Размещено на http://www.allbest.ru

14

Размещено на http://www.allbest.ru

• Ознаки хуліганства
• Зміст
• Ознаки хуліганства. Знаряддя вчинення цього злочину
• Задача 1
• Задача 2
• Список використаної літератури

Ознаки хуліганства. Знаряддя вчинення цього злочину

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цінізмом,-- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб,-- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою статті 296 ККУ, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представниковій влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії,-- караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою статті 296 ККУ, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень,--караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Основний безпосередній об'єкт хуліганства -- громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

КК не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку[3.c.321].

2. Об'єктивна сторона хуліганства в самому КК не конкретизована. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння.

Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КАП. Ознакою об'єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.

Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

3. Суб'єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства -- це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій[2.c.245].

5. Кваліфікований вид хуліганства (ч. 2 ст. 296) наявний, коли дії, передбачені ч. 1 ст. 296, вчинено групою осіб.

Особливо кваліфікованими видами хуліганства є:

1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство;

2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості /який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296);

3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296).

Особа, раніше судима за хуліганство, -- це особа, яка має непогашену чи незняту судимість за вчинення злочину, передбаченого ст. 296 КК 2001 р., або злочину, передбаченого ст. 206 КК 1960 р.

Предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, є будь-які речі, що не належать до зброї, які видозмінені чи спеціально знаходилися у винного з метою завдання тілесних ушкоджень під час хуліганства (металевий прут, камінь, розбита пляшка тощо). Такі предмети можуть пристосовуватися із вказаною метою і в ході хуліганства. Водночас аналізована ознака відсутня, якщо під час хуліганства використовуються предмети, які підібрані на місці вчинення злочину і при цьому не пристосовувалися для заподіяння тілесних ушкоджень.

Вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської) -- це зброя, в якій снаряд (куля, шрот) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші)[3.c.212].

До зброї, яка є предметом злочину, передбаченого ст. 262, належать всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, а також атипічна зброя, кустарно виготовлені чи перероблені, а також історичні зразки зброї. Це -- гармати, міномети, кулемети, автомати, карабіни, гвинтівки, пістолети та револьвери тощо.

Під вибуховими пристроями слід розуміти поєднання вибухових речовин із засобами ініціювання вибуху -- зовнішніми джерелами імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатор, капсуль-детонатор, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо) та засобами управління (годинниковими, радіокерованими, ударної дії), завдяки чому такі пристрої придатні для застосування.

Радіоактивні матеріали -- це матеріали, здатні до самовільного поділу, що супроводжується виділенням тепла, а також альфа-, бета- і гама-випромінюванням, порядок обігу яких регламентовано спеціальними нормативними актами.

Кинджали, фінські ножі -- вид холодної зброї колючо-ріжучої дії. Характеризуються наявністю рукоятки з упором, що обмежує входження ножа в тіло, та клинка специфічної форми: кинджал -- довгого, вузького, заточеного з обох боків, такого, що звужується до кінця, гостроконечного;

фінський ніж (“фінка”) -- короткого, товстого, заточеного з одного боку, наприкінці звуженого і вигнутого гострою стороною. Кастет -- вид холодної зброї ударної дії. Являє собою металеву пластину, яка надягається на пальці й затискається в кулак, з отворами для пальців та виступами, якими й заподіюється удар. Інша холодна зброя -- будь-які предмети, що спеціально призначені чи пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень. Це, зокрема, довгоклинкова холодна зброя (шабля, меч, шпага), метальні знаряддя (бумеранг, спис, праща, лук, арбалет), ударно-роздроблюючі пристосування (нунчаку, булава, кистень), рубаючі предмети (томагавк, бойова сокирка)[3.c.123].

Питання про віднесення тих чи інших предметів до певних видів Зброї вирішується з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. За об'єктивними ознаками зброєю є предмети, що здатні заподіяти шкоду життю та здоров'ю людини з врахуванням їх форми, маси, міцності (зокрема твердості матеріалу, з якого виготовлено вражаючі частини), конструктивних особливостей.

Суб'єктивно вони призначені для враження живої сили -- ушкодження тіла іншої людини, тобто не повинні мати іншого призначення -- господарського, побутового, спортивного, обрядового тощо. Питання про визнання зброєю предметів “подвійного” призначення -- наприклад, лука, який може виступати і спортивним снарядом, і мисливським знаряддям, і предметом, призначеним для заподіяння смерті чи тілесного ушкодження,-- вирішується з врахуванням мети дій, вчинених з такими предметами.

Кваліфікуючи дії винного за ч.2 ст.206 КК України за ознаками, що особа раніше судима за хуліганство, суди повинні мати на увазі, що минула судимість враховується лише в тих випадках, коли вона не знята або не погашена у встановленому законом порядку. При цьому кваліфікуючою ознакою хуліганства є минула судимість за однією з частин ст.206 КК України.

8. При кваліфікації хуліганських дій за ч.2 ст.206 КК України за ознакою особливої зухвалості або виняткового цинізму судам належить враховувати в кожному випадку конкретні обставини справи, в тому числі час, місце та характер вчинення цього злочину.

Злісним хуліганством за ознакою особливої зухвалості може бути визнане таке злочинне порушення громадського порядку, яке виражало явну неповагу до суспільства, супроводжувалось, наприклад, насильством з заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, яке тривалий час і вперто не припинялось, або було пов'язане із знищенням чи пошкодженням майна, зривоммасового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи громадського транспорту та інше[1.c.213].

Злісним хуліганством, яке відзначалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані хуліганські дії, що супроводжувались демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані, та ін.

Опір, вчинений щодо особи, яка клала край хуліганським діям, охоплюється складом хуліганства. Але у випадках, коли внаслідок застосованого при цьому насильства винним вчиняється ще й інший, більш тяжкий злочин, він потребує додаткової кваліфікації за іншими статтями КК України

Опір, вчинений після припинення хуліганських дій, в тому числі і у зв'язку з затриманням винної особи, не повинен розглядатися як кваліфікуюча ознака хуліганства і підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів.

Не повинне кваліфікуватися за ч.2 ст.206 КК України дрібне хуліганство, пов'язане з опором працівнику міліції, члену громадського формування з охорони громадського порядку, а також військовослужбовцю або представнику влади чипредставнику громадськості, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, а так само громадянину, що присікає дрібне хуліганство.

Погроза вбивством, насильством чи знищенням майна відносно судді, а так само щодо його близьких родичів у зв'язку зі здійсненням суддею правосуддя, якщо вона поєднана з грубим порушенням громадського порядку і явною неповагою до суспільства, повинна кваліфікуватись за сукупністю статей 176-2 і 206 КК України

Так само повинна кваліфікуватись погроза вбивством, насильством чи знищенням майна відносно осіб, зазначених у статтях 189-2 та 190 КК України, у зв'язку з названою в цих статтях діяльністю, якщо вона поєднана з грубим порушенням громадського порядку і явною неповагою до суспільства.

Образа працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку, а так само судді у зв'язку з його діяльністю по здійсненню правосуддя, поєднана з грубим порушенням громадського порядку і явноюнеповагою до суспільства, повинна кваліфікуватися за відповідною частиною ст.206 КК і відповідно за статтями 176-3, 189-1 КК

Публічний глум над Державним гербом, Державним прапором або Державним гімном України або офіційно встановленим або піднятим гербом чи прапором іноземної держави, глум над могилою, умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам'яток історії культури або природних об'єктів, взятих під охорону держави, вчинені з хуліганських спонукань, повинні кваліфікуватисявідповідно за статтями 187-2, 207, 212 та ч.2 ст.206 КК України[2.c.213].

Вирішуючи питання про розмежування особливо злісного хуліганства від злісного, судам треба мати на увазі, що застосування чи спроба застосування при вчиненні хуліганських дій вогнестрільної зброї, будь-яких ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих длязаподіяння тілесних ушкоджень, є підставою для кваліфікації злочину за ч.3 ст.206 КК України не лише в тих випадках, коли винний за їх допомогою заподіяв або намагався заподіяти тілесні ушкодження, але й тоді, коли використаннязазначених предметів у процесі хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя або здоров'я громадян.

Спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень слід визнавати такі предмети, які були пристосовані винним для згаданої цілі заздалегідь або під час вчинення хуліганських дій, а так само предмети, які хоч і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціальнопідготовлені винним для тієї ж цілі.

При наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення, спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень, відповідно до ч.3 ст.206 КК України можуть бути визнані предметами, спеціально приготовленими для нанесення тілесних ушкоджень.

Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, не можуть бути підставою для кваліфікації дій за ч.3 ст.206 КК України.

Хуліганські дії, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподіянням побоїв, тілесних ушкоджень (за винятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодженням державного і колективного майна або приватного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною ст.206 КК України. Додаткова кваліфікація за статтями про злочини проти особи або проти державного і колективного майна чиприватного майна громадян не потрібна[3.c.32].

Вчинення злочинів, передбачених ст.101, ч.2 та ч.3 ст.89, ч.2 ст.145 КК України з хуліганських мотивів підлягає кваліфікації за сукупністю з хуліганством. За сукупністю злочинів також треба кваліфікувати необережне вбивство, вчинене під час хуліганства.

Треба розрізняти хуліганство, вчинене групою осіб, і злочини, передбачені ст.71 (масові безпорядки) та ст.187-3 КК України (організація або активна участь у групових діях, що порушують громадський порядок).

Масові безпорядки передбачають наявність натовпу, який керується різними мотивами. Його учасники безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії або вчиняють збройний опір владі і цим можуть дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади і управління, створюючи загрозу для громадської безпеки.

При груповому ж хуліганстві ці ознаки відсутні. Винні, діючи із хуліганських спонукань, намагаються лише грубо порушити громадський порядок.

На відміну від масових безпорядків дії, передбачені ст.187-3 КК України, можуть виходити не із натовпу, а від окремої групи людей і не супроводжуватись погромами, руйнуваннями, підпалами та іншими подібними діями.

Дії, передбачені ст.187-3 КК України, не супроводжуються явною неповагою до суспільства, а лише порушують громадський порядок, нормальну діяльність установ, підприємств і організацій, роботу транспорту або пов'язані з явною непокорою законним вимогам представників влади. Якщо ж такі дії супроводжуються вчиненим із хуліганських спонукань насильством, пошкодженням майна, безчинством, то вони повинні додатково кваліфікуватися іза ст.206 КК України .

Потрібно відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від прямованості умислу винного, мотивів, цілей та обставин вчинених ним дій.

Дії, що супроводжувались погрозами вбивством, образою, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, відносно родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Такі дії можуть кваліфікуватись як хуліганство лише в тих випадках, коли вони одночасно були поєднані з грубим порушенням громадського порядку і виражали явну неповагу до суспільства.

У зв'язку з тим, що хуліганство в більшості випадків вчиняється на грунті пияцтва, судам при призначенні покарання особам, які вчинили злочини в стані сп'яніння, відповідно до ст.41 КК України належить обговорювати питання про визнання цього факту обставиною, що обтяжує відповідальність.

При розгляді справ щодо осіб, які вчинили хуліганські дії нагрунті алкоголізму чи наркоманії, треба відповідно до ст.14 КК України зобов'язані також обговорювати питання про направлення таких осіб на примусове лікування в місцях позбавлення волі або в спеціальних медичних закладах [3.c.321].

Шляхом винесення окремих ухвал (постанов) судам необхідно реагувати на виявлені недоліки, які сприяли вчиненню хуліганських дій, на випадки потурання п'яницям, добиваючись залучення більш широкої уваги трудових колективів до попередження хуліганських проявлень

Суди мають забезпечувати розгляд справ про хуліганство в установлені законом строки і не залишати без реагування випадки тяганини при розслідуванні цих справ.

При розгляді справ про хуліганство судам належить суворо виконувати вимоги закону про стягнення з винних заподіяних їх діями матеріальних збитків. У кримінальних справах про хуліганство, що заподіяло шкоду здоров'ю громадянина, судам необхідно вживати заходів до встановлення розміру і стягнення коштів, затрачених на стаціонарне лікування осіб, які потерпіливід хуліганських дій.

Відносно осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, належить ширше застосовувати заходи адміністративного стягнення, не пов'язані з арештом, а також заходи громадського впливу.

Задача 1

1. Об'єктом злочину є безпека об'єктів, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Порушення недоторканності таких об'єктів, протиправне насильницьке проникнення на них загрожує порушенням технологічного процесу порядку зберігання загальнонебезпечних предметів, а тим самим життю, здоров'ю, іншим правоохорошованим благам, всій громадській безпеці.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується нападом на зазначені об'єкти.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона нападу, характеризується умисною виною; спеціальною метою -- захоплення. Винний розуміє, що його діяння спрямоване проти об'єкта, на якому розміщені загальнонебезпечні предмети, знає про потенційну шкідливість таких речовин. Тим самим він усвідомлює суспільне небезпечний характер своїх дії та передбачає можливість заподіяння шкоди для громадської безпеки.

Отже дії Фокіна кваліфікуються статтею 261 ККУ, “Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення” і карається законом від п'яти до дванадцяти років.

А також статтею 263ч.1 ККУ “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” що карається від 2 до 5 років. Отже даний злочин кваліфікується сукупністю злочинів, що підлягають кваліфікації статті 261 і 263ч.1 ККУ.

Задача 2

Об'єктом злочину є навколишнє середовище, та безпека людей.

Суб'єктивна сторона злочину полягає в неумисному псуваннню навколишнього середовища, але в умисному недотриманні норм і правил перевезення та зберігання радіактивних відходів, незважаючи на те що судно є іноземної держави збитки повинні бути відшкодовані. І можна кваліфікувати статтею 44 - Забруднення континентального шельфу України.

Також винні будуть притягнуті до відповідальності згідно міжнародних договорів між Україною та Російською Федерацією “Про перевезення радіоактивних відходів через територію України” та ряду інших міжнародних договорів та зобов'язань.

Список використаної літератури

хуліганство покарання квалифікація

1. Кримінальний кодекс України. - Юрінком, 2001

2. М.І. Мельник. Коментар до кримінального кодексу України К.: АСК, 2001

3. постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 червня 1991р.

Размещено на Allbest.ru