Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

• Вступ
• 1. Земля як об'єкт правової охорони
• 2. Поняття та значення правової охорони земель
• 3. Організаційно-правові заходи охорони земель
• 4. Відповідальність за порушення земельного законодавства
• Висновок
• Задача 110
• Задача 211
• Література

Вступ

Земля - основне національне багатство

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

1. Земля як об'єкт правової охорони

Земля виступає об'єктом правової охорони. Про охорону землі вказують такі документи як Конституція ст 13, Закон про охорону навколишнього середовища із доповненнями 1996р, Кодекс про Адміністративні правопорушення 1995р, Земельний Кодекс України 2001.

Так у Кодексі про Адміністративні правопорушення сказано:

Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 0,6 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і на посадових осіб - від 0,9 до двох з половиною неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

Органи земельних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин.

Від імені органів, зазначених вище, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Голова Державного комітету України по земельних ресурсах та його заступники, Голова Державного комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру та його заступники, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь та їх заступники, начальники міських (міст обласного та районного підпорядкування), районних управлінь (відділів) земельних ресурсів та їх заступники, інженери-землевпорядники сіл і селищ";

2. Поняття та значення правової охорони земель

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

3. Організаційно-правові заходи охорони земель

Для недопущення забруднення земель в Україні розроблено комплекс правових заходів про охороні земель. Зокрема у Законі про охорону навколишнього середовища йдеться про наступне.

Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.

Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.

Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Грунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

4. Відповідальність за порушення земельного законодавства

Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Висновок

Отже, земля є об'єктом правової охорони, тому , що значення землі для суспільства важко переоцінити. Забруднення землі

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Охорона земель включає комплекс правових, технічних, економічний та суспільних заходів пов'язаних із недопущенням псуванням, або зведенням до мінімуму негативних наслідків пов'язаних із забрудненням земліі.

За порушення чинного законодавства передбачено юридичну та кримінальну відповідальність.

Задача 1

земля право власність законодавство

Коло правовідносин - Райдержадміністрація, відділення залізниці, колективне садівниче товариство "Мрія", органи правосуддя.

Спірана ділянка належить відділенню залізниці. На території цієї ділянку було зведено будівлю, без згоди на те власника - начальника відділу залізниці. Власники колективу погодили будівництво у райдержадміністрації.

Тому для вирішення цієї справи потрібно вияснити межу відведення для залізниці, погодити будівництво споруди із власником, а у разі неможливості відведення токої ділянки через створення несприятливих умов для експлуатації залізниці, виділити ділянку поза смугою відводу для залізниці.

Задача 2

Земельні відносини між Коваленко регулюються земельним Кодексом України. Земельні ділянки Коваленка і Агрофірми є власністю відповідних об'єктів і кожний має право на ту ділянку якою володіє на законних правах.

Між Коваленко та аргофірмою виникли недобросусідські відносини. Ділянки перебувають на правах власності.

Коваленко самовільно зайняв ділянку яка по праву сласності належить іншій фірмі.

Самовільне захоплення ділянок тягне цивільну та кримінальну відповідальність.

Розмір збитків визнаачється згідно державного кадастру та діючих нормативів, або визначаються за погодженням як сума плати за орендовану землу.

До позовної заяви потрібно подати:

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку;

технічний паспорт на землю, та акт державної комісії по оцінці майна.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Рішення суду повинне бути справедливе відшкодувати завдані збитки.

Література

1. Конституція України 1996р.

2. Земельний Кодекс України 2001

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення 1995

4. Закон України про охорону навколишнього середовища із доповненнями 1996 р.

Размещено на Allbest.ru