Складанння господарсько-процесуальних документів при здійсненні позовної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1. Правове забезпечення позовного провадження

2. Перелік ГПД, що складаються при здійсненні позовної роботи

3. Зміст відзиву на позовну заяву при поданні зустрічного позову

Висновок

Практична частина

Література



Вступ

Невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань однією стороною тягне, як правило, порушення певних прав та законних інтересів іншої сторони, що, в свою чергу, є підставою для виникнення господарського спору. Такий спір може бути передано на вирішення господарського суду.

До набрання чинності Законів України від 21 червня 2001 р. "Про внесення змін до Закону України", "Про судоустрій України", "Про внесення змін до Закону України, "Про ар-бітражний суд", "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України", такий суд називався арбітражним судом.

Відповідно до згаданих законів арбітражний суд був перейменований на господарський суд, а Арбітражний процесуальний кодекс України -- на Господарський процесуальний кодекс України.

Таким чином, завдання курсової роботи - розгляд процедури складання господарсько-процесуальних документів при здійсненні позовної роботи - є надзвичайно актуальним.



1. Правове забезпечення позовного провадження

Основним документом, що регулює процедуру позовного провадження, є Господарський процесуальний кодекс України. Відповідно до ст. 1 і 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) до підвідомчості господарських судів віднесені спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні чи виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також спорів про визнання недійсними актів ненормативного характеру.

Право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися також державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 5 ГПК спір може бути переданий на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором. В іншому випадку відповідно до Конституції України сторона має право звернутися з позовом безпосередньо до господарського суду. Цей порядок визначається ГПК, якщо інший порядок не встановлено в Україні чинним законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин, наприклад, транспортним законодавством.

Вимоги щодо досудового врегулювання спору не поширюються на спори про визнання недійсними господарських договорів, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій і т. ін., а також на позовні заяви прокурора. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади. Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопільська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути оскаржено.

Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого господарського суду, і передати її на розгляд до іншого місцевого господарського суду.

До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь в процесі у випадках, передбачених ГПК.

Суддею є посадова особа господарського суду. Процесуальний статус судді визначається Законом "Про господарські суди" та ГПК.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови - головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього ГПК.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача може бути задоволене за умови вжиття щодо нього заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу. Залучення до участі у справі відповідача з ініціативи господарського суду може здійснюватися незалежно від додержання порядку досудового врегулювання спору.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

В разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін за умови вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу.

Про прийняття позовоної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

В судовому процесі може брати участь судовий експерт. Права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу" .

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

2. Перелік ГПД, що складаються при здійсненні позовної роботи

позовний господарський суд відзив

Згідно зі ст. 6 ГПК, досудове врегулювання спорів здійснюється шляхом звернення підприємства чи організації, чиї права і законні інтереси порушено, з письмовою претензією до порушника цих прав та інтересів.

Претензія -- це вимога щодо добровільного усунення порушень чинного законодавства чи умов договору.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється, дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини: посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи у належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії, але про це необхідно зазначити у претензії. Претензія підписується уповноваженою особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Претензія може бути передана по телеграфу, телетайпу, факсу або радіо.

ГПК не встановлює строку звернення з претензією до порушника майнових прав і законних інтересів підприємств та організацій.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

В разі надходження претензії вона підлягає розглядові, згідно зі ст. 7 ГПК, в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Підприємства й організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Відповідно до ст. 8 ГПК про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата й номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Ст. 9 ГПК встановлена майнова відповідальність за порушення строку розгляду претензії або залишення її без відповіді.

Господарський суд при вирішенні господарського спору має право стягти в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штраф у розмірі 2 % від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі санкції не застосовуються до позовів немайнового характеру.

При укладанні господарських договорів між підприємствами, організаціями можуть виникати розбіжності.

В таких випадках, згідно зі ст. 10 ГПК, спори, що виникають при укладанні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Друга сторона, одержавши таку пропозицію, відповідно до ст. 11 ГПК повинна відповісти на неї не пізніше 20-ти днів після одержання. В разі недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору, або неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати цей спір на вирішення господарського суду.

У разі повної або часткової відмови у задоволенні претензії чи неодержання в строк відповіді на претензію заявник має право подати позов до господарського суду.

Відповідно до ст. 54 ГПК позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2)найменування сторін, їхні поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4)зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог до кожного з них;

5)виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

7)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

В разі подання позовної заяви громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності заява повинна містити відомості про документи, що підтверджують за ним статус суб'єкта підприємницької діяльності.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Ціна позову визначається в порядку, зазначеному у ст. 55 ГПК:

1)у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку; у позовах про витребування майна -вартістю майна, що витребується;

2) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

3)у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).

При пред'явленні позову позивач зобов'язаний надіслати відповідачеві копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Позовна заява підлягає оплаті державним митом.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1)вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору;

2)відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

3)сплату державного мита у встановлених порядку й розмірі;

4)сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

5)обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.

До позовної заяви, підписаної представником позивача додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява направляється рекомендованою кореспонденцією або передається безпосередньо до канцелярії господарського суду відповідної області, міст Києва і Севастополя чи АР Крим за місцем знаходження відповідача (підприємства, організації, установи, які порушили права або законні інтереси позивача).

Відповідно до ст. 66, 67 ГПК, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Позов забезпечується:

накладенням арешту на майно або на грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Про забезпечення позову виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Рішення господарського суду оголошується суддею в судовому засіданні після закінчення розгляду справи і набуває законної сили після десятиденного строку від дня його прийняття, а якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набуває законної сили по закінченню десятиденного строку після підписання рішення. Згідно зі ст. 91 ГПК, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набуло законної сили. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення набуває законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглядав справу, протягом десяти днів від дня прийняття ним рішення.

Місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському судові.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі й повинна містити:

1)найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга (подання);

2)найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3)вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення, з посиленням на законодавство й матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

До скарги додаються докази оплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу (подання), має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу (подання).

Апеляційна скарга (подання) розглядається у двомісячний строк від дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:

1)залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) - без задоволення;

2)скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3)скасувати рішення повністю або частково й припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

4)змінити рішення.

Відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор - касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набуло законної сили, та на постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосуються їхніх прав і обов'язків.

Касаційною інстанцією є Вищий господарський суд України.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову протягом одного місяця від дня набування рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Зміст відзиву на позовну заяву при поданні зустрічного позову

В разі порушення господарським судом справи за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності, чиї права або законні інтереси були порушені, відповідач відповідно до ст. 59 ГПК має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив (пояснення) на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу, іншим відповідачам, а також прокуророві, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Відзив повинен містити:

- найменування позивача і номер справи;

- мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (в тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві та іншим відповідачам, прокуророві).

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником. До відзову, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. Згідно зі ст. 60 ГПК, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первинним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первинним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позову.



Висновок

Всі ділові взаємовідносини між суб'єктами ринку регламентуються законодавством і тими умовами, які вони передбачили у своїй угоді. Успіх всього комерційного заходу або операції часто залежить не тільки від того, як таку угоду складено й оформлено, а головним чином як сторони виконують взяті на себе договірні зобов'язання.

В результаті виконання курсової роботи було детально проаналізовано правове забезпечення щодо позовного провадження, наведено перелік ГПД, що складаються при здійсненні позовної роботи: претензії, позови, апеляційні скарги та касаційні подання.

У третьому питанні було висвітлено зміст відзиву на позовну заяву при поданні зустрічного позову.



Практична частина

Учасники господарського процесу. Роль юридичної служби.

До складу учасників судового процесу входять:

сторони;

треті особи;

прокурор;

інші особи, які беруть участь у процесі у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Згідно до ст. 21 ГПК сторонами у судовому процесі, позивачами і відповідачами, можуть бути підприємства та організації зазначені у ст. 1 ГПК України.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах якого подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Оформлення позовних заяв для передачі в господарський суд проводиться, як правило, юридичною службою, а в разі її відсутності - головним бухгалтером або іншим відповідальним працівником на підставі наказу по підприємству, рішення правління.

При одержанні претензійних матеріалів юридична служба перед пред'явленням позовної заяви зобов'язана перевірити обгрунтованість і повноту зібраних доказів.

Юридична служба повинна відмовитись від пред'явлення необгрунтованої позовної заяви.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Юрисконсульт приймає участь як представник позивача або відповідача.

Згідно до ст. 28 ГПК справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке правило йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України). Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.



Література

1. Конституція України. 1996 р.

2. Господарський процесуальний кодекс України/Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 6, ст.56 .

3. Цивільний процесуальний кодекс України. К.: Юрінком Інтер -2004.

4. Постанова КМУ від 27 серпня 1995 р. № 690 „Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації".

7. Щербина В.С. Господарське право України:навч. пос.- К.:Юрінкомінтер. -2002. -392 с.

8. Цивільне право України. Підручник., К.: Юрінком Інтер, 2000.

Размещено на Allbest.ru