Основи діяльності, структура та функції міліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

20

Основи діяльності, структура та функції міліції

План

1. Міліція, правові джерела, що регламентують її діяльність

2. Внутрішня структура та функції міліції

3. Підстави та порядок застосування міліцією фізичних заходів, спеціальних засобів та вогнепальної зброї

1. Міліція, правові джерела, що регламентують її діяльність

Основним законодавчим актом, який регламентує діяльність, завдання, функції та повноваження міліції є Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ.

Згідно статті 1. Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувала своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю,

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, Закон України «Про міліцію», інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України. постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Ще одним важливим нормативним актом, що регламентує діяльність служби дільничних інспекторів є Положення «Про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України», затверджене наказом МВС № 1212 від 20.10.2003 року.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Завдання міліції:

* забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси;

* запобігати правопорушенням і припиняти їх;

* охороняти і забезпечувати громадський порядок;

* виявляти і розкривати злочини, розшукувати осіб, які їх вчинили;

* забезпечувати безпеку дорожнього руху;

* захищати власність від злочинних посягань;

* виконувати кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

* брати участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяти у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

3) приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно ухвалювати щодо них рішення;

4) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством;

5) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах щодо них;

6) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

7) провадити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких воно встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

8) у межах своєї компетенції виконувати кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

9) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у передбачених законодавством випадках;

10) проводити криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, у встановленому порядку забезпечувати участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях;

11) виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

12) у межах своєї компетенції забезпечувати безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, приймати іспити на право керувати транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;

13) відповідно до законодавства давати дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів;

14) контролювати додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства;

15) повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, врятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилося без нагляду;

16) брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

17) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;

18) охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне і державне майно, а також майно іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства;

19) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів для повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збереження зданих цінностей і майна;

20) охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту осіб;

21) у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНІД, здійснювати за поданням закладу охорони здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людей, хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, для обов'язкового обстеження і лікування;

22) здійснювати привід до відповідних державних органів або установ згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора громадян, які ухиляються від призову на військову службу;

23) подавати у межах наданих прав допомогу народним депутатам, представникам державних органів і громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

24) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, в тому числі медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування;

25) забезпечувати у встановленому законодавством України порядку безпеку осіб, узятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю, житлу чи майну;

26) забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень місцевих рад народних депутатів, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених місцях;

27) забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх організовують.

Згідно Положення «Про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України» в розділі другому якого зазначено, що основними завданнями служби дільничних інспекторів міліції є:

- проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до скоєння правопорушень. Охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки;

- робота з населенням та громадськими формуваннями на адміністративній дільниці щодо охорони громадського порядку й громадської безпеки;

- попередження злочинів та адміністративних правопорушень.

2. Внутрішня структура та функції міліції

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Міліція складається з таких підрозділів:

* кримінальної міліції;

* міліції громадської безпеки;

* транспортної міліції;

* державної автомобільної інспекції;

* міліції охорони;

* спеціальної міліції,

Кримінальна міліція, до складу якої входять підрозділи карного розшуку, державної служби боротьби з економічною злочинністю та інші, здійснює боротьбу із загальнокримінальною злочинністю. З цією метою її працівники здійснюють оперативно-розшукові заходи, передбачені законом процесуальні дії.

До складу міліції громадської безпеки входять служба охорони громадського порядку, патрульно-постова служба, паспортна, реєстраційно-міграційна служби, дозвільна система ОВС, служба дільничних інспекторів міліції. На міліцію громадської безпеки покладається забезпечення громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях, забезпечення порядку прописки, виписки громадян, регулювання порядку виїзду за межі України громадян України та інших осіб, порядку в'їзду та перебування на території України іноземних громадян, здійснення нагляду за дотриманням порядку придбання та зберігання вогнепальної зброї, її реалізацією, транспортуванням та зберіганням боєприпасів, радіоактивних, вибухонебезпечних та отруйних речовин.

Транспортна міліція забезпечує охорону громадського порядку та вантажів, що перевозяться залізничним, водним і повітряним транспортом.

Державна автомобільна інспекція регулює рух транспорту та пішоходів на вулицях і шляхах, припиняє порушення правил дорожнього руху, здійснює контроль за станом шляхів, вулиць, нагляд за технічним станом автомототранспортних засобів, веде облік дорожньо-транспортних подій, розшук викрадених автомобілів.

Міліція охорони забезпечує на договірних засадах охорону майна громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також майна іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства, здійснює охорону фізичних осіб.

Спеціальна міліція здійснює охорону громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або потерпіли від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи.

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього їх виявлення зобов'язаний вжити заходів для попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Для виконання покладених на неї обов'язків міліції надаються такі основні права:

-- вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені Законом України "Про міліцію" заходи примусу;

-- перевіряти у громадян у разі підозри у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

-- викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що перебувають у її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від з'явлення за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

-- виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

-- затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

* осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, -- на строки і в порядку, передбачених законом;

* осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, -- на строк, встановлений органом попереднього розслідування, прокурором, судом, але не більше як на десять діб;

* осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, -- на строк до трьох годин, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення--до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

* неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, -- на строк до передання законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільне небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -- до передання їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більше як на 8 годин;

* осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, -- до розгляду справи народним суддею;

* осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, -- до передання їх у спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких -- до їх витвереження;

* осіб, яких запідозрено у бродяжництві, -- на строк до 30 діб з санкції прокурора;

* осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркомани", -- на строк до трьох діб;

* військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, -- до передання їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів;

* осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточення, -- до передання їх у лікувальні заклади, але не більше як на 24 години;

-- складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

-- у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань

або трудових колективів;

-- у порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах здійснювати обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

-- на підставах і в порядку, встановлених законом, здійснювати гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відео-зйомку і звукозапис, прослуховувати телефонні розмови з мстою розкриття злочинів;

-- виконувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, яких затримано за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взято під варту, звинувачено у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

-- здійснювати кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;

-- вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію Законом "Про міліцію";

-- оглядати поклажу, багаж та пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засоби залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;

-- перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ та організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

-- одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що перебувають у провадженні міліції;

-- вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

-- відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей;

-- організовувати за необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, усувати від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, позбавляти водіїв права керування транспортними засобами у передбачених законодавством випадках;

-- використовувати передбачені нормативними актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, забороняти експлуатацію транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи навколишнього середовища або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; у встановленому порядку затримувати і доставляти транспортні засоби для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

-- анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин у разі невиконання встановлених правил користування і поводження з ними або в разі недоцільності їх подальшого зберігання, вилучати за необхідності зазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил;

-- анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів тих громадян, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших передбачених законодавством випадках;

-- оглядати з участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де зберігається зброя, боєприпаси, вибухові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоактивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;

-- оглядати зброю та боєприпаси, що є у громадян, а також місця їх зберігання;

-- вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

-- оглядати з участю адміністрації підприємств, установ і організацій виробничі, складські та інші службові приміщення і території з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню;

-- вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ та організацій відомості та пояснення за фактами порушення законодавства, зробити документальні і натуральні перевірки, інвентаризацію і ревізію виробничої та фінансово-господарської діяльності; витребовувати і за необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей;

-- використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію;

-- у невідкладних випадках користуватися безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам та організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, -- за їх згоди;

-- зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

-- за наявності небезпеки для життя і здоров'я видавати особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.

3. Підстави та порядок застосування міліцією фізичних заходів, спеціальних засобів та вогнепальної зброї

Розділом III Закону України "Про міліцію", зокрема ст. 12-15, 15¹, визначається порядок застосування працівниками міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї і передбачаються гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції. Правила застосування спеціальних засобів під час охорони громадського порядку в Україні затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.91 № 49 і оголошені особовому складу міліції наказом МВС України від 30.03.91 № 118.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про міліцію" застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї має передувати попередження про намір їх використати, якщо дозволяють обставини. Фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися без попередження, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника.

Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень щодо застосування сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, спричиняє встановлену законом відповідальність.

Заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, працівники міліції мають право застосовувати для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.

Спеціальні засоби, що застосовуються під час охорони громадського порядку, поділяються на такі:

* засоби індивідуального захисту -- шоломи, бронежилети, протиударні та броньові щити;

* засоби активної оборони -- гумові кийки, наручники, ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами, балончики та пістолети із сльозоточивим газом;

* засоби забезпечення спеціальних операцій -- ранцеві апарати типу "Облако", світлошумова граната "Заря" та світлошумовий пристрій "Пламя", патрони з гумовою кулею "Волна-р", водомети, бронемашини та інші транспортні засоби, пристрої для примусової зупинки автотранспорту типу "Еж-М", пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками, -- малогабаритні підривні пристрої "Ключ", "Импульс".

Для охорони громадського порядку можна також використовувати службових собак.

Спеціальні засоби та службових собак працівники міліції застосовують у таких випадках:

* для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров'ю;

* для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

* для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби або для їх звільнення у разі захоплення незалежно від їх належності;

* для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих, заарештованих, узятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть спробувати втекти чи завдати шкоди оточенню або собі;

* для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

* для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;

* для звільнення заручників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Постановою Кабінету Міністрів України № 49 передбачено такі особливості застосування спеціальних засобів:

* у разі застосування наручників потрібна періодична, не рідше як через 2 години, перевірка стану фіксації замків;

* забороняється завдавати удари гумовим кийком по голові, шиї, у ділянці ключиці, по животу, статевих органах;

* світлошумові пристрої відволікаючої дії "Заря" та "Пламя" застосовують не ближче як за два метри від людини;

* водомети застосовують для розосередження учасників масових безпорядків за температури повітря не нижче нуля градусів за Цельсієм;

* у разі застосування сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторні їх застосування у межах зони ураження у період дії цих речовин;

* забороняється застосовувати пристрій типу "Еж-М" для примусової зупинки автотранспорту, в тому числі вантажних автомобілів, що здійснюють перевезення людей, автотранспорту, який належить дипломатичним, консульським та іншим представництвам іноземних держав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про міліцію" працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

- для захисту громадян від нападу, що загрожує їхньому життю здоров'ю, а також звільнення заручників;

- для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім І якщо їхньому життю або здоров'ю загрожує небезпека;

- для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, житлові приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ та організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

- для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого злочину і яка намагається втекти;

- для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров'ю працівника міліції;

- для зупинки транспортного засобу через його пошкодженні якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальної зброю у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть потерпіти сторонні особи. міліція вогнепальна зброя

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

Статтею 15¹ Закону України "Про міліцію" передбачаються такі гаранти особистої безпеки озброєного працівника міліції:

- працівник міліції має право привести вогнепальну зброю у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування;

- під час затримання злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у вчиненні злочинів чи правопорушень, а також під час перевірки документів у підозрілих осіб працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування;

- спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дає працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.

Використана література

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення;

2. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 року;

3. Закон України «Про оперативну розшукову діяльність» від 18.02.1992 року;

4. Наказ МВС «Про службу ДІМ в системі МВС України» № 1212 від 20.10.2003 року;

5. Наказ МВС України «Про порядок приймання, реєстрацію та розгляд підрозділами внутрішніх справ України заяв та повідомлень про злочини, що вчиненні або готуються» № 400 від 14.04.2004.

6. Правоохоронні органи України: курс лекцій / А.П. Гель, Г.С. Семаков. - К.: МАУП, 2000. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru