначається її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено проведення експертизи, а у випадках участі в її проведенні особи, яка не є співробітником експертної установи, - його прізвище.

У випадках коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема, координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, що призначили експертизу. Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною призначається експертна установа. Ухвала про призначення комплексної експертизи направляється в кожну з ус-танов-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи.

Об'єкти дослідження і матеріали справи направляються провідній установі. Якщо в ухвалі провідну установу не визначено, вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо між ними виникне суперечка, - особою чи органом, які призначили комплексну експертизу.

Бухгалтерська експертиза. До судово-бухгалтерської експертизи належить дослідження закономірностей утворення і відображення інформації в бухгалтерському та податковому обліку з господарськими операціями по справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Дослідження спецІаліста-економіста проводиться за ініціативи підприємств чи фізичних осіб у випадку виникнення необхідності аналізу документів бухгалтерського обліку та звітності.

Дослідження може проводитися науково-дослідними інститутами Міністерства юстиції, а також фізичними особами на підставі кваліфікаційних свідоцтв.

Спеціаліст-економіст проводить дослідження бухгалтерських документів, звітності, документів про економічну діяльність і фінансово-кредитні операції та встановлює відповідність оформлення господарських операцій вимогам чинного законодавства.

Головними завданнями бухгалтерської експертизи є встановлення:

- документальної обгрунтованості нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду й місця їх утворення, а також розміру заподіяної матеріальної шкоди;

- правильності документального оформлення операцій прийому, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів;

- відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку і звітності;

- кола осіб, за якими за документальними даними в період виникнення нестачі (надлишку) значилися товарно-матеріальні цінності й грошові кошти, а також кола осіб, на яких лежав обов'язок забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку і контролю;

- документальної обгрунтованості розмірів сум за позовами, що вирішуються у порядку цивільного та арбітражного судочинства;

- документальної обгрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції і товарів;

- недоліків у організації бухгалтерського обліку й контролю, які сприяли виникненню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню.

Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені також інші завдання, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у облікових реєстрах рахунків бухгалтерського обліку і т. ін.

Разом з ухвалою про призначення експертизи експертові мають бути надані документи бухгалтерського обліку, що містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених експертові питань. Такими документами можуть бути прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, табелі, наряди, акти прийому виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні й зведені документи бухгалтерського обліку і звітності.

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, аудиту, то в ухвалі про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів.

У випадках коли суд зазнає труднощів у визначенні документів, які необхідні для дачі експертного висновку, йому слід звернутися за консультацією до спеціаліста.

Документи мають бути систематизовані (за епізодами діяння, періодами тощо), підшиті та прошнуровані.

Фінансово-кредитна (економічна) експертиза зумовлена потребою спеціальних знань у галузі економіки - бухгалтерського обліку, оподаткування, контролю, аналізу, господарської діяльності для повноти, всебічності та об'єктивності дослідження фактичних обставин справи.

Судово-економічна експертиза ґрунтується на дослідженні слідів відображення і закономірності утворення в документах інформації щодо господарської та фінансово-економічної діяльності підприємств і організацій усіх форм власності.

Основними завданнями фінансово-кредитної (економічної) експертизи є встановлення:

- обгрунтованості одержання і витрачання кредитів суб'єктами фінансово-господарської діяльності;

- додержання суб'єктами фінансово-господарської діяльності законодавства, яким регламентується формування і витрачання бюджетних коштів;

- обгрунтованості розподілу прибутку між партнерами фінансово-господарської діяльності.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

- Чи була потреба в отриманні кредиту згідно з кредитним договором?

- Чи були дотримані вимоги нормативних актів, якими регламентується порядок витрачання кредитних ресурсів?

- Чи дозволяв фінансовий стан суб'єкта господарювання виконати вимоги кредитного договору?

- Які порушення вимог нормативних актів були допущені під час оформлення розрахунків за продукцію (виконання робіт, надання послуг) за певний період?

- Чи обґрунтованими є санкції, застосовані до даного господарюючого суб'єкта, за невиконання ним фінансово-господарських зобов'язань?

- Чи правильно відображені в фінансово-господарських документах господарюючого суб'єкта прибуток, формування фондів і витрачання коштів за певний період?

Перед кредитно-фінансовою експертизою можуть ставитись і інші питання, які стосуються додержання законодавства у фінансово-господарській діяльності.

Для виконання фінансово-кредитної (економічної) експертизи до експертної установи слід надати необхідну документацію: кредитні договори, акти ревізій, аудиту й перевірок з додатками і поясненнями посадових осіб, акти прийому-передачі робіт і послуг, платіжні банківські документи, первісні і зведені документи бухгалтерського обліку.

Документи слід систематизувати за характером фінансово-господарських операцій і певними періодами.

До об'єктів товарознавчої експертизи, яка проводиться в експертних установах, зокрема, належать: будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура й матеріали, обчислювальна техніка.

Об'єктами експертизи цього виду можуть бути також інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації.

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби та їх комплектуючі.

Головними завданнями товарознавчої експертизи є:

- визначення належності товарів (далі - товарна продукція) до класифікаційних категорій, прийнятих у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність і т.ін.);

- визначення якісних змін товарної продукції;

- визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли у процесі транспортування, зберігання, в експлуатації);

- встановлення способу виробництва товарної продукції (заводський, саморобний), підприємства-виготовлювача, країни виготовлення;

-визначення вартості товарної продукції, в тому числі з урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв'язку з експлуатаційним зносом і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;

- визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції вимогам існуючих правил.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

- Чи відповідає маркування виробу його характеристикам за державним стандартом (ДСТУ)?

- Які фактори спричинили пошкодження даного виробу?

- Чи відповідає даний виріб вимогам ДСТУ? Якщо не відповідає, то чи придатний він для реалізації і за яких умов?

- Яка вартість даного виробу за цінами, які були встановлені? на момент його придбання?

- Яка дійсна (реальна) вартість даного виробу з урахуванням його зносу?

- Яка дійсна (реальна) вартість майна, зазначеного в позовній заяві, з урахуванням його зносу?

- Який дійсний (реальний) розмір шкоди, заподіяної майну А. пожежею?

- Чи забезпечували дані тара і прийоми упакування товарної продукції її зберігання?

В ухвалі про призначення експертизи слід зазначити суть позовних вимог справи, з якої призначено експертизу.

Разом з ухвалою про призначення експертизи експерту надається об'єкт дослідження. Громіздкі предмети досліджуються за місцем їх знаходження. Якщо ці об'єкти знаходяться за місцем проживання громадян, особа або орган, які призначили експертизу, зобов'язані забезпечити експертові можливість їх огляду. У цивільних та господарських справах експертний огляд об'єктів дослідження за загальним правилом має проводитись у присутності зацікавлених осіб. Якщо перед експертом поставлено питання про вартість майна, особа або орган, які призначили експертизу, мають зазначити, за станом на який час належить вирішувати поставлене питання.

Перед експертом може бути поставлене питання про вартість відсутнього майна. У цих випадках особа або орган, які призначили експертизу, повинні зазначити, на підставі яких матеріалів справи, що містять відомості про відсутні об'єкти, має проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи у позовних заявах, протоколах допиту потерпілих і т. ін.), і надати пі матеріали (їх копії) експертові або навести ці відомості в ухвалі про призначення експертизи. Об'єкти дослідження направляються експертові в упаковці, що забезпечує їх зберігання.

Експертиза об'єктів інтелектуальної власності проводиться при вирішенні питань

- авторства;

- початку використання об'єктів інтелектуальної власності;

- порушення виключних прав власників охоронних документів;

- тотожності і схожості знаків для товарів і послуг;

- права попереднього користування;- визнання охоронних документів недійсними.

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплення законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній галузі.

Об'єкти інтелектуальної власності:

- об'єкти промислової власності: знаки для товарів. і послуг, фірмові найменування, найменування місць походження товарів, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, породи тварин.

- об'єкти авторських і суміжних прав: літературні, наукові та художні твори, комп'ютерні програми, бази даних, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення і т. ін.

Оцінка майна та майнових прав - це процес визначення їх вартості відповідно до процедур, встановлених положеннями (національними стандартами), затвердженими Кабінетом Міністрів України, методиками та іншими нормативно-правовими актами, затвердженими Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Види оцінки нерухомого майна:

- оцінка об'єктів у матеріальній формі (у тому числі земельні ділянки, будівлі та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби та ін);

- оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності);

- оцінка земельних ділянок.

Проведення оцінки є обов'язковим у випадках:

- передачі майна під заставу; - переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку; - визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо в зазначене товариство вкладається майно створення підприємств (господарських товариств) на основі державного або комунального майна; - передачі в оренду; - реорганізації, банкрутстві, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часток комунального манна); - виділення або визначення частки майна у спільному майні, що містить державну (комунальну) частку; - приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законодавством, оренди, міни, страхування державного (комунального) майна, а також повернення цього майна на основі рішення суду; - визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; - в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту громадських інтересів.

Список використаної літератури

судова бухгалтерська експертиза

1. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручник. - К., 2004. - 660 с.

2. Єфанова Н. судова експертиза в господарському процесі // Юридичний журнал. - 2004. - № 9. - С.66-72.

3. Камлик М.І. Судова бухгалтерія: Підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Атіка, 2001. - 376 с.

4. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 202 с.

5. Поникаров В.Д. и др. Судебно-бухгалтерская экспертиза: Учебное пособие. - Харьков: Арсис, 2002. - 240 с.

6. Рудницький В.С, Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорний конспект): Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 304 с.

7. Судебно-бухгалтерская экспертиза (Учебное пособие). / Назаренко Е.А. - Донецк: ДонГУЭТ, 2000. - 115 с.

1. Размещено на www.allbest.ru