Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

• Вступ
• 1. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади
• 2. Адміністративно-правовий статус Адміністрації Президента України
• 3. Адміністративно-правовий статус Ради Національної безпеки і оборони України
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Ядро конституційно-правового статусу Президента становлять норми Конституції України, які визначають функції та повноваження глави держави.

В даній курсовій роботі ми розглядаємо повноваження та функції Президента України, Ради Національної Безпеки та Адміністрації Президента.

Розглянемо основні визначення які ми будемо використовувати в даній курсовій роботі.

Функції президента - це основні напрямки діяльності глави держави, які обумовлені його місцем та роллю в системі органів державної влади.

Компетенція президента - це сукупність визначених Конституцією та законом України предметів відання та повноважень, якими Президент наділяється з метою забезпечення реалізації його функцій як глави держави.

Повноваження президента - це конкретні права та обов'язки глави держави з вирішення питань, віднесених до його відання.

Функції та повноваження, що належать згідно з Конституцією України виключно Президенту, складають прерогативу глави держави.

1. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади

Глава держави - це особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії і здійснює верховне представництво держави у внутрішній та зовнішньополітичних відносинах.

Юридичною формою глави держави в Україні є Президент України. Президент України займає окреме місце в системі органів державної влади.

Згідно Конституції України Президент України - є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина[1.c.245].

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Не входячи безпосередньо до виконавчої гілки влади Президент, водночас, наділяється Конституцією України досить широкими повноваженнями по відношенню до Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, які характеризують його "особливі зв'язки" з виконавчою владою, "верховне" положення Президента по відношенню до органів виконавчої влади. Так, Президент:

призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

приймає відставку Кабінету Міністрів України;

призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

за поданням Кабінету Міністрів призначає на посаду і звільняє з посади голів місцевих державних адміністрацій;

скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим[3.c.44];

Президент України на основі виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Президент бере участь у формуванні органів, які безпосередньо не відносяться до виконавчої та судової гілок влади. Він, зокрема:

- призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

- призначає половину складу Ради Національного банку України;

- призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення[2.c.12];

- призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Конституція України відносить до компетенції Президента деякі інші повноваження необхідні для здійснення функцій глави держави. Так, Президент:

- присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

- нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

- вирішує питання громадянства, приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України;

- приймає рішення про надання притулку в Україні;

- створює в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби[1.c.23].

Указ - це правовий акт глави держави, який видається з найбільш важливих питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний характер. Нормативні укази відносяться до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні укази мають індивідуальне значення.

У положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затвердженому Указом Президента України від 10 вересня 1994 року № 512/94 визначається, що Указам Президента України оформляються:

нормативні акти Президента України, тобто акти, які розраховані на постійну або багаторазову дію;

рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;

скасування актів Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів державної виконавчої влади Республіки Крим.

Розпорядження - ненормативний акт глави держави, який носить індивідуальний організаційний характер. Згідно з Положенням розпорядженнями Президента України оформляються:

доручення Кабінету Міністрів України, міністерства, іншим органам державної виконавчої влади;

рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а також з питань роботи Адміністрації Президента України;

проекти указів і розпоряджень Президента готують і вносять Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції, центральні органи громадських організацій України, Рада Міністрів Республіки Крим, Глава Адміністрації Президента України, Радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України[4.c.216].

Деякі акти Президента потребують контрасигнації-- скріплення підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. До них відносяться акти, видані з питань, пов'язаних зі здійсненням представництва держави в міжнародних відносинах, керівництвом зовнішньополітичною діяльністю держави, веденням переговорів та укладанням міжнародних договорів України; прийняттям рішення про визнання іноземних держав; призначенням та звільненням глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; припиненням повноважень Верховної Ради України; призначенням членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиненням їх повноважень на цих посадах; призначенням на посади та звільненням з посад Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення 5 радіомовлення України; утворенням, реорганізацією та ліквідацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; призначенням на посади та звільненням з посад вищого командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійсненням керівництва в сферах національної безпеки та оборони держави; керівництвом роботою Ради національної безпеки і оборони України; прийняттям у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, оголошення в разі необхідності окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації; призначенням третини складу Конституційного Суду України; утворенням судів; присвоєнням вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів та інших вищих спеціальних звань і класних чинів.

"Порядок оприлюднення актів Президента визначається Указом Президента України № 0503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 року. Згідно з Указом акти Президента не пізніше, як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях[4.c.223].

Нормативні акти Президента набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Ненормативні акти Президента можуть не публікуватися. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надсилання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Неопубліковані акти Президента набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Рішення щодо конституційності актів Президента приймає Конституційний Суд України. У разі визнання Конституційним Судом акту Президента неконституційним, він втрачає чинність з дня .ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.

Аналіз законодавства, що визначає статус Президента України свідчить про те, що президентська республіка не є "вотчиною", всевладдям президента і не веде до "захоплення" очолюваної ним виконавчої влади.

2. Адміністративно-правовий статус Адміністрації Президента України

президент україна виконавчий повноваження

З метою більш повного забезпечення здійснення Президентом України своїх конституційних повноважень та підвищення ефективності діяльності Адміністрації Президента України було видано указ Президента України в якому зокрема зазначалося:

1. Здійснити реорганізацію Адміністрації Президента України, встановивши, що до її складу входять:

Глава Адміністрації Президента України,

Перший помічник Президента України,

Перший заступник та заступники Глави Адміністрації Президента України,

Радники, помічники, наукові консультанти, консультанти і референти Президента України,

Постійний Представник Президента України у Верховній Раді України,

Постійний Представник Президента України в Конституційному Суді України,

Головне управління організаційної і кадрової роботи та взаємодії з регіонами,

Головне управління з контролю за виконанням актів Президента України,

Головне управління з аналізу та прогнозування внутрішньополітичних питань,

Головне управління з аналізу економічних та соціальних питань,

Головне управління з питань зовнішньополітичної діяльності,

Головне державно-правове управління,

Управління з питань забезпечення зв'язків з Верховною Радою України,

Управління з гуманітарних питань,

Управління документального забезпечення та інформатизації,

Управління справами,

Канцелярія Президента України,

Прес-служба Президента України,

Служба Протоколу Президента України,

Відділ державних нагород,

Відділ громадянства,

Відділ помилування,

Відділ звернень і прийому громадян,

Перший відділ.

2. Розподіл обов'язків між Главою Адміністрації Президента України, Першим помічником Президента України, Першим заступником і заступниками Глави Адміністрації Президента України, закріплення за ними структурних підрозділів Адміністрації Президента України визначаються згідно з додатком[2.c.6].

3. Главі Адміністрації Президента України, Першому помічнику Президента України:

у місячний строк подати пропозиції щодо граничної чисельності працівників та штатного розпису Адміністрації Президента України;

забезпечити в установленому порядку вирішення питань, пов'язаних з реорганізацією Адміністрації Президента України;

у місячний строк подати пропозиції щодо внесення змін до Положення про Адміністрацію Президента України, які випливають з цього Указу.

Керівникам структурних підрозділів Адміністрації Президента України подати Главі Адміністрації Президента України пропозиції щодо штатного розпису та структури відповідних підрозділів.

3. Адміністративно-правовий статус Ради Національної безпеки і оборони України

Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Рада національної безпеки і оборони України керується в своїй діяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України.

Функціями Ради національної безпеки і оборони України є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до функцій, Рада національної безпеки і оборони України:

1) розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України ( 3/97-ВР ), Воєнної доктрини України ( 3529-12 ) належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України щодо:

визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах;

проектів державних програм, доктрин, законів України, указів Президента України, директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони;

удосконалення системи забезпечення національної безпеки та організації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

проекту Закону України про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України;

матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого забезпечення виконання заходів з питань національної безпеки і оборони;

заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України;

залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України;

забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційності та використання в інтересах національної безпеки України, аналізу на її основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні і в світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації;

2) здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України відповідні висновки та пропозиції;

3) залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності;

4) ініціює розроблення нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та результати перевірок їх виконання;

5) координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

6) координує і контролює діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану;

7) координує та контролює діяльність органів виконавчої влади по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України[2.c.32].

У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110 і 111 Конституції України ( 254к/96-ВР ) виконання обов'язків Голови Ради національної безпеки і оборони України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Правовий статус Секретаря Ради національної безпеки і оборони України як державного службовця визначається Президентом України відповідно до Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

Секретар Ради національної безпеки і оборони України забезпечує організацію роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України має заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.

На посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників можуть призначатися як цивільні особи, так і військовослужбовці.

Поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України здійснює її апарат, який підпорядковується Секретареві Ради національної безпеки і оборони України.

Функції, структура та штатна чисельність апарату Ради національної безпеки і оборони України визначаються Президентом України.

Посадові особи апарату Ради національної безпеки і оборони України є державними службовцями.

Основною організаційною формою діяльності Ради національної безпеки і оборони України є її засідання.

На засіданнях Ради національної безпеки і оборони України її члени голосують особисто. Делегування ними обов'язку бути присутніми на засіданні Ради національної безпеки і оборони України іншим особам не допускається.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

На запрошення Голови Ради національної безпеки і оборони України у її засіданнях можуть брати участь голови комітетів Верховної Ради України, інші народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи, які не є членами Ради національної безпеки і оборони України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України приймаються не менш як двома третинами голосів її членів.

Голова Верховної Ради України може висловлювати думку щодо прийнятих рішень, яка протоколюється.

Прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України.

Голова Ради національної безпеки і оборони України:

1) спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою Ради національної безпеки і оборони України;

2) затверджує перспективні та поточні плани роботи Ради національної безпеки і оборони України, час і порядок проведення її засідань;

3) особисто головує на засіданнях Ради національної безпеки і оборони України;

4) дає доручення членам Ради національної безпеки і оборони України, пов'язані з виконанням покладених на неї функцій;

5) заслуховує поточну інформацію Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про хід виконання її рішень, у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України на її засідання;

6) затверджує Положення про апарат Ради національної безпеки і оборони України, його структуру і штат;

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Члени Ради національної безпеки і оборони України:

1) вносять до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо розгляду будь-яких питань, що входять до її компетенції;

2) здійснюють попередню підготовку питань та беруть участь у їх розгляді Радою національної безпеки і оборони України;

3) вносять зауваження та пропозиції, голосують з питань, що розглядаються Радою національної безпеки і оборони України;

4) висловлюють у разі потреби свою окрему думку щодо проектів рішень Ради національної безпеки і оборони України;

5) беруть участь у плануванні роботи Ради національної безпеки і оборони України;

6) координують та контролюють у межах своїх посадових повноважень виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України:

1) готує пропозиції щодо перспективного і поточного планування діяльності Ради національної безпеки і оборони України;

2) подає на розгляд Президента України проекти актів Президента України про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України, в тому числі стосовно пропозицій і рекомендацій по реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

3) організовує роботу, пов'язану з підготовкою та проведенням засідань Ради національної безпеки і оборони України та контролем за виконанням прийнятих нею рішень;

4) інформує Президента України та членів Ради національної безпеки і оборони України про хід виконання рішень Ради;

5) координує діяльність робочих та консультативних органів Ради національної безпеки і оборони України;

6) за дорученням Голови Ради національної безпеки і оборони України представляє позицію Ради національної безпеки і оборони України у Верховній Раді України, у відносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з політичними партіями і громадськими організаціями та засобами масової інформації, з міжнародними організаціями.

Повноваження заступників Секретаря Ради національної безпеки і оборони України визначає Президент України.

Для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та прогнозного супроводження діяльності Ради національної безпеки і оборони України за її рішенням в рамках коштів, передбачених Державним бюджетом України, можуть утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи.

Функції та повноваження цих органів визначаються окремими положеннями, які затверджує Президент України.

Фінансування діяльності Ради національної безпеки і оборони України здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України окремим рядком.

Висновок

Глава держави - це особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії і здійснює верховне представництво держави у внутрішньо та зовнішньополітичних відносинах.

Юридичною формою глави держави в Україні згідно ст. 102 Конституції України є Президент України. Конституційно правовий статус Президента України встановлюється нормами Конституції України, які визначають місце та роль Президента України в системі органів державної влади, тобто взаємовідносини з іншими органами державної влади і закріплюють порядок заміщення поста Президента України, передбачають Конституційно - правову відповідальність за державну зраду та інші злочини, визначають функції та повноваження Президента України.

Президент України займає окреме місце в системі органів державної влади. Конституція України 1996 року, на відміну від попередньої Конституційного договору від 8 червня 1996р, які визначали його статус як глави держави і глави виконавчої влади, не відносять Президента України до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади. Проте зміну конституційного статусу Президента України не можна розглядати як його відлучення від виконавчої влади, обмеження його в ролі організації та функціонування системи органів виконавчої влади. В той же час формальне виведення Президента України з виконавчої гілки влади, його конституювання як глави "держави" не означає також і створення нової - четвертої "представницької". За Б. Констаном, гілки влади, яка б стояла над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади.

Конституція України передбачає систему гарантій, мета яких - виключити можливість узурпації всієї повноти влади Президентом, перетворення його у авторитарного правителя. До них можна віднести:

обмеження терміну повноважень Президента п'ятирічним строком;

його обрання шляхом загальних прямих виборів;

заборона займати пост Президента однією і тією ж самою особою більш ніж на два роки підряд;

можливість усунення Президента з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину;

можливість визнання Конституційним Судом України актів Президента неконституційними, в силу чого вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.

Президентом України на час виконання повноважень користується правом недоторканості.

Також президент має досить широкі права у формування уряду та в Раді Національної Безпеки.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

Список використаної літератури

ЗАКОН УКРАЇНИ Про Раду національної безпеки і оборони України Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 5 березня 1998 року N 183/98-ВР

Указ Президента "Про Адміністрацію Президента України " Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 4 січня 1999 року N 2/99

Конституція України 28 Червня 1996р.

Битяка Ю.П. "Адміністративне право України" - Х., 1999. С.453

Погорілка П. "Конституційне право України" - К., 2000., С.237

Размещено на Allbest.ru